Як забути нещасливе кохання?

От цікаво, а як? Поділіться досвідом.Може Ваш досвід допоможе справитись з цією проблемою?

 

Упс...
Чи не пора завести гілку "Зрада до подружжя"?

 

а ніяк. з часом просто все інакше сприймається. і пам"ятаєш в основному тільки хороше. а з поганого робиш висновки.

 

:biggrin:
для мене не актуально...

та он дівчата як переймаються, вже весь ЛФ їх підтримує. а воно все не відпускає.

 

Нема такого рецепту -тільки час.
А одного разу, років так через 10-15, зустрінеш свою любов і в ужасі подумаєш: як я то любити могла?

 

Якщо людина звикла до самобичування то після кожного наступного кохання в неї знову будуть якісь мороки в тому напрямку. Направду спостерігала таких людей. Знайомий спочатку хтів одну дівчину, а з другою зустрічався. Коли сталось так що тодішня пішла від нього а пасія почала з ним зустрічатись - він вже почав шкодувати про колишню. Про що це свідчить? Допомагати йому далі нюні розводити замість жити по-людськи? Даруйте хто так не думає. Просто коли мені було зле - я йшла з друзями і намагалась розрухатись, почути щось доброго-веселого від них, або ж покепкувати з свого неталану. А є люди які роками будуть тобі їздити по вухам як то їм зле. В мене враження що то або їм в кайф, або ж просто не розуміють, що своїми думками все зле до себе самі і притягують.

Достатньо просто захотіти забути або ж глянути на все як на банальний здобутий досвід і звертатись до пам"яті хіба по плюси, які минули. При цьому можна на тому грунті почати писати вірші, малювати - будь-як сублімувати той жаль для подальшого ПОЗИТИВУ.

 

Але ж може біти і інакше.І через років 10-15 будеш жалкувати.Буває ж і таке?

 

В мене такого не було

 

А я знаю одну людину, яка вже років 25 кохає , хоча й сім"я у неї і живуть нормально...

 

Час найкращий лiкар, i ще одна ДУЖЕ Помiчна рiч "Очi не бачуть - серце не болить" знаю що дiє на 100%.

 

Ви праві....бо дійсно важко коли очі бачуть кожен день...

 

+1000!!!

Як забути нещасливе кохання? ІМХО: не жаліти себе постійно: ой, він мене покинув, ой, яка я нещасна, кінець світу, ніхто мене більше не полюбить, за що це мені і т.д. Переключитися на щось інше, знайти собі якесь хобі, частіше бувати в компаніях хороших людей, прочитати книгу Карнегі "Как перестать беспокоиться и начать жить". Найкращий лікар - час, але цьому лікареві треба трошки помогти і не зациклюватися на одному і тому ж, намагатися відганяти від себе погані думки. А ще - запам"ятати два хороші вислови: 1. Хоть плохо мне, но это не причина, чтоб доставлять страдания другим. 2. Якщо тобі погано, знайди того, кому гірше, і допоможи йому.

 

+1000!!!

 

Це просто спогади про минуле з часом почуття притуплюється і проходить, можливо якщо зустрінетесь колись, то щось в душі зашевелиться але то вже не кохання. Ніколи не треба жаліти за минулим- це просто ще одна сторінка з вашого життя, переверніть її жийте дальше знову буде кохання...
(тут я так тихо, щоб мужчини не чули) дівчатка, та крутіть їм голови, дуріть, щоб колись було що згадати.

 

А варто першій сказати, що любиш? Просто видається, що так воно є. А певності у тому, що є взаємність, нема
Точніше, не зрозуміло, що насправді людина відчуває

 

Я сказала. Хоча точно знала, що взаємності не було. Але я не могла мовчати і зізналася, бо ладна була взагалі про це кричати. Правда, у той момент у мене голос кудись пропав і я це прошепотіла захриплим голосом...

Головне з ним не боротися. Визнати, що воно було, що воно є, і що з тим можна жити. Воно само десь потім загубиться. А як дуже боротися, то боляче буде ще більше. Ніц поганого в коханні без взаємності нема. Любов вона завжди любов, не треба її вбивати. Треба просто почекати, поки вона подивиться в інший бік і пізнає іншу особу.

 

не буває
всьо стираєсі.

 

У мене таке було. Правда, не через 10-15, а через 3 роки.

 

Дяка за підтримку Інколи просто хочеться почути думку людей, бо не завжди близькі зрозуміють.