Я живу в особняку, для каналізації є вигрібна яма. Її періодично чистять, але на стінках постійно осідає мул, тому чистити її треба все частіше... От якби знайти таку машину, яка б і стінки почистила, і з дна якось "зішкребла" густий мул, і витягла б то все... Чи є в принципі така техніка і де її знайти?
У нас в літньому таборі, що на полігоні в/частини, біля їдальні якась добра душа обладнала вигрібну яму для стоків від їдальні, госпблоку і одного з туалетів в місці, де постійно підходили грунтові води на глибину десь сантиветрів сімдесять-вісімдесять. Переробляти не стали, а зробили бетонний сток в іншу яму, вже обладнану "по уму". Але для того, щоби стоки перемістити в другу яму, назначали "неводочєрпієв" . Так ось порушник військової дисципліни з відром і засобами захисту повинен був вичерпати то "добро" в жолоб, а там сила тяжіння переміщала його в другу яму. За годину-півтори активного махання відром, яма вичищалась. Боєць спішив з доповіддю до старшини. А старшина н-е с-п-і-ш-и-в... . Коли нарешті приходив перевіряти - яма знову була повна. Процес повторювався...
Скоріше всього, причина в неправильно влаштованій і збудованій "каналізації", зробленій примітивно. Мул завжди буде, тому що мул - це не тільки змитий водою бруд з овочів. Мул (його називають "активний мул") - це величезна кількість живих і мертвих мікроорганізмів (мікробів), які харчуються біологічними рештками, що приносить вода. Ці бактерії корисні, бо утилізують органіку. Намул липкий, бо дуже дрібний, і він також має в складі жир, тому-що мікроби також мають жир в своєму складі. Жир також приноситься з брудою водою. Чим гірші умови для бактерій у неправильно влаштованому "відстійнику", тим більше їх "дохне", тим більше накопичується намулу. В "правильній" системі очистки бактерії переробляють стічні води і живуть "довго", тому намулу утворюється набагато менше, бо органіка перетворюється в газ (метан) і виводиться назовні через вентиляцію. В крутих і дорогих системах - газ очищується і використовується, як природний. "Правильний" варіант - перебудувати каналізацію згідно з будівельними нормами. Тимчасовий варіант - викачувати 3/4 води у відстійнику, а намул розмивати потужним струменем води високого тиску, наприклад, через дірку в кришці відстійника, або одягнувши спеціальний костюм (так званий ОЗК), щоб не забризкатись. Потім викачати рідкий намул так званим фекальним насосом у яму, викопану в землі, добре огороджену і перекриту від мух. Як тільки намул в цій ямі відстоїться, а вода піде в землю - намул можна прикопати. За певний час (через рік) він перетвориться на перегній, який не матиме неприємного запаху. Пам"ятайте, що у каналізаційному відстійнику накопичується метан, тому перед проведенням будь-яких робіт його треба провітрити, і ні в якому разі не лізти туди ні в респіраторі, ні в протигазі (вони абслютно не допоможуть - це 100% смерть). Паління, чи користування поряд з відстійником електроприладами (наприклад, вибухонезахищений електронасос) та відкритим вогнем може призвести до потужного вибуху і трагедії.
Найближчим часом переробити яму не вийде, але треба щось робити. Кажуть, є така машина "мулососна" чи як... Вона висмоктує той весь мул, що налип на дно і стінки. Але у Львові не можу такої знайти.
У мене сусід у подібній ситуації був. А тепер зробив "дренаж" - від ями прокопав довгий рів і проклав таку трубу з дірочками, щоб вода з ями витікала і просочувалась через ті дірки. Правда земля у нас "не дуже" - тверда глина, а пісок дуже глибоко. Цікаво, наскільки надійна така технологія і які особливі моменти треба врахувати.