Історичні оффтопи

де указ про вшанування червоного прапора і його вивішення на всіх будинках а також присяга на вірність???

Маразм бандерівськиїх очільників ратуші крєпчаєт

---------- Додано в 14:12 ---------- Попередній допис був написаний в 14:11 ----------

І чому бандерівцям так не подобається георгіївська стрічка??

 

Всім кому не подобається совєцьке сміття - відразу бандерівці?

 

ЯНУКОВИЧ ПІДПИСАВ ЗАКОН ПРО ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР

http://www.pravda.com.ua/news/2011/05/21/6222176/

Трошки про дегенеративну стрічку.

Георгіївська стрічка: поваги - нуль, максимум пропаганди

Фальсифікувати історію, видавати її у вигідному для себе ракурсі - завжди було притаманне більшовикам. Жодна більш-менш значуща подія - російської чи радянської, як рівно і ж Всесвітньої історії - не писалася об'єктивно, а підганялася під світогляд і дії "великих керманичів".
Нині ця практика утверджується в незалежній Україні, тобто перекручується, фальсифікується і нівелюється українська національна історія. Привид "колиски трьох братніх народів" знову загойдався в московській столиці.
Події 9 травня наочно підтвердили відвертий рецидив антиукраїнського і окремо "антигалицького" ідейного спрямування політики відповідних кіл. Демагогічна риторика і синхронна брехня, на жаль, мали вплив на частину нашого суспільства.
Маємо на увазі безпринципне використання георгіївських стрічок, які жодного стосунку до радянських символів не мають, а лише виконують декоративну роль у протистоянні з українською державною символікою. Георгіївська стрічка - хоч у нас, хоч у Росії - має відігравати роль своєрідного прикриття провальної внутрішньої політики і відвернути увагу від лавини наростаючих суспільно-економічних проблем.
В часі існування Російської імперії Георгіївські ордени, стрічки, іменна георгіївська зброя, іменні георгіївські срібні сурми були гордістю тогочасного суспільства - починаючи від імператорів і закінчуючи простим селянином-кріпаком. Так було до приходу більшовиків на чолі з Леніним. Спаплюжена георгіївська стрічка була замінена кривавою кокардою.
Георіївський хрест 3-го ступеня (аверс)
Мусимо підкреслити і те, що інколи цю найвидатнішу нагороду отримували генерали, офіцери та солдати за придушення національно-визвольної боротьби (Польща, Угорщина, Кавказ), але сьогодні мова йтиме про тисячі російських офіцерів та солдатів (і серед них чимало українців), які отримували цю високу нагороду в чесному бою, захищаючи свою Батьківщину.

Загляньмо в історію нагороди.
Орден Святого Георгія був заснований Катериною ІІ у 1769 р. для нагородження тих, хто проявив мужність під час воєн, а також чесно служив Вітчизні в армії і на флоті. Орден мав чотири ступеня. Як правило, ним нагороджувалися генерали і полковники російської армії.

Як козаки з засновником ВМФ США воювали
​

Орденами 1 і 2 ступеня нагороджував особисто імператор. Це зробило нагороду найпрестижнішою в Росії. Орден мав і високу матеріальну вартість, тому що був виконаний із золота високої проби.

Відзнака військового ордену Св. Георгія була заснована у 1807 р. маніфестом імператора Олександра І для нагородження нижчих чинів за високу хоробрість. В історії ця нагорода відома як солдатський георгіївський хрест. Чимало російських солдатів та унтер-офіцерів отримали цю нагороду за мужність у війнах, які вела Російська імперія.
Повним кавалером ордену Св. Георгія стали: генерал-фельдмаршал Кутузов, генерал-фельдмаршал Барклай-де-Толлі, генерал-фельдмаршал Паскевич, генерал-фельдмаршал Дибич-Забалканський. Орденами трьох ступенів були нагороджені - генерал-фельдмаршал Потьомкін, генералісимус Суворов та генерал Беннігсен. Цим орденом нагороджувалися і високі особи-іноземці.
Георгіївський хрест для іновірців - із орлом замість Святого Юра на коні
Ще один бойовий генерал Милорадович отримав солдатський Георгіївський Хрест за те, що особисто, йдучи в солдатській шерензі, повів полки на французькі ряди під Лейпцигом. Чимало солдатів і офіцерів отримали Георгія в часі Першої світової війни за особисту мужність і героїзм.
Багато аналогічних нагород отримали солдати, офіцери та генерали армії Власова та інших російських з'єднань, що воювали на боці нацистів. Хай про це подумають ті, хто каже "спасибо деду за победу".
Крім орденів, за мужність нагороджували іменною зброєю з Георгіївським знаком та стрічкою. Нагороджувалися і військові частини, що відзначалися своєю хоробрістю, зокрема нагороджувалися срібними георгіївськими сурмами.
Нагорода 1-го ступеня (реверс)
В часі російської громадянської війни тисячі офіцерів та солдатів були нагороджені орденами Георгія та іншими георгіївськими відзнаками за мужність проявлену в боях з більшовиками.
26 листопада 1769 р. було проголошено Днем Георгіївських кавалерів і востаннє його святкували 26 листопада 1916 р. У жовтні 1917 р. до влади в Росії прийшли більшовики на чолі з полум'яним марксистом, що прибув у Росію в опломбованому німецькому вагоні. Російській Георгіївській славі прийшов сумний кінець. Одних кавалерів св. Георгія розстріляли, інших - втопили, другі мусили покинути батьківщину, за яку вони так мужньо билися.
В країні було винищено все, що пов'язане з цією нагородою. Ось декілька прикладів.
В перші роки комуністи наказали забути про Суворова та Кутузова, як представників експлуататорських класів. Милорадовича оголосили ворогом народу за те, що вмовляв солдатів на Сенатській площі не ганьбити своєї доблесті і розійтися по казармах. І солдати підняли багнети, шануючи героя Вітчизняної війни 1812 р., однак постріл переляканого Каховського обірвав життя Милорадовича.
Нагорода 4-го ступеня (срібна). Таким спершу нагородили легендарного матроса КішкуПро це всюди встигали писати радянські історики, а от про те, що один із керівників повстання декабристів - полковник Павло Пестель - за мужність у війні 1812 р. був нагороджений георгіївською іменною зброєю, мовчали.
Більшовицька і нова російська історіографія не афішують, що герой оборони Севастополя, мужній матрос Петро Кішка був українцем і тричі став володарем нагород Св. Георгія за свої подвиги у Кримській війні. А отримував він їх з рук ще одного кавалера цього ордену - адмірала Нахімова. Лише одні негації випливали з-під пера радянських авторів, коли ішлося про генералів Юденича та Міллєра, які були кавалерами св. Георгія і воювали на півночі проти більшовиків.
Російський імператор Микола ІІ з дружиною, дочками та сином-інвалідом, який нагородив не одного генерала, офіцера чи солдата Георгіївським хрестом за особливі заслуги і мужність, був жорстоко замучений більшовиками.

Радянська поштівка 1973 року - з напівлегалізованими помаранчево-чорними кольорами. Фото: retropost.ru Особливо жорстко більшовики проявили себе в Криму у 1920 р. після розгрому Білої армії. Тисячі російських офіцерів та солдатів, повіривши гарантіями Фрунзе, і будучи щирими російськими патріотами, не емігрували в Туреччину, а залишилися на батьківщині. "Героями" винищення російських патріотів була, за висловом О.Солженіцина, "фурія червоного терору" Роза Землячка і угорський комуніст, що втік до Радянської Росії - Бела Кун.
Перш за все були винищені георгіївські кавалери, яких топили в Чорному морі, прив'язуючи до ніг каміння і вони тисячами стояли мертві у воді жахаючи тих, хто вцілів. За першу зиму, під керівництвом Рози Землячки (яка особисто розстрілювала полонених з кулемета) було знищено 90 тисяч чоловік, в тому числі жінок і дітей.
Фінська нагорода за участь у "Зимовій війні" проти СРСР. Теж "георгіївська стрічка" Маршал Фінляндії Маннергейм, колишній російський офіцер і кавалер ордену св. Георгія, у Зимовій війні 1939-1940 рр. буквально розтрощив авангардні з'єднання Червоної армії. Через бездарність радянського командування і невігластво Сталіна у фінських снігах знайшли смерть сотні тисяч росіян та українців.
Під час Другої світової війни в російських арміях і загонах, що билися на боці фашистської Німеччини було відновлено практику нагородження генералів офіцерів та рядовиків орденами Св. Георгія. Чимало з них були нагороджені за мужність в боях з радянськими військами під Сталінградом.

Георгіївськими кавалерами були козачі генерали, які воювали на боці Третього рейху - начальник Головного управління козачих військ Головного управління СС П. Краснов, начальник козачого резерву Головного управління військ СС А. Шкуро, командир запасної бригади козачого резерву Головного управління СС А.Туркула та інші російські офіцери.

 

Під час радянсько-німецької війни, коли нацисти стояли під Сталінградом, Сталін, щоб якось вплинути на патріотичні почуття, дозволив використовувати на деяких орденах ностальгійні кольори георгіївської стрічки, зокрема на ордені Слави. З цієї причини вождь всіх народів дозволив встановити орден Суворова, орден Кутузова та орден Б.Хмельницького.
З 2000 р. починається посилене впровадження георгіївської стрічки у російській армії і серед населення. Комуністи чомусь не протестують. Червоні кокарди, поєднані з георгіївськими стрічками - черговий казус в історії Росії, чи, скоріше, в історії російської пропаганди. Знівелювання цього символу агітаторами "русского мира" є очевидним.
Є чим пишатися. Фото: polit-gramota.ru
Перетворення цієї високої відзнаки на засіб впровадження імперських та ксенофобських ідей, засіб агітпропу, засіб самоутвердження для можновладців є вершиною цинізму і, принаймні, неповагою до тих, хто її дійсно заслужив. Повісити бойову нагороду на собаку або на "мерседес" - це ж треба додуматися!
А на російському Уралі з георгіївською стрічкою на авто їздить наркодилер - він пам'ятає, він пишається.

Незалежна Україна немає жодного стосунку до цього російського національного символу. Сама георгіївська стрічка перетворена невігласами в буденну річ, а на Україні, крім справжніх ветеранів Другої Світової війни, стала символом антиукраїнської чорної сотні і означенням огульної фальсифікації української історії.
http://www.istpravda.com.ua/columns/2011/06/2/41536/

---------- Додано в 14:28 ---------- Попередній допис був написаний в 14:27 ----------

Георгіївська стрічка носити чи ні?

Кожне 9 травня починаючи з 2005 року люди ліплять куди завгодно георгіївські стрічки, самі не відаючи про їхнє значення.


Георгіївська стрічка не має ніякого відношення до переможців ВВВ, до нагород СРСР і солдатам РСЧА, бо вона кріпилася до Ордена Св. Георгія, яким офіційно нагороджували в Російській імперії (відродили цю нагороду лише в РФ).
Насправді за часів ВВВ в СРСР нагороджували Орденом Слави (з 1943 р.) і до нього додавалася гвардійська стрічка

Георгіївська стрічка має пряме відношення до переможених ВВВ, до нагород КОНР і солдатам РОА (армії Власова).
Багато офіцерів РОА були кавалерами Ордена Св. Георгія і отримали його ще в Російській імперії.
Кавалерами Ордена Св. Георгія є такі одіозні особистості:
генерал Петро Краснов, начальник главку козачих військ 3-го Рейху

Комітет Визволення Народів Росії



маршал Фінляндії Маннергейм (Георгіївський хрест видно на фото під Лицарським хрестом)



групенфюрер СС Рудольф Бангерскій



майор Александр Альбов, начальник отдела пропаганды штаба ВВС КОНР



генерал-майор Антон Туркул, командир II корпусу Збройних Сил КОНР


​

кавалером Золотого Георгиевского оружия является группенфюрер СС Андрей Шкуро

Повний список солдатів РОА, нагороджених у роки 1МВ Орденом Св. Георгія, Георгіївською зброєю та Георгіївської медаллю:
1. начальник відділу пропаганди штабу ВПС КОНР майор АЛЬБОМ Олександр Павлович. Помер в еміграції у 1989 р.
2. командир 1-го батальйону 5-го полку Російського Корпусу полковник Галушкіна Микола Васильович. За подвиг, здійснений у складі партизанського загону в роки Великої війни, нагороджений Георгіївською зброєю. Помер у Лос-Анджелесі 6.07.1964 р.
3. боєць 6-ї сотні 1-го козачого полку Російського Корпусу генерал-майор Голощапов Микола Іванович. У 1917 р. за бойові заслуги нагороджений Георгіївською зброєю та орденом Св. Георгія 4-й ст. Помер 4.01.1963 р. у Сан-Пауло (Бразилія).
4. лікар 1-го полку Російського Корпусу ГОЛУБЕЕВ Н.А. У
листопаді 1941 р. поранений у бою з червоними бандитами в Сербії,
незважаючи на це продовжував під вогнем перев'язувати поранених. Ще не був поранений вдруге, цього разу важко. За цей подвиг нагороджений Георгіївським хрестом 4-го ступеня.
5. командир 3-го полку Російського Корпусу Генерального штабу генерал-майор ГОНТАРЮ Борис Вікторович. Орден Св. Георгія 4-й ст. Помер 27.10.1977 р. в Зальцбурзі (Австрія).
6. командир
XV кавалерійського козачого корпусу, Похідний Отаман генерал-майор
Доманов Тимофій Іванович - повішений комуністами в Москві в 1947 р.
7. командир 1-го козачого полку Російського Корпусу генерал-майор ЗБОРОВСЬКИЙ Віктор Ерастовіч. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер у військовому госпіталі 9.10.1944 р. в Граці (Австрія) від ран, отриманих в бою з червоними бандами.
8. командир 3-го батальйону 5-го полку Російського Корпусу генерал-майор ІВАНОВ Євген Васильович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 11.05.1972 р. у Каракасі (Венесуела).
9. Похідний Отаман Терського козачого війська полковник КУЛАКОВ Микола Лазарович - замучений чекістами в Австрії в 1945 р.
10. начальник особистої канцелярії генерал-лейтенанта А.А. Власова
полковник КРОМІАДІ Костянтин Григорович - помер в еміграції в 1990 р.
11. обер-фельдфебель 2-ї роти 3-го полку Російського Корпусу полковник ЛЮБОМИРОМ Микола Іванович. Нагороджений орденом Св. Георгія 4-й ст. за те, що командуючи ротою 13.02.1915 р. в ході бою взяв у полон 5 офіцерів, 416 солдатів і 2 кулемети. Помер 9.09.1972 р. у Каннах (Франція).
12. боєць 3-го полку Російського Корпусу корнет МИХАЙЛІВСЬКИЙ Олександр Олександрович. У роки 1-ї Громадянської війни нагороджений двома Георгіївськими хрестами. Помер 17.05.1964 р. у США.
13. командир артилерійського взводу 3-го полку Російського Корпусу полковник Мурзін Микола Миколайович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 16.12.1978 р. в Нью-Йорку.
14. командир роти 4-го полку Російського Корпусу підполковник Невзоров Андрій Геннадійович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 30.04.1978 р. в Австралії.
15. командир 9-ї роти 2-го полку Російського Корпусу полковник НЕСТЕРЕНКО Олександр Михайлович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Загинув під час роботи на копальні в Аргентині 28.02.1952 р.
16. полковий священик 4-го полку Російського Корпусу о. НИКОДИМ (в миру - Нагано Микола Васильович). Генерал-майор. Нагороджений Георгіївською зброєю та орденом Св. Георгія 4-й ст. за участь у Брусилівському прориві. Помер 17.10.1976 р. в Англії.
17. начальник
відділу матеріально-технічного забезпечення штабу Збройних Сил КОНР
генерал-майор Севастьянов Андрій Микитович - розстріляний комуністами в
Москві в 1947 р.
18. генерал-лейтенант СЕМЕНОВ Григорій Михайлович. Георгієвське зброя (1914). Орден Св. Георгія 4-й ст. (Представлений 11.11.1914, за справу під Сахотіном). У 1945 р. оголосив про своє підпорядкування ВС КОНР генерала Власова. 30.08.1946 р. повішений більшовиками в Москві.
19. командир 2-го батальйону 2-го полку Російського Корпусу генерал-майор СКВОРЦОВ Михайло Олексійович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 19.04.1967 р. у Лос-Анджелесі.
20. командир Російського Корпусу генерал-майор Скородумов Михайло Федорович. Нагороджений Орденом Св. Георгія 4-й ст. Помер 15.11.1963 р. у Лос-Анджелесі.
21. молодший офіцер 6-ї сотні 1-го козачого полку Російського Корпусу генерал-майор СТАРИЦЬКИЙ Володимир Іванович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 16.05.1975 р. у м. Дорчестер (США).
22. командир II корпусу Збройних Сил КОНР генерал-майор Туркул Антон Васильович. Помер в 1957 р. в Мюнхені.
23. командир 3-го батальйону 1-го полку Російського Корпусу генерал-майор ЧЕРЕП Олександр Миколайович. Нагороджений орденом Св. Георгія 4-й ст. (За взяття Ужоцького перевалу в Карпатах) і Георгіївською зброєю. Помер 15.02.1964 р. в Нью-Йорку.
24. командир роти ПАК (протитанкових гармат) Російського Корпусу полковник Шатілов Борис Миколайович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 20.03.1972 р. в Нью-Йорку.
25. юнкер 4-го кулеметного взводу 1-ї юнкерської роти 1-го полку Російського Корпусу Шауб Сергій Володимирович. У грудні 1941 р. важко поранений у легеню при обороні рудника Столиці в Сербії. Нагороджений Георгіївською Хрестом 4-го ступеня. Проживає у Швейцарії.
26. начальник штабу 1-го авіаційного полку ВПС КОНР майор Шебалін Сергій Костянтинович - помер в еміграції в 1964 р.
27. командир 1-го батальйону 1-го полку Російського Корпусу Генерального штабу капітан ШЕЛЛІ Євген Адольфович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 9.10.1963 р. у Західній Німеччині.
28. командир Російського Корпусу Генерального штабу генерал-майор Штейфона Борис Олександрович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 30.04.1945 р. в Загребі.
29. командир 10-ї роти 2-го полку Російського Корпусу полковник ЯКУБОВСЬКИЙ Микола Михайлович. Нагороджений Георгіївською зброєю. Помер 23.01.1974 р. у США.
Так от виходить що на 9 травня люди носять подвійний символ: Георгієвська стрічка, з одного боку це символ російського імперіалізму, а з другого нагорода в Армії Власова (РОА) яка ніякого відношення до перемоги і ветеранів ВВВ не має, як не крети.
Джерело: http://www.evangelie.ru/forum/t70132.html

 

список колабораціоністів і зрадників!

 

Угу які носили георгієвські стрічки. зарах все змішалося в купу. Носять власівські прапори разом із червоним. Так само із георгієвськими стірчками яких в СРСР ніколи не було, теж понатикали всюди.
Ось така комуно-нацистсько-імперська символіка.

 

георгієвськ а стрічка дійсно була ще ща царизму проте




---------- Додано в 14:44 ---------- Попередній допис був написаний в 14:41 ----------

вони носили ордени видані батюшкою царем.

І так вони воювали проти свого народу.

Зрадники.

ні, не всі

 

Я ж і кажу комуно-нацистсько-імперська символіка.

І не георгіївська стрічка а гвардійська.

 

Интересное кино.
Слышал, но посмотреть ранее не приходилось:

http://video.yandex.ru/#search?text... хорошем качестве&where=all&id=50994909-10-12


Кто досмотрит, тот 2 серию сам поищет.

 

Задорнова ретельно фільтрувати треба. Він - такий само історик, як длинонога блондинка - шофер.

 

Нехай собі з чисто політичних міркувань, але ж таки Задорнов стає на бік слов'янської теорії (на противагу норманській), що і я її поділяю. За популяризацію Ломоносова, Гедеонова тощо Задорнову велика подяка. А там, де він додає власний дилетантизм, краще пропускати повз вуха.
П.С. Про цей фільм не знав, за посилання дякую.
П.П.С. Новгород, Київ здавна є слов'янськими краями. Про Москву такого не скажу.

 

- про Николаев свой скажите...

 

И Вам спасибо, что посмотрели.
Конечно, фильм не бесспорный.
А часть №2 осилили?
Финал превосходный!

 

Толерастія європейцям вже набридає.
"В банду педофилов пакистанского происхождения входили 32-летний Актар Догар и его 31-летний брат Анджум, 33-летний Бассам Каррар со своим 38-летним братом Мухаммедом, а также 27-летние Джамиль Камар, Ахмед Зишан и 32-летний Хусейн Асад...
Некоторые социальные работники знали, что девочки подвергаются сексуальным преступлениям, но ничего не предпринимали. Один из них впоследствии был уволен за проявленную халатность.
Лишь в конце 2010 года старший инспектор Следственного отдела полиции Саймон Мортон заподозрил неладное и стал кропотливо собирать улики против членов банды. Он прослушивал их телефоны и постепенно смог изобличить сутенеров-педофилов."
http://incidents.com.ua/world/20924.html

 

Дякувати панові Ґрановському (хто це? ), відкрив очи. Виявляється народ нічого не вартий і нічого не вирішує
«Надеюсь, все понимают, что Украина не находится в состоянии выбора между российским проектом и франко-немецким», — отметил он, добавив, что «просто в настоящее время ни Россия, ни ЕС не имеют финансовых, организационных и идеологических возможностей взять ни целиком, ни частями эту территорию».
«Так, что господа евразийцы и самопрозглашенные европейцы будем ждать второго раунда переговоров Молотова-Риббентропа. А между собой вести дискуссии на эту тему смысла нет! Лучше обсудить будущее пенсионной системы или образования — реально толку будет больше, да и темы посложнее будут», — мрачно иронизирует Владимир Грановский.
http://hvylya.org/news/exclusive/putin-vmeste-s-merkel-skoro-zaymutsya-razdelom-ukrainyi.html

 

а хто не потрапляє в дану категорію?

 

Даруйте, що ненавмисно нагадую про нешановну панк-гопоту, але по ходу зачипляється цікава інфа.
Ось як робиться медіапростір! КИМОСЬ : посаджені "смотрящіє" (саме так, це просто бандитизм щодо людських мізків!), що скеровують надані їм гроші на канчук і печеню для артистів, та й взагалі тих, хто тусується на екранах телевізорів.
Почему Вику Цыганову убрали из эфиров радиостанций
П.С. Все складається в пазл: ХТОСЬ взяв теорію Мальтуса на озброєння і викорінює людство.

 

Ну вы и натолкали себе в голову пропаганды укроТВ !
Вы уверены, что родители детей готовы их доверить Украине, которая по ним стреляет?Или вы намерены за них все решить?

Это да.
Нахождение Галиции в предвоенной Польше конечно сильно ее европеизирует!
Польша ведь идеал Европы и образец демократии! Напомните была в Польше предвоенной демократия?
То есть получается Галиция это калька с кальки Европы?
Как в анекдоте!

 

Учите историю. Потом поговорим.:empathy:

 

А ! вы на холопство в Австро-Венгрии намекаете? Ну тогда да Явропа!