І сотворив Бог людину на свій образ ... чоловіком і жінкою сотворив їх.

Чоловік-дружині: Ти в мене і красива, і розумна, і добра - ну чому ти не чужа?!

То я до того, що чоловіки часто не цінують власних дружин, не помічають їх позитивних сторін, а заглядаються на інших. Та й жінки, буває, так само зі своїми чоловіками. Чомусь чуже здається кращим свого.

 

Звичайно... в чужих руках завжди товще...

 

Виглядає, що ви не тільки її знаєте, виглдядає, що ви нею є.

 

??????????????

 

"Християнин" об"явився....
в сенсі..."побожний"...

 

у кожної жінки своя роль, але в них є одне спільне: жінка створення для служіння Богові через чоловіка

 

Думаю, в сучасному світі, в наших умовах...всі ролі змішались... навіть жіночність, сама по собі "канет в лету"...а ви кажете...

 

Через якого чоловіка служила Богу матір Тереза?

 

.. а чоловік такому служінню через дружину.

Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини? (1-е Кор. 7:16)

 

Певно мала інше призначення - через людей... не обираючи одного єдиного...

 

ну... просто ми живемо в таку епоху але якщо всі довкола ходять і кричать, що не визнають закону земного тяжіння, то від цього нічого особливо не міняється.
На превеликий жаль, сучасні чоловіки спеціально розбещують жінок, щоб не обтяжувати себе проблемами сім"ї... а так прийшов (або викликав!) і задовольнив свої плотські потреби ... і знову вільний... фрі секс... як не прикро, але такі стосунки псують як душу жінки (бо, зрештою, вона роздає себе намарно), так і чоловіка (гординя опановує його розум і він вважає себе владикою... коли ж підходить старість, боїться жити, бо не бачить нічого по собі і перед собою).

Надто мало знаю про цю людину... але отак сходу: через свого тата. Вона 100% не стала б такою, якою стала, якби не "поважала батька свого". Повага - це теж служіння (пожертва уваги, часу і тепе).
До того ж, Ромку, однозначно був якийсь чоловік (духовний наставник, учитель), який допоміг вийти на такий високий духовний рівень цій жінці. А вже на такому етапі розвитку свідомості людини, як стверджують, стираються світоглядні межі статевої психологічної диференціації (святі люди однаково розвивають у собі як якості чоловіка, так і якості жінки).

так, але не завжди. Є в цьому й винятки. Для більшості людей, які не здатні володіти соїми почуттями, шлюб - це узаконений спосіб реалізовувати чуттєві насолоди, проте чоловік має пам"ятати, що ліпше тим не зловживати і що врешті-решт треба із цим зав"язувати
Інакше буде те, що описане у відомому прислів"ї: "седина в бороду - бес в ребро" До того ж маємо доволі багацько прикладів, коли люди, не готові до життя не в парі, штучно себе примушують до целібату, а потім то виходить боком у вигляді гомосексуалізму чи педофілії... прикро, але факт.

 

Маєте рацію.

Заботься не на земле оставить детей, но возвести на небо, не прилепляйся к супружеству плотскому, но стремись к духовному, рождай души и воспитывай детей духовно. (свт. Василий Великий)

Должно предпочитать браку заботу и попечение о Божественном, но не презирать того, кто может воздержанно и умеренно пользоваться учреждением брака (свт. Григорий Нисский)

Если же кто так немощен, что не может мужественно устоять против влечения природы, тому гораздо лучше далее держать себя от таковых предметов, нежели решиться на подвиг, превышающий его силы: так, поскольку по немощи от природы не всякий может соблюсти умеренность в такого рода вещах, а вышедший из границ умеренности находится в опасности погрязнуть, по псалмопевцу, «в тимёнии глубины» (Пс. 68, 3), то весьма полезно было бы, прожить, не испытывая таковых удовольствий, чтобы под предлогом дозволенного, страсти не получили доступ к душе. (свт. Григорий Нисский)

Если жена может тебе дать то же, что и Бог, то супружеская жизнь равна безбрачной. А если не может, то и между этими родами жизни нет равенства. (свт. Григорий Богослов)

Когда брак есть собственно брак и супружеский союз и желание оставить после себя детей, тогда брак хорош, ибо умножает число благоугождающих Богу. Но когда он разжигает грубую плоть, обкладывает ее тернием и делается как бы путем к пороку, тогда скажу: лучше не жениться. (свт. Григорий Богослов)

Хотя супружество имеет земное начало, а безбрачная жизнь уневещевает все Царю Христу, однако же бывает, что и девство низлагает на тяжелую землю, и супружеская жизнь приводит к небу. А потому, если бы стали винить одни — супружество, а другие — девство, то оба сказали бы неправду. (свт. Григорий Богослов)

Девство я считаю гораздо досточтимее брака; и однако чрез это я не поставляю брака в числе худых дел, но даже очень хвалю его (свт. Иоанн Златоуст, 45, 302)

Брак дан для деторождения, а еще более для погашения естественного пламени (свт. Иоанн Златоуст, 45, 311)

Брак есть добро, потому что сохраняет мужа в целомудрии и не допускает погибнуть уклоняющемуся в прелюбодеяние (свт. Иоанн Златоуст, 45, 316)

Брак, хотя и честен, но может достигать только того, что не оскверняет живущего в нем, а сообщать еще святость один он не в состоянии, — это уже дело не его силы, но девства (свт. Иоанн Златоуст, 45, 320)

Брак тогда особенно и лишается всякой похвалы, когда кто-нибудь пользуется им до пресыщения (свт. Иоанн Златоуст, 45, 324)

Жена как бывает помощницею, так часто бывает и вредительницею. Брак есть как пристань, так и кораблекрушение, не по своему свойству, но по расположению худо живущих в нем (свт. Иоанн Златоуст, 47, 215).

 

ой не знала що секс то таке страшне зло...

я просто тут в шоку від ваших слів

а це як? тим розбещують що не б’ють чи як? бо я щось не розумію як вільним сексом можна жінку розбестити, то хіба чоловіки себе розбещують.

А ви роль жінки дуже звели на нуль так ніби вона ніщо і послана лише виконувати всі забаганки чоловіка, окрім плотських бо вони ітак погані то і чоловіку також треба відмовитись а найкраще себе вичистити аби не хотілось взагалі. А жінка хіба для того аби її можна було за коси потягати.

 

Марусю,та подивіцця,до чого світ сі котит....



Повне падєніє.
Нравів.

---------- Додано в 04:51 ---------- Попередній допис був написаний в 04:33 ----------

А шо....
Ті женсчіни не вміют основного....

 

Тихо шифером шурша крыша едет неспеша

 

Ніц не заперечою. Халепа в тім шо ні ви ні я не знаєм достеменно як то треба служити . Може статися шо та жінка шо запхає всіх хлопів за пояс і заставит світ перейти на альтернативні джерела енергії, чи якимось невідомим методом припинить вирубування лісів прислужится Богові набагато краще, ніж та шо буде служити

 

Вже різні "святоші" задовбали. Мають свої теми про свідків, спасіння - то товчіться там собі, сперечайтеся до хрипоти - та ні всюди совї 5 копійок мусять вставити. Скро дійде до того, що будуть приводити цитати в рубриці "Який фотоапарат краще купити?"

 

Та нє. Та тема почалася в тім числі і з релігійного аспекта. Так шо .......

---------- Додано в 09:11 ---------- Попередній допис був написаний в 09:06 ----------

А то шо людському глупству меж нема то чиста правда
http://www.rian.ru/technology/20101119/298284956.html

 

Звичайно. Ісус Христос його ім"я.

Факт? Серйозно так вважаєте? Маєте наукові підтвердження на базі досліджень, що корінь педофілії та гомосексуальності в целібаті? Опублікуйте негайно і нехай людство нарешті позбудеться збоченства відмінивши целібат. Ура! Корінь зла знайдено і тепер справа за малим - знести целібат. Дзвоніть до Ватикану. ) ) )

Ага. На гудз. Морський.

---------- Додано в 09:19 ---------- Попередній допис був написаний в 09:12 ----------

Так, бо сама по собі та жінка нічого не вартує. А от через чоловіка, то ще має якийсь шанс. Бідні ті жінки, які залишилися сиротами і старими паннами - Бог певно і не гляне в їхню сторону, бо коло них чоловіка немає.
Самі хоч усвідомлюєте собі, що пишете?
"Я вас прочел и огорчился - зачем я грамоте учился?"(с)

 

Насамперед слід звернути увагу, що слова з Буття 1:26,27 відносяться до шостого дня творення, де про порох земний не йдеться.
І створив Господь Бог людину з пороху земного (Буття 2:7), це уже після того, як Господь поблагословив день сьомий.

Людина сотворена аби осягнути Божу Отцівську досконалість Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!(Матвія 5:48). Й до цієї досконалости вона повинна прийти з власної волі, з тієї простої причини, що з під нагайки досконалими не стають, як і безвольні маріонентки не є такими.
Бог дає людині простір, у вигдяді сотвореного, для її подальшого вдосконалення.
Але ДОСКОНАЛИМ Є Один Бог, саме ж сотворене у собі Божої Досконалости мати не може, бо воно має свій початок, а отже є змінним. ДОСКОНАЛІСТЬ же незмінна, вона на вершині що є Бог, далі уже нікуди вдосконалюватись.
Земське тіло і є тим, дозволеним Богом відходом від досконалого, задля подальшого усвідомленого поступу. Межею такого відходу є Божий наказ: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти. Але з дерева знання добра й зла не їж від нього (Буття 2:16,17)
Вчинивши переступ, людина в той же час прирекла себе на неминучу погибель. Але милосердний Господь, що є Чоловіколюбець, дає її шанс, жертвуючи Своїм Словом.

Перебування тимЧАСове у плотському тілі, відтоді як Бог одягнув людину в звірині шкури (Буття 3:21), є останньою третьою формою людської спільноти осіб, дарованою Богом.
Друга форма це етап сотворення людини з земного пороху й виділення жіночої половини.
Першою формою є стан нЕземний духовний ...

сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.
Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь. (1-е Кор 15:44-47)

КАТЕХИЗМ
302 Сотворення має свої властивості й досконалість, але воно не вийшло з рук Творця завершеним. Воно створене «у дорозі» до остаточної досконалості, яку він ще має осягнути і до якої Бог його призначив. Божим Провидінням називаємо розпорядження, якими Бог веде Своє творіння до цієї досконалості http://catechismus.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=21&Itemid=38

383 «Бог не створив людину самотньою: позаяк від початку «чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1,27); і їхнє партнерство творить першу форму спільноти осіб» (ІІ Ватиканський Собор, Паст, конст. « Gaudium et spes », 12, § 4.). http://catechismus.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=23&Itemid=38