Глава УГКЦ: Як протистояти російському світу? Дуже просто – будувати український.

Дуже жаль. А я стою на позиції викурювання цих пройдисвітів з Лавр та церков, побудованих Мазепою, де його ж і піддають анафемі.

 

Именно

 

Не "провідника" і не "заступника", а переконливого, щирого проповідника. Тлумача, як що хочете.

 

Не згоден. Проповідників в нас розвелося до біса (брешуть так, що й самі починають щиро вірити в свою брехню), а ось вчителів на особистому прикладі - катма.

 

Будьте бдительны: Проводник может оказаться Иваном Сусаниным

 

УГКЦ власною історієй довела що цілком спроможна виконувати функцію вчителя.

 

- Шо, некому науськивать друг на друга?

 

- Вибачаюсь трошки, але Україні потрібні не товмачі, а на самперед, досвідчені вчителі, бо товмач може розтовмачити щось таке, особливе, але тільки тоді, коли його розуміють, а для цього, треба, щоби діти не кінчали школи, чи інститути і нічого не розуміли, окрім того, що 9 травня - це день перемоги, а щоби мали змогу якістно навчатися. Підкреслюю, -ся. Вчитель не повинен вчити, але повинен навчити вчити-ся. Тому що без самонавчання, людина не спроможна сприймати ніяке тлумачення ніякого товмача. І саме головне те, що потрібні якісні джерела знань, справжні, чесні, щоби діти вчилися і знали, що їх не обдурюють.
- Якби українська, підкреслюю, саме українська, а не якась, грецька, чи російська церква зайнялася би освітою, вишуканою освітою, такою, яка була до москвинської навали, то було би дуже добре.

 

О! Я вже передбачаю, хто би міг активно включитись в обговорення завданого дискурсу.)

 

- Хто?
- Боже борони... Вона мене з'їсть...

 

Може і не з"їсть, але понадкусює точно.)

 

Все правильно. У меня только один вопрос. Вы преподаете в вузах или школах? Т.е. то что Вы изложили - это теория или практика?

Осталось только выяснить самую малость - кто захочет это финансировать.

 

- Таак...есть немножко...каюсь, грешен...

- Мысли вслух...

- Україна!

 

А Вы уверенны, что Украина хочет (именно хочет, а не хотела бы) ?
Тс низы хотели бы, но лень напрягаться, верхам - вообще неохота да и интеллекта не хватает...

Кто будет движущей силой?
Меценаты? Этого мало.
УПЦ что МП что КП - не потянут, да им это и не нужно они заняты экспроприацией экспроприированного.
Если эту ношу возьмет на себя УГКЦ - здорово, но если добьются поддержки государства... но государство-то в нынешнем его виде этого явно не хочет.
Все реформы образования сводятся к тому, чтобы закрыть школы и ВУЗы, а реформа медицины - позакрывать нафиг "лишние" лечебные заведения.

А вообще, будем посмотреть.

 

...

 

- А Вы что, не хотите, чтобы Ваши дети не были безграмотными остолопами, какими их выпускает современная "школа"? Ибо Вы и есть Україна.

- Напрягаться должны те, кто больше всех кричит, что любит Украину. Это о долге... Но если они имеют только луженое горло, то пусть церковь займется... Но в церкви должны быть украинцы. Вы посмотрите, израильская церковь, даже у нас учит детей и Луна на Землю от этого не упала...

- Вы.

- Кто такое меценат? Дети Ваши? Вот Вы и меценат своих детей.

- я говорю про украинскую церковь, исключительно. Если греко-католики действительно желают Украине добра, то они это сделают... Ну, хоть частично. Ибо ничего не делается сразу. И у них есть много чего в Ватиканских архивах, чтобы восстановить нашу Историю. Получится ли? посмотрим. За 20 лет крикунов много перевидели...

- Зачем им какая-то поддержка какого-то государства. Народ и поддержит, если хочет своим детям хорошего будущего.

- Государство? Вы имеете ввиду оккупационные власти? В Украине не может быть государства, априори. Максимум - рес публика(общее дело) в истинном значении этих слов.

- Свято место пусто не бывает. Может это и хорошо, что закрываются отстойные школы. Нам такие школы не нужны, где изучают праздник 9 мая, зарницы, и великую отечественную войну соседнего государства. Нам надо, чтобы наши дети учились наукам и знали истинную историю своего края в первую очередь. Советская школа, которая сегодня в Украине продолжает уродовать украинское подрастающее поколение не даст Украине "подняться с колен" никогда.

- Можно смотреть, а можно и что-то делать и смотреть на сделанное...

 

та ту Luna вже два роки весь інтернет переконує шо такими окраз і повинні бути школи вже всі вуха прожужжала

 

- На Луне, спутнике Земли... Хоть сто порций... Лунный министр образования тоже имеется... Туда же...

 

БЛАЖЕННІШИЙ СВЯТОСЛАВ ПРИВІТАВ БЛАЖЕННІШОГО ЕПІФАНІЯ




Блаженнішому Епіфанію,
Митрополитові Київському і всієї України

Ваша Блаженство!

Слава Ісусу Христу!

Особисто та від імені Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви сердечно вітаю Вас з нагоди завершення Об’єднавчого Собору, плодом якого стало обрання Вас на Предстоятеля Православної Церкви України. Передусім складаємо вдячність Господеві, який благословив учасників цієї, без перебільшення, важливої події, яка ввійде в історію незалежної України, як великий Божий дар на шляху до повної єдності Церков Володимирового Хрещення.

Усі ми стали свідками, як Господь силою і діянням Святого Духа, у співпраці з Вашою доброю волею, зцілює рани церковних поділів і ворожнечі, даруючи можливість примиритися зі своїми братом в Христі. Перед обличчям Київської Оранти, покровительки нашого многостраждального і боголюбивого народу, Ви склали іспит вірності Христовій заповіді «єдиномислія», засвідчивши бажання «мати одне серце і одну душу» (пор. Ді. 4, 32).

Попереду у Вас багато праці, але я вірю, що Господь «благословить діло рук своїх» і невдовзі ми побачимо добрі плоди Вашого архипастирського служіння. Молитимуся, щоб процес об’єднання православних спільнот під Вашим предстоятельством був позначений братньою любов’ю та постійною пам’яттю про благо нашого народу.

«Глядіть, як добре і як любо, коли брати живуть укупі!» (Пс. 133, 1). Ці важливі слова псалмоспівця Давида є для нас, Церков Володимирового хрещення, які були зроджені в купелі дніпровських вод, завданням для подальшого спільного життя. Ми живемо однією літургійною спадщиною, із глибини краси й богонатхненної мудрості якої черпаємо духовні сили. Хоч ще сьогодні ми не перебуваємо в повному євхаристійному сопричасті, однак покликані спільно долати перешкоди, які стоять на шляху до єдності. Цю історичну місію та фундамент майбутнього патріархату об’єднаної Київської Церкви заклали ще славні церковні мужі Петро Могила та Йосиф Велямин Рутський.

У цей знаменний момент я простягаю руку від імені нашої Церкви до Вас та всіх православних братів, пропонуючи вам почати разом торувати наш шлях до єдності, до правди. Бо від того, наскільки ми сьогодні будемо плекати єдність і долати те, що нас розділяє, залежить майбутнє Церкви, нашого народу та Української незалежної європейської держави. Саме Бог є тим, хто об’єднує нас довкола себе.

Нехай новонароджений Спаситель, Різдва якого з великим трепетом і надією очікує кожна християнська душа, щедро благословить Вас і подасть Вам силу й натхнення виконувати Його святу волю, яка є спасінням «тих, що загибають».

Бажаю Вам, щоб, утверджені у вірі, підтримувані надією, діяльні в любові, Ви під опікою та за заступництвом Пречистої Діви Марії, Матері нашого Спасителя, стали добрим знаряддям у Господніх руках і вміло використали дар, якого сподобилися.

Із молитвою та запевненням співпраці для Божої слави та блага нашого українського народу

+ СВЯТОСЛАВ
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви