Етап 30

Етап 30. Ювілейний. Показує мою слабкість до українських шрифтів 30-х років. Таких ніколи не було до того і ніколи не буде після. Ось вони. Де вони? Повторите?

 

Пауза затянулась, шо все бегают по Львову. Forest, а насчет українських шрифтів 30-х років, это неслабая подсказка. Так думаю, что в 30-х годах немного строилось зданий для украинцев

 

Форесте, задача ускладнена - турки дороги перерили...

 

Не зовсім розумію що Ви маєте на увазі, але у тридцяті роки минулого століття відбувався один з розквітів українського мистецтва, у тому числі архітектури. На фото - шрифт, який, очевидно, належав до мільйонів варіацій тоді модної так би мовити, течії одним з основоположників якої був Георгій Нарбут. В ці роки було збудовано чимало будинків у Львові. Чи будувалися вони для українців - очевидно так, адже тоді більшість заможніх львів'ян-українців будували житло саме собі.

 

Возможно я не прав, но о розквітi українського мистецтва в начале 30-х годов во Львове как то не знал. Вообще то я думал, что это какое то общественное здание

 

А це лише додає інтригу До речі, прийнято вважати, що від скромної жіночки, яку бачите на фото, залежала доля дуже, дуже великої кількості людей. А іменем людини, яка її увіковічила, названо навіть вулицю. До речі, вона зовсім близько

 

Галицька сецесія, Іван Левинський

 

Но это было во время австрийского правления

 

Тим22, Ви наштовхуєте мене на підказку, але я вже і без того попідказував немало Насправді правий і Ви і kjk. Як би це правильно сказати, річ у тім, що насправді жіночці більше років ніж вона виглядає

 

ого, ше досі не відгадали?!
усе, я іду шукати

 

Та шо там шукати? Це фотомонтаж; он будинок і надбудова різного кольору

 

У них не лише кольори різні... Шукайте і знайдете.

 

Народ, а чо ніхто нічо не шукає? Ви шо, на мене чекаєте?

 

І зовсім недалеко - на Пекарській. Вибачайте за якість, але мильницю віддав, смарт розбив, і маю лише нещасні 1,3Мп

 

блііін!!!!!!! я знала шо то той будинок! одразу подивилась на фото і згадала його, але було ліньки кудись йти.. Андр, вітаю!)

 

Ну що, фахівець є фахівець Вітаю з перемогою! Думаю, повідомляти про деталі отримання призу буде зайвим. Всім іншим дякую за участь і цікавість у фотоквесті, будемо загадувати і надалі!

 

А историю этого здания расскажите

 

О, точно, вже й забув

Отже, розміщуйтесь зручніше у кріслах, присувайте ближче монітори і читайте.

Історія фото завдячує одному львівському банкомату, який в міру справ організував нашу зустріч з адміністратором цього форуму. Побачивши його я відразу пригадав про форум, пригадавши про форум, згадав фотоквест. Фотоапарат був в кишені, тому я просто підняв голову і сфоткав цю скульптуру, яка виділялася серед усього 2D навколо. Придивившись до неї вже на фото я побачив, що тітонька не з простих, граційність виконання скульптури може конкурувати з більш відомими її коліжанками, як то Львівська Свобода, Меркурій ітп.

Далі я вирішив дати підказку, але для цього мусів її знайти. І буквально випадково натрапив на інформацію, що ця жіночка це не хто інший як сама Фортуна. Далі - цікавіше. Це єдина відома статуя лежачої Фортуни! Усі фортуни, які зображалися в скульптурі споконвіків класично стояли, але ця - єдиний відомий виняток, це підтвердила консультація зі скульптором, це підтверджує гугл

Але хто і чому мав таку нахабність жартувати з самою Фортуною і вкласти її на подушки!? Здається, на це могли посягнутися лише найбільші люди. Дякуючи Вікіпедії, вдалося знайти ланцюжок, який вивів і на автора скульптури - ним виявився сам пан Вітвер - львівський скульптор, який зліпив усі 4 скульптури до фонтанів на львівській пл. Ринок, який також оформив кілька найгарніших будинків Львова. Знакова випадковість - буквально за кілька метрів від показаного будинку починається вулиця, названа його ім'ям.

Але тут ті, хто добре знають історію міста, можуть мене перебити і сказати "стоп, але Вітвер помер у далекому 1825 році, а на будинку написано 1931". Але і тут є пояснення, яке знайшов MARTINІ:

Під № 13 стояв колись ампірний палац Орловських, потім Богдановичів із скульптурою Фортуни над фасадом. Його спорудили 1854 року. До 1931 року палацик перебудували на більшу кам'яницю, піднявши Фортуну над третім поверхом та балюстрадою. *

А отже пані Фортуну не лише вклали в ліжко але і через 150 років після цього підняли та перенесли на 5-6 метрів вище, добудувавши ще один поверх у будинку. Саме тоді з'явилася монограма та вказання дати таким гарним шрифтом.

Хто був новим власником будинку після Орловських встановити не вдалося, очевидно аббревіатура саме його імені є зображена на показаній монограмі (Схоже, що це літери І та М).

Що важливо у цій історії, то це не лише віднайдення памятки великого майстра але і виділення ланцюжка унікальної в глобальному значенні течії скульпторства, притаманного лише львівській школі - сидячий Христос, сидяча Свобода та лежача Фортуна. Такі пам'ятки зустрічаються лише в одному місті і, погодьтесь, заслуговують на окрему лінію в історії міста як унікальної точки на мапі Європи.

P.S. Цей будинок на Пекарській, 13

* Тут у цитаті очевидно припущено помилку, насправді її підняли над четвертим поверхом та кількома десятиліттями раніше