Після виходу фільму "Ерагон", дуже багато людей почали цікавитися тим, з чого все почалося. А саме - з трилогії (поки що незавершеної), яку написав п'ятнадцятирічний американський школяр Крістофер Паоліні. Зараз і на українській мові з'явилася перша частина цієї самої трилогії "Спадок" (перша частина - саме "Ерагон"). У новорічні свята бачив багато плакатів з рекламою книги по всіх книжкових магазинах Львова. Вона зараз присутня усюди (навіть у переходах продається). Хто читав? Які враження? Фантазія у п'ятнадцятирічного хлопця ой как бурлить)) З опису у книжці: Одного разу звичайний сільський хлопчак Ерагон знайшов високо в горах дивовижний камінь, який виявився не чим іншим, як драконовим яйцем. Ця таємнича знахідка змінила все подальше життя хлопця. Йому судилося виростити дракона, взяти участь у великій війні, відвідати фантастичні землі, стати на бій із чаклунами і чудовиськами. У хитросплетіннях долі, магії та кохання Ерагон відродить колишню велич вершників Дракона й кине виклик самій Імперії. Він стане першим вершником, непідвладним ані королям, ані вождям. На суші й на воді, у небі й під землею поруч з Ерагоном завжди буде його вірний дракон. Видавництво "Ранок"
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні я ось вчора фільм дивилася. Брат чоловіка намовив. Він якраз у такому віці, що обожнює різні байки. Файна байка, але помічається "незрілість" історії. Для діток - гарна казка. Варто подивитись.
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні Капєц... Як мене, вихованого на шедеврах наукової фантастики, нудить від цього всього безкінечного глюкоподібного фентезі... Люди, зізнайтеся: ви "Соляріс" читали?
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні А ви дітям своїм теж "Соляріс" читатимете? Станіслав Лем напевно цього б Вам не порадив..
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні Ну, стовідсотково для дітей у Лема є "Кіберіада"... По-друге, особисто я "Соляріс" читав підлітком. І, як тепер розумію, всьо правільно понял... Нарешті, хіба фентезі нині читають тільки діти? Хоча й між "дитячих жанрів" я таки віддаю перевагу традиційним народним та літературним казкам. Але ж нині це "серйозний жанр" для дорослих. Особисто для мене тріумф фентезі над сайнс фікшном є відзеркаленням трумфу споживацької психології в суспільстві загалом. Фентезі - це штучна, комерційна розвага, "дистильована" гра, пуста і алогічна за визначенням, розважальна пародія на народну казку (де провідним є якийсь повчальний мотив - якийсь зміст). Фентезі - це літературний аналог нічного клубу, головна мета якого - "снять напряженіє". А "сайнс фікшн" інтелектуальної напруги в мізки таки додавало. Як і взагалі вся справжня література...
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні Іване, я доцінюю Ваше захоплення сайнс фікшн, теж колись у підлітковому віці захоплювалась. Улюбленцем був Рей Бредбері. Тепер мої захоплення дещо змінились. Споживацька література - це річ, від якої, на жаль, нікуди не втечеш. На Заході суспільство вже давно поділилось на тих, хто читає "щось серйозне" , на тих, хто читає те, що рекламують, і на тих, хто не читає взагалі. Тому іноді, кожна спроба взяття в руки книги, навіть такої як той ж "Ераґон" - це іноді маленький трюмф книги над телевізором чи грою на компьютері. Крім того, не всі діти такі "відкриті" для доброякісної "сайнс фікшн", як Ви. Справа в тому, що у деяких фантазія не вміщається у рамки подорожування унівесумом, чи відображення можливих футуристичних сценаріїів з життя людства. Їм хочеться магії, чарівників, драконів, ельфів, гномів і всієї цієї "нечисті" з стародавньої кельтської міфології ,на якій виховались тисячі поколінь. Наприклад Толкієн, писавши свою трилогію "волода перснів" надзвичайно багато запозичив саме з келтс"кої міфології. А це, ті ж традиційні казки, лишень походження у них інше. Теж стосується і грецької міфології. Я б на Вашому місці не була такою радикальною в осудженнях. Лем знайшов і знаходитиме своїх читачів, а фентезі - своїх ) На все свій час.
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні Соломіє, я досі сміюся... З чиїх вуст... З чиїх вуст... :D :D :D
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні Але насправді хочу й дещо додати (не хотілося псувати емоційну чистоту попереднього допису ). Крім статусу, який кво, є ще й цілеспрямовані дії по зміні цього самого статусу. Не лише суспільні, масштабні, а й твої власні. Давай своїй дитині хорошу літературу, заохочуй до неї, наводь на певні акценти - словом, працюй та й годі. І яка різниця, що там за вікном? Моя мала у дитинстві читала і казки і фантастику. І досі читає багато, легко відкриває для себе нові жанри. Я "грішу" саме на хорошу літературу в цьому сенсі .
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні Скажу чесно , " ЕРАГОН " одна із моїх УЛЮБЛЕНИХ книжок !!!:radist: Цікаво , я одна така , фанатка :o Ерагона ? Додано через 3 хвилини А шо казати , книжка КЛЬОВА !!!:y:
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні особисто я книжку прочитала.. правда російською мовою.... книжка сподобалась.. цікаво... проте щоб аж дуже сподобалась не скажу... от ніяк не можу осилити други книжку трилогії.....
Відповідь: "Ерагон" Крістофера Паоліні "Ерагон" - чергова вторинна штамповка. Який це треба мати смак, щоб таке вподобати - не знаю. Читав, але мене не приперло. А дітям порадив би почитати ту ж "Кіберіаду" (читав у 6-му класі, сподобалось), "Темні початки" Пулмана (потужна річ) чи дитячі книги Тері Пратчета (взагалі без коментарів)
А от про темні початки ти правий-кльові книжки,проте Ерагон-теж дуже не погана книжка(а їх три).мені дуже сподобалась.Дуже чекаю 4 книгу.(я в 6 класі,іще не читав кіберіаду,але хотів би). О так.Ти не одна,я теж обожнюю Ерагона.
Я її купив ще у школі, коли вона лише вийшла. А згодом я вже виріс з неї, але доводиться купляти, вже три частини є. Нормальна, трохи цнотлива книга, але зі смислом.
самого фільму я не бачила, а от книжку колись прочитала... не можна не погодитися, плагіату там чимало... та й стиль написання ще дитячий... але то можна пробачити: коли книжка писалася, юнакові, мабуть, років 13-14 було, то видали її, коли йому вже було 15. напевне, досвідченіші люди мали б вказати на недоліки юному авторові. тоді міг би вийти чудовий твір. але маємо те, що маємо... мабуть, не мені судити вашу відповідь, не така я ще досвідчена... але дозвольте виступити на захист фентезі. звісно, є багато книжок ні про що, але є дійсно глибокі, сильні твори, які примушують задуматися і нічим не поступаються в повчальності науковій фантастиці. от Сальваторе написав трилогію "Темний ельф". про кого? про дроу... але в тих дроу вгадуються люди - багато в чому злі, байдужі до горя оточуючих, здатні на все заради свого благополуччя... та й в тому ж таки "Ерагоні" є філософські роздуми, хоча, правда, вторинні, вже відомі істини... а взагалі яка різниця, написано в книжці про людей чи про ельфів, тролів, гномів? можна зробити хороший твір у будь-якому жанрі... та й якщо скажеш людям: ви такі-сякі, через скількись років станеться таке і таке - вони сприймуть то як звичайну вигадку письменника-фантаста... створили, наприклад, "сталкера", а як то вплинуло на атомну енергетику? от коли читаєш про героя вигаданої, фентезійної раси, аналізуєш його вчинки, підсвідомо сам запозичуєш хороші риси (або й погані - то вже від людини залежить)... особливо маленькі діти - вони завжди намагаються бути схожими на героя з улюбленої книжки, особливо коли герой той - не людина...
А мені сподобалася перша частина власне своєю дитячістю. Щось там було такого хорошого в стосунках дитини і дракона. В мене чогось той дракон постійно з моєю кіткою асоціювався. Друга частина - вже не те. То ніби спроба зачепити інші цінності, неможливе кохання, відповідальність за інших, стосунки з сильними світу цього. Шось мене почали дратувати оті політичні інтриги і клятви на вірність. Третю книжку купив на форумі 2009, але руки ніяк не доходять почитати. ЗІ. А якби мав дітей то таки певно перед Ерагоном всетаки дав би їм до рук Чарівника Смарагдового міста (там аж 6 частин з яких я малим тільки 3 подужав бо не дуже любив читати), Електроніка, Алісу Булычева