Екскурсії у Львові та області

Тема у розділі 'Підкажіть туристові', створена користувачем Jull, 16 лют 2007.

  1. Jull

    Jull New Member

    Собираемся с подругой во Львов. Хотелось бы интересную экскурсию по городу. Подскажите экскурсионную фирму или частного экскурсовода. Заранее благодарна :)
     
    • Подобається Подобається x 1
  2. Velomax

    Velomax Well-Known Member

    готелі у Золочеві

    Необхідні телефони-адреси недорогих готелів у Золочеві.
     
  3. Forpost

    Forpost Стоїк

  4. Velomax

    Velomax Well-Known Member

    Відповідь: готелі у Золочеві

    Дякую, але там жодної згадки про готелі
    До речі: якийсь альтернативний Золочів.
     
  5. Сновида

    Сновида New Member

    відкриті дахи, закинуті провулки

    Через два тижні приїду до Львова. Всі історичні місця для туристів уже сто разів пройдені раніше. Хочеться відчути місто на смак через місця, котрі не всі жителі навіть знають. Якщо хтось готовий поділитись, то в боргу не залишусь, коли намилитесь у Київ.
     
  6. Leopolis

    Leopolis Well-Known Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    На "відкриті дахи" так як і в "закинуті провулки" з незнайомими не ходять, як і у розвідку :)
     
  7. Сновида

    Сновида New Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    А я і не прошу йти зі мною. Я прошу дати мені адреси. І боятись мене не вартою. Ніби...
     
  8. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    сходіть на личаківський цвинтар...
    дуже цікаве місце, щоправда — треба заплатити за вхід...
     
  9. Pushystik

    Pushystik Well-Known Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    У Львові є дуже багато цікавого, де зазвичай туристів не водять... Правду кажучи, скільки років живу у Львові, але ще сама не була у всіх місцях, де була більшість туристів...
     
  10. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    цвинтар, цвинтар, цвинтар!....
     
  11. dovidnuk

    dovidnuk миється в бані

  12. Meg

    Meg Well-Known Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    Та особливо адреси не треба знати-просто приїхати на БАМ(до мене в гості:))),чи в будь-який інший район-тут і "мєстная гапата і піва,падвали,криші".Ну і мій любимий сокільницький цвинтар.
     
  13. Сновида

    Сновида New Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    хех. де ви були раніш?
    я вже повернулась. хоча наступного разу хз, навідаюсь до Вас. начувайтесь.
     
  14. Zoryanazirka

    Zoryanazirka Well-Known Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    Ми як малі були то в районі знали всі підвали-стрихи-перелази-ходи :) Тепер вже давно того нема:) Найкраще спитати місцевих дітлахів.
     
  15. Meg

    Meg Well-Known Member

    Відповідь: відкриті дахи, закинуті провулки

    Звичайно,приїжджайте.Я хоча не дуже то і лажу по районах-ніколи цим страдати,все ж визначні місця знаю!А мій брат-то просто лазик-його ніколи немає)))І зараз десь його шляк трафив)))
     
  16. Forpost

    Forpost Стоїк

  17. duncan

    duncan батяр з личакова Команда форуму

    Відповідь: Віртуальна екскурсія по місту

    у мене є ця презентація...
    непогано зроблена, але має певні ляпсуси...
    написана вона була ще при куйбіді...
     
  18. Grek

    Grek Well-Known Member

    Подорож по історичних місцях Західної України

    „Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього” – ці неоднозначні слова Максима Рильського згадались мені по приїзду із подорожі по історичним місцям Західної України. Іноді в пошуках „істини світу цього” ми їдемо „за тридев´ять земель”, при цьому не знаючи місць слави наших предків та й просто живописних місцин рідного краю.
    Отож, в кінці червня 2007р. втрьох із друзями приймаємо рішення на 4-ох денне турне по Західній Україні. Для цього заправляємо повний бак автомобіля, беремо гітару та намет і вдосвіта рушаємо через Стрий на Івано-Франківськ. По дорозі милуємось краєвидами рідного Прикарпаття, проте зупинку плануємо в славному містечку Коломия. Опинившись в цьому місті зразу на язик нав’язується пісенька „Коломия не помия, Коломия місто; в Коломиї дівчатонька, як пшеничне тісто”. Дійсно врода місцевих кобіт в поєднанні із затишком та охайністю цього містечка створюють незабутню ауру, та бажання ще раз відвідати це місце. Звичайно одним із символів цього краю є писанка, і гріх було б не відвідати Коломийський музей писанки, та ознайомитись із історією виникнення та традиціями писанкарства.
    Наступну зупинку по дорозі робимо в Чернівцях. Місто вражає кількістю зелені, квітів та фонтанчиками на спокійних та чистих вуличках обласного центру. Покидаючи Чернівці рухаємось 70 км на північний схід в одну із головних цілей нашої мандрівки – Хотин. Зважаючи на вечірній час, вирішуємо отаборитись неподалік замку. Для цього спускаємось по викладеній старою бруківкою дорозі до берега Дністра, де успішно розкладаємо намет. Стомлені тривалим переїздом із нетерпінням стрибаємо в Дністер; пропливши кілка метрів від берега, із-за зелені відкривається грандіозний вигляд могутнього замку. Один товариш наважується переплисти Дністер, при цьому додаючи собі та нам адреналіну, коли пливучи назад ледь не заплутався в сітях, які були розставлені рибалки. Далі на вогнищі готуємо шашлик, та під шум дощу залазимо в палатку де під гітару виспівуємо безліч українських пісень.
    Наступного дня першим ділом їдемо в саму Хотинську фортецю. Про історію замку розповідати не буду, оскільки про все вдосталь можна прочитати на сайті http://www.castles.com.ua/n9n.html. Заплативши 3 грн. за паркування автомобіля, та 5 грн. за вхідний квиток рушаємо на оглядини. Пройшовши пам’ятник Сагайдачному, захисний рів та браму опиняємось в середньовіччі серед кам’яно-земельних укріплень, башт, кам’яної церкви, руїн турецького мінарету ну і власне самого замку, 40-метрові стіни якого грізно звиваються над Дністром. Хоча і невеликими темпами, проте проводиться відновлення замкового комплексу, на час нашого перебування групою студентів проводились розкопки на території фортеці.
    Рушивши далі на 25 км потрапляємо в місто-музей Кам´янець-Подільський. Знову ж таки розповідати про „перлину на камені” можна дуже довго, а тому краще прочитати інформацію на сайтах: http://www.castles.com.ua/121.html, http://www.kamenets-tour.com. Але саме краще щоб зрозуміти про що йдеться, це місто треба обов’язково відвідати та відчути славний дух та велич наших предків. Хочеться тільки відмітити, що нам пощастило стати свідками зйомок фільму „Тарас Бульба”, що ще більше дозволило закарбувати спогади про „місто-фортецю”, адже споглядаючи на сцени кінних боїв польських лицарів та запорізьких козаків, штурм фортеці із зустрічним обстрілом з гармат, нехотячи уявою поринаєш в козацьке минуле.
    Нехотячи розлучаємось із Кам’янцем та вирушаємо 60км на схід в місцину, яка має назву Бакота (http://www.castles.com.ua/bakota.html). Основний інтерес туристів сюди привертає скельний монастир ХІ століття, який знаходиться в 120-метровій білій скалі над Дністром, та який на даний час представляє собою келії та три печери довжиною до десяти метрів. Зі слів дослідників монастир був набагато більшим але був зруйнований в свій час татарами та пізніше практично повністю похований зсувом схилу гори. Біля монастиря, з гори виходять три цілющі джерела, за розповідями одне з яких може навіть сп´янити. Сам не пробував, оскільки був за кермом, а ось двом моїм друзям вечері „хміль” незвичайної води таки вдарив по голові. Ще чим можна відзначити Бакоту – це надзвичайна живописність природи в цьому місці: над широчезною затокою, утвореною на Дністрі, височіють білі вапнякові скелі вкриті акацієвим ліском. За даними метеорологів клімат тут влітку рівнозначний Ялтинському. І дійсно купаючись тут ми себе відчули не гірше ніж в Криму.
    Отож переночувавши на скелі над Дністром наступного дня вирушаємо далі – в печеру Кристалічну. По дорозі заїжджаємо в Скалу-Подільську та оглядаємо руїни королівського замку 14ст. Печера знаходиться в селі Нижня Кривча (120 км з Бакоти). На даний час розвіданими є 23 км ходів по даній печері. Однак електрифіковано та пристосовано для екскурсій є 3 км оглядового маршруту. Заплативши 6 грн. екскурсоводу потрапляємо в підземне царство, де на шляху, вмикнувши уяву, можна зустріти і володара гори, і дівчину-полонянку, різноманітних звірів. Вражень від екскурсії додалось, коли повертаючись вузькими проходами, десь приблизно за 1 км до виходу, зникло світло. Враховуючи велику кількість відгалужених ходів, які ішли від основного маршруту, та вузькість деяких місць проходу, паніка та страх враз охопили екскурсійну групу. Але завдяки дарункам цивілізації – мобільним телефонам (точніше їх підсвітці) та неймовірним бажанням якнайшвидше вибратись назовні, група все-таки побачила світло в кінці тунелю. Неймовірна радість на обличчях людей на виході з печери свідчила чи то про враження від самої печери, чи то від нештатної ситуації, але однозначно запам’яталась усім.
    Далі рухаємось 50 км на захід до Джуринського водоспаду (http://www.castles.com.ua/czerwonogrod.html) - найбільшого в України рівнинного водоспаду, висота перепадів якого сягає 16 м., а поруч знаходиться Червоноградський замок - одна з твердинь часів Галицько-Волинського князівства, розміщена на червоній скелі. Знаходимо біля підніжжя водоспаду місце для намету (туристів з наметами там було багацько). Знову розводимо багаття, вечеряємо та співаємо досхочу. Вранці приймаємо холодний душ у водоспаді та далі в дорогу. Заїжджаємо та оглядаємо „файне місто Тернопіль”, потім прямуємо в Кременець. Це невеличке містечко вміщує велику кількість цікавих для відвідин об’єктів: перше, на що можна звернути увагу при під‘їзді до Кременця, - це стрімка Замкова гора з руїнами фортеці, окрім цього варті уваги парафіяльний костел і Миколаївська церква (XVI ст.) з ошатною барочною дзвіницею (XVIII ст.), Колегіум та жіночий Богоявленський монастир з високою дзвіницею (1636 р.), ботанічний сад. Далі відвідуємо Почаїв, який славиться звичайно своїм монастирем та іконою Почаївської багоматері. Разом з Софією Київською це - найголовніша святиня православної України.
    Ну і завершальним акордом нашої подорожі стало село Підкамінь, розташоване за 15 км від Почаєва (http://www.castles.com.ua/n35n.html). Назва "Підкамінь" походить від так-званого Чортового каменя – величезної кам’яної брили, яка височіє посеред поля, та яка оточена козацькими хрестами та могилами. Оглянувши домініканський монастир (заснований в 13ст, зруйнований татарами та відновлений в 17-18 ст), Вознесенський костел на території монастиря, келії 17-18 ст., оборонні стіни з воротами та баштами 18 ст., вирушаємо додому.
    І так в результаті проїхавши 1100км., витративши по 250 гривень з чоловіка, ми отримали неймовірну кількість вражень, адреналіну, та кількасот фотографій, які будуть нагадувати ці прекрасні миті, та частину з яких можна переглянути на сайті: http://ibox.org.ua/70155/ .

    Відпочинок згадували: Андріан, Бодя та Ігор.
     
    • Подобається Подобається x 17
  19. MARTINI

    MARTINI Administrator Команда форуму

    Відповідь: Подорож по історичних місцях Західної України

    Ріспект ... Хлопаки здійснили те, про що давно мрію я. Можливо ще цього літа вдасться пройти схожим маршрутом, тільки захопити хотілося б більшу територію
     
    • Подобається Подобається x 1
  20. Liliya

    Liliya Well-Known Member

    Відповідь: Подорож по історичних місцях Західної України

    І Я ТАК ХОЧУ, ЧОГО МЕНЕ З СОБОЮ НЕ ВЗЯЛИ???
     
а де твій аватар? :)