Джерела натхнення...

На нічному столику лежать дві нові книги...
Дуже часто,виконуючи щоденну рутинну роботу,вирішуючи всілякі справи,одна лише думка про непрочитані(на той момент)книги,може підняти настрій,надихнути до праці.Коли знаєш,що ось справишся з роботою і пірнеш у читання...
...або,випадково почута чудова мелодія,несподівано додає наснаги,і ти уже ніби на її крилах,з неймовірною легкістю берешся за справи,які до цього здавалися ну просто непід*ємними.


Що може надихнути Вас?У чому Ви несподівано знаходили джерело натхнення?Йдеться як про творчість,так і про буденність.

 

Спортивный интерес..., решить вопрос который поставил в тупик, на вид и по регалиям, больших и не глупых людей.

 

Кураж?.....

 

Любимый, для меня, крик в отделе: - "шеф, всё пропало..."
И через час, полтора показываю..., - как замечательна ситуация, когда всё..., таки, пропало.

 

Напевно найчастіше моїм натхненням є думки про результат. Не хочеться чогось робити, наприклад, якийсь переклад, зразу думаю про те, що от зроблю, і мені заплатять стільки-то грошей. А якщо ще й сума непогана, то ой як надихає!!!
Якщо це стосується творчості, то мене часто надихають інші твори. Наприклад, передивлюсь серію гарних фотографій, зразу якась "мисля" приходить, берусь за фотік.
Часом натхненням для мене стає просто настрій. Від нього багато залежить. Буває, що настрою нема і все, і що б я не робила, а ідеї в голову не приходять. Моя подруга каже, що як в мене не той настрій, навіть якщо вона сама мені пропонує геніальні ідеї - в мене ті фотографії всеодно не вийдуть... А якщо маю настрій і гарну ідею, то виходять, як вона каже, геніальні знимки
А ще мене надихають гарні люди. Навіть не стільки гарні, стільки нетипові, помітні і особливі. От іду по вулиці, чи в маршрутці їду, зачеплюсь поглядом за якусь людину, і появляються різні ідеї...

 

Странно, но и мне это вдохновение, знакомо.

 

Цікава тема...
Колись,перед екзаменами я перечитував "Мартина Ідена"...для збільшення працездатності і бажання вчитися....хм...аж самому смішно...
Взагалі,книжки завжди відігравали велику роль в моєму житті.
В тім числі і для настрою....
І вірші...зараз особливо...
От...часом думаєш про щось,а в голові рефреном рядки...останнім часом отаке...
А нині почались вихідні...в голові рядки Ліни Костенко

Доборолися, добалакалися,
досварилися, аж гримить.
Україно, чи ти була колись
незалежною, хоч на мить
Від кайданів, що волю сковують?
Від копит, що у душу б'ють?
Він чужих, що тебе скуповують?
І своїх, що тебе продають?

 

...одне з недавніх натхнень - квіти Ігоря Левашова і жінки Романа Гарасюти,з яким познайомив наш Ромко у темі живопис і графіка.-такі твори надихають до життя!

Ромку,все у ВАС буде добре раз душа сприймає таку красу!

 

Ви так гарно з душею це написали...

 

Так, я з Вами згідна
От тільки шкода, що багато людей цього так не відчувають і всього того не мають, бо так і не навчились цінувати...

 

Переважно настрій..якщо він є, то можна щось робити, як немає то нічого толкового не вийде..:-(

 

гг) вчора був пан Ravin))
нарешті сіла за написння статті яку обіцяла вже 2 тижні)))
дякую)))!!
пи.си. мабуть варто вам вишиванку купити)))гиги

 

...з кімнати чути пісню **Смуглянка**,йде фільм **В бій ідуть одні старики**.Надихає талант Леоніда Бикова,його людяність,простота,доступність.

...**Ніч яка місячна**...

 

А мене тримає...хм...асоціації і,в чомусь почуття дежав'ю. Колись,в лікарні,я лежав,нерухомий і,склавши руці,рихтувався здихати. Важив я 38 кіля,біль при кожному порусі,утки,пролежні і прочі прєлєсті. Перед тим я підписав відмову на операцію(видалення нирки) і,всі дохтури не гарантували мені й місяця. А мені не було сенсу погоджуватись. ТАМ,де я тоді був...такі операції робили лиш в Бучі,під Києвом,та й...відмовився я. Ще й бути там,мені залишалось два місяці. От... Якось заходить до мене друг,одесит,Олег...і...- А якого милого ти лежиш? Пішли перекурим! ... Я йому: - Ти не бачиш,в якому я стані? Та він настояв. Підняв...підтримував. В той день я зміг зробити лиш кілька кроків. А,вже за тиждень,спираючись на стінку,я зміг пройти до дверей...а то цілих 10 метрів. А,за два місяці,я сам,спираючись на палицю,пішов додому. Я ЗМІГ ЦЕ ЗРОБИТИ. І...що там казати,я донині пишаюсь тим.... А зараз...дежавю. І дуже надіюсь,що мені вдасться зробити це ще раз... От таке от згадується. Ліс...тиша...а воно на голову лізе... Та й так...

 

Надихнула сьогодні моя люба коліжанка - розповіла і показала свій сад:girl_in_dreams:
Ех,була б можливість,з задоволенням би зайнялась "міні" ландшафтним дизайном.
Які тепер квіти можна садити-такий вибір і така краса!

 

З яким саме?Поділіться

Зараз надихнув би хороший,теплий,літній дощ:girl_tender: або море....

 

меня вдохновляют свои же удачи, когда дела ладятся и все получается

 

Для мене натхнення -це настрій!!! Є він, то мене надихають і слова, і проза, і природа, і дотики, і розуміння в очах, і вірні друзі, і Львів....