Цитати та вислови улюблених особистостей. Притчі.

....И пришёл к Мудрецу Страждущий, и взвопил: ответь!
Мудрец: "Ищу я истину в том, чего в Человеке больше -
зверского, сатанинского, нечестивого, подлого, низкого?...
Или - духовного, светлого, возвышенного, доброго, божественного...?"

Мудрец задумался, долго не было ответа, а потом изрёк:
"Я не уверен, что мнение моё верно, но опыт подсказывает -
в людях всего поровну и доброго и подлого, иначе
что-то бы уже победило! Люди стали бы тварями нижайшими
либо праведниками!"

...И понял Страждущий, что чаша весов с пороками и добродетелью
замерла в равновесии...

Автора не знаю..але погоджуюсь...

 

Мудрость
Мастеру нравилось, когда люди признавали свое невежество.
- Мудрость растет прямо пропорционально осознанию собственного невежества, - заявлял он.
Когда его просили объяснить, он говорил так:
- Если вы обнаружили, что не так умны сегодня, как вам казалось вчера, значит, сегодня вы стали мудрее.



источник: Энтони де Мелло 'Одна минута мудрости'

 

Вдячність…

Якось мені приснився сон, ніби я на небесах, а моїм поводирем є один із ангелів. Він показував мені все довкола і пояснював, що до чого. Ми увійшли до великого приміщення вщерть заповненого ангелами. Перед входом мій провідник зупинився і пояснив: «Тут знаходиться - Приймальний відділ. Сюди надходять всі людські прохання, висловлені ними в молитвах до Бога». Я оглянувся довкола – все нуртувало, було сповнене дивовижної енергії багатьох ангелів, які сортували людські прохання, що були записані на численних листках паперу і сувоях.

Далі ми йшли довжелезним коридором, допоки не потрапили до другої великої кімнати. Ангел пояснив: «Це Відділ пакування і доставки. Тут розглядаються людські прохання про ласки і благословення і відправляються до тих, хто просить про них». Я помітив, якими зайнятими були ангели, які працювали в цьому відділі, адже так багато благословінь, про які благали люди, потрібно було відправити на землю.

Потім ми знову йшли довгим коридором, аж поки наприкінці його не зупинились перед дверима невеликої кімнати. На моє велике здивування в кімнаті знаходився лише один ангел, який фактично нічого не робив. Мій поводир пояснив: «Це Відділ подяки». Я здивовано запитав його: «А чому тут нічого не робиться?», на що він відказав: «Справді, дуже сумно про це говорити… На превеликий жаль, більшість людей, отримавши благословення, про яке вони благали, забувають подякувати Богові». Я спитав: «А як це зробити?». Ангел відповів: «Дуже просто, лишень скажи: «Дякую Тобі, Господи!». Я сказав: «А яких благословінь стосуватимуться ці слова подяки в моєму випадку?». Тоді ангел промовив:

«Якщо в тебе є їжа на столі, одежа на плечах, дах над головою і місце для сну – ти багатший за 75% людей у цьому світі».
«Якщо в тебе є гроші в банку і в гаманці і можливість вибору страв – ти належиш до 8% найзаможніших людей світу».
«Якщо ти маєш комп’ютер – ти належиш до 1% людей на землі, які мають можливість ним користуватись»
«Якщо ти прокинувся сьогодні вранці не хворим, а здоровим, – ти благословенніший за багатьох, хто не дожив до цього дня».
«Якщо ти ніколи не зазнав гіркоти війни, самітності ув’язнення, агонії тортур і страждання від голоду – ти щасливий, що не поділяєш гірку долю близько 700 млн людей у світі».
«Якщо ти маєш можливість вільно ходити до церкви, не боячись арешту, переслідування, мученицької смерті – ти щасливіший за мільйони людей в цьому світі»
«Якщо твої батьки досі живі і здорові, не розлучені – ти справді належиш до небагатьох щасливих людей в цьому світі».
«Якщо ти можеш йти з високо піднятою головою і посмішкою на вустах – ти значно щасливіший від багатьох, сповнених сумнівів і розпачу».

ТИ МАЄШ ЗА ЩО ДЯКУВАТИ БОГОВІ! ТО Ж ПРОМОВ ЗАРАЗ БЕЗ ВАГАННЯ:
«ДЯКУЮ, ТОБІ, ГОСПОДИ, ЗА ВСЕ!»

Переклав з англійської
пастир Тарас Коковський
2006
_________________

 

Проблеми життя
Професор почав заняття, піднявши склянку з водою. Він підняв склянку так, щоб було видно всім студентам, а потім запитав:
- Як ви думаєте, скільки важить ця склянка?
Студенти відповідали:
- 50 грам!..
- 100 грам!..
- 150 грам!..
- Правду кажучи, я не знаю. Мені потрібно буде його зважити, - сказав професор. - Дозвольте мені задати вам ще одне питання. Що трапиться, якщо я потримаю цю склянку ось так кілька хвилин?
- Нічого, - сказали студенти.
- Добре, а що відбудеться, якщо я цілу годину буду тримати склянку? - запитав професор.
- У Вас заболить рука, - сказав один зі студентів.
- Ви праві, а що трапиться, якщо я простою ось так цілий день?
- У Вас заніміє рука, може бути судома, Вас може паралізувати, прийдеться їхати в лікарню, - відповів інший студент, і всі засміялися.
- Дуже добре, але чи зміниться вага склянки за цей час? - запитав професор.
- Ні, - відповіли студенти.
- Тоді що стане причиною болю в руці та судом?
Студенти були спантеличені.
- Опустіть склянку! - сказав один зі студентів.
- Правильно! - сказав професор. - Із проблемами в житті треба поступати подібно. Поки ви думаєте про них кілька хвилин - нічого не відбувається, усе в порядку. Якщо думаєте про них довго - це перетворюється у хворобу. Думаєте ще довше - вони паралізовують вас. Тоді ви не зможете нічого зробити.
Важливо думати про проблеми в житті, але набагато важливіше буде, якщо ви "опустите їх" і будете робити це щодня перед сном. Якщо ви будете так робити - у вас не буде стресу, ви будете просинатися щодня свіжими і повними сил. Ви зможете впоратися з будь-якою проблемою, з будь-яким викликом, що буде вам кинутий!
Не забудьте "опустити склянку" вже сьогодні!

 

Mors certa, hora incerta (Лат.) - Der Tod ist sicher, die Stunde unsicher (Нем.)- Cмерть неизбежна...

 

"Не стоит горевать. Люди постоянно умирают. Как знать, может и ты проснёшься завтра мёртвым."

 

…Так кто ж ты, наконец?
- Я - часть той силы,
что вечно хочет
зла и вечно совершает благо.
Гете. Фауст

 

а в нас вдома це називається "ой" (Ральф Вігам)

 

Я не могу дать вам формулу успеха, но готов предложить формулу неудачи: попробуйте всем понравиться.
( Г.Своуп)

 

Если о вас говорят плохо – хорошо. Если плохо и хорошо – еще лучше.
Если только хорошо – значит вас не оценили и не поняли.
Если не говорят… Займитесь лучше разведением помидоров на балконе.


Πα̃σα γυνή χόλος έστίν· έχει δ΄α̉γαυάς δίο ώρας,
Τήν μίαν ε̉ν υαλάμω, τήν μίαν ε̉ν υανάτω.

Παλλάδας

перевод:
Всякая женщина – зло; но дважды она бывает хорошей: или на ложе любви, или на смертном одре.

 

Не говори своему другу того, что не должен знать твой враг. (А. Шопенгауэр)

Чтобы найти общий язык, свой следует немного прикусить. (***)

Мы никогда не живем, мы лишь надеемся, что будем жить. (Вольтер)

Жить надо так, чтобы не бояться продать своего попугая самой большой сплетнице города. (Ю. Тувим)

Легче умереть мужественно, чем жить мужественно. (П. Бови)

Красиво жить не запретишь, но помешать можно. (***)

Закрытый рот помогает сохранить зубы. (***)

Пышность погребальных обрядов не столько увековечивает достоинства мертвых, сколько ублажает тщеславие живых. (Ф. Ларошфуко)

Первое условие бессмертия - смерть. (С. Ле)

По отмирании воли смерть тела уже не может быть тягостной. (А. Шопенгауэр)

Спорь с человеком умнее тебя: он тебя победит, но из самого твоего поражения ты можешь извлечь пользу для себя. Спорь с человеком ума равного: за кем бы ни оставалась победа, ты по крайней мере испытаешь удовольствие от борьбы. Спорь с человеком ума слабейшего: спорь не из желания победы, но ты можешь быть ему полезным. Спорь даже с глупцом! Ни славы ни выгоды ты не добудешь... Но отчего иногда не позабавиться! (И. Тургенев)

 

"Вже знаєте, коса дибом стає від того що там відбувається" Ю. Тимошенко

 

Альбер Камю писав: "Благословенні гнучкі серця,бо вони ніколи не розіб'ються.Проте я думаю,що без рани не буде зцілення.А де зцілення,там і досвід.А без досвіду немає боротьби.Але ж боротьба-це частка життя.Невже серця мусять розбиватися?..."

 

«Ежеминутно умирают тысячи людей. Так свидетельствует статистика. В этом тоже нет ничего особенного. Но для того, кто умирал, его смерть была самым важным, более важным, чем весь земной шар, который неизменно продолжал вращаться.»
Эрих Мария Ремарк

 

"Смерть случается только раз. Я не хочу проспать её." Д. Моррисон

 

Что может дать один человек другому, кроме капли тепла? И что может быть больше этого?

Эрих Мария Ремарк

 

Лягушка, дошедшая до цели


Собрались несколько лягушек и разговорились.

— Как жаль, что мы живём в таком маленьком болоте. Вот бы добраться до соседнего болота, там значительно лучше! — проквакала одна лягушка.

— А я слышала, что в горах есть отличное место! Там чистый большой пруд, свежий воздух, и нет этих хулиганов-мальчишек, — мечтательно проквакала вторая лягушка.

— А вам-то что с этого? — огрызнулась большая жаба. — Всё равно вам туда никогда не добраться!

— Почему не добраться? Мы лягушки можем всё! Правда, друзья? — сказала лягушка-мечтатель и добавила, — давайте докажем этой вредной жабе, что мы сможем перебраться в горы!

— Давайте! Давайте! Переберёмся в большой чистый пруд! — заквакали все лягушки на разные голоса.

Так они все стали собираться в дорогу. А старая жаба рассказала всем жителям болота о «глупой затее лягушек». И вот когда лягушки двинулись в путь, все, кто остался в болоте, в один голос закричали:

— Куда вы, лягушки, это же невозможно! Вы не дойдёте до пруда. Уж лучше сидеть в своём болоте!

Но лягушки не послушали, и двинулись в путь. Несколько дней они шли, многие выбивались из последних сил и отказывались от своей цели. Они поворачивали обратно в родное болото. Все, кого встречали лягушки на своём нелёгком пути, отговаривали их от этой безумной затеи. И так их компания становилась всё меньше и меньше. И только одна лягушка не свернула с пути. Она не вернулась обратно в болото, а дошла до чистого красивого пруда и поселилась в нём.

Почему именно она сумела достичь цели? Может, она была сильнее других?

Как потом оказалось, эта лягушка не была сильнее и настойчивее других. Просто была глухая! Она не слышала, что это «невозможно». Не слышала, как её отговаривали, и поэтому она легко добралась до своей цели.

Автор невідомий

 

Всі проблеми від того, що ми мовчимо, коли треба говорити і говоримо, коли треба тримати рот на замку (десь зі сходу).

 

А хто сказав, що смерть не схожа на оргазм... (Автор невідомий)