Чистилище

Догмат про Чистилище затверджений Католицькою Церквою, викликає несприйняття і нерозуміння віруючими окремих конфесій, можливо як і через доволі пізній час його прийняття, коли Церква от уже з добрих півтисячоліття перебувала в розколі, так і через те, що у Святому Письмі прямим текстом про чистилище нічого не сказано. Й хоч у Біблії містяться усі підстави для прийняття цього догмату, хотів би спершу порозмірковувати над людиною історичною і тією, що після фізичної смерти.

Фізичний стан людини історичної (земної) знаменує собою часове зовнішньо/просторове середовище. Смерть розлучає людину як і з її матеріальним тілом, так і з цим світом, у котрому присутній ЧАС. Після смерти людська душа потрапляє у інший позачасовий (мова про фізичний час як незворотню плинність), позапросторовий духовний вимір ВІЧНІСТЬ. Наш плотський розум не встані уявити собі таке середовище без часу. Співіснування душі й тіла по-за фізичною матерією (зовнішньо/просторовістю) слід сприймати як стан не доступний нашим п'яти фізичним органам відчуттів. Про який розповідає Апостол Павло, що був удостоєний ще за життя побувати на третьому небі (2-е Кор. 12:2-4).
Такий стан дослідити емпірично неможливо. У нього перш за все віримо, з вірою приходить й осмислення.

А також ми можемо спробувати це уявити образно.
Тож уявімо собі кожну мить земного буття, як якесь віконечко. Звідкіля стікаються душі, скажімо в якийсь космічний об'єкт, де часу немає але з якого добре видно усі часові віконця-миттєвості. Кожна душа попадає у цей об'єкт на рівних правах, бо часові зовнішньо/просторові ознаки для таких душ перестають існувати й сприйняття у них уже духовне, таке, що не фіксується п'ятьма нашими органами відчуттів.

Душі, котрі зуміли запалитися любов'ю Божою ще тут на землі, без перешкод потрапляють у Царство Небесне. Тіж душі котрі не зуміли до кінця очиститися від земного тягару, проходять очищення вогнем у Чистилищі, що не є вогонь фізичний (фізичне проминуло), а вогнем духовних страждань від нестачі любови.
Не можна сказати що Чистилище передує Царству Небесному у ЧАСІ, хоч обидві категорії це посмертний стан душі.
Очевидно, те що людина не достраждала на цій грішній землі, їй доведеться надолужувати у Чистилищі. Для людей же, котрі доживуть до явлення Спасителя, кінець світу й стане Чистилищем.
Прихід Христа у славі і Страшний суд знаменуватимуть остаточне наше спасіння або осудження, іншими словами або Небо, або пекло.

---------- Додано в 22:15 ---------- Попередній допис був написаний в 22:13 ----------

У Писанні містяться усі підстави для прийняття догмату, хоч як уже було сказано, дослівно про Чистилище у Святому Письмі не говориться. Зрештою, як і сама Євангелія таких вимог не висуває.

Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але думаю, що коли б написати про все те зокрема про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амінь. (Івана 21:25)
Але ..
Немає нічого захованого, що воно не відкриється, ані потаємного, що не виявиться.
Що кажу Я вам потемки, говоріть те при світлі, що ж на вухо ви чуєте проповідуйте те на дахах. (Матвія 10:26,27)

Посилання Церкви в основному на такі цитати:

І як скаже хто слово на Людського Сина, то йому проститься те; а коли скаже проти Духа Святого, не проститься того йому ані в цім віці, ані в майбутнім! (Матвія 12:32)

Ця цитата підрозуміває, що після смерті людина може визволитися від наслідків своїх гріхів, якщо це не буде гріх супроти, Святого Духа.

У 1-е Кор. 3:11-15 читаємо:

Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос.
А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного каміння, із дерева, сіна, соломи,
то буде виявлене діло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'являється, і огонь діло кожного випробує, яке воно є.
І коли чиє діло, яке збудував хто, устоїть, то той нагороду одержить;
коли ж діло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасеться, але так, як через огонь.

Оте діло кожного очевидно теж має до цього безпосереднє відношення. Це той душевний набуток, котрий або устоїть, або згорить. Устоїть СВЯТЕ, і з таким багажем душі оминають Чистилище. Набуток котрий не містить у собі чистої любови згоряє, але людина спасеться. Це і є Чистилище.

Також приводиться цитата з Другої книги Макквейської, що не входить в канон:

Посему принёс за умерших умилостивительную жертву, да разрешатся от греха.» (2 Макк 12:43–45).

Себто молимось за умерших, що потребують молитов для остаточного прощення і спасіння (через Чистилище).
Святі ж, визнані Церквою, наших молитов не потребують. Вони у Бозі, до них молимось.

 

Софістика.

 

1) Ви явно поспішили з висновком. У Біблії немає слова "чистилище", але там міститься чимало доказів його існування. Ось кілька прикладів:

– всі ми знаємо, що в Царстві Божому («на тому світі») не буде місця гріху і покаянню, бо гріх і смерть будуть остаточно знищені. Але ось що каже Христос: «І коли хтось каже слово проти Сина Чоловічого, йому проститься. Коли ж хтось скаже проти Святого Духа, йому не проститься ні в цьому світі, НІ НА ТОМУ» (Мт.12:32). Отже, навіть НА ТОМУ СВІТІ можливе прощення чи Христос просто обмовився?

– «Коли, отже, приносиш на жертовник дар твій і там згадаєш, що твій брат має щось на тебе, зостав там перед жертовником твій дар; піди, помирись перше з твоїм братом і тоді прийдеш і принесеш дар твій. Мирися з твоїм противником швидко, коли ти ще з ним у дорозі, щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя возному, щоб тебе не вкинули в темницю. Істинно кажу тобі: Не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага» (Мт.5:25-26).
Цю притчу як розуміти? Христос розповідає про пенітенціарну систему давнього Ізраїлю? Він прийшов у цей світ, аби застерегти людей від земних ув’язнень? Чи йдеться про справедливий суд Божий після смерті?

– «Бо й Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші: праведник — за неправедних, умертвлений тілом, але оживлений у дусі, в якому Він пішов проповідувати навіть тим духам, що в темниці» (1Пт.3:18-19)
Це не та сама темниця, про яку говорив Христос у Мт.5:25-26?

– «Коли ж хтось на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи, - кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в огні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. І коли чиєсь діло, що його він збудував, устоїться, той прийме нагороду; а коли чиєсь діло згорить, то він зазнає шкоди; однак він сам спасеться, але наче крізь вогонь» (1Кор.3:12-15).
Про що тут йдеться?

– «Щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею» (Флп.2:10).
«Під землею» – це де?

– «Та ніхто не міг – на небі, ні на землі, ні під землею – розкрити книгу, ні глянути в неї» (Од.5:3).
Знову «під землею». Це де?

– «Тому й сказано: “Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям”. А те “вийшов” що означає, як не те, що Він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити» (Еф.4:8-10)
Там було «під землею», а тут – «найнижчі частини землі». Про що тут йдеться?

– «Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі» (Мт.12:40).
«Лоно землі» – це тільки гріб? (запитання до протестантів, бо для Свідків Єгови це – гріб).

2) У вас дивна аргументація на рахунок доцільності існування Чистилища. Що значить "що людина не достраждала на землі"? А людина хіба мусить страждати?
Насправді все дещо простіше. Всі повинні пам'ятати таку річ: ПОКАЯННЯ НЕ ЗНІМАЄ ПОКАРАННЯ! Навіть якщо людина покаялася – вона все одно буде покарана.
НІЯКИЙ ГРІХ НЕ МИНАЄ БЕЗ ПОКАРАННЯ. Хоча Бог пробачає грішника через Сповідь, але грішник повинен ще відбути покарання. Такий принцип справедливості, закладений Богом у наше нутро!
Пояснюється цей принцип дуже просто: якщо двоє людей прожили у відносно однакових умовах і при відносно однакових можливостях своє життя, але при цьому один із них постійно грішив (і щиро покаявся тільки перед смертю), а інший прагнув якомога менше грішити (і постійно ходив ЩИРО до сповіді), то обох після смерті чекає однакова нагорода від Бога – рай: але той, хто грішив постійно, повинен відбути покарання, тому що той інший, за ОДНАКОВИХ з ним «умов і можливостей» життя, зумів грішити набагато менше. Саме тому існує Чистилище.
Потрібно розуміти ще раку річ: тут йдеться не про Божественну справедливість (тому що Бог милосердний до кожного і кожному дає однакову нагороду – Своє Царство), але про справедливість людську, гарантією якої (за допомогою «покарання-виправлення» ще на землі, або вже в чистилищі) виступає Сам Бог.
Простий приклад: притча про блудного сина. Старший син завжди був з Батьком, а молодший жив своїм життям. Але в кінці і старшому, і молодшому Батько дає однакову нагороду. З людської точки зору таке рішення Батька – несправедливе по відношенню до старшого сина. Саме тому Батько (Бог) допускає стосовно молодшого (грішника) справжні страждання. Тільки через ці страждання грішний молодший зможе «порівнятися» з праведним старшим і одержати ту ж саму нагороду.
Або «осучаснений» приклад:
Ви – людина, яка прагне жити за заповідями. Ви часто сповідаєтеся і причащаєтеся (якщо ви католик або православний). В цілому – ви віруючий не тільки по букві, а й по духу.
Ваш сусід – олігарх. Все своє майно він заробив тільки завдяки тому, що вбивав, ґвалтував, крав. І він таким чином прожив у розкоші, нічого не потребував. Він був сам собі законом і сам собі богом. Але перед самою смертю він усвідомив свої помилки і щиро посповідався.
Ви обидва помираєте і зустрічаєтеся в раю. Це по-людськи несправедливо! І Бог, який заклав у наше нутро почуття справедливості, РАХУЄТЬСЯ ІЗ НАШИМ НУТРОМ – ви потрапляєте до раю ВІДРАЗУ, а олігарх – тільки після чистилища!

 

Гм... От що значить софістика. Католики навіть між собою не можуть дійти згоди стосовно своїх фантазій і гіпотез...

 

Сама з собою не посперечаєшся, нє?
Одна Я права!!!! Браво, Даяно. Ваша непомильність вражає.
Можете нову конфесію утворювати, головне ганьбити всіх підряд, а найбільше католиків, ну а якщо самого папу Римського, то вашому авторитету "не буде ціни" серед одновірців! Цеж так "пристойно", нє?

 

Повторюю втретє очевидний ФАКТ: Фантазіями про власну непомильність наділили себе ЛИШЕ КАТОЛИКИ.

Мені це непотрібно. Для нової конфесії як правило потрібне оригінальне небіблійне вчення на кшталт всіляких чистилищ, лімб, освячення помешкань, целібатів, індульгенціій, молитв до духів померлих які нічого не знають і перебувають у стані напівсвідомості, непомильності та інших фантазій. Я - за організований спосіб поклоніння, але проти віри у конфесію. Сліпий фанатизм приводить до зомбування, внаслідок чого ортодокс починає сліпо захищати будь-які вигадки чи злочини конфесії. Co za dużo, to niezdrowo.

 

на рахунок чистилища чи пекла мені подобається концепція Роберта Монро,
ті що вірять в пекло чи в рай туди ж і попадуть, хто в чистилище також туди, хто ж ні в що не вірить того чекає все що завгодно, точніше всі його страхи в прямому розумінні.
Частина з них залишиться там назавжди, частина піде дальше.

 

Саме це я намагався показати ..

Ви самі ж відповіли на своє запитання; -- страждання, як викуплення гріхів.
Розбіник на хресті, хоч і отримав спасіння від Господа, страждання його водночас не припинилися. Муки (душевні й фізичні) на хресті стали для нього немов би протидією тому, що було вчинено ним за життя.

Одразу до Неба -- це Святість. Свідоме відречення самого себе задля Бога, ще тут на землі. (Луки 18:28-30)

 

Та не прибідняйтеся.

Хто, як не ви заборониди хрестити дітей? хто, як не ви стверджували, що Ісус дав ВСІМ апостолам ключі від царства(кожному по ключику тре розуміти), а скільки фантазій було на рахунок прямих слів Ісуса про те, що не на ап. Петрі збудована христова церква, що взагалі напряму суперечить Біблії.

Даяно, ніхто незабутий, ніщо не забуто, нє?

---------- Додано в 20:33 ---------- Попередній допис був написаний в 20:28 ----------

у вас фанатизм у свою власну непомильність.

 

Наклепи, наклепи, і ще раз наклепи !!!

 

ви вже поміняли концепцію? Швиденько....

 

ВИбачте, але мені це здається дивовижним. Бог мусить рахуватися із ЗІПСОВАНИМ НУТРОМ? Очевидно, що по-людськи то, що Ви написали несправедливо! Але підставляти ліву щоку, коли тебе б'ють по правій по-людськи взагалі несправедливо. Справедливо ухилитись, відплатити і дати здачі, нє!
Бог же не справедливий, Він велелюбний. Інакше б змусив того пройдисвіта віддати належну його братові частину спадку. Дорікнув би одній із сестер, що вона не клопочеться, а сидить і лиш слухає Його...
Чому Бог рахується з НУТРОМ людини?

 

Тому що він створив це НУТРО на Свій образ і подобу і заклав у нього ПОЧУТТЯ СПРАВЕДЛИВОСТІ, яке є і в Нього Самого.
А що стосується лівої і правої щоки, то радив би вам з цього приводу прочитати якийсь посібник з християнської етики ну і, звичайно, Катехизм Католицької Церкви. А ще є хороша праця І.Ільїна "О сопротивлении злу силою" (http://www.philosophy.ru/library/il/01/00.html), спрямована проти Л.Толстого з його хибним розумінням "лівої і правої щоки".

P.S. До речі, не повторяйте єресей Лютера на рахунок "зіпсованого нутра" (Катехизм Католицької Церкви, 405)

Ну то може ви все таки дасьте відповідь на "софістичні" посилання на Біблію, які свідчать про існування Чистилища?

 

Там нічого не свідчить про існування чистилища. Якщо ви хочете коментів на наведені цитати, в яких говориться про щось інше, то якось знайду час і відпишу. Бо там дуже багато гіпотез, взятих з католицьких статтей. Yur закопіпейстив сюди статтю гіпотез, які придумувались століттями, ви його доповнили, і хочете, аби на кожну ту гіпотезу одним махом відповісти?

 

Даяно, чому ви закрилися в своєму «світі»? Чому зациклилися на «своїх істинах» і боїтеся відкритися на те, що вам говорять? Може, вже досить грати роль «героя», якому відомо все і всі?

 

чому мені здається що кожен тягне плуга у свою сторону.
Чому одним так важливе існування чистилища (можна трохи погрішити, але Бог спасе... Він Много-Милостивий, а якщо більше то в чистилищі відмажусь? ну з такою фільософією ніяке чистилище не допоможе ) А інші так тотально його заперечують. Тобто я не вірю в Чистилище, бо як було сказано, що в Біблії ніде прямо про це не говориться (а цитувати всі навхресні, чи дотичні місця... просто з перекладу Огієнка, чи ще якогось древньоСлівного - просто трата часу... давайте тоді вже розбирати оригінал і контекст... тому, що виривання слів... ну годиться хіба, що для духовних дітей... яким скажи гарну фразу з Біблії і для них це буде "откровєніє")

Якщо ж розглядати чистилище з погляду на всіх цих нещасних людей, які не роблять нічого поганого, але в той же час не виконують Божу волю? то що "що тобі до того, Ти іди за Мною"
Замість того, щоб вийти на вулиці і росказати людям про Христа, ми замикаємось по своїх підвалах, прикриваємось своїми косинками/образами/рясами/кафедрами та проповідниками.... усім що в голову не прийде... лиш би не засвідчити людям яким великим є Бог... хватить ковиряти одну і ту ж теологічну думку... все одно ж ніхто нікого не переконає....

А де ваша Любов? та ви тут одне одного загризти хочете І чи знайде Христос праведних коли прийде? чи це буде фарисейське "дякую тобі Боже, що я не такий як цей митник..." (при всьому тому... той фарисей був набагато праведнішим аніж 90% з нас... якщо не всі 100

 

1) Вам все рівно, у що вірити, головне, щоб вірити?

2) Не треба виходити на вулицю в робочий час. Будьте світлом Христа НА СВОЄМУ РОБОЧОМУ МІСЦІ, серед родичів, знайомих. А по вулицях ходять самі знаєте хто...
"Якби я був мусульманином і хотів дискредитувати християнство, - я б вчинив так само, як Свідки Єгови: ходив би по домах і вулицях та нав'язував людям розмови про Біблію" (http://www.tsb-book.narod.ru/book12.htm)

3) Любов і форум в Інтернеті - це трохи несумісні речі, чи не так?

 

3. Пережитки минулого.. чи не так? я виріс у добу інтернету і ця частина для мене є доволі вагомою. І любов можна виявити однаково як в реальності так і на форумі....
2. Та не важливо де. У кожного своє покликання яке відкривається через молитву. Моліться і буде вам відкрито куди вам іти і що говорити "Бо Дух Святий буде говорити за вас", якщо в мене є побудження підійти до людини і засвідчити про те, що Христос її любить, то я так зроблю, а не ховатимусь за монітором і кричатиму, який же я праведний
1. Я вірю в Господа і спасенний через єдине Ім'я Ісуса Христа і Дух Святий перебуває на мені, тому що вірю в те, що написано в Біблії, тому що маю Слово Боже і слухаю Його і вірю Йому. Я не стаю сектантом (тут фігурують всі конфесії, включаючи католиків і православних і протестантів) тільки тому, що вірю в єдиноправельність своєї релігії, тому що не вірю в єдиноправельність взагалі, але намагаюсь бути добрим рабом Господа, щоб виконати його призначення і почути "Гаразд рабе вірний, ти у малому був вірний...". І спасенні ми будем не через те, що переконали когось у присутності/відсутності чистилища, а через виконання завдання яке Бог поручив.

 

Гадаю, що окрім почуття справедливості, що зрештою є виявом Божої мудрости, визначальним фактором є дарована Богом людині свобідна воля обирати. Що утверджує людину в ролі спадкоємця, але не раба/маріонентки.

---------- Додано в 16:10 ---------- Попередній допис був написаний в 15:40 ----------

Осмислення догмату про Чистилище у великій мірі залежить від того, як розуміємо саме спасіння.
Справді, коли ти переконаний, що твоє спасіння уже за пазухою, якось уже й немає смислу у Чистилищі. Але такого переконання ми не можемо мати, бо ніхто не може знати вироку Судді. Маємо плекати надії, сподіватися, ВІРИТИ, -- але знати що буде з нами наперед не можемо. Й чим міцнішою буде наша віра (котра до речі без діл мертва), тим ближчим стає наше спасіння.

Як уже говорилося про розбійника, котрий покаявся на хресті і з уст Спасителя отримав відкуплення (Луки 23:42,43); напевно невизначеість, невпорядкованість думок у нього в один момент не щезли, а також нікуди не ділися ті фізичні страждання, що йому доводилось терпіти на хресті.
Себто усвідомлення нашого спасіння через віру, ще не означає закінчення наших душевно/тілесних випробовувань. Адже й сам Павло каже про "колючку у тілі". І якщо фізичні наші страждання закінчуються з відходом душі від тіла, чи можемо ми з певністю сказати, що й зникає хвороба душі.

Для когось вона напевно й зникає, таких як Павло, інші Апостоли, Мати Тереза .. Але чи багатьом з нас спідручно прирівнявати себе до таких. Й тим паче розраховувати отак одразу до Неба, у брудних чоботях.
А може спершу таки очиститися як належить ..

 

Та це були такі ж люди як і ми, з звичайними людськими проблемами... хватить виносити їх в окремий ярус... ці люди просто обрали Бога як центер життя...
Згадайте "кому багато дано з того багато візьметься". Чи ж не однакова нагорода була тому що мав 5 талантів і тому що мав 2 таланти? чи не однакова нагорода була робітникам що працювали в винограднику від ранку і тим хто там працював з обіду?
Бог дивиться не на кількість людей яким ми Його покажем, а чи виконали ми на 100% покладену на нас місію. Якщо Бог поклав мені прикликати до покаяння 100 людей і не випадкових а конкретних людей (Бо кожна людина це частинка мозаїки, яку ми не можемо бачити) і я прикличу всі 100 цих людей то я впевнений, що вінець мій буде не гірший за вінець переможця чи апостола. Тому що я виконав усе, що Бог мені сказав виконати.
Інакше, виходить, що Господь когось одразу помазав нас лужіння велике і приготував їм великі шати, а когось на служіння мале і шати малі.... ну це вже знаєте.... трохи того.... лженаука чи що