Чи ви легкі на підйом?

Цікава як на мене тема в наступному ракурсі. Я вважаю себе легким на підйом (готовий братися за будь яку нову справу, лиш би було цікаво). Але бачу за собою і один недолік - якщо справа майже зроблена (відсотків на 95) тоді розслабляюся і нудно довершувати (іноді починаю тягнути час) адже наперед вже відомий результат (що і так вийде)...

Може для того і є різні люди - комусь цікаво починати, іншим філігранно завершувати роботу, а декому просто оцінювати чи користуватися.

Які думки з цього приводу?

 

Думка одна. В Армии послужить надо. Та все на подъем лёгкие.

 

Ну, Полковнику, у Вас одна думка - "все - в армію!"
а дівчатам шо делать? а мене вже і не візьмуть
я - ду-уже важка (на підйом, маю на увазі ) але маю подругу - буря
я так думаю, все залежить від розташування зірок в момент вашого народження

 

Девчатам что делать?
Ждать коханого из Армии.

 

ну, це тільки для певного роду дічат підходить. та й на підйом не впливає.

 

я важка на підйом, ну шо не кажіть, а в мене все залежить від погоди і від настрою

 

По-разному...Иногда легко. Иногда раскачиваюсь долго...Но если НАДО - сделаю без разговоров и промедлений.

Полковник, странно...Обычно ждать парня из армии вовсе не означает описанное Вами действо с ногами...Как раз наоборот.

 

Очень легок. В 3, так в 3, в 4, так в 4, в 5, так в 5. Внутренние часы. Команда с вечера. Один или два раза по жизни просыпал, да и то умудрялся наверстывать.

 

це Вас армія привчила?
нє, ну на рахунок рано встати - я теж не промах, а ось щодо легко все робити, то - важко

 

Да местные армейские мои погоны обсмеют... А внутренняя дисциплина - не отнимешь, не убъешь...

 

Вважаю себе легкою на підйом,але у випадку,коли ситуація того вимагає, а коли можна полінуватись,то чому ні?

 

" А мені і з того берега добре видно!")))))

 

По - різному буває.Якщо пропозиція зацікавила,то аж бігом.Ну а якщо ні то...

 

Я собі гадаю, що якщо пропозиція не зацікавила, то навіть самі легші на підйом залишаться на дивані на другому березі ріки

 

я вот легок на подьём, но!
Если предстоит крайне скучное занятие, то могу и искать причины откладывать, причем ооочень долго, что иногда доставляет неудобства.

 

Шо? Вже йду! А шо робити треба?

 

Напевно я легка на підйом. Як до мене дзвонять знайомі і питають "Що робиш в суботу?", то відповідаю "Напевно з вами кудись виберусь" І погоджуюсь на різні пригоди ще до того, як дізнаюсь деталі (звісно, якщо матиму час і гроші на це). Нервує, як народ кудись збирається виясняючи десятки питань типу "а хто ще їде?", "а що там будемо робити?", "а що якщо дощ?".. , а потім відповідають "ну добре вже, але ..". Сама часто вагаюсь, але якщо справа відноситься до мене. А якщо збираються і інші люди, то волію не крутити їм голову і зразу відповісти так чи ні.
Щодо простих справ, то якщо мені щось треба, то зроблю. Навіть якщо це і не горить. І такі справи в мене постійно є. А якщо нема, то придумую
Треба кудись рухатись, жити, інакше ж нудно

 

Запрошуйте, побачите

 

Ой, блін, чогось мені зразу щось інше подумалось
Ось, що означає "Кожен думає у міру своєї розпущеності")