Чи існує українська еротична поезiя?

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем юстас, 23 кві 2009.

  1. юстас

    юстас Well-Known Member

    Вот, задался неожиданным для себя вопросом - существуют ли поэмы, стихи и т.д. "взрослого" содержания:mocking: на украинском?
    Аналоги "Луки М*дищева", "Филисты" и т.д. В гугле ради интереса поискал, и не нашёл:dntknw:
    Может,это ещё свободная ниша?:)))
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Подобається Подобається x 2
  2. afterstep

    afterstep Дуже важлива персона

    маєте натхнення заповнити цю порожнину?
    до речі - ніколи не думав, що "Лука Мудищев" - це еротична поезія :)
    хоча якщо вважати російський мат невід'ємною та головною частиною російської мови - тоді так :)
    ==
    а ви ще раз спробуйте погуглити - якраз на рекламувку книжечки і натрапите :)
    http://market.meta.ua/ru/zakaz/knig...a-Antologiya-ukrayinskoyi-erotychnoyi-poeziyi
     
    • Подобається Подобається x 5
  3. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    Один із моїх улюбленців... і друзів.

    Рука малює пестощами тіло
    і дихання зісунулось у стогін.
    Від мандрів цих нестримно-очманілих
    злипає очі враз і кожен огин.

    Немов росою, надми вкриті потом,
    і кожен рух уже торкає неба...
    Нам байдуже, що з нами буде потім -
    гойдаєм світ і мріємо... про себе.

    Юрій Лазірко
     
    • Подобається Подобається x 10
  4. mavka

    mavka Well-Known Member

    Ви чого зашарілися, Рибонько ? еротичний цикл Людмили, правда, класниий ?! :)
     
  5. Якщо чесно, я таку поезію не люблю. :)))
     
    • Подобається Подобається x 1
  6. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    А це я вишпортала... Ваша покірна слуга бавилась колись сама поезією...

    Запізніла осіння гроза

    Пастель осіння... Подихи розмиті,
    Тіла сплелись плющем - і під дощем
    Цілунки спраглі і несамовиті
    Як на прощання...
    А я хочу ще
    Відчути тіла Твого смак і запах
    Розплинутись у Тобі,
    Ще хоч мить
    Читати серцем потаємну мапу
    Де пристрасті солодкий слід лежить
    Я буду знову блискавкою,
    Громом
    Сьогодні будеш Ти,
    Без слів і нот
    Я вип‘ю з Тебе днів самотніх втому
    Зрікаючись удаваних чеснот...
    ...Шалені ночі ласкою прошиті
    Не вистигає в жовтні літа жар
    І знову я дивлюсь на календар
    Пастель осіння... Подихи розмиті

    Анноун
     
    • Подобається Подобається x 13
  7. юстас

    юстас Well-Known Member

    а что тогда?
    я не вважаю мат ГОЛОВНОЮ частиною рос. мови
     
    • Подобається Подобається x 1
  8. юстас

    юстас Well-Known Member

    знаете, если КРАСИВО написано(а тем более артистично озвучено), то с удовольствием слушают все, даже те кто говорит, что не нравится(ну, не верю я таким, не верю!).
     
    • Подобається Подобається x 4
  9. І.Павлович

    І.Павлович Well-Known Member

    Подаруй мені дівча свою любов,
    Подаруй мені своє чудове тіло.
    Поцілунками закрий уста і знов
    Обійми мене!Нехай навіть не щиро...
    Притулись тремтяче до грудей
    Подивись замріяно у очі
    Щоби небуло мені ніде
    Легко так і любо,і охоче.
    Твого тіла спокій украду
    І покине спокій моє тіло.
    Я із стогоном в тебе війду
    Ніби в рай...А потім на колінах
    Цілуватиму цю білу чистоту
    Що мені блаженство дарувала
    Бо слова потрібні не знайду -
    Моїх слів завжди буде замало.
    Подаруй мені, дівча, своє кохання
    І немає чарівнішого надбання.


    І.Мисовський (у 20 років)
     
    • Подобається Подобається x 6
  10. Балада Бальконова - Юрій Винничук

    Місто булькало місто плямкало
    і котилося із-під ніг
    Я поклав руку на її тіла клямку
    натиснув обережно та відчинити не міг
    На божевільнім бальконі
    вона тремтіла не відмикалась
    я підбирав ключі всіх можливих гатунків
    а вона з уст моїх текла-стікала
    крапельками цілунків
    Плакала і зітхала
    тіла її сопілка
    рук моїх не пускала
    ніг роздвоєна гілка
    А на тій гілці квіти біліли
    листя що пахло сонцем-грозою
    Пташка на гіллі
    крилами билась
    накрита моєю рукою
    Грай сопілонько та не сумної
    грай в сорочку розпачу вбрана
    хай молоко твоїх звуків гоїть
    стебла моєї рани
    Балькон зненацька в ту мить розгойдало
    та я нічого зробити не міг —
    ми разом з бальконом додолу впали
    і вгрузли в холодний міщанський сміх
    Дядьки мордаті тітки пузаті
    нас оточили довкіл
    а ми в центрі Львова лежали як в хаті
    і не встилались оголених тіл

    Кажуть був такий укрфест, "Червона Рута-89" називався ;) , то ті вірші на музику поклали
     
    • Подобається Подобається x 5
  11. eugensedko

    eugensedko Member

    Нещодавно бачив у Києві на книжковому ринку гарно оформлену книжку, яка, здається, так само й називалася - "Українска еротична поезія". Там досить велика підбірка віршів авторів відомих (Павличко, ...) і не дуже.
     
    • Подобається Подобається x 2
  12. І.Павлович

    І.Павлович Well-Known Member

    Але, нажаль, невідємною...
     
    • Подобається Подобається x 2
  13. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    Я нещодавно придбала "Білу книгу кохання", антологію української еротичної поезії. Вартувало. 32 гривні за книжку - смішні гроші.

    А це така любовна гра:
    кружіння, дзеркало і промінь! —
    ти все одно підеш за грань,
    у чистий спомин, чистий спомин.

    Кружіння!.. Ніби й неспроста
    миттєвий дотик (чудо стику!) —
    на луг життя і живота
    покласти б руку, теплу й тиху…

    Ми надто близько — марний знак,
    той запах Єви — не інакше!
    Ми двоє в дзеркалі, однак
    усе не так і все не наше.

    Бо вийду із дзеркальних меж —
    розвалиться хистка будова.
    Ти в чистий спомин перейдеш,
    слонова кість, роса медова…

    Юрій Андрухович
     
    • Подобається Подобається x 4
  14. terRen

    terRen Дуже важлива персона

    ******************
    Пусти мене у ніч Пусти
    Я увійду в розведені мости
    З піднятим прапором любові
    Від місячної наготи
    Як потойбічності світи
    Тремтять ріка Твої мости Мій човен
    Який шалений і стрімкий потік:mocking:
    ***********************
    Яка полегкість від горіння
    Цілунок губи обпіка
    Неначе сонячне проміння
    Його пестить твоя рука
    Впускає в пелюстки німоти
    Голубить жалом мов змія
    За кожен спазм За кожен дотик
    Те невимовне - Я твоя
    Дві кришталеві помаранчі
    Вже спіють Станеться Зажди
    Він зараз вибухом віддячить
    Не відведи не осуди:dntknw:
    *********************
    Якось на творчому вечорі придбала книжечку еротичної лірики українського поета,"ДВА ТІЛА... ДВІ ДУШІ", яку видали в Пряшові (Словакія), двома мовами.:give_rose:
     
    • Подобається Подобається x 3
  15. poetka

    poetka Дуже важлива персона

    Впусти мене мій янголе впусти
    У порожнечу впасти де засну
    Стою над нею…чи золою тлю
    Чи тлю тим самим пориванням
    Моє єство в твоє єство від вчора прагне
    Спрагле справжнє…
    Це серце чи смола чи каяття
    На рівнім леді лезі чи ножі
    Тривожно зім’ятого простирадла.
    Я відлетіла від свого пера
    В твоє міфічне лоно Аполлона
    А вже була як квітка чи зоря
    Наглядна на пергамах бардів
    Як поштовх чи копняк в стегно…
    Відмовилюся від пристрасті знаменно.
     
    Останнє редагування: 5 сер 2010
    • Подобається Подобається x 4
  16. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    * * *

    Та ніч була вільготна, як верлібр.
    Мурахи твого тіла метушились,
    кусали мої губи. Я ж волів,
    щоб повен рот мурах. А жили
    колючу кров спровадили до скронь,
    набухли і розширились без міри
    і я рукою обертав твій сон
    до снів моїх. А птиці віри
    над нашим садом. І вони самі,
    і мармур неба, як плитки підлоги,
    незґрабні руки і незґрабні ноги
    в холоднім світлі. Ми німі
    і ненажерливі, і посплітались крони
    голів пропащих, всмоктались дні.
    Вільготна ніч нас, нерозважно-сонних,
    купає в водах і в густім вині.
    Нам солодко і мед тече повільно.
    Шумить той сад. Ми тішимося в снах,
    та наша ніч, як перепона війнам,
    де повен рот мурах. А світ запах
    мурахами, їх кислота отруйна.
    Ще сніг блищить. І сон нам допоміг,
    і ми в знемозі і себе готуєм
    до всіх верлібрів губ, очей і ніг.

    Василь Махно
     
    • Подобається Подобається x 1
  17. poetka

    poetka Дуже важлива персона

    Продовження

    Я від вчора ,ще була квіткою
    Розмальовкою славного скульптора.
    А від нині стою акварелею,
    Несповідано-приторним шелестом
    Несподівано-беззаперечною-
    дівою наче мальвіною...
    Не боюсь навіть тихо-приречено
    Відійти….у піну Афродітою.
     
    • Подобається Подобається x 1
  18. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    я мабуть розлюбив тебе вві сні
    ми вдвох стікали і стікали в ранок
    були тіла ще теплі від кохання
    терпкі від поту мерхлі від брехні

    я бачив так уперше у житті
    зім’яту ковдру під грудьми твоїми
    круте стегно що наче квітка в зиму
    зогрілось на моєму животі

    а я тебе уперше не хотів
    ні так у ліжку ані просто долі
    неначе я й не знав тебе ніколи
    немов оглух до тої наготи

    липкої і сліпучої що так
    уміла жити мною і для мене
    служити наче вершнику стремена
    живитись наче звуком німота

    доспи цей ранок доживи у снах
    темноту цю темницю і опалу
    і я тебе зітру як воду талу
    що взимку затуляла пів вікна

    і стану знов розлогий і рясний
    дихну морозом снігом розігріюсь

    а ти все спиш блаженно на мені
    а я будити все чогось не смію

    Сергій Осока
     
  19. Полковник

    Полковник миється в бані

     
а де твій аватар? :)