Беларуская мова

В білоруській мові явно простежується вплив російської, якесь дивне акання. Але однаково гарна мова як і українська

 

Трэба дома бываць часцей,
Трэба дома бываць не госцем,
Каб душою ты стау чысцей
I не стратiу святое штосцi.

Помнiць свой наiжысце дзень,
Не забыць, як завуць суседа,
Помнiць, як сустракае дзень
За сяброускiм сталом бяседа.

Не забыць, як марозам злым,
Кляпка пальцы пячэ балюча
I адкуль на стале тваiм
Бохан свежага хлеба пахучы.

Трэба дома бываць часцей,
Трэба дома бываць не госцем,
Каб душою ты стау чысцей
I не стратiу святое штосцi.

Трэба дома бываць часцей.

 

Petrov,
кацапи фіг зрозуміють написане )

 

MqM, a тобі не здається дивним, що Москва акає, а російська глибинка окає? Під час нескінченних війн Московії з Річчю Посполитою близько 300 тисяч литвинів-білорусів було депортовано до Москви. Симон Полоцький навчав їх, білоруські
майстри: зодчі, зброярі, кафляры, ювеліри розвивали культуру вiдсталої ординської Москви. Так Москва перейняла акання у литвинів-білорусів, а не ми в них. Білоруська мова має характерні балтські риси (наприклад, дзекання), тому що сама наша нація утворилася при ассимиляци слов'янами місцевих балтських племен. При цьому, наша мова зберігла стародавні слов'янські риси, тому-що Білорусь не знала монгольського ярма. Тому її і називають Білою Руссю.

 

Точно як і польська, тобто я не впевнений, чи вони дійсно балтські (dzień, dziękuję, idzie ).
Мо" просто вони спільні, якесь риси спільного корня ...
Ось так

 

Agaton, якщо коріння дзекання - спірне питання, то балтське коріння білоруського акання більш очевидно: "каса", "раса" і т. д. однаково звучать у білорусів і летувисiв, в той час, як українці зберегли споконвічно слов'янське оканне. Очевидно, предки білорусів, які прийшли в VI - VII століттях на землі, заселені балтами, спочатку окали, і хоч ми асимілювали балтські племена, але самі багато чого перейняли у них.

 

Siabar,
Білоруси, разом із поляками - балто-словяни
Чехи і словаки - кельто-словяни
Українці,болгари - словяно-фракійці
Серби,хорвати, чорногорці - словяно-ілірійці
Рускі - словянізовані угро-фіни.

 

Кацапи -дебіли

 

А ще білоруська мова має два правопису: класичний ("тарашкевiца") і "наркaмaўка". В 1933 році більшовики "реформували" нашу мову з метою наблизити її до російської. Було стерто багато особливостей білоруської мови, наприклад:
сьнег (клас.) - снeг (наркaм.);
жыцьцё (клас.) - жыццё (наркaм.);
цэнтар (клас.) - цэнтр (наркaм.) і так далі.
Іноземні слова стали писати в російській обробці, наприклад:
катэдра (клас.) - кафедра (наркaм.);
маналёг (клас.) - маналог (наркaм);
Бэрлін (клас.) - Берлін (наркaм.) і так далі.
Доходило до абсурду: більшовикам не сподобалося слово "злучайцеся" в "Прaлетарыі ўсiх краiн, злучайцеся", тому що "пролетарии не коровы, чтобы случаться", так для цього гасла придумали нове слово "яднайцеся". Але якийсь особливо пильний більшовик зауважив, що при перенесенні слова "яднайцеся" склад "яд" можна зрозуміти як "отрута", і це буде виглядати "двусмысленно по отношению к пролетариям", тому в гаслі стали писати "еднайцеся". На сьогоднішній день білоруси навіть мають дві окремі "Вікіпедії": класичним правописом та "наркамаўкай". Ну і звичайно, в умовах тотальної русифікації недоречні суперечки між прихильникам двох правописiв - під час пожежі не сперечаються, як правильніше гасити вогонь.

 

Полюбляю слухати пісні Вінсента, він один з тих хто душею вболіває за долю білоруської мови. Загалом мова дуже гарна та самобутна. Додам що за договором між польськими королями та московськими царями 17 ст. листування між ними відбувалось саме білоруським письмом. Оскільки російської в сучасному варіанті тоді не існувало, була безліч угрофінських балачок, якою розмовляли селяни, верхівка розмовляла церковнослов"янською (з варіаціями) а інколи навіть татарською, оскільки половина знаті мала татарське походження. Листуватись польською мовою для московитів було неприпустимим, як власне для поляків московською. тому й було знайдено компроміс. Також не всі білоруси знають що їхня держава раніше називалась Велике Князівство Литовське, або якщо брати повну назву то Велике князівство Литовське,Руське та Жмудьське. в перекладі білоруське,українське та литовське. Тобто маємо часову підміну назв народів. Литвинами раніше називали білорусів, русами українців, а литовці звались жмудь або жемайти. До речі саме литовці(білоруси), а не поляки завоювали Москву 1610-1612 рр.за підтримки козаків Сагайдачного.

 

Український на відміну російскої має багато спільного з бєларуським та польским.Послухайте Песнярів "Косив Ясь конюшину"- так воно і є. Ім'я Станіслава, Яніна - це ж на ЗУ розповсюджені імена. На Польщі теж.
В Бєларусі Гендлевий дім - це російськийТорговый дом.

 

Якщо людина пише у мовній гілці, то повина відрізняти "язик" від мови і писати відповідно, нє ?

 

о

Стосовно польської нічого сказати не можу, а стосовно білоруської - таки так.

Російська мова бідніша в плані граматики.

Приклад: слово співати. В російській мові, наприклад, є слово споем на відміну від поём (українською співаймо - співаємо).
Але для переважної більшості російських дієслів перша особа множини і спонукання звучать однаково:
Українською: пишемо - пишімо, сідаємо - сідаймо, розмовляємо - розмовляймо, інтегруємо - інтегруймо, розв"язуємо - розв"язуймо
(виключно російськомовна людина, думаю, навіть не відчує різниці в цих словах)
Російською все це буде однаково: решаем - решаем! интегрируем - интегрируем!
Мы пишем диктант и не отвлекаемся - констатація. Пишем, не отвлекаемся! - побуждение.
(Українською: Ми пишемо диктант і не відволікаємося - констатація.
Пишімо і не відволікаймося! - спонукання.)
Така ж сама ситуація, як в українській, має місце і в білоруській.
Приклади не наводжу, бо білоруською не володію, але чув про це сьогодні по білоруському Радіо Свобода.

 

Доповнення.
Такий діалог:
- Ми вже сідаємо?
- Ні.
- Тоді сідаймо. (Розмова пасажира, наприклад, вертольота з пілотом)

На білоруську таке можна перекласти.

По-російськи це буде:
- Мы уже садимся?
- Нет.
- Тогда садимся.
( Нонсенс. Доводиться говорити: Тогда давайте садиться.)

 

Зовсім нічого дивного, такі ситуації можуть виникнути у будь якій-мові. Українська не виключення. російською: восходящее солнце, а українською вимушені казати: сонце ЩО сходить..

 

Прошу пана, ви навели приклад з трохи гиншого розділу лінґвістики. Не плутайте щось з чимось.

 

Кожна мова має свої особливості.
Але, мені здається, російська мова в граматичному плані бідніша від української.

Наприклад, українська мова має дві форми майбутнього часу:
буду писати - писатиму, будеш читати - читатимеш, буде малювати - малюватиме.
В російській мові це можна виразити лише однією граматичною формою.

В російській мові відсутня клична форма. Збереглася лише в кількох словах: боже, старче.
В українській клична форма є загальновживаною для іменників чоловічого і жіночого роду: дядьку,брате, Іване, Горпино, сестро, дочко.
Те ж саме має місце і в білоруській мові:

 

Вибачте! зовсім не помітив, що тут дуже вузька спеціалізація обговорення правил мовлення. Просто це було підписане тикими дрібними літерами, що ви повинні мені пробачити)))

 

Pora ity do lizhka. Я знаю три мови: укра!нську, рос!йську та суржик, на суржику я в!льно розмовляю, пишу та читаю (особливо те, що сам напишу)... Ус!м добро! ноч!.