Атеїзм

Зараз, коли поглянеш на те, як кусок трупа возять по всьому світу, люди підходять до коробочки з засушеним пальцем чи ще чимось і нахиляються, цілують (десь є фото, що навіть Путін брав участь у такому шоу, правда, зайшов без черги, а черги - кілометрові), то якось не здається, що дикі часи минули.

Вчора гарно висвітив цю тему Невзоров, у зв"язку з тим, що Всеволод Чаплін вийшов на двір, сів на лавочку і гикнувся там.

Интервью / Александр Невзоров

І трохи далі

Цю передачу варто почитати чи послухати.

 

Знаєте, що це за чувак, і чому у нього ніж в руці? Це святий біблійний пророк Ілля. Його “подвиг” полягає в тому, що він зарізав 850 людей, які поклонялися не його богу (1 царів 18:40). Є версія, що саме цим персонажем надихався засновник іспанської інквізиції Томас де Торквемада, який спалив живцем майже 9000 людей і піддав тортурам 27000 чоловік.

 

Чому гріхів не існує
Люди придумали бога, придумали рай і пекло, придумали гріхи, які не дозволяють потрапити до раю. Чому така концепція є абсурдною, навіть якби бог існував? Наприклад, коли нам треба визначити, який бігун є найшвидшим, ми ставимо всіх спортсменів на одну лінію, вони всі стартують одночасно, фініш для всіх на однаковій відстані. Тобто, ми створюємо максимально однакові умови для всіх спортсменів. І це єдиний спосіб визначити найкращого. А як же визначити безгрішну людину, якщо всі люди з самого народження перебувають в абсолютно нерівних умовах? Хтось народжується в багатстві, а хтось в бідності. Хтось народжується в хорошій родині, а когось віддають в дитячий будинок. Один за все життя хіба що вітрянкою хворів, а інший все життя страждає від болісних хвороб. Коли вихований в інтернаті підліток краде або грабує, то не факт, що мамин синочок не робив би те саме, якби був на його місці. Коли людина не витримує болісних мук від хвороби, та скоює гріховне з релігійної точки зору самогубство, то не факт, що здорова людина на його місці не зробила би те саме. Людину, як особистість, найбільш сильно формує її оточення, а також умови, в яких вона жила. А це якраз те, що ніхто з нас при народженні не обирає. Який з цього можна зробити висновок? А дуже простий: людство придумало рай не для хороших людей, а для везучих.

 

Впіймали того чоловіка, що у церкві вкрав коробку з кісткою померлої людини.

У Вінниці затримали чоловіка, який вкрав з храму мощі святого Миколая

 

Цікаво, як таку крадіжку будуть оцінювати

 

Шість років можуть дати.

 

Чому безсмертної душі не існує
Що таке душа і як ми її собі уявляємо? Вікіпедія називає душею безсмертну субстанцію, нематеріальну сутність, в якій виражена божественна природа і особистість людини, вона дає здатність до відчуття, мислення, свідомості, почуттів і волі. Але всі ми знаємо, що особистість людини може змінюватися в результаті сильних травм голови або хірургічних операцій, якщо будуть пошкоджені певні ділянки мозку. Яким чином можна фізично пошкодити безсмертну і нематеріальну душу? Подобається вам це чи ні, але душа — це біологічні процеси у мозку людини. Помирає мозок, помирає і душа.

 

Підчас всієї епхи інквізиції не було страчено 9000 осіб, а той сам, в одіночку. Ще які казки нам розкажете?

 

Біблійні казки точно не переплюну.

 

Ви порівнюєте душу з людиною. Це некоректно. Душа є досконала з величезними можливостями, але тіло, в якому вона знаходиться, обмежує ці можливості. Душа памятає все і все знає, але в людині душа діє через можливості тіла, а можливості тіла є значно менші.
Для прикладу, водій - то є душа. Якщо ви помістите водія в Москвич, то будь той водій Шумахером, він не поїде швидко. Інше діло, якщо ви помістите водія в інше тіло - Мерседес. Тоді водій себе проявить значно краще. В даному випадку, авто, як обмежувач можливостей водія.
Якщо людина пошкодить собі мозок, її тіло, тобто мозок в тому числі ще більше обмежать його можливості. Це як у тієї ж автівки, відірвалося одне коло. Авто може ще поїде, але якість їзди вже не та.
Чим можна пошкодити душу? Аморальними вчинками. Душа є вічна. Вона не вмирає. Але душа може потрапити у пекло, тоді у Письмі інколи називають, як померла душа, але це умовно.

 

Якщо людина духовно не є підготовлена, то їй завжди буде здаватися, що це казки і це нормально.

 

@Мих Всі ваші фантазії про вічну душу породжені лише страхом перед смертю і вічним небуттям.

 

Що більше породжує страх?
Вічне небуття чи буття з можливістю потрапити на вічні муки?
Це ще питання!

Що таке вічне небуття?

Це абсолютна безвідповідальність за своє життя. Вбив? Вкрав? Пофік, не попався - забулося.
А коли знаєш, що життя не закінчується на цвинтарі, а відповідати прийдеться, то тоді може ставати страшно.

 

Щоб відчувати муки, треба мати тіло.

 

Я нікого не вбив і нічого не вкрав, на відміну від "святих" біблійних пророків.

 

Що таке атеїзм найкраще пояснив Сем Гарріс:
Десь на нашій планеті чоловік щойно викрав маленьку дівчинку. Скоро він зґвалтує її, піддасть тортурам і потім вб’є. Якщо цей жахливий злочин не відбувається прямо зараз, він відбудеться через кілька годин, максимум - днів. Говорити про це з упевненістю нам дозволяють статистичні закони. Та ж статистика стверджує, що безпосередньо в цей момент батьки дівчинки вірять в те, що всемогутній і люблячий бог піклується про них. Чи є у них підстави вірити в це? Чи добре те, що вони вірять в це? Ні.
Вся суть атеїзму укладена в цій відповіді. Атеїзм - це не філософія; це навіть не світогляд; це всього лише небажання заперечувати очевидне. На жаль, ми живемо в світі, де заперечення очевидного є справою принципу. Очевидне доводиться констатувати знову і знову. Очевидне доводиться відстоювати. Це невдячне завдання. Воно тягне за собою звинувачення в егоїзмі і черствості. Більш того, це завдання, яке атеїстам не потрібне.
Варто зауважити, що нікому не доводиться заявляти про себе, як про НЕ-астролога або НЕ-алхіміка. Як наслідок, у нас немає слів для визначення людей, які заперечують спроможність цих псевдонаук. Виходячи з того ж принципу, атеїзм - це термін, якого просто не повинно бути. Атеїзм - природна реакція розумної людини на релігійні догми. Атеїст - кожен, хто вважає, що 87% американців, які, за даними опитувань, ніколи не сумніваються в існуванні бога, повинні надати докази його існування і особливо його милосердя - з огляду на невпинну загибель ні в чому не винних людей, свідками якої ми стаємо щодня. Тільки атеїст здатний оцінити всю абсурдність нашого становища. Більшість з нас вірить в бога, який настільки ж правдоподібний, як боги давньогрецького Олімпу.


View: https://www.youtube.com/watch?v=8fpFv_qeCLM&feature=emb_title

 

Ця проповідь у смислі розуміння є нульова. Чому? Тому що ми не знаємо абсолютно жодних обставин цієї події. Ми не знаємо ні мотивів, ні причин. Яка статистика говорить, що він її вб'є? А може у цифрах статистики цей випадок лежить саме у щасливому випадку?
Далі, чому пропала дівчинка? Батьки були пяні і їм було не до дитини? Чи може були байдужі де вона гуляє? Чи може її викрали зі школи? А може її батьки робили аборти - вбивства дітей? Це зі сторони батьків. А ще можна розібрати вбивцю. Чому я все це пишу? Справа в тому, що кожна людина, згідно Божого замислу має право на власний вибір. Разом з тим, один вибір є згідно Божих законів, а інший - суперечить цим самим законам. Часто людина багато справ робить те, що суперечить Божим законам і цим залізе глибоко в болото, а потім звертається до Бога, кажучи: якщо Ти є і Ти Милосердний, то зроби так, щоб було добре. Але вся справа є в тому, що Бог не є на службі у людини і відгукується тим, хто хоче, намагається жити Божими законами. Можливо, ці батьки згадали про Бога, коли біда постукала у двері, а до того, вони були атеїстами. Знаєте, є така приповідка: Коли падає літак, то серед пасажирів нема атеїстів, всі моляться молитву, яку тільки знають. Бог не є помічником по виклику. Ним треба жити і тоді Він завжди почує і допоможе, правда, є випадки, коли навіть віруючі просять не те, що їм треба насправді. І таке буває.

 

Не обовязково. Одинокість, нікомунепотрібність, безнадійність може бути більшою біллю, ніж зубна біль.

А ще біль, коли комусь причинена біль, чи страждання. От уявіть собі ситуацію. Чисто гіпотетично. Ви вкрали у когось гаманець з грішми. Людина постраждала. А у вас, припустимо, прокинулась совість. Вас це мучить. Ви постійно про це думаєте. Але ви не можете поправити це, бо не можете розшукати цю людину. Скільки може вас мучити совість? Тиждень? Місяць? Рік? Безкінечно? Ні.
У вас є ваш захисник - мозок. Так-так, саме фізичний мозок. Як він вас захистить? Є два, як мінімум варіанти:
1. він забуде про цей випадок. забув і нема гризоти.
2. він буде шукати і обовязково знайде виправдання і це заглушить всякі докори совісті.

Коли людина помирає, помирає її захисник - мозок. І всі оті гріхи вилазять наверх. Забути, або оправдати нема кому, бо мозок помер, а свідомість жива разом з душею. От тоді починаються муки. І тим мукам може не бути кінця, бо нема стримуючих факторів.

Одним словом. Бог дає людині самостійний вибір. Друге, Бог пропонує ЗАКОНИ, живучи згідно яких, людина не матиме ні мук, ні проблем після смерті, а отримає вічне щастя.
Тобто, живи, як хочеш, але за ото матимеш - це, а заото матимеш ОЦЕ.

Справедливо?
Ви не знаєте як ви прийшли на цей світ і як ви підете з цього світу.
Але вам дано життя і дано правила.
Вам розказано що можна, а чого не можна.

Живіть.

Чи хоче Бог Вашого спасіння? Хоче. І якщо Ви цього хочете і реально старатиметься, то Він ще й допоможе. Якщо Ви цього не хочете, то це ваш вибір, який Бог поважає.
От і вся суть.

 

Мова не про вас, а взагальному.

Вбивство - це крадіжка силою фізичного життя.
А в Бога, життя дав, життя забрав. Інколи життя забирається, щоб швидше людина отримала вічне життя. Тут треба ширше розглядати поняття смерті і фізичного життя.

 

View: https://youtu.be/mBAtssQLjkE