"Апостольська церква і сучасне християнство"

Протестантів як конфесії просто не існує.. Щодо православних і католиків, так, а щодо протестантів - там повний хаос у віровченні, неможливо погодитись з "теологією процвітання" "Нового покоління" чи "Посольства Божого", чи з останніми практиками Шведської лютеранської церкви http://www.rusk.ru/newsdata.php?idar=185559 - це просто ігнорування Євангелії. А окультні практиками певних груп? Виходить - віруй в Христа і роби що хочеш?

 

Згоден. Віровчення там часто дуже різні, навіть мораль різна....

 

Повірте для мене теж є приємною теплота вашого оптимізму. Утім холодком навіває .. http://www.cerkva.info/2009/10/27/informacia.html

Отак і кучкуємося по двоє-троє, ніяк не зберучись докупи.
Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли! (Матвія 23:37)
Чи це не відповідає теперішньому стану, коли тіж курчата-брати не хочуть зібратися під крилами квочки-церкви.

Курчата можуть бути різного забарвлення , але усі збираються під крилами однієї квочки.

Усе б добре, тільки от світські уподобання протилежні уподобанням Божим.
Божа родина -- діти.

Чи ви бачили курчат під крилами квочки, котрі б клювали одне одного? А як вийдуть назовні починають чубитися


p.s. пане Levko, лапаю себе на тому, що ваш вогник таки надихає й додає теплоти

 

"І тішимося, радіємо... як діти.... ", "то й не дивно" бо припущення - то удєл католиків.
Про те, що т.з. "отці церкви" не вчили вигаданого догмату про папську непомильність і першинство над апостолами , перший раз я прочитала саме на католицькому сайті, у традиційному католицькому стилі: «Допустимо….», «в такому разі….», «якщо…», де був згаданий Тертуліан, на якого так часто люблять спиратися католики. У цьому випадку католики пояснювали, що "Тертулліан став відкидати верховенство папи після свого відходу від Церкви." Я вже навіть не хочу коментувати про "відхід" Тертулліана, але питається: А ДО ЦЬОГО ВІН ПІДТРИМУВАВ ВЕРХОВЕНСТВО ПАПИ? ПОКАЖІТЬ!
http://www.christusimperat.org/uk/node/3516
Але католики відкидають будь-які аргументи, не наводячи зі свого боку будь-що переконливе, крім гіпотез і припущень.
Тоді я почала шукати що-небудь про т.з. "отців церкви" у цьому питанні, знайшовши про це у виступі католицького священика Штроссмайєра на Ватиканському Соборі, де у доповіді він спирається на заперечення папського примату св.Августином, св.Кирилом, св.Іларієм та ін.
http://new.antipapism.kiev.ua/index.php?mid=2&f=reed&bid=22&tid=404
http://my.opera.com/krusha/albums/showpic.dml?album=672989&picture=9150095
Потім я про це читала на православному ресурсі:
http://volodarmira.narod.ru/lib/74.htm
Потім я про це ж саме прочитала на лютеранському ресурсі, де питання розглядалося у комплексі історії, "святих передань" і Писання:
http://bohm.narod.ru/confess/treatise.html

Ото ви про це вже кілька разів би у моїх дописах прочитали б, якби їх читали по горизонталі, а не по діагоналі. Отож, якщо забрати значну частину вигадок, припущень і перекручень католицького вчення, то залишиться Святе Письмо у якому Ісус твердить: "Як у слові Моїм позостанетеся, тоді справді Моїми учнями будете". А от коли до того Слова придумати "модернізоване" вчення, де людські традиції, припущення і катехизми сприймати як джерело віровчення, то це перетвориться у віру в "непомильну" організацію, де віра пастви грунтується на чужих людських думках, а не на перебуванні у Слові Ісуса(Ів.8:31).

Гм... а іменем Христа зроблено страшні злочини, як для людства в цілому, так і (за словами Т.Шевченка) українцям зокрема (http://www.svatovo.ws/shevchenko_verses_Poles.html )

 

А де ж Іван Золотоуст?
Я ТАК надіявся... не вийшло... ну що ж ... буває...

Де католики часто любили спиратися? То ваша нова інтерпретація, чи нова вигадка?

... а до цього... не знаю ЩО ДО ЦЬОГО, не цікавився, проте людина, шось відкинувши мусить пояснити, хоча б для себе свій стан, чому вона так вдіяла, а не інакше. Природнє явище. Коли людина пояснює те, чого її не питають, значить воно його мучить...

 

А я посилання для чого давала? Аби ви, як завжди, проглянули по діагоналі мій допис і далі задавали питання? "Ну що ж.... буває".

Це ваші нові припущення? Навіщо вам аргументів? Якщо тицьну носиком, - визнаєте помилку, чи казатимете: "покажіть ще, і ще, і ще....." , а потім "Ну і що з того?", " Ну спиралися, ну і що? " Ви так хочете мордувати мене?

 

Ех, Даяно... зійшли ви з того питання... зійшли.... Хай?

 

Ну що ж, тицяти так тицяти:

=========================================================
Но когда Петр назвал Его Сыном Божьим, тогда Христос, чтобы показать, что Он так же есть Сын Божий, как Петр сын Ионин, т. е. одной сущности с родившим, присовокупил: "и Я говорю тебе: ты - Петр, и на сем камне" - т. е. на вероисповедании – "Я создам Церковь Мою" (Матф. 16:18). Этими словами Господь показывает, что отселе многие будут веровать, ободряет дух Петра и делает его пастырем: "и врата ада не одолеют ее". Если же не преодолеют ее, то тем более Меня. Поэтому не смущайся, когда услышишь, что Я буду предан и распят. Далее обещает и другую почесть: "и дам тебе ключи Царства Небесного" (Матф. 16:19). Что значит: "и Я дам тебе"? Как Отец дал тебе познание обо Мне, так и Я дам тебе; не сказал - умолю Отца, хотя и это было бы важным доказательством Его могущества и неизреченно великим даром; но: "Я дам тебе". Что же даешь Ты, скажи мне? Ключи неба, чтобы "что свяжешь на земле, то будет связано на небесах, и что разрешишь на земле, то будет разрешено на небесах". Как же не может дать того, чтобы сесть одесную и ошуюю - Тот, Который говорит: Я дам тебе? Видишь ли, как Христос этими двумя обещаниями возводит Петра к высокому о Нем мнению, как открывает Себя и показывает истинным Сыном Божьим? Он обещает даровать ему то, что собственно принадлежит одному Богу, именно: разрешать грехи, сделать Церковь непоколебимой среди всех волнений, и простого рыбаря явить крепчайшим всякого камня, когда восстанет на него вся вселенная. Подобным образом и Бог Отец сказал, беседуя с Иеремией, что полагает его, как столп медный и как стену (Иерем. 1:18); но Иеремия поставлен был для одного народа, а Петр для целой вселенной. Хотелось бы мне спросить тех, которые унижают Сына: какие больше дары - те ли, которые Отец дал Петру, или те, которые дал Сын? Отец даровал Петру откровение о Сыне; Сын же откровенное познание об Отце и о самом Себе посеял во всей вселенной, и простому смертному вручил, дав ему ключи, власть над всем небесным; и он распространил Церковь по всей вселенной, и явил ее сильнейшей самого неба. "Небо и земля прейдут, но слова Мои не прейдут" (Матф. 24:35). Как же меньше Тот, Кто дал такую власть и совершил такие дела? Говоря это, я не отделяю дел Отца от дел Сына: "все через Него начало быть, и без Него ничто не начало быть" (Иоан. 1:3); но хочу обуздать бесстыдный язык дерзающих унижать Сына.

http://www.ispovednik.ru/zlatoust/Z07_2/Z07_2_10.htm

 

Пане Юр, хотілося б і на це відповісти словами ап Павла, які були написані біля 2000 років тому. Як в воду дивився!

11 Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки.
12 А кажу я про те, що з вас кожен говорить: я ж Павлів, а я Аполлосів, а я Кифин, а я Христів.
13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'ятий за вас? Чи в Павлове ім'я ви христились?
14 Дякую Богові, що я ані одного з вас не христив, окрім Кріспа та Гая,
15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у ймення своє.
16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.
17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Євангелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.
18 Бож слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!
1-е ап Павла до Коринтян, 1

 

Пане Калиниченко, ви так можете віднести до протестантів і... мусульман. Адже вони вірять, що був такий пророк, Ісус, якого називали Христос.
Нагадую, протестанство виникло в середньовічній Європі в відповідь на беззаконня пап і кліру, які цілковито відійшли від законів християнства і слова Божого.
До речі, багато з них, вийшов (М. Лютер) з католицького монашества.
Щодо віруй в Христа і роби що хочеш - таке неможливо. Якщо ви робите що хочете в противагу вчення Христа - це значить, що ви не вірите.
Ось переважна більшість католиків і православних просто не вірить ні в що. Підуть раз на рік до церкви (під церкву) і на цьому їхнє "християнство" закінчується. І роблять що хочуть...

 

Єдине в чому не погоджуюсь з Даяною - то це в тому,що лише католики видумують доповнення до СП і вважають себе непомильними...
Це стосується всіх християн,будь-якої конфесії.
Та й не лише християн.
Така суть людства...людей...
Незговірливі і вперті, безцеремонні,нахабні, войовничі й жорстокі, люблять владу і не пропускають нагоди поживитися за чужий рахунок.
До цього списку можна додати жадібність, лицемірство, егоїзм, байдужість, пихатість і розчленованість на безліч народів і племен, кожне з яких щиро вважає себе найкращим, богообраним, обдарованим мудрістю і талантами понад усіх інших.
І одні вважають, що повинні правити світом, а інші, відчуваючи свою ущемленості, чинять опір, як зграя диких звірів.
І гризуться між собою, як звірі.
Так було є і буде,доки буде існувати людство...
Бо така його суть...
І думаю,що скоро вже справдиться пророцтво

Об’явлення св. Івана Богослова

 

ТАК Ви не визнавали, Ви просто перескакуєте на Передання, коли Писання не так пише, як Вам потрібно.

Будь ласка: http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/kateh_00.html
Якщо знайдете час, побачите: все узгоджено з Писанням.

 

Про що я і писала, що католики на кожному кроці вигукують: "Церква побудована на Петрі!" , а коли їм кажеш: "Камінь - це віроісповідання Петра", - вони одразу: "Ні! Це сам Петро!" ТОму у всіх посиланнях посту 1744 на цьому і наголошується. Тому і І.Златоустий, на відміну від католиків слова "Ти - камінь, і на цім камені..." відносить не до особи Петра, а до його ВІРОІСПОВІДАННЯ, що проявилось у словах "Ти - Христос". А інші припущення у Златоустого були, не заперечую.

Чи не могли б ви навести цитату, де би я писала, що лише католики наповнюють вчення вигадками?

А я вже то читала. Багато гіпотез. Для прикладу, про шлюб:
http://www.krotov.info/acts/20/2vatican/1601.html
Багато прикладів з Біблії про подружні стосунки, багато фантазій на тему "Шлюб - це таїнство вінчання, яке здійнюють священики"- Ось саме перед такими вигадками Писання і закінчується. Те ж саме і стосовно "таїнства" священства чи хрищення. РАзом з тим я не заперечую, що там багато відповідає ПИсанню. Не мусульмани ж писали.

Мені Писання завжди пише як потрібно.(Івана 8:31) От лише для багатьох воно не хоче писати про "таїнства", про новозавітнє посередництво священиків між Богом і людьми, хрищення немовлят, використання ікон, непомильність, молитви ДО ангелів і померлих людей, освячення помешкань, чистилище, лімбо, припадання і цілування служителям рук і їх величання і т.п. (Дії 10:25,26)

 

Жоден з дописувачів не стверджував, що Церква стоятиме на фізичному петровому тілі, вигадуєте шановна
А тицяти таке корисно
Тепер окім яєц до струцля знаєте, що Христос обіцяє дарувати Петру те, що належить одному Богу, а саме: прощати гріхи.
А також знаєте, що Петро -- для усієї вселенної.

 

Якщо ви уважно прочитаєте Новий Завіт зокрема книгу діянь то помітете
Петро ніяк не вивищував себе з поміж інших апостолів
Рішення апостоли приймали колективно і ці рішення не завжди були правильними
Петро ніколи не був у Римі, спекуляції про те що РИм це Вавилон не має жодних пітвержень у Біблії. Призначенням Петра було проповідувати саме євреям у Вавилоні була чи не найбільша єврейська діаспора.

 

Навіщо йому це було це, його обрав Христос пасти вівці.

Зате затверджувались правильні.

Саме тому варто облишити такі спекуляції.

 

1. Коли я писала, що церква побудована була на словах віроісповідання Петра, а не самому Петрі, мені заперечували, і цього є досить у цій темі. Якщо не читали, - за всіх не розписуйтесь.
2. Знаю, і раніше знала, що Ісус пообіцяв Петру "розв'язувати" різні питання церковного життя , які католики з православним приписали лише т.з. "таїнству сповіді" вигаданим новозавітнім священикам. Також знаю, що цим Ісус наділив і інших апостолів (Мт.18:18) з числа тих, що судитимуть з Ним і людей і ангелів (1 Кор 6:1-3), а не з числа мільйонів католицьких і православних священиків, які не сидітимуть за столами суддів, а стоятимуть перед ними разом з усіма іншими і (образно кажучи) відповідатимуть на здивоване питання: "Що таке індульгенція?"

 

Але якщо не на вірі, то виходить ваші опоненти стверджували, що саме на петрових костях побудована Церква Христова
Гадаю для кожного тут зрозумілим є, що мова іде про віру Петрову, отриману від Отця. Й тому Христос наділяє Петра найвищими повноваженнями разрешать грехи; Как Отец дал тебе познание обо Мне, так и Я дам тебе читаємо в Златоуста.

Чи ви не розумієте, НЕ ВІДЧУВАЄТЕ, що таким підходом робити собі тільки зле?.. Лише зі щирим серцем, відкинуваши мешовартісну пиху маємо шанс долучатися до Божого.

 

Якби Мартін Лютер побачив, у що перетворились його послідовники із шведської лютеранської церкви, він, мабуть пішов у велику схиму, ще будучи монахом, щоб замолити свій помилковий намір

Це насліддя безбожного комуністичного режиму, подивіться, скільки православних ( та і не тільки православних) священників з України було винищено в 20-ті і 30-ті роки, хто ставав священниками в 40-ві, 50-ті, 60-ті, 70-ті роки, і якою величезною ціною Церква вижила, на які компроміси змушена була йти... Аж дотепер оговтуємось... Але в храмах помітно більшає прихожан, особливо молоді.

Ромку, те, що ви написали про людей, це правда, тільки не повна, образ Божий є в кожній людині... А під впливом Ісуса Христа люди стають кращими Ну майже завжди...

А люди бувають і люблячими, і благородними, і жертовними, мені більше такі зустрічаються...

 

Зі свого досвіду спілкування з віруючими людьми різних конфесій, я помітив, що найбільше кричать про "правильність своєї віри" ті християни, котрі є далеко від Бога.
Жоден, щоро віруючий християнин, будь то католик, православний, чи протестант, і котрий має живі стосунки з Богом ніколи не буде верещати, що "його віра є найправильнішою. До речі, для мене це часто є критерієм, саме зрілості християнина.

Ми часто з друзями збираємося серед тижня в когось з нас дома для спільної молитви. Не повірите, але там постійно цілий "букет конфесій"- католики(в тому числі католики-харизмати), православні, протестанти різних напрямків, часто хтось приводить з собою взагалі людей далеких від Бога... І ніхто в такому товаристві себе не почуває незручно. Чому? Тому що кожного цікавить тільки Бог! Кожен прагне тільки поближче наблизитися до Нього... Конфесія тут ніякого значення немає...
А в неділю кожен собі іде до своєї церкви...

І це я вважаю нормальним!!! В цьому і проявляється єдність Церкви, а не якісь утопічні ідеї і фантазії про створення "єдиної церкви" на базі котроїсь з конфесій: католицької, православної, чи протестантської...