а ви любите українську мову?

Якщо так вважає Стів Кауфман?.. Видатний мовознавець

 

Це не він так вважає.
Це так вважаю я.
А Ви мені заперечте, стверджуючи, наприклад, що вродлива дівчина і уродливая девка - це одне і те ж.
І те що "дружина" російською і "дружина" українською також означають одне і те ж.

(Хоча і військо також називалось колись дружиною)

Можете також сказати, що російське "чєловек" - те ж саме, що і українське "чоловік"

 

Це вже прописні істини, і посилатися на С Кауфмана?...
Та й етимологія "дякую", яку Ви тут навели, виявляється не тьака вже однозначна
А трансформація бог в біг не таке вже й рідке явище в розвитку мов , тому стверджувати, що рос. спасибо ближче до змісту ніж укр. спасибі - бігме не коректно.
До речі. про те, що уркаїнська не єокремою мовою, вважали не лише дурні, якщо Ви не знали

 

Ви не уважно читаєте.
Я згадав Кауфманна як розумну людину, яка знає, що українська - це не російська.
На відміну від дурнів в аеропорту, які почують "спасибо" і почнуть вважати, що українська - це та сама російська.

Не знаю такої мови "уркаїнська"

 

@medwedo berlogsoni, Ви затіяли полеміку, але не в тему зовсім.

Йдеться про те, що ті американці запитали "як буде вашою мовою *сенк ю*?" На що приймаюча сторона відповіла "СПАСІБО" !!!!
Якби приймаюча сторона відповіла "СПАСИБІ", то Притула й посту того б не писав.

 

Син малу (6р)готує до української школи - восени піде. Мала читає, трохи пише. У нас дома розмовляє російською, трохи українських слів вставляє, російських не вистачає. Але якщо книжка російська, в неї таке виходить )) а в мене ж залишилось трохи тоненьких книжечок дитячих, на українській тільки одна "Мені тринадцятий минало". Одну і ту ж читати не будеш.
А вона російські букви читає як українські, я не знаю що тут робити, треба в це встрявати чи ні) І пише різні слова, російські теж - з літерою "і та є". З дитиною дома говорять українською, у нас дома ми теж (часом з квасом). Зовсім не читати російських книжок?
Невістка українською добре говорить, син говорить не дуже, але намагається. І все ж таки середа тут російськомовна, подружки у дворі, в садочку нема україномовних, на танці водять - там російська - повністю україномовну дитину не зробиш. Виходить суржик.

 

))))) середовище - російськомовне.

В мого одного знайомого дочка живе в Туреччині - замужем за турком (у Львові познайомилися). В знайомого там вже 2 внучки. Живуть вони, звичайно ж, в турецькомовному середовищі. Але батько-турок сам сказав, аби мама з дочками розмовляла українською. І діти вільно спілкуються і турецькою і українською.

У Вашому випадку, можливо, проблема в тому, що російська і українська таки подібні і алфавіт і там і там на основі кирилиці.

Ще у мене у Львові є знайомі : вона - галичанка, він - москвич (військовий-прикордонник-перекладач, пройшов Афган, Югославію). В них дочка вже доросла - 28 років. Але, дочка з дитинства чудово володіла і українською і російською. І досі абсолютно легко переходить з однієї на іншу.

Не спеціаліст я, але, видається мені, що дитині потрібно наголошувати, що є російською мовою, а що українською. Тоді й буде в дитини розуміння, що, якщо розмовляти українською - то українською, а якщо російською - то російською.

@Silver bullet, Ви виловіть тут Латану і розпитайте її. Її дочка нормально спілкується і укр і рос іне плутає їх.

 

Не переживайте. Дитина виросте і знатиме дві мови і розрізнятиме їх автоматично.
Мені, коли я був малий, мама купувала книжки в райцентрі, що під руку попадуться. Головне - дитячі і красиві.
Пам"ятаю "Приключения Буратино" російською, "Пригоди Робінзона Кукурузо" - українською, "Що я бачив" Бориса Житкова - у перекладі з російської на українську. Гарна велика дитяча книга. Вірші Грицька Бойка.
Читав усе підряд. Бабуся, бувало, читала вголос Біблію російською. З українською вимовою. Не "идёт", а "ідєт".
Головне - щоб дитині подобалося читати. Щоб від книги було важко відірвати.
Я навіть не звертав уваги, якою мовою книга.
"Шхуна Колумб" - українською. "Остров сокровищ" - російською. Читав запоєм. Що було в бібліотеці, те читав. Навіть незрозумілого тоді для мого віку Джека Лондона.

Хай читає.

 

Коли б дитя читало з радістю - це було б дуже добре.

 

Не знаю, скільки Вашій дитині, але для неї оця книжка була б дуже корисною.
Хоч російською, хоч українською. Я в дитинстві читав українською. Відірватися не міг.
Книга Що я бачив, Б.Житков, 1960р

 

"Нахлынули воспоминанья, воскресли чары прежних дней..."

Я згадав ті емоції, які вирували в моїй душі, коли я у семи- чи восьмирічному віці читав книгу "Що я бачив".
Там описується багато подій від першої особи - малої дитини Чомучки (Почемучки).
Коли вони сіли у вагон потяга, якась тітонька голосно пропонувала:

"Чаю, кави, хто бажає? Бутерброди, пиріжки, яблука..."

Я розумів із контексту, що то все - їжа. Але не знав, що таке "кава", що таке "бутерброд".

Мені цікаво було знати, що ж воно таке, і яке воно на смак...
Крім того, дивним словом здавалося слово "бажає".
Тому що я звик у своєму повсякденному житті до слова "хоче"
Коли я не хотів щось їсти, що мати приготувала (як зазвичай діти не хочуть суп їсти, картоплю варену), вона запитувала
- А не хочеш Івася? (Як варіант: То з"їж Івася!)
- Якого Івася?
- Того, що на печі всрався.

 

У вас були книжки, які ви перечитували згодом?

 

Були книжки, які я перечитував багато разів. Коли був ще малим - "Що я бачив". Кілька разів перечитував "Приключения Буратино", "Пригоди Цибуліно", "Пригоди Робінзона Кукурузо". У старшому віці перечитував "Острів скарбів", "Таємничий острів", у дорослому віці кілька разів перечитував "Дванадцять стільців", "Пригоди бравого вояка Швейка" (різними мовами). Було дуже багато книжок, які я перечитував.
Коли перший раз читаєш, ще не знаєш характерів головних героїв, тому не бачиш відразу того, що автор хотів сказати. А коли читаєш вдруге, то знаєш чим той чи інший герой "дихає", тому по-іншому сприймаєш його висловлювання, глибше розумієш.
Бувало таке, що читаючи вдруге, помічаєш те, чого не помітив при першому читанні. Але це, звичайно, стосується шедевральної літератури.
А я, бувало, пробував читати і ті книги, що мама брала для себе в бібліотеці. "Петро покохав Галину, доярку, а Галині подобається Жорж, що приїхав на відпочинок із столиці в село, але вона ще не знає, що він - ловелас, а Петро (тракторист) переживає і намагається відкрити їй очі". Звичайно, такі книги двічі не читаються.
Найбільше в дитинстві любив фантастику та пригодницьку літературу. Кілька разів перечитував "Понедельник начинается в субботу", потім читав все від Стругацьких, що під руки попадалося.

Войновича перечитував кілька разів. Особливо - "Москва-2042"

 

Вже забулося, звісно, але щось згадаю... перечитувала крім різної пригодницької літератури для підлітків, ще пам'ятаю 2 рази "Затерянный мир" Конан Дойля, "Прощай, оружие!" Хемінгуея, багато перечитувала Ремарка, Стругацких дещо, звісно Ільфа и Петрова перечитувала, Зощенко (ридаючи від сміху) зараз пам'ятаю "Люди и пчелы", Джером.К. Джерома - все, що було - дуже смішно (під партою з подружкою читали на уроках), перечитувала Моема, Бабеля (в мене 2 тома, можна все перечитувати, Паустовського раза три перечитувала "Начало неведомого века", "Время больших ожиданий" - це бомба, Нечуй-Левицького "Старосвітські батюшки та матушки" - неймовірний твір, Ірвіна Шоу "Ночной Портье" точно перечитувала, Катаєва в підлітковому віці перечитувала (там трилогія щось таке "Хуторок в степи", "Белеет парус одинокий"). Два рази Бондарєва "Берег" читала - українською, потім російською. Ще "Мастера и Маргариту" починала, потім бросала як щось незрозуміле, бо мізкі були формалізовани програмуванням, а як була в декреті, то прочитала за дві доби, потім ще перечитувала частками...
Стельмаха точно щось перечитувала, Шолохова "Підняту целіну", та і "Тихий Дон" після фільму взяла до рук знову...
"Анну Карєніну" теж так.
Потім був час коли запала на морську тематику - почалось з "Три возраста Окіні-сан" Пікуля (перечитувала теж), потім як пішло "Крейсери", Станюкович, Бестужев- Марлинський, та багато чого...будете сміятись - "Цусіму" Новікова-Прибоя до кінця дочитала, там до тисячи сторінок) Це не перечитувала))

 

Новий бестселер Володимира Войновича вийшов в українському перекладі.
ШЕДЕВР!!!


Мовою оригіналу можна почитати тут.

 

@Boris_Kiev, я прочитав із задоволенням відразу, коли ця повість появилася в мережі.

 

Депутати Херсонської обласної ради відмінили рішення про регіональну російську мову

На XXII сесії обласної ради VII скликання депутати підтримали пропозицію, яку вніс на Президії облради, депутат обласної ради, голова постійної комісії мандатної, з питань регламенту, депутатської діяльності, та етики, захисту прав та свобод людини, законності і правопорядку, боротьби з корупцією, з питань місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою Дмитро Бутрій стосовно відміни рішення про регіональну російську мову.

Таке рішення було прийняте керуючись статтями 10, 92 Конституції України статтями 43,59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року № 2-р/2018.

 

Американка звернулася до хахлів


View: https://www.facebook.com/100008224295290/videos/2285874608363327/

 

‎

 

‎