Львівський форум


Новини | Правила | Реклама | VIP | Гараж | Фото



Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
22.03.2013, 14:18   » Притчі про життя ...
#1
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
[ р е к л а м а ]


Притча про каву...

Приходить до батька молода донечка і говорить: – Батько, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил … Що мені робити? Проте замість відповіді батько поставив на вогонь три однакових каструлі з водою. В одну кинув моркву, в іншу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку каву.

- Що змінилося? – Запитав він свою дочку.
- Яйце і морква зварились, а зерна кави розчинилися у воді, – відповіла вона.
- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так….

Подивися – тверда морква, побувавши в кип‘ятку, стала м‘якою і вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однакових несприятливих умов – кип’ятку. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.

- А кава?
- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні і змінили його – перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються в силу обставин – вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації …
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
KARABIN (22.03.2013), leopolice (06.02.2014), Locke (22.03.2013), mrochkizm (22.03.2013), ovod (22.03.2013), Іспанка (22.03.2013)
Реклама на форумі
22.03.2013, 22:59
#2
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Історія про маленьких жабенят.

Маленькі жабенята приймали участь в змаганнях...
Їх мета була забратися на вершину вежі.
Зібралося багато глядачів,які хотіли подивитися на ці змагання і посміятися над їхніми учасниками ...
Змагання розпочалися ...
Правда в тому, що ніхто з глядачів не вірив, що жабенята зможуть забратися на вершину вежі.
Чутні були такі репліки:
"Це занадто складно!!" Вони НІКОЛИ не заберуться на вершину
або:
"Немає шансів! Вежа занадто висока!"

Маленькі жабенята почали падати. Один за одним ....
... За винятком тих, у яких відкрилося друге дихання, вони стрибали усе вище й вище ...
Натовп все одно кричав:
"Занадто важко! Жоден не зможе це зробити!"
Ще більше жабенята втомлювалися й падали ...
... Тільки ОДИН піднімався все вище і вище ...
Згодом всі піддалися, за винятком того одного жабеняти, який приклавши всі зусилля, забрався на вершину!
Тоді всі жабенята захотіли дізнатися, як йому це вдалося?
Один учасник запитав, як же цьому жабеняті, який дістався до вершини, вдалося знайти у собі сили?
Виявляється, переможець був ГЛУХИМ!!!

Мораль історії:
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій ...
... Вони віднімають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання. Ті, які ти плекаєш у своєму серці!
Не забувай про силу слів.
Все, що ти чуєш чи читаєш, впливає на твою поведінку!
Завжди налаштовуйся на позитив!
Будь глухим, коли люди тобі говоритимуть, що твої мрії нездійсненні!
Завжди думай:
Я зроблю це! Я зможу!
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
KARABIN (22.03.2013), Locke (23.03.2013), mrochkizm (22.03.2013), ovod (23.03.2013), Іспанка (22.03.2013)
22.03.2013, 23:13
#3
mrochkizm
Безсмертне поні
Аватар для mrochkizm
інфо
Реєстрація: 29.07.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,968
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 8908
приватне повідомлення mrochkizm поза форумом  
Цитата:
Цитата terRen Переглянути допис
Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій ...
Або не вірять у тебе
KARABIN (22.03.2013), Locke (23.03.2013), terRen (23.03.2013)
23.03.2013, 08:57
#4
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Притча про терпіння

Жив-був юнак з поганим характером.
Батько дав йому повний мішок цвяхів і сказав забивати один цвях у ворота саду кожен раз, коли той втратить терпіння або посвариться з кимось.

Першого дня він забив 37 цвяхів у ворота саду. Наступного дня навчився контролювати кількість забитих цвяхів, зменшуючи її з дня в день. Зрозумів, що простіше контролювати себе, ніж забивати цвяхи. Нарешті, наступив той день, коли юнак не забив ні одного цвяха у ворота саду.

Прийшов він до батька і сказав йому цю новину. Тоді батько сказав юнаку, виймати один цвях з воріт, кожен раз, коли він не втратить терпіння.
Настав той день, коли юнак зміг сказати батькові, що витягнув всі цвяхи.

Батько підвів сина до садових воріт, і сказав:
«Сину, ти чудово себе вів, але подивись, скільки дірок залишилось у воротах».

Ніколи вони вже не будуть такими як раніше. Коли ти з кимось сваришся, і говориш йому неприємні речі, то залишаєш йому рани як у тих воротах. Можеш встромити в людину ніж, і потім витягнути його, але завжди залишиться рана. І буде неважливо, скільки разів ти попросиш пробачення. Рана залишиться.
Рана, нанесена словами, спричиняє таку ж біль, як і фізична.
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Locke (23.03.2013), mrochkizm (23.03.2013), Іспанка (23.03.2013)
25.03.2013, 18:18
#5
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Притча про двох коней

Якось дикий кінь зустрів прирученого коня і почав ганьбити його за
рабство. Але той твердив, що він — вільний, як вітер.

— А тоді, — сказав дикий кінь, — скажи мені, для чого служить те
знаряддя, що маєш між зубами.

— Це — уздечка, — відповів приручений кінь. — Один з найкращих засобів, що дає силу.

— Так, але що означають ті паски, які прив'язані до неї?

— Вони не дають їй випасти мені з уст, коли я надто лінивий.

— А що скажеш про сідло? — питав далі дикий кінь.

— Часто полегшує мої муки, — відповів приручений кінь. — Коли сили
зовсім покидають мене, я сідаю в нього і їду верхи.

Нема нікого гіршого від раба, який цілує свої кайдани, і від людини,
яка вибачає собі недобрі звички, в'язнем яких вона є.

Ніхто не є вільним, якщо не є паном самого себе.
Бруно Ферреро
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Locke (25.03.2013), mrochkizm (25.03.2013), Іспанка (25.03.2013)
26.03.2013, 20:57
#6
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Притча про почуття

Кажуть, що якось зібрались в одній частині Землі разом всі людські почуття.
Коли СУМ позіхнув вже втретє, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало:
"А нумо грати в хованки!".
ІНТРИГА прибідняла брову: "Хованки? Що це за гра?".
БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що один з них, наприклад, воно,
водить - закриває очі й рахує до мільйона, в цей час як решта ховається.
Той, кого знайдуть останнім, стане водити наступним й так далі.

ЕНТУЗІАЗМ затанцював з ЕЙФОРІЄЮ, РАДІСТЬ так скакала, що переконала СУМНІВ,
ось лише АПАТІЯ, яку ніколи нічого не цікавило, відмовилась від участі у грі.
ПРАВДА вирішила не ховатися, тому що кінець кінцем її все одно завжди знаходять.
ГОРДІСТЬ сказала, що це зовсім ідіотська гра (її нічого окрім себе самої не хвилювало).
БОЯГУЗТВО дуже не хотіло ризикувати.
- Раз, два, три, - почало відлік БОЖЕВІЛЛЯ.

Першою заховалась ЛІНЬ. Вона залягла за найближчим каменем на дорозі.
ВІРА піднялась в небо, а ЗАЗДРІСТЬ заховалась у тіні ТРІУМФУ,
який власними силами зумів видертись на вершину найвищого дерева.
ШЛЯХЕТНІСТЬ дуже довго не могла сховатися, оскільки кожне місце,
яке вона знаходила здавалось ідеальним для її друзів:
кришталево чисте озеро - для ВРОДИ.
Ущелина в дерева для СТРАХУ.
Крило метелика - для ХТИВОСТІ.
Подих вітру - так це ж для ВОЛІ!
Отже, вона замаскувалась у промінчику сонця.

ЕГОЇЗМ, навпаки, знайшов лише для себе тепле й затишне містечко.
БРЕХНЯ сховалась на дні океану (а на справді ж вона сховалась у веселці), а ПРИСТРАСТЬ й БАЖАННЯ затаїлись у жерлі вулкану. ЗАБУДЬКУВАТІСТЬ, навіть не пам`ятаю де вона сховалась, але це не важливо.
Коли БОЖЕВІЛЛЯ дорахувало до 999999, КОХАННЯ все ще шукало,
де б йому сховатися, але все вже було зайнято.
Але раптом воно побачило чудовий кущ руж (троянд) й вирішила там сховатись серед його квітів.
- Мільйон, - дорахувало БОЖЕВІЛЛЯ й стало шукати.

Першою воно, звичайно ж знайшло ЛІНЬ.
Потім почуло як ВІРА сперечається з БОГОМ,
а про ПРИСТРАСТЬ та БАЖАННЯ воно дізналося з того як тремтить вулкан,
потім БОЖЕВІЛЛЯ побачило ЗАЗДРІСТЬ й здогадалась де ховається ТРІУМФ.
ЕГОЇЗМ й шукати то не було потреби, тому що місцем, де він ховався виявився вулик з бджолами, які вирішили прогнати непроханого гостя.

У пошуках БОЖЕВІЛЛЯ підійшло напитися до струмка й побачило ВРОДУ.
СУМНІВ сидів біля паркану, вирішуючи, з якого боку ж йому заховатися.
Отже було знайдено всіх: ТАЛАНТ - у свіжій та соковитій траві,
СУМ - у темній печері, БРЕХНЯ - у веселці (якщо чесно, то вона ховалась на дні океану).
Ось лише КОХАННЯ знайти не змогли.
БОЖЕВІЛЛЯ шукало за кожним деревом, у кожному струмку, не верхівці кожної гори й, нарешті, воно вирішило подивитись у кущах руж, і коли розсунуло гілки, почуло крик.
Гострі шипи руж поранили КОХАННЮ очі.
БОЖЕВІЛЛЯ не знало, що робити, почало вибачатись, плакало, благало,
прохало пробачення й у спокутування своєї провини пообіцяло КОХАННЮ стати її поводирем.

І ось з того часу, коли вперше на Землі грали в хованки...
КОХАННЯ сліпе й БОЖЕВІЛЛЯ водить його за руку...
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
leopolice (06.02.2014), Locke (26.03.2013), mrochkizm (26.03.2013), Іспанка (26.03.2013)
05.04.2013, 10:00
#7
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Притча про те, як неправда руйнує...

По дорозі йшла неймовірної краси дівчина. Раптом, вона помітила, що слідом за нею йде чоловік.
Дівчина обернулась і запитала:
— Скажи, чому ти йдеш за мною?
Мужчина відповів:
— О, найпрекрасніша, твій образ настільки заворожує, що змушує йти за тобою. Про мене кажуть, що я божественно співаю,
вмію грати на флейті, посвячений у таємниці мистецтва поезії,
і що вмію в серцях жінок пробуджувати муки кохання.
А тобі я хочу зізнатись у власному коханні до тебе, бо ти розбила моє серце!

Красуня мовчки дивилась деякий час на нього, потім сказала:
— Як ти міг закохатись у мене? Моя молодша сестра набагато гарніша і привабливіша від мене.
Вона йде за мною, подивись на неї.
Мужчина зупинився, потім обернувся, але побачив тільки потворну стару бабу в залатаній накидці.
Тоді він прискорив свої кроки, щоб наздогнати дівчину. Опустивши очі, він запитав, видаючи покірність:
— Скажи мені, як неправда могла вирватись з твоїх вуст?
Вона усміхнулась і сказала:
— Мій друже, але ж ти теж не сказав мені правду, коли клявся у коханні.
Ти знаєш в досконалості всі правила кохання і робиш вигляд, що твоє серце палає від любові до мене.
Як же ти міг обернутись, щоб подивитись на іншу жінку?
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
KARABIN (05.04.2013), leopolice (06.02.2014), Locke (05.04.2013), Іспанка (05.04.2013)
05.04.2013, 14:06
#8
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Назовні і всередині

Дідусь нахилився над п’ятирічним онуком і поцілував його надобраніч. Хлопчик одразу витер щоку.
«Чому ти так робиш, синку? — спитала мама. — Коли хтось тебе цілує, не треба витирати поцілунок».
«Мамусю, — пояснив маленький, — я не витираю, щоб витерти. Я втираю його в себе».
__________________________________________________ _______

Одній мамі під час подорожі весь час надокучало вертляве дитя.
«Та сядь уже нарешті!»
Але дитина, здавалося, не чула наказу і знову ставала на сидіння, аби дивитися у вікно.
Знервована мати взяла дитину і посадовила поруч зі собою.
Дитя глянуло на неї і гордо вимовило: «Назовні я сиджу, але всередині — стою».

Те, що у нас «всередині», набагато важливіше від того, що «назовні»
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Locke (05.04.2013), Rebbit (28.08.2013), Іспанка (05.04.2013)
20.04.2013, 20:13
#9
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Притча про ціль життя

Одного сонячного дня Хінг Ші вийшов прогулятися по берегу річки в супроводі трьох своїх учнів. Зупинившись на березі, Хінг Ші сказав:
- Подивіться на річку, вона саме життя, то повільно, то бурхливо протікає. Ріка міняється з кожною миттю, ніколи не повторюючись двічі.
Учні довго дивились на ріку, поки мудрець не спитав їх:
- А як ви би йшли до своєї мети?
Перший сказав:
- Я би завжди боровся з течією, плив проти неї вперед, до мети, - відважно сказав один.
- Це добре, - сказав Хінг Ші, - та ти ризикуєш одного разу втопитись, так і не подолавши річку. Моя тобі порада: до того , як плисти проти течії, взнай, чи твоя мета знаходиться в тому ж напрямку.
Другий учень сказав :
- А я буду плисти за течією, як цей пелюсток, що ковзає хвилею, і набрався би досвіду по дорозі.
- Це добре лише тоді, якщо течія несе тебе до мети, інакше ти станеш подібним на пелюсток, якому байдуже, куди плисти, так як не важливо, де згнити.
Третій учень відповів:
- А я би плив до мети, постійно міняючи тактику, то пливучи за течією, то би боров її.
- Твоя відповідь добра, та недостатньо розумна, -зауважив вчитель, - розвернувся і пішов додому. Тоді учні запитали його:
- А твій шлях по ріці життя , вчителю, який?
Він посміхнувся і сказав:
- Я би не пускався в плавання.
- Та хіба твоя мета досягнута?- здивувались учні.
Ні, - сказав Хінг Ші,- та не до всякої мети можна добратися вплав.
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Locke (20.04.2013), ovod (20.04.2013)
23.04.2013, 18:24
#10
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Притча про те, на що слід витрачати час.

Один мудрець взяв порожній глечик, і наповнив його вщерть невеликими камінням.

Зібрав своїх учнів і поставив їм перше питання: «Скажіть, шановні, повний мій глечик?» На що ті відповіли: «Так, повний». Тоді мудрець взяв повну банку з горохом і висипав вміст в глечик з камінням.
Горох зайняв вільне місце між камінням.

Задав мудрець друге питання: «Повний тепер мій глечик?» Учні знову підтвердили, що повний. Тут мудрець взяв коробку з піском і його теж висипав у глечик. Пісок просочився крізь горох і каміння і зайняв все вільне місце.

Ще раз запитав мудрець своїх учнів, чи повний глечик, і знову почув ствердну відповідь. Тоді дістав мудрець кухоль, повний води і вилив її в глечик до останньої краплі. Здивувалися учні, бачачи все це.

Сказав мудрець: «Я хотів, щоб Ви усвідомили, що глечик - це наше життя.
Каміння - найголовніша складова життя кожного, що необхідно, щоб ваше життя залишалося повним навіть у випадку, якщо все інше втратиться.
Горох - це речі, які мати приємно, але не найважливіші.
Пісок символізує дрібниці, яких повно в житті будь-якої людини.

Якщо спочатку глечик наповнити піском, не залишиться місця для гороху і тим більше для каміння. Так само і в житті: якщо витрачати час на дрібниці, не залишиться часу на найголовніше.
Приділяйте спершу час своїм рідним і близьким, собі та друзям, а зайнятися прибиранням, ремонтом, завжди знайдеться час.
Слід спочатку витрачати час на каміння, все інше - пісок.

Мудрець повернувся вже йти, коли один з учнів запитав: «А для чого ж потрібна була вода?»

- Радий, що ви запитали мене про це. А зробив так для того, щоб довести вам, що, як би не було ваше життя зайняте, завжди є трохи місця для дозвілля .
Проста історія - глибокий зміст
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
KARABIN (29.05.2013), leopolice (06.02.2014), Locke (23.04.2013), ovod (24.04.2013)
12.05.2013, 13:13
#11
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Ми - "туристи"...

Американський турист приїхав до суфійського Майстра.
Давно він чув про нього, глибоко закохався в його слова. І ось нарешті турист зібрався та приїхав до нього. Коли турист увійшов в кімнату, то дуже здивувався: кімната була абсолютно порожня! Там лише сидів сам Майстер, і не було жодних меблів. Американець не міг собі уявити житлового приміщення без меблів. Турист запитав:

— Де ваші меблі, господарю?
Старий суфій засміявся та запитав у відповідь:
— А де твої?
— Але ж я турист. Я не можу возити з собою меблі!
— Ось і я турист, який прибув на декілька днів. Потім мене не стане на землі, точнісінько так, як не стане і тебе.
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
KARABIN (29.05.2013), Іспанка (12.05.2013), Полковник (29.05.2013)
29.05.2013, 14:01
#12
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
ТРОЯНДА
Німецький поет Рільке якийсь час жив у Парижі. Щодня дорогою до університету він разом зі своєю приятелькою француженкою переходив дуже людну вулицю.
На розі цієї вулиці сиділа вже старша жінка і просила милостиню у перехожих - завжди на тому самому місці, нерухомо, як статуя, з простягнутою рукою й опущеними до землі очима.
Рільке ніколи не давав їй милостині, а його приятелька часто знаходила для неї якийсь гріш.
Якось француженка спитала поета:
- Чому ти ніколи нічого не даєш цій бідолашній?
- Ми мали б їй дати щось для серця, а не лише для рук, - відповів той.
Наступного дня Рільке прийшов з гарною трояндою, що лиш почала розпускатися, і дав її убогій жінці.
Раптом жебрачка підняла очі, подивилася на поета і, жестом затримавши його, з зусиллям підвелася, схопила його за руку й поцілувала її... І пішла, притискаючи троянду до грудей.
Цілий тиждень ніхто її не бачив. А потім жінка знову сиділа на тому самому місці - мовчазна, нерухома, як і раніше.
- Чим вона жила всі ці дні? - спитала молода француженка.
- Трояндою, - відповів поет.


"На світі є тільки одна єдина проблема - як знову дати людству якусь духовну поживу, викликати неспокій духа. Треба, щоб людство було зрошене з висоти. Слухайте: неможливо далі жити, думаючи про холодильники, політику, баланси і кросворди. Так неможливо йти далі",
- писав Антуан де Сент-Екзюпері.
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
KARABIN (29.05.2013), Іспанка (29.05.2013)
29.05.2013, 20:40
#13
VasMT
Скептик
Аватар для VasMT
інфо
Реєстрація: 17.01.2009
Місто: Стрий
Дописів: 22,421
Mentioned: 1 Post(s)
Карма: 30746
приватне повідомлення VasMT поза форумом  
Високо в горах аул. Сидить древній старець.ї
Підходить хлопчина.
- Скажи, аксакал, скільки тобі років?
- Сто сорок вісім...
- Ви мабуть не п"єте, не палите, раз так довго живете?
- І п"ю, і палю, і переїдаю... Бо інакше взагалі не здохну...
За Україну!
Agaton (23.08.2013), KARABIN (29.05.2013), консультант (30.05.2013), Полковник (29.05.2013)
29.05.2013, 20:52
#14
Полковник
миється в бані
хамство
інфо
Реєстрація: 25.11.2006
Місто: Москва
Дописів: 19,822
Записів у щоденнику: 1
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 27753
приватне повідомлення Полковник поза форумом  
Цитата:
Цитата VasMT Переглянути допис
Високо в горах аул. Сидить древній старець.ї
Підходить хлопчина.
- Скажи, аксакал, скільки тобі років?
- Сто сорок вісім...
- Ви мабуть не п"єте, не палите, раз так довго живете?
- І п"ю, і палю, і переїдаю... Бо інакше взагалі не здохну...

Високо в горах аул. Сидить древній старець.ї
Підходить хлопчина.
- Скажи, аксакал, скільки тобі років?
- Сто сорок вісім...
- Ви мабуть не п"єте, не палите, раз так довго живете?
- Нет, нет. Никогда не пил, ни курил. А если тебе нужен пьющий и курящий, то иди к соседнему дому. Там мой старший брат живёт. Ему 180 лет.
Agaton (23.08.2013), KARABIN (29.05.2013), VasMT (29.05.2013), консультант (30.05.2013)
02.06.2013, 11:36
#15
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Жінка сотворена з ребра чоловіка,
не з ноги, щоб бути приниженою,
не з голови, щоб перевершувати,
а з боку, щоб бути поруч із чоловіком, і бути рівною йому.
І з-під руки, щоб бути захищеною чоловіком.
І зі сторони серця, щоб бути коханою...
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Agaton (23.08.2013), KARABIN (02.06.2013), Іспанка (02.06.2013)
30.06.2013, 14:58
#16
terRen
Дуже важлива персона
Аватар для terRen
інфо
Реєстрація: 30.11.2009
Місто: Львів
Дописів: 3,383
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 10175
приватне повідомлення terRen поза форумом  
Для розуміння життя...

Одного разу чоловік пізно повернувся з роботи додому, як завжди втомлений і сердитий на вигляд, і побачив, що в дверях його чекає п’ятирічний син.

- Тату, можна у тебе дещо запитати?
- Звичайно, що трапилося?
- Тату, а скільки ти заробляєш?
- Це не твоя справа! – Обурився батько. – І потім, навіщо це тобі?
- Просто хочу знати. Будь ласка, ну скажи, скільки тобі платять за годину?
- Ну, взагалі-то, 500 грн. А що?

- Тату… – син подивився на нього знизу вгору дуже серйозними очима.
- Тату, ти можеш позичити мені 300 грн?
- Ти питав тільки для того, щоб я тобі дав грошей на яку-небудь безглузду іграшку? – Закричав той. – Негайно марш до себе в кімнату і лягай спати! .. Не можна ж бути таким егоїстом! Я працюю цілий день, страшно втомлююся, а ти себе так нерозумно поводиш.


Малюк тихо пішов до себе в кімнату і закрив за собою двері. А його батько продовжував стояти в дверях і злитися на прохання сина. «Та як він сміє питати мене про зарплату, щоб потім попросити грошей?» Але через якийсь час він заспокоївся і почав міркувати розсудливо: «Може, йому дійсно потрібно щось важливе купити. Та біс із ними, з трьома сотнями, адже він ще взагалі жодного разу у мене не просив грошей». Коли він увійшов до дитячої, його син вже був у ліжку.

- Ти не спиш, синку? – Запитав він.
- Ні, тату. Просто лежу, – відповів хлопчик.
- Я, здається, занадто грубо тобі відповів, – сказав батько. – У мене був важкий день, і я просто зірвався. Прости мене. Ось, тримай гроші, які ти просив.
Хлопчик сів в ліжку і посміхнувся.
- Тату, дякую! – Радісно вигукнув він.


Потім він заліз під подушку і дістав ще декілька зім’ятих папірців. Його батько, побачивши, що у дитини вже є гроші, знову розсердився. Малюк склав всі гроші разом і ретельно перерахував, а потім знову подивився на батька.

- Навіщо ти просив грошей, якщо вони у тебе вже є? – Пробурчав той.
- Тому, що у мене було недостатньо. Але тепер мені якраз вистачить, – відповіла дитина. – Тато, тут рівно п’ятсот. Можна я куплю одну годину твого часу? Будь ласка, прийди завтра з роботи раніше, я хочу, щоб ти повечеряв разом з нами.


Дійсно, наше життя надто коротке, щоб тільки гонитися за матеріальними статками. Успішні люди знають, якщо нема гармонії в стосунках, то не буде і прогресу в будь-якій справі. Будучи на роботі, ми потрібні роботодавцю рівно настільки, наскільки ми працюємо. Якщо завтра нас не стане, зі сторони буде виглядати, що нічого не змінилося: прийдуть нові люди, нові завдання зітруть за кілька днів пам’ять про людину, і тільки найближчі – родина, друзі, знайомі – будуть нести спогад про Вас через віки. У вашому розпорядку дня обов’язково має бути хвилинка для себе і оточуючих!!!
Нікому ніколи нічого не пояснюйте - кожен все одно зрозуміє так, як йому вигідно.
Agaton (23.08.2013), KARABIN (06.02.2014), Rebbit (28.08.2013), talavoda (30.06.2013), Іспанка (30.06.2013), Полковник (13.10.2013)
23.08.2013, 07:20
#17
Romko
Дуже важлива персона
Аватар для Romko
інфо
Реєстрація: 08.08.2007
Місто: Львів
Дописів: 38,009
Записів у щоденнику: 12
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 112903
приватне повідомлення Romko поза форумом  


21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:
22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,
23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

Приповісті Соломона,30
Suum cuique
26.08.2013, 22:27
#18
talavoda
Аватар для talavoda
інфо
Реєстрація: 07.02.2011
Місто: біля Торонто
Дописів: 348
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 676
приватне повідомлення talavoda поза форумом  
Знак

Гарний юнак з ніжними рисами обличчя самотньо сидів в автобусі, не відриваючи свого погляду від вікна. На вигляд було йому трішки більше двадцяти років. Якась жінка сіла біля нього. Перекинувшись кількома словами про теплу весняну погоду, що стояла надворі, молодий чоловік несподівано мовив: «Я був два роки в ув’язненні. Цього ранку вийшов і ось повертаюсь додому».

З його уст бурхливою рікою лилась розповідь про те, як зростав у бідній, але порядній родині, і як його злочинна діяльність завдала родині болю і сорому.
Впродовж цих двох років не мав від них жодної вістки. Знав, що батьки його надто бідні, щоб дозволити собі подорож до місця ув’язнення, і надто прості, щоб писати листи. Він і сам перестав писати, не отримавши відповіді на жоден свій лист. За три тижні перед звільненням зробив останній відчайдушний крок, який міг би дозволити йому повернутися в сім’ю. Ще раз написав батькам, просив вибачення за прикрощі й розчарування, яких їм завдав.
Вийшовши на волю, сів в автобус, який мав завести його до рідного міста. Траса пролягала поблизу саду й будинку, де пройшло його дитинство, і де мешкали його батьки.
У листі написав, що розуміє їх. Для того, щоб полегшити справу, попросив, щоб подали йому знак, який міг би побачити з вікна автобуса. Якщо йому вибачили і згідні, щоб він повернувся, нехай пов’яжуть білу стрічку на яблуньку у їхньому садку. Коли ж знаку не буде, хлопець, не виходячи з автобуса, залишить місто і більше ніколи не потурбує своєї родини.

Автобус наближався до пункту призначення, юнак нервував усе більше. Страх, що не побачить стрічки, став таким сильним, що боявся сам дивитись у вікно.
Вислухавши його розповідь, жінка запропонувала:
- Поміняємось місцями. Я буду дивитись у вікно.
Автобус продовжував їхати. Минули іще декілька будинків. Враз жінка побачила дерево.
Легенько торкнула хлопця за плечей, стримуючи сльози, промовила: «Поглянь! Поглянь! Дерево усе обвішане білими стрічками!»

Ми дуже схожі на звіра, коли вбиваємо.
Дуже схожі на людей, коли осуджуємо,
Дуже схожі на Бога, коли вибачаємо.


«365 коротких історій для душі» - видавництво «Свічадо» 2012 (с) Бруно Ферреро

джерело
пишу щоб розуміти...
Levko (28.08.2013), ovod (26.08.2013), terRen (27.08.2013), Іспанка (26.08.2013)
13.10.2013, 09:55
#19
KARABIN
ukropenFuhrer
Аватар для KARABIN
інфо
Реєстрація: 15.10.2009
Місто: місто Лева
Дописів: 13,767
Mentioned: 1 Post(s)
Карма: 23390
приватне повідомлення KARABIN поза форумом  
Одного разу три брати побачили Щастя, що сидить у ямі. Один з братів підійшов до ями і попросив у Щастя грошей. Щастя обдарував його грошима, і він пішов щасливий.
Інший брат попросив красиву жінку. Тут же отримав і втік разом з нею у нестямі від щастя.
Третій брат нахилився над ямою:
- Що тобі потрібно? - Запитало Щастя
- А тобі що потрібно? - Запитав брат.
- Витягни мене звідси, - попросило Щастя. Брат простягнув руку, витягнув Щастя з ями, повернувся і пішов геть. А Щастя пішло за ним слідом.
leopolice (06.02.2014), Romko (13.10.2013), terRen (22.11.2013), Полковник (13.10.2013)
16.11.2013, 17:02
#20
Locke
невиправний реаліст
Аватар для Locke
інфо
Реєстрація: 24.11.2006
Місто: Львів
Дописів: 3,798
Mentioned: 0 Post(s)
Карма: 18043
приватне повідомлення Locke поза форумом  
Одного разу до лева прийшов шакал і викликав його на бій. Але лев навіть не звернув на нього уваги. Тоді шакал заявив:
- Якщо ти не будеш зі мною битися, я піду і розповім усім своїм друзям, що лев мене боїться!
На що лев відповів:
- Нехай краще мене засудять за боягузтво шакали, ніж будуть зневажати леви за те, що я б'юся з шакалами.
Якщо вашого відходу ніхто не помітив, швидше за все, ви пішли не дарма.
KARABIN (22.11.2013), leopolice (06.02.2014)
Відповідь

Теги
життя, притчі

Параметри теми
Параметри перегляду

Швидкий перехід


Часовий пояс GMT +2. Поточний час: 06:27.



Львівський форум

2004 - 2014 .