Картате мереживо

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Fon, 1 бер 2019.

  1. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня спробував висмикнути кайло, узявся обома руками за руківья і тут же голосно вилаявся. Уся деревяна ручка була випацькана липкою зеленкуватою жижою. рептилоїди, або як їх ласкаво називали відстрільники - жаби, мали блідо-зелену кров. Хоча, якщо пригледітись, то кров у них була майже прозора, тільки при денному світлі чомусь відливала зеленкуватими прожилками. Сновигоня роззирнувся і потягнувся за шматиною, що поруч стирчала із купи гною, та враз завмер. Десь за кущами позаду піврозваленої котельні зазвеніли знайомі бряцальця - такі носили жабо-бариги, не спостерігачі і не наглядачі, а скоріш торговці. У тих можна було непогано поживитися, якщо, звичайно, вони не закрили касу - невеличку мідну колбу, у котру складали оплату за лікування чи потрібні речі. зазвичай, жабо-бариги брали життям, або простіше долею кісткового мозку. Зовсім безболісно вицмоктували гайрою до половини, заливали замінник і людина вважай втратила рік життя. Але за цей рік можна було позбутись пухлини, відновити печінку після тих гидких субпродуктів, що видавали за працю на Лоцманецькому, або й докупити зубів, зовсім справжніх, біленьких, живих. Жабо-барига підніме до неба вигравірувану сріблом гайру, оцінить датчик вмісту і зіллє у мідну колбу на поясі. Відбудеться звичне дзичання і кістковий мозок уже у їхніх краях обробляється на міцний наркотичний галіціонний засіб. Наш ЛСД гівно порівнянно із ним. Рептилоїди панцир продають, тільки б побачити світи очима Землян. Натомість дістена тиркавку з-під живота, подивиться наліво, витягне руку і у розломі, овальному диску, мутному наче кисіль витягне потрібне, закриє розлом і заходиться притасовувати нові передні зуби. Одного разу Лимлик знайшов дебелого хлопця, може від своїх на переміщенні відстав, тупий як камінчик. То він на його три чверті кісткового і рогівку наміняв собі повний рот біленьких хубів і цікавеньку губру. Він її на очі накладав і бачив світи. Цікаво, аж край. Йому після того усі дівки давали. Сновигоня потрусив правицею і з рукава почала висковзувати півметрова труба, забита ломом. Він обійшов розвалини, тихенько прокрався за курчами і вискочив позад жаби. Поки та повільно розверталась підбіг і вмазав її понижче голови. На лице бризнула зеленкувата жижа, а рептилоїд уже мертвий осів на траву. Сновигоня хутко присів і почав шарити по складках, найшов гайру і тут же кинув далеко вбік, знайшов мідну колбу, щось там ще було, видно мало назбирав барига добра. Ще були реєстратор, що уже послав на базу відгук, що хазяїн дав дуба і декілька девайсів для розваг. Похапавши усе це, Сновигоня різко дав драпака, забіг за розвалини, кинув трубу у тріщину у фундаменті, проскочив поворот на дорогу і помчав у найближчий лісок. Там впав на землю за старезною сосною і завмер. Вже за хвилю зявився розлам, вийшли два ящери і почали на трубках роздивлятись околиці. Не знайшовши нічого підозрійливого, вони схопили жабо-баригу і затягнули у розлом, потім свистонуло і прохід закрився. Сновигоня полегшено зітхнув. не кожному вдається швидко відбігти на сотню метрів. Старого Майкриша навіть за стінкою побачили у трубки і стрільнули в нього променем, то й розлетівся старий попелом смердючим. Файний день, купа забавок і щось у мідній колбі. Може буде на новий арбалетик від Сані. Або прикупить житло на Заліщиках. Там узимку тепло, бо під ним старі гарячі труби що йдуть у місто. Ох, місто. От би туди попасти, на чистих дівок з гарними ляхами позирити. Тато Сані казав, що як не було ше сітки, то можна було по відходах туди пролізти і погледіти на то всьо. Але там чисто, і гарно. А тепер не попадеш, сітка навіть залізний ьрухт спалить на попіл. Ну то файно, час на рідні терена повертатись. Сновигоня згріб хабар у купу і повільно пішов униз, до річки.
     
  2. Fon

    Fon whom how

    Миндик довго тряс мідну колбу, чухав скроню і зиркав на Сновигоню.
    -там щось є, бо бряцає
    -це я й сам знаю. Відкрий її
    -тут є дірочка, тре жабин пальчик вліпити туди
    -ануйкай, у старої Печерки є сушена жаба, її муж заколов раз і додому приволік. Правда вона всохлася.
    -нє, треба саме тої жаби пальчик, шо ти гепнув.
    -аййй
    Сновигоня сів на низенький табурет на три ніжки і витріщився у маленьке віконечко Миндикової халупи. Усі стіни його дружбана були у полицях, усі полиці у всіляких всячинах. Усе що не було цінним, але шкода було викинути опинялося на полицях халупи Миндика.
    -тре у Мельбурн іти - сказав Сновигоня і сам здивувався чого це він ляпнув. Миндик перестав трясти колбу, уважно на нього подивився і віддав назад хабар
    -сам йди, я жити хочу
    -боїшся засмажитись?
    -а чого мені за власні яєчка не боятись? Он піди до старіших, спитай, скільки файних хлопів погоріли на сітці. А я не хочу бути жменькою попілу тільки щоб доказати комусь шо я не боягуз.
    Сновигоня пхикнув і запхав мідну колбу у сумку. За це Миндик на нього образився, стрільнув підтяжками і пішов геть на двір. З дитинства разом були. Раніш з 20 дітлахів у поселенні було, та час і голод брав своє. Спочатку померлитроє у зимі, коли нічого було їсти. Кажуть злі люди, що мамка Рила злила з нього кров, перед тим як винести труп до урвища, тому й пережила зиму. А інші казали що зрізала мяса з литки і тримала на даху на морозі і тому не вмерла з голоду. Зрештою, коли повернувся її муж зі здобутків і побачив шо малого Рила немає узяв і забив її пальою до смерті, якраз у центрі поселення, біля колонки з водою. На другий рік ще троє і потім ще. Улітку Клуд і Масамай зірвались у яр. Клуд відразу розбився, а Масамай довго хрипів і плював кровью. То його староста поселення Кургучий сам і придушив на очах батьків. З двох десятків тільки вони двоє з Миндиком живі. І то, тільки тому, що з Мельбурну почали пожбурювати гуманітарку - величезні пластикові пакети почали знаходити у лісі, на полі чи у яру. Навіть раз біля урвища були два відразу знайшли. Цілий пакет подрібнених овочів, шматків мяса, якихось фруктів, подекуди були й солодощі. Старші волокли пакет до поселення, на околиці стояв великий залізний казан, трохи промивали що брудніше, потім зсипали і варили юшку, чи то б пак зупу, а коли довго варити, то й кашу. Їли всі, встачало надовго, до наступного пакету. Перестали вимирати від голоду. Сновигоня оминув ковалів і вийшов до будиночку старости. Його будували ще давно, з цілих дошок, залізних листів, тягнули приличні меблі, хто що мав. Тому старий Кучургучий мав теплу оселю і зі шпар не дуло. Старостою він став після нападу північного поселення, в особливо голодну зиму. Ті напали на перше, маленьке, що біля ріки і всіх поїли, частину потягнули до себе. А за тиждень прийшли до них. Люд уже знав, що сталось біля ріки і був готовий. Усіх чоловіків закидали гранатами, і їх розірвало на шматки. Хто був живий, добивали палями із залізними заплатками. Потім староста Рьяно повів мужів на їхню північну стоянку і перебив усіх жінок і дітей, щоб ніхто не посмів нам мститися. На зворотній дорозі їх перестріли рептилоїди, самі справжні штурмові ящірки із синіми панцирами. Прилетіли на платформах і всі перестріляли. Видно почули як вибухають гранати. Після того, живий приповз тільки Кучургучий, довго відходив, а як відійшов став старостою поселення. І відразу заборонив голосний лемент дітям чи голосне бряцання у ковалів, щоб ящірки не прилетіли і все поселення не постріляли із платформ. Сновигоня дістав ножика і ввічливо поцарапався у двері. Видно староста був спав, тому не відразу дозволив увійти.
     
  3. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня переліз через огорожу до Райкуза. У того була файна рура, колись давно ящірки впали за рікою на водопадах і декотрі з людей нахапали троха потрібних речей. батько Райкуза стягнув з заднього люка велику лазерну руру разом з підпоркою на дивних пружинах з желеподібного матеріалу. Ті пружини поставил на двері халабуди, щоб ті самі зачинялись. Руру батько Райкуза сховав. Скоріш за все закопав у садку за халабудою під карликовою вишнею, бо завжди під нею лежав. Сновигоня дав Райкузу сушених грушок, цілих дві жмені. Вони сіли у садку, де росли вже згадана карликова вишня і дві невеличкі яблуні. З урожаю Райкуз жив цілий рік наче набоб. Переважно плоди купували староста і досвідчені добувачі, типу Миру і Грояна.
    -підеш зі мною у місто?
    -нахіба це мені? Я жити хочу.
    -мені староста вчора дозволив
    -бо ти нікчема і не потрібний нашому поселенню
    -я живий і здоровий
    -то хіба макнеш в яку дівку і будуть з тебе діти, а так ти тут троха не до речі
    -це хто так каже?
    -усі. Коли ще твої тато і вуйко воювали, то був би першим на шлюб, і в справах би мав голос. А так, вже скільки років ніяих бійок. Ти ж нічог оне вмієш. Ні чобота вшити, ні їжу добути.
    -я жабу позавчора вбив
    -і матимемо клопіт, коли прилетить десант ящірок. Це тобі не жаби, вийуть в тебе з-за спини і вирвуть хребет з тіла на згадку.
    -та вони просто променями стріляють
    -якими променями?! То пластикова плазма, доведена до високої температури каталізом електрики.
    -ти такий розумний, чого ж ти не староста
    -бо жити хочу. Як більки скажу вголос шо хочу бути старостою, за мить вже болта в горлянку отримаю
    Сновигоня видобув з кишені два тонких сушених окрайця грушки і покалв один під язик, другий дав Райкузу. Той марно що мав дві жмені таких же, все рівно поклав і собі до рота.
    -даси мені руру?
    -ти рурою сітку не прострелиш
    -спробую у стовпчика
    -колись з сусіднього поселення хлопці зробили зі стовбура дерева таран і повалили стовпчика. За троха часу зявились ящірки на платформі і всіх постріляли
    -а як всіх постріляли, то хто це все бачив?
    -та дітлахи стояли далечіш. Про сітку забудь. Шукай інший вхід.
    -але рур даси? Все рівно зігниє
    -дам, але як найдеш вхід
    -добре. В тебе є план що робити у місті?
    -перше, треба потрапити туди уночі коли всі сплять. Тоді на тебе ніхто не зверне уваги. А як зверне, то краще когось прибити і зняти одяг, щоб не виділятись. Потім заховати тіло і пошукати де набрати добра.
    -жабові комбінезони дуже опуклі, буде висіти все
    -ну то наготуй всяких гілочок і трави, щоб напхати в штани і бути як жаба.
    -можна маску зробити
    -можна, але тебе впізнають і здадуть ящіркам. Краще ховатися. А ще краще все зробити швидко. Увійти, забити, перевдягтися і швидко найти де хабар набрати.
    -добре якби ти зі мною пішов, у тебе голова варить
    -от тому що варить, тому і не піду
    -шкода. Що тобі принести?
    Райкуз замріявся, він досить довго сидів, закинувши голову уверх і поцмоктуючи сушку. Наршеті, коли Сновигоня вже збирався йти він опустив голову і коротко сказав
    -принеси ліки від чорних нігтів
    -хіба жаби такі не продадуть?
    -такі ні. Казали ти мідну колбу дістав?
    -зможеж відкрити?
    -аякже! У сусідньому поселенні декілька років назад спробували - рознесло з пять халабуд і троха повідривало хлопцям голови, руки...
    Сновигоня знав що у тому північному поселенні у нього був колись брат. Схоже що вже немає. Він встав, махнув рукою і пішов ще пошукати хто знав би вхід у місто.
     
  4. Fon

    Fon whom how

    Котикудик гриз моркву. У його вуйка була чиста земля на схилі гори, котру охороняли усією родиною. Морква виростала чиста і сочна. У кого дітки росли несли останнє щоб нагодувати, бо тоді виростут здорові, із зубами, а не оті чахлі болотні щурі, що травичку отруєну смокчуть. Зобачивши Сновигоню Котикудик відставив арбалета і витяг із суми декілька морквин, вибрав найменшу і решта поклав у суму і запхав ха сторожову будку.
    -привіт рудик
    -привіт Сновигоня. Сновигаєш туди-сюди? Що нового унизу?
    -ніц. Ото недавно жабу прибив маю пару штук незрозумілих
    -на морквину, покажи
    Поки Сновигоня дріботів зубами, Котикудик уважно роздивлявся різні цифрові і не дуже штукенції, що мала при собі жаба.
    -це нє, то є у жабячих вушках длубатись. Це така гігієнічна фігонька. А оце може бути, то міряє кислотність жабячої шкіри. Бо у нас деколи дірка в небі проходить і сильно світить, жаби від того печуться і мають мазатись кремами. Тому постійно мають увімкенені сгналізатори кислотності. Як тільки сонечко сильно присвітить відразу пищить.
    -а тобі воно нашо?
    -буду землю міряти увесні. Воно файно показує чи треба давати більше гімна. І вуйко буде радий і мені менше відерець з долини тягати. Дам сім морквин.
    Котикудик за все давав сім морквин. А як людина починала торгуватись, то посилав до дядька. скоріш за все Котикудик був не дуже розумний, то йому й родичі виставили ліміт на моркву, щоб на непотрібні цяцьки не порозтрачував.
    -ше шось?
    -маю ше мідну колбу, там шось є.
    -ого! давай відкрию.
    -як це відкриєш? Он у північному так бабахну...
    -ай, та в мене магнітик є. Давай сюди.
    Котикудик відставив кислотний прилад, витер руки об засмальцовані штані, дістав із будки невеличкий магніт і вліпив його на бік мідної колби прямо у руках Сновигоні. Той зблід і відійшов трохи назад. Котикудик витяг з кишені ножа, підчепив знизу якийсь дротик, надкусив його зубом і далі почав дірявити дно колби кінчиком ножа. нарешті щось клацнуло і колба прочинилась. Котикудик із силою скрутив набік вершок колби, перехилив її і на землю випала невеличка срібляста паличка. Десь із два пальці удовжину. Непотрібна колба полетіла з гори униз і декілька разів голосно бряцнулась об каменюки, але не взірвалась.
    -магнітик сім морквин - заявив строго Котикудик і простягнув Сновигоні сріблясту паличку.
    -це є що?
    -мабуть нова система звязку. Бачив колись як жаби по таких теревенили із своїми. Ніби як рація. Ти сходи до Манія, він втих штуках розбирається
    -дякую Котикудик
    -давай
     
  5. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня пішов у північне поселення. Усі його називали Мельбурн, але тільки ті усі, хто в тому північному поселенні жив. Узявши з собою візочок на двох колесиках він не забув прихопити усі свої здобуті цяцьки. У Мельбурні було більше їжі, бо кулі з їжею переважно скидали на його околиці біля великого урвища. Місцеві наробили з дротів спускові канали і цілими днями сновигали туди-сюди униз-уверх по кулі з харчами. Усі навколишні поселення збирали кулі як стратегічний запас. Окремі люди завжди могли виміняти у Мельбурні собі особисто щось смачненьке. Типу камяних печеньок, котрі треба довго вимочувати у окропі, щоб не зламати зуби. Найкраще збирала делікатеси родина Цісарика. Його пятеро дужих синів витягали з урвища кулі, а мала доця перебирала в пошуках чогось цінного. Звичайну їжу вони могли на місці виміняти у сусідів, або й просто віддати старості для немічних. Сновигоня виклав на стіл одразу усе і Цісарик мало не поперхнувся кавалком сухого хліба.
    -хороший день?
    -агась, декілька останніх днів були доволі прибукові. Це все тобі
    Цісарик насторожився і відклав погрижений хліб, махнув рукою малій і та хутко вибігла з халабуди.
    -шо хочеш?
    -казав наш керманич що в тебе є велика залізна будка на колесах?
    Цісарик повів очима по сторонам. Видно мав, але дуже не хотів віддавати.
    -дивись, оця штука музику грає, мала тебе за неї зацілує до смерті, а ця тиркає в шию і стає жлоскотно і приємно. Оці на радіацію бібікають, бачи, аж 7 штук, ціле багатство
    -хочеш в місто пробратись? - обірвав його Цісарик - вже багато на дротах лежать попалені і ящірками постріляні. Нашо тобі туди?
    -треба
    -не дам я тобі танк
    -ти не даш, мала дасть. Вона ж знає де воно сховане?
    Цісарику аж заціпило, видно такого він і передбачити не міг
    -я просто дам їй оцю цацку музику слухати і оцю від світла заряджати батарею і все...
    -жди - Цісарик рознервувався і пішов до шафки у куті, закашлявся, а коли обернувся з арбалетом, точно такий же у руках Сновигоні дивився йому у лице
    -Цісарик, друже, унас мирні поселення, минули часи коли за ковток їжі убивали
    -клятий Сновигоня, забирайся геть
    -що скаже староста, коли дізнається о ти зброю ховав?
    Цісарик пожбурив арбалет у шафку і сів на низький стілець, обхопив голову руками
    -ти не подумай, що я тебе шантажую чи хочу обібрати як зеленого хлопчака, я тебе візьму у долю. Хочеш, пішли зі мною старшого сина, як його, Пішов?
    -Піший. А на що мені його на смерть посилати. згоришти, навіть у танку згориш.
    -я навезу купу добра, будеш мати отакенну купу добра, а ніц не зробиш
    -сам підеш? - якось так глухо і віддалено промовив Цісарик
    -з Левушем і Кайзди візьму
    -ще одного треба
    -нашо ще одного, троє достатньо
    -бо у танку 4 сидіння
     
  6. Fon

    Fon whom how

    Пухарек ошаліло глядів на Сновигоню, аж морквину впустив.
    -казав мені Котикудик шо ти бамцьнувся жбаном в дитинстві об кресло, але чого терпів стільки років?
    -Пухарик, доста тої іронії, ти поїдеш зі мною чи ні?
    -мене нарікли Пухарек
    -яка різниця, кількість гімна в тобі від цього не зменшиться
    -яке гівно, таке моє. А ти з глузду поїхав усіма мікронейронами свого буття
    -шо? Пухарик, доста цідити мені в вухо, ти будеш за кермом
    -за кермом чого?
    -пересувного траспорту
    -на кийко-рейках пертись в місто? Щоб мене перша ліпша жаба пристрелила?
    -жаби не стріляють
    -ага, ідем покажу могилку Рейда
    -Рейд тупак був і жер траву, бачив які в нього зуби чорні? І жаба його не застрілила а налякала, він вже сам упав і розломив собі жбана
    -ой-ой, які ми начитані, чого ж свого любчика не візьмеш?
    -Райкуз і Миндик поїдуть
    -та ти шо?
    Пухарек почав реготати, виплюнувши розжовану морквину прямо Сновигоні в обличчя. Той пальцем постирав трохи пожованого пюре, глянув на палець і смачно його обцмоктав.
    -Миндик буде нам трафік прокладати, а Райкуз має руру файну
    -шо з тої рури! Його ящірки постріляють з неба на раз.
    -у нас буде захист
    -який ще захист?! - Пухарек вирячив очі трясучи перед собою морквиною - твою фанеру з бляхою спалять першим же пострілом, а другим тебе, а потім Миндика, а потім Райкуза з його рурою, а потім мене, Пухарека
    Ага, отже він собі вже уявив як вони поїдуть четверо на захват міста, тепер треба давити на слабке місце.
    -ой, а памятаєш дівку з голими цицьками з плакату барабаша?
    -це той що гупав у бабарани весною? - ліниво запитав Пухарек
    -у місті таких краль ціла купа
    -ой і чого це ти так бреше, аж тобі з рота гівно льється?
    -усі у місті баби отакі як на плакаті барабаша
    -з чого ти взяв що у місті взагалі є якісь жінки?
    -жаби кажуть
    -шо кажуть?
    -просковзує у розмовах під час торгів
    Пухарек злегка почервонів і присів на край столу, почухав потилицю надкушеною морквою, але мовчав
    -одного разу волосся хотів купити у Сгінки, памятає? унеї таке виросло мало не до землі, вона обрізати не хотіла, бо духів боялась. Так от жаба її вздрів і давав метлику 7 зубів за її волосся із коренями. А як той питав нашо із коренями, бо думав повалити малу і відрізати, то жаба каже для одної красивої пані, має проблем з волоссям і дуже хотіла би наростити собі нове, але дуже довге. ну знаєш як то буває, як карапуз то хоче стати велетнем. А ше раз також обмовився шо жінка з міста дуже красива по людських мірках і хоче мати нігті, бо в неї свої нікчемні і за 10 нігтів давав 3 зуба.
    -я б менше ніж за 10 точно не здав
    -і ше раз мала Ножничкова попалась жабі на очі і той давай її вітати, а потім каже що сплутав з однією жінкою з міста
    -тааа, Ножничкова файна мала, її братік з кувалдою біля неї ходить, ну його в прірву з таким боротися.
    Пухарек розімлів від видінь, а Сновигоня тим часом пішов до шафки і витяг з горшка найменшу морквину, обтер її об штані і стараючись не хрумтіти тихенько вклав до рота. Пухарек вже як мріяв, то довго аж слину пускав. У халабуді пухарека все було ідеально чисте і на своєму місці, від інших людей він відрізнявся акуратністю і порядком. Навіть какав він рівними не смердічими какахами.
    -а шо там за пересувник. автомобіль?
    -краще, то така штука броньована. Танк
    -ага я бачив танк, у ньому повно заліза і як воно таке зроблено?
    -але треба паливо і мазути. мазута є у Миндика.
    -а паливо?
    -дістану
    -це то шо лямпи світить7
    -воно
    -бо я знаю у північному поселенні є 3 повні бочки з бензиною, вони їх проти ворогів тримають. Бо мають спеціальний шланг людей палити.
    -цікаво
    -є в тебе хто в північному?
    -немає. Але здається у Миндика там є колєга.
    -і шо тому колєзі дати за бензину?
    -маю ше пару штучок від жаб
    -я ше би міг моркви дати троха
    І пухарик підняв очі на стелю. Видно знову згадав кралю з дверей туалету в барабаша. Сновигоня вже вдруге на його пришестя чекати не став, і попрямував прямо до Миндика.
     
  7. Fon

    Fon whom how

    КаІ1437 зісканував останній код і натис кнопку передачі данних в центральну базу. Усі дані пройшли із зеленою стрілочкою на екрані, а коли вона згасла, технік запхав сканер на поясі у спеціальний чохол для сканерів даного типу і неспішно попрямував до боксів. Можна було б іти спішно, та саме зараз перед його зміною закінчувалась зміна у навантажувачів і вони величезним кодлом вломувались у бокси, чимчикували до своїх роздягалень, потім йшли на повітряну очистку, потім знову до роздягалень, перевдягались, змінюючи сірий робочий одяг на салатовий повсякденний і величеньким гуртом топали на ескалатори. Якщо йти неспішно і при цьому робити стомлено-задуманий вигляд, то зі сторони можна подумати, що технік чимось заклопотаний, вирішує складну задачу, чи, можливо, навіть, планує роботу на завтра. Хто буде відволікати таку стурбовану і таку задуману людину? Ніхто. За останні 7 років КаІ1437 жодного разу не отримав догану, попередження, та ба, навіть застереження. Бо був взагалі стриманим і обережним. Після того, як він випустився із молодших класів і йому стукнуло 10 років, його прийняли на роботу. Сканування мозку дало середній надуманий результат. Це значило можна отримати вищі технічні спеціальності, або нижчі технологічні. На керівну діяльність КаІ1437 не тягнув приблизно як його рука не діставала до неба. Разом із ним випустилось його четверо найкращих друзів по молодших класах. Двоє отримали нижчу технічну і на наступний день полетіли на плантації сої. Його найближчий друг Соло1.8 отримав як і він вищу технічну, але пішов у офіси попроситись на нижчі технологічні. Просто хотів додаткове сканування і тести на вимогу, адже так було записно у приписах і інструкції по працевлаштуванню. Більше його КаІ1437 ніколи не бачив. Можна було подумати, що Соло1.8 домігся свого, але місця були у попиті тільки на Алясці, тому й відправили туди. Але це не так. До КаІ1437 прийшовлюбязно-стриманий чоловік, представився працівником розподільчої служби і поцікавився, чи не було у Соло роздумів вголос про недосконалість системи розподілення працевлаштування. КаІ1437 поволі підняв руку до скроні, почухав коротку щетину волосся і зробив вигляд обличчя за приписом 12 - "я не знаю відповіді на це питання". Чоловяга коротко кивнув і вже наступного ранку КаІ1437 летів у Австралію. Південна частина континенту була дущо забруднена після війни. Казали, саме там були перші бази прибульців, тому травили комах хімією не шкодуючи. А от північно-західна частина, і навіть більшість пустельних районів були майже чисті. Видавали всього лише пів-унції очисних порошків для ковтання. Бруд КаІ1437 відчув одразу після виходу із терміналу. В ніхдрі вдарив сухий неприємний запах, що його можна було б назвати смородом, якби не знання того, що це наслідок війни 70-річної давності. У молодших класах з усіх сторін обсмоктували доцільність використання хім-зброї проти прибулих комах, звісно, унеможливлюючи у майбутньому незадоволених війною. Врешті після диспутів, докладів і перечитувань параграфів військового стану усі самі доходили до думки, що хімзброя була необхідна. Дорога від терміналу розходилась навсібіч уже за якихось 3 кілометри. КаІ1437 отримав квартиру і богатоповерхівці. 100 квадратних метрів необхідних для проживання однієї робочої особи. Після досягнення 20річного віку і за відсутності порушень, йому випишуть будинок на два поверхи і 200 метрів, а також особистий транспорт, при умові народження двох дітей. І ось уже йому сімнадцять, робота доведена до автоматизму, порушень немає і все просто стримано чудово. КаІ1437 зупинився перед боксом, чекаючи, поки вийдуть останні навантажувачі і увійшов у абсолютно пусті коридори. Зачинивши за собою двері, КаІ1437 пройшов у роздягальні для техніків, сникув сіру робочу одежу і голяка почимчикував у повітро-очисні. Вода була занадто дорога і дефіцитна, щоб намарно нею митися, тому широкого використання набулиповітряні струї з дрібним абразивом, що осушували і вибивали з шкіри усі засалені і забруднені елементи. Єдине, що на очі треба було вдягати захисні окуляри. Після очищення знову голяка по коридору у роздягальні. Він технік, вищий за навантажувачів, тому у нього блідо-червоний колір одягу з тонкими чорними смугами по швах. Вищі техніки виглядали більш гарніше ніж салатові маси нижчих і якісно вирізняли його у натовпі. Вищі техніки були занадто цінними, щоб їх втратити під час землетрусу чи у якійсь іншій катастрофі. Припис чітко давав зрозуміти, у надзвичайній ситуації першими рятувати вищих техніків, а не молодших технологів, хоча останні були на щабель вище у робочій ієрархії. Припис навіть наказував поступатися місцем у великих скупченнях людей, а також поступатися чергою на користь вищих техніків. КаІ1437 підійшов до зупинки, зайшов у півпорожній трал, закріпився у вільному місці.
     
  8. Fon

    Fon whom how

    Через півгодини мав включитися розважальний візор на стіні. Йому ще за вислугу років пропонували один на кухні, та КаІ1437 звик їсти в тишині. Оце й сьогодні він повечеряв і вийшов на свій величенький балкон-веранду. Сусід зліва попросив постаивти перегородку, і безшумні дверцята, здається управляючий домогосподарством казав, що він працює по програмуванню подаючих блоків. Дуже нервова людина. А от сусідка зправа перегородку не захтіла. Більш того, вона часто виходила на балкон попити напоїв голяка, хоча їй це не дуже личило, бо мала трохи відвисаючий живіт. Хоч їх у молодших класах івчили наполегливо, що людське тіло прекрасне у любому вигляді, все ж КаІ1437 якось більше любив споглядати дівчат із плоским животом. Зі сторони лісу почувся шум. Там була розподільча база, отже зараз прибудуть. КаІ1437 узяв пластиковий бокс, вставив у нього контейнер із відходами і закріпив до снаряду на краю балкону. За хвилю гул збільшився і з неба посипались невеличкі чорні дрони на невеликих пропеллерах у захисних сітках. Один з них відірвався від стаї і круту спікирував до балкону техніка. завис навпроти снаряду і почав калібруватись на датчик прийму. Всі інші дрони робили загрузку з першої спроби, аж цей дрон попадав у защіпки снаряду лише з третьої спроби. Зрештою, ніщо не вічне. КаІ1437 провів поглядом своє сміття і пішов у квартиру дивитись розважальну передачу по візору на стіні у спальній. Тим часом дрон піднявся на висоту 500 метрів, запустив повітроплавну корекцію і полетів у бік забрудненої резервації. Поступово до нього приєдналися й інші дрони, що теж несли контейнери із сміттям. Проминувши міські квартири вони оминули заміські будиночки заслужених працівників і трошки змінили курс через порив вітру. Дрон із сміттям техніка мав пошкоджені датчики присутності, тому у нього знову декілька разів грукнились декілька дронів. І як завжди його бокс від ударів привідкрився і доволі слабка пружина не втримала вагу грузу. Із боксу вилетіло три великих пакети із продуктовими відходами і полетіли униз, прямо на територію забрудненої резервації. Перший понесло вітром на високі дерева і він грукнувшись об гілки так на них і завус. Два інших пролетіли до самої землі і з гулким ударом впали на схилі пагорба за поселенням. Один троха розірвався і з нього висипались дещо зіпсовані овочі. За декілька хвилин на пагорб видряпався замилений Цісарик, глянув униз і закричав
    -сюди!!! вони туткай!!!
    Ще за хвилю через пагорб перевалились його сини і радісно побігли униз до кулів із харчами. Сьогодні крім них ніхто не пішов на пошуки, думали то буде завтра. Тупі ідійоти, тепер цілих два кулі будуть тільки їхніми. Цісарик задоволено потер руки.
     
  9. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня приставив пальця до лівої нізрі і зробив потужний фххх правою. Зелена сопелька злетіла на розкришений бетон. Танк виявся старий заіржавілий Тигр з вицвілою фарбою. Його гармата загрозливо дивилась в пику Пухарека, Назовні ями напівживі котулялись Миндик І Райкуз. На вершечку башти гупав ногами Котикудик.
    -шо тупочиш? - кинув йому Миндик, тримаючі змозолені долоні під пахвами - принеси зеленки
    -де я тобі туткай зеленку найду, вона аж там росте - махнув рукою Кутикудик
    -ти чого тупочих залізяку - спитав Сновигоня
    -дверцята прилипли, треба зрушити - відповів Котикудик
    -йой мої руці, виродки, принесіть мені зеленки - нив Миндик
    Пухарек підняв пальця і встромив його крізь намотаний на кінець гармати брезент. Трухлявий матеріал тріснув і палець провалився у ствол.
    -тут діра - здивовано промовив Пухарек
    Райкуз, Сновигоня і Котикудик пострибали униз і по черзі почали глядіти у ствол гармати
    -нашо тут діра? - спитав Сновигоня
    -для крові - відповів Пухарек - щоб було куди крові і шамтаочкам мняса діватись з пронизаних списом ворогів
    -я думав то антена - почухав голову Котикудик - у старого з Прящі була стара рація, вона від апельсинів працювала. Хрипіла і деколи щось дуже поганенько крихкотіла.
    -про що крихкотіла?
    -про якісь бокси
    -може про богів?
    -може, було дуже зле чути, а старий довго не міг її втримати, бо апельсини кінчали працювати
    -він що, їх туди вкидав? - вирячив очі Пухарек - от йолоп
    -нє, він брав шість апельсинів, різав навпіл, втавлял у кожен дротик що вели до рації івона вмикалась.
    -краще б у жаб взяв батарею
    -щоб щось у жаб взяти треба спочатку жабу кікнути - підняв до гори палець Котикудик - а старий крім апельсинового деревця нічого не мав
    -я б поїв апельсин - замріяно сказав пухарек - скільки він за них хоче?
    -нема вже прящіного старого і дерева немає, хтось з коренем і землею викрав
    -ото вже комусь звезло - сказав Сновигоня і почав шкрябатись з ями наверх. Там сидів на землі задивований Миндик. Він іспитав Сновигоню.
    -то нашо діра у списі?
    -то не є спис! - стомлено відповів Райкуз, то така пуха, вона стріляє і розносить усе в ніщо. Це бойова машина.
    Він перекотився набік поплював на закривавлені долоні і спитав
    -що ти Цісареку за неї пообіцяв?
    -половину хабару
    -чесна ціна
    -і мою половину? - сполошився Пухарек - я не таке не погоджувався!
    -ти ж не їдеш у місто - глянув на нього Сновигоня
    -як це не їду? На цій штукенції їду. Це я тобі казав, що пішки не піду. Бо пішки сітка спалить, а на оцій штукенції сітка не страшна.
    -це точно - сказав Миндик - я теж просто так іти н ехтів, а на ній ми залетимо, нахапаємо їжі і додому.
    - і ящірки не дістануть - додав Пухарек
    При згадці про ящірок усі стривожено почали кидати погляди на небо. Сновигоня першим прийшов до тями.
    -добра, ми його закидаємо гіляками, а завтра я з Райкузом підемо по паливо для неї. А ти і ти завтра по обіді будете викопувати і зробіть такий прокоп спереду щоб можна було виїхати. Хто лишиться на нічку постерегти?
    -я лишусь - сказав Котикудик, може дверцяту відібю, подивлюсь як там усередині.
    -ну тоді розходимось
     
  10. Fon

    Fon whom how

    КаІ1437 йшов поволі, дивлячись на пять кроків уперед. По сторонах не дивився, голову не задирав. Біля офісів палктусів виявляти цікавість було небезпечно. Для прикладу, перед ним ходив сюди такий собі РО1278, це він раніш здавав носії по складу. І все було б у нього в житті добре, якби не обвал підвішеної сфери. Сфера виконувала роботу палктусівського сонця, робила тускле ультрафіолетове освітлення, приємне для шкіри зелених. Довго на нашому сонці вони знаходитись не могли, натомість їхні блідо-сині сфери були для них носієм вітамінів, життєдайних процесів і захисних функцій. Щоправда для людей ці сфери були не досить нейтральні, КаІ1437 помітив, що йому кожного разу ріже очі, після здавання даних. Скоріш за все це сфера виїдала його рогівку. А от РО1278 не соромився і спитав чи можна отримати захисні окуляри і вже наступного дня дані здавав він, КаІ1437. За це він отримав комутатор спец-звязку із палктусами, бо без попереднього дозвону зявлятись у їхні офіси було суворо заборонено. Тож КаІ1437 перед кожною здачею діставав невеличку сріблясту паличку, натискав унизу на бліду плямку і йшов звязок із такою ж паличкою палктуса. Уже підяходячи до коридору, що він до зали зі сферою КаІ1437 витягнув комутатор і натис на звязок. Зазвичай, через 5-7 кроків зелений відповідав своїм тріскучим голосом, та не сьогодні. КаІ1437 навіть стишив кроки, бо якось негарно буде підійти до офісів без попереднього дозвону. Він не знав чому палктус не відповідає, усе що було поза правилами і інструкціями не приносило нічого хорошого. Досвід показував, що його за це можуть зникнути. Куди він дінеться КаІ1437 не знав, але його звичному розміреному життю прийде кінець. Він натис ще раз на бліду пляму знизу і витяг трошки угору руку. Нічого. Сенс тоді йти до офісів? У кишеньці на лівому боці лежав тримач даних - невеличка пластикова пластина, з півпальця довжиною. КаІ1437 відкрив кишеню, перевірив її наявність і закрив. Що робити? Перший варіант - піти до офісів і віддати комутатор, адже він міг зламатися. Другий варіант - повернути назад, залишити пластину з даними у робочій комірці з одягом і віднести дані завтра зранку перед початком роботи. Це не вписувалось у рамки постійності, але одного разу вже таке було, коли контейнери привезли на день пізніше і зчитування проводили зранку, а не увечері. КаІ1437 зупинився і обернув голову назад. У коридорах нікого не було. Що робити? Неправильний вибір призведе до зникнення. Туди чи сюди.
    -хто то є?! - зненацька затріщав комутатор зовсім не палктусівським голосом - дай сюди, незграба, ану дай, бо вмажу. І ти Пухарек зникни! Агов! Хто то є?
    -КаІ1437 - напівживим голосом відповів КаІ1437. Ось і все. Це сталося. Його розміреному спокійному життю прийшов кінець.
     
  11. Fon

    Fon whom how

    В кінці відсіку стояв ящик із запасним дроном. Його прислали ще 2 роки назад, коли під час бурі поштовий дрон кинуло на дерева у сірій зоні. Дрон хотіли запустити вже за два дні, та прийшло розпорядження із офісів палктусів припинити використовувати дронів для передачі пошти. Усіх дронів списали і відвезли у зелені бокси 12 крила. оцей один залишився, бо не був поставлений на облік. КаІ1437 зрізав пластик і тицьнув пальцем у центр дрона. Відскочила невеличка залізна ручка. КаІ1437 потягнув за неї і ручка видовжилася залізними штирями. Потягнувши на себе, технік викотив складеного у неправильний цилірнд дрона із упакування і потягнув за собою до ліфтів. Сновигоня сказав що дасть шкурку живою тварини за корм. Який саме корм дикий не уточнив. Схоже вони там мруть з голоду. КаІ1437 Закотив дрона у ліфт і натиснув на верхній поверх. Кабіна повільно полізла угору, на дах 170-поверхової будівлі складів. Як не дивно офіси палктусів знаходились на мінус 5 і мінус 7 поверхах. По прошарках між поверхами було зрозуміло, що десь на рівні мінус 3 поверху були прокладені важкі залізобетонні нашарування, такий собі захисний дашок на випадок війни. Але дивно, якої війни. війна вже так давно закінчилася, десь із два чи три покоління людей зімнилося. Війна завершилася нищівною перемогою людства над іншопланетними вторгненнями неприязних банд. Наразі по всій планеті встановлено наднові системи захисту від вторгнення, що їх любязно продали людству торговці палктуси. КаІ1437 вивіз дрона крізь відчинені двері і потяг до злітного майданчика номер чотири. саме з цього майданчика проводилися перші тестові польоти нових дронів. І його ніколи не займали для потреб перевезень. КаІ1437 дістав інтрумент, вставив у отвір дрона спеціальний ключ і відімкнув замок. Після цього дрон розкрився, наче комаха розкрив лопасті і спружинив на дугоподібних ніжках. Технік підліз під дрон і защіпив сталевий тросик на його основу, щоб дрон раніше потрібного не злетів. Після цього відійшов на безпечну відстань за захисну вуглеводну сітку і дістав пульт управління тестового режиму. Це була невеличка срібляста продовгувата пластина з купою однакових кнопок без значень. КаІ1437 знав усі команди напамять, як і решта техніків. А тим роботягам і не потрібно було знати як керувати дронами, для їхнього ж захисту. Дрон завантажив програму, загудів і лопасті закрутилися. Апарат просів і потім різко рвонув угору. Та стальний тросик не дав йому відірватись від поверхні злітного майданчику. трохи посмикавшись дрон заспокоївся і почав рівномірно гудіти. КаІ1437 ще декілька хвилин робив спроби підняти дрон у повітря, та сталевий тросик зводив нанівець усі намагання апарату злетіти. Задоволений випробуванням, технік вимкнув апарат і відімкнув жовту шафку, що стояла обабіч майданчику. Звідти він дістав кабель живлення і почав його тягнути у бік дрону. Підєднав живлення і зарядка апарату почалася. Добре що був окермий майданчик для випробувань і ніхто не бачив його роботу. Інакше б спитали, нащо технік тестує списаний поштовий дрон.
     
  12. Fon

    Fon whom how

    КаІ1437 виряченими очима спостерігав Сновигоню, а той у свою чергу, з не меншим подивом споглядав техніка. Врешті, надивившись одне на одного, Сновигоня відпустив нижній затвор дрона і відкотився убік. Технік швиденько підбіг до апарат і почав його упаковувати в контейнер. Запис про очікування він вніс тут же. Тепер дрон знову стояв у черзі на використання. Сновигоня дістав з кишені дві морквини, одну простягнув техніку, іншу заходився хрумати сам. Він усівся прямо на злітному кільці і далі продовжував вдивлятись у лице техніка. КаІ1437 похитав головою і потягнув прибульця за рукав
    -маємо тебе сховати
    -від кого? - спитав Сновигоня, ховаючи до кишені морквину, котру технік проігнорував.
    -від... - технік сапнувся і потягнув Сновигоню до ліфту. Вони їхали достатньо довго униз. свого часу КаІ1437 знайшов у вентиляційній системі нішу. Схоже там мали ставити фільтри, але через новобудови зробили фільтрувальний вузол у іншому місці. Зараз ніша, розміром 3 на і на 3 метри була набита пластиковими боксами з консервацією, одежею і старими книгами, котрі малиб бути утилізовані, та зненацька випали під ноги техніку з переповненого боксу.
    -ой, це що, казки? - Сновигоня кинувся уперед і рвучко підняв стопку книг
    -обережно - жахнувся технік, вони дуже крихкі
    -ой, ну вибач
    Сновигоня поклав книжки обережно на бокс і присів у кутку кімнатки.
    -то що б ти хотів? - спитав Технік?
    -тобто?
    -ви збиралися на броньованій машині пересікти лінію захисту і потрапити у місто
    -так, хотіли
    -у вас була мета? Ви хоіли повбивати палктусів?
    -це ще хто?
    -прибульці союзники, зелені такі
    -а! Зелені. Жаби. Ні, не збиралися.
    -то чого ви тут хотіли? Харчів? Зброї?
    -харчів у нас вдосталь, вже років десять не голодаємо. А зброї... Жабу достатньо по потилиці пальою гупнути і трупак.
    -покажи свій комутатор
    Сновигоня порився за пазухою і і вийняв сріблясту паличку
    -це телепортер - вирячив очі технік
    -і шо воно таке
    -бачив колись як палктуси виймають з повітря речі?
    -ага бачив, з дірки у матерії
    -так ось оцим, вони таку дірку відчиняють.
    Сновигоня ліниво споглядав сріблясту паличку, потім почухався і роззирнувся
    -це тут ти живеш?
    -ні, тут мій сховок на випадок, якщо щось піде не так.
    -а що має піти не так?
    -зазвичай якась прикра випадковість, котра призведе до втрат чи браку. Ось тоді приходить наказ на переміщення. Це значить гаплик.
    Сновигоня рубонув себе по шиї і технік ствердно кивнув. Потім перевів очі на телепортер.
    Щоб його запустити потрібна лапа палктуса, котрий ним користувався. Де він?
    -його забрали ящірки
    -які ще ящірки?
    -ті що зачищають, якщо убивають жаб. Жаби бариги, ящірки воїни.
    КаІ1437 замислився. Схоже існувало декілька видів палктусів і розділялись вони по кастам.
    -Посидиш тут декотрий час, а я перевірю цю штуку. Можливо вдасться перепрограмувати її на іншого носія.
    -якщо треба ще жабу чи руку їй відірвати, ти скажи, ми з хлопцями тобі хоч пять штук набьємо.
    КаІ1437 дивився деякий час на розчепірені пальці руки Сновигоні.
    -я не зможу тебе тут довго тримати, мушу завтра відправити за межі міста.
    -я б хотів глянути місто
    -це небезпечно
    Сновигоня засміявся і знову почухався
    -якщо ми на танку хтіли дамати укріплення, то яка різниця що небезпечно.
    Зрозуміло. Ці відчайдухи інколи не бачили нічого аж надто цікавого, таке як місто і його мешканців. Звичайно виводити чужинця ідея божевільна, та от тільки чому так гупає серце і ниє під ложечкою?
    КаІ1437 відчував зараз приступ анслідку викиду адреналіну і його вже починало сіпато, коли Сновигоня звівся на ноги -просто дай мені такий же одяг - і його палець націлився техніку в груди.
     
  13. Fon

    Fon whom how

    Райкуз Миндик і Пухарек ще добрих півдня сиділи на башті танку і дивились удалечінь, в ту сторону, коди літаюча шипляча штука понесла переляканого до смерті Сновигоню.
    -краще б я полетів замість нього - сказав Пухарек - він усе зіпсує
    -що зіпсує
    -усю небезпечну подорож. Його Подорож закінчиться швидко і передбачувано. Його кокнуть.
    -нічого його не кокнуть - подав голос Миндик - Сновигоня хитрий і шурупає непогано, викрутиться.
    Райкуз опустив голову і подлубав пальцем грязюку на дірявому черевику.
    -напевно сидить зараз на допиті. Його підключили до тої штуки з лямпами, що у старости у шафі і через дроти луплять блискавками - не вгавав Пухарек - краще б я полетів
    -і що б ти робив на допиті? - спитав Миндик
    -вдав би що йду на співпрацю, готовий шпигувати за людьми, а сам би виніс усі продукти, а місто взірвав би
    -нашо? - подавголос Райкуз
    -що, нашо? - подивились на нього Миндик і Пухарек
    -нашо підірвати місто, якщо з нього нам їжа падає?
    Миндик тріснув від сміху, Пухарек почервонів.
    Почулися кроки. То Котикудик притяг миску з харчами. Вони поставили її на люк у центрі башти і повсідались навколо
    -ну - Пухарек взяв пальцями жменьку сухого рису з підзогнилою капустою - за дружбана Сновигоню, котрий нанесе нам міської їжі
    -коли він повернеться? - спитав Котикудик
    -здідки мені знати - розвів руками Пухарек і повернувся до Райкуза - Ти знаєш?
    І не чекаю відповіді повернувся до Миндика
    -а ти?
    І знову глянув на Котикудика
    -нам не відомо
    -швидше б повернувся
    -угу, і з харчами міськими
    десь зараз ходить по місту і міських баб розгялдає - засміявся Миндик
    Усі троє полишили їсти і стривожено зиркали на Миндика, аж тому моторошно стало
    -шо таке?
    -як шо! - завівся Пухарек і кинув назад у миску жменю чи то грибів, чи то мідій - знайде собі міську бабу і не вернеться!
    -ааа... точно - збентежено кивнув Миндик і засумував
    -нічого, може і місті і баб немає, одні залізяки мудрі - додав Котикдик
    -може - знизав плечима Пухарек
     
  14. Fon

    Fon whom how

    Поки Сновигоня похмуро розглядував залізну стелю сховку і длубався плаьцем у носі, технік КаІ1437 провів перекалібровку сканерів кодів і повернувся до виходу із складів. Вантажники вже повинні були піти. Технік прочинив двері складу, що вели на дах - пожежний вихід, для надзвичайних ситуацій. На сходовій клітці було тихо, ані шороху. На два прольоти угорі стояла камера, що фіксувала порушників. КаІ1437 Зачинив дверцята і замислився. він колись уже намагався придумати як закрити чи відключити катеру, аби мати вихід на дах офісів палктусів. Зі сторони злітних майданчиків було видно, що у них там встановлено деяке обладнання, типу тарілок і ще одних дивних антен, викривлених, рогоподібних. Вони були втричі більші за тарілки і майже не відсвічували. Технік прислухався. шуму у роздягальнях уже не було. Отже можна йти. Він закрив очі, зробив звичайне сіре лице стомленого роботяги і поволі пішов до роздягалень. не дивитись у камери, не спішити, адже він щодня йшов поволі, і сьогодні зайвий поспіх може його видати. Дорога додому була аж надто довга. Нетерплячість ад із вух лізла. Та технік узяв себе в руки і до самого дому йшов повільним монотонним кроком. Тим не менше він думав і це відволікало його нетерплячість. Ось він притягнув у місто дикуна. Що про них їм розповідали? Вишкребки, котрі не дотримуються гігієни, манірні і самовпевнені. більшість гине від голоду у дитинстві, ще частина підлітками, стикаючись із суворими реаліями життя у дикому лісі. Інші, котрі залишають безпечну зону навколо міста потрапляють під дію отрути і повільно але невпинно помирають. Дикуни недисципліновані, тупі і схильні до агресії. До невиправданої агресії. У кишені техніка був електростимулятор, котрим він міг убити Сновигоню. Та на подив той не поводився аж надто агресивно. Справді, хотів переконати його щоб вийти у місто. Та перша ж камера зафіксує його обличчя і викриє техніка. А тоді за ним пришлють палктусів і він відправиться у останню подорож. Треба бути дуже обережним.
     
  15. Fon

    Fon whom how

    Дві жабоподібні зеленкуваті істоти сиділи по самі вуха у брудній смердючій жижі у великих казанах. казани були повернуті таким чином, що з прозорого величезного скла відображався величний пейзаж зелних альп. Достеменно не відомо, чи розміщалася база палктусів на горі Монблан, чи на якійсь іншій, та все одно вид із вікна був шикарний. Бо, себто той що справа, уповноважений в справах розвитку туризму поворухнувся і Рау, той що зліва від нього одразу нашорошив маленькі вушка.
    -ще один гуманоїд замахнувся на сонце
    Рау розуміюче кивнув і відвернув голову до величного пейзажу. У його роботу входило створити первозданний образ природи, відновити придатні для життя ареали примітивномислячих і знезараження планети. Бо був його безпосереднім наставником. Ще зовсім недавно Бо сам особисто розпочав знезараження. На превеликий подив гуманоїди аж надто перейнялись його появою і виявили агресивні наміри стосовно його особи. Тому інженер Бо викликав штурмові бригади і спеціаліста з очистки нищівних організмів. Інженер Туе ознайомився із планетою і заявив, що гуманоїди не піддатні до знищення, згідно з загольною конвенцією розумних істот. Бо дуже дивувався з такого рішення. Ну чим може вирізнятись стадо гуманоїдів від стада бізонів. Обидва переміщуються на плодючу територію, виїдають поверхневий шар флори, затоптують рослинність, себто їню їжу і, загадивши усе лайном, переміщаються на нову територію. Не зворушили Туе і вкрай агресивні випади гуманоїдів
    -розумні стоти мають властивість захищати свою домівку
    По цьому інженер вислав у головний офіс висновок і того ж дня вшився з планети, прихопивши штурмовиків з планети Алоп. Зрештою він таки залишив з півсотні алопів на захист Бо від вже вкрай обурливий випадів гуманоїдів. Бо визнавав, що викладає постановку питання із власними егоїстичними інтересами - знищити те, що йому заважає провести знезараження планети для подальшого туристичного використання. Він спробував поставити себе на місце Туе, на місце інспектора з виконання завдань, і навіть спробував постаивти себе на місце гуманоїдів. Дивина та й годі, вчора знищили метеорологічний пульт, застосувавши літаючі винущувачі із ракетами. У Бо була запасна викладка, та дії гуманоїдів його все більше і більше дратували. Він провів паралелі із планетою 7Габое, де місцеві уже більше двадцяти циклів самознищувались з більше 200 мільярдів особ до декількох сотень, а потім потроху відновлювались. На це йшло чимало часу та зусиль і такі глухі циклоїди розвитку цивілізації Бо вважав нікчемними і волів їх припиняти. Схожу циклічність мала і ця планета. Уже втретє за сто тисяч років вимирала і воскресала цивілізація. І кожне наступне самознищення давало все більшу рану планеті. Вона й десять циклів не витримає. Треба рятувати планету. Тому Бо вирішив діяти таємно, на свій страх і ризик. Найпростішим засобом проти гуманоїдів виявився зелений паншитський грибок. надто дрібний, що його візуалізувати і надзвичайно швидкодіючий, щоб встигнути оголосити небезпеку. Усі 52 мільярди гуманоїдів вимерли за якихось три дні. Інженер, звісно, замучився розпилювати грибок на усі приватні поселення і навіть досилав його і підземні і орбітальні сховки. Вижило щонайменше з 10 тисяч гуманоїдів, що в той час жили на жаркому південному континенті і спекотна погода в окремих частинах материка знищила убивчий грибок. Ті що залишились зорганізувались, розбились на дрібні гуртки і почали війну за ресурси і їжу. З тих пір їх залишилось не більше тисячі. І ось звільнену і майж повністю очищену планету очікувало нашестя палктусів у сезон робочих відпусток.
     
  16. Fon

    Fon whom how

    Технік КаІ1437 увійшов до святая святих спостережного центру і очманів від кількості моніторів, кольорових кнопок і залізних тумблерів, що займали усі три стіни великої спостережної кімнати. Посеред усього цього бедламу на невисоком біленькому кріслі сидів технік... так саме він, що його "ліквідували" злії палктуси. РО1278 не помітивши гостя витріщався на атлетично складених півоголених жінок, що займалися спортом і дефілювали перед камерами.
    -ну Лорін, як там сьогодні твої ляхи? Не боїшся перекачати? Ай, ще донедавна мала такі файні ноги, аж заціпило, накачала як якийсь бодібілдер перед замаганнями. Он на сімпсон глянь, тягне дівка ноги, але ж вони не ростуть як у... Ай ну тебе. Он файнютка мала щось давно не зявлялася, мабуть занедужала, або ще гірше - заміж вийшла...
    -кахи-кахи!!! - показово голосно звернув на себе увагу прибулий технік.
    РО1278 здригнувся, миттєво перемкнув екран на вигляд орбіти і обережно повернувся. Витріщившись на техніка технік отетерів, а потім його мармиза розповзлася у посмішці
    -аааа! Каі! Дорів! Як поживаєш?
    Технік знизав плечима і глянув на екрани на лівій стіні, де позад землі саме виринав природній супутник Місяць.
    Простеживши за його поглядом РО1278 підбіг до гостя і поклавши руку на спину обережно підштовхнув до лівої стіни.
    -зара він ше темний, але згодом на нього впадуть промені сонця і він замайоріє цікавими жовтуватими барвами. Хоча як на мене, вони скоріш блідо-сірі. А у тебе що, розкриття яке чи казус стався? Може нервовий зрив? Хоча нервових палктуси У Африку на добування засилають. ніщо так не заспокоює нерви як щоденна важка праця.
    -зловили на використанні техніки
    -он як? -здивувався РО1278 - мене також. Я прикріпив камеру до дрону і шпігував за аборігенами. Та карочє була така інфрачервона камера, шо переробляла червоні плями тіл на живу картинку. Попідглядав трохи за молодятами після весілля. А у тебе що?
    -привіз на дроні аборигена на станцію
    -ого! - вирячився РО1278 - це ж небезпечно! Міг грибка хапанути. Чи ше якої шкробачки.
    -якого грибка?
    -ну тим шо палктуси винищили нашу цивілізацію
    Технік дивився у очі техніка і розумів, що той нічого не розуміє.
    -ну то сідай на біле кріселко, зараз я тобі увесь світогляд поламаю
    Технік підійшов до крісла і сів у нього. РО1278 підійшов і ровернув крісло до себе, а сам притулився до панельки управління біля лівої стіни
    -а що це за місце?
    -стара покинута орбітальна станція. Палктуси відновили її, після того як залишки нашої цивілізації покинули сонячну систему.
    -і куди вони подалися?
    -а хто ж його знає?! Якби палктуси знали, то б дігнали і добили залишки людей. Це щось свідків не було.
    -тобто якщо так, то, можливо, палктуси когось бояться?
    -скоріш за все
    -чому вони нас залишили?
    -ну напевно щоб показати тим кого вони бояться як нам з тобою добре живеться. Ця, як її... ферма на Алясці, там вирощують дитинчат і втовкмачують їм у голови про те що людство занедбало свою планетку, стався катаклізм і всі вимерли. Або почался війна і всіх повбивали лиходії.
    -нам розповідали про вторгнення комах
    -бачиш, а насправді палктуси виморили всіх грибками. Бо вирішили зробити із планетки нашої курорт.
    -але ж залишаючи нас у живих, вони наражаються на небезпеку
    -на яку? - РО1278 пхикнув і пройшовся по спостережній кімнатці - ось я тут вже скільки сиджу? Їм, дивлюся у монітори і какаю. І нічого я їм не зроблю. І ти теж. Що ти зможеш зробити?
    -можемо знайти механізми управління супутниками і напраивти їх...
    -ти серйозно? Ти на цьому розумієшся? Тебе навчили відкривати бокс із технікою. Тут синя кнопка, там ричаг і зняти передні стінки. Що, ти розумієшся на програмуванні, вирахуєш орбіту і трафік падіння супутників?
    Технік мовчав не зводячи погляду з техніка
    -ось тому вони і дозволяють нам жити. Щоб у разі перевірки показати - ось одни, ось другий, ось третій. Їсть спить і какає. І працює. Їм добре. Ми, добрі палктуси, за ними доглядаємо. Ага, а ось аборигени. Вони голодають, мруть як мухи, бо ми за ними не доглядаємо. А наші ось як гарно виглядають.
    -можна поскаржитись... тим...
    -ти думаєш вони їх до тебе приведуть? Покажуть різні відео твого життя і все. А після перевірки може усіх і перебьють.
    Технік опустив голову і замислився
    -так, молодець. Почав думати. Отака вона безвихідь. А почнеш бузити - випустять тебе у відкритий космос. Подихати свіжим повітрям так би мовити.
    Технік РО1278 вдарив себе по коліні і голосно засміявся із власного жарту. Поки він сміявся КаІ1437 намагався пімати одну важливу думку, що крутилась перед очима, але постійно висковзувала.
    -зачекай, я тобі дещо покажу
    Технік перемкнув великий екран на правій стіні і на ньому зявилось зображення розвалин великого міста. Зйомка велася з висоти може кілометра чи навіть вище.
    -чекай, зараз наближу. Якраз хмарок немає.
    Збільшення показало унизу дрібну, майже непомітну суматоху
    -що це?
    -це сміттєприбиральники. Вони заїздять до Бомбею з північної сторони і за день вичищають, подрібнюють і вивовзять до 200 тон сміття. Бачиш оце все сіре поле? Це вже десь одна восьма від розваленого міста.
    -чому воно розвалене? Палктуси грибком же цивілізацію убили?
    -авжеж, але у спекотних районах довелося застосовувати нейтронні бомби і засоби технічного впливу. Прилітала техніка у Тибет, набирала величезних брил і з висоти 2-3 кілометри скидувла на міста. Дешево і сердито, як казали древні. Знищенні люди, знищенні комунікації. Так що...
    Технік розвів руками і повернувся до пульту управління.
    -ага, зараз відкриється он той сектор, постійно якась кометка прилетить. Треба слідкувати, щоб бува якийсь гнусний метеорит не зруйнував нашу планетку, бо гаплик курорту. А тебе на що відправили?
    -сказали, як убью попередника, то займу його місце, або убьють мене - відповів КаІ1437 із скляними очима.
    РО1278 відсахнувся і повільно підняв руку, закриваючись від техніка, ніби очікуючи у наступну мить смертельного удару.
    Але за мить КаІ1437 шалено розреготався, аж його корчі вхопили. І поки він реготав, РО1278 чомусь дуже захотілось щоб він пішов. Він стільки часу провів на самоті, що стрес виявився для нього жахливим випробуванням.
    Зрозумівши його, технік підвівся, легко вклонився і пішов на вихід.
    -божевільний якийсь - кинув РО1278 йому услід
     
  17. Fon

    Fon whom how

    КаІ1437 пальцями лівої руки мняв подол куртки. Навпроти, розвалившись у вологій пластиковій чаші зеленіла тушка Ха-Ка. Інспектор з питань сторонніх цивілізацій ліниво водив бенькатими очима по екрану із сріблястими нитками, що подекуди смикалисьі бриніли. Технік зиркнув наліво у наглухо закриті жалюзі. Палктуси не розуміли вікон і подекуди дверей. У них там далеко на батьківщині не було дощів, ворогів, злодії чи хижаків. Навіть комарів і перетягів не було. Тому їхнє житло обмежувалось двома стінами, що створювали гострий кут. У кутику переважно стояв апарат для телепортації сміття. Поруч із чашої палктуса стояла тонка срібляста вита паличка, на кінці котрої погойдувалась червона скляна кулька. КаІ1437 ніяк не міг зрозуміти її призначення. простеживши за його поглядом інспектор Ха-Ка пробринів у перекладач.
    -винахід ваших попередників. Релігійна прикраса на рослину. Вішалась у час святкування найдовшої ночі у році.
    Палктус відклав читало і злегка пальцем торкнувся кульки, що одразу змінила відтінок і пустила яскраві блимки навсібіч.
    -отже, технік КаІ1437. Чому ви знищили осередок наших на вашій брудній захаращеній планетці?
    Технік почервонів і відпустив подол куртки.
    -з особистих міркувань
    - це ж з яких?
    -з метою захисту нашої планети від загарбників
    -загарбників?
    Палктус нервово крутнувся у чаші
    -загарбання це коли приходять чужинці, убивають аборигенів, забирають усе собі. Що у вас одібрали? Кого убили?
    -людей було набагато більше. Декілька десятків мільярдів
    -і що? залишилось декілька тисяч. Порівнюючи із вимираючими цивілізаціями у туманності Плеяд це аж надто багато.
    -занадто велика різниця. У нас тут кожна людина має важливість.
    -ой не треба мені тут плагіат кидати! Ну прибрали декілька племен, ну розрівняли декілька великих поселень. Але ж ваша цивілізація залишилась? Залишилась.
    -але в яких жахливих умовах. Помирають від голоду, хвороб і міжусобиць
    -міжусобиці, війни це ваші особисті проблеми, а не наші особисті проблеми. Зрозуміло?
    -це зрозуміло. Виглядає на геноцид. Це коли убивають...
    -ой я знаю що таке геноцид, у мене рівень розвитку мозку втричі вищий за твій, а на перспективу в усі надцять разів. Ви порівняно з іншими цивілізаціями недорозвинені равлики. І я бачу, що один із равликів узяв палку і убив палктуса. З метою наживи. Полювання. він хижак. Вас буде віднесено до підвиду тварин. Примати. Гомо-приматус лікарської мовою.
    -палктуси прилетіли і усіх вбили!
    -от же нерозумний. Ти ж живий! Кого убили? Покажи?
    -щось мені здається, інспектр з вас такий собі...
    -який?! Який собі? Що ти мелеш язиком незрозіміл речі. Мені потрібно прямо дізнатись у тебе, навіщо ти убив наших? Полювання? Це сезонне полювання? Так? Обряд і спалення трупів?
    КаІ1437 розсердився, лють вже від початку розмови розтікалась його жилами. Дуже свербіло тріснути срібною паличкою палктуса по мнякій голові. Але десь у глибині мозку тривозно звеніло - ні, він спеціально провокує. Один удар і тебе кінець. Усім кінець.
    Технік підняв руку і вкусив себе за палець. Різка біль відволікла і злість вщухнула.
    Здивований палктус перервав свої нервове бубоніння і вирячився на техніка.
    -що це? Що ти робиш?
    -а можна попросити іншого інспектора?
    -що? Якого іншого? Що ти знову тут плетеш? Ти можеш нарешті перестати бути дурником і дати відповідь на просто питання - нащо...
    -я прошу іншого інспектора. Не з ваших...
    -що!!
    Палктус рвонув і вивалився із чаші. Гепнувшись на помаранчеву плитку він одразу підвівся і зашкутильгав до техніка, видко щось пошкодив при падінні.
    -якого... що... не можна!!! - заревів він і враз повернувся до техніка спиною
    Той лиш зробив крок назад і вбік. Зрозумівши, що його не будуть бити по голові із заду, палктус розкинув нервово руками і пішов геть із кімнати для допитів.
    -незалежного інспектора, не з ваших, зелених!!! - кринув йому в спину КаІ1437.
     
  18. Fon

    Fon whom how

    істота більше схожа на пересохлу цибулю щось довго шелестіла верхніми стручками, що виходили із округлого зморшкуватого тільця, з рядом маленьких кінцівок. Технік спочатку довго дивився на верхні стручки, потім зрозумівши, що це скоріш орган мовлення, почав виглядати щось схоже на обличчя, та крім сухуватих зморщок нічого не розрізняв. Врешті істота затихла, пововтузилась на низенькій табуретичці і невеличкою кінцівкою доторкнулася до приладу поруч.
    -я перепрошую - пролунав тихий чоловічий голос із перекладача - забувся про перекладач. Комісія по збереженню цивілізацій звернулась до нас із вимогою надати стороннього інспектора. По перше не зеленого кольору, а по-друге зовсім не схожого на ваших конфліктерів.
    -палктусів
    -отож. Їх. Ми - це ишхишчеши, раса надземних. Бо до розвитку і навчання переважна більшість наших проживає у цілющому живильному середовищі, схожому на ващі болота. Як бачите, моє тіло досить сильно всохлось без живильного середовища, тому після допиту, я б волів перейти у файненьке мокреньке болотце.
    -не заперечую - відізвався технік
    -мені повідомили, що група інженерів-палктусів були впольовані вашим підвидом. Що це було? Полювання чи релігійна схема?
    -це була війна
    -себто ви виражаєте себе високорозвиненою цивілізацією і вчинили спланований продуманий акт агресії стосовно ворога, котрими і була інженерна група палктусів.
    -так, саме так. Спочатку палктуси вчинили акт агресії що до нашої цивілізації, потім ми завдали удару у відповідь.
    -хм... чи не здається вам, що 70 років, це занадто двгий час на зворотню відповідь стосовно агресії.
    -в нашій історії бували і довші випадки.
    -цікаво, треба буде ознайомитись. Ви знищили інженерну групу у складі одинадцяти палктусів, а також двісті чотирнадцять вашого підвиду
    -вимушені жертви
    -зрозуміло. А палктуси...
    -а палктуси знищили декілька десятків мільярдів нашого підвиду. Без оголошення початку воєнних дій.
    -тобто як? Це не було вороже вторгнення із бойовими діями?
    -скоріше підленьке тихе винищення бактеріологічною і хімічною зброєю.
    -тоді це не можна розцінювати як війну. Соже на те, що вищий вид вчинив акт винищення підвиду
    -з метою захоплення ареалу, ресурсів і...
    -я попрошу вас надалі мене не перебивати. Дуже важко вести допит і проводити паралелі коли ви різко змінюєте напрямок розмови.
    -гаразд
    -палктуси зявились і убили декілька мільярдів. А через 70 років зявились ви і убили 11 палктусів. Виглядає на акт помсти. Ви так не гадаєте?
    -я бачу лише винищення цивілізації. У нас було велике населення, великі поселення, комунікації і внутрішні економічні стосунки.
    -економічні це як, товарообіг?
    -так, дуже складні схеми в поділених ареалах мід під-підвидами.
    -ну в такому разі, якщо ви не хижаки, я передам справу на вивчення коміссії. Якщо буде доведено вторгнення палктусів і винищення цивілізації, а вас прчислять до розумних істот першого порядку, тоді зовнішня палата змушена буде вчинити акт винищення палктусів в співвідношенні один до одного. Вам відомо скліьки саме було винищено палктусами?
    -декілька десятків мільярдів людей
    -люди це ваш підвид?
    -так
    -а точніше не можна?
    -точніше може порахувати комісія
    -гаразд. Але у випадку недоведення провини вас буде засудження до страти, або дострати з катуванням. Це переважно стогодинне стимулювання нервової системи для завдання найболючішого і найсильнішого болю. Зйомка процесу і відео і тактильній формі буде передано на збереження в архів. У мене все. Ваші запитання?
    -поки я працював техніком, то я трохи підгодовував залишки нашого підвиду поза межами бази. Чи можна організувати харчування для вимираючого від голоду підвиду.
    -я внесу ваше прохання. Ще щось?
    -ні
    -я піду. Хоча ні. Це вам треба йти. Я краще звідси телепортнуся, у вас дуже багато шкідливого пилу.
    Технік встав і вийшов із кімнати для допитів.
     
  19. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня вийняв із боксу пакет, рвонув зубами обгортку і вкусив дорячий шмат сіруватої крихної маси. Райкуз майже весь вліз у бокс і щось там шукав на самому дні. Миндик витер пальці об бруднючу куртку і і шмигнувши носом спитав
    -ти шо там шукаєш?
    -має бути пластинка з переліком
    Сновигоня перестав жувати сіру масу і кинув
    -тобі воно нашо?
    -порахую скільки ви зжерли. Звідкіль ви знаєте кіко будуть цибулини нас годувати. Технік а нє?
    миндик перевів погляд на техніка, що сидів віддалено від їхнього бронетанку.
    -шо ти так либу тягнеш? Шо вже трави наївся?
    -Та нє, то він був на суді - махнув рукою Сновигоня - чуй, а ти звідки розбираєш ті карлючки? - спитав він Райкуза.
    -Так в єднему боксі були машинки автонопної памняті і навчання абеткам.
    -То наш Цісарик вміє читати файно.
    -там не так як у його книгах. Там цибулеві закарлючки.
    -Ясно. Гей! Технік! Шо либишся?
    КаІ1437 підвіся і пішов до танку. Сновигоня видерся на початок ствола, Миндик півлежав на баках. Тільки Райкуз з ногами вліз у бокс і шукав перелік доставки.
    -був на рішенні комісії
    -і шо? Будуть нас ше годувати? - зацікавився Миндик
    -допомогу більше не присилатимуть, бо привели у виконання вирок по палктусам
    -себто який вирок? Рішення?
    -ну так. Їх заледве два мільйони було по усьому космосу. Їз усіх перелапали і стратили. А того інспектора визнали упередженим і катували.
    -краще б нас і далі годували - кинув Миндик
    -а через півстоліття прилетять знову якісь жаби і усіх повбивають? - розізлився Технік
    -нууу, через півста років я вже буду неживий і не хотітиму їсти. - розвів руками Миндик
    -зараз випустять усіх техніків і вони знайдуть як вирощувати культури
    -шо за культури
    -переважно злакові. Усе завжди починаєтсья із злаків. Потім підуть овочі і фрукти.
    -ааа, це як морква у...
    -саме так, морква. - підтвердик Технік і зацікавлено глянув у бокс. - скліьки вам вже прислали?
    -десь більше десяти
    -два десятки - поправив Миндика Сновигоня - а що?
    -це що, кожного дня присилали?
    -ну та. Ми тут ще під танком трохи закопали, бо решта позабирали в поселенні.
    -там усе їжа?
    -нє, були якісь прилади, автонавчання, он Райкуз вчився, він знає
    Технік кивнув і відійшов від танку і присів під деревом
    -тєхнік, а ти шо там сидиш, а не з нами? Бери пожери. Он та сіра як у Сновигоні смачна дуже і її тута купа.
    -та нє - махнув рукою технік - я краще тут
    -чого це?
    -та бо ваша залізяка це важка бойова машина, а згідно наказу комісії, нам тисячу років не можна мати засоби міжпланетного захисту і важкої зброї. А я навіть не знаю чи ота штука є важкою зброєю. Як гахне з орбіти промінчик, вас всіх поплавить на віск.
    -шо? - засміявся Миндик - так не буває
    -а ти думаєш як я спалив палктусів? Цето жаб ваших.
    Миндик почухав пальцем вухо, глянув обережно на Сновигоню, на стирчачі із боксу ноги Райкуза і неквапливо зліз із баків. Висмикнув із боксу два пачки смачної сірої маси і пішов до техніка.
     
а де твій аватар? :)