Mike
01.12.2006, 15:34
"В основі цієї стратегії повинно бути підвищення ступеня людського розвитку країни, тобто досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави.
При цьому, нинішня політична еліта досі не запропонувала реального стратегічного плану майбутнього України.
Натомість, команда Віктора Ющенка, акцентуючи діяльність на проблемах голодомору чи визнанні воїнів ОУН-УПА, не розуміє, що ці теми, попри свою виключну важливість для відновлення історичної пам'яті та пробудження почуття національної гідності, не можуть бути сьогодні загальнодержавною консолідуючою ідеєю для громадян України
Так само очевидно, що зараз важко об'єднати країну проектом активного процесу входження до НАТО.
Команда Віктора Януковича теж не спромоглася знайти суспільно значимих тем, активно підтримуючи великий бізнес, віддаючи преференції певним регіонам та виступаючи за синхронізацію зовнішньополітичної діяльності України з Росією.
А це, в свою чергу, створило умови для активізації конфлікту минулих президентських виборчих перегонів – боротьби між "проамериканським" Ющенком та "проросійським" Януковичем
Ці обидві команди у своїй щоденній роботі ведуть радше боротьбу за повноваження, аніж за цінності суспільства...
Ще одним штучним конфліктом є продовження протистояння нібито між "чесними помаранчевими політиками" та "донецькими бандитами".
Період після помаранчевої революції продемонстрував, що достатньо велика кількість помаранчевих політиків виявилася не менш схильною до корупційних дій, аніж "донецькі бандити"...
На фоні протистояння правлячих еліт суспільство виглядає більш вільним від стереотипів та протиріч влади...
об'єднавчою ідеєю мусила б бути державна стратегія становлення України як країни успішних людей, що повинні були б сформувати основу стабільної держави.
Необхідно створити в Україні умови, щоб людина могла реалізувати свій потенціал в економічному, політичному, культурному чи будь-якому іншому плані у власній країні.
Треба переконати громадян України у можливості реалізувати свій потенціал без сподівань на допомогу з боку держави.
У зв'язку з цим, завданнями нинішньої влади повинні бути мінімізація втручання державної бюрократії у діяльність економічно самостійних людей, а також необхідність реалізації ефективної політики щодо соціально незахищених громадян.
У цьому сенсі важливим є проведення інформаційної кампанії, яка б популяризувала моду на успішних людей, успішні підприємства та, зрештою, - на успішні регіони...
Українцям досі бракує віри в самих себе, віри у власну країну. А без цієї віри не вистачає ВОЛІ – політичної волі суспільства, волі кожного громадянина реалізувати та захистити свої права..."
http://www.pravda.com.ua/news/2006/11/30/51677.htm
Цікаві думки експольового командира. Не можна не погодитися. Але можна й додати, щодо природи влади в Україні та протилежності інтересів громадян та влади.
Нарешті пішли думки про гальма України. Так, кожному слід зайняти СВОЮ власну громадянську позицію, а не партійну, тобто кланову, та згадати хто у державі повинен бути хазяїном, для кого вона взагалі існує.
При цьому, нинішня політична еліта досі не запропонувала реального стратегічного плану майбутнього України.
Натомість, команда Віктора Ющенка, акцентуючи діяльність на проблемах голодомору чи визнанні воїнів ОУН-УПА, не розуміє, що ці теми, попри свою виключну важливість для відновлення історичної пам'яті та пробудження почуття національної гідності, не можуть бути сьогодні загальнодержавною консолідуючою ідеєю для громадян України
Так само очевидно, що зараз важко об'єднати країну проектом активного процесу входження до НАТО.
Команда Віктора Януковича теж не спромоглася знайти суспільно значимих тем, активно підтримуючи великий бізнес, віддаючи преференції певним регіонам та виступаючи за синхронізацію зовнішньополітичної діяльності України з Росією.
А це, в свою чергу, створило умови для активізації конфлікту минулих президентських виборчих перегонів – боротьби між "проамериканським" Ющенком та "проросійським" Януковичем
Ці обидві команди у своїй щоденній роботі ведуть радше боротьбу за повноваження, аніж за цінності суспільства...
Ще одним штучним конфліктом є продовження протистояння нібито між "чесними помаранчевими політиками" та "донецькими бандитами".
Період після помаранчевої революції продемонстрував, що достатньо велика кількість помаранчевих політиків виявилася не менш схильною до корупційних дій, аніж "донецькі бандити"...
На фоні протистояння правлячих еліт суспільство виглядає більш вільним від стереотипів та протиріч влади...
об'єднавчою ідеєю мусила б бути державна стратегія становлення України як країни успішних людей, що повинні були б сформувати основу стабільної держави.
Необхідно створити в Україні умови, щоб людина могла реалізувати свій потенціал в економічному, політичному, культурному чи будь-якому іншому плані у власній країні.
Треба переконати громадян України у можливості реалізувати свій потенціал без сподівань на допомогу з боку держави.
У зв'язку з цим, завданнями нинішньої влади повинні бути мінімізація втручання державної бюрократії у діяльність економічно самостійних людей, а також необхідність реалізації ефективної політики щодо соціально незахищених громадян.
У цьому сенсі важливим є проведення інформаційної кампанії, яка б популяризувала моду на успішних людей, успішні підприємства та, зрештою, - на успішні регіони...
Українцям досі бракує віри в самих себе, віри у власну країну. А без цієї віри не вистачає ВОЛІ – політичної волі суспільства, волі кожного громадянина реалізувати та захистити свої права..."
http://www.pravda.com.ua/news/2006/11/30/51677.htm
Цікаві думки експольового командира. Не можна не погодитися. Але можна й додати, щодо природи влади в Україні та протилежності інтересів громадян та влади.
Нарешті пішли думки про гальма України. Так, кожному слід зайняти СВОЮ власну громадянську позицію, а не партійну, тобто кланову, та згадати хто у державі повинен бути хазяїном, для кого вона взагалі існує.