Пора одружуватись

[Максим Великий]

Хотілося б почути ваші думки, хто як думає і як в кого вийшло. Що штовхає людей до одруження. От сиджу і думаю, може одружитись. З дівчиною вже три роки зустрічаюсь, щойно універ закінчила. Та якогось немає такого поштовху. А друзі, родичі і знайомі вже дістали із запитанням: "Коли одружуєшся?"

[Маруся-мама]

Та певні, як є молоко задурно то кому тра тої корови?

Про себе... в мене тоді городу не було, той вженила на собі хлопа аби город було кому копати. :D:D:D

[Максим Великий]

Ви одружились заради того щоб Вам обробляли город? А як нематиме сили нового хлопа візьмете?

[Маруся-мама]

Ви одружились заради того щоб Вам обробляли город? А як нематиме сили нового хлопа візьмете?
Як сі перестане справувати то вам скажу але шо то ви там розумієте в ковбасних відрізках.

[levandivka]

сиджу і думаю, може одружитись.
Навіть не думайте! http://www.kolobok.us/smiles/standart/whistle3.gif
Не пора.

наспівуючи:
Любовь нечаянно нагрянет
Когда ее совсем не ждешь
И каждый вечер сразу станет
Так удивительно хорош, и ты поешь:

ЗІ: я женився, коли реєстрував 2-гу дитину. і то, часом думаю, чи не поспішив..?

[Гелена]

Хотілося б почути ваші думки, хто як думає і як в кого вийшло. Що штовхає людей до одруження. От сиджу і думаю, може одружитись. З дівчиною вже три роки зустрічаюсь, щойно універ закінчила. Та якогось немає такого поштовху. А друзі, родичі і знайомі вже дістали із запитанням: "Коли одружуєшся?"
не пора, не пора, без сумнівів :p

[Максим Великий]

Любов є, розуміння є, все добре. Не пора чому, не залетіли, чи що?

[levandivka]

Не пора чому
Тю...
Пора женитися тільки тоді, коли питання не виникає.

[Ірена]

треба, щоб дійсно був поштовх... чи що?

[Alias]

Та якогось немає такого поштовху.
От коли буде, тоді й женіться.А то враження таке наче від нічого робити...женитись..не женитись...

[Бурулька]

Задайте собі питання: як я бачу своє життя через 5,10,20,50 років? Уявіть собі це... Що Ви там побачили? Кого? Побачили саме ту дівчину, чи не побачили жодної? Ви готові присвятити своє життя їй (єдиній), а вона Вам своє? А що після одруження? Які плани, мрії?
Одруження - це не та подія, до якої мають штовхати друзі запитаннями "Коли одружуєшся?". До цього варто прийти самому...

Додано через 1 хвилину
ЗІ: я женився, коли реєстрував 2-гу дитину. і то, часом думаю, чи не поспішив..?

Ну от, треба було дітей бавити, а Вам женячка в голові :)

[Chortenia]

Ну от, треба було дітей бавити, а Вам женячка в голові
+1 :crazy:

[levandivka]

Доречі, про
адайте собі питання: як я бачу своє життя через 5,10,20,50 років? Уявіть собі це... Що Ви там побачили? Кого? Побачили саме ту дівчину, чи не побачили жодної?

Щоб достовірно змоделювати оце "через 20 років", уявіть себе чоловіком тещі. Вам хочеться її обійняти і поцьомати?.. http://www.kolobok.us/smiles/standart/friends.gif
От через 20 років матимете точну копію.

[Бурулька]

уявіть себе чоловіком тещі.

Хочете сказати, що жінкам треба уявляти своїх чоловіків точними копіями свекра? Не погоджуся я з Вами. Бувають і дуже часто випадки, коли рідні брати є дууууже різними в поведінці, вподобаннях, переконаннях. То якій з невісток дивитися на свекра? Та й, зрештою, якою буде жінка після 20 років подружнього життя залежить ще й від чоловіка :)

Хоча, тут Ви зачепили ще один важливий аспект подружнього життя - життя із ще однією парою нових батьків. До цього теж треба бути готовим, особливо, якщо немає окремого помешкання

[levandivka]

випадки, коли рідні брати є дууууже різними в поведінці, вподобаннях, переконаннях.
Але не у моделі співжиття з дружиною. :)
Ботомушо від осини не родяцця апельсини. (с)

[Мих]

Хотілося б почути ваші думки, хто як думає і як в кого вийшло. Що штовхає людей до одруження. От сиджу і думаю, може одружитись. З дівчиною вже три роки зустрічаюсь, щойно універ закінчила. Та якогось немає такого поштовху. А друзі, родичі і знайомі вже дістали із запитанням: "Коли одружуєшся?"

Шо би ви не робили - женилися, чи не женлися - все одно будете жаліти.

Просто нежонатий живе, як цар, а вмирає, як пес, а жонатий живе як пес, а вмирає, як цар.:crazy:

[Chortenia]

Як казав барон Мюнхгаузен
«Женись. Попадётся хорошая жена — станешь счастливым. Плохая — станешь философом»

[levandivka]

Плохая — станешь философом»
Ага... тре глянути, хто в "Філософію і релігію" дописує багато... http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm2.gif

[Samojlovu4]

Навіть не думайте!
Не пора.

і то, часом думаю, чи не поспішив..?

От через 20 років матимете точну копію.

+100!!!
Шось навіть не сподівався таке від левандівки почути... :)

[Мих]

Ага... тре глянути, хто в "Філософію і релігію" дописує багато...
я поняв

[Олена_ua]

а жонатий живе як пес
А можна уточнити який пес: бродячий чи домашній улюбленець?

[Мих]

А можна уточнити який пес: бродячий чи домашній улюбленець?
перманентно....:crazy:
Але ж то жарт - самі розумієте.

[Chortenia]

Ага... тре глянути, хто в "Філософію і релігію" дописує багато... http://www.kolobok.us/smiles/standart/popcorm2.gif

А то!

[zet]

На счет женитьбы. Просто примите решение и озвучьте его, не забирайте время у девушки. У нее не бесконечность в запасе, что бы свить гнездо и родить ребенка. Если она вам нужна - женитесь, если нет, чётко и ясно дайте это понять ей, - отпустите!

[Alias]

Просто примите решение и озвучьте его, не забирайте время у девушки. У нее не бесконечность в запасе, что бы свить гнездо и родить ребенка. Если она вам нужна - женитесь, если нет, чётко и ясно дайте это понять ей, - отпустите!
От , от..Це як у моєї двоюрідної сестри.Познайомились, він дуже хотів женитись, дітей.переїхав до неї в Одесу, стало разом жити...і все...його цілком все влаштовує, тільки про одруження мовчить.Почалися з його боку відмовки типу"квартира однокімнатна, нормальної роботи немає"і т.д.
А їй вже 30 років, кохає його дуже, до нього нікого не було у неї.Викладач в політесі, директор якїсь ще там фірми, гарненька, розумна.Час би вже й родити тим більше вона дуже хоче дитину ..А він мовчить.Ставити йому ультиматум?А чи варто? Не один раз вже й говорила вона йому, тільки толку ніякого.А кинути не може, бо кохає...

[zet]

От , от..Це як у моєї двоюрідної сестри.Познайомились, він дуже хотів женитись, дітей.переїхав до неї в Одесу, стало разом жити...і все...його цілком все влаштовує, тільки про одруження мовчить.Почалися з його боку відмовки типу"квартира однокімнатна, нормальної роботи немає"і т.д.
А їй вже 30 років, кохає його дуже, до нього нікого не було у неї.Викладач в політесі, директор якїсь ще там фірми, гарненька, розумна.Час би вже й родити тим більше вона дуже хоче дитину ..А він мовчить.Ставити йому ультиматум?А чи варто? Не один раз вже й говорила вона йому, тільки толку ніякого.А кинути не може, бо кохає...
Рожать пора. Останется - хорошо, а не останется с ней, то будет ребенок от любимого, что тоже немаловажно.
Моя двоюродная сестра так в гражданском браке прожила 13 лет и бросила мужчину. Теперь он пороги оббивает, что б вернулась, а она категорически против.. "Мне его жалко, но я себе дороже...", - заявила..

[bora]

Даруйте.. Але жінкам так хочеться, щоб поряд був справжній МУЖЧИНА, а коли він ніяк не телиться - чи то одружуватись, чи то мотоцикл купувати, виникають думки - а самій не надійніше?) Тут же жінка починає відчувати СЕБЕ чоловіком:) Ну звісно це не всі такі випадки. є жінки які самі проти женячки і т.д. Просто якщо дівчина Вам натякає, а Ви не знаєте- дійсно дайте їй спокій. Зета дуже мудро написала.

[Alias]

Вибачайте, але ж не буде вона йому презервативи проколювати:).Говорили ми їй щоб родила дитину. а він нехай як хоче.тільки не погоджується вона на таке.не хоче щоб не по-правді, з примусу ...з обману.Хоче , щоб дитина була бажаною для обох

[zet]

Вибачайте, але ж не буде вона йому презервативи проколювати:).Говорили ми їй щоб родила дитину. а він нехай як хоче.тільки не погоджується вона на таке.не хоче щоб не по-правді, з примусу ...з обману.Хоче , щоб дитина була бажаною для обох

Никакого обмана и принуждения.. Забеременеть и сбежать.. У меня так двоюродный брат женился, но еле уговорил будущую жену. Сбежала к родителям и там родила, затем только написала письмо, где сообщила, что сыну дала его отчество и всё.. Долго он ее потом уламывал, вернуть доверие не так просто..
Невестка же сама врач, вполне самостоятельная и состоявшаяся личность...
Сейчас 2-е детей. Сын закончил Киевский политех, а дочь на последнем курсе Днепропетровского универа...

[Мих]

На счет женитьбы. Просто примите решение и озвучьте его,
разрєшітє азвучіть вам свойо прєдложєніє.....:D:D:D:D:D:D

[zet]

разрєшітє азвучіть вам свойо прєдложєніє.....:D:D:D:D:D:D
Вам все ХИ-ХИ да ХА-ХА... :)
Но ведь так, чаще всего и бывает.. Я не верю парам, которые встречаются годами. Это говорит только о том, что один из них искал параллельно альтернативные варианты, не отпуская на волю другого.. И не обязательно так поступают мужчины, женщины - тоже грешат этим запасным вариантом... У меня знакомая лет 5 встречалась, т.к. парень не очень-то нравился, надеясь на встречу с другим. Вышла замуж только тогда, когда он пригрозил окончательным разрывом отношений..
А то был год высокостный, то годовой траур по двоюродной бабушке, то пост...и т.д. и т.п.

[Alias]

Забеременеть и сбежать..
Для чого? щоб визвати у нього відчуття вини?рішення створити сім"ю повинно бути від душі і без примусу

[zet]

Для чого? щоб визвати у нього відчуття вини?рішення створити сім"ю повинно бути від душі і без примусу
Потому что все равно уже пора рожать, иначе поздно будет. Не почкованием же себе потом ребенка делать, или кто-знает-от-кого...
Здесь уже вопрос не о замужестве, это второстепенно... Главное, не остаться без ребенка из-за страха остаться одной или из-за собственного эгоизма... Сначала не хочется, затем страшно взвалить на себя одну любимую заботы, затем - поздно детишек рожать...
Мужчина еще в жизни будет, а ребенка можно не успеть...

[Alias]

Мужчина еще в жизни будет, а ребенка можно не успеть...
я їй передам Ваші слова:)

[lotr_an]

гілку явно треба поділити на поради для чоловіків і поради для жінок.

чоловік може собі і почухати трохи башку. але треба памятати, що після 40 то вже можливо і "Растішку" (http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=337560&postcount=1163) треба буде.

а для жінок то трохи так, десь, може, з певною імовірністю, часом, деколи, за певних обставин погоджуюсь з п. Зет.

[Chortenia]

а для жінок то трохи так, десь, може, з певною імовірністю, часом, деколи, за певних обставин погоджуюсь з п. Зет.

если кто-то кое-где у нас порой.....

[Маруся-мама]

Вам все ХИ-ХИ да ХА-ХА... :)
Но ведь так, чаще всего и бывает.. Я не верю парам, которые встречаются годами. Это говорит только о том, что один из них искал параллельно альтернативные варианты, не отпуская на волю другого.. И не обязательно так поступают мужчины, женщины - тоже грешат этим запасным вариантом... У меня знакомая лет 5 встречалась, т.к. парень не очень-то нравился, надеясь на встречу с другим. Вышла замуж только тогда, когда он пригрозил окончательным разрывом отношений..
А то был год высокостный, то годовой траур по двоюродной бабушке, то пост...и т.д. и т.п.

О власне! Треба як я. Приїхала, подивилась... провели один день разом і сказала йому або женишся зі мном або бувай на здорові. Ось нам іде вже десятий рочок.

А як думаєте, як спільні роки прожитого життя переходять в тінейджерський вік то будемо собі пупки проколювати? Чи мотоцикля купимо?

[Nastynya]

А що саме Вас зупиняє перед одруженням? Можливо просто страх якийсь? Якщо Ви бачите, що людина Вам близька і все Вас влаштовує, то чого тягнути? Але якщо, просто всі дістали питаннями Коли одружуєшся?, і Ви вирішили одружитися, то це не правильно, не збільшуйте кількість розводів просто так!!! Якщо давно зустрічаєтесь, стережіться - дівчина сама може освідчитись, тоді готуйте відповідь!!!:)

Додано через 8 хвилин
А в мене вийшло так: Я з хлопцем зустрічаюсь 5 років, і тіко цього року одружуємось. Він старший за мене на 8.5 років. Чому так пізно одружуємся? По-перше, я була неповнолітня; по-друге, я хтіла пожити з людиною та взнати її краще, щоб не з бухти - барахти, а на все життя! Ну от пожили два роки разом, знаємо всі хороші та погані риси одне одного, знаємо, як хто поводиться в певній ситуації, чого очікувати від людини, побудували спільні плани на майбутнє... Це все дало той поштовх якого не вистарчає Вам.

[Максим Великий]

Я думаю, коли напевно будуть остаточно сформовані плани на життя, і встановлена кар"єра, захочеться дітей тоді певно перетворити зустрічання на подружжя

[zet]

А що саме Вас зупиняє перед одруженням? Можливо просто страх якийсь? Якщо Ви бачите, що людина Вам близька і все Вас влаштовує, то чого тягнути? Але якщо, просто всі дістали питаннями Коли одружуєшся?, і Ви вирішили одружитися, то це не правильно, не збільшуйте кількість розводів просто так!!! Якщо давно зустрічаєтесь, стережіться - дівчина сама може освідчитись, тоді готуйте відповідь!!!:)

Додано через 8 хвилин
А в мене вийшло так: Я з хлопцем зустрічаюсь 5 років, і тіко цього року одружуємось. Він старший за мене на 8.5 років. Чому так пізно одружуємся? По-перше, я була неповнолітня; по-друге, я хтіла пожити з людиною та взнати її краще, щоб не з бухти - барахти, а на все життя! Ну от пожили два роки разом, знаємо всі хороші та погані риси одне одного, знаємо, як хто поводиться в певній ситуації, чого очікувати від людини, побудували спільні плани на майбутнє... Це все дало той поштовх якого не вистарчає Вам.
Просто один из вас не думал, что ему вообще эта женитьба необходима... А кто именно, то вам виднее... Простите, но не верю.. ;)
Или вы просто редчайшее исключение из правила, но я такого не встречала в жизни...

[levandivka]

остаточно сформовані плани на життя, і встановлена кар"єра, захочеться дітей тоді певно перетворити
Тільки не назвіть це "бізнеспланом"... буває за звичкою...

[Мих]

Вам все ХИ-ХИ да ХА-ХА...
Ну шо Ви, Зет? Я на форумі найсерйозніша людина.

[Nastynya]

Вірите чи ні,а як є, я Вам написала.Про одруження говорили давно, але попектися легко, та рана загоюється довго, тому хтіли почекати та пригледітися одне до одного! в мене багато знайомих теж, зустрічаються давно, хто тіко цього року одружився, одружиться, а ще знаю пару, яка недовго зустрічається, і вирішили справити весілля. Ну і шо з того вийшло? Одне одного толком не знають, сварки після місяця спільного життя, тепер вагітна, вже декілька разів розходилися, чи то ТАК має бути? Маю багато таких прикладів, але в кожного то по-різному! не можна всіх під одну палку ставити!

Додано через 4 хвилини
коли напевно будуть остаточно сформовані плани на життя, і встановлена кар"єра, захочеться дітей тоді певно перетворити зустрічання на подружжя
Може й так, але зазвичай то довго все робиться, дивіться, щоб не запізно, а то втече...

[Мих]

Цитата:
Допис від Максим Великий Переглянути допис
коли напевно будуть остаточно сформовані плани на життя, і встановлена кар"єра, захочеться дітей тоді певно перетворити зустрічання на подружжя

Чловік мишлє - Бог пшекришлє.
Живіть тим життям, що вам дається, для чого вам плани? Насолоджуйтеся життям, а не планами.

[zet]

Вірите чи ні,а як є, я Вам написала.Про одруження говорили давно, але попектися легко, та рана загоюється довго, тому хтіли почекати та пригледітися одне до одного! в мене багато знайомих теж, зустрічаються давно, хто тіко цього року одружився, одружиться, а ще знаю пару, яка недовго зустрічається, і вирішили справити весілля. Ну і шо з того вийшло? Одне одного толком не знають, сварки після місяця спільного життя, тепер вагітна, вже декілька разів розходилися, чи то ТАК має бути? Маю багато таких прикладів, але в кожного то по-різному! не можна всіх під одну палку ставити!

Додано через 4 хвилини

Може й так, але зазвичай то довго все робиться, дивіться, щоб не запізно, а то втече...
Чаще всего те, что встречаются годами как раз быстрее и расходятся, как это ни странно звучит.. Возможно, что за годы установились ведь вовсе не супружеские, т.е. равно-заботливые отношения, а с приоритетом кого-то одного. Потому что так долго тянуть можно только под эмоциональным давлением одного из партнеров. Как правило того, который старше. Я не призываю на месяц-два, но и не долгими годами.. Это как раз больше всего и настораживает... Пусть у вас все будет хорошо, искренне желаю, что б вы все-таки оказались счастливым исключением из правила..

[Гелена]

стали разом жити...і все...його цілком все влаштовує, тільки про одруження мовчить.Почалися з його боку відмовки типу"квартира однокімнатна, нормальної роботи немає"і т.д.

якщо живуть разом, то вже практично сім'я без дітей, цивільний шлюб
а що зміниться зі штампом?
до чого тут квартира якщо зараз там живуть, а штамп що не вміститься в однокімнатну?

хіба так багато всього зміниться після штампу якщо вони і так разом живуть?
хоча все залежить від того як живуть, в якусь сторону трохи зміниться

можливо він не хоче одружитися бо не хоче ще дітей, а одруження в нього асоціюється з дітьми

[zet]

якщо живуть разом, то вже практично сім'я без дітей, цивільний шлюб
а що зміниться зі штампом?
до чого тут квартира якщо зараз там живуть, а штамп що не вміститься в однокімнатну?

хіба так багато всього зміниться після штампу якщо вони і так разом живуть?
хоча все залежить від того як живуть, в якусь сторону трохи зміниться

можливо він не хоче одружитися бо не хоче ще дітей, а одруження в нього асоціюється з дітьми
Это и называется держать на коротком поводке.. "и сам не гам, и другому не дам".. :)

[маюнка]

а мені здається, що одружуватись поспішати не треба. але і боятись шлюбу теж якось дивно.

всьому свій час. дасть Бог потрібну людину, - дасть і час , коли одружуватись. а от квапити події не варто. можна людину злякати і самому злякатись її реакції.

шлюб - на все життя. один. так я собі уявляю. тому людину потрібно пізнати дуже добре, а для цього потрібен час.

перші яскраві емоції з часом згасають, і тоді двивишся на людину вже не у рожевих окулярах, а так як є:) і це добре.

[zet]

а мені здається, що одружуватись поспішати не треба. але і боятись шлюбу теж якось дивно.
Вот с этим 100%-но согласна..

[-Erebus-]

шлюб - на все життя. один. так я собі уявляю. тому людину потрібно пізнати дуже добре, а для цього потрібен час.

Згоден, але на жаль люди вже після весілля іноді зміняються, й часто не у ліпший бік! Й тому скільки не намагайся добре пізнати людину, а усе одно можна так її до кінця і не взнати! :ninja:

[Koza-Dereza]

Згоден, але на жаль люди вже після весілля іноді зміняються, й часто не у ліпший бік! Й тому скільки не намагайся добре пізнати людину, а усе одно можна так її до кінця і не взнати!
Людина не мiняється, людина яка є такою лишилась, тiльки сприйняття партнера мiняється. До женячки тим бiльше до того як житветься разом думається "О, може пiсля одруження вiн/вона змiниться, все буде класно" А дзуськи, нiчого не змiниться, людина такою i лишиться. Це вже на ваш розсуд чи приймати людину i продовживати життя, чи шукати когось iншого хто змiниться так як ви хочете (хоча нiхто не мiняється, чим старше тим гiрше)

[mavka]

а мені здається, що одружуватись поспішати не треба.
всьому свій час. дасть Бог потрібну людину, - дасть і час , коли одружуватись. а от квапити події не варто.

я б додала, слід якнайдовше відсувати цей щасливий день одруження. :)
коли дивлюсь на молодих 20-24-літніх мамочок, - ні досвіду життєвого, ні реалізації професійної, а вже купа величезних обов"язків. куди спішити !

а татки такого віку взагалі якісь кумедні.... :)

[Бурулька]

я б додала, слід якнайдовше відсувати цей щасливий день одруження. :)
коли дивлюсь на молодих 20-24-літніх мамочок, - ні досвіду життєвого, ні реалізації професійної, а вже купа величезних обов"язків. куди спішити !
а татки такого віку взагалі якісь кумедні.... :)

Це все залежить від людини, адже є й такі, що і в 40 років виглядають, як оті батьки "ні досвіду життєвого, ні реалізації професійної", а є такі, що в 20 готові брати на себе ті обов"язки і успішно з ними справляються.
Зрештою, одруження не означає народження дітей в перший рік подружнього життя.
Просто, якщо усвідомлюєш, що ви двоє створені одне для одного і жоден з вас не хоче і не бачить потреби шукати когось іншого, то для чого відсувати день одруження?

[lotr_an]

я сам з 85 року. жодного одруженого з моїх однокласників. і з 50 однопоточників - 1 жонатий. і в цілому з оточення (84, 85, 86 рр.) - ще один одружений. дівчат купа одружених і однокласниць і однопоточниць.

[Бурулька]

я сам з 85 року. жодного одруженого з моїх однокласників. і з 50 однопоточників - 1 жонатий. і в цілому з оточення (84, 85, 86 рр.) - ще один одружений. дівчат купа одружених і однокласниць і однопоточниць.

Ну якось так є, що дівчата виходять заміж скоріше, ніж юнаки одружуються. І в більшості пар саме жінка є молодшою, тому наведена Вами статистика не є дивною. Хоча, мені здається, що скоро вона почне змінюватися :)

[Samojlovu4]

Ну якось так є, що дівчата виходять заміж скоріше, ніж юнаки одружуються. І в більшості пар саме жінка є молодшою, тому наведена Вами статистика не є дивною. Хоча, мені здається, що скоро вона почне змінюватися :)

Та як...
Якщо по простому - дівчат час підтискає, тридцятка плюс-мінус наступить, час "цвітіння" буцім проходить, буцім втрачається товарний вигляд... Починається вічна комедія: підбородок, жирок, целюліт, катастрофальні зморшки, мішки, старіша шкіра, волосся, ноги, целюліт і ще добра тисяча подібних дурниць, часто надуманих самими жінками і дбайливо підтримуваних рекламою і косметичною індустрією...

[Бурулька]

Додано через 4 хвилини
Та як...
тридцятка плюс-мінус наступить, час "цвітіння" буцім проходить

Ну то ще пощастить, якщо тридцятка.. Мала колись одну коліжанку, то її батьки після школи ну дууууже хотіли заміж видати, а коли та закінчила якийсь вуз, то взагалі день не минав без нагадування, що в її віці в її мами вже дитина була.. жах
а є й навпаки: десь півроку тому познайомилася із одним молодим юнаком. Ми розговорилися і я сказала фразу щось типу "та ми недавно з чоловіком...". Юнак так на мене подивися, потім глянув на безіменний палець правої руки, а потім безцеремонно запитав чи я не молода мамуся, бо так рано заміж виходять переважно через вагітність (мені на момент одруження був 21 рік)

[bora]

Згоден, але на жаль люди вже після весілля іноді зміняються, й часто не у ліпший бік!
Це у випадку, якщо у жінки чи чоловіка була мета, і тільки розігруване кохання. Або коли легковажний. На жаль була на весіллі, де наречений на наївне моє питання відповів щось на зразок - та яке кохання, ти що жартуєш?!! А як він тепер гуляє..мамочки. А до того - був мила людина, аж занадто, у всьому дівчину свою слухав. Ну мабуть це не звичайний випадок, але мене ого як вразив.
Частіше бачу випадки коли жінка - це пункт плану. Ну як зробити кар"єру. А на працювати над стосунками - часу бракує, і не було такого вже в планах. Постарався до шлюбу і досить - вже прив"язав до себе церквою-гулянкою-родичами-грошима.

[маюнка]

Частіше бачу випадки коли жінка - це пункт плану. Ну як зробити кар"єру. А на працювати над стосунками - часу бракує, і не було такого вже в планах. Постарався до шлюбу і досить - вже прив"язав до себе церквою-гулянкою-родичами-грошима.
ой-ой, як страшно:(:(:(
Юнак так на мене подивися, потім глянув на безіменний палець правої руки, а потім безцеремонно запитав чи я не молода мамуся, бо так рано заміж виходять переважно через вагітність (мені на момент одруження був 21 рік)
моїй мамі буде 40 років у серпні. мені - в лютому - 21. завжди раділа, що ми з нею як подруги. не завжди раніше означає гірше,а пізніше - краще.і навпаки.

[Patrick]

Це все залежить від людини, адже є й такі, що і в 40 років виглядають, як оті батьки "ні досвіду життєвого, ні реалізації професійної", а є такі, що в 20 готові брати на себе ті обов"язки і успішно з ними справляються.
Зрештою, одруження не означає народження дітей в перший рік подружнього життя.
Просто, якщо усвідомлюєш, що ви двоє створені одне для одного і жоден з вас не хоче і не бачить потреби шукати когось іншого, то для чого відсувати день одруження?

20 років є 20 років , яким би успішним наречений не був.
Недаром в багатьох країнах повноліття і всі блага , що з ним звязане наступає в 21р.А бути на відповідальній позиції в державі- ще пізніше -з 25-32р.
Це і є вік , коли в людини вже більш-менш сформується життєва позиція.
Пригадую себе в 20р. -мені вітер в голові шумів. З дівчатами зустрічався , але женитися категорично не хотів.Мені моя свобода була дорожча.
Дивлюся зараз на свою племінницю , якій в листопаді минуло 20р.Студентка , зустрічається з хлопцем , але виходити заміж швидко , так як її мама (моя сестра) навіть слухати не хоче.
Таке раннє звязування себе сімейними вузами , я зустрічав тільки на Україні.Через це напевно Україна і є лідером по кількості розлучень і одиноких мам.
Дивлюся тут - люди думають за одруження десь після 26-27р., або пізніше.Коли закінчили навчальний заклад , знайшли роботу і є незалежні від своїх батьків. Йдуть жити окремо. Купляють своє , або на перших порах винаймають помешкання.Але з батьками ніхто не залишається , які би батьки багаті не були і який би великий дім не мали.

[Kaff]

От сиджу і думаю, може одружитись. З дівчиною вже три роки зустрічаюсь, щойно універ закінчила. Та якогось немає такого поштовху. А друзі, родичі і знайомі вже дістали із запитанням: "Коли одружуєшся?"
Прошу мені вибачити, звичайно, однак допис Максима Великого якийсь трішечки жоноподібний... Чи це дівчина університет закінчила???

Рожать пора
Це однозначно!!!

Я не верю парам, которые встречаются годами. Это говорит только о том, что один из них искал параллельно альтернативные варианты, не отпуская на волю другого..
Ну а тут - не погоджуюся.
Від ближчого знайомства і зустрічання до одруження у нас пройшло 7 років. ну і було це 20 років тому. Ми ще одружені.
Так просто життя складалося. Молоді були, і дівчина (згодом - дружина) - студентка.

в мене вийшло так: Я з хлопцем зустрічаюсь 5 років, і тіко цього року одружуємось
Цілком розумію. І не переживайте.

перші яскраві емоції з часом згасають, і тоді двивишся на людину вже не у рожевих окулярах, а так як є і це добре.
+1

я б додала, слід якнайдовше відсувати цей щасливий день одруження.
коли дивлюсь на молодих 20-24-літніх мамочок, - ні досвіду життєвого, ні реалізації професійної, а вже купа величезних обов"язків. куди спішити !
Тут - не погоджуюся. Для жінки - це найкращий час родити. І якщо на думку Патріка, в Україні великий відсоток розлучених через це, то у заможних країнах - великий відсоток дцп та інших спадкових хвороб через пізні перші роди у жінок.

[Оля]

Дивлюся тут - люди думають за одруження десь після 26-27р., або пізніше.

І що в тому мудрого? Однаково живуть разом з бойфрендами, гролфрендами, як подружжя. Платять апартменти, мусять їх обставити, платять за їжу, комунальні послуги, часто мають спільні банківські рахунки. То це що? Бавлення у сім"ю? Невже того самого не можна робити у подружжі? Мої діти одружилися 3.5 роки тому. Йому тоді було 23 роки, а їй 21. Пішли жити відразу у свою хату, яку син взяв перед одруженням. На шлюбну подорож і на меблі мали подаровані гроші на весілля. Притиралися собі, вчилися вести спільне господарство. Хата заставляла їх не кидати гроші наліво-направо. Машини мали не новенькі кожен свою ще до одруження, але тільки недавно взяли новесеньку від ділера. Тепер от почали говорити, що хочуть вже бебічку. І чим така розкладка погана? З"явилася би незапланована дити, то з"явилася б. Їм не було чим рискувати. Як не як - сім"я. І так бачу все більше і більше наших молодих починають своє життя. А американці? Та нема вже тут на кого рівнятися , крім віруючих людей! Такий балаган, що вони вже самі за голову хапаються, до чого вони дожилися і як своїх дітей виховали. А про те, що тільки після 30-ти починають щойно перші діти родити, то взагалі мовчу! Тому тут і так багато калік водять, особливо дітей зі синдромом Дауна. Адже ще колись в Україні читала, що вже у 28-річної жінки ймовірність таку дитину вродити є в пропорції 1:10. А в 40-річної 1:2.

Додано через 3 хвилини
Для жінки - це найкращий час родити. І якщо на думку Патріка, в Україні великий відсоток розлучених через це, то у заможних країнах - великий відсоток дцп та інших спадкових хвороб через пізні перші роди у жінок.

Ви мене випередили. :)

[Patrick]

І якщо на думку Патріка, в Україні великий відсоток розлучених через це, то у заможних країнах - великий відсоток дцп та інших спадкових хвороб через пізні перші роди у жінок.

напрошується фраза - факти в студію.Ви маєте % від населення по країнах , чи так -...язик без кісток?

% склад напевно буде одинаковий , а якщо врахувати де більше пють і що (технічні спірти , самогон з сумнівних інградієнтів), а потім "роблять" дітей то користь буде не для України.
Якщо Ви судите по кількості хворих людей на вулицях.То в Вас склалося обманне враження через це - що тут хворі люди мають доступ всюди , там де мають здорові.Кінотеатри , бари , спортзали ,офіси ,місця праці , жилі багато поверхові будинки , ect. не дістануть ліцензію на експлуатацію , якщо не будуть мати спеціальних входів/виходів і місць для інвалідів.Держава заохочує фірми примати їх на роботу.(В нас в фірмі 2 дівчини працють , перекладають папери в офісі.За це фірма дістає знижку в податках) .Держава всіма шляхами старається , щоб ці нещасні відчули себе повноцінними членами суспільства.
Яка ситуація з Україні з цим, я промовчу.Ви знаєте краще чим я.Скажу лише за візитну карточку міста Львова - аеропорт.Якби не я і ще кілька інших здорових мужчин , то бідна жінка з сином який був на візочку(літак з Франкфурту) не дала би собі ради знести з літака , і дальше по сходах ,і в двері в які не влазився візок.
На Ваш , Олю , пост я попробую відповісти завтра.Зараз вже пізно і я йду спати.

[olya_d]

Адже ще колись в Україні читала, що вже у 28-річної жінки ймовірність таку дитину вродити є в пропорції 1:10.
Це тільки про першу дитину?

[lotr_an]

І що в тому мудрого?

Боже Милий і мене тут наївним обзивають\називають...

п. Оля я вас дуже люблю і поважаю :) але мушу сказати таке. Чоловіки не одружуються і живуть з жінками бо спочатку зручно: коханка під боком, їсти варить, дома чекає - бла-бла-бла-бла. потім в років 35 чік - вектори си поміняли і маєш на все готове 20 літню. а нічим не забезпечена попередня партнерка (навіть не парттнерка - партнери мають мінімальні юридичні права\відповідальності) - гуляє вальсом.

Погано? дуже! реально? так. і мені дуже жаль, що є такі гади. але зворотні течії - використання жінками чоловіків, поодинокі але також є.

вибачте за гіркоту :(


Молоді були, і дівчина (згодом - дружина) - студентка.

напевно на медичному училася :)


Для жінки - це найкращий час родити.

тато десь читав (просто читав :) нічого я не стверджую) - що оптимальний вік для жінки, для першої дитини - це 32 роки.

[bora]

великий відсоток дцп та інших спадкових хвороб через пізні перші роди
Звідки дані?
Думаю вірно хіба - це.

В первую очередь это связано с тем, что, как мы говорили, поздние роды не представляют проблемы для здоровой женщины, а здоровых женщин в возрасте 35-40 лет становится, к сожалению, все меньше.

Цікавий висновок
Что касается плюсов поздних родов, то немаловажным следует признать то, что в возрасте после 30-35 лет ребенка, как правило, воспитывает не только мама, но и папа.
Кстати, многие психологи считают, что расхожее представление о том, что поздние дети более талантливы и одарены, чем ранние, связано не столько с детьми, сколько с отношением к ним родителей. Ведь понятно, что чем больше времени мама или папа проводят с малышом, чем больше занимаются с ним, тем лучше развивается кроха, и тем вероятнее для него раскрыть все заложенные в нем таланты.
Доказано и то, что если физиологически оптимальный срок для родов наступает примерно в возрасте 22 лет, то психологически и эмоционально женщина становится готова к материнству примерно на десять лет позже, то есть как раз в тридцать-тридцать пять лет. Может быть, поэтому женщины, забеременевшие и родившие ребенка после 30-35 лет, воспринимают свое состояние более позитивно, реже впадают в депрессию, уделяют больше внимания и вынашиванию, и воспитанию крохи.

[Малявка]

Вибачте, але дивне питання - чи пора одружуватися. Чи пора закохуватися? Чи пора жити? Лишіть своє життя в спокої і не гвалтуйте свою долю, хай все йде своїм шляхом. А ліпше всього - з"їздіть на відпочинок, без дівчини. На відстані добре відчувається, чого насправді хочеш. Це моя думка.

[bora]

з"їздіть на відпочинок, без дівчини
І якщо вона ще з Вами після того говоритиме, точно одружуйтесь, - іншу таку не знайдете:)))

[Kaff]

напрошується фраза - факти в студію.Ви маєте % від населення по країнах , чи так -...язик без кісток
Зараз факти у студію кидати не буду - думаю, що можна в інтернеті пошукати і знайдете. Не один раз ці дані бачив. Крім того у мене дуже близькі люди - одні з кращих у Львові в цій царині. Це як акушерство-гінекологія, так і педіатрія. Отож факти маю "з перших рук".
Звичайно, що і в Україні багато хворих, однак менше їх на вулицях, бо вони обмежені в пересуванні, порівняно із Заходом. Однак та статистика, яку я бачив дуже навіть красномовна.

Додано через 50 секунд
Це тільки про першу дитину?
Так, йдеться саме про першу дитину.

[Оля]

напрошується фраза - факти в студію

Патріку, я не маю часу викласти Вам всі факти в студію, але ось що на скору руку знайшла.

http://www.ibis-birthdefects.org/start/ukrainian/upregn35.htm

Вагітність після 35 років
(Інформація для батьків)

На підставі матеріалів фундації "March of Dimes"

Який ризик народження дитини зі вродженими вадами розвитку у жінок, старших за 35 років?

З віком жінки зростає ризик народження нею дитини з певними хромосомними порушеннями. Найбільш поширеним з них є синдром Дауна - поєднання розумової відсталості з фізичними аномаліями, викликане наявністю зайвої хромосоми у 21-й парі (у людини 23 пари хромосом). У віковій групі 25 років ризик народження у жінки дитини з синдромом Дауна становить 1 випадок на 1250 народжень ; у 30 років - 1 на 952 ; у 35 років - 1 на 378, у 40 років - 1 на 106, а у 45 років - 1 на 30.


А ще всього купа є по таких лінках.

http://www.google.com/search?hl=ru&q=%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%89%D0%B8 %D0%B9+%D0%B2%D1%96%D0%BA+%D0%B6%D1%96%D0%BD%D0%BA %D0%B8+%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE %D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D0%B5% D1%80%D1%88%D0%BE%D1%97+%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D 0%BD%D0%B8&btnG=%D0%9F%D0%BE%D0%B8%D1%81%D0%BA+%D0%B2+Google&lr=

Я, правда, помилилася з пропорціями щодо синдрому Дауна. Але я то читала ще колись в радянському "Здоров"ї". Може і там було що перепутано. Може і я забула. Але факт лишається фактом. До того, я родила свого найменшого в 35 років і ходила на класи вагітною. Пам"ятаю, що там теж було повно подібної інформації.
Коротше - молоді роки є для народження і виховування дітей. Тоді і здоров"я краще, і нерви міцніші і , взагалі, зовсім інакше сприйняття материнства. Зараз мені буде 48 скоро, а малому 13. Так що можу сказати зі свого досвіду, що то вже зовсім в мене не вік для терпіння його тінейджерських фокусів. Зі сташими в такому віці мені легше було, а з тим набагато тяжче. Хочеться вже спокою, старші повиростали, а тут ще те мале пльонтається попід ногами... Нє! Однозначно! Найкращі роки жінкам родити - від 20 до 28 років. По собі то бачу, і по своїх дітях. Вернути би мені молоді роки назад, і знати, що в мене назначено мати 4-ро дітей, то народила би я їх всіх з розривом 2 роки - і все!

Додано через 3 хвилини
Цитата:
Доказано и то, что если физиологически оптимальный срок для родов наступает примерно в возрасте 22 лет, то психологически и эмоционально женщина становится готова к материнству примерно на десять лет позже, то есть как раз в тридцать-тридцать пять лет. Может быть, поэтому женщины, забеременевшие и родившие ребенка после 30-35 лет, воспринимают свое состояние более позитивно, реже впадают в депрессию, уделяют больше внимания и вынашиванию, и воспитанию крохи.

Певно, що хтось доказував по теорії. А на практиці би спробував, то доказував би протилежне.

[Patrick]

Зараз факти у студію кидати не буду - думаю, що можна в інтернеті пошукати і знайдете. Не один раз ці дані бачив. Крім того у мене дуже близькі люди - одні з кращих у Львові в цій царині. Це як акушерство-гінекологія, так і педіатрія. Отож факти маю "з перших рук".
Звичайно, що і в Україні багато хворих, однак менше їх на вулицях, бо вони обмежені в пересуванні, порівняно із Заходом. Однак та статистика, яку я бачив дуже навіть красномовна.

.

Я не полінувася і пошукав. Не знаю яку Ви бачили переконливу статистику , але оцю що я знайшов говорить , що % хворих в всіх країнах майже одинаковий ,Складіть квадрате рівняння і переконайтеся самі.
Ось деякі
USA 367,069 хворих на 293,655,4051 населення
Canada 40,634 ====== 32,507,8742
Russia 179,967====== 143,974,0592
Ukraine 59,665 ====== 47,732,0792
А ось лінк.
http://www.cureresearch.com/d/down_syndrome/stats-country.htm

Додано через 3 години 1 хвилину
І що в тому мудрого? Однаково живуть разом з бойфрендами, гролфрендами, як подружжя. Платять апартменти, мусять їх обставити, платять за їжу, комунальні послуги, часто мають спільні банківські рахунки. То це що? Бавлення у сім"ю? Невже того самого не можна робити у подружжі? :)

Олю, а Ви не допускаєте щось інакше , не за Вашим сценарієм
Знову приклад моєї племінниці.Вона студентка. Вчитися ще має довго , найменше ще 6 років при інтенсивному навчанні. Він- її бойфренд теж студент , йому вчитися ще років так з 4-5.Причому їхнє навчання буде деякий час в різних містах .Вона з зимового семестру поїде в Баффало Н.Й. , потім в Торонто Онтаріо. Він має їхати в Сакраменто , потім ще десь.
Крім того наука забирає багато часу Підробляти кілька годин на тиждень на кишенькові розтрати можна , але жити за ці гроші ні.
Одночасне роблення обом карєри і будування сімейного життя в Америці не сумісні.
Тому приходиться вибирати і за одно випробувати свої почуття.


Мої діти одружилися 3.5 роки тому. Йому тоді було 23 роки, а їй 21. Пішли жити відразу у свою хату, яку син взяв перед одруженням. На шлюбну подорож і на меблі мали подаровані гроші на весілля. Притиралися собі, вчилися вести спільне господарство. Хата заставляла їх не кидати гроші наліво-направо. Машини мали не новенькі кожен свою ще до одруження, але тільки недавно взяли новесеньку від ділера. ...........:)

Ми хоть і не поженилися так скоро , але теж встигли -купити кондо , потім його продати , збудувати хату тепер її теж продати( до 15 серпня маєм віддати ключі), знову купити кондо ,ще треба продати наші авта які ми купили новими і не мали наміру продавати..., бо з жовтня знову їдемо в Індію.Поки мала ще до школи не пішла ,треба користуватися можливістю.От такі Ваші думки навели мене на такий оффтоп.:)

[Оля]

Я не полінувася і пошукав. Не знаю яку Ви бачили переконливу статистику , але оцю що я знайшов говорить , що % хворих в всіх країнах майже одинаковий ,

Ще би знати точно, в якому віці матері народжували тих Даунів, тоді би можна було і не переживати за пізні вагітності. ;)


Олю, а Ви не допускаєте щось інакше , не за Вашим сценарієм
Знову приклад моєї племінниці.Вона студентка. Вчитися ще має довго , найменше ще 6 років при інтенсивному навчанні. Він- її бойфренд теж студент , йому вчитися ще років так з 4-5.Причому їхнє навчання буде деякий час в різних містах .Вона з зимового семестру поїде в Баффало Н.Й. , потім в Торонто Онтаріо. Він має їхати в Сакраменто , потім ще десь.
Крім того наука забирає багато часу Підробляти кілька годин на тиждень на кишенькові розтрати можна , але жити за ці гроші ні.
Одночасне роблення обом карєри і будування сімейного життя в Америці не сумісні.
Тому приходиться вибирати і за одно випробувати свої почуття.

Допускаю. :) Я теж 5 років вчилася і на останньому курсі вийшла заміж. І в 22 роки першого сина вродила. Але не про мене і не про Вашу племінницю йде мова. :) Мова про молодь в загальному. А в загальному може 10% від усіх дівчат так довго вчаться і роблять кар"єру. А решта колись після 20 років відразу майже виходили заміж і в 21-22 родили першу дитину. У нас на останньому курсі в інституті 90% ДІВЧАТ ВЖЕ БУЛИ ЗАМІЖНІ. І це було нормально. А тепер ті ж самі дивляться на розбещений західній спосіб життя і думають, що саме так і треба жити. А це зовсім неправильно. Моя сестра двоюрідня працює зараз біля гінеколога і розказує, яка зараз невтішна картина з молодими жіночками-першородками. Море проблем і через екологію, і через раніше зроблені аборти, і через відкладання з першими родами на пізніше, після роблення кар"єри. Кар"єру зроблять, гроші є, час родити - ага! А не виходить! От тоді всі надбання і йдуть на омріяне завагітнення і народження здорової дитини. От Вам і результат!

[Kaff]

Складіть квадрате рівняння і переконайтеся самі
Краще я перекопаю город і знайду КВАДРАТНИЙ КОРІНЬ. ;)

Патріку!
Треба Вам хорошої статистики, щоби переконатися, що Ви поступаєте правильно пізно одружуючись - будь-ласка.
А нам, татарам, одна мать: наступать - бежать, отступать - бежать...
Мені одружуватися "не пора", отож, краще я у гілку "філософія" сходжу, чи шо? :crazy:

[Patrick]

А нам, татарам, одна мать: наступать - бежать, отступать - бежать...
:

:y: :y: :y:

[zet]

Ну а тут - не погоджуюся.
Від ближчого знайомства і зустрічання до одруження у нас пройшло 7 років. ну і було це 20 років тому. Ми ще одружені.
Так просто життя складалося. Молоді були, і дівчина (згодом - дружина) - студентка.
Простите, но мой опыт говорит о том только, что не вы подумывали об альтернативной паре, и все...

[Kaff]

мой опыт говорит о том только, что не вы подумывали об альтернативной паре, и все...
На початках "зустрічання" мене все влаштовувало. Знав, що одружуватися рано. Не "подумував" про альтернативні варіанти, певно лише тому, що взагалі не подумував про будь-які варіанти (включно, із самим одруженням:)). До зустрічі з майбутньою дружиною мав кілька товаришок, із якими думав, що це - по серйозному. Хоча - виявилося інакше.
Коли почав зустрічатися із нинішньою дружиною - все йшло якось своїм шляхом. Про альтернативи не задумувався, також і тому, що вихований із усвідомленням принципу "порядності" - як це довго кобіті мізки пудрити і злиняти раптом. Хтось скаже, що мене тримала сила звички або лінь. Може й так.
Ще, можливо, спрацював той факт, що, як потім з'ясувалося, наші батьки колись раніше зналися між собою. Після того, як це з'ясувалося, то повільно і батьки зблизилися.
А може, на довгі зустрічання вплинула моя нерішучість. Хочете інакше - обережність:).
Я коли щось купую, то до-о-о-о-овго-до-о-о-о-овго придивляюся. Можливо, щось подібне і з дружиною було. :):):)
Хоча це все слова і теорія. Практика щодня підсовує нам ситуації на які треба якимось чином реагувати. І, очевидно, що для здійснення факту одруження треба якогось поштовху.:8:

[JaguaR]

а якщо врахувати де більше пють і що (технічні спірти , самогон з сумнівних інградієнтів), а потім "роблять" дітей то користь буде не для України.

Давайте ще хот-доги згадаємо, чіпси (фрі-картоплю), попкорн і т д. А смачнющі консерванти. Та й взагалі, чомусь америкашки з українських дитбудинків беруть дітей, а не зі своїх. Чому б це? А тому, що наші здорові, їх не накачують таблетками... От.

Додано через 10 хвилин
І я думаю, шо БОГ підкаже, коли найкраще брати шлюб: чи в 30, чи у 18... І так буде найкраще.
А щодо "ходіння", то я вважаю, що краще придивлятися, ніж притиратися.
Мені напр. достатньо 2-3 год провести з дівчиною (не обов’язково сам-на-сам, можна в колі знайомих) і я буду знати 50% її характеру, ітд і взагалі, як особистість за 2 дні- десь 70%, за 2 тижні- 85 і тд.

[Patrick]

Давайте ще хот-доги згадаємо, чіпси (фрі-картоплю), попкорн і т д. А смачнющі консерванти. Та й взагалі, чомусь америкашки з українських дитбудинків беруть дітей, а не зі своїх. Чому б це? А тому, що наші здорові, їх не накачують таблетками... От.


Маладєць , Джеґуар, ...дуже "переконливий доказ", піші єщо.
1. Порівнювати "хот-доги"(гат-доґ - так це звучить) , чіпси , папкорн до алкоголізму, метилового спирту(від якого сліпнуть) , "гідрашки", "тармазухи" - це , пане , навіть не смішно.
Я навіть не хочу коментувати такі ваші "перли".
2. До вашого відома - ні в Канаді , ні в США дитячих будинків НЕ МАЄ.НЕ МАЄ , по тій простій причині що за кожну дитину , щоб адаптувати , тут стають сотні людей в чергу(умовну).І тому беруть діточок з України , Росії , Казахстану , Румунії ,Китаю, Півд.Америки.Перевіряють "потенційних батьків" від-і-до.
Україна , до вашого відома , дозволяє адаптувати тільки хворих дітей. Але черга за цими діточками не менша.
Так , що , Джеґ , ПІШІ ЄЩÒ.Інтєрєсна.

P.S. що таке фрі-картопля? Невже це french fries? Якщо так - то чіпси , які бувають кукурудзяні теж , і "фрі-картопля "- це є різні речі.

[Marianka]

Я теж 5 років вчилася і на останньому курсі вийшла заміж. І в 22 роки першого сина вродила. Але не про мене і не про Вашу племінницю йде мова. Мова про молодь в загальному. А в загальному може 10% від усіх дівчат так довго вчаться і роблять кар"єру. А решта колись після 20 років відразу майже виходили заміж і в 21-22 родили першу дитину. У нас на останньому курсі в інституті 90% ДІВЧАТ ВЖЕ БУЛИ ЗАМІЖНІ. І це було нормально. А тепер ті ж самі дивляться на розбещений західній спосіб життя і думають, що саме так і треба жити. А це зовсім неправильно. Моя сестра двоюрідня працює зараз біля гінеколога і розказує, яка зараз невтішна картина з молодими жіночками-першородками. Море проблем і через екологію, і через раніше зроблені аборти, і через відкладання з першими родами на пізніше, після роблення кар"єри. Кар"єру зроблять, гроші є, час родити - ага! А не виходить! От тоді всі надбання і йдуть на омріяне завагітнення і народження здорової дитини. От Вам і результат!

Зараз жінки і дівчата таке враження, поділяються на дві категорії:
1) Це ті, які живуть за старими принципами одружитися і народити треба до 25. Причини цього бувають різні це або сама прийняла таке рішення, або завагітніла, або родичі доїли дурними фразами скільки можна ходити в дівках і т.п
2) Це ті, які прагнуть здобути нормальну освіту, кар'єру, зробити фундамент для майбутнього, а після цього вийти заміж, народити дітей, будучи вже освітченою людиною, маючи досвід роботи на якійсь посаді і знаючи, що після догляду за дитиною ти маєш шанс знайти кращу роботу.
Впринципі я належу до останної категорії. Маючи при цьому хороші відносини з іншою людиною на протязі 8 років. Знаєте як кажуть "дурна справа не хитра". Якщо для когось одруження це святе, то для мене це просто штамп в паспорті і все, життя на цьому не закінчується, а ці відносини, які були до цього залишуться і надалі, звичайно при умові якщо ви не почнете паразитувати в житті один одного.
Для мене і моєї половинки найголовніше зробити той фундамент, а вже потім створювати сім'ю. Сім'я для мене це велика відповідальність, власне як і поява дітей, неможу дозволити собі на разі такого, оскільки немає ще тої впевненості під ногами та впевненості у завтрашньому дні.
Можна звичайно набрати кредитів, купити з їхньою допомогою житло і розпочати жити, але мені такий варіант не підходить.
На рахунок розбещеності молоді, вважаю, що все залежить від виховання, освіти та розуму людини. Щодо запізнілої вагітності, ви знаєте це вже особиста справа кожної людини, є наприклад такий варіант, нема матеріального достатку щоб створювати повноцінну сім'ю, ви вважаєте, що треба всерівно народжувати, достаток сам прийде?

[Галюсік]

Я відношусь до другої категорії.
Більшість моїх подруг одружились у 18 років, половина з них - "по-зальоту", більша половина уже розлучилась. У ці роки кохання (страсть) засліплює очі, нема ніякого досвіду, думаєш, що "я права, ну і що, що батьки говорять - у мене любов", гормони б'ють і т.д. А ті, які пішли вчитись в інститути, потім довго не виходять заміж, бо їм відкриваються очі, бо дуже зайняті своєю кар'єрою, або знайшли хорошу роботу і не хочеться кидати, бо добре платять. Власний приклад: зустрічалась з одним хлопцем 3 роки, думала - одружимось, сильна любов була з обох сторін - розійшлись; з другим теж 3 роки - аналогічно, а любов була - капець. Так само з третім - ну думаю, напевне вже останній, певно одружимось, бо серйозні стосунки, закінчили обоє Політех, взаєморозуміння,та де там.. пішли різними дорогами. Зараз думаю: добре, що ні з одним із них не одружилась, люди хороші, але зараз то не моє, зараз навіть би не зустрічалась ні з ким із них. А тоді - страшна любов ;). А одружуватись буду напевне цього року, бо уже мені мій коханий колечко подарував заручальне, після того, як ми два з половиною роки разом пожили, вже добре знаємо один одного і батькам спокійніше, уже давно з ними знайомі. І працюєм обоє. Можна створювати сім'ю. Дуже добре, що я тоді давно не вийшла заміж. А то не проблема! В будь-який час і за кого хоч. Але навіщо? Бо вік? Зараз я до цього уже готова. І в коханій половині впевнена. І не літаю в хмарках, в рожевих кольорах, бо бувало нам і важко, бо живем на квартирі, самі на все заробляєм, у батьків грошей взагалі не беремо. І важко бувало, але нічого. Знаєм один одного у побуті. Буває, що сваримось, але і то треба.
На мою думку, коли має бути, тоді і буде, у кожного свій час, а не тоді, коли хтось збоку говорить, або "бо тобі вже 25, 28 ,31 і.т.д".
Я не говорю категорично, просто висловлюю свою думку і бачу на прикладі своїх знайомих.
А ще моя мама каже,що не варто дівчат давати вчитись у ВУЗи, бо вони тоді стають сильно мудрі і довго не хочуть заміж виходити. :) У чомусь мама і права. :) Ще багато моїх однокурсниць незаміжні.

[viltis]

Хм...цікаво мені до якої ж категорії належу я?....Мені всього 22 , я вже одружена і маю намір вже в найближчому майбутньому стати мамою.

При тому, що закінчила вже 2 вузи, плюс бізнес курс закордоном. Маю також і досить прибуткову роботу, яку люблю. І впевнена, що якщо Бог дасть здоров"я, то буду працювати на ній до останніх мсяців вагітності і зразу після народження (робота погодинна, 5 хв пішли від дому).

Квартиру маємо, зараз відвойовую права на машину:))))

І я не вважаю, що треба одружуватись до чи після 25....а просто тоді, коли ти усвідомлюєш,що таке шлюб. ІМХО, якщо думати, що шлюб -- це лише банальний штамп в паспорті, це трошки наївно чи в 18 чи в 30.



Згадався прикол нашого викладача---- хлопці женяться. коли схочуть, а дівчата лише тоді, коли їх кличуть заміж....:)

[Marianka]

ІМХО, якщо думати, що шлюб -- це лише банальний штамп в паспорті, це трошки наївно чи в 18 чи в 30.

Я за Вас рада, але давайте глянем правді у вічі, не всі таки як ви, більшість жінок просто через перші почуття, втрачають розум і бачення майбутнього, виходять заміж. Принаймі в мене є багато знайомих, які так зробили. Можливо тоді мені не треба було ділити по віковій категорії, а просто ті, які чогось досягли у житті і вийшли заміж, створили сім'ю, і інша категорія, яка просто вийшла заміж з думкою "А якось то буде, прорвемся!"
Це не наївно, це моя особиста думка, чи вплине цей штамп в паспорті на мої відносини, які є без штампу я не думаю..Інколи в мене виникає питання, для чого взагалі цей штамп в паспорті, що він дає жінкам? І чого жінки рвуться заміж (я звичайно не про всіх). Давайте подумаємо тільки будем чесні перед собою!

[Chortenia]

Дівчата, а може ми не будемо ділити усе на чорне і біле, на тих, хто вийшов по зальоту і кар'єристок. Не усе ж так просто. Навіть гляньте на наш форум, скільки у нас гарних і розумних молодих мам, скільки мам більш досвідчених.
Кожному своє і кожному свій час!

[Галюсік]

А ще буває, що швидше одружуються ті, які зустрічаються і не мають змоги часто бути разом на одинці. Я маю на увазі інтимну близькість і юний вік. Тобто женяться, щоб "спати разом", (особливо, якщо батьки строгі і не пускають дочку нікуди) таке чула від одних знайомих колись давно. Їй було 18, йому 20. А ті, які живуть разом, не спішать дуже швидко під вінець, бо їм "і так добре".

[viltis]

:) я знов не підпадаю під критерії. Зустрічалась і до того з коханим ..та й жили ми рік. І знаєте, що найцікавіше --від весілля мене відмовляли мої батьки. Типу, а може ви собі просто розпишетесь ,візьмете шлюб і поїдете десь суперово відпочинете?


На мою думку пора чи не пора ...вирішують лише 2. Я знаю людей, які і в 17 одружились , не по зальоту, зустрічались до того довго...і прекрасно живуть вже майже 10 років...


А є такі, що і в 25 не одружені ..і навіть не через карєру, а просто так....бо всі не підходять.

[Галюсік]

моя сестра зустрічалась 5 років, познайомились, коли було 15 років, ходили, гуляли, в кіно, стояли годинами під хатою, (і ноги не боліли :) отако стояти по 5-6 годин), спочатку було таке дитяче зустрічання, яке переросло в серйозні стосунки і вони одружились, і досі разом, і все добре (ттт). Всяке на світі буває.

Цілком підтримую, що вирішувати треба самій парі, не слухаючи нікого, а лише своє серце і свій розум.

[Малявка]

Як на мене, то має відчутися,коли стосунки між двома перейдуть у ту стадію, що обоє зрозуміють - пора створювати сім"ю.

[Mavpysuk]

Створювати сімю - це дуже серйозна справа і якщо Ви до кінця не впевнені в своїх почуттях до коханої людини, то цього не варто робити...говорю з власного досвіду...і хоча моя мама говорить, що скільки б не вибирала всеодно помилишся, я впевнена що все треба зважити...а там життя покаже....

[Bogun]

Я вважаю, що створювати сім'ю - це повинен бути обдуманний крок. А не так, як у моїх знайомих однолітків. У 18 років зробив дитину, а у 19 одружується. А мій клас взагалі збожеволів: майже всі дівчата поодружувалися. Через рік діти, а ще кажуть народжуваність падає.

Я ще розумію дівчата, а хлопцям навіщо йти поперед батька у пекло. Нам ще можна до 30 років почекати. Як кажуть "нагулятися".

[маюнка]

Я ще розумію дівчата, а хлопцям навіщо йти поперед батька у пекло. Нам ще можна до 30 років почекати. Як кажуть "нагулятися".
:crazy::)):clapping:

клас! дякую, потішили. виходить, що діти і шлюб - це пекло?;)
це виходить як? ви, дівчата, народжуйте собі на радість дітей, а хлопцям нагулятись дайте? так?:)

[Bogun]

Ну всім відомо, що ми (хлопці) - це великі діти, яким треба вирости. Стати на ноги. Створювати сім'ю - це повинен бути обдуманний крок. А всі мої знайомі замужні однолітки з девізом: "Пора одружуватися". Хлопцю ще треба дорости до цього "пекла", хоча б морально, а не зробив дитину і маєш. А у дівчат - це у генах закладено. Чи Ви бажаєте, щоб чоловіки народжували :).

[маюнка]

Чи Ви бажаєте, щоб чоловіки народжували .

ні, просто я переконана, що народження дитини - справа не тільки жінки:)

[Bogun]

Знаєте, я згоден, але щоб дитина, як і шлюб була бажана, а не ......... Тоді і чоловік підтримує жінку, а не ховається у селах області.....

[Капітан]

"Пора одружуватися". Хлопцю ще треба дорости до цього "пекла"
Нам ще можна до 30 років почекати. Як кажуть "нагулятися".
правильно :) А во время нагуливания выбрать чан со смолой в пекле с наиболее оптимальной для себя любимого температурой? :)
Как на меня, нагуливатся до 30-и лет - это уже патология и абонемент в кожвендиспансер.

[Bogun]

правильно :) А во время нагуливания выбрать чан со смолой в пекле с наиболее оптимальной для себя любимого температурой? :)
Как на меня, нагуливатся до 30-и лет - это уже патология и абонемент в кожвендиспансер.
До 30 років, а не в 30 років перестати нагулюватися набрати болячок та одружитися.

[Капітан]

До 30 років, а не в 30 років перестати.
Сам хоть понял чё написал? :)

[Bogun]

Сам хоть понял чё написал? :)
Блін. Тобто у 30 років продовжати з дружиною це дєло.

[Капітан]

Тобто у 30 років продовжати зі жінкою.
А якщо закохаєшся раніше? У 25 наприклад? Так конкретно, нипадеццкі? Шо все пофік, і все готовий віддати заради щастя своєї половинки? Куди будемо ліпити теорію і практику "30-и річного нагулювання" ?

[Bogun]

До 30 років - це в межах від моїх 19 до 30 років.

[Капітан]

В мене є знайома кобіта, в неї теж є теорія. Що якщо хлопу 30 років і він ще ні разу не одружений, то то або придурок, або нікому непотрібний або йому пороблено :) Я звичайно з нею не згідний, але шось в тому є ;)

[Bogun]

Тоїсть мені срочно надо щас женитися, шоб до 30 років бути раз одруженим.

[Капітан]

Тоїсть мені срочно надо щас женитися, шоб до 30 років бути раз одруженим...........
Х.з. :rolleyes:

[Bogun]

Добре забью :).

[Samojlovu4]

Гуляй Богун, гуляй брате, і нікого не слухай, мене в тому числі. Роби, як сам знаєш, так і добре буде.
Женишся - здобудеш(можливо!) багато, але й багато втратиш. Перш за все свободу, а для хлопа то важне. Дівчат в тому ділі не слухайся, як той казав "Бабе, оно дело известное, одно в голове - любовь да замужество..."
Я не противник, нє, якби такво боженька час вернув, я би знову вженився, і ту саму взяв би - хіба би м просив на 5-10 років пізніше.

[S_Fighter]

А якщо закохаєшся раніше? У 25 наприклад? Так конкретно, нипадеццкі? Шо все пофік, і все готовий віддати заради щастя своєї половинки?
Якщо в 25 вже не дзєцко, а справжній чоловік - нема питань. Але буває що і у 30 - і то ше тре мами щоб сомплі повитирала і дала в жилєтку поплакатися.

срочно надо щас женитися
Срочно сі женят тіко деякі зальотчики і шлюбні аферисти ;)

[Liliyah Romanova]

В мене є знайома кобіта, в неї теж є теорія. Що якщо хлопу 30 років і він ще ні разу не одружений, то то або придурок, або нікому непотрібний або йому пороблено Я звичайно з нею не згідний, але шось в тому є ;)
Ну, моя знайома казала, що як до цього часу ніхто його взяв, то значить, що нема що брати.
А знаю кількох неодружених, котрим за 30. Розум там дивний, якщо є...:biggrin:
А якщо закохаєшся раніше? У 25 наприклад? Так конкретно, нипадеццкі? Шо все пофік, і все готовий віддати заради щастя своєї половинки? Куди будемо ліпити теорію і практику "30-и річного нагулювання" ?
А таке навіть буває?

[Romko]

До 30 років, а не в 30 років
Мдя...
то вже глибока старість...
Всі пси вже виздихали!

[zirka]

Одруження - це лотерея. Можна зустрічатися 5 років, одружитися і за пару років розлучитися. А можна познайомитися і за тиждень побратися і все життя прожити "душа в душу"

[Toyvo]

Одруження - це лотерея.
Це точно... Я поки не знаю чим закінчиться моя лотерея, зараз ми ближче до розлучення ніж до весілля. А завтра все може бути навпаки

[Маруся-мама]

Це точно... Я поки не знаю чим закінчиться моя лотерея, зараз ми ближче до розлучення ніж до весілля. А завтра все може бути навпаки
Кожен коваль свого щастя. Лише пам*ятайте, що як собі постелите так будете спати. Можна спати на мягенькій перині а можна і на терні.

А те що як ніхто не взяв до 30 то в нього щось не поколєї в голові, то щось в тому є. Бачу по своїх братах, яким вже за 30 і ще не одружені.
Я он вважаю що я свого застарим взяла,(мені було 25 а йому 27) бо якби сь мо ся зустріли замолоду то може інакше б то було. Хоча...

[Toyvo]

А те що як ніхто не взяв до 30 то в нього щось не поколєї в голові, то щось в тому є

Це точно, неодружений чоловік за 30 - то дуже важко. Він вже стає 100% одинаком і достукатись до нього, щоб він впустив тебе у своє життя дуже й дуже важко :cry:

[Mira_SH]

Це точно, неодружений чоловік за 30 - то дуже важко. Він вже стає 100% одинаком і достукатись до нього, щоб він впустив тебе у своє життя дуже й дуже важко

З кожного правила є виключення!!! І не варто всіх під одну гребінку чесати.
Мому чоловіку на час нашого одруження вже 35 стукнуло, то шо судячи з багатоьх дописів він якийсь бракований.

Я так не думаю, ми щасливі разом, він мене балує, я відповідно його. Він не вреднічає, і ніяких ди тячих обід. Він цінує те що має, я зрештою теж.
Він легко мене впустив в своє життя, хоч за всіма прогнозами явний одинак. До того ж єдина дитина у старших батьків. Вони до речі одружилися, коли мамі було 43, а татові 41. І народили цілком нормальну здорову дитину, до речі зовсім не дауна, оскільки б як би було так, то він би не став кандитатом фіз.мат. наук.

Я взагалі думаю, що вік, то не критерій для одруження!!!


у мене купа друзів яким зараз за 30, і вони не одруженні, при тому дуже хороші люди, в яких я майже 100% впевнена, що в них складеться особисте сімейне щастя.

[Toyvo]

І не варто всіх під одну гребінку чесати.

Та ми не про всіх... Ми тільки про свого - єдиного й коханого :)