D.M.
16.06.2008, 01:25
Повішу тут один свій переклад, який мені не дуже подобається, але він створений законно і може оприлюднюватись, оскільки з дня смерті автора пройшло більше 70 років. Це переклад вірша "Jabberwocky" з казки Льюїса Керрола "Аліса у Задзеркаллі". Російською мовою цей вірш відомий як "Бармаглот" або "Верлиока". Як я вже сказав, переклад не дуже вдалий. Зокрема, відчувається вплив певного російського перекладу, хоча в англійський текст я теж трохи дивився. Погану якість можна виправдати тим, що я створив цей переклад під час хвороби на грип. Якийсь такий був тупуватий грип, з двома хвилями: мені вже було краще, а тут бах - знову голова болить. То я почав припускати, що в мене якась пухлина в мозку. Ну, думаю, може, скоро помру, але нічого, досить цікаве життя прожив... І зі злості переклав цей вірш. Можна було його згодом удосконалити, але вже не хотілося цим займатись. Який тоді вийшов переклад, таким я його і подаю.
ДЖАБОКРЯК
Переклад вірша "Jabberwocky" з казки Льюїса Керрола "Аліса у Задзеркаллі".
Наголоси розставляти, враховуючи, що це ямб.
Варбалось. Квавні яшхорі
Стрибли й крунали по наві,
І рохкутали зелепрі,
І мумзики були в даві.
Затям собі, о сину мій,
Що Джабокряк – це страх і жах,
І ще сидить у глусі злий
Ленбаден – зелотворний шах.
Та він узяв рубайний меч,
Не переймаючись, warum,
Пішов у глуходубник Снеч
Під крушне дерево Тумтум.
І тільки під Тумтумом став,
Аж бачить: дим, і грім, і шкряк.
Ніхто іще так не літав!
Це суне страшний Джабокряк!
Раз-два, раз-два! Вогнить нава,
Повітровзивко меч руба,
І от ворожа голова
Уже від’єднана клуба.
Ти Джабокряка переміг?
О сину мій, та ти герой!
І всі несуть йому до ніг
Хвалебний білий турандой.
Варбалось. Квавні яшхорі
Стрибли й крунали по наві,
І рохкутали зелепрі,
І мумзики були в даві.
Перекладено в березні 2004 р.
ДЖАБОКРЯК
Переклад вірша "Jabberwocky" з казки Льюїса Керрола "Аліса у Задзеркаллі".
Наголоси розставляти, враховуючи, що це ямб.
Варбалось. Квавні яшхорі
Стрибли й крунали по наві,
І рохкутали зелепрі,
І мумзики були в даві.
Затям собі, о сину мій,
Що Джабокряк – це страх і жах,
І ще сидить у глусі злий
Ленбаден – зелотворний шах.
Та він узяв рубайний меч,
Не переймаючись, warum,
Пішов у глуходубник Снеч
Під крушне дерево Тумтум.
І тільки під Тумтумом став,
Аж бачить: дим, і грім, і шкряк.
Ніхто іще так не літав!
Це суне страшний Джабокряк!
Раз-два, раз-два! Вогнить нава,
Повітровзивко меч руба,
І от ворожа голова
Уже від’єднана клуба.
Ти Джабокряка переміг?
О сину мій, та ти герой!
І всі несуть йому до ніг
Хвалебний білий турандой.
Варбалось. Квавні яшхорі
Стрибли й крунали по наві,
І рохкутали зелепрі,
І мумзики були в даві.
Перекладено в березні 2004 р.