День народження Ліни Костенко

[Тим22]

Відома українська поетеса Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в містечку Ржищеві на Київщині .

Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Це моя улюблена українська поетеса

[Romko]

Це моя улюблена українська поетеса
І моя.
Кожен вірш,кожне слово знаходить відгук в душі...
ДОЛЯ

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.

– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.

– То хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.

[Малявка]

І я обожнюю її вірші, то для мене друга книга після Біблії, напевно.

Дай Боже Їй здоров"я.

[Lavazza]

Кожен вірш,кожне слово знаходить відгук в душі...
саме так

Страшні слова, коли вони мовчать,
коли вони зненацька причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів,
із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів,
а ти їх маєш вимовити вперше!
Все повторялось: і краса, й потворність.
Усе було: асфальти й спориші.
Поезія – це завжди неповторність.
Якийсь безсмертний дотик до душі.

а як вам пісні на вірші Ліни Костенко у виконанні Ольги Богомолець? Я не можу відірватися.

[Ірена]

мені дуже подобаються поезія Ліни Костенко у виконанні бардів: Лілі Кобільник із Дрогобича та Ольги Богомолець (думаю, всі знають, хто така). А саме "Повість про грішну вдовицю"

[Мерелін]

Вона дійсно геніальна поетеса!всі її вірші чудові!взагалі мені найбільше подобається "Маруся Чурай"!!

[маюнка]

на свій День народження організувала зустріч зі студентами в Могилянці. я "провтикала"...:( дізналась вже із новин.
окрім геніальності як поетеси, вона ще й чудовий етнограф, організовує експедиції в села України, переважно в Чорнобильську зону. багато років була сталкером.
поважаю цю людину з ніг до голови!!!вклоняюсь.

[пупер]

кажуть: час минає...
неправда....
час залишається...
минаєте ви...

сподіваюся, що гарно повторив слова великої української письменниці...