Показати повну версію : Тексти улюблених пісень
Chortenia
13.03.2008, 12:05
Є тема про 5 пісень, що змінили світ.
Я ж пропоную започаткувати тему про пісні, які ви любите, які мали чи досі мають на вас вплив. Пісні, які мають розумні щирі тексти, пісні, які б ви вважали, що мають почути (чи бодай прочитати їх тексти) інші.
Пропоную розміщувати тут тексти цих пісень.
Chortenia
13.03.2008, 15:43
Почну з себе. Дуже люблю пісню, слова з якої на даний час є моїм підписом на цьому форумі.
Паузы
Андрей Макаревич
Давайте делать паузы в словах,
Произнося и умолкая снова,
Чтоб лучше отдавалось в головах
Значенье вышесказанного слова.
Давайте делать паузы в пути,
Смотреть назад внимательно и строго,
Чтобы случайно дважды не пройти
Одной и той неверною дорогой.
Давайте делать паузы в пути.
Давайте делать просто тишину,
Мы слишком любим собственные речи,
Ведь из-за них не слышно никому
Своих друзей на самой близкой встрече.
Давайте делать просто тишину.
И мы увидим в этой тишине,
Как далеко мы были друг от друга,
Как думали, что мчимся на коне,
А сами просто бегали по кругу.
А думали, что мчимся на коне.
Как верили, что главное придет,
Себя считали кем-то из немногих,
И ждали что вот-вот произойдет
Счастливый поворот твоей дороги.
Судьбы твоей счастливый поворот.
Но век уже как будто на исходе,
И скоро без сомнения пройдет,
А с нами ничего не происходит
И вряд ли что-нибудь произойдет.
P.S. Лілю, дяк.
Калиниченко
06.04.2008, 10:47
ХОЗЯИН
Хозяин, прости, что тревожу тебя,
Это несколько странный визит.
Я видел свет в окнах твоего этажа,
Дверь открыта, вахтер уже спит.
У новых жильцов вечеринка,
Они, выпив, кричат, что ты миф;
Но я помню день, когда я въехал сюда,
И я действительно рад, что ты жив.
Хозяин, я просто шел от друзей,
Я думал о чем-то своем.
Они живут в этих новых домах,
И по-детски довольны жильем.
Но я вспоминаю свой прокуренный угол,
Фонарь в окне, купол с крестом,
И мне светло, как в снежную ночь,
И я смеюсь над их колдовством.
Хозяин, да, я веду странную жизнь,
И меня не любит завхоз;
Твои слуги, возможно, милые люди,
Но они тоже не дарят мне роз.
И я иду мимо них, как почетный гость,
Хотя мне просто сдан угол внаем;
Но, Хозяин, прости за дерзость,
Я не лишний в доме твоем.
Хозяин,да, я плачу не как все,
Но я плачу тем, что есть.
Хозяин, моя вера слаба,
Но я слышал Добрую Весть.
Хозяин, я никудышный фундамент,
И, наверно, плохое весло -
Но, Хозяин, когда ты захочешь пить,
Ты вспомнишь мое ремесло.
"Акваріум", середина 80-х
на ковре из жёлтых листьев в платьице простом
из подаренного ветром крепдешина
танцевала в подворотне осень вальс-бостон
отлетал тёплый день и хрипло пел саксофон
и со всей округи люди приходили к нам
и со всех окрестных крыш слетались птицы
танцовщице золотой захлопав крыльями
как давно, как давно звучала музыка там
как часто вижу я сон, мой удивительный сон,
в котором осень нам танцует вальс-бостон
там листья падают вниз, пластинки крутится диск
не уходи, побудь со мной, ты мой каприз
как часто вижу я сон, мой удивительный сон
в котором осень нам танцует вальс-бостон
опьянев от наслажденья, о годах забыв
старый дом, давно влюблённый в свою юность
всеми стенами качался, окна отворив
и всем тем, кто в нём жил, он это чудо дарил
а когда затихли звуки в сумраке ночном
всё имеет свой конец, своё начало
загрустив, сплакнула осень маленьким дождём
ах как жаль этот вальс, как хорошо было в нём
как часто вижу я сон, мой удивительный сон
в котором осень нам танцует вальс-бостон
там листья падают вниз, пластинки крутится диск
не уходи, побудь со мной, ты мой каприз
как часто вижу я сон, мой удивительный сон
в котором осень нам танцует вальс-бостон
Crying in the Rain
I'll never let you see
The way my broken heart is hurting me
I've got my pride and I know how to hide
All the sorrow and pain
I'll do my crying in the rain
If I wait for stormy skies
You won't know the rain from the tears in my eyes
You'll never know that I still love you so
Only the heartaches remain
I'll do my crying in the rain
Raindrops falling from heaven
Could never take away my misery
Since we're not together
I pray for stormy weather
To hide these tears I hope you'll never see
Someday when my crying's done
I'm gonna wear a smile and walk in the sun
I may be a fool
But till then, darling, you'll never see me complain
I'll do my crying in the rain
Since we're not together
I pray for stormy weather
To hide these tears I hope you'll never see
Someday when my crying's done
I'm gonna wear a smile and walk in the sun
I may be a fool
But till then, darling, you'll never see me complain
I'll do my crying in the rain (4x)
Перекладу немає у мене, але текст простий... гадаю всі й так зрозуміють...
Тартак - "Помирає твоя любов"
Її стиль життя не викликає загального схвалення -
Кажуть: В сіданці - шило, в голові - запалення!
Коли мислить - обов’язково знайомиться з основою,
Коли говорить - то не язиком, а мовою.
Одна на сотню, одна на тисячу,
За годину знищує свою стипендію місячну.
Має безліч знайомих, а друга - жодного,
Пиво - ліпший товариш, цигарка - найкраща подруга.
Від родичів тікає чи ховається в туалеті,
Однодумців знаходить, переважно, в інтернеті.
На всій планеті шукатимеш з детальним планом -
Не знайдеш того, кого вона кличе своїм коханим.
Собі створила принципи, обмежила себе рамками,
Колись мала кохання, яке загинуло під уламками.
Ночами - плаче та мріє, вдень - не вірить нікому.
І завжди ставить крапку там, де можна поставити кому...
Приспів:
Серед дивних рожевих снів,
Серед тисяч фальшивих слів,
Серед сотень порожніх розмов
Помирає твоя любов...
Йдучи на побачення, тримає серце зав’язаним.
Найважливіше слово завжди лишається несказаним.
Зустрічати - не треба, проводжати - не можна!
Сердечка, квіточки, пупсики - це так на неї не схоже!
Вона не преться за масами, не женеться за модою,
Живить себе образами, тішить себе свободою.
З тусовок пафосних вона відверто сміється,
Зате годинами сидітиме в бібліотеці.
Хто хоче стати їй другом повинен бути готовим
Латати рани душі відвертим лагідним словом.
Та кожного, хто до неї, впритул наближається,
Вона панічно боїться, вона відверто лякається.
Її життя - наче вічно незарахована сесія,
Її нормальний життєвий стан - глибока депресія.
І кожному претенденту вона готова кричати:
Люди! Не лізьте в душу, щоб там гадити і плювати!...
Приспів
А може все таки вона має рацію,
Що любов - це брехня, це злісна симуляція?
Містифікація, якою задурманюють голову,
Щоб завжди мати тебе доступною та готовою?
А може - навпаки? Любов - є, до того ж, зовсім близько?
Не треба стрибати високо, не треба нахилятись низько?
Любов - є! Не така вже й підступна та безталанна!
Але хай краще про це розкаже Карєніна Анна...
Виноградную косточку в тёплую землю зарою
и лозу поцелую и спелые гроздья сорву
И друзей созову, на любовь своё сердце настрою
А иначе зачем на земле этой вечной живу?
Заходите, вы гости мои на моё угощенье
И в глаза говорите мне кем я пред вами слыву.
Царь небесный пошлёт мне прощение за пригрешенья,
А иначе зачем на земле этой вечной живу?
В чёрно-красном своём будет петь для меня моя Дали,
В чёрно-белром своём преклоню перед нею главу.
И заслушаюсь я и умру от любви и печали,
А иначе зачем на земле этой вечной живу?
А когда заклубится закат по углам заметая,
Пусть опять проплывут предомной наяву
Белый буйвол и синий орёл и форель золотая,
А иначе зачем на земле этой грешной живу.
Тартак - Ти Дуже Гарна...
Ти дуже гарна і про це знають всі, знаєш ти, знаю я – і це змушує мене бути нав’язливим...
І я розумію, що так не повинно бути, що це викликає в тебе, якщо не огиду, то, принаймні, велику відразу...
І ми з тобою могли би бути у в’язниці кохання ідеальними довічними в’язнями...
Та ми не знайшли дороги туди, і тому не були там жодного дня, жодної хвилі, жодної миті, жодного разу...
Я не цікавлю тебе і в цьому не винен я, не винна ти, і ми з тобою разом у цьому також не винні...
Просто я не можу раптом стати прекрасним принцем, а ти не можеш мене покохати з примусу...
Але я точно знаю, що в мене це не примха, не ілюзія, не самообман, не рефлекси тваринні...
Але ти точно знаєш, що ніколи не будеш моєю... Ну й бог з ним... Я це якось переживу, я це якось винесу...
Я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не зі мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив…
В тобі стільки природньої сили, що вистачить на десяток перших красунь цієї планети...
І ця сила всмоктує мене, вона затягує, наче чорний, пекельний, страшний чорторий...
І я вже майже зовсім загинув, я вже намертво заплутався у цих твоїх солодких тенетах...
Але, вибач, ця історія занадто банальна і цей сюжет неймовірно затертий, бо він також занадто старий...
Гаразд, я зникну з усіх твоїх горизонтів, я не перетну жодної твоєї життєвої лінії...
Шкода... Але що я можу вдіяти? Ти мала вибір і зробила його не таким, яким би я хотів його бачити...
Однак, мені не звикати – я вже не вперше у своєму житті щось різко і радикально змінюю...
Погано тільки одне – що я ніколи не зможу тобі так само віддячити... Тобі тим самим віддячити...
Бо я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не зі мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив…
Але може колись ти раптом засумуєш і почнеш згадувати мій номер телефону...
Ти дзвонитимеш у мої двері, ти серед ночі плакатимеш під моїми вікнами...
А я почну психувати, я кричатиму тобі – іди геть! Негайно повертайся додому!
Якщо в мені й були якісь почуття, то їх більше немає – вважай їх безжалісно вбитими!...
Але це буде потім, це буде колись, а поки я намагаюся назавжди з тобою прощатися...
Виходить погано, але ж ти знаєш, що в нас із тобою ніколи нічого не виходило добре...
Тримаю тебе за руки, дивлюсь у твої очі й не можу ніяк від них відірватися...
І прошу поцілунку... Одного... На прощання... Розбий насолодою горе!...
А я так хочу, щоб ти була щасливою!
Хай не зі мною, а з кимось іншим!
І хай на тебе любов чиясь хлине зливою!
А я вже свою майже знищив…
Джерело http://tartak.com.ua/diskografyia/sliozy-ta-sopli/tu-duzhe-garna.phtml
Сильфы - Баллада о герое
Разбилось солнце на куски
О ледяной покров небес.
Упали звёзды на пески,
И звук твоих шагов исчез.
Того, кто верен был себе,
Кто покорил вершины скал.
В луны прозрачном серебре
Ты свою тайну разгадал...
Судьбы своей храня молитвы,
Ты земли диких покорял,
И Один сам на поле битвы
Плечом к плечу с тобой стоял.
Литые кубки наши братья
Поднимут в честь твою, мой герой,
И скал безмолвные объятья
Отступят под твоею рукой.
В хрустальном пламени рассвета
Исчезнет боль твоих потерь.
На преломленьи тьмы и света
Свободным возродится зверь!
Отвергнув страх, развея грёзы,
Вернёшься ты к своей судьбе,
И только след упавших звёзд
Оставит имя на песке.
Луны холодной серебро
Осколки солнца охладит.
Твоей свободы торжество
Лишь скал твердыня сохранит.
И только след упавших звёзд
Оставит имя на песке...
Джерело http://www.silfi.ru/silphs/our_songs/ballad/
Ірина Федишин - Твій Ангел!
1. Я тобі сонце намалюю,
Я вуста ніжно поцілую.
Добра фея поєднала нас.
Покохала вперше і в останній раз.
Приспів: Зіркою! Хочеш? Буду зіркою -
Тільки місяцем ти будь!
Квіткою, а можу бути квіткою -
Тільки ти водою будь!
2. Я твій Ангел, я твій Хоронитель.
Ти коханий, ти мій покровитель,
Добра фея поєднала нас. Покохала вперше і в останній раз.
Приспів: Зіркою! Хочеш? Буду зіркою -
Тільки місяцем ти будь!
Квіткою, а можу бути квіткою -
Тільки ти водою будь!
Джерело http://www.irynafedyshyn.com/modules.php?name=Content&pa=showpage&pid=3
Марія Бурмака - Не бійся жити
І коли залишилася зовсім сама,
І коли вже здається — світла нема,
Коли небо твоє на колір чужим стає,
Ти б виводила лінії знов на руці,
Впізнавала б надію в кожнім лиці,
Малювала б на склі вогонь —
І розбила б скло.
Не бійся жити — світ для того,щоб любити,
Сонце, дощ і вітер,
Небо, зорі, квіти... Все для тебе,
А ти не бійся жити,
Сонце, дощ і вітер,
Небо, зорі, квіти,
Світ для того, щоб любити тебе.
Ти ішла по межі,
Ти ішов по межі,
Тільки знай: ніхто тобі не чужий,
І рука у руці — назавжди твоє тепло.
І не можеш тепер лишитися сам,
Де читаєш мої слова по губам,
Повертає тебе назад моя любов.
Не бійся жити — світ для того, щоб любити,
Сонце, дощ і вітер,
Небо, зорі, квіти... Все для тебе,
А ти не бійся жити,
Сонце, дощ і вітер,
Небо, зорі, квіти,
Світ для того, щоб любити тебе.
Ти у серці своїм — тамований стук,
Ти на дотик, як спалах, навіть на звук,
Ти вже майже летиш — відкрите вікно давно.
Розбивається ніч, ламається час,
Ти гасила вогонь — не згасла свіча,
І не бійся — любов тепер береже тебе.
Не бійся жити — світ для того, щоб любити,
Сонце, дощ і вітер,
Небо, зорі, квіти... Все для тебе,
А ти не бійся жити,
Сонце, дощ і вітер,
Небо, зорі, квіти,
Світ для того, щоб любити тебе.
Джерело http://www.burmaka.kiev.ua/al_9.htm
Kosmodelika
06.04.2008, 21:44
Lюк
сахалін
Ні про що твої записки і слова
плани вулиць і квартир
поміж нами проплива
сонний радіоефір
і цей небесний Сахалін
мов пластилін в моїх руках
над однією із країн
твій теплий голос
злітає наче птах
літаки, нічні торпеди й кораблі
де ти нині — поясни
всі пасажири на землі так далеко до весни
несинхронна я-я
недобудована стіна
починай давай шукай мою межу
іще ніхто про це не зна
і тільки я тобі скажу
альбом : SEX
текст : С. Жадан
Осінній сум
Слова: Василь Чудик
Музика: Василь Чудик
Подивись який дощ, подивись як стікає сльозами земля,
І від блискавок в вазі стають чорно-білими квіти.
Подивись на вікно, там де тче візерунки гроза.
Подивись який дощ - це вже мабуть закінчилось літо.
Подивись який дощ - і немає рятунку ніде.
І потоки брудні вже розмили дорогу додому.
І підступная осінь так холодно й хижо іде.
Подивись який дощ - не вернутись назад вже нікому.
Подивись який дощ - і невіриться більше у чудо,
І зникають поволі мов дим почуття.
Більш не буде печалей, і радощів більше не буде,
Бо ж дивись який дощ і у літо нема вороття.
Не спи, моя рідна земля
Я тобі скажу, де квітне дивний сад,
Де срібляста ніч тремтить у темних водах.
У далекий край лежить нелегкий шлях,
Доки хижа ніч кружля по колу.
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок!
Це дивляться з темних небес
Загиблі поети й герої -
Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє.
Тільки два шляхи... один веде у пекло,
Інший шлях веде тебе туди, де світ.
Щоб знайти цей шлях, послухай своє серце -
Твоє серце знає як його знайти!
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок!
Це дивляться з темних небес
Загиблі поети й герої -
Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє.
Я тобі повім про мрію золоту,
Що палким вогнем горить в моєму серці.
Про щасливий край, про радісних людей,
Де життя кидає виклик смерти!
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок!
Це дивляться з темних небес
Загиблі поети й герої -
Всі ті, що поклали життя за майбутнє твоє.
Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок!
Це дивляться пильно з небес
Загиблі поети й герої -
Всі ті, хто так вірив в майбутнє твоє.
Не спи, моя рідна земля...
Не спи, моя рідна земля!
"ОКЕАН ЕЛЬЗИ"
Вставай!
Пий чай з молоком,
Молися на теплий душ!
Без тебе сьогодні сплять
Мілійони нових сердець!
Давай, не можна стояти –
Навколо прямий ефір-р-р!
Тобі так мало залишилось
Часу сказати всім,
В очі сказати їм, в очі сказати їм!
Приспів:
Вставай! Мила моя, вставай!
Мила моя, вставай! Мила моя, вставай!
Давай! Мила моя, давай! Мила моя, давай!
Більшого вимагай!
Вставай!
Всім покажи, де ставити перший слід.
Твоя земля чекає на захід або на схід,
З заходу і на схід, з заходу і на схід.
-------------------------------
ця пісня дає заряд енергії на цілий день!
за що я її і люблю :)
Kosmodelika
07.04.2008, 00:01
Lюк
тiвi
Ти ще чекатимеш сонця без меж
перепливеш цю ніч, переживеш
ще приймач покірно плаче
і зірки як помаранчі марно освітлюють дім, де тебе вже нема
переплутані вени
ліхтарі в далеких містах без тебе
одинокі антени помирають у небесах
кохана
нічним слайдами у голові
твої повернення вічне тіві
всі маршрути вже відомі
кожна річ в моєму домі має колір любові і тіла твого
Небезпечну і тривалу цю дорогу до вокзалу
можеш звичайно здолати якщо ти сама
альбом : Tourist Zone
текст : С. Жадан
7-й клас, урок співів. В ритмі маршу
Пєстня
Тишина, ни огонька ни звука
В тишине деревья тихо спят
В тыл врага без огонька и стука
Партизанский уходил отряд
Шли и старики и комсомольцы
Над рекой туманился рассвет
С ними уходила добровольцем
Девушка 17-ти лет
Девушка в поношенной кубанке
Обрывала связи, жгла мосты
И отряд гордился партизанкой
Комсомолкой Зоей из Москвы
Это было зимнею порою
Отступая, враг поджег село
И повесили фашисты Зою
По утру, лишь только рассвело
Умерла, но ты всегда с народом
Ты героем вечно будешь жить
И клянемся дорогая Зоя
За тебя врагу мы отомстить
Зараз часто згадую, - дуже піднімає настрій всій сім"ї.:p
Це був жарт, звісно.
Загалом млію від голоса Василя Зінкевича, шкода що він зараз не співає і немає його записів.
...А як засвіта стануть
Молоді козаченьки,
Вміють честь боронити,
І любити дівчат.
І запросять трембіти
На козацьке весілля,
І принесуть лелеки
Молодих козачат.
Це - моя Україна
День новий зустрічає....
А ще Сєров - російський Зінкевич:)
...Мы с тобою другими стали,
Все о чем мы с тобой мечтали -
Красивый сон.
В белых кустах сирени,
Каждой порой весенней
Мне сниться он...
Chortenia
08.04.2008, 16:31
Чайф - Ковбои :cowboy:
Время оставило мелочь в кармане.
Все остальное никто не считал.
Кучка ковбоев, танцуя на грани -
Тот, кто не с нами, тот просто устал.
Он не предатель, не жертва идеи,
Ему надоела игра в дурака.
Что кто-то пожал, он просто посеял,
Но отчего-то ждать всходов не стал.
Борт самолета, сиденье трамвая,
Все чаще приходит зима за зимой,
Мы отогреться не успеваем,
И лишь дыханье за нашей спиной,
Нас заставляют делать движенье
В ритме сердец наших коней,
Все это похоже на отраженье
Не нами придуманных наших идей.
Время оставило мелочь в кармане.
Все остальное никто не считал.
Кучка ковбоев, танцуя на грани -
Тот, кто не с нами, тот просто устал.
Он не предатель, не жертва идеи,
Ему надоела игра в дурака.
Что кто-то пожал, он просто посеял,
Но отчего-то ждать всходов не стал.
Crying in the Rain
Страшенно люблю цю пісню. От би ще й акорди до неї.http://fun.nashcat.ru/smiles/msmile/girls/m0569.gif
Розпустили кучері дівчата.
Розпустили кучері дівчата,
Підвели ще й брови для краси,
Тільки ти роби як вчила мати,
Не обрізуй русої коси.
Хай вона росте густа та пишна,
Чорнобровим хлопцям на біду,
Я тобі, моя чарівна вишня,
Сам троянди в коси заплету.
Заплету,як впадуть перші роси,
Ще й нарву я квітів запашних,
Що є краще за дівочі коси,
Ще й троянди, вплетені у них.
Кажуть,всі дівчата однакові,
Тільки ж ти у світі лиш одна,
Полонила серце козакові,
А ключі від свого не дала...
ДЕЛЬФИН - Любовь
Это больше, чем мое сердце
Это страшнее прыжка с крыши
Это громче вопля бешенного
Но гораздо тише писка забитой мыши
Это то, что каждый всю жизнь ищет
Находит, теряет, находит вновь
Это то, что в белой фате со злобным оскалом
По белому свету рыщет
Я говорю тебе про любовь
Она сама по себе невесома
Она легче, чем твои мысли
Но вспомни как душу рвало,
Когда она уходила
Как на глазах твоих слезы висли
Она руками своими нежными
Петлю на шею тебе набросит,
Не оставляя ничего от тебя прежнего,
Cама на цыпочки встать попросит
Ты даже не сможешь ее увидеть
Ты никогда не заглянешь в ее глаза,
А думаешь о том как бы ее не обидеть
Не веря в то, что она действительно зла
Ты можешь с ней расцвести и засохнуть
Она сожрет тебя как цветок тля,
Но все равно лучше уж так сдохнуть,
Чем никого никогда не любя
С ней хорошо, без нее как-то странно
Мне не хватает ее слез радости
Если она пришла, то тут же уходит плавно
Бросая в лицо какие-то гадости
Я держу свою дверь закрытой
Чтобы стучалась она перед тем, как ко мне войти
Чтобы не оказалась она той, мною давно забытой,
Той, с которой мне не по пути
Если долго, долго, долго,
Если долго по дорожке,
Если долго по тропинке
Топать, ехать и бежать,
То, пожалуй, то, конечно,
То, наверно, верно, верно,
То, возможно, можно, можно,
Можно в Африку прийти!
А-а в Африке реки вот такой ширины!
А-а в Африке горы вот такой вышины!
А-ах, крокодилы, бегемоты,
А-ах, обезьяны, кашалоты,
А-ах, и зеленый попугай!
А-ах, и зеленый попугай!
И как только, только, только,
И как только на дорожке
И как только на тропинке,
Встречу я кого-нибудь,
То тому, кого я встречу,-
Даже зверю,- верю, верю,-
Не забуду,- буду, буду,
Буду "здрасьте" говорить.
А-а, здравствуйте реки вот такой ширины,
А-а здравствуйте горы вот такой вышины,
А-ах, крокодилы, бегемоты,
А-ах, обезьяны, кашалоты,
А-ах, и зеленый попугай!
А-ах, и зеленый попугай!
Но, конечно, но, конечно,
Если ты такой ленивый,
Если ты такой пугливый,
Сиди дома, не гуляй.
Ни к чему тебе дороги,
Косогоры, горы, горы,
Буераки, реки, раки.
Руки, ноги береги!
За-ачем тебе море вот такой ширины,
За-ачем тебе небо вот такой вышины,
А-ах, крокодилы, бегемоты,
А-ах, обезьяны, кашалоты,
А-ах, и зеленый попугай?!
А-ах, и зеленый попугай?!
А-ах, и зеленый попугай?!
Ось тут найбільше зібрано текстів українських пісень. Користуйтеся! :)
http://www.pisni.org.ua/
А це одна із моїх улюблених пісень.
Росте черешня в мами на городі
Слова: Микола Луків
Музика: Анатолій Горчинський
Росте черешня в мами на городі,
Стара-стара, а кожен рік цвіте,
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.
Щоліта дітям ягодами годить,
Хоча вони й не дякують за те.
Приспів:
Мамо, мамо, вічна і кохана...
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.
Живе старенька мати у господі -
Невтомні руки, серце золоте.
Щодня і дітям, і онукам годить,
Хоч рідко хто з них дякує за те.
Ну що ж, про вдячність забувають люди
Душа сліпа у щасті, а проте
Вони - прозріють, але пізно буде:
Черешня всохне, мати - одцвіте.
Страшенно люблю цю пісню. От би ще й акорди до неї.
Відправила у приват :)
Ірина Білик
Вибачай
Вибачай за те, що я була,
Вибачай за те, що не змогла,
Не змогла чекати теплих днів, .
Малювати те, що ти хотів
Вибачай за перший крок в житті,
Вибачай за хаос почуттів,
Почуттів, що линуть звідусіль.
Вибачай за радість і за біль.
Вибачай за сліз моїх вінок,
Вибачай за вранішній дзвінок,
Вибачай за те, що кожен раз
Дарувала душу без прикрас.
Вибачай за те, що я була,
Вибачай за перший крок в житті,
Вибачай за сліз моїх вінок,
Вибачай за душу без прикрас.
nirvanka
08.04.2008, 19:33
Обожнюю групу Фліт за музику і за тексти пісень. За сенс, а не набір слів, і за власне дуже гарні українські слова і вирази.
Фліт "Колискова"
Слова і музика: Володимир Новіков
Спи моє миле дитятко,
А я тобі розповім малятко
Про те як лоскотно мені від дотику ніжних трав,
Про те як печально мені, що рученьку ти зламав.
Хай не сниться тобі потвора, не лякає тебе до плачу,
Ось така моя колискова, це тому що тебе я люблю.
Ти, ліхтарику мій, в непроглядній пітьмі сяє посмішка твоя,
Загорнись в свої сни, відвернись до стіни, хай не сліпить тебе зоря.
Спи моє миле дитятко,
Не грай в дурні зі мною малятко.
Пташки заснули в ставку, рибки заснули в садку
Один ти оленятко не спиш і до болі в вухах ти кричиш.
Ти, ліхтарику мій, в непроглядній пітьмі сяє посмішка твоя,
Загорнись в свої сни, відвернись до стіни, хай не сліпить тебе зоря.
(взято з http://nashe.com.ua)
Kosmodelika
09.04.2008, 01:12
Lюк
Papa Noël
je veux raconter une histoire triste
l'histoire de prises d'otages et voitùres pigées
l'histoire du monde où Papa Noël a disparu
c'est gratuit pour tout le monde
pas rester à l'ombre, sombre
le temps s'écoule trés vite
qu'est ce qu'on va faire sans Père Noël?
et bien, alors!
il reste le seule patron qui n’a pas l’aire du con
dégage-toi le petit salop
je veux voire mon présidant
Papa Noël est Dieu d’enfants!
Tout viens comme ill dois
ne me pas questionner par la faute de qui
c’est rien, mais laisse-moi
ne me pas questionner par la faute de qui
à qui, de qui je change ma vie?
quand même je veux que tout ça reste bien
mais où tu est? Papa Noël, Dieu d’enfants!
attends, attends, la guerre c’est à la mode meintenant
mes sentiments s’en craquent, font face aux attaques
et biens, à bon moment cet histoire arrête
la vie n’est pas la fête
nous somme comme les exlus privés de leurs fois
laisse-moi croire au Papa Noël encore une fois
- Allo, c’est Papa Noël?
- Oui
- Papa Noël est-ce que tu existe?
- Je ne peux pas ce te dire...
Хочу вам рассказать печальную историю…
историю о заложниках и машинах, начиненных взрывчаткой…
историю мира, который лишился Деда Мороза
Это для всех бесплатно, не оставайся в тени
время идет слишком быстро
что нам делать без Деда Мороза?
остался единственный босс, который не похож на идиота
подвинься маленький придурок
я хочу видеть своего президента —
Деда Мороза — бога детей
все идет так, как должно идти
не спрашивай меня из-за кого
ничего, ок!, только оставь меня в покое
не спрашивай меня по чьей вине
для кого, из-за кого я меняю свою жизнь
и все же я хочу, чтобы все было хорошо
но где же ты? Дед Мороз, бог детей!
Подожди, подожди
война сейчас в моде
мои чувства не выдерживают давления извне
жизнь – не праздник
мы — как изгои лишенные своей веры
дай мне поверить в Деда Мороза еще раз
- Алло, это Дед Мороз?
- Да
- Дед Мороз, ты существуешь?
- Я не могу тебе этого сказать…
альбом : SEX
текст : К. Русев
Lady_Opium
09.04.2008, 16:54
Летимо в напів сні з навіснілої голої ночі
Через плач ліхтарів, через крик, через шепіт і зойк
І пророчі видіння і очі і губи пророчі,
Нетутешні зітхання під шатрами парасоль.
Потайні вітражі, мудреці під склепіннями храмів,
В позолоті повік осеніюча втома дерев,
А тумани нічні серед нас, попід нами, над нами
І відвертістю наших долонь починається день.
Летимо в напів сні з навіснілої голої ночі
Плач ліхтарів, крик, шепіт, зойк
Нетутешні зітхання... під шатрами парасоль.
(ліхтар, коханий, сльози...) - то, певно, був найкращий момент в моєму житті
Chortenia
09.04.2008, 17:12
Летимо в напів сні з навіснілої голої ночі
Через плач ліхтарів, через крик, через шепіт і зойк
І пророчі видіння і очі і губи пророчі,
Нетутешні зітхання під шатрами парасоль.
Потайні вітражі, мудреці під склепіннями храмів,
В позолоті повік осеніюча втома дерев,
А тумани нічні серед нас, попід нами, над нами
І відвертістю наших долонь починається день.
Летимо в напів сні з навіснілої голої ночі
Плач ліхтарів, крик, шепіт, зойк
Нетутешні зітхання... під шатрами парасоль.
(ліхтар, коханий, сльози...) - то, певно, був найкращий момент в моєму житті
Дуже люблю цю пісню, але бажано все ж таки зазначати автора або виконавця
Lady_Opium
09.04.2008, 17:31
Дуже люблю цю пісню, але бажано все ж таки зазначати автора або виконавця
я щось не бачу можливості редагування:(
Chortenia
09.04.2008, 18:32
я щось не бачу можливості редагування:(
Мабуть, вже час сплив.
Casting Crowns
Who am I?
That the Lord of all the earth
Would care to know my name,
Would care to feel my hurt.?
Who am I?
That the bright and morning star,
Would choose to light the way,
For my ever wandering heart.
Bridge:
Not because of who I am,
But because of what you've done.
Not because of what I've done,
But because of who you are.
Chorus:
I am a flower quickly fading,
Here today and gone tomorrow,
A wave tossed in the ocean,
A vapor in the wind.
Still you hear me when I'm calling,
Lord, you catch me when I'm falling,
And you've told me who I am.
I am yours.
I am yours.
Who am I?
That the eyes that see my sin
Would look on me with love
And watch me rise again.
Who am I?
That the voice that calmed the sea,
Would call out through the rain,
And calm the storm in me.
Bridge&Chorus 2x
I am yours.
Whom shall I fear?
Whom shall I fear?
'Cause I am yours.
I am yours.
Со мною что-то страшное творится,
В который раз не сплю я до утра.
Быть может надо позвонить в больницу,
Но вряд ли мне помогут доктора.
Лишился я и счастья и покоя,
И прошлой жизни потерялась нить.
Внезапно заразился я тоскою,
И некого мне в этом обвинить.
Тоска...
Когда-то был я праздничен и весел,
И мне на всё и всех хватало сил.
И мир огромный для меня был тесен,
И каждый день мне радость приносил.
Не знаю где, но я рассыпал счастье,
Всё стало вверх ногами, всё не так.
Как будто кто-то землю перекрасил,
Лишь в серые и чёрные цвета.
Тоска...
Всё валится из рук, и всё не так, как надо.
А сердце ничему не радо,
Тоска...
Не так, не так хотел отчалить я в дальний путь.
Не в такт в сердце часы стучали, теряя суть.
Мечтам видно светил нарочно чужой маяк.
Не так якорь беспечно брошен не в тех краях.
Якорь был мой брошен, где-то не в тех краях.
Не с тем как-то в разгар застолья скрестил бокал.
Постель долго делил не с той я, не ту искал.
Не тем смело открыл я душу, не зная лжи.
Нет тем, сам
всё себе разрушил, как дальше жить.
Сам я всё разрушил, как же мне далше жить.
Один планов уже не строю, не жду чудес.
Судить строго меня не стоит, таков мой крест.
Дожди, время года листают, тик-так, тик-так.
В груди тихо надежда тает, и всё не так.
Тает надежда, тает, в жизни моей всё не так.
Тает надежда, тает, в жизни моей всё не так...
Тает надежда, тает, в жизни моей всё не так...
Тает надежда, тает, и всё не так...
Ирина Билык
Шутка
Дождь льет, как из ведра
Телефон молчит напрасно.
Обещал звонить с утра
И забыть о грустном прошлом.
Мне так и не понять
Что же было там за дверью?
В потолок кричу опять:
Я не верю, я не верю!!!
Может быть это навсегда,
Может быть это на минутку,
Может быть это как вода,
Может быть, это просто шутка
Дождь льет, как из ведра
Неужели все пропало
Время вышло – стоп игра
Неужели проиграла?
Ты спишь, но я не сплю
На часах почти 5.30
Позвоню, скажу «Люблю!»
Пусть тебе теперь не спится
Может быть это навсегда,
Может быть это на минутку,
Может быть это как вода,
Может быть, это просто шутка
День, ночь, что со мной?
Я сама не понимаю.
День, ночь, что со мной?
Улетаю, умираю.
Вот он, твой звонок!
Пульс дышать и жить мешает.
'Да, ало!' Но как ты мог!?
Снова воду отключают!
Может быть это навсегда,
Может быть это на минутку,
Может быть это как вода,
Может быть, это просто шутка
Ой у вишневому садку
Gm D#
Ой у вишневому садку
D7 Gm
Там соловейко щебетав
Cm D7 |
Додому я просилася |
Gm |
А ти мене все не пускав. | (2)
"Ти милий мій, а я твоя.
Пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінка моя, |
Буде питать, де була я." | (2)
А ти їй дай такий отвіт:
"Яка прекрасна майська ніч.
Весна іде, красу несе, |
І тій красі радіє все." | (2)
"Доню моя, не в тому річ.
Де ти блукала цілу ніч?
Чому розплетена коса, |
А на очах блистить сльоза?" | (2)
"Коса моя розплетена -
Її подруги розплели.
А на очах блистить сльоза, |
Бо з милим я прощалася. | (2)
Мамо моя, ти вже стара,
А я щаслива, молода.
Я жити хочу, я люблю. |
Мамо, не лай доню свою." | (2)
Терен цвіте
Em Em/G H7 Em
Терен цвіте, терен цвіте,
Em Em/G H7 Em D7
Листя опа- да- є,
G G/H D7 H7
Хто в любові не знається,
Em Em/G H7 Em D7
Той горя не зна- є.
G G/H D7 H7
Хто в любові не знається,
Em Em/G H7 Em
Той горя не зна- є.
А я, молода дівчина,
Вже горя зазнала,
Вечероньки недоїла, |
Нічки недоспала. | (x2)
Ой візьму я кріселечко,
Сяду край віконця,
Іще очі не дрімали, |
А вже сходить сонце. | (x2)
Хоч дрімайте, не дрімайте,
Не будете спати:
Десь поїхав мій миленький |
Іншої шукати. | (x2)
Очі мої, очі мої,
Що ви наробили?
Кого люди обминали, |
Того полюбили. | (x2)
Мата Харі
10.04.2008, 13:23
Певчая птица ("Наутилус Помпилиус")
Певчая птица, ангел попавший в силки,
Радужный пленник коварной и ловкой руки.
Посланница неба, прости что я
Поймал тебя, что ты моя...
Клетка твоя станет вблизи окна,
Песня твоя - птицам другим слышна.
Кто-то в ней слышит смех,
Кто-то в ней слышит плач,
Кто-то в ней слышит шаги у двери -
Это пришол палач.
И птица поет, пока жив птицелов,
и жив птицелов, пока птица поет.
Птица и птицелов понимают без слов
Когда обсуждают грядущий полет.
Совместный полет...
(Це 1-й куплет. Улюблений)
Panadolka
10.04.2008, 23:11
Мамо, мамо, вічна і кохана...
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, Ви молилися за мене
Дні і ночі, сива моя нене.
Я коли була маленька, дуже часто цю пісню включала моя мама. Сиділа слухала, і...плакала. Я завжди в неї питала "Мамо, чого ти плачеш?", а вона "Коли будеш мати своїх діток, тоді й зрозумієш!". Я собі так думаю - коли ж це буде???
І ось коли моєму синочкові виповнився рік, я бігала по кухні, готувала стіл, і почула цю пісню.....я не можу передати словами, що я відчувала....я просто сиділа і плакала, нічого не могла з собою зробити!!! Робота не бралася до рук, а тільки плакала і плакала....
Як я тепер маму розумію...
І якщо хтось знає, де можна скачати цю пісню, напишіть мені будь-ласка!!!
І якщо хтось знає, де можна скачати цю пісню, напишіть мені будь-ласка!!!
Пошукайте тут (ftp://ftp.uar.net/pub/music/Ukrainian/)
Kosmodelika
11.04.2008, 00:18
Крихітка Цахес
Lumipallo
Знаєш, я навiть все-таки рада
Могли б взагалi не перетнутись серцями
В цьому тiсному свiтi, великому мiстi
Хто б нам зарадив тодi, хто нам надав би змiсту
I всi казали - "Яка вони пара,
I як вони схожi помiж собою"
I хто би повiрив, що ми незабаром
Розiтнемось блискавкою надвоє
Знаєш, я довго знайти хотiла
Серця свого твою половину
Поки шукала - траплялись рiзнi частини тiла:
Красивi ноги, гарнi очi, широкi спини
Знаєш, скiльки iснує iнших,
Яких я хотiла би спробувати
На почуття ритму?
Та всi обридли
Поки на свiтi є ти
Знаєш, чому я приходила часто?
Завчасно шукала сотнi iстотних iсторiй
Про наше безхмарне ймовiрне спiльне щастя
Та жодну з них донести була не в змозi -
Половину слiв губила в дорозi
Решту - залишала на твоєму порозi
I ми би, звичайно,
Купили двокiмнатну на золото мого мовчання
Були б розумнiшi - склали би пазл,
А так - порiзались об кути
Я тебе впiзнала вiдразу
Я так хотiла тебе знайти
Lady_Opium
11.04.2008, 09:34
Опиум для Никого з репертуари Агати Крісті)
муз. и сл. Г. Самойлов
Я крашу губы гуталином
Я обожаю черный цвет
И мой герой он соткан весь
Из тонких запахов конфет
Напудрив ноздри кокаином
Я выхожу на променад
И звезды светят мне красиво
И симпатичен ад
Давай вечером с тобой встретимся
Будем опиум курить
Давай вечером с тобой встретимся
По-китайски говорить
Не прячь музыку она опиум
Для никого только для нас
Давай вечером умрем весело
Поиграем в декаданс
Убей меня убей себя
Ты не изменишь ничего
У этой сказки нет конца
Ты не изменишь ничего
Накрась ресницы губной помадой
А губы лаком для волос
Ты будешь мертвая принцесса
А я твой верный пес
Давай вечером с тобой встретимся
Будем опиум курить
Давай вечером с тобой встретимся
По-китайски говорить
Не прячь музыку она опиум
Для никого только для нас
Давай вечером умрем весело
Поиграем в декаданс
Не кажучи нікому- Тартак і Нічлава
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою…
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі…
То що ж робити — сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу — з новими ворогами?
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться — «Хай поживе ще трошки»
Вже так давно не бачить сина свого
І ще хоч раз побачити його живого…
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я — то хто? Зайве питання…
Для нас це не проста війна — це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу…
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія — на повстанців…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани…
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих…
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо…
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я…
Тіла загинуть — житиме ідея…
А наші душі тут — в рідних просторах —
Волинських лісах, Карпатських горах…
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Ти втретє цього літа зацвітеш
1.Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною п'янкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.
2.Обернеш пил на срібло і кришталь,
Наділиш тіні здатністю до тліну.
Одна із пелюсток розсуне стіни.
Ти – даль, і подолаєш іншу даль.
3.В людей уже нема своїх святинь –
Ти можеш стати першою, одначе
Знай, біля тебе жоден не заплаче,
І пам'ятай два дні всього цвісти.
4.Ти втретє цього літа зацвітеш
Такою квіткою тендітною п'янкою.
Кімната втратить риси супокою,
Бо речі увійдуть у твій кортеж.
Вернись із спогадів
Не стань печаллю у моїм житті,
Не сійся смутком на моїй путі,
Бо смуток може болем прорости, -
Невже, невже хотіла б того ти?
Тебе благаю і тебе кляну,
Тебе, як долю, я не омину,
А долю можна тягарем нести, -
Невже, невже хотіла б того ти?
Не будь сльозою на моїх літах,
Не дай, щоб усміх спогаду зачах,
Бо спогад може тужно відплисти, -
Невже, невже хотіла б того ти?
Тобою марю і тобою сню,
Моя любов - як полум’я вогню,
А полум’я вдвох треба берегти, -
Невже, невже не хочеш того ти?!
"Розлука" Марина Одольська
За далекими вітрами
За холодними дощами
Заховаю біль
Смуток відійде сльозою
Вже не плачу за тобою
В серці заметіль
Знову я своє кохання
Пронесу через світання
Як в останній раз
Прожену його від серця
Хай воно іще озветься
Тільки не для нас
Приспів:
Я забуду твої очі
Я забуду твої руки
І нехай тепер щоночі
Помираю від розлуки
Поцілунком не озветься
Не загине від бажання
І уже не повернеться
Наше зраджене кохання
Не шукай мене, не знайдеш
Навіть спогадом не станеш
Спогадів нема
Свою тугу відпускаю
Хай далеко відлітає
Знаю - все дарма
Знову я своє кохання
Пронесу через світання
Як в останній раз
Прожену його від серця
Хай воно іще озветься
Тільки не для нас
Приспів
Я забуду твої очі
Я забуду твої руки...
Please forgive me Bryan Adams
Still feels like our first night together
feels like the first kiss and it's gettin' better baby
No one can better this
still holdin' on, you're still the one
first time our eyes met - the same feeling I get
Only feels much stronger - I wanna love you longer
You still turn the fire on:
So if you're feelin' lonely don't
You're the only one I ever want
I only wanna make it good
So if I love ya a little more than I should
Chorus:
Please forgive me - I know not what I do
Please forgive me - I can't stop loving you
Don't deny me - this pain I'm going through
Please forgive me - if I need ya like I do
Please believe me - every word I say is true
Please forgive me - I can't stop loving you
Still feels like our best times are together
Feels like the first touch
We're still gettin' closer baby
Can't get close enough
I'm still holdin' on - you're still number one
I remember the smell of your skin
I remember everything
I remember all your moves - I remember you yeah
I remember the night - you know I still do
So if you're feelin' lonely don't
You're the only one I ever want
I only wanna make it good
So if I love you a little more than I should
Chorus:
Please forgive me - I know not what I do
Please forgive me - I can't stop loving you
Don't deny me - this pain I'm going through
Please forgive me - if I need ya like I do
Oh believe me - every word I say is true
Please forgive me - I can't stop loving you
One thing I'm sure of - is the way we make love
The one thing I depend on
Is for us to stay strong
With every word and every breath I'm prayin'
That's why I'm sayin':
Chorus:
Please forgive me - I know not what I do
Please forgive me - I can't stop loving you
Don't deny me - this pain I'm going through
Please forgive me - if I need you like I do
Babe believe me-every word i say is true
Please forgive me - If I can?t stop loving you
Never leave me-I don't know what I do
Please forgive me- I Can?t stop loving you
Can't stop loving you
Everything I do (I do it for you) Bryan Adams
Look into my eyes - you will see
What you mean to me
Search your heart - search your soul
And when you find me there you'll search no more
Don't tell me it's not worth tryin' for
You can't tell me it's not worth dyin' for
You know it's true
Everything I do - I do it for you
Look into my heart - you will find
There's nothin' there to hide
Take me as I am - take my life
I would give it all - I would sacrifice
Don't tell me it's not worth fightin' for
I can't help it - there's nothin' I want more
Ya know it's true
Everything I do - I do it for you
There's no love - like your love
And no other - could give more love
There's nowhere - unless you're there
All the time - all the way
Oh - you can't tell me it's not worth tryin' for
I can't help it - there's nothin' I want more
I would fight for you - I'd lie for you
Walk the wire for you - ya I'd die for you
Ya know it's true
Everything I do - I do it for you
Kosmodelika
14.04.2008, 01:22
Lюк
вона ще не
вона ще не виросла і не втратила голову
від чорної музики у власних зап'ястях
і світло з небес і початки голоду
в її долонях будуть за щастя
вона ще не падала на мокрі матраци
і в кров її не вливався поспіх
і ще не блукала південними трасами
худоба – таврована мов плацкартна постіль
ні болю в легенях ні решти блиску
в темній траві без кінця і міри
й гарячі квіти високого тиску
не росли на відкритих ділянках шкіри
і друзі на станціях і ріки в селищах
дбають про свій подорожній статок
і одяг випалюється на сонці все ще
вірно тримаючись її лопаток
вона ще не може просто померти
зализує рани наче конверти
чистить зуби мов табельну зброю
і засинає поруч з тобою
альбом : Tourist zone
автор текста : С. Жадан
Ми помрем не в Парижі
Забуваються лінії запахи барви і звуки
Слабне зір гасне слух і минається радість проста
За своєю душею простягнеш обличчя і руки
Але високо і недосяжно вона проліта
Залишається тільки вокзал на останнім пероні
Сіра піна розлуки клубочиться пахне і от
Вже вона розмиває мої беззахисні долоні
І огидним солодким теплом наповзає на рот
Залишилась любов але краще б її не було
В провінційній постелі я плакала доки стомилась
І бридливо рум’яний бузок заглядав до вікна
Поїзд рівно ішов і закохані мляво дивились
Як під тілом твоїм задихалась полиця брудна
Затихала стихала банальна вокзальна весна
Ми помрем не в Парижі тепер я напевне це знаю
В провінційній постелі що потом кишитьі слізьми
І твого коньяку не подасть тобі жоден я знаю
Нічиїм поцілунком не будемо втішені ми
Під мостом Мірабо не розійдуться кола пітьми
Надто гірко ми плакали і ображали природу
Надто сильно любили коханців соромлячи тим
Надто вірші писали поетів зневаживши зроду
Нам вони не дозволять померти в Парижі і воду
Під мостом Мірабо окільцюють конвоєм густим
Кленовый желтый лист гонимый ветром
Не ведает, что это его смерть,
Не прирасти ему обратно к ветке
И никогда уже не зеленеть.
И он еще летит, летит и кружит
С такою же опавшею листвой,
Чтобы закончить путь в холодной луже
Или прилипнуть к грязной мостовой.
Пр.
Кленовый желтый лист летит сорвавшись вниз,
Кленовый желтый лист еще летит...
Но, может быть, судьба его иная,
Его приметит дворника метла,
Чтобы в саду, огнем костра пылая,
Отдать кому-то искорку тепла.
Иль девочка, идущая из школы,
Из желтых листьев соберет букет,
И он в бутылке из-под "Пепси-Колы"
Останется на полке много лет.
И я как этот желтый лист кленовый
Сорвался с ветки и пока лечу,
Задумался о жизни бестолковой
И опадать на землю не хочу
Ляпіс Трубєцкой
Ты стояла в белом платье возле лавки,
И курила сигарету не в затяг.
Я тогда еще курьерил в главке,
И старался быть скромнее на людЯх.
Оценив всю глубину твоей фактуры,
Все высокое поднялося во мне.
Позабыв о правилах культуры,
Предложил Вам прогуляться при луне.
ПРИПЕВ
По аллеям мы пройдемся,
По аллеям мы пройдемся,
И, быть может, захлебнемся
От нахлынувшей волны.
По аллеям мы пройдемся,
И, быть может, прикоснемся
До звездочек и Луны.
Ты сказала: "Да, конечно, да, конечно,
Я согласна с вами звезды поглядеть.
Но сначала мы пойдем послушать "течно",
Я люблю под диск-жокея побалдеть.
После дембеля я так не веселился,
Правда, жалко, не крутили медляков.
И на нашем тоже песен не крутили
Да влюбленному не надо языков.
Joe Dassin_Et si tu n'existais pas(1975)
Et si tu n'existais pas
Dis-moi pourquoi j'existerais?
Pour traоner dans un monde sans toi
Sans espoir et sans regret
Et si tu n'existais pas
J'essayerais d'inventer l'amour
Comme un peintre qui voit sous ses doigts
Naоtre les couleurs du jour
Et qui n'en revient pas
Et si tu n'existais pas
Dis-moi pour qui j'existerais?
Des passantes endormies dans mes bras
Que je n'aimerais jamais
Et si tu n'existais pas
Je ne serais qu'un point de plus
Dans ce monde qui vient et qui va
Je me sentirais perdu
J'aurais besoin de toi
Et si tu n'existais pas
Dis-moi comment j'existerais?
Je pourrais faire semblant d'кtre moi
Mais je ne serais pas vrai
Et si tu n'existais pas
Je crois que je l'aurais trouvй
Le secret de la vie, le pourquoi
Simplement pour te crйer
Et pour te regarder
Et si tu n'existais pas
Dis-moi pourquoi j'existerais?
Pour traоner dans un monde sans toi
Sans espoir et sans regret
Et si tu n'existais pas
J'essayerais d'inventer l'amour
Comme un peintre qui voit sous ses doigts
Naоtre les couleurs du jour
Et qui n'en revient pas
Олександр Вертинський
Я не знаю зачем
И кому это нужно,
Кто послал их на смерть
Не дрожавшей рукой
Только так беспощадно,
Так зло и не нужно
Опустили их в вечный покой.
Одинокие зрители
Робко кутались в шубы,
И какая-то женщина,
С искаженным лицом,
Целовала покойника
В посиневшие губы,
И швырнула в священника
Обручальным кольцом.
Заложили их ветками,
Забросали их грязью,
И пошли по домам
Под шумок толковать,
Что пора положить бы
Уж конец безобразиям,
Что и так уже к скорому
Будем мы голодать.
И никто не додумался
Просто стать на колени,
И сказать этим мальчикам,
Что в бездарной стране
Даже светлые подвиги -
Это только ступени...
Бесконечные пропасти
Не доступны весне.
Я не знаю зачем
И кому это нужно,
Кто послал их на смерть
Не дрожавшей рукой
Только так беспощадно,
Так зло и не нужно
Опустили их в вечный покой.
Chortenia
15.04.2008, 11:03
Happy End
Ми в кав’ярні в компанії, трішечки парить
Той спокій - моя примара
Ти новини ведеш на якомусь каналі
Я точно тобі не пара.
Я не сам і розмови про каву й вистави
Ну точно нам нідочого
І братан зараз скаже у нас якісь справи
Ніхто не тримає нікого.
Я видумую, я видумую
Happy end в історію свою я
Викарбовую я, викарбовую
Сум, скупою мовою.
Підпалю листа, підпалю листа
Комерційним щоб сюжет не став
Станція метро не та
Аркуш чистий я дістав.
Схожі рими прості на дві гривні
В кишені на каву і на роботу
І сусіди мої ну немов навіжені
До виходу і до входу.
І "Love Story" стартує, прогавив початок
Чогось там було замало
Я на тебе придумав собі полювати
Мене ти вже вполювала.
Я видумую, видумую
Happy end в історію твою й мою
Викарбовую я, викарбовую
Сум, скупою мовою.
Підпалю листа, я підпалю листа
Комерційним щоб сюжет не став
Станція метро не та
Аркуш чистий я дістав.
Станція метро не та
Аркуш чистий я дістав...
Бумбокс, сл. А. Хливнюк
Chortenia
15.04.2008, 15:57
U2
One
Is it getting better
Or do you feel the same
Will it make it easier on you
Now you got someone to blame
You say
One love
One life
When its one need
In the night
Its one love
We get to share it
It leaves you baby
If you dont care for it
Did I disappoint you?
Or leave a bad taste in your mouth?
You act like you never had love
And you want me to go without
Well its too late
Tonight
To drag tha past out
Into the light
Were one
But were not the same
We get to carry each other
Carry each other
One
Have you come here for forgiveness
Have you come tor raise the dead
Havew you come here to play jesus
To the lepers in your head
Did I ask too much
More than a lot
You gave me nothing
Now its all I got
Were one
But were not the same
We hurt each other
Then we do it again
You say
Love is a temple
Love a higher law
Love is a temple
Love the higher law
You ask me to enter
But then you make me crawl
And I cant be holding on
To what you got
When all you got is hurt
One love
One blood
One life
You got to do what you should
One life
With each other
Sisters
Brothers
One life
But were not the same
We get to carry each other
Carry each other
One
Don't Speak NO DOUBT
You and me
We used to be together
Every day together always
I really feel
That I'm losing my best friend
I can't believe
This could be the end
It looks as though you're letting go
And if it's real,
Well I don't want to know
Don't speak
I know just what you're saying
So please stop explaining
Don't tell me 'cause it hurts
Don't speak
I know what you're thinking
I don't need your reasons
Don't tell me 'cause it hurts
Our memories
They can be inviting
But some are altogether
Mighty frightening
As we die, both you and I
With my head in my hands
I sit and cry
Don't speak
I know just what you're saying
So please stop explaining
Don't tell me 'cause it hurts no no no
Don't speak
I know what you're thinking
And I don't need your reasons
Don't tell me 'cause it hurts
It's all ending,
I gotta stop pretending who we are...
You and me
I can see us dying... are we?
Don't speak
I know just what you're saying
So please stop explaining
Don't tell me 'cause it hurts no no
Don't speak
I know what you're thinking
And I don't need your reasons
Don't tell me 'cause it hurts
Don't tell me 'cause it hurts
I know what you're saying
So please stop explaining
Don't speak don't speak don't speak
No I know what you're thinking
And I don't need your reasons
I know you good I know you good
I know you real good oh
La la la la la la la la la
Don't don't ooh ooh
Hush hush darling
Hush hush darling
Hush hush don't tell me 'cause it hurts
Hush hush darling
Hush hush darling
Hush hush don't tell me 'cause it hurts
Ой, полечко-поле туманом повите
А на тому полі два козаки вбито
Один козак вбитий – багата дитина
Другий козак вбитий – бідна сиротина
На багатім сині вишита сорочка
А на сиротині нема ні шнурочка
За багатим сином плаче вся родина
А за сиротою молода дівчина
Над багатим сином висока могила
А над сиротою червона калина
Ой, полечко-поле…
Натагідра
15.04.2008, 16:55
муз. Е.Крылатова
сл. Л.Дербенева
Мы знать не знаем и не помним,
Пока не встретимся с бедой,
Что весь наш мир, такой огромный
Висит на ниточке одной.
Она надеждою зовется, и верить хочется,
Так верить хочется,
Что эта нить не оборвется и жизнь не кончится,
Не кончится.
В часы, когда все бесполезно,
И смысла нет на свете жить,
Над черной бездной, жуткой бездной
Нас держит тоненькая нить.
Она надеждою зовется, и верить хочется,
Так верить хочется,
Что эта нить не оборвется и жизнь не кончится,
Не кончится.
О ней почти не помним летом,
Но стоит вьюге закружить,
Не то, что дня без нити этой,
Но и минуты не прожить.
Она надеждою зовется, и верить хочется,
Так верить хочется,
Что эта нить не оборвется и жизнь не кончится,
Не кончится.
Калиниченко
15.04.2008, 18:40
Вместо тепла - зелень стекла,
Вместо огня - дым
Из сетки календаря выхвачен день.
Красное солнце сгорает дотла,
День догорает с ним,
На пылающий город падает тень.
Электрический свет продолжает наш день,
И коробка от спичек пуста,
Но на кухне синим цветком горит газ.
Сигареты в руках, чай на столе - эта схема проста,
И больше нет ничего, все находится в нас.
Мы не можем похвастаться мудростью глаз
И умелыми жестами рук,
Нам не нужно все это, чтобы друг друга понять.
Сигареты в руках, чай на столе - так замыкается круг,
И вдруг нам становится страшно что-то менять.
Перемен! - требуют наши сердца.
Перемен! - требуют наши глаза.
В нашем смехе и в наших слезах,
И в пульсации вен:
"Перемен!
Мы ждем перемен!"
Chortenia
15.04.2008, 18:43
муз. Е.Крылатова
сл. Л.Дербенева
Мы знать не знаем и не помним,
Пока не встретимся с бедой,
Что весь наш мир, такой огромный
Висит на ниточке одной.
Она надеждою зовется, и верить хочется,
Так верить хочется,
Что эта нить не оборвется и жизнь не кончится,
Не кончится.
В часы, когда все бесполезно,
И смысла нет на свете жить,
Над черной бездной, жуткой бездной
Нас держит тоненькая нить.
Она надеждою зовется, и верить хочется,
Так верить хочется,
Что эта нить не оборвется и жизнь не кончится,
Не кончится.
О ней почти не помним летом,
Но стоит вьюге закружить,
Не то, что дня без нити этой,
Но и минуты не прожить.
Она надеждою зовется, и верить хочется,
Так верить хочется,
Что эта нить не оборвется и жизнь не кончится,
Не кончится.
Це з фільму "Не покидай"?
Аквариум_Мне было бы легче петь
Мне не нужно касанья твоей руки
И свободы твоей реки;
Мне не нужно, чтоб ты была рядом со мной,
Мы и так не так далеки.
И я знаю, что это чужая игра,
И не я расставляю сеть;
Но если бы ты могла меня слышать,
Мне было бы легче петь.
Это новые листья меняют свой цвет,
Это в новых стаканах вино.
Только время уже не властно над нами,
Мы движемся, словно в кино.
И когда бы я мог изменить расклад,
Я оставил бы все как есть,
Но если бы ты могла меня слышать,
Мне было бы легче петь.
По дощатым полам твоего эдема
Мне не бродить наяву.
Но когда твои руки в крови от роз,
Я режу свои о траву.
И ни там, ни здесь не осталось скрипок,
Не переплавленных в медь;
Но если бы ты могла меня слышать,
Мне было бы легче петь.
Так прости за то, что любя тебя
Я остался таким же, как был.
Но я до сих пор не умею прощаться
С теми, кого я любил;
И хотя я благословляю того,
Кто позволил тебе взлететь -
Если бы ты могла меня слышать,
Мне было бы легче петь...
Если бы ты могла меня слышать,
Мне было бы незачем петь.
Laura Pausini - In Assenza Di Te
Io come un albero
nudo senza te
senza foglie e radici ormai
abbandonata cosi
per rinascere mi servi qui
non c` una cosa che non ricordi noi
in questa casa perduta ormai
mentre la neve va gi
quasi Natale e tu non ci sei pi
E mi manchi amore mio
tu mi manchi come quando cerco Dio
e in assenza di te
io ti vorrei per dirti che
tu mi manchi amore mio
il dolore forte come un lungo addio
e l`assenza di te
un vuoto dentro me
Perch di noi rimasta l`anima
ogni piega, ogni pagina
se chiudo gli occhi sei qui
che mi abbracci di nuovo cosi
e vedo noi stretti dentro noi
legati per non slegarsi mai
in ogni lacrima tu sarai
per non dimenticarti mai
E mi manchi amore mio
cosi tanto che ogni giorno muoio anch`io
ho bisogno di te
di averti qui per dirti che
tu mi manchi amore mio
il dolore freddo come un lungo addio
e in assenza di te
il vuoto dentro me
Tu mi manchi amore mio
e mi manchi come quando cerco Dio
Ho bisogno di te
di averti ancora qui con me
E mi manchi amore mio
cosi tanto che vorrei seguirti anch`io
e in assenza di te
il vuoto dentro me
Grido il bisogno di te
perch non c` pi vita in me
Vivo in assenza in assenza di te.
Lady_Opium
16.04.2008, 13:27
Андрій Кузьменко:
Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, шо не можна словами сказати,
Не можна писати, неможливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.
Давай мовчати про то, шо дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати.
Давай про мене і про тебе мовчати,
Мовчати, аж поки не захочем кричати.
Місяць впав, темно в кімнаті.
Як добре, що ти навчилась мовчати,
Про то, шо ніколи не змогла би збрехати.
Про то, шо ніколи мені не спитатись.
Ми будем з тобою у ліжку лежати,
Лежати, як сніг - водою стікати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.
Давай помовчу тобі просто на вушко,
Холодною стала чайова кружка.
А ми ще маєм, про шо помовчати...
А ми ще маєм, про шо полежати...
Як світло проб’ється через наші штори,
Ми знову з тобою, як всі заговорим.
А поки ше темно є в нашій кімнаті,
Давай з тобою будем просто...
Michelle
Michelle, ma belle.
These are words that go together well,
My Michelle.
Michelle, ma belle.
Sont des mots qui vont trУЈs bien ensemble,
TrУЈs bien ensemble.
I love you, I love you, I love you.
That's all I want to say.
Until I find a way
I will say the only words I know that
You'll understand.
Michelle, ma belle.
Sont des mots qui vont trУЈs bien ensemble,
TrУЈs bien ensemble.
I need to, I need to, I need to.
I need to make you see,
Oh, what you mean to me.
Until I do I'm hoping you will
Know what I mean.
I love you.
I want you, I want you, I want you.
I think you know by now
I'll get to you somehow.
Until I do I'm telling you so
You'll understand.
Michelle, ma belle.
Sont des mots qui vont trУЈs bien ensemble,
TrУЈs bien ensemble.
I will say the only words I know that
You'll understand, my Michelle.
Kosmodelika
17.04.2008, 00:52
Lюк
электрочеловек
его убило током
там были искры
но я не успел его спасти
потух как в море
погас звездою
но я не успел его спасти
он стал электрочеловек
крепок сон крепок ток
он телефон он телеграф
он весна в проводах
я не скажу ни слова
меня бы не простили
где он? далеко!
далеко в эфире
о нас молчат приборы
не снимут фильмы
и я не смогу его спасти
альбом : SEX
текст и музыка : Алексей Мокринский (Мокрый)
купала
ніби не вода ніби не витікала
не збивала з ніг не холонула на камінні
лише закинутий на хідники під
аритмічну музику і веселі піднебесся
я знаю — годі щось винести із такого досвіду
і незалежні радіостанції першими сповіщають
про наближення міста
ніби і справді не лишилось слідів
і пам’ять ніби не вода і не холоне глибоко в тілі
любов до великих населених пунктів
ніби любов до дерев що ростуть незалежно від тебе
говориш собі засинаєш непомітно
і очі закочуються під повіки
наче згублені іграшки
альбом : SEX
текст : С. Жадан
ідея, мелодія : Ю. Єфремов
Не втримався..
Але дійсно дуже люблю цю пісню...
Спомини вийшли на парад,
Всі стали в ряд,
У довгий ряд
Одні так лагідно пестять,інші - болять,
Ох як болять...
хоч за вікном осінній час,я гріюсь біля вас
Ви,як сліди давних зірниць
Заграв ясних і блискавиць
І,хоч журливі ви не раз,
Радію я,що маю вас...
Хоч за вікном осінній час
я гріюсь біля вас...
http://photofile.com.ua/photo/romkop/95031080/large/96082968.jpg
Пісня про пісню
Слова: Тарас Петриненко
Музика: Тарас Петриненко
Зорепадом летять роки
У минуле, у віки.
Шлях, що пройдено не пройдеш,
Що минуло не вернеш.
Тільки пісня нам зупинить час,
Що так біжить від нас.
Тільки пісня нам поверне знов
Нашу юність і любов.
Нам дано будувать мости
У незнанії світи,
І додому, де вірно ждуть,
Довгих років, довга путь.
Тільки пісня у чужім краю
Здолає сто доріг,
І кохану нагада твою,
І далекий твій поріг.
Зорепадом летять роки
У майбутнії віки.
Серед радощів і біди
З нами пісня назавжди.
Тільки пісня поміж тисяч мрій
Поведе до майбуття.
Пісня - матір щастя і надій.
Без пісень нема життя.
Україна
Слова: Тарас Петриненко
Музика: Тарас Петриненко
Дороги іншої не треба,
Поки зорить Чумацький Шлях.
Я йду від тебе і до тебе
По золотих твоїх стежках.
Мені не можна не любити,
Тобі не можна не цвісти.
Лиш доти варто в світі жити,
Поки живеш і квітнеш ти!
Приспів 1:
Україно, Україно, після далечі доріг
Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг!
Поки кохаєм до нестями,
Іще не скоро наш кінець.
Ще, може, нашими серцями
Розпалим тисячі сердець.
Ще свічка наша не згоріла,
Ще наша молодість при нас,
А те, чи варте наше діло —
То скажуть люди й скаже час.
Приспів 2:
Україно, Україно, після далечі доріг
Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг!
Приспів 3:
Україно, Україно, після далечі доріг
Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг!
Україно, Україно, після далечі доріг
Вірне серце твого сина я кладу тобі до ніг!
Тобі до ніг!
Україна
Слова: Тарас Петриненко
Музика: Тарас Петриненко
Вважаю цю пісню другим гімном України, мені вона навіть більше подобається ніж гімн. Я її як чую, аж сльози на очах... :o
Мы в этой жизни только гости,
Немного погостим и станем уходить,
Кто раньше, кто поздней.
Все по началу было просто,
Чем дальше, тем трудней,
И жизнь летит быстрей, и мы бежим за ней.
Припев:
Как свеча, горяча,
Cтекает струйкой воска тихо жизнь моя,
И нет пути назад.
Никогда не клянись,
Не обещай, что проживешь как надо жизнь,
Взгляни судьбе в глаза.
Мы в жизнь приходим по закону
Всевластвущей судьбы,
На смену тем, кто был, и тем, кто не успел.
Все будет, как угодно Богу,
И может я спою все то, что до меня
Ушедший не допел.
Припев:
Два пути не пройти,
И от судьбы, как не старайся, - не уйти,
И жизнь возьмет свое.
А назад не смотри,
Не вспоминай свои ошибки на пути,
Иди и все пройдет.
Нам в жизни так бывает больно,
Израненной душой стремимся к небесам,
Ища спасенье там.
И можно быть судьбой довольным,
Но так и не понять, что есть и на земле,
Отдавшись небесам.
І ще одна.
Цих три пісні, це, як на мене, справді вічні пісні, однаково актуальні вони були в 89-91 і в 2004 і сьогодні думаю також
Господи, помилуй нас
Музика: Тарас Петриненко
Навіть на останнім рубежі
Промінь віри в нас ще не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Нам свою всемилість покажи
Правдою повсюди й повсякчас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Помилуй Господи
Помилуй Господи
Господи помилуй нас.
В наших грудях кулі і ножі,
Нас розіп’ято й знищено не раз,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
І з колін піднятись поможи
І благослови у добрий час
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Наші душі нидіють в іржі,
Але промінь віри не погас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Грішні діти – діти не чужі,
Отче наш, почуй їх щирий глас,
Боже, Україну збережи,
Господи, помилуй нас.
Калиниченко
17.04.2008, 22:44
А. Сердюк "Яблучко"
Не грали ми відколи,
Душа моя горить.
Гуляє гуляйполе,
Як бубони двори.
Гуляє гуляйполе,
Гуляйполе гуля.
Комусь хай очі коле,
А ми, брат, - звідтіля.
Мадаме і панове,
Зі степу я рисак.
Махновець я, махновець,
А дід мій був козак.
Нема для пісні броду,
Ти, "яблучко", котись.
Ми знаємо це зроду,
А заспівать кортить:
Приспів:
"Ах, яблучко, да ти ігрушечка,
Розбирайсь, роздягайсь, моя душечка.
Ах, яблучко, да із листочками,
Їде батько Махно із синочками!"
Ворота й двері навстіж,
Чарки аж гнуть столи.
Заходьте, наших знайте,
З губерній і столиць.
Не жали ми відколи,
Посіяне в піснях.
На сволоці підкова
Для нашого коня.
Не грали ми відколи,
Душа моя горить.
Гуляє гуляйполе,
Як бубони двори.
Гуляє гуляйполе,
Гуляйполе гуля.
Комусь хай очі коле,
А ми, брат, - звідтіля.
Приспів
Я iду багряним садом,
Туман ляга на лист опалий,
Тут колись ходили рядом,
А навкруги - весна буяла!
Приспiв:
Ой ви очi волошковi,
Мов троянди, пелюстки-вуста,
Стан твiй нiжний, смерековий,
Ти веснянко моя чарiвна.
Не забуть менi тi ночi,
Цiлунок вуст твоїх медових,
I тепер так серце хоче
Вуста твої вiдчути знову!
Приспiв.
Днi iдуть, лiта минають,
Зове душа: "Прийди кохана!",
Ти повернешся, я знаю,
Моя любов, моя жадана!
Приспiв.
Liliyah Romanova
18.04.2008, 21:04
І снилося з ночі дівчині
стрілецький романс
І снилося з ночі дівчині,
Що маки в гаю процвітали,
Що коней вороних сідлали,
І снилося з ночі дівчині.
І снився сон дивний-нежданий,
Приснився той коник буланий,
І хлопець приснився коханий,
Ох снився сон дивний нежданий.
І снився сон дивний нежданий,
Приснився дівчині коханий,
Що другу цілує, мов пяний,
Поганий сон снився, поганий.
Буде нам з тобою що згадати
Повстанська пісня
Буде нам з тобою що згадати
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гармати
І тривожний блиск твоїх очей.
Твої очі – квіти темно-сині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?
Будуть стрільна розриватись глухо
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону – послухай
Де в багряних полум’ях поля.
І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров’ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворо-чолі
В сіруватих, наче ніч, рядах.
І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І напевно ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.
Я - Крук
Слова: Анатолій Сухий
Музика: Анатолій Сухий
Я - Крук, чорний сотник УПА
Моя сотня в далекому схроні
Добрі хлопці в моєму загоні
Підуть завтра у бій
Приспів:
Ти не чекай, моя Оксано.
Додому з лісу партизана
Бо завтра знову Буде бій
І не вернеться сотник твій
Я - Крук і мені все одно.
Мені славу співає округа
Відрізняю від ворога друга
Я - Крук, чорний галицький крук
Приспів.
А пам'ятаєш, друже Карась,
Ті останні бої на Дністрі,
Пам'ятаєш той місяць, ті зорі?
Друже Карась, а ми ще живі!
А пам'ятаєш, друже Калино,
В 33-тім свою Полтавщину,
Пам'ятаєш той хліба кусок?
Друже Калино, а ми ще живі!
Приспів.
Я - Крук і мені все одно,
Я гадюку ногою додушу
Я гранату до серця прив'яжу,
Хай порве мою душу.
Приспів.
Моя улюблена пісня...
Червона троянда
Червону троянду тобі дарував,
Сміхалася ти, говорила,
Щоб довго цвіла, та навіщо зірвав,
Я іншому серце відкрила.
Приспів:
Червону троянду сьогодні віддіав я,
Це ж найдорожчий дарунок тобі,
Червона троянда, це квітка кохання,
Це спомин про зустрічі що в серці моїм.
Червону троянду тобі я зберіг,
Любима, єдина, жадана,
Та доля чомусь нас обох не звала,
Навіщо ж мені ця троянда.
Приспів:
Ще один день пройшов, ще один крок до краю,
Він пролетів як птах, так все життя мине..
Краплина в морі днів - так зірка загасає,
так дивний світ життя в моїх очах засне.
Приспів:
Зупинись на мить, бо життя мине,
Подивись на світ, пригорни мене,
Візьми з моїх рук віру і любов
І твій біль мине, ти повіриш знов, знов..
(з авторської пісні Ольги Богомолець)
Liliyah Romanova
18.04.2008, 21:43
Колись, дівчино мила
стрілецький романс
Колись, дівчино мила, то був чудовий час.
Як ще любов носила ген попід хмари нас.
Ми мріяли, зітхали, кохання присягали.
А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох".
І був би я дівчину довіку так кохав.
І був би я єдину до серця пригортав.
Та десь війна взялася, дівчина віддалася,
А соловейко тьохкав все "тьох-тьох-тьох".
І зорі мерехтіли, соловейко щебетав.
В очах сльози тремтіли, як я її прощав.
Давно те все минулось, кохання позабулось,
А в серденьку осталось все "ох-ох-ох".
Хтось та й вродиться з нас нещасливий
Я не знаю яким був мій рід
Пресвята Богородице Діво
Вирушаєм сьогодні в похід
Затріпочуть хоругви крилами
Запорізький лунатиме марш
Не зручені ми із милими
Цілий полк неодружених нас
Помолюсь я і в путь так як водиться
Треба йти до чужих вже сторон
Брони ж ти мене, Богородице
Щоби я не потрапив в полон
А якщо ненароком загину
Хай мене поховають за дня
Понесуть на руках побратими
Поведуть вороного коня
Хлопці вдарять нараз із мушкетів
Загримить полковий тулумбас
Дух мій, Діво, тоді вже відлетить
Аж на Січ, в Україну, до нас
Хтось та й вродиться з нас нещасливий
Я не знаю яким був мій рід
Пресвята Богородице Діво
Вирушаєм сьогодні в похід
Калиниченко
19.04.2008, 09:26
Пост с молитвой сердце отогреет..
(О.Погудин)
Пост с молитвой сердце отогреет,
Над землею колокольный звон.
Преподобне отче наш Андрее,
Горько читаю твой святой канон.
Что, душе, откуда плакать станем
О прошедших окаянных днях ?
Возопий и сердцем и устами:
- Боже, помилуй, не отринь меня !
О, Адаме, первый человече,
Пал в раю и плакал без конца.
Плачь, душе, и ты стоишь далече
От своего Владыки и Творца.
О, душе, доколе окаянна ?
Уподобясь Еве впала в грех.
Принеси же ныне покаянье
Господу Богу и Владыке всех.
Был изгнан достойно из Эдема
За одну лишь заповедь Адам.
О, душе, с тобою будем где мы,
Все преступая многие года ?!
О, душе, на что твоя надежда ?
Пост и плачь оружием возьми.
Облеклась в раздранные одежды,
В те, что исткал советом древний змий.
О, душе, конец уж недалече,
Воспряни, при дверях Судия.
Нам с тобою оправдаться нечем,
Что ж ты мятешься, о, душе моя ?!
Надо мной опять сомкнулись воды,
Жизнь проходит, как кадильный дым.
Был Иосиф братиею продан,
Ты же, душе, продалася злым.
Устрелен стрелой прелюбодейства
Пал Давид но покаяньем встал.
Ты ж, душе, жила лукаво с детства,
Делала злое, позабыв Христа.
О, душе, душе моя, восстани,
Близ конец, и не имеешь слез.
Воззови и сердцем, и устами,
Да пощадит тя Иисус Христос !
Припаду к Нескверной Голубице,
Весь в грехах к Пречистой припаду.
Не оставь, Всепетая Царице,
Зришь нашу скобрь и нашу беду.
О, Андрее, отче преблаженне,
Пастырь Критский, я тебе пою.
Да избегнут новых прегрешений
Чтущии верно память твою.
Чорна Рада
Трем по землі від коней та піших,
Гомін поважний мужів відважних -
Важлива подія для Січі по землі.
Гучно лунають навкруги тулумбаси.
Козаків скликають до Чорної ради,
На праведний суд закликають вони.
Похмурі обличчя на вмісткім майдані,
І вітер ворушить чорні та сиві чуби.
Скільки на смерть кошових отаманів
Звідси пішло - пам'ятають старі козаки.
"Кладу булаву і дякую за уряд", -
І вже він козак, такий як усі.
Кладу ваш пернач і дякую за уряд,
Писар, хорунжий, полковники всі, як один.
Кладу перо і каламар і дякую за уряд.
Приспів:
Чорна рада - рада правди,
Чорна рада - правди біль.
Хай Чорна рада стратить зраду,
Хай Чорна рада змиє кров,
Священную кров.
Крекнувши в долоню і розправивши вуса,
Починає найстарший закон однозначний,
Старший у літах, у війнах сповитий вояк.
Він ходив на кримчана і на султана,
На льоту ловить стріли, зна цілющеє зілля,
Вивчив прадідів мудрість, козак.
Як водиться здавна з голови починають.
Чи є на нім зрада, чи кревні гріхи?
Чи даремно за нього не пропали козаки?
Чи не продавсь він туркам, чи Польщі, чи часом Москві?
Приспів.
То було за ладом, що тримався справно
Не рік і не два, а цілі віки.
Чи не час нам сьогодні, шановна громадо,
Завести в життя ці закони дідів.
Приспів:
Чорна рада - рада правди,
Чорна рада - правди біль.
Хай Чорна рада стратить зраду,
Хай Чорна рада змиє гріх,
Цей облудливий гріх.
Константин Никольский
Мой Друг Художник и Поэт
Мой дpyг хyдожник и поэт, в дождливый вечеp на стекле
Мою любовь наpисовал, откpыв мне чyдо на земле.
Сидел я молча y окна и наслаждался тишиной
Моя любовь с тех поp всегда была со мной.
И вpемя как вода текло и было мне тогда тепло,
Когда в дождливый вечеp я смотpел в оконное стекло.
Hо год за годом я встpечал в глазах любви своей печаль,
Дождливой скyки тyсклый свет и вот, любовь сменила цвет.
Моя любовь сменила цвет, yгас чyдесный яpкий день
Мою любовь ночная yкpывает тень.
Веселых кpасок болтовня, игpа волшебного огня
Моя любовь yже не pадyет меня.
Поблекли нежные тона, исчезла высь и глyбина,
И четких линий больше нет - вот безpазличия поpтpет.
Глаза в глаза любовь глядит, а я не весел, не сеpдит
Бесцветных снов покой земной молчаньем делится со мной.
И вдохновенное лицо yтpатит добpые чеpты.
Моя любовь yмpет во мне в конце концов
И капли гpyстного дождя стpyиться бyдyт по стеклy
Моя любовь неслышно плачет yходя.
И pадyгy пpошедших дней застелит дым гpядyщих лет
И также потеpяют цвет воспоминания о ней
Рисyнок тает на стекле, его спасти надежды нет,
Hо какже мне pаскpасить вновь в цвет pадости мою любовь
А может быть, pазбить окно и окyнyться в миp иной,
Где солнечный pисyя свет живет хyдожник и позт...
Лоза.
Опять один, опять темно,
Опять немая ночь за окном.
Скользит бесшyмно вдоль стены
Холодный взгляд бездyмной лyны.
И стpyится вpемя тихо, как pyчей,
А ведь я стаpею.- Зачем ?
Опять один, не ждy звонков,
И мысли далеко-далеко.
То под землей, то в облаках,
А в сеpдце скалит зyбы тоска.
И стpyится вpемя тихо, как pyчей,
А ведь я стаpею.- Зачем ?
Пpипев:
Мы вечные стpанники в стpанном лесy ощyщений,
И стpанен наш пyть, но мы снова yпpямо бpедем,
Стyпая по листьям сомнений обид и пpощений.
А свеpхy дождем золотистым
Все падают, падают листья,- зачем ?
Мой каждый день, мой каждый час
Укpали жизни большyю часть.
Как мало сделал и постиг,
Стyпив за сеpединy пyти.
И стpyится вpемя тихо, как pyчей,
А ведь я стаpею.- Зачем ?
Банален день, банальны сны
В пpеддвеpии тысяч лет тишины.
Банален миг, когда возник
В тиши столетий мой пеpвый кpик.
И стpyится вpемя тихо, как pyчей,
А ведь я стаpею.- Зачем ?
Пpипев
Зачем ?
Океан Ельзи
Дякую
Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
І навіть так, як я хотів,
І не без бою, але й без непотрібних слів.
Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
І я живу не так, як всі,
Як за стіною, але з любов’ю на душі.
Дякую тобі
За то, шо ти завжди зі мною.
І, може, й я - твоє дитя,
Але з тобою я світу дам нове життя!
Наливаймо, браття
Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші.
Щоби Україна
Повік не плакала,
Щоби наша слава,
Козацькая слава,
Повік не пропала.
Бо козацька слава
Кровію полита,
Січена мечами,
Рубана шаблями,
Ще й сльозами вмита.
Наливаймо, браття,
Поки є ще сили,
Поки до схід сонця,
Поки до походу
Сурми не сурмили.
Бо козацька доля,
Як у полі рута -
Січена дощами,
Хрещена громами,
Ще й вітрами гнута.
Як лелечій клекіт,
Козакова вдача -
Вигукнеться сміхом,
Вигукнеться щирим,
А відлунить плачем.
Наливаймо, браття,
Кришталеві чаші,
Щоб шаблі не брали,
Щоб кулі минали
Голівоньки наші.
Кохання двох сердець
Мій коханий синьоокий,
Ти спитай у гір високих,
Ти спитай про мене в лісу
І звільни мене.
Мій коханий синьоокий
Ти спитай у рік глибоких,
Ти спитай про мене в квітів
І звільни мене.
Як спитаю я у неба,
Зорі заздрять вже про тебе,
Про кохання повні скрині
І красу твою.
Як в людей мені питати,
Чи мені тебе кохати?
Ти не слухай, що ніколи
Не знайду тебе.
Мій соколе синьоокий,
Ти спитай шляхів широких,
Ти спитай про мене в поля
І звільни мене.
Через гори і рівнини,
Через ночі, через днини
Я іду до тебе, мила,
Щоб знайти тебе.
Скаже місяць все про тебе.
Він сховає сонце й небо,
Він закриє степ і гори,
Не знайду тебе.
Як спитаю я у неба,
Хто мене сховав від тебе?
Я від жалю світ підпалю,
Щоб знайти тебе!
Скаже місяць все про тебе.
Він сховає сонце й небо,
Він закриє степ і гори,
Я знайду тебе!
Я не вернувся
Слова: Василь Чудик
Музика: Василь Чудик
Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся.
Звиняйте неню - лиха недоля мене лишила на цьому полі.
І затягнуло землю туманами, лежу посічений я ятаганами,
А по залитім кров'ю полю волочить турок вас в неволю.
Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся,
Звиняйте неню - калина в тузі, шо ви садили на щастя в лузі.
А ту калину гей піднімали ми, з ворогом лютим потанцювали ми,
Та залишили лиш зневіру, і ще дороги важкі в Сибіру.
Краяли небо сірі гуси, звиняйте неню - я не вернувся,
Звиняйте неню - то Божа воля, моя могила не серед поля.
На ній ялина уверх здіймається, Карпатське небо на ній тримається,
Сонячний промінь там через річку, на ній у тіні засвітить свічку.
Краяли небо сірі гуси, звиняйте мамо - я не вернувся,
Лиш не ломіть з розпуки руки, попідростають ваші внуки.
Камінський
20.04.2008, 11:29
Покоління
Vova ZiL'Vova
Покоління планокурів, яке тішиться тільки тим,
Що скурює стільки плану, що аж в очах стоїть дим.
Відповідні цьому жести, міміка і поведінка.
Таке враження, що тоді їм подавали мозку половинку.
Відсутні інтереси, мрії, прагнення і надії.
Думка про ще одну хавку – єдине, що тебе гріє.
Ставишся до цього просто, бо всі так роблять,
Але тебе дурять і ти стаєш громадянином покоління планокурів.
Покоління профнепридатних засранців,
Які мутять хрен знають що, а потім взривається Чорнобильська станція.
Учбові ракети пускаємо, то в будинок, де живуть люди, то в літак,
Пасажири якого більше жити не будуть.
Хотіли зробити авіа шоу, вийшла братська могила.
Пілоти повимахуватись хотіли, сотні людей замочили.
Дипломи про вищу освіту дають дебілам непрацездатним,
Які і є основою покоління профнепридатних.
Покоління проституток. Торгують душею і тілом.
За все розраховуються натурою. З ними все зрозуміло.
„Не твоє діло!”, - можливо скаже хтось з них.
„Вареха, попустись і перестань творити гріх.
На роботу треба влаштуватись.”
Закосила під дуру, розставила ноги – відпердолили усі дзури.
Береш в рот, щоб отримати 5 гривень прибутку.
Що робити, коли навколо покоління проституток?
Покоління продажних політиків, які нас опікають,
Начебто допомагають,
А насправді в дупі мають свій народ.
Власну країну, не стидаючись, обкрадають,
Грабують нас на мільйони і закордони втікають.
Дилетанти при владі вирішують долю свого народу,
А народ дуже часто характеризує їх словом „уроди”.
Хочуть від нас любові, як до героїв відважних.
Поясніть, як поважати політиків продажних?
Покоління п’яниць. Горілку п’єте, як просту воду,
Знищуючи духовну вроду свого власного народу.
Називаєте цей маразм гордістю національною,
Перетворюєте у свято таку дурницю банальну.
Невже не розумієте, любов до зли знищить вас,
Краще б ви пили народний напій, який називається квас.
Та нє! Верх беруть інстинкти і бажання ниць.
Алкогольний бізнес процвітає серед покоління п’яниць.
Покоління пофігістів, яким буквально насрати,
На те, що робиться навколо них, було б де поспати.
„ Моя хата скраю! Я нічого не знаю!” –
Це їхнє кредо, вислів, який про них все розповідає,
Якщо їх це не стосується, їх це не зачипає.
„Не моє, не шкода.” -
Отака в них байдужа мода.
Їх не цікавлять хороші і не торбують погані вісті,
Бо всі вони належать до покоління пофігістів.
Когда-нибудь
М. Минков - А. Макаревич
Когда-нибудь у предпоследнего порога
Поймём и мы, что до конца идти немного.
Тогда назад мы на дорогу обернёмся,
И улыбнёмся, но не вернёмся.
И можно вспомнить каждый шаг, но вот задача:
Наш каждый шаг был сделан так, а не иначе.
И те места, где нас покинула удача
Нам никогда не позабыть, не возвратить.
Припев:
Но будет солнце звенеть
В жёлтую медь поздней листвы.
Но будет ветер кружить,
Запах травы и синевы.
Но будет песня слышна,
Словно струна дальних лесов.
Ещё без слов.
Настанет миг, когда со мной случиться чудо.
Мой первый день придёт неведомо откуда.
И я верну назад все встречи и прощанья,
И расставанья, и обещанья.
И я пройду дорогой той, что шла от дома,
Давно знакомый путь мне станет незнакомым.
Но если даже всё случиться по-другому,
Мой самый первый день меня благословит.
Припев:
И будет солнце звенеть
В жёлтую медь поздней листвы.
И будет ветер кружить,
Запах травы и синевы.
И будет песня слышна,
Словно струна дальних лесов.
Ещё без слов.
И будет солнце звенеть
В жёлтую медь поздней листвы.
И будет ветер кружить,
Запах травы и синевы.
И будет песня слышна,
Словно струна дальних лесов.
Ещё без слов.
Андрій Панчишин.
Сварки впівголосу, щоб не почули сусіди
Секс навшпиньки, щоб не прокинувся син,
Ще один день провалився в минуле без сліду
Ще один день, ще кільканадцять годин.
Завтра прийде по горбатій бруківці мітлою,
Завтра прийде, мов на зупинку трамвай
Голос будильника і бутерброд з ковбасою
І остогидлий заварений звечора чай.
Завтра не буде від Тебе ніяких секретів
Завтра і вчора – це рідні брати близнюки,
Дощечки дві у зачовганім сірім паркеті,
Як береги однієї брудної ріки.
Втомлене серце вигукує кардіограму,
Тишу годинник товче на пилюку дрібну,
Знову вирішуєш свою хронічну проблему
Як би спітнілим чолом проломити стіну.
Калиниченко
21.04.2008, 00:14
Аквариум "Звездочка моя"
Песни у людей разные.
А моя одна на века.
Звездочка моя ясная,
Как ты от меня далека.
Поздно мы с тобой поняли,
Что вдвоём вдвойне веселей.
Даже проплывать по небу,
А не то, что жить на земле.
Облако тебя трогает.
Хочет от меня закрыть.
Чистая моя, строгая,
Как же я хочу рядом быть.
Знаю, для тебя я не бог.
Крылья, говорят, не те.
Мне нельзя к тебе на небо.
А тебе ко мне прилететь.
Поздно мы с тобой поняли,
Что вдвоём вдвойне веселей.
Даже проплывать по небу,
А не то, что жить на земле.
Дівчино кохана, йди сядь коло мене *
Слова: народні
Музика: Андрій Хавунка
Дівчино кохана, йди сядь коло мене,
Розлуки настав уже час.
Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою,
І я поцілую ще раз.
Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою,
І я поцілую ще раз.
Бо завтра я їду в далеку чужину,
Не знаю, повернусь чи ні.
А може, дівчино, без тебе загину
В далекій чужій стороні.
А може, дівчино, полюбиш другого,
Захочеш багатою буть.
За золото щастя, голубко, не купиш,
І ласки твої всі помруть.
Ти вийдеш і станеш отам коло хати,
Згадаєш про ласки мої.
Згадаєш про край той, куди я поїхав,
І очі заплачуть твої.
Дівчино кохана, йди сядь коло мене,
Розлуки настав уже час.
Йди сядь, посумуєм, обнявшись з тобою,
І я поцілую ще раз.
Лелека
Слова: Ігор Особік
Музика: Ігор Особік
Обробка мелодії: Андрій Хавунка
Лелека полетів по небу в далечінь,
І жалібний крик прощання до весни.
Приспів:
Ой не плачте ви, сивії верби,
Ваш лелека ще ся поверне.
Поверне, як не згине в далекому краю,
То з весною він ся повертає.
Вже повно в ставках ваших сліз,
Чому ж ви ще плачете верби?
По нашій ненашій землі,
І по тих, кого не повернеш.
Приспів.
Ну що ж ви сестри мої всі навзрид,
Вже гіркая вода в ставочку,
Бо цурається батька син
І плюндрує землю і мову.
Олександр Вертинський
Я опять посылаю письмо
И тихонько целую страницы.
И, открыв ваши злые духи,
Я вдыхаю их горестный хмель.
И тогда мне так ясно видны
Эти черные тонкие птицы,
Что летят из Парижа на юг
Из флакона "Нуи де Ноель".
Скоро будет весна.
И Венеции юные скрипки
Распоют Вашу грусть,
Растанцуют тоску и печаль,
И тогда будут легче грехи,
И светлей голубые ошибки,
Не жалейте весной поцелуев,
Когда расцветает миндаль.
Обо мне не грустите, мой друг,
Я озябшая, хмурая птица.
Мой хозяин - жестокий шарманщик
Меня заставляет плясать.
Вынимая билетики счастья,
Я смотрю в несчастливые лица
И под долгие звуки шарманки
Мне мучительно хочется спать.
Я опять посылаю письмо
И тихонько целую страницы.
Не корите за грустный конец
И за слов моих горестный хмель,
И теперь мне так ясно видны
Эти острые черные спицы,
Что летят из флакона на юг,
Из флакона "Нуи де Ноель".
Александр Вертинский
Алилуйя
Ах, вчера умерла моя девочка бедная.
Моя кукла балетная в рваном трико.
В керосиновом солнце закружилась победная.
Точно бабочка бледная, так смешно и легко.
Девятнадцать попов с куплетистами
Отпевали невесту мою
В куполах солнца луч расцветал аметистами.
Я не плачу, ты видишь? Я тоже пою.
Я крещу твою ножку упрямую
Я крещу твой атласный башмак,
И тебя, мою выдумку странную,
Я целую вот так, вот так.
И за гипсовой маской, спокойной и строгою,
Буду прятать тоску о твоем фуэтте,
О полете шифоновом и многое, многое,
Что не знает никто, даже "братья Пате".
Успокой меня, Господи, скомороха смешного,
Хоть в аду успокой, только дай мне забыть, что болит.
Высоко в куполах трепетало последнее слово:
"Аллилуйя" - лиловая песня смертельных молитв.
Можливо, я трохи захопився Вертинським, але не можу не навести ще цей чудовий твір
Концерт Сарасате
Александр Вертинский
Ваш любовник - скрипач. Он седой и горбатый,
Он Вас дико ревнует, не любит и бьет,
Но, когда он играет концерт Сарасате,
Ваше сердце, как птица, летит и поет.
Он альфонс по призванью. Он знает секреты,
И умеет из женщины сделать "зеро"...
Но, когда затоскуют его флежолеты,
Он - божественный принц, он влюбленный Пьеро...
Он Вас скомкал, сломал, обокрал, обезличил.
"Фам де люкс" он сумел превратить в "фам де шамбр".
А-ха, а-ха. И давно уж не моден, давно неприличен
Ваш кротовый жакет с легким запахом "амбр".
И в усталом лице, и в манере держаться
Появилась у Вас и небрежность и лень.
А-ха, а-ха. Разве можно так горько, так зло
насмехаться,
Разве можно топтать каблуками сирень?..
И когда Вы, страдая от ласк хамоватых,
Тихо плачете где-то в углу, не дыша,
Он играет для Вас свой концерт Сарасате,
От которого кровью зальется душа!
Безобразной, ненужной, больной и брюхатой,
Ненавидя его, презирая себя,
Вы прощаете все за концерт Сарасате,
Исступленно, безумно и больно любя!..
Мамина коса
*************
Ой, чого та калина віти похилила –
Чи багато цвіту, чи тяжка роса?..
Ой, чого так рано мама посивіла?
А була у неї золота коса.
Мамині дороги, мамині тривоги
Простелила доля у незнану даль.
За ворота вийде, стане край дороги,
В коси заплітає сивини печаль.
Стеляться тумани долами-лугами,
Стеляться тумани на глибокі сни...
Гей, дорого дальня, поверни до мами
Буде в її косах менше сивини.
Калиниченко
21.04.2008, 22:32
Дума про Волю
Ой, ти, батьку, батьку молоденький!
Чом ти батьку не прийдеш?
У лиху годину,
та й на Україну,
Волю чом ти не несеш?
Ой ви хлопці, хлопці українські!
Волею я дихав та вже не дишу.
Прийти не в силі,
Бо ж я у могилі
У землі чужій довгі роки лежу
Приспів:
Чорна земля, зелена трава,
Небо блакитне, хмара біла,
Жовте сонце, червона кров,
Все це змішано знов и знов.
Ой, ти, батьку, батьку справедливий!
Все вже не так, як за твоїй доби.
Повстань із могили,
Розвій вражі сили,
Знов людям чудо волі яви!
Ой ви хлопці, хлопці нерозважні!
Воля прийшла до тих хто її бажав.
Сам не діяв чудо,
Все робили люди
Я ж тільки прапор волі держав
Приспів.
Ой, ти, батьку, батьку позабутий!
Як тебе не має - так і волі нема!
Чи є наша доля
Чекати на волю,
Доки воля буде людям дана?
Ой ви хлопці, хлопці волелюбні!
Хто вам може дати то, що у вас є?
Воля не дається,
Воля дістається
Тим у кого вона в серці живе!
Приспів.
Калиниченко
21.04.2008, 22:42
Із полону
Е.Драч – В.Жданкін
Iз полону, з-пiд Iзмаїлу
Вели козаченьки
В яснi зорi, на Вкраїну
Братцiв дорогеньких.
Отаман каже жартома:
"Чом не раді йти в Батьківщину?
Може, далі йти сил нема,
То повертай до Ізмаїлу."
А сто братців засміялись,
Інші сто сказали:
"Ми жіночок-татарочок
Й діточок лишали.
Одпустіть - жалкувать не будем -
За дніпровськії плавні.
Навіть бачить вже забудем
Землі православні."
В отамана очі - хмари,
Крівцею налиті:
"Ну йдіть, плодіть яничарів,
Бісовії діти!"
І коли закурився шлях,
Запорожці коней вертали.
Зі сльозами на очах
Козаки своїх рубали
Лети, моя думо
Слова: Роман Купчинський
Музика: Роман Купчинський
Лети, моя думо, в вечірню годину
Далеко-далеко відсіль.
Лети, моя думо, у тую хатину,
Що слухає казку топіль.
Жила в тій хатині дівчина кохана,
А може й жиє - то вклонись.
Скажи її правду, болючу як рана,
Що я вже не той що колись.
Що гасне мій погляд і тихне мій голос,
А скиби зорали чоло...
Поволі в неволі сивіє мій волос,
А терня у груди вросло.
Скажи її думо, хай душу розважить,
А серцеві скаже: "корись".
Хай дармо не плаче і марно не тужить,
Бо я вже не той, що колись.
"БАТЯР Я СИ, БАТЯР"
Батяр я си, батяр з малої дитини,
Ой, дана-дана, дана-дана, гей!
Як мав штири роки, ходив до дівчини,
Ой, дана-дана, дана-дана, гей!
Батяруйте, хлопці, як я батярую,
Ні одної нічки дома не ночую.
Маю жаль на маму, маю жаль на тата,
Же мя породили такого вар'ята.
Примітивна така пісенька але мені вона дуже подобалась в 2004-2005 рр. А яка актуальна була Кірпа, Кравченко (правда їх з нормальними поховали, але всетаки ...)
Що за виконавці взагалі ....(?)
Хаммерман знищує віруси
Україна це ми
Стефан Цвейг отравився
Маяковський застрелився
Ганнібал отравився
Шикльгрубер застрелився
Зігмунд Фройд отравився
Курт Кобейн застрелився
Брайан Джонс утопився
А Гагаріна похітілі інопланєтянє
Україна це ми
Україна це ми
Самогубців не хоронять
Із нормальними людьми
Лондон Джек отравився
Граф Потоцький застрелився
Акутагава отравився
Ван Гог застрелився
Сократ отравився
Фадєєв застрелився
Ян Кертіс удавився
А Дільоз вибросився із окна
Україна це ми
Україна це ми
Самогубців не хоронять
Із нормальними людьми
Вірджинія Вульф утопилась
Цвєтаєва удавилась
Лі Бо утопився
Єсєнін удавився
І Сапфо розбилась
І Чєлінджер розбився
Стефан Цвейг отравився
Маяковський застрелився
Україна це ми
Україна це ми
Самогубців не хоронять
Із нормальними людьми
Колись дуже вразила ця пісня...
Матінка Вовчиця
Анатолій Матвійчук
У природи зайвих не буває.
Але якось у важкі часи
Оточили вовчу непокірну зграю
Хижі люди та голодні пси.
Влучно били скинуті рушниці —
І не стало вовчої сім‘ї.
Вижила вовчиця — Матінка Вовчиця.
То дрімучий ліс захистив її.
А вовчат мисливці підібрали,
Сірих нерозумних малюків.
Добре годували, довго тренували —
І навчили убивать вовків.
І взяли їх якось полювати
В тишині незайманих дібров.
І на дикій стежці їм зустрілась мати,
Найрідніша кров. Найрідніша кров.
Закриваю очі, а мені не спиться,
І до ранку марю, знову марю я,
А засну — присниться Матінка Вовчиця,
Матінка Вовчиця, наче тінь моя...
У житті по-всякому буває.
Проминають і важкі часи.
Але несвобода вовка убиває,
Виживають пси. Виживають пси.
І живуть вони життям собачим,
Звикши до суворої руки.
А ночами плачуть,
Так невтішно плачуть,
Як брати вовки,
Як брати вовки.
Mireille Mathieu
ET JE T'AIME
Paroles et musique: Eddy Marnay - Paul De Senneville
J'entends la musique
Venue d'un piano romantique
Et je t'aime
J'entends cet air qui a gagné le monde
En quelques noires en quelques rondes
Et je t'aime
La ballade qu'un amoureux avait inventé
Pour la belle qui hésitait à l'aimer
J'entends la musique
Qui a produit l'effet magique
Et je t'aime
J'entends ce message écrit pour une autre
C'est comme s'il était le nôtre
Et je t'aime
La ballade qu'un amoureux est allé chercher
Pour la belle qui a fini par l'aimer
J'entends la musique
Venue d'un piano romantique
Et je t'aime
J'entends cet air qui a gagné le monde
En quelques noires en quelques rondes
Et je t'aime
J'entends cet air qui a changé le monde
Pour toi et moi en trois secondes
Et je t'aime
Et je t'aime
Et je t'aime
Internati
27.04.2008, 13:57
Dadidam, dadida, dadidam dam.
Dadidam, dadida, dadidam dam.
Ich halte die Welt an,
die Zeit steht still.
Du bist das einzige,
was ich will.
Ich fьhlґ dein Haar, deine Hand, dein Gesicht,
es ist eine Seele die zu mir spricht.
Du bist der Song der mich durchdringt,
der mein Herz zum rasen brin