Особистості

[Liliyah Romanova]

Не знаю, чи пасуватиме воно до цього розділу, але якось мені сюди зараз пасує.

Просто іноді, коли читаєш чиюсь біографію, якісь слова сильно западають в душу і хочеться ними поділитися з іншими. От для цього ця гілка і є. :)

[Liliyah Romanova]

На бульваре Шапнель к чумазой девятнадцатилетней девчонке подошел мужчина, и "влюбленная" парочка направилась в отель. Вид у девушки был такой жалкий, что он спросил: "Зачем ты это делаешь?" "Мне нужно похоронить дочку, не хватает десяти франков",- ответила она. Мужчина дал ей деньги и ушел. Единственная дочь Эдит Джованны Гасьон умерла, и больше детей у нее не будет. Она переживет четыре автомобильные катастрофы, попытку самоубийства, три гепатические комы, приступ безумия, два приступа белой горячки, семь операции, первую и вторую мировые войны, сведет с ума толпы мужчин и умрет в 1963 году, не дожив до пятидесяти. Ее будет хоронить вся Франция, а оплакивать - весь мир. На ее могиле напишут: "ЭДИТ ПИАФ".

[Liliyah Romanova]

В трудные военные годы многие парижские модницы лишились своих парчовых платьев и боа из страусиных перьев. Вместо этого Шанель предложила им простые блузки рубашечного покроя и прямые до колен юбки - копии моделей собственного незатейливого, но всегда актуального гардероба. Парижанки с восторгом приняли "элегантную простоту от Шанель", а в начале 50-х годов модниц, признавших стиль Шанель, можно было увидеть уже по всей Европе. Причтенный костюм, кокетливая шляпка, закрывающая пол-лица, высокий каблук - образ элегантной, уверенной в себе сексуальной дамы без возраста. Не хватало лишь последнего, едва уловимого, но необходимого акцента - капли духов, которые бы подчеркнули этот имидж. Тогда Шанель создала парфюм, ставший самым известным в мире и признанный потомками произведением искусства. Свои духи Коко назвала "Шанель N 5", Всю жизнь она считала пятерку своим счастливым числом, неизменно приносящим ей удачу. Не случайно свои новые коллекции она всегда показывала именно пятого числа.

[Toyvo]

О-да... Коко была великой женщиной... Запомнила ее фразу - У женщины могут быть морщины на лице, но не на колготках. И это точно.

[SatYr]

Джим Клакр - James H. Clark
Пишуть що у нього було важке дитинсвто, також він не зміг поступити у ВУЗ в результаті чого пішов у армію. Відвідував нічні курси аби отримати бали, котрих не вистачало йому для поступлення у вуз. Нарешті отримавши бажане він поступає в універ Нового Орлеану. Тут він здобув бакалавра та мастера(Master, пишуть що то може співпадати із магістром) з фізики, також отримав доктора(PhD) з комп'ютерних наук. Працював у інших вузах. Основною його науковою роботою був геометричний ковеєр, а саме поєднання програмного та апаратного забезпечення для швидкого відтворення просторових малюнків, тепер модного 3D. За основу було взято дослідження групи, якою він керував у універі Стенфорда.
1982 він із декількома випускниками Сенфорда створює фірму Silicon Graphics або SGI.
http://upload.wikimedia.org/wikipedia/en/a/a8/Sgi.jpg
Коментар : тобто власне в цей час зародилась технологія GL, зараз на більшості комп'ютерах використовують стандартезовану OpenGL.
Згодом втративши позицію в SGI, він із Марком Андрісеном, автором веб бровзера Mosiac створює фірму Netscape.
Коментар : Отже він також доклався до інтернет технологій. Хто знає колись дуже відомий бровзер Netscape Communicator, згодом був опенсорснутий і засновано спільноту Mozіlla, відомі творіння Mozіlla, Firefox, ThunderBird, SunBird, Minimo та інші.
Згодом зацікавився медичними речами, а саме ведення обліку та інших медичних операцій за допомогою цифрових технологій.
Також він є відчимом(father-in-law) одного із співзасновників всім відомого Youtube.
Текcт із вікіпедї http://en.wikipedia.org/wiki/James_H._Clark

[SatYr]

Івасюк Володимир Михайлович
Володи́мир Миха́йлович Івасю́к (*4 березня 1949 — †середина травня 1979) — український поет і композитор. Один із основоположників української поп-музики. Автор ста семи пісень, п'ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні.
Коментар : одна з моїх юлюблених пісень "Мила моя", власне у виконанні композитора http://iwasyuk.narod.ru/mp3/Ivasiuk_-_Ya_Pidu_v_Daleki_Hory.mp3
А за Лєніна(Леніна) то взагалі мовчу, героїчний вчинок, за що його звісно покарали.

1971 режисер Роман Олексів знімає в селищі Яремча перший український музичний фільм «Червона рута», в якому головні ролі виконують Софія Ротару й Василь Зінкевич.
Докладніше можна почитати тут http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA
та тут http://www.ivasyuk.org.ua/(тут також є посилання, де можна завантажити музику)

Ось таку попсу я люблю слухати.

[Ірена]

Автор ста семи пісень, п'ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні.


Працьовитість Володі вражала всіх: і рідних, і знайомих. З Києва приїжджав додому з чорною від скрипки шиєю: грав по шість–сім годин на добу. Друзі порівнювали Івасюка за його здатність безперервно працювати з … електростанцією.



Йому, одному з небагатьох, «світила» золота медаль, якби не прикрий випадок, який уперше зіштовхнув його із системою, що потім ще не раз демонструвала свій хижий вишкір. Івасюк із друзями гуляли парком, і хтось із них вирішив закинути картуз на гіпсовий бюст Леніна, що й було зроблено. Коли ж хлопці полізли знімати картуза, незакріплений вождь раптом упав із постаменту й розбився. Усі потрапляють до міліції, невдовзі відкривають «справу Володимира Івасюка», постає питання про виключення його із комсомолу, вигнання зі школи. Зрештою, скандал «зам’яли», але в атестаті з’явилися «четвірки» з історії СРСР та суспільствознавства. Це не завадило Івасюкові блискуче скласти вступні іспити до Чернівецького медичного інституту. Однак стати студентом йому не судилося: хтось повідомив про «справу», і 31 серпня 1966 року, замість вручення студентського квитка, його звинуватили в тому, що він «нечесним шляхом пробрався у лави радянських студентів»

«Ми з Володею дружно жили, — згадує Галя. — Брат був старший за мене на два роки. Дружив із двома сусідськими хлопцями. Я за ними «хвостиком» бігала. Але Володя ніколи мене не соромився. На випускний вечір купив мені плаття і черевики. Возив на море, в гори на лижах кататися, у Прибалтику. Половину свого першого гонорару віддав, щоб я на канікули в Пітер з’їздила. Хотів усе показати. А який вродливий був — синьоокий, з кремезними плечима. Шкода, що не встиг одружитися».

деякі факти із життя Івасюка - цікава людина із непростою долею

[Ірена]

Працьовитість Володі вражала всіх: і рідних, і знайомих. З Києва приїжджав додому з чорною від скрипки шиєю: грав по шість–сім годин на добу. Друзі порівнювали Івасюка за його здатність безперервно працювати з … електростанцією.


То уривок із ще не віддрукованої статті у новому журналі, що має назву "Своя музика" кому попаде на очі - прочитайте, має бути цікаво.