Показати повну версію : Одруження: самостійний вибір чи допомога батьків?
Питання до батьків що мають дочок. Невже ви також за секс до шлюбу? от ви дивитеся на свою маленьку дівчинку, їй 5, 10 чи 15 років і вам не хочеться вберегти її від світу, коли подумаєте що якийсь хлопака... далі додумуйте самі.
Koza-Dereza
11.02.2008, 20:47
Питання до батьків що мають дочок. Невже ви також за секс до шлюбу? от ви дивитеся на свою маленьку дівчинку, їй 5, 10 чи 15 років і вам не хочеться вберегти її від світу, коли подумаєте що якийсь хлопака... далі додумуйте самі.
Батькам хто має дiвчинку рiзницi не добить - до весiлля чи пiсля весiлля. Дiвчинка завжди залишиться ангелятком для батькiв. I тим бiльше, якщо це її перша шлюбна нiч, я буду сидiти i думати "Оце вiн зараз її волочить до спальнi... бiдна моя дитина IДУ ВИЗВОЛЯТИ!!!!!"
I тим бiльше, якщо це її перша шлюбна нiч, я буду сидiти i думати "Оце вiн зараз її волочить до спальнi... бiдна моя дитина IДУ ВИЗВОЛЯТИ!!!!!"
нє ну шановна Козо-Дерезо (правильно звернувся :) ?). ви перевели на жарти серйозне запитання. я був би дуууже розгніваний якби почув, що мою доньку ......... якийсь пройдисвіт а не законний муж.
nirvanka
11.02.2008, 22:17
якийсь пройдисвіт а не законний муж
А якщо Ваша дочка з тим "пройдисвітом" мають серйозні стосунки і вони збираються одружитись?
Koza-Dereza
11.02.2008, 22:24
нє ну шановна Козо-Дерезо (правильно звернувся :) ?). ви перевели на жарти серйозне запитання. я був би дуууже розгніваний якби почув, що мою доньку ......... якийсь пройдисвіт а не законний муж.
Ви мене абсолютно не зрозумiли! Я кажу що для матерi немає рiзницi хто її доньку.... законний муж, пройдисвiт, принц чи президент. То є ваша донька, а мужик є мужиком хто б вiн не був. Бо сьогоднi вiн муж а завтра вже може ним не бути. Через те що якийсь пройдисвiт набрав статус мужа моєї доньки не вiдбирає у мене статус її матерi.
У мене є донька. А у вас?
А якщо Ваша дочка з тим "пройдисвітом" мають серйозні стосунки і вони збираються одружитись?
по перше дочка гіпотетична
по друге спочатку обовязок, а тоді право
Додано через 3 хвилини
То є ваша донька, а мужик є мужиком хто б вiн не був. Бо сьогоднi вiн муж а завтра вже може ним не бути. Через те що якийсь пройдисвiт набрав статус мужа моєї доньки не вiдбирає у мене статус її матерi.
і то також ваш клопіт кого ви своїй доньці в мужі знайшли
nirvanka
11.02.2008, 22:42
по друге спочатку обовязок, а тоді право
Перепрошую, яке право? Щось я не зрозуміла..
і то також ваш клопіт кого ви своїй доньці в мужі знайшли
Ну якщо Ваша гіпотетична дочка буде мати за чоловіка того мужчину, якого Ви їй знайдете.. Тобто вона буде жити з нелюбимим, тоді взагалі все одно до чи після, якщо вона буде нещаслива!
Koza-Dereza
11.02.2008, 22:44
і то також ваш клопіт кого ви своїй доньці в мужі знайшли
Це в середньовiччi та в країнах третього свiту мами i тати дочкам чоловiкiв шукають. I ще напевно у арабiв так.
Ви своїй дочцi теж будете мужа шукати?
Додано через 2 хвилини
Lotr_an - скажiть ви жонатий?
От ви особисто вважаєте себе пройдисвiтом чи нi? Бо по вашим висловлюванням всi хто не є законним мужем є пройдисвiти.
Міркування пана lotr_an базуються на такому почутті, ніби статевий акт - це щось гидке. Але ж це приємно для обох партнерів. Невже Вам неприємно, щоб Вашій дочці було приємно? Такі собі гіперревнощі.
здається я попав :)
Перепрошую, яке право? Щось я не зрозуміла..
обовязок - одруження, право - секс.
Ну якщо Ваша гіпотетична дочка буде мати за чоловіка того мужчину, якого Ви їй знайдете.. Тобто вона буде жити з нелюбимим, тоді взагалі все одно до чи після, якщо вона буде нещаслива!
то не факт. я їй нормального підшукаю :)
Це в середньовiччi та в країнах третього свiту мами i тати дочкам чоловiкiв шукають. I ще напевно у арабiв так.
Ви своїй дочцi теж будете мужа шукати?
так, а ще це традиційно в Україні.
Lotr_an - скажiть ви жонатий?
ні. і ви далеко не перша, хто запитує це в мене тут на ЛФ :)
От ви особисто вважаєте себе пройдисвiтом чи нi? Бо по вашим висловлюванням всi хто не є законним мужем є пройдисвiти.
Ні не вважаю себе (любимого) таким: "пройдисвітом".
а висновок то ваш... бо я вважаю, що є хлопці які ЦЕ роблять без розбору і часто так виходить, що одна сволота позбавляє невинності десятки дівчат, які потім травмуються (психічно) і стають невідомо ким (психічними руїнами). і потім скарги на нормальних хлопців, які десь не вписуються в ті рамки, які дівчата (збезчешчені) починають ставти перед протилежною статтю, чи не можуть знайти пару. так я впадаю в крайнощі, але ці крайнощі обєктивно зумовленні травматичністю ситуацій який той горезвісний секс викликає.
Додано через 1 хвилину
Міркування пана lotr_an базуються на такому почутті, ніби статевий акт - це щось гидке.
та ні...
nirvanka
11.02.2008, 23:46
ні. і ви далеко не перша, хто запитує це в мене тут на ЛФ
Вибачте за нескромне питання, а що Вам мама ще жінку не знайшла?
Додано через 4 хвилини
І взагалі варто розрізнити поняття: секс до шлюбу зі своїм хлопцем коханим і секс зі всіма підряд заради сексу. Я за перший випадок і думаю, що форумчанки, які теж ЗА секс до шлюбу, мають на увазі теж цей випадок.
А Ви, чомусь, тільки про другий випадок говорите.
П.С. Цікаво буде почитати Ваші думки стосовно цієї теми, коли Ви будете шалено закохані в жінку, з якою будете планувати. І бажаю Вам щиро, щоб Ви таки одружились з коханою жінкою, а не з тою, яка задовільнить Ваших батьків!
Вибачте за нескромне питання, а що Вам мама ще жінку не знайшла?
ні але повірте активно цим займається :) інше питання чи я піддамся. але тут звиняйте я все таки мужчина, а дочка то зовсім інше. і будь-ласка не грузіть мене тою гендерною рівністю\нерівністю.
Це в середньовiччi та в країнах третього свiту мами i тати дочкам чоловiкiв шукають. I ще напевно у арабiв так.
а хіба ж не буває так, що дозволивши дитині повністю самій обрати свого майбутнього чоловіка/дружину, давши їм повну свободу дій, потім батьки себе карають? не в однієї знайомої мені людини траплялось так, що затьмарені почуттями, емоціями, діти були впевнені, що це - їх доля. і віддавались цій долі цілком і повністю. а потім раптом відкривались очі, дитина казала батькам:"а чому ж ви мене не попередили, просто змовчали і не сказали, що це - не та людина?". батьки також помиляються.але ж хіба можна так повністю усуватись від батьківської турботи.
Я кажу що для матерi немає рiзницi хто її доньку.... законний муж, пройдисвiт, принц чи президент. То є ваша донька, а мужик є мужиком хто б вiн не був.
не віриться, що матері все сприймають саме так.:(
і то також ваш клопіт кого ви своїй доньці в мужі знайшли
ну, може, не знайшли, але принаймні не стояли осторонь, з бажанням якнайкращого майбутнього для своєї дитини. бо спочатку матері
немає рiзницi хто її доньку
,а потім трапляються розлучення, душевні травми, нерозуміння. а де є нерозуміння - нема любові. знову ж таки, як це так "все одно"? не розумію. це що,як хлоп якийсь недостойний, то просто закрити на то очі і сказати донці: "сама обирай", а потім до доньки ставитись добре, як до
ангелятком для батькiв
, а до її чоловіка буде ставлення як до чужака?
я не розумію.
Маюнко низький уклін. все що я думав чітко висловила! ДЯКУЮ
Koza-Dereza
12.02.2008, 00:47
Мда... Я напевно на китайськiй мовi висловлююсь...
так, а ще це традиційно в Україні.
Не говорiть такого... у нас не Iндiя. Я не одну жiнку з Iндiї зустрiчала тут в Америцi яка тiкала вiд насильного шлюбу що їй пiдшукали добрi батьки.
Ні не вважаю себе (любимого) таким: "пройдисвітом".
а висновок то ваш... бо я вважаю, що є хлопці які ЦЕ роблять без розбору і часто так виходить, що одна сволота позбавляє невинності десятки дівчат, які потім травмуються (психічно) і стають невідомо ким (психічними руїнами). і потім скарги на нормальних хлопців, які десь не вписуються в ті рамки, які дівчата (збезчешчені) починають ставти перед протилежною статтю, чи не можуть знайти пару. так я впадаю в крайнощі, але ці крайнощі обєктивно зумовленні травматичністю ситуацій який той горезвісний секс викликає.
Я вас не вважаю пройдисвiтом! Я спиталась чи ви себе таким вважаєте, бо кажете що тiльки законний муж може добре ставитись до жiнки.
Я ж не говорю про якихось сволот хто буде кривдити мою дитину (не дай Боже) I ще раз кажу, що якщо хтось кривдить вашу дитину то це не грає ролi - чоловiк в законi чи бойфренд. Патика в руки i на мiни!
Я так само дуже проти раннього сексу дiвчаток ( та й хлопчикiв, але по iншим причинам) Тому я вже ранiше тут писала що дiвчину треба виховувати так аби вона розумiла де правильно а де нi. I бути дитинi в допомозi як порадник!
а хіба ж не буває так, що дозволивши дитині повністю самій обрати свого майбутнього чоловіка/дружину, давши їм повну свободу дій, потім батьки себе карають? не в однієї знайомої мені людини траплялось так, що затьмарені почуттями, емоціями, діти були впевнені, що це - їх доля. і віддавались цій долі цілком і повністю. а потім раптом відкривались очі, дитина казала батькам:"а чому ж ви мене не попередили, просто змовчали і не сказали, що це - не та людина?". батьки також помиляються.але ж хіба можна так повністю усуватись від батьківської турботи.
Маюночко, ви мене дивуєте. Ви така романтична особа i говорите про обрання судженого батьками. Ви б вийшли замiж за хорошого хлопця Сашка який є сином тьотi Вiри що працює з вашою мамою, бо Сашко вчиться на мiжнародних вiдносинах, любить маму i буде мати квартиру у спадок? Напевно вам би треба було бiльше знати про нього, а не лиш поверхнi даннi. Так, звичайно, резюме вiдмiнне, будь-якiй мамi пiдiйде.
Мама звичайно досвiченим оком може порадити дитинi, але щоб шукати когось на свiй смак i вибiр дитинi в чоловiки чи жiнки?????
не віриться, що матері все сприймають саме так.
Спитайтесь у своєї мами, я впевнена що нi ваша мама нi тато не уявляють свою донечку в обiймах мужчини.
ну, може, не знайшли, але принаймні не стояли осторонь, з бажанням якнайкращого майбутнього для своєї дитини. бо спочатку матері
Цитата:
Допис від Koza-Dereza
немає рiзницi хто її доньку
,а потім трапляються розлучення, душевні травми, нерозуміння. а де є нерозуміння - нема любові. знову ж таки, як це так "все одно"? не розумію. це що,як хлоп якийсь недостойний, то просто закрити на то очі і сказати донці: "сама обирай", а потім до доньки ставитись добре, як до
I не виривайте слiв з контексту. Я досить чiтко написала що всерiвно хто не в тому розумiннi що байдуже i я не дбаю. А НАВПАКИ - що дуже дбаю!!! I ПИЛЬНУЮ щоб мою доню нiхто не ображав, будь то чоловiк чи бойфренд. Менi однаково кому по пицi наваляти. I не кажiть що вiн менi наваляє. Бо коли матiр розлючена то за дитину горло перегризе, як звiр! Це я вам гарантую!
I не виривайте слiв з контексту. Я досить чiтко написала що всерiвно хто не в тому розумiннi що байдуже i я не дбаю. А НАВПАКИ - що дуже дбаю!!!
Кізонько, я вас образити не хотіла.але зрозуміла все навпаки. значить, не дуже-то чітко було написано чи я не так уважно прочитала.
Маюночко, ви мене дивуєте. Ви така романтична особа i говорите про обрання судженого батьками. Ви б вийшли замiж за хорошого хлопця Сашка який є сином тьотi Вiри що працює з вашою мамою, бо Сашко вчиться на мiжнародних вiдносинах, любить маму i буде мати квартиру у спадок? Напевно вам би треба було бiльше знати про нього, а не лиш поверхнi даннi. Так, звичайно, резюме вiдмiнне, будь-якiй мамi пiдiйде.
Мама звичайно досвiченим оком може порадити дитинi, але щоб шукати когось на свiй смак i вибiр дитинi в чоловiки чи жiнки?????
я мала на увазі, що діти роблять самостійний вибір, але ж зважаючи на думку батьків. я собі не уявляю, щоб я виходила заміж чи навіть зустрічалась з хлопцем, на якого моя мама дивилась би скоса. я точно знаю, що вона завжди хоче найкращого для мене. тому її думка є для мене авторитетною і важливою.
тисячу разів бувало, що мені не подобалось те, що мама каже, і я робила по-своєму, а потім все одно ж виявлялось, що права була вона.
Koza-Dereza
12.02.2008, 00:56
я мала на увазі, що діти роблять самостійний вибір, але ж зважаючи на думку батьків. я собі не уявляю, щоб я виходила заміж чи навіть зустрічалась з хлопцем, на якого моя мама дивилась би скоса. я точно знаю, що вона завжди хоче найкращого для мене. тому її думка є для мене авторитетною і важливою.
Ну бачите, у вас є дуже добрi вiдносини з мамою! Я прагну саме того з моєю донькою коли прийде час. :)
Додано через 46 секунд
Кізонько, я вас образити не хотіла.але зрозуміла все навпаки. значить, не дуже-то чітко було написано чи я не так уважно прочитала.
Може i не чiтко :) Може я задовго тут живу :(
Маруся-мама
12.02.2008, 00:58
Мама звичайно досвiченим оком може порадити дитинi, але щоб шукати когось на свiй смак i вибiр дитинi в чоловiки чи жiнки?????
Може це люди надивились кіна "Because, I said so" :D:D:D
Там мама дочці вибирала чоловіка по-інтернету. Файне кіно, як хто ще не бачив то подивіться.
А може їм хочеться услуг тьоті Соні? Бо в ортодоксальних іудеїв по-сьогодні є жінка яка займається зводженням людей і підшукуванням доброї пари.
Додано через 2 хвилини
тисячу разів бувало, що мені не подобалось те, що мама каже, і я робила по-своєму, а потім все одно ж виявлялось, що права була вона.
Це підсвідомо, бо вона вам сказала і ви побачили те чого не бачили до її зауваження.
Доречі, моя мама мені казала іти за ту людину ака є зараз моїм чоловіком, а я казала що не піду. Але ж він, зараза така, так добре цілував що я забула чого я мала за нього не йти :D:D:D:D:D:D
я собі не уявляю, щоб я виходила заміж чи навіть зустрічалась з хлопцем, на якого моя мама дивилась би скоса.
Моя мама дивилася скоса. І досі дивиться. Але з повагою поставилася до мого вибору. За що я їй дуже вдячна. Бо знайшла ту єдину людину, з якою ми підійшли одне одному, будучи цілком різними, склалися як пазли, як сказала нещодавно одна моя коліжанка.
в роки юності якби мені батьки сказали що от там гарна чудова розумна місс світу і тд і не пішов би ти з нею познайомитись то я би з чистого спротиву(я шо каліка шо мені шукають-сам знайду)не пішов і ще би лекцію їм прочитав що недобре сумніватись в рідному синові і його вмінні знайти кохану
Тема потихенько сповзла з "сексу до весілля" до "а мені мама казала". :)
То і я вже продовжу. А моя мама не була проти, як я заміж виходила. А тато був. Так його і все наше спільне життя й не любив, хоча того і не показував.
А щодо розмови в тему, то молоденькі мамочки, що діти в памперсах. Як доростуть ваші дітки, то зовсім по-іншому говорити будете. І не буде вам все одно, з ким ваша доня, синок волочиться, спить, аби їм добре було. Моя подружка, що живота наперед придбала в молодості, свою доньку контролювала, як ненормальна. Я раз не витримала і штиркнула їй, що "ти ж сама, пам"ятаєш, яка була?". На що вона мені відповіла, що її мама не переймалася дуже нею. А вона своєю дитиною переймається. І не хоче щоби її донька жила з чоловіком, за якого вже МУСИТЬ йти заміж. От така хвілософія. ;)
Liliyah Romanova
12.02.2008, 07:37
я собі не уявляю, щоб я виходила заміж чи навіть зустрічалась з хлопцем, на якого моя мама дивилась би скоса. я точно знаю, що вона завжди хоче найкращого для мене. тому її думка є для мене авторитетною і важливою.
Щось радити чи краще промовчати? ;) :p
А хіба нема так: самостійний вибір з благословіння батьків? ;)
Мій син з різними дівчатами ходив і я проти багатьох була проти. Він то мене не слухав, але я своє говорила щоразу. Я йому нікого не вибирала, але коли він почав зустрічатися з теперішньою своєю дружиною, то ми дуже зраділи, бо дівчина була, хоч і з багатодітної, але хорошої сім"ї, скромна, ввічлива. І як я йому сказала, що от ця мені дівчина справді подобається і всі в родині його похвалили, то він почав тоді нею нехтувати. От така протидія відразу. Я тоді замовкла, а він то зустрічався, то ні. З іншими знову волочився. Почав мені наговорювати, що "Ви не знаєте", яка то відьма. Мене то так розізлило, що я раз йому виказала, що він такий зволочений ТАКОЇ ДІВЧИНИ не достоєн навіть. І що вона дурна, що його ще хоче. Вона дуже гарненька була (і є), тендітна, біленька - красуня! І хлопці за нею інші упадали, а вона таки хотіла мого сина. Потім так сталося, що він встепенився і вони почали зустрічатися. Але її батько дуже протистав, що не віддасть за такого бандита. Коротше - розійшлися і він дуже страждав. Потім якусь іншу дівчину почав обходжувати, але я бачила, що він її не любить, а тужить за Олесею. І так раз сталося, що ми її взяли на роботу в українську школу і мій син приїхав забирати малих. Побачилися - і все! Через пару місяців були заручини. :) Вже три роки живуть, як голубки. Завтра якраз ювілей. Щойно дзвонив, щоби я завтра була за посильного. Завезла до неї на роботу три букети квітів на річницю їхнього шлюбу і весілля. От така історія. :)
П.С. Від себе - золота дитина і невістка. :)
Питання до батьків що мають дочок. Невже ви також за секс до шлюбу? от ви дивитеся на свою маленьку дівчинку, їй 5, 10 чи 15 років і вам не хочеться вберегти її від світу, коли подумаєте що якийсь хлопака...
Хочеться.
Хочеться вберегти її від світу, зараз не відводити в садок, де якийсь хлопчик (майбутній хлопака) сипле пісок на голову. Потім не відпускати саму гуляти, мало які хлопаки на дорозі стрінуться. Не пустити в Карпати з ночівлею, крім того всього, ще й простудитися можна. Не дозволити вчитися в іншому місті і жити в гуртожитку.
Але я цього робити не буду, принаймні постараюся не бути категоричною, бо розумію доньку і поважаю її.
А стосовно саме сексуального виховання, то воно не починається в 15 років і не стоїть окремо від виховання в принципі. Думаю, моя роль, як мами полягає не в тому, щоб заборонити "секс до шлюбу", а втому, щоб допомогти розрізнити пройдисвіта і нормального хлопця.
Щось радити чи краще промовчати?
Лілю, ти не радь, а висловлюйся. бо це ж форум:)
а взагалі я шокована, що одна тема перейшла з восім іншу. бо я мала на увазі якраз те, що хорошим батькам не може бути все одно, "з ким їх дитина" - та і то трапилось через те, що не до кінця зрозуміла Козу-Дерезу.:)
що ж, взагалі-то тема хороша і цікава.
висловлюсь і по ній. жити з обранцем не мамі і не татові, а мені - тому і вибір зроблю я. але ми з мамою в багатьох моментах дуже схожі(так склалось: вона мене сама виховала з бабцею - і на моє виховання скарг не дуже багато я почула за життя, може, якби був батько поруч, то інакше б я на все дивилась - не знаю), тому не думаю, що наші смаки і погляди на моє майбутнє аж так кардинально можуть відрізнятись.
nirvanka
12.02.2008, 14:26
Якби я слухала свою маму, то б вчилась на економіці серед купи дівок, які тільки і теревенять про "хто що купив" і "хто з ким і де"..
Я б вийшла за нелюбимого, бо він мамі підходив, адже в нього була трикімнатна квартира!..
Я б не їздила на лижі, які я обожнюю..
Я б.. і т.д..
Завжди все робила по-своєму, маму тільки ставила перед фактом. І зараз вона гордиться мною і тішиться, бо я - щаслива! :)
П.С. Маму треба слухати, але чинити все таки, слухаючись свого серця..
В основі цієї проблеми є припущення що усі хлопці пад... нехороші люди, а дівчата наївні і довірливі створіння. Але ж у реальному житті так не є!
А тому будучи особою чоловічої статі і сам не маючи на меті жодного поганого наміру, мушу не погодитися з тими, хто будь-яких дошлюбних стосунків.
І хоча сам не маю досвіду з боку батька, але вважаю, що у нормально вихованій дитині потрібно вчасно перестати бачити маленьку дівчинку...
Маруся-мама
12.02.2008, 16:29
В основі цієї проблеми є припущення що усі хлопці пад... нехороші люди, а дівчата наївні і довірливі створіння. Але ж у реальному житті так не є!
І хоча сам не маю досвіду з боку батька, але вважаю, що у нормально вихованій дитині потрібно вчасно перестати бачити маленьку дівчинку...
Але це не лише до дівчат відноситься а й до хлопців також. Знаю не одну сім*ю де мамця з великої любові до сина розбила подружжя.
Наш отець дуже сварив наших жінок-мам що ми не вміємо виховувати хлопців - майбутніх мужчин. Ми, мами, нераз дуже хочемо догодити свому маленькому хлопчику і не заставляємо його прибирати за собою, чи вчитись самому собі взяти їсти а чи попрати. І це просто велика біда, бо так виховується трутень.
У відповідь дівчат виховують що або вона принцеса і їй все належиться, або що вона рабиня і має хлопові догоджати забуваючи про себе.
Це все крайності!
Давайте почнемо з себе і не дозволимо нашим синам лежати пролежнем на дивані, а будемо вчити їх прибирати за собою, вчитись варити, шити, прати, мити підлоги. А дівчат у відповідь вчити не лише прибирати в хаті і варити їсти а й розумітись що таке 6-ти циліндровий двигун і карбюратор.(приміром)
А в особисте життя краще не пхатись. Діти ітак є відбиток своїх батьків.
Допис від lotr_an
Питання до батьків що мають дочок. Невже ви також за секс до шлюбу? от ви дивитеся на свою маленьку дівчинку, їй 5, 10 чи 15 років і вам не хочеться вберегти її від світу, коли подумаєте що якийсь хлопака...
Я дивлюсь на свою 5-ти і 4-ри річних дівчат і в мене нема такого страшного бажання вберегти їх від світу. Звичайно що я буду з ними говорити про всі наслідки сексу до шлюбу, бо воно не лише може закінчитись якоюсь фізіологічною травмою а й психологічною. Я можу з ними лише говорити і їх виховувати, але прийде час коли вони стануть розумнішими за мене і самі нароблять своїх помилок. Маму вони тут не послухають. Прийде час і вони мене покинуть а самі полинуть в далекі світи, а мені залишиться лише вірити що я їх виховала правильно і вони зможуть зробити більш менш правильний вибір а я в свою чергу сидітиму вдома і буду молитись за них і вдень і вночі, аби Бог був з ними всюди і у всьому.
Давайте почнемо з себе і не дозволимо нашим синам лежати пролежнем на дивані,
А,на дивані так фа-а-йно полежати...
http://casa-latina.ru/s/s/icon_muede.gif
Liliyah Romanova
12.02.2008, 16:39
Лілю, ти не радь, а висловлюйся.
То був жарт. ;)
Що мало бути видно зі смайлів. :shy:
Бо ж відомо, що люди не міняються. Хіба дуже сильно захочуть і постійно над собою працюватимуть.
Додано через 28 секунд
а взагалі я шокована, що одна тема перейшла з восім іншу
Звична річ на форумі. :)
Маруся-мама
12.02.2008, 16:49
А,на дивані так фа-а-йно полежати...
знаю... а він щей так файно влаштований в кімнаті - якраз напроти телевізора :cowboy:
А,на дивані так фа-а-йно полежати...
знаю... а він щей так файно влаштований в кімнаті - якраз напроти телевізора
Не дают...
http://casa-latina.ru/s/s/icon_12.gif
Маруся-мама
12.02.2008, 17:00
Не дают...
Дискримінація, нє? :D:D
Дискримінація, нє?
Гірше...
http://casa-latina.ru/s/s/icon_69.gif
Liliyah Romanova
12.02.2008, 18:39
Одна мамина подруга вийшла заміж аж у 42 (перший раз) після того, як померла її мама. До того часу всі були "якісь не такі" і "мамі не подобалися". І сумувала вона, що мама її весілля не дочекалася, але подруги її дружно казали, що воно і сумно, і не дуже, бо може, би й досі сім"ї не мала.
тисячу разів бувало, що мені не подобалось те, що мама каже, і я робила по-своєму, а потім все одно ж виявлялось, що права була вона.
А на 1001-й раз може трапитися навпаки. Треба уважно слухати поради, неупереджено їх аналізувати і робити СВОЇ висновки.
і вам не хочеться вберегти її від світу, коли подумаєте що якийсь хлопака... далі додумуйте самі.
Мдяяя.Що ж можу вам порадити хіба ось це:
http://img81.imageshack.us/img81/4824/keyhj6.jpg
я образився майже на всіх, правда трошки... більше ображатися просто нема сенсу
усьо ваша правда http://i.smiles2k.net/big_smiles/big_smiles_8.gif (http://smiles2k.net/big_smiles/7/index.html)
Додано через 48 хвилин
sem41*(Нині)
Семе якщо ви думаєте, що я то серйозно в своєму останньому пості, то забирайте карму :)
Семе якщо ви думаєте, що я то серйозно в своєму останньому пості, то забирайте карму
Кармою не торгую!! Сподобався Ваш допис- поставив плюс. :) І не просіть не заберу:beee:
Наш розум сприймає це як "без розбору". Хоча насправді це інстинктивне бажання передати далі свої гени, що цілком природно. Тому хлопець який лишає невинності десятьох дівчат теоретично передає більше своїх генів далі, ніж той хто робить це з 1-2 дівчатами.
Хоча ми є люди, не слід забувати про наші інстинкти.
Ні не вважаю себе (любимого) таким: "пройдисвітом".
а висновок то ваш... бо я вважаю, що є хлопці які ЦЕ роблять без розбору і часто так виходить, що одна сволота позбавляє невинності десятки дівчат, які потім травмуються (психічно) і стають невідомо ким (психічними руїнами).
Наприклад які це рамки, в які треба конче вписатись?
і потім скарги на нормальних хлопців, які десь не вписуються в ті рамки, які дівчата (збезчешчені) починають ставти перед протилежною статтю, чи не можуть знайти пару. так я впадаю в крайнощі, але ці крайнощі обєктивно зумовленні травматичністю ситуацій який той горезвісний секс викликає.
ви не зустрічали дівчат які прагнуть помсти, які вважають що над ними вчинили наругу, не зустрічали знедолених?
ви не зустрічали дівчат які прагнуть помсти, які вважають що над ними вчинили наругу, не зустрічали знедолених?
таких ні
але я зустрічала інших, яким в 30 років немає з ким незайманість втратити, неврозів там більш, ніж досить
а взагалі, що це міняє в моєму житті, якщо хтось вважає, що над ним вчинили наругу?
і я щось не зовсім зрозуміла: ви маєте на увазі згвалтування?
якщо так, то це зовсім інша розмова
бо я вважаю, що є хлопці які ЦЕ роблять без розбору і часто так виходить, що одна сволота позбавляє невинності десятки дівчат, які потім травмуються (психічно) і стають невідомо ким (психічними руїнами). і потім скарги на нормальних хлопців, які десь не вписуються в ті рамки, які дівчата (збезчешчені) починають ставти перед протилежною статтю, чи не можуть знайти пару. так я впадаю в крайнощі, але ці крайнощі обєктивно зумовленні травматичністю ситуацій який той горезвісний секс викликає.
ви звідки робите такі висновки? тим більше, що наскільки я розумію ви сексом не займаєтесь
не всі дівчата після втрати цноти стають психічними руїнами і життя їхнє зруйноване. ви що здуріли? та навіть після згвалтування жінка з часом оговтується і нормально ставиться до сексу і має стосунки
а ви говорите про секс з обопільної згоди як про страшну катастрофу
ви не думаєте, що ті дівчата про яких ви так переживаєте мають іншу думку?
і не всі вважають що вони обезчесчені
і не всі не можуть знайти пару
коротше, я не розумію чому ви весь час говорите дійсно про якісь крайні випадки
чи може перед вами багато дівчат сповідалося?
тим більше, що наскільки я розумію ви сексом не займаєтесь
Звідки такі думки?
Через бороду?
http://casa-latina.ru/s/s/icon_megawahnsinnig.gif
Звідки такі думки?
Через бороду?
http://casa-latina.ru/s/s/icon_megawahnsinnig.gif
неа, через дописи в кількох темах
А чого ми все про дівчаток?:cowboy: А давайте і про хлопчаток! Розумію вас lotr_an. Я би також не хотіла, щоб мій гіпотетичний синочок лишився невинності до одруження,через якусь пройдисвіткуhttp://www.kolobok.us/smiles/standart/grin.gif....
Додано через 51 секунду
Най буде жити зі мною. Поки я "добро" не дам...
Странная тема, по-моему у автора просто проблемы....
Какая разница мальчики или девочки? До шлюба или после? Главное, что б счастливы были и пришло все в свое время, т.е уже во взрослой жизни, а не в детстве..
Это уже выбор только наших детей, нам остается только принять его и все. Что тут неясного...
хіба я кому перечу. я думки свої представляю. більше того я відкритий до розмови, до розуміння і перейняття досвіду, чи знань, на відміну від деяких, які чують лише самих себе.
хіба я кому перечу. я думки свої представляю. більше того я відкритий до розмови, до розуміння і перейняття досвіду, чи знань, на відміну від деяких, які чують лише самих себе.
Вы просто слишком теоретизируете, а реальность такова, что я уже не сейчас не имею права вмешиваться в личную жизнь своих сыновей, да они и не допустят этого сами.
Так и с девочками. Мир меняется и то, что было нормальным для меня даже, сейчас уже анахронизм. Мои молодые родственницы все уже выходили замуж, прожив с избранником вместе несколько лет. Ну и что?... Что это меняет? Расписались, когда решили заводить детей, а до этого делали карьеру. Кстати, она у обоих успешная.
nirvanka
16.02.2008, 00:06
ви не зустрічали дівчат які прагнуть помсти, які вважають що над ними вчинили наругу, не зустрічали знедолених?
Особисто я не зустрічала. Навіть якщо в когось і був секс з хлопцем, для якого то був просто секс, то це ще не було "знедолення"! То було задоволення в першу чергу, бо якщо дівчина згідна на секс з хлопцем, то вона вже частково бере відповідальність за те, що робиться. Якщо хлопець використав дівчину, то тут є і її вина - не треба було віддаватись тому, в кому не впевнена..
Часто дівчата закохані по вуха і ні чого не бачать крізь рожеві окуляри, але то ще не значить, що в цьому нема їх вини. Їх же ніхто не примушує!
А якщо про наругу, як про згвалтування, то це вже абсолютно інша тема.
П.С. lotr_an, складається таке враження, ніби Ви говорите про конкретний приклад, про реальну історію. То може поділитесь в чому там була справа?.. А то до кінця не зрозуміло про що саме Ви говорите..
П.С.2. І, як сказала ZOOM, давайте і про хлопців поговоримо. Їх же так само дівки використовують! Хто для сексу, хто заради грошей, хто просто так, щоб не відставати від подружок. Не треба з дівчат робити слабку стать, адже все таки вони крутять хлопцями більше, ніж хлопці дівчатами..
ivansstef
16.02.2008, 01:38
нє ну шановна Козо-Дерезо (правильно звернувся :) ?). ви перевели на жарти серйозне запитання. я був би дуууже розгніваний якби почув, що мою доньку ......... якийсь пройдисвіт а не законний муж.
Давайте називати речі своїми іменами.. А що з того зміниться якщо Ваша донька прийде і Вам скаже.. " От вчора я стала ЖІНКОЮ" ? станете менше любити її??
У мене дві доньки.. І я абсолютно нормально сприймаю що настане час коли якісь хлопці займуться з ними коханням..
Це природньо..
А ДО шлюбу чи після, то вже справа Вашого виховання...
тує не може бути єдиної думки, звичайно.. і моя не претендує на істину.
але.
в традиційних індійських сім"ях (про які хтось навіть згадував вище), наприклад, вважається, що любов приходить тільки з часом.
а головним має бути добровільне бажання просто будувати хороші стосунки. так досі є в арабських заможних родинах, з якими я маю справу, американізованих достатньо, щоб дівчата в тих родинах були визначені як феміністки-емансіпе і могли б тактовно ухилитися від такого силування, проте ... і там, і там дівчата буває бачать нареченого 10-20 разів до весілля.
в обов"язки батьків та родини входить зібрати якнайповнішу інформацію про "хлопців на виданні" і вибрати кілька для знайомства. це цікаво... напевно дуже цінується дипломатичність та погідливий характер.
тоді є більше шансів, що в парі опиняться листки з одного дерева, - тип сім"ї, умови виховання, відношення між собою старшого покоління.
і найголовніше, - при підтримці й найактивнішій участі цілої родини в такій справі молоді самі відносяться до майбутніх заручин дуже відповідально.
на мою думку усе ж, чим пізніше людина одружується, тим менше вона звертає увагу на поради близьких. і навпаки, 17-22 років недосвідчені молодята мали б прислухатись.
а головна моя думка - законодавчо заборонені шлюби до 25 років. :) може навіть до 30-ти.... :)
а як же інтимна сторона справи, запитаєте ви? :shy:
кожен би знайшов свій вихід, але певно, що було б менше нещасних людей.
А ДО шлюбу чи після, то вже справа Вашого виховання...
о!
17-22 років недосвідчені молодята мали б прислухатись.
ми побралися, коли мені було 22, хоча зустрічалися від 19-ти. Так проблеми були, були помилки, сварки, але й було бажання їх вирішувати самостійно, а не бігти за порадою до батьків. Але правий Іван, то ще й справа виховання. Бо в усіх суперечках ми обоє ставили собі за мету щасливий шлюб, а не кожен своє зверху - а це зовсім інша позиція. Бо варіант розлучення ніколи не стояв навіть на дуже далекому горизонті.
А ще був і в мене, і в чоловіка досвід життя з бабусями, тому ми з самого початку вирішили, що житимемо окремо. Чоловікова мама жила зі своєю, то ж вона не могла зрозуміти, чого нас несе в якусь діру, коли є 4-кімнатна хата і "допомога", а от моя, маючи гіркий досвід бути невісткою, нас підтримала і зробила все, щоб нам у цьому допомогти.
при нынешней жизни все-таки рановато 22 года.. Не раньше 25-26 или 30, когда уже есть нормальная специальность, карьера и самостоятельность... Иначе все равно будет зависимость от родителей не один год, а это нехорошо..
Иначе все равно будет зависимость от родителей не один год, а это нехорошо..
Залежність була. Головне, аби правильно розставити акценти. Нам це вдалося.
Залежність була. Головне, аби правильно розставити акценти. Нам це вдалося.
О чем и речь, что была.. А моей тете (в Кривом Рогу) просто позвонили (из Днепропетровска) и пригласили на свадьбу дочери в собственную квартиру, строго-настрого приказав никакие банки с солениями с собой не тащить, а то у них уже билеты куплены через пару дней на тур в Египет... Сейчас, кстати, есть внучка, с которой сидит нянька, т.к. и у мужа и у жены очень успешная карьера и дома долго сидеть некогда было...
zet, мені з моїм "традиційним" вихованням наш варіант більше подобається. зірок ми з неба не знімаємо, але всього в своєму житті досягали разом. І це багато варте.
Я сама шла по вашему сценарию, но 2-й вариант мне нравится больше. Сейчас другое время.. А насчет достижения всего вместе, то это часто иллюзия. Срабатывает только в том случае, если карьера удалась у мужа гораздо лучше, чем у вас. У нас на работе есть женщина-умница, которая сейчас во втором браке счастлива, хотя с 1-м мужем встречались еще с институской скамьи, но он не пережил именно ее бурного карьерного роста. Со вторым же они встретились тогда, когда она уже состоялась и его именно такая она и устраивала. Растят сейчас сына. Я к тому, что человек уже должен успеть состояться, что б не было, что ждал одного, а получил совсем другое...
слухати поради батьків то не є зле, але буває по-різному
то і від батьків залежить і від дітей, від їхніх стосунків, від довіри чи її відсутності, від мудрості батьків або знову ж таки її відсутності
деякі діти не по роках розумні і самостійні, а деякі без батьків нікуди до самої старості
і деякі батьки маючи великий життєвий досвід дають хороші поради, яких варто прислухатися, а деякі дають дуже немудрі поради дітям, але і ті і інші бажаючи добра
хоча ще знаю батьків, які добра не дуже то й хочуть, з різних причин - когось мучить заздрість, що діти живуть легше чи щасливіше, когось мучить, що діти виявилися розумнішими і краще влаштували своє життя, хтось просто не може позбутися звички керувати дорослою дитиною як малою
деякі батьки, раді бувають коли щось склалося погано, як вони і передбачали. для таких батьків найбільше задоволення заявити: "а я ж казав/казала, треба було слухати"
є питання, так би мовити вічні і в таких питаннях батьки дійно часто краще нас розуміються, але є багато такого, що притаманне нашому часу, а наші батьки з тим не стикалися і не можуть і не хочуть того розуміти, в таких питаннях краще самостійні рішення приймати
если карьера удалась у мужа гораздо лучше, чем у вас.
zet, уявляєте, я робила кар'єру, а чоловік сидів з дітьми, бо у мене трапилася нагода, а йому все одно треба було стартувати з нуля. Відколи моє становище дозволяє нам наймати няню, то ж кар'єру робить чоловік.
От цікава штука. З одного боку кажуть, що не ті часи, все змінилося, спершу кар'єра, на ноги стати, а от дурний стереотип про чоловіка-добувача вкорінився в кісний мозок. У нас обох наче традиційне виховання, а стереотипу позбулися без проблем.
В результаті маю прекрасного чуйного чоловіка, котрий мені ніколи не скаже, що я весь день вдома сиджу, а в хаті неприбрано, бо добре знає, що то таке сидіти з дітьми, чудового тата, котрий і книжку почитає, і памперс змінить, і бубу зацьомає. Та й просто є взаєморозуміння, бо кожен побував у шкурі іншого, і думає не лише про себе.
Zet, у гілці про аборти Ви говорили про те, що чоловіки не беруть на себе відповідальність, все на жінці і т.д. Може саме тому, що не так з самого початку пріоритети в сім'ї розставлені? Підходи не ті?
В любой семье не только от вас одной зависит как приоритеты расставить. Я искренне рада за вас, но человека возможно разглядеть все-таки не сразу... Слишком многое тянется из домашнего воспитания. Очень заметно это было когда наши девченки выходили замуж за арабов, например, не понимая что это абсолютно другая культура... (это специально такой утрированный пример).. Считаю, что в молодом и еще несамостоятельном возрасте трудно разобраться, приходится уповать только на удачу...
кожен побував у шкурі іншого, і думає не лише про себе.
Zet, у гілці про аборти Ви говорили про те, що чоловіки не беруть на себе відповідальність, все на жінці і т.д. Може саме тому, що не так з самого початку пріоритети в сім'ї розставлені? Підходи не ті?
ох, Уко, зачепили ви моє болюче місце
ми з чоловіком завжди разом працювали, бо бізнес спільний, все разом робили, всюди разом були, я вагітна працювала би аж жо пологів, але новорічні свята були, а після них відразу дитина народилася
і планували ми що як буде дитині кілька місяців, то трохи він буде вдома з нею, трохи я і обоє будемо працювати і обоє будемо і в курсі справ і дитину доглядати
але тепер бачу, що тому не бувати, а буде мені вдома дитина, а йому фірма і ніякого "спільно" ні того ні іншого
а все тому, що татко з дитиною лишатися не хоче, бо боїться (точніше прикидається)
за місяць ні разу підгузник не поміняв, аргумент вбивчий: "я цю справу довіряю професіоналам", тобто мені. він думає, що то смішний жарт
ні разу вночі не встав до дитини, бо він має виспатися, бо зранку йому на роботу, аби краще виспатися часто йде в іншу кімнату спати
як дитина плаче, то хоч на руки бере, а заспокоїти не вміє і не вчиться
недавно з ванної чую, що дитина плаче, думаю, та чоловік заспокоїть, не спішу. аж ні - плаче та й плаче. думаю чого він на руки не взяв?
приходжу, мало не впала - тримає дитину одною рукою, а другою заткав собі вухо!!! і чекає, поки я прийду. виглядало це комічно, але щось мені не смішно з того всього
так що домовлялися ми про одне, а світить зовсім інше
Гелено, нічого подібного! Все у ваших же руках! В нас спочатку ситуація складалась аналогічна, але коли Лєрочці виповнилося 2 місяці, я дуже серйозно переговорила з чоловіком. Так, я мама. Але ж і ти не дядько з вулиці! То чому всі клопоти по дитині я мушу тягнути сама? Хочеш вночі виспатись? І я хочу. Тож домовились так - як дитина не спить, то я з нею займаюся до 4-ї ранку, далі - чоловік. Я весь день дитиною займаюся, але як чоловік приходить з роботи - то вже його зміна починається :) І миє/купає він її сам, і спати вкладає також сам :) Зато дитина однаково спілкується як з мамою, так і з татом :)
Треба говорити про те, що вам самій складно. Бо ж чоловіки такі тумани в тому, самі не здогадаються :D
Гелено, нічого подібного! Все у ваших же руках! В нас спочатку ситуація складалась аналогічна, але коли Лєрочці виповнилося 2 місяці, я дуже серйозно переговорила з чоловіком. Так, я мама. Але ж і ти не дядько з вулиці! То чому всі клопоти по дитині я мушу тягнути сама? Хочеш вночі виспатись? І я хочу. Тож домовились так - як дитина не спить, то я з нею займаюся до 4-ї ранку, далі - чоловік. Я весь день дитиною займаюся, але як чоловік приходить з роботи - то вже його зміна починається :) І миє/купає він її сам, і спати вкладає також сам :) Зато дитина однаково спілкується як з мамою, так і з татом :)
Треба говорити про те, що вам самій складно. Бо ж чоловіки такі тумани в тому, самі не здогадаються :D
та ми завжди говоримо про все, але до народження він розмірковував інакше, а на практиці воно в нього інакше виходить
я то його розумію, що він по 10-11 год на роботі і вихідний тільки неділя, а от він не розуміє, що я 24 год і без вихідних
йому може і тяжче на роботі, але ж я не проти поділити обов’язки, хоча ми як не ділили раніше, а все в мене більше було, а до нього аж тепер дійшло як сам робить всю роботу
хоча ні - часом мені документи додому приносить і часом лишає робочий мобільний аби я на дзвінки відповідала
я то його роботу краще за нього роблю, бо то раніше була моя робота, а він мою теперішню з дитиною і не думає робити
що ж - я зі своїми обов’язками добре справляюся, а він ледве ноги волочить, побачимо що далі буде :)
та ми завжди говоримо про все, але до народження він розмірковував інакше, а на практиці воно в нього інакше виходить
я то його розумію, що він по 10-11 год на роботі і вихідний тільки неділя, а от він не розуміє, що я 24 год і без вихідних
йому може і тяжче на роботі, але ж я не проти поділити обов’язки, хоча ми як не ділили раніше, а все в мене більше було, а до нього аж тепер дійшло як сам робить всю роботу
хоча ні - часом мені документи додому приносить і часом лишає робочий мобільний аби я на дзвінки відповідала
я то його роботу краще за нього роблю, бо то раніше була моя робота, а він мою теперішню з дитиною і не думає робити
що ж - я зі своїми обов’язками добре справляюся, а він ледве ноги волочить, побачимо що далі буде :)
Гелено, якщо хочете бобитися свого (тобто допомоги зі сторони чоловіка), то треба буди твердою в своїх вимогах.
Я раз чоловікові наглядно показала. як то "легко" цілий день дитинкою займатися - лишила його з Валерією на 4-5 год :D Не повірите, але як результат - став мені набагато більше допомагати :)
Успіхів вам! Ви заслуговуєте на відпочинок :)
Гелено, якщо хочете бобитися свого (тобто допомоги зі сторони чоловіка), то треба буди твердою в своїх вимогах.
Я раз чоловікові наглядно показала. як то "легко" цілий день дитинкою займатися - лишила його з Валерією на 4-5 год :D Не повірите, але як результат - став мені набагато більше допомагати :)
Успіхів вам! Ви заслуговуєте на відпочинок :)
дякую :)
А вот идея оставить ребенка на мужа и сбежать заслуживает внимания. Можно, например, в больницу или косметический салон, что б не прикопаться.. :)
А вот идея оставить ребенка на мужа и сбежать заслуживает внимания. Можно, например, в больницу или косметический салон, что б не прикопаться.. :)
він не витримає і буде трезвонити мені щоб верталася
або взагалі сам не лишиться. думаю, що ні, бо наразі і мови бути не може, я пропонувала і те і се - не хоче
я один раз лишила на одну годину, але йому пощастило - дитина просто спала :)
хоча я казала аби підгузник перед тим переодягнув - не переодягнув
ех, слабо :)
він не витримає і буде трезвонити мені щоб верталася
телефон нужно "забыть" дома...И с ребенком ничего не случится, не чужой ведь дядька...
він не витримає і буде трезвонити мені щоб верталася
або взагалі сам не лишиться. думаю, що ні, бо наразі і мови бути не може, я пропонувала і те і се - не хоче
я один раз лишила на одну годину, але йому пощастило - дитина просто спала :)
хоча я казала аби підгузник перед тим переодягнув - не переодягнув
ех, слабо :)
насправді чоловіки здатні на більше, ніж ми думаємо :) Варто тільки створити для них екстремальні умови - і вуаля! :)
Менше шкодуйте чоловіка, за себе подумайте :)
телефон нужно "забыть" дома...И с ребенком ничего не случится, не чужой ведь дядька...
телефон він минулого разу САМ перевіряв чи я не забула, бо боявся, що в разі чого не зв’яжеться зі мною. він же тоже хитрий :)
ну я спробую ще різні варіанти, поки терпніння мені вистачить
я від нього такої твердолобості навіть не чекала, бо ми раніше одне одного розуміли з пів слова
ну ми наофтопили :shutup:
Додано через 3 хвилини
насправді чоловіки здатні на більше, ніж ми думаємо :)
так. а іноді на меше, ніж ми думаємо :D
бувають і розчарування в житті
хоча сподіваюся з моїм так не буде, просто ще не звик до ролі тата :)
ми з чоловіком завжди разом працювали, бо бізнес спільний
це окрема тема. То вже мої таракани, але як на мене, сімейний бізнес не сприяє міцності сім'ї. Хоча не претендую на правильнысть цієї тези
це окрема тема. То вже мої таракани, але як на мене, сімейний бізнес не сприяє міцності сім'ї. Хоча не претендую на правильнысть цієї тези
ну не знаю, не знаю
чоловік весь час ниє що добре було як ми разом були (ну але може то тому що я більше роботи робила, а тепер він сам :))
але ми були разом 24 год на добу і він навіть в магазин сам йти не хотів всюди мене тягнув з собою
нам разом ніколи не надоїдало, відколи познайомилися завжди були разом
тепер того обом бракує
але сварки були якраз через бізнес - трохи різне бачення розвитку і різний підхід до роботи
а ще він трохи злився, що всі питання я вирішую, а його через це працівники несерйозно сприймають
а я що не давала вирішувати??? сам не рвався
поки він щось обдумує я вже це роблю, от і вийшло, що він був трохи в стороні
але то було на початках, а потім порозумілися і всім стало добре
сімейний бізнес, то може бути і зле і добре - залежить від сім’ї
а взагалі жінки витриваліші в роботі, то що я винна? то природа
я встигала і свою частину роботи робити і на форумі сидіти, а він роботи не бачив, казав, що я тільки на форумі сиджу :)
а тепер робить переважно мою роботу і більше ні на що не має ні часу, ні сил, в т.ч. на інтернет
аж тепер дійшло скільки то РОБОТИ, а раніше не доходило, що я роблю 90% роботи, а він 10 %
тепер він мене просто смішить - каже: маю виспатися, бо завтра багато справ. питаю яких. каже: ну, в першу чергу документи поскладати, потім кільком клієнтам подзвонити.
ха! :crazy: то цирк на дроті: поставити документи на місця бо сам же і порозкидав - то виявляється тепер окрема робота і то тре добре виспатися до такої тяжкої роботи :D :D :D
а вже інше то яка робота - ого-го! так що то йому піде на користь самому попрацювати, аби більше цінував мою допомогу :)
але сімейний бізнес, то дійсно окрема розмова, тре тепер подумати, як плавно вернутися до теми про одруження поки модераторів нема :D
Маруся-мама
19.02.2008, 19:07
Мдям... Виходить що ми одразу відсторонили своїх чоловіків від деяких обов*язків а їм з тим і добре. Так робити не можна.
Мій чоловік може все зробити але до того часу поки я не появилась на горизонті. Як но тілько Маруська додому - все, чоловік немічний лежатиме на дивані. Ну гень вмирає людинА.
Зате як залишити його самого з дітьми то і їсти їм дасть, і перебере і все на світі може зробити.
Хитрюща свининаhttp://kolobok.us/smiles/madhouse/sarcastic_hand.gif
Мдям... Виходить що ми одразу відсторонили своїх чоловіків від деяких обов*язків а їм з тим і добре. Так робити не можна.
як тільки бачмо, що є можливість злиняти то її використовуємо.
Koza-Dereza
21.02.2008, 00:48
Моя мама була дуже проти мого шлюбу ДУЖЕ! I до сих пiр менi мозги клєпає про те який наш тато такий сякий нiякий. I отак я кручусь мiж двома вогнями мама - я -чоловiк. Кожному щось не до вподоби, а я вiддувайся то перед одним то перед другим. Я колись сказала що заберу малу i втечу, а вони нехай разом собi живуть i командують один одним.
Koza-Dereza, а живете вместе с мамой?
все залежить від конкретної ситуації, але загалом дитина сама повинна робити свій вибір.
батьки мають право втручатися тільки до повноліття. бо у вік максималізму діти й справді роблять багато помилок. типу "не хочу учиться - хочу жениться".
але якщо повнолітня дитина робить вибір - їй ніхто не може нав'язувати свою думку. бо як щось не те - почнуться пошуки винного. а ми маємо бути відповідальні за свої вчинки й не перекладати це на чужі плечі.
я ні в кого не спиталася, коли вирішила вийти заміж (тільки в майбутнього чоловіка (ги-ги:D ) і не шкодую.
знаю напевне, що мені ніхто б не дозволив це, якби радилась. навіть сестра, з якою ми були найкращі подруги "не розлей вода" відмовляти почала, як узнала.
мала я всіх на увазі!
вже 11 років я сама щаслива на світі людина! у мене чудовий чоловік, який мене кохає та піклується про мене. маю від нього прекрасних діток. і освіту вищу отримала, хоч для мами ці дві речі (заміжжя з дитиною та освіта) несумісні.
а для мами він був "неблагонадежним, неперспективнім итд. итп.". все вона нам "принців на білих мерседесах" прочила в чоловіки...
а моя сестра вічно радилась з мамою.
ось і дорадилась - одружилась під тридцятник та розвелась через 8 місяців (теж мама нарадила).
я сама тепер маю доню.
ще й оглянутись не встигну, як почнуться "хлопці".
намагаюсь зараз все потрібне їй в голову вкласти, аби потім менше помилок робила. і хоч сама я вихованка "старої школи" - усвідомлюю, що наврядчи вийде у доньки лишитись дівчинкою до весілля. головне, щоб це не сталось занадто рано та в якийсь травматичний (й фізично, й прихологічно) спосіб.
тобто з порядною коханою людиною.
пе.ес. не хочу і не буду уявляти, як це буде у доньки. це все одно, що батьків за цією справою уявляти. бр-р-р-р.
і взагалі, це пошло, уявляти, як хтось когось "натягає"
Маруся-мама
21.02.2008, 16:21
Моя мама була дуже проти мого шлюбу ДУЖЕ! I до сих пiр менi мозги клєпає про те який наш тато такий сякий нiякий. I отак я кручусь мiж двома вогнями мама - я -чоловiк. Кожному щось не до вподоби, а я вiддувайся то перед одним то перед другим. Я колись сказала що заберу малу i втечу, а вони нехай разом собi живуть i командують один одним.
В мене точ в точ таке саміньке. Я також казала що заберусь геть нехай собі між собою розбираються.
Мата Харі
21.02.2008, 18:25
Дико перепрошую, а вам не здається що ви тут трохи віддалилися від основної теми? Правда. мені здається, що питання самостійного вибору майбутнього чоловіка чи дружини і питання цноти коханої донечки дещо різні речі, але, якщо автор розуміє це саме так, спробую поділитись думками саме в цьому аспекті.
По перше, не
якийсь хлопака...
а очевидно, мужчина (чи хлопчина, по аналогії,якщо ми розрізняємо поняття дівчина та жінка), якого ваша дочка в ідеалі кохає, а якщо не кохає, то очевидно має певний інтерес, симпатію, довіру. Тобто, грубо кажучи, їй буде як мінімум приємно і цікаво саме з ним зробити перші кроки в сексі. І погодьтесь, це теж не мало і заслуговує, якщо не на розуміння, з позиції батьків, то принаймі на повагу такого вибору.
Я сама мама доньки. І я щось собі слабо уявляю, як то я маю її погано виховувати, щоб в подальшому вона зробила якийсь дикий і не розумний вибір в стосовно першого сексу. Це не мій вибір, це її вибір, а моя задача закласти в неї нормальне і здорове ставлення до всіх цих речей, просте розуміння що є добрим, що поганим, що допустимим, а що ні. І вірите, я впевнена, що буду тільки рада за неї в її виборі, тому що знаю, що він буде правильним. Я довіряю їй.
І ще одне. Я не згідна з думкою, що
мужик є мужиком хто б вiн не був
Звичайно, є й такі "екземляри". Яких, між іншим, ми з вами шановні жінки народили і виховали. І нше питання як, якщо вони не розуміють елементарних норм пристойного і порядного спілкування. в тому числі з партнеркою в сексі. Але ж, є і нормальні, порядні чоловіки, які нормально і гідно сприймають дівочу цноту, не роблять з цього культу чи якоїсь не дуже зрозумілої мені проблеми.
Чого і вам не рекомендую робити, шановні мами і татусі.
Ви уявляєте, якби вам якщо не говорили. а хоч би натякали, з ким коли,і як спати? При чому найближчі люди? Я не розумію, чим вихочете допомогти в першому сексуальному досвіді своєї доньки - свічку потримати?
Шановні батьки! Не проектуйте власний, можливо не дуже приємний досвід першого сексу на своїх дітей! Звичайно, не всім щастить з першого (чи навіть 21) разу. І не зациклюйтесь на якомусь міфічно-містичному зв"зку першого разу з одруженням. Це різні речі, які проте інколи можуть приємно доповнювати одна одну. В тому числі і до одруження.
Мені батьки фінансово не допомагали, завершили цю практику ще в студентські часи, за що я їм тепер вдячний. Коли я одружився, Бозя дала все, що треба. Через рік після одруження я вже їздив на машині і ми мали свою квартиру :)
Koza-Dereza
21.02.2008, 19:43
Koza-Dereza, а живете вместе с мамой?
Нi, пiсля заручення (2003) я переїхала до нього, i так ми далi самi жили.
Тепер ми 6 мiс живем в мами ( до наступних вихiдних) але то я не рахую як спiльне життя, то тимчасова ситуацiя, яка вже слава Бoгу розв'язалась. З чоловiком моїм я зустрiчаюсь з 2000 року!!! I мої мозги вже прокльопанi нанiц за цi 8 рокiв.
Маруся-мама
21.02.2008, 19:50
I мої мозги вже прокльопанi нанiц за цi 8 рокiв.
Скоро виробиться імунітет :D :D
Не знаю, у нас не принято было вмешиваться... ни в выбор изранника, ни в выбор одежды (чего только мы с сестрой не носили по молодости лет...:) ). Я с мужем разошлась, но и сейчас (а тем более раньше) пресекаю всякие даже малейшие попытки прокомментировать ситуацию. У меня ответ один, раз эта тема не занимает меня, то вас это не должно волновать тем более...
Так же не приходит в голову вмешиваться в личную жизнь сыновей, но предупредила заранее, что б готовили своих избранниц называть меня по имени отчеству, мне так проще и все...Может кому и не понравится, но это уже не мои проблемы.. ;)
Koza-Dereza
21.02.2008, 23:49
батьки фінансово не допомагали
В Америцi батьки не помагають, хiба що багата сiм'я. Я особисто сама за все завжди платила i плачу, за унiверситет, за свої всi речi, i за весiлля, i за хати. Але у мене немає настрою на майбутнє що своїй доньцi я не буду помагати щоб сама навчилась. Якщо буде чим, то буду помагати. Дуже надiюсь що я буду у такому становищi що я їй зможу i за весiлля заплатити, i хату купити i до хати.
В Америцi батьки не помагають, хiба що багата сiм'я. Я особисто сама за все завжди платила i плачу, за унiверситет, за свої всi речi, i за весiлля, i за хати. Але у мене немає настрою на майбутнє що своїй доньцi я не буду помагати щоб сама навчилась. Якщо буде чим, то буду помагати. Дуже надiюсь що я буду у такому становищi що я їй зможу i за весiлля заплатити, i хату купити i до хати.
я своїй дитині теж буду матеріально всіляко помагати, не уявляю як можна інакше, не розумію того що американські батьки не помагають
одна справа вчити працювати, бути самостійним, самому заробляти, а інша кинути напризволяще, щоб сам викручувався
і порадами буду помагати, але що і кого в житті хоче хай сам вибирає
Liliyah Romanova
22.02.2008, 00:13
я своїй дитині теж буду матеріально всіляко помагати, не уявляю як можна інакше, не розумію того що американські батьки не помагають
А мені видається, що в Україні батьки, якщо допомагають, то вже за принципом "хто платить гроші, той замовляє музику". Може, воно й не так, або не завжди так, але я якось волію від того відокремлюватися. Я волію позичити в чужого, аніж у рідних. І коли мені запропонували заплатити за мою подорож до України, я відразу відмовилася.
У мене досвід був двоякий, про що я вже десь писала на форумі. Одні батьки зовсім не обмежували, давали свободу. Взагалі я своїм батькам вдячна за спосіб виховання дуже близький до європейського у плані поваги до дитини, сприймання її як особи, повагу її території та виборів.
Інший досвід був навпаки, цілковито протилежним. Коли мені видавалося, що невідомо чому мені мало не кажуть, як я маю дихати. Я своїй дитині допомагати буду лише тоді, коли він мене попросить. Так, як є вже зараз. Допомогти матеріяльно - то найпростіший шлях, як на мене, типу "на відчіпного". Може, я погано розумію щось, але для мене особисто гроші ніколи не були і не будуть на першому місці. :)
По перше я гілочки не відкривав, просто висловив таку сяку думку в іншій темі. Ліля відкрила тему за мене (правда Лілю?). Тому автор теми за тему (вибачайте за каламбур) відповідальності не несе :)
По друге. п. Мата Харі, все що я хочу пояснити це те, що я своїм дітям буду старатися прищепити християнські цінності, зокрема цінності католицької церкви, а саме збереження чистоти власного тіла, як Храму Святого Духа.
По третє. на даний момент, мої батьки для мене зробили стільки, що віддати це я зможу їм але більшість своїм дітям, що і буду старатися робити.
Liliyah Romanova
22.02.2008, 00:35
я своїм дітям буду старатися прищепити християнські цінності, зокрема цінності католицької церкви, а саме збереження чистоти власного тіла, як Храму Святого Духа.
Головне з галицькими домальовками не переборщити. ;)
Koza-Dereza
22.02.2008, 00:47
А мені видається, що в Україні батьки, якщо допомагають, то вже за принципом "хто платить гроші, той замовляє музику".
це правильна пiдмiтка. Якби менi мама грошима помагала... ой йой йой... виходила б я замiж за файного хлопчика (iм'я ...) сина тьотi Iри який вчиться на мiжнародних вiдносинах i буде мати у спадок 3х кiмнатну квартиру :D
Хоча я маю деякi упередження щодо майбутнiх виборiв моїх майбутнiх i теперiшнiх дiтей. Але то дуже специфiчнi речi i надiюсь то ставлення ультиматумiв не дiйде. :)
Я своїй дитині допомагати буду лише тоді, коли він мене попросить.
якщо мій синочок вдався в мене, то сам не попросить :)
в мене інша позиція - буду помагати, поки переконливо не попросить перестати
Допомогти матеріяльно - то найпростіший шлях, як на мене, типу "на відчіпного". :)
я не казала тільки матеріально
моє головне завдання правильно його виховати
правильно в моєму розумінні звісно :)
Може, я погано розумію щось, але для мене особисто гроші ніколи не були і не будуть на першому місці.
хе! в мене теж. дати дитині тільки матеріальне, то нічого не дати
я не про це писала :no:
п.с. але щоб виростити дитину гроші потрібні, тому і вони зараз далеко не на останньому для мене місці
Liliyah Romanova
22.02.2008, 01:47
якщо мій синочок вдався в мене, то сам не попросить
Ну, я теж не прошу, але свого виховую, аби вмів просити. :)
Маю надію, що то буде не лише справа характеру, але й чогось навченого.
А мені видається, що в Україні батьки, якщо допомагають, то вже за принципом "хто платить гроші, той замовляє музику"
е ні, я занадто сама люблю свободу, аби відібрати її у власної дитини
я підтримаю його у всьому. але постараюся вберегти від помилок
і від всіх звісно не вбережу. тими від яких не вбережу дорікати не буду
Додано через 2 хвилини
Ну, я теж не прошу, але свого виховую, аби вмів просити. :).
я ще не знаю чи зможу так навчити...
в мами з татом просити навчу, а в інших мабуть ні
ще не знаю, одним словом :)
Liliyah Romanova
22.02.2008, 02:00
е ні, я занадто сама люблю свободу, аби відібрати її у власної дитини
Мене теж так навчили. Тому дуже дивувало, коли за моїх друзів вирішували мало не все.
Вони поки малі багато просять. :) Я стараюся вчити і самостійності, і вміння просити, але не просто так і будь-коли, а коли дійсно треба.
От лиш у виборі щодо одруження, я би не наважилася пхатись. Адже це йому з тією іншою жити, а не мені. Тим більше, я на жінках точно не розуміюся. :D І крім того, якщо тиснути дуже і пхатися, то врешті-решт доведеться почути якось, що "то ти мені нараяла і от що я маю тепер", Волію в такій ситуації ніколи не бути, як і мої батьки не були. Принаймні не пам'ятаю, аби були.
Мене теж так навчили. Тому дуже дивувало, коли за моїх друзів вирішували мало не все.
я й не знаю чого мене навчили, чого сама навчилася, а що вроджене
тата не було поряд, а мама весь час в роз’їздах, то ж не було кому вчити
мама ніколи мною не командувала не тому, що хотіла дати свободу вибору, а швидше тому, що їй було байдуже ;)
я просто так звикла сама все вирішувати, що будь-яка спроба мною трохи покомандувати або навіть просто щось порадити в життєво важливих питаннях, коли поради я не питаю сприймається мною дуже негативно. може аж занадто :)
Liliyah Romanova
22.02.2008, 02:41
я й не знаю чого мене навчили, чого сама навчилася, а що вроджене
А в мене манія: аналізувати, доколупуватися, розкладати по поличках...
Завжди є якісь обставини, які до чогось ведуть, чогось вчать, щось формують.
А в мене манія: аналізувати, доколупуватися, розкладати по поличках...
Завжди є якісь обставини, які до чогось ведуть, чогось вчать, щось формують.
я раніше теж мала таку манію, а тепер трохи менше
бо та манія сильно час жере, скажу я вам :)
Liliyah Romanova
22.02.2008, 02:53
бо та манія сильно час жере, скажу я вам
Та я не про прибирання, а про аналіз. Щось робиш, а голова собі паралельно працює. ПРавда, часом спати важко, коли думок забагато. Тільки коли вони цікаві і до чогось доколупуєшся, то спати не дуже й хочеться. :D:D:D
Згадала щодо одруження. Мене моя мама аж у вечір перед шлюбом спитала, чи я впевнена, що то моє. До того таких розмов ніколи не було. І після - теж ні. :)
Вот размечтались... :) Да вы в один прекрасный день поймете, что ничего уже не можете посоветовать сыну, т.к. он еще и не все вам расскажет. Старший хоть немного позже расскажет, а от младшего правды не добьешься. Упрямый и скрытный. Единственное на что еще стараюсь успеть не то что повлиять, а просто познакомиться с его друзьями.
Та я не про прибирання, а про аналіз. Щось робиш, а голова собі паралельно працює
і я про про це ж
але думаю в основному про бізнес :shy:
якщо коротко - то думаю 99% про теперішнє і майбутнє, а на минуле часу таки не вистачає
Liliyah Romanova
22.02.2008, 03:05
Вот размечтались...
А нам можна. Поки. :ninja:
Поки маленькі. А пізніше буде видно. :)
ха! про свого чоловіка забула :)
його батьки так би ним командували якби він давався!
не мають міри, особливо свекор
тільки про наше одруження нічого не казали, мовчки змирилися з його вибором, хоча ми з ним обоє знаємо, що не таку невістку вони хотіли
але мовчать як води в рот набрали :)
аж дивно, бо в інші справи весь час хочуть лізти, хоч не виходить
невже таку мудрість один раз проявили? хм...
за себе трохи скажу :)
Коли я вирішила виходити заміж, реакція батьків була настороженою :) Мама мені нічого не казала, по ній було вилно, що зять сподобався :) А от батько... Спочатку відмовляв від заміжжя... Потім змирився... Але тільки нещодавно почав відноситися до мого чоловіка, як до рідного. До того майже 3 роки намагався мене попиляти. Він собі уявляв для мене чоловіка іншим - такого собі бізнесмена, який у свому житті вже усього добився. А натомість вийшла заміж за студента :)
Тепер натішитись не можу їхніми відносинами :radist: Як десь щось буркну чоловікові, а батько то почує - то так захищає, як рідного сина :)
А всі ті 3 роки чоловік доводив тестю, що він гідний його дочки, доводив свою любов, повагу, вірність... А міг би і не доводити, від того я б його менше не любила :)
мені здається, що дуже багато залежить від характеру батьків та характеру виховання. в мене є знайомі де мама настільки впливає на дочку (вже в універі), що та слухнна, така як шовкова і мене це дратує, хоча чесно кажучи сам в силу різних обставин є надзвичайно контрольованим з боку батьків - можу чесно сказати, що це не добре і не погано. для мене це нейтрально. стосовно волі батьків то я повністю згідний з 80-90% то що вони роблять і говорять і в мене навіть не виникає бажання суперечити. Безвольний? не знаю.
ага стосовно характеру. от по дописах п. Зет, я й не сумніваюся, що ваші сини такі незалежні, самостійні, як ви казали - не даються собі покерувати, адже "який батько (ну в даному випадку мати), такий й син" - п. Зето ваші сини в більшості успадкували ваш характер - строга, різка, самостійна (на все власна думка) і т.д.
Ліля і Гелено ви також маєте подібні характери - не буду продовжувати бо бан ще вліпите.
таке то
Liliyah Romanova
22.02.2008, 17:54
Ліля і Гелено ви також маєте подібні характери - не буду продовжувати бо бан ще вліпите.
-1!
:mad: :mad: :mad:
Щось пояснювати, чи самі розумієте, що сказали?
Щось пояснювати, чи самі розумієте, що сказали?
перепрошую
перепрошую
А вы не боитесь, что вам будет тяжело найти пару? :) Никто не хочет вместо самостоятельного мужского плеча, получить маминого/папиного сыночка, оглядывающегося на родителей. Вам простят ошибку, но не подчиненность родителям.
А вы не боитесь, что вам будет тяжело найти пару? Никто не хочет вместо самостоятельного мужского плеча, получить маминого/папиного сыночка, оглядывающегося на родителей. Вам простят ошибку, но не подчиненность родителям.
можливо. життя покаже, а я тут напишу. дякую за пораду.
якщо і чоловік звик у всьому батьків слухати і жінка так само, то зле буде
одні батьки одне кажуть, другі інше, а чоловік з жінкою хіба свараться через них
тут або розлучатися прийдеться або перестати батьків слухати :)
тут або розлучатися прийдеться або перестати батьків слухати
я ж кажу життя завжди розставляє свої акценти.
я ж кажу життя завжди розставляє свої акценти.
мені здається, тут не так життя має акценти розставляти, як ви самі. В будь-якому випадку, все у ВАШИХ руках, головне вчасно про це згадати
мені здається, тут не так життя має акценти розставляти, як ви самі. В будь-якому випадку, все у ВАШИХ руках, головне вчасно про це згадати
ага. бо коли життя саме розставляє акценти - це як плисти за течією
а течія іноді не в тому напрямку, де наше щастя
тут головне вчасно це зрозуміти аби не довелося гребсти назад :)
ППКС
ППЧ - знаю (по перше число)
ППС - знаю (патрульно постова служба)
КПС і то, холєра, знаю, бодай би скисло.
А що значить ППКС?
ППЧ - знаю (по перше число)
ППС - знаю (патрульно постова служба)
КПС і то, холєра, знаю, бодай би скисло.
А що значить ППКС?
Підписуюсь
Під
Кожним
Словом
:):):)
Підписуюсь
Під
Кожним
Словом
ППКЛ ;)
ППКЛ ;)
хм... щось мені не вдається підібрати вдале слово під Л :D
то вже будьте такі ласкаві, розшифруйте :ninja:
Ліля і Гелено ви також маєте подібні характери - не буду продовжувати бо бан ще вліпите.
Лілю аж тепер до мене дійшло як ви то прочитали... я не те мав на увазі! тай не за то вибачався. прошу вибачення ще раз.
хм... щось мені не вдається підібрати вдале слово під Л
ага, я також вмію якісь скорочення вигадувати :) та жартую :)
ППКЛ - підписуюсь під кожною літерою. (як бачите нічого оригінального) :)
Liliyah Romanova
23.02.2008, 02:46
Лілю аж тепер до мене дійшло як ви то прочитали... я не те мав на увазі! тай не за то вибачався. прошу вибачення ще раз.
А тепер мені поясніть. Бо вже і я ніц не розумію. :D:D:D
Додано через 2 хвилини
А щодо батьків, то дуже часто говориться (аби не сказати, що я вважаю:p), що саме батьки є причиною більшости розлучень.
Мій чоловік колись сказав, що якби ми жили із його батьками, то би розлучилися ще у перший рік подружжя.
Олена_ua
25.02.2008, 14:00
А щодо батьків, то дуже часто говориться (аби не сказати, що я вважаю), що саме батьки є причиною більшости розлучень.
Мій чоловік колись сказав, що якби ми жили із його батьками, то би розлучилися ще у перший рік подружжя.
Я батькам кажу: у вас своє весілля, у мене своє.
Чи ж ми в один день на весіллі гуляли?
Вони мене розуміють і не вмішуються.
У мене свої погляди і свої порядки. Крапка.
Свекруха мене поважає.
А тепер мені поясніть. Бо вже і я ніц не розумію.
давайте проїдемо! бо я щось тоді "перемозгував" :)
Маруся-мама
25.02.2008, 17:10
Мій чоловік колись сказав, що якби ми жили із його батьками, то би розлучилися ще у перший рік подружжя.
Я напевне також, якби жила з його батьками то точно б розійшлись. Він занадто розпаньканий його мамою і сестрою. Я такого не розумію...
Коли я приїхала до чоловіка додому погостювати після шлюбу, то він навіть мене просив аби я його мамі не казала що він переполоскав речі мені і собі, бо це було б надто низько для нього. Навіть через кілька років шлюбу коли ми приїзджали в гості і мій чоловік хвалився що він вміє готувати його швагро висміяв, а сестра з мамою за голову вхопились. А Андрій дуже цим гордився, що він сам може щось зробити, що він знає...
Ось вчора дзвонить його сестра, і паткається здоров*ям молодого 36 річного хлопа. Тай мені каже, «я йому травичку передам а ти йому чайочки запар...» ТФУ!!! Дякувати Богу не немічний, сам себе вміє обійти... і чай собі сам заварить.
ТФУ!!! Дякувати Богу не немічний, сам себе вміє обійти... і чай собі сам заварить.
Можливо, я тільки починаю будувати сім"ю... і також не люблю розбалованих "синочків".... Але невже в 36 років все змінюється...
Ви йому чай не хочете зробити.... а він скаже вам: "сама перенеси телевізор чи пересунь шафу - ти ж не немічна Слава Богу!!!".
Я не маю наувазі саме вашого чоловіка... а цікавлюсь думкою досвідченої пари!....
А любов? Де вона? І чи була вона взагалі?
Redhotchilly
25.02.2008, 17:35
А любов? Де вона? І чи була вона взагалі?
При чому тут любов? дружина- це не обслуговуючий персонал...
При чому тут любов? дружина- це не обслуговуючий персонал...
Я не маю на увазі жінку як прислугу! І вам важко чоловікові зробити чаю?
Маруся-мама
25.02.2008, 17:43
Можливо, я тільки починаю будувати сім"ю... і також не люблю розбалованих "синочків".... Але невже в 36 років все змінюється...
Ви йому чай не хочете зробити.... а він скаже вам: "сама перенеси телевізор чи пересунь шафу - ти ж не немічна Слава Богу!!!".
Я не маю наувазі саме вашого чоловіка... а цікавлюсь думкою досвідченої пари!....
А любов? Де вона? І чи була вона взагалі?
Ніколи не чекала коли прийде чоловік аби пересунути шафу. Я була вагітна з нашим сином на 7 місяці і пересунула всі меблі в хаті, включаючи піаніно, чи то фортеп*ян. І цвяха вмію собі забити. І заробляю більше від нього.
А любов заключається в тім аби я йому подавала чай? Чи в тім аби йому була наймичкою? А на рахунок 36 років запитайте у мого чоловіка...
Давайте я з вами поговорю коли ви прийдете з роботи після 12-ти годинного робочого дню і вам ще будуть нити що хтось голодний і що ви маєте комусь подавати чай. О НІ!!!
Кухня - це не кабінет жінки! Але тут вона повинна знати "де, що лежить"...
Чоловік на кухні...молодець! я б теж похвалився якби щось приготовив пікантного!
Додано через 4 хвилини
Ніколи не чекала коли прийде чоловік аби пересунути шафу. Я була вагітна з нашим сином на 7 місяці і пересунула всі меблі в хаті, включаючи піаніно, чи то фортеп*ян. І цвяха вмію собі забити. І заробляю більше від нього.
А любов заключається в тім аби я йому подавала чай? Чи в тім аби йому була наймичкою? А на рахунок 36 років запитайте у мого чоловіка...
Давайте я з вами поговорю коли ви прийдете з роботи після 12-ти годинного робочого дню і вам ще будуть нити що хтось голодний і що ви маєте комусь подавати чай. О НІ!!!
У мене є друг, викоханий батьками, він також чекає свою дівчину поки вона прийде з танців, чи фітнесу і зробить йому їсточки....
Цього я теж не розумію і не підтримую....
У вашій ситуації, я б теж нічого не дав.... тут він вас повинен зустріти з розстеленим ліжком...і чаєм з канапочкою!
І вам важко чоловікові зробити чаю?
Часом важко, часом - ні. Трафляє сама постановка питання. А чому не навпаки? Чи, скажімо, так: "Я травички передам, позаварюйте собі чайочки"
А чоловікові важко зробити дружині чаю? Моєму, наприклад. ні. І сніданок вранці вранці для всіх зробити йому неажко. А коли важко - я роблю.
А коли йому через щільний робочий графік важко було зайнятися ремонтом електрики, то я це цілком нормально сприйняла і викликала електрика (хоча він чудово то вміє робити сам, але приходив додому такий втомлений, що простіше було викликати майстра).
Люди, стереотипи - страшна штука, котра часто руйнує стосунки в родині. Молода сім'я, здебільшого, легко позбувається стереотипів, але у разі, якщо немає "смотрящих", для котрих ці стереотипи - життєва істина.
Навіть через кілька років шлюбу коли ми приїзджали в гості і мій чоловік хвалився що він вміє готувати його швагро висміяв, а сестра з мамою за голову вхопились
Марусю, коли ми з мужем лише зустрічалися і в перші роки по шлюбі його мама дуже пишалася тим, що він вміє себе обслужити, їсти зварити, і навіть заохочувала мене до того, щоб я його залучала до тої роботи (хоча його і не треба було залучати). А тепер з плином часу чи то вона поміняла свою думку, чи то просто раптом злякалася, що він занадто тим займається, але все частіше телефоном почало звучати питання "а що Ти нині варила...". Так тривало до однієї суботи, коли в мене виявилася термінова робота на вихідні плюс грипа і я не дуже здатна була мислити, сконцентрувавшись на перекладі. І у відповідь нав її запитання не подумавши ляпнула правду-матку "не знаю, нині Богдан ґаздує, я ще не була на кухні". Ото ляпнула, а тоді лиш до мене дійшло, що. Мама ніц не сказала, але більше того питання я від неї не чула :D
Додано через 3 хвилини
А любов? Де вона? І чи була вона взагалі?
а любов, Ромку, у взаєморозумінні.
Мата Харі
25.02.2008, 18:12
Я не маю на увазі жінку як прислугу! І вам важко чоловікові зробити чаю?
Чаю зробити не важко, важко зрозуміти, чому він сам не може зробити собі той чай. Аби не "перегавкатись" на рівному місці, виходимо з того, що йому то мабудь буде приємно, отже не важко зробити таку ласку, як вже просять. Але іноді так заїдає, що вибачте і послати хочеться під гарячу руку...
Як кобіті треба чи то чаю, чи то чого іншого, то вона іде і робить. Інша справа якщо сама не може (чи не хоче, бо не повинна хотіти) того зробити. В силу того що вона власне кобіта.
[quote=Маруся-мама;252127]Ніколи не чекала коли прийде чоловік аби пересунути шафу. Я була вагітна з нашим сином на 7 місяці і пересунула всі меблі в хаті, включаючи піаніно, чи то фортеп*ян. І цвяха вмію собі забити.
А ви кажете чаю...
Все-таки, не варто було так надриватись, люба. Я теж то все можу і вмію, проте ліпше 150 раз нагадаю чоловікові, аби не забув, часом, що я "слабка стать". Хай себе відчує єдиним, неповторним, і що ви без нього ну про-о-о-сто ніяк. Чоловіки знаєте на то, ще "ведуться", з приємними наслідками для нас, коханих.
Маруся-мама
25.02.2008, 18:41
А ви кажете чаю...
Все-таки, не варто було так надриватись, люба. Я теж то все можу і вмію, проте ліпше 150 раз нагадаю чоловікові, аби не забув, часом, що я "слабка стать". Хай себе відчує єдиним, неповторним, і що ви без нього ну про-о-о-сто ніяк. Чоловіки знаєте на то, ще "ведуться", з приємними наслідками для нас, коханих.
Маніпулювати іншою особою заради своєї вигоди - це не моє. Якщо він не вважає що мені треба у чомусь допомогти - це його вибір, мучити і нити йому 150 разів на день яка я бідна не збираюсь. Ні мужчина ні жінка не повинні цього робити, навіть якщо в результаті вони отримають те що хочуть. Це низько.
Залишаюсь при думці, що взаємоповага не констатує маніпуляцію.
Мата Харі
25.02.2008, 20:29
Якщо він не вважає що мені треба у чомусь допомогти - це його вибір
Це, даруйте, не вибір, а хамство з боку чоловіка. І мій вибір тоді був би далеко не на користь того хама.
мучити і нити йому 150 разів на день яка я бідна не збираюсь. Ні мужчина ні жінка не повинні цього робити, навіть якщо в результаті вони отримають те що хочуть. Це низько.
Здається ви розумієте це наддто буквально. Але ж можна подати своє прохання, бажання, об"єктитивну і негайну необхідність в певних діях з боку чоловіка таким чином, що це не буде, як ви кажете, "низько" ні з вашого боку, і відповідно не буде так сприйняте вашим чоловіком. Це називається не маніпулювання, а дипломатія. Якщо хочете, компроміс, який повною мірою задовільняє інтереси обох сторін.
Інакше я не розумію сенсу існування в шлюбі, де всі такі горді, всі такі самостійні і самодостатні, і всі при своїх інтересах, настільки, що інтереси і бажання другої половини спириймаються як недостойне ниття.
Це не шлюб, а збочення, з нікому не потрібною самопожертвою з боку однієї сторони.
Liliyah Romanova
25.02.2008, 20:44
А я люблю наші "чайні діялоги".
- Лілюся, ти чаю не хочеш?
- Я би випила, якби ти зробив.
- А я хотів тебе попросити.
- Давай так, я ставлю воду, а ти чаї заливаєш.
- А давай навпаки.
- Добре, то йди став воду. :)
А я люблю наші "чайні діялоги".
між іншим оця вся дискусія яку тут пані та панове розгорнули відвертий
http://i.smiles2k.net/admin_moder_smiles/offtopic.gif (http://smiles2k.net/admin_moder_smiles/index.html)
але я не протестую (я ж насправді не автор гілки :))
а от Ліліна думка найкраща - коли разом все робити то і не прикро нікому, і не завдидно, і не важко так, і ніхто МОПом себе не почуває.
Liliyah Romanova
25.02.2008, 20:57
Та я постійно кажу, що треба одне з одним говорити, напряму, що би не було. І як є довіра й взаєморозуміння, то метелики не дуже й треба. Шлюб - то партнерство, а не якесь взаємне використання.
Тому я страшенно ненавиджу два українські вислови: "чоловік голова, а жінка шия" і що "жінка три кути в хаті тримає". :mad:
Redhotchilly
26.02.2008, 10:42
Я не маю на увазі жінку як прислугу! І вам важко чоловікові зробити чаю?
проблема не в тому, що мені важко зробити чай...
але я не бачу проблеми, коли чоловік робить мені чай також.
так само як і його допомогу в готуванні, митті посудy або прибиранні.
ОГо ..тут тис чаєм ціла катавасія ...
Щодо теми : мій вибір мама прийняла спокійно. Дуже любить мого коханого, з татом то вони взагалі по 2 години по телефону триндіти можуть, бабуся на нього не натішиться ( ми прийшли якост ввечері до батьків,всі замучені, а бабуся попросила салат нарізати, то мій Тарас пішов і нарізав:).
З його сторони, то батьки взагалі до нас не пхаються. І то є добре.
А тепер щодо чаю. Чесно скажу, що я ніколи не готувала вдома ....Була зайнята наукою, танцями, гуртками і т.д....Тому, коли поїхала спочатку на півроку від батьків, а потім переїхала на іншу квартиру, то ставили прогноз, що вмру з голоду за місяць. Коханий же з першого курсу жив на квартирі, тому був більш досвідченіший в тих питаннях. А зараз, і я готую, і він.....коли я затримуюсь на роботі....Він наприклад не любить прибирати, а я навпаки. То ми ділимось ---з нього обід, з мене ---чиста квартира...:))) Чай зранку переважно робить він:))) а я вигулюю собачку або застеляю ліжко, інкои навпаки. А "важкі" жіночі дні, коли мені день-два світа білого не хочеться, то все робить він:)) Коли він зайнятий, то все роблю я .....
Короче, в нас повне взаєморозуміння.....Є ще один вихід --коли ні він, ні я не маємо настрій щось готувати ---ми їдемо десь в місто на обід або вечерю....але тим не зловживаємо, бо на сімейному бюджеті трохи відображається:))))
проблема не в тому, що мені важко зробити чай...
але я не бачу проблеми, коли чоловік робить мені чай також.
так само як і його допомогу в готуванні, митті посудy або прибиранні.
Цілком з вами згідний! КУХНЯ - ЦЕ НЕ РОБОЧИЙ КАБІНЕТ ЖІНКИ!!! а місце для проведення, наприклад, приємної чайної церемонії. І порядок тут повинні наводити - двоє! Чи у приготуванні, чи у митті посуду.
Кожна половинка сім"ї повинна бачити і розуміти стан, настрій, лад і т.д. в родинному колі. Розуміння, повага, а основне з самого початку вести дискусію, в нормальному тоні... Кожна сварня породжує наступну непотрібну сварку!!!
Цілком з вами згідний! КУХНЯ - ЦЕ НЕ РОБОЧИЙ КАБІНЕТ ЖІНКИ!!! а місце для проведення, наприклад, приємної чайної церемонії. І порядок тут повинні наводити - двоє! Чи у приготуванні, чи у митті посуду.
Кожна половинка сім"ї повинна бачити і розуміти стан, настрій, лад і т.д. в родинному колі. Розуміння, повага, а основне з самого початку вести дискусію, в нормальному тоні... Кожна сварня породжує наступну непотрібну сварку!!!
то добре,що ви це розуміє, ще би було добре якби ви так і робили коли одружитесь :)
я знаю багатьох, для кого мало не приниження самому їсти взяти або ще гірше - одяг випрати. але то люди переважно старші, їм добре в голову вбили, що то жіноча робота. молодші чоловіки вже в більшості своїй інакші
як на мене, то багато залежить від виховання, але і не менше і від самого чоловіка
я наприклад свого виховувати не збираюся, бо він не маленький
я звісно часом щось скажу як щось не так і досить з мене - хоче розуміє, хоче ні, довгі розборки не в моєму стилі
добре, що він в мене все розуміє як не відразу, то з часом, бо я не з "пиляючих", але і не з довготерплячих
майже все від початку ми робили разом, хіба що я переважно прибираю, але то не проблема для мене - я люблю прибирати і мені краще коли я прибираю по-своєму, то ж обох цілком влаштовує
а от дитину спочатку він не помагав доглядати, хіба що трохи бавився як з роботи прийде, а як дитина заплаче, то мені віддавав
я з ним трохи поговорила на ту тему, не знаю чи то мої слова подіяли, чи то сам просто нарешті відчув що то таке бути татом, але тепер носиться вечорами і ночами з дитиною, гуляє з нами, помагає купати, сам купує, що треба - вже навчився всього аби мені допомагати і я бачу, що аж тепер нас дійсно разом стало троє, а не ніби по двоє - я з ним, або я з дитиною :)
кожен або сам собі вибирає як йому жити або дає іншим вибирати, але всеодно в обох випадках сам за своє життя відповідає
довгі розборки не в моєму стилі
"я знаю джіоджицу" - "покажи мені"
:D
nirvanka
26.02.2008, 14:19
Мої батьки ніяк не вплинули на мій вибір. Може навіть були проти, бо думали, що я в поляка буду наймичкою (ох вже ті стереотипи!!). А виходить все, як у Вілтіс - кожен робить те, що у нього краще виходить, або коли є час (чоловік готує їсти, а я мию посуд, або я готую, а він прибирає). А коли обоє лінимось, то їмо бабусині вареники-пельмені :D
А мама чомусь думає, що чоловік вдома все робить, сам готує постійно.. І жаліє його через це, передає готові голубці-вареники :D Тепер навіть більше про нього піклується, ніж про мене :D
"я знаю джіоджицу" - "покажи мені"
:D
воно звучить і пишеться правильно як "дзю-дзюцу"
а в нас в основному переклади з англ., тому неправильні :)
а що вам показати? не знаєте де раки зимують?
от оженитеся взнаєте :D :D :D
воно звучить і пишеться правильно як "дзю-дзюцу"
а в нас в основному переклади з англ., тому неправильні
суть не в тому як те слово пишеться. суть у кумедності моменту.
раки? краще де вони літо проводять ніж зимують.
А я люблю наші "чайні діялоги".
- Лілюся, ти чаю не хочеш?
- Я би випила, якби ти зробив.
- А я хотів тебе попросити.
- Давай так, я ставлю воду, а ти чаї заливаєш.
- А давай навпаки.
- Добре, то йди став воду.
Мій чоловік любить казати " і ніхто мені кави не робить...добре зроблю собі сам"
і чекає :D поки я встану
суть у кумедності моменту.
сміятися треба тут? :)
суть не в тому як те слово пишеться.
та суть не в тому як пишеться, я сказала, бо то мій "пунктик"
не звертайте увагу :)
сміятися треба тут?
нє сміятися треба було там.
та суть не в тому як пишеться, я сказала, бо то мій "пунктик"
не звертайте увагу
ок. нема проблем. вдосконалюймось.
Мій чоловік любить казати " і ніхто мені кави не робить...добре зроблю собі сам"
і чекає :D поки я встану
о, в нас часом щось таке буває, коли хтось лінується
але часом і приємно одне одному каву просто так зробити, приємно турбуватися про чоловіка, особливо як і він не забуває це робити :)
ніхто не рахує хто більше раз каву чи чай робить, головне аби то не вважалося принципово чиїмось обовְ’язком по відношенню до іншого
о, в нас часом щось таке буває, коли хтось лінується
але часом і приємно одне одному каву просто так зробити, приємно турбуватися про чоловіка, особливо як і він не забуває це робити :)
ніхто не рахує хто більше раз каву чи чай робить, головне аби то не вважалося принципово чиїмось обовְ’язком по відношенню до іншого
Коли любиш, то і турбуватися не впадло і все робити не впадло і догоджати так само...
головне - бачити хоч мінімальну взаємність
Маруся-мама
26.02.2008, 16:38
Коли любиш, то і турбуватися не впадло і все робити не впадло і догоджати так само...
головне - бачити хоч мінімальну взаємність
Догоджати і справді не впадло... навіть дякую не хочу у відповідь, найважливіше відчути просто повагу до тебе і твоєї родини а не хамське відношення. Ось тут вже тоді починає бути впадло будь що робити.
Може комусь і всеодно, а Маруська без любві чахне, тобто поправляється!:ninja:
Мама-Маруся! Вашому чоловікові не ікається??? :)
Коли я почав мову про "чай", чесно, я не думав, що дана дискусія буде тривати два дні!
Але бачите скільки спільних думок і порад ви отримали ;)
[quote=nirvanka;252802] А коли обоє лінимось, то їмо бабусині вареники-пельмені [/quote
Бабусині вареники --то є просто шедевр:)) В моєї бабусі то своєрідний вид тортур --поки не зїсте, я вас з хати не випущу:)))) а мій тільки користується, бо бабуся в мене дійсно суперово готує:)))
Одруження...:) Це так класно...весілля,привітання родичів і друзів-цей День не забудеться!!!
На мій вибір ніхто не впливав і,взагалі,мама говорила,що це твоє рішення,кого вибереш з тим будеш жити:) .Ви,знаєте,я задоволена:clapping: ,хоча інколи бувають чвари(без цього,напевно, не цікаво було б),але вони укріплюють почуття.А потім думаєш "Що б я робила без тебе?":no:
Маруся-мама
26.02.2008, 19:29
Мама-Маруся! Вашому чоловікові не ікається??? :)
Ні... він лише колір міняє з білого на жовтий і на зелений... Може поміж тим і гикнулось кілька разів.
Коли я почав мову про "чай", чесно, я не думав, що дана дискусія буде тривати два дні!
Але бачите скільки спільних думок і порад ви отримали
Проблема не в «чаї» а в постановці питання про прислуговування один одному.
Ви прозвучали з позиції чоловіка у якого жінка не працює, а в основному собою займається. Коли я сиділа вдома з зламаною ключицею або дитиною то також всіх домашніх годувала різними смаколиками, і всім подавала і за всіма ходила. Але навіть тоді мому коханому корона не впала з голови коли він подав мені чаю, помив обкакану дитину або встав кілька разів до неї вночі. Ось і все.
Але знову, навіть коли я була хвора і в мене повністю функціонувала лише одна рука, я не користалась ситуацією аби бити на те що я хвора і конче потребую аби коло мене всі бігали на задніх лапках.
Якщо мій чоловік мене любить то він мене послухає і допоможе мені добровільно, а з примусу мені не треба. Обійдусь!!!
Michelle Singletary. “Your Money and Your Man,- :cowboy:
книга для панночок (і не тільки), які збираються заміж ...
Michelle Singletary. “Your Money and Your Man,- :cowboy:
книга для панночок (і не тільки), які збираються заміж ...
Doc. , не знаю чи Ви помітили , але тут більшість дописувачів живе в Україні.
Doc. , не знаю чи Ви помітили , але тут більшість дописувачів живе в Україні.
Ви маєте на увазі, що американки можуть повчитися в українських панянок як гроші чоловіка рахувати?? :)
Ви маєте на увазі, що американки можуть повчитися в українських панянок як гроші чоловіка рахувати?? :)
Ні, я маю на увазі , що на Україні більшість книжок читають українською, російською мовами.
словом, не мала часу шукати по форуму чи є тема про ЗВІДНИЦТВО - тому,якщо потрібно буде її виокремити, то значить треба.
щось мені сьогодні накипіло. у Вас бувало таке, що батьки чи хтось із друзів займався щодо Вас "звідництвом" - нібито ненав"язливо знайомив з кимось, потім влаштовував "випадкові" зустрічі, розмови і т.д.?
у мене таке трапляється час від часу. раніше навіть друзі таким забавлялись. але одного разу я це припинила. а от з боку рідних все ще трапляються прецеденти. мене це,чесно сказати, дуже дратує.
а як Ви ставитесь до такого "прояву піклування"?
Маруся-мама
14.10.2008, 15:44
а як Ви ставитесь до такого "прояву піклування"?
Це свого роду маніпуляція, аби загнати вас в свої рамки. Ну бо ви вже дожили до певного віку і у вас нема ніякого серйозного партнера, типу чоловіка чи постійного хлопця. Отже, треба терміново виправити ситуацію і вас на комусь вженити.
Я вам раджу просто дивитись на ці речі простіше. Тю... це ж друзі і родина не зі зла, вони просто хочуть допомогти а не знають як, і думають що їхній спосіб дуже правильний і добрий.
Мене також в свій час знайомили. Одного разу сказали - він такий файний хлопчина. А я на нього подивилась, і казю - ЛЮДИ!!! ТО ДЕ ВІН ФАЙНИЙ????:))))
Я вам раджу просто дивитись на ці речі простіше. Тю... це ж друзі і родина не зі зла, вони просто хочуть допомогти а не знають як, і думають що їхній спосіб дуже правильний і добрий.
ну навіщо ж мені допомагати?:) а що як мене все влаштовує у моєму житті? на даному етапі.
я-то просто дивлюсь на це, але іноді такі "старання" призводять до дуже незручних ситуацій:)
Марусю-мамо, а Ви можете мені казати "ти"? мені так буде приємніше. дякую :)
Маруся-мама
14.10.2008, 15:52
Ви маєте на увазі, що американки можуть повчитися в українських панянок як гроші чоловіка рахувати?? :)
А американки можуть повчитись в деяких українок. Є нераз такі цвані...о_О
Ніц про "гроші чоловіка" не зрозуміла.:unknown: Це ті, що в нього на якомусь таємному рахунку? Чи ті що він бере на пиво?
Маруся-мама
14.10.2008, 16:00
ну навіщо ж мені допомагати?:) а що як мене все влаштовує у моєму житті? на даному етапі.
я-то просто дивлюсь на це, але іноді такі "старання" призводять до дуже незручних ситуацій:)
Марусю-мамо, а Ви можете мені казати "ти"? мені так буде приємніше. дякую :)
Дамовілісь! (це про ти)
А вони чомусь вважають, що ти сама собі ради не даш. Он пропадеш і крапка :pardon: А ситуації справді нераз незручні бувають. В мене таке було, що він був високий як дринда але мені не було про що з ним говорити. Он я і задирала голову на нього постійно аби щось сказати. Але нічого. Кожному своє.
А батькам і родині треба нераз гаркнути, аби до них дійшло. :blush:
Маруся-мама
14.10.2008, 16:02
Ніц про "гроші чоловіка" не зрозуміла.:unknown: Це ті, що в нього на якомусь таємному рахунку? Чи ті що він бере на пиво?
Як казав Віні-Пух, і таво і друґова, і можна без хлєба :))):)))
А ситуації справді нераз незручні бувають.
колись їду із подругою з відпочинку, з моря.спокійна собі, знаю, що мене брат двоюрідний зустрічає. дзвінок на мобільний - номер невідомий. відповідаю. а мені у слухавку6"Наталю, привіт. це - Олег. а на яку колію поїзд приїжджає?". я в шоці. Олег - мій давно колишній хлопець, який у Москву був поїхав у воєнне училище вчитись, мамі він дуже подобався. але ж ми з ним після всього майже не спілкувались. і от він саме влітку на канікули приїхав до Києва. дзвоню мамі: "Мамо! звідки Олег знає, що я приїжджаю зараз?". мама:"ну він дзвонив вчора, питав чи ти вдома. я сказала, що тебе немає в Києві. що приїздиш завтра." я:"ага, а номер поїзда, час прибуття - він сам здогадався,правда?".
ну і от ситуація: виходжу я на платформу, з курорту, мене зустрічають мама, брат і Олег. брат забирає сумки, Олег вітається - сумок вже нема. зустріти-то він мене зустрів, але далі що казати чи робити - ніхто не знає. так ми і їхали додому - незручна ситуація.
і це не єдина така ситуація. то це ще смішно. а бувало і таке, що геть не весело.
і це не єдина така ситуація. то це ще смішно. а бувало і таке, що геть не весело.
Як роблять прикро Вам, то маєте повне право троха і самі стукнути кулаком по столу) Інакше - до кінця віку опіки та "допомоги" не позбудетесь, повірте.
nirvanka
14.10.2008, 17:57
так ми і їхали додому - незручна ситуація.
І незручна і дурацька якась ситуація. Мене це аж дратує - чого пхатись в чуже життя? Хочеш добра - бажай людині добра, молись за неї, а не влаштовуй таких сцен. А якщо вже і маєш бажання звести з кимось чи познайомити, то спитай чи це взагалі комусь потрібно!
Бувало, що я когось знайомила, але наперед питала чи вони згідні на це. А такі сюрпризи ніяк не признаю.
у мене таке трапляється час від часу. раніше навіть друзі таким забавлялись. але одного разу я це припинила. а от з боку рідних все ще трапляються прецеденти. мене це,чесно сказати, дуже дратує.
а як Ви ставитесь до такого "прояву піклування"?
цілком вирозуміло - конфлікт інтересів присутній бо.
поясніть свої інтереси родині. родина Вам пояснить свої. вирахуєте, чиї важливіші й по всьому. ;)
відносьтесь з гумором - такі традиції були присутні в Україні віддавна.;)
мене теж, наприклад, "сватали" найближчі друзі моїх батьків, дві різні сім"ї. одного й другого хлопця я знаю вже 100 років, від свого народження, щитай.:) пройшли роки й тепер я аж бачу, що то були доо-о-осить хороші партії - на додаток ми й тепер друзі .
один, - третій, був притягнутий за вуха до нас на святкову вечерю разом з батьками, - Боже, як мені було незручно за нього й за себе. зараз якесь київське Світило в генній інженерії. :) а колись мене то зовсім не цікавило!... :) словом, - веселіться. але не прогавте долю. :)
Одруження на даний час це в більшості вибір батьків. Більшість батьків вибирають невістку або зятя, щоб був з відповідною освітою, бажано лікарем, юристос бао на крайняк священником. Такі самі мірки відносно невістки: лікар, вчитель, юрист і .т.д.. Якщо тещі або свекрусі не підійшов зять або невістка, то даю 100% гарантію проблеми забезпечені до кінця життя. Свекор або тесть рідко коли пхається в життя молодят. В більшості жінки через своє бажання влади і недалекоглядної тупості руйнують сімейний затишок своїх дітей, хоч бувають свекрухи і тещі близькі до людського ідеалу, але це рідкість.
Одруження на даний час це в більшості вибір батьків
большей ахинеи еще не читала....
В більшості жінки через своє бажання влади і недалекоглядної тупості руйнують сімейний затишок своїх дітей
Ну то так тим лопухам і тре, раз кохану людину і своє особисте щастя не вміють достойно від нападок матері захистити, Вам так не здається? Співчуваю дівчатам, які таки виходять за "синків". В мене в одна знайома так встрягла - там мамаша заходила у спальню і сварилась з нею, щоб та не "лізла" до сина, бо він на роботу не виспиться. Потім почала рукоприкладствувати. Якби не знала добре цю ситуацію - сама б не повірила - бо дівчина далеко не тупенька..Просто не жили до одруження з його "мамою" от і не знала, що так обернеться. Але то було пару років тому. Вона вже вийшла за другого.
nirvanka
15.10.2008, 12:52
Жити з свекрухою чи тещею, яка ніяк не може змиритись з тим, що її дитина повинна будувати свою сім'ю і вилізти з-під спідниці, - це самогубство родини. Просто неможливо в таких умовах жити щасливо. Тому, або витягувати половинку з-під контролю мамусиного (а це дуже тяжко, бо дитина більше прив'язана до мами), або переїжджати чим швидше і чим дальше, або взагалі не починати того..
Одруження на даний час це в більшості вибір батьків.
дасте посилання на статистику?
Чи просто власний гіркий досвід? От лиш нащо на всіх проектувати?
дасте посилання на статистику?
Чи просто власний гіркий досвід? От лиш нащо на всіх проектувати?
Я не соціолог і не працюю у відділі статистики. Стосовно власного гіркого досвіду Бог милував, я одружився по любові і ніхто мені мозги не компастує зі сторони.
Я не проектую на всіх, я кажу про більшість, а більшість - це ще не всі. Кожна мамця хоче, щоб її доця або синочок хапнули поп-звізду і жили, як в Христа за пазухою, а на свого синочку, чи доцю не дивиться, чого вони в дійсності вартують.
Пишу так, як бачу, а не так, як хотілось би бачити. Різну охінєю, що не відповідає дійсності писати не люблю, а тим більше ходити в рожевих окулярах. Рожеві окуляри більш до лиця жінкам, а не мужчинам.
я кажу про більшість
більшість - це вже статистична категорія, нє?
я, наприклад, такого не помічала. однак стверджувати про більшість-меншість не беруся, бо це потребує досліджень-підтверджень. Якби Ви написали "багато" - питань не виникло б.
Якби Ви написали "багато" - питань не виникло б.
Не знаю..., може й ви праві.
Samojlovu4
15.10.2008, 17:17
Якщо тещі або свекрусі не підійшов зять або невістка, то даю 100% гарантію проблеми забезпечені до кінця життя. Свекор або тесть рідко коли пхається в життя молодят. В більшості жінки через своє бажання влади і недалекоглядної тупості руйнують сімейний затишок своїх дітей, хоч бувають свекрухи і тещі близькі до людського ідеалу, але це рідкість.
Стопроцентно.
nastinka
15.10.2008, 17:18
Ой.....була така історія...
Хлоп з дівчиною зустрічались..дівчина була багата, а хлоп бідний..дуже любились..і її батьки були проти, скандали постійні на рахунок цього було. І вона змушена була його покинути. Потім поїхала вчитись до Києва. І зустріла його) одружились без відому батьків. Дуже щасливі і закохані, а батьки вже тепер мовчать. Тільки допомагають внуків бавити)))
Маруся-мама
15.10.2008, 18:00
там мамаша заходила у спальню і сварилась з нею, щоб та не "лізла" до сина
Згадався старий єврейський кавалок:
... Разстав ноги поширє, ти что нє відішь? Мальчіку нєудобно!!! :mocking:
Маруся-мама
15.10.2008, 18:09
Жити з свекрухою чи тещею, яка ніяк не може змиритись з тим, що її дитина повинна будувати свою сім'ю і вилізти з-під спідниці, - це самогубство родини. Просто неможливо в таких умовах жити