КПК

Показати повну версію : як я втратив(ла) свою любов...


пупер
31.01.2008, 23:35
пропоную ложку дьогтю...

Alias
31.01.2008, 23:40
пропоную ложку дьогтю..
ну давайте, слухаємо.
раз відкрили гілку то й починайте з себе:)

Капітан
31.01.2008, 23:42
Пупер, любовь нельзя потерять.

Гелена
31.01.2008, 23:44
казав Ларошфуко: кохання одне, підробок тисячі
може якщо втрачається, то була і не любов зовсім (точніше - кохання), а підробка?

Додано через 1 хвилину
Пупер, любовь нельзя потерять.

я те саме хотіла сказати, ви мене випередили :)

Капітан
31.01.2008, 23:49
я те саме хотіла сказати, ви мене випередили
Извините, я случайно :)

Гелена
31.01.2008, 23:55
Извините, я случайно :)

:)

Маруся-мама
01.02.2008, 00:02
як я потєряла підробку :D:D:D

Льогко... замучте його дзвінками і скажіть що кидаєте чоловіка аби з ним бути :D:D

пупер
01.02.2008, 00:04
Пупер, любовь нельзя потерять.
може закладемося?... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/wink.gif

моя "друга" -- померла....
втратив?.. втратив....

Маруся-мама
01.02.2008, 00:06
моя "друга" -- померла....
втратив?.. втратив....
але ж почуття до неї залишились? хоч вона і відійшла в кращий світ

lotr_an
01.02.2008, 00:13
ІМХО? Льзя. але, що ми губимо, ми бачимо лише тоді коли відходимо на відстань.

пупер
01.02.2008, 00:24
але ж почуття до неї залишились? хоч вона і відійшла в кращий світ
в кращий?...
дуже в цьому сумніваюся.....

почуттів не залишилося.....
10 років минуло, серце вже вилікувалося.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/smiley.gif
відчуваю, що це так....

Alias
01.02.2008, 01:01
час лікує, це всі знають

Liliyah Romanova
01.02.2008, 01:42
Цікава річ. Поділилася нині зі Сергієм однією думкою і бац, він її втілив на форумі. :)
Дякую. :)
На очі постійно потрапляла тема "Як я знайшла свою любов" і мені чомусь завжди приходила в голову думка, чи хтось хоч напише пізніше "як я свою любов втратила". Швидше за все, що ніхто не напише. Аби визнати втрату любові, треба мати велику сміливість.

Додано через 2 хвилини
Пупер, любовь нельзя потерять.
Зате можна вбити. А тоді це фактично втрата.

Додано через 3 хвилини
Льогко... замучте його дзвінками і скажіть що кидаєте чоловіка аби з ним бути
Маруся приколістка.
І як, спрацьовує?

Додано через 5 хвилин
ІМХО? Льзя. але, що ми губимо, ми бачимо лише тоді коли відходимо на відстань.
Або бачить хтось інший, хто втрачає нас. :)

Малявка
01.02.2008, 10:45
А я розкажу.
Радше,я її не стільки втратила, скільки сама "вбила". То було шалене почуття,ми одне одному були найближчими людьми. Мабуть я боягузка,а може то все-таки якась сила зверху мені дала силу тверезо подивитися на наше з ним можливе майбутне сімейне життя. І тут розум розійшовся із серцем. Стало невиносимо тяжко обманювати себе і кохану людину. Тому я вирішила закінчити ті стосунки. Років зо два не могла відійти від того,але ні про що не жалію. А любов - вона не вмерла, вона залишилася в серці в коробочці із написом "Минуле":)

demetris
01.02.2008, 11:20
Тут треба розрізняти понаття - що означає "втратити"?
Просто стан, коли була, а потім не стало - тоді підійде все:
- померла
- пройшла
- розвіялась
- вкрали
- ...
Але насправді не все так просто. Любов, як почуття не може зникнути, лише перетворитись в щось інше...

Я втратив колись любов (на той час - то було просто - "політ над землею")... кохав її як навіжений, зустрічались... (Боже, як давно це було...) знімав їй зірки з неба, дарував себе і все що мав, але втратив...
і знаєте що? Богу дякувати! Тепер обоє одружені (не між собою ;)), щасливі і радісні... таке воно життя.

Малявка
01.02.2008, 11:27
мабуть, коректніше буде написати, як я втратив(ла) кохану людину.

пупер
01.02.2008, 15:44
щасливі і радісні... таке воно життя.
вам пощастило...
http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/cool.gif

bora
01.02.2008, 16:24
Хіба розповісти як любов втратила мене))
Насправді є такі люди (як я), які якщо покохали один раз по-справжньому вже ніколи цього не забудуть і не втратять. Навіть століття не зітре тих почуттів, і байдуже, що Образ його стане далеким та розмитим.
Тому я не вірю, що її можна втратити. А тим паче - вбити. Інакше яка це любов, якщо коли вона стає незручною, тяжкою чи неугодною - ти можеш її викинути на смітник минулого?!

sebastian
01.02.2008, 16:30
А я втратив так: я на ній одружився... і вона стала так пиляти, так лаяти... :)

Малявка
01.02.2008, 16:32
А любов і не викинеш, і з серця не викорениш. Нагадались рядки пісні : ".. но я бы не хотела знать агонию любви..." Крім любові в людей мають бути спільні погляди, спільні цілі. Якщо того нема, то рано чи пізно ці стосунки стануть обтяжувати.

bora
01.02.2008, 16:36
Крім любові в людей мають бути спільні погляди, спільні цілі. Якщо того нема, то рано чи пізно ці стосунки стануть обтяжувати.

А краще коли є гроші, спільні інтереси, цілі, друзі і т.д. а кохання нема?
Як на мене - людину яку не любиш можна почати ненавидіти. При тому, вона буде ні в чому не винна. Оце дійсно страхіття. Ну але є купа людей які тим не переймаються) То їм легше, звісно.

Малявка
01.02.2008, 16:42
А краще коли є гроші, спільні інтереси, цілі, друзі і т.д. а кохання нема?
Як на мене - людину яку не любиш можна почати ненавидіти. При тому, вона буде ні в чому не винна. Оце дійсно страхіття. Ну але є купа людей які тим не переймаються) То їм легше, звісно.

А хіба я сказала "замість любові"? Любов іноді може впасти на голову,навіть не роздивишся,що й до чого, особливо,коли в тебе ще досі такого почуття не було. І затягує дуже швидко. А потім бачиш,що в реалі не все так солодко і красиво. А далі побут, відношення до життя, до сім"ї, виховання, врешті-решт - то все має свій вплив на стосунки між людьми. Любов - досконале почуття. Але люди - не досконалі і є багато різних але.

Як на мене - людину яку не любиш можна почати ненавидіти.
із тим погоджуюсь. без любові не витерпиш все життя одну і ту ж людину поруч:)

Маруся-мама
01.02.2008, 16:48
Маруся приколістка.
І як, спрацьовує?


не наю... це у мене все теорії... не було на кому випробувати. :o
Але я собі так дУмаю, що якщо почуття неправдиве то спрацює бо якщо правдиве, як мені повідали, то тоді йому всеодно скільки в тебе дітей i чоловіків.

пупер
01.02.2008, 17:24
Як на мене - людину яку не любиш можна почати ненавидіти.
із тим погоджуюсь. без любові не витерпиш все життя одну і ту ж людину поруч
гарно сказано....

http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/sad.gif
після шаленого кохання з’являється протилежне почуття...
або серце болить роками....

bora
01.02.2008, 18:21
Любов іноді може впасти на голову,навіть не роздивишся,що й до чого, особливо,коли в тебе ще досі такого почуття не було.

Я мала на увазі що кохання є одне. і якщо воно вже було - друге не впаде на голову. ІМХО, або перше було не ним, або друге таким буде. ІМХО

пупер
01.02.2008, 18:29
Я мала на увазі що кохання є одне. і якщо воно вже було - друге не впаде на голову. ІМХО, або перше було не ним, або друге таким буде. ІМХО
люди різні

D.M.
01.02.2008, 19:49
А я втратив так: я на ній одружився... і вона стала так пиляти, так лаяти...

У мене так само. Тільки ж таке описання не висвітлює суті. А детальніше описувати лінь.

Маруся-мама
01.02.2008, 19:52
я на ній одружився... і вона стала так пиляти, так лаяти... :)

мій чоловік також мене пиляє але не лається, ну бо ж не пес на шнурку
але я його не втратила, а радше втримала - я мужа свого нє отдам нікому, такая скотіна нужна самому!!!

Малявка
01.02.2008, 22:39
А я не думаю,що у всіх любов за життя лише одна. Є однолюби,а є такі,які здатні любити після любові,так би мовити. Вважаю,що не можна сказати - чорне або біле - людське серце багатогранне, не варто всіх під одну риску підводити.

Капітан
01.02.2008, 23:15
може закладемося?...

моя "друга" -- померла....
втратив?.. втратив....
Давай, но ты проиграеш. Будем исходить из догм - любовь нужно заслужить и за нее нужно бороться.
Что из этого вытекает? Если потерял - значит это была не любовь. Смерть ничего не решает, не считая физического аспекта.

Liliyah Romanova
01.02.2008, 23:17
після шаленого кохання з’являється протилежне почуття...
самообман з'являється

Додано через 1 хвилину
Что из этого вытекает? Если потерял - значит это была не любовь.
Якщо мене зрадили, зранили і мої почуття померли від болю, то це не втрата любові? Чи, може, то в мене була не любов? Якщо це таки була любов, а саме так я вважаю, то виходить, що та інша особа мою любов стратила.

Гелена
01.02.2008, 23:31
мої почуття померли від болю
цих слів достатньо, щоб розказати як я втратила свою любов...

Капітан
01.02.2008, 23:35
Якщо мене зрадили, зранили і мої почуття померли від болю, то це не втрата любові? Чи, може, то в мене була не любов? Якщо це таки була любов, а саме так я вважаю, то виходить, що та інша особа мою любов стратила.
Согласен. Если человек любит по настоящему, он не может потерять это чувство. Любовь может пеперодиться в другое чувство, но как правило не по вине любящего.

Liliyah Romanova
01.02.2008, 23:57
Але любов втрачена чи ні?

New Shrek
02.02.2008, 14:10
людину яку не любиш можна почати ненавидіти любов приходить і відходить,ненависть залишаеться до смерті, а може далі...

Liliyah Romanova
02.02.2008, 16:43
А я не вмію ненавидіти... Взагалі.

Альона
02.02.2008, 16:57
Трохи не згідна з кількома думками. По-перше, любити можна не раз, і навіть не два- кому як пощастить. І якщо говорити, що попередні почуття- це було не кохання, бо ось зараз прийшло кохання- себе обманювати. По-друге, любов може погаснути, навіть, умовно кажучи, просто так. І якщо кажуть- що це була не любов і тому подібне- дозвольте не погодитись. Я вважаю що перший ворог почуттів, тобто те, що знищує почуття- це час ( як ми знаєм- все минає ), і лінь ( над почуттями потрібно працювати, підігрівати їх, бути щедрими на увагу, повагу....). Як на мене, любов можна зберегти справжньою, як у перші дні, місяці, коли ще присутня капля пристрасті, якщо "працювати" щодня обом, не допускати грубості, образ, вміти змовчати, зрозуміти... Але якщо один буде гребсти, а друга сушити весла (чи навпаки) - капут! З тего ніц! І от тоді можна писати відповідь "Як я втратила свою любов". :cowboy:

Liliyah Romanova
02.02.2008, 17:07
Я вважаю що перший ворог почуттів, тобто те, що знищує почуття- це час ( як ми знаєм- все минає ), і лінь ( над почуттями потрібно працювати, підігрівати їх, бути щедрими на увагу, повагу....). Як на мене, любов можна зберегти справжньою, як у перші дні, місяці, коли ще присутня капля пристрасті, якщо "працювати" щодня обом, не допускати грубості, образ, вміти змовчати, зрозуміти...
+10!
:clapping: :clapping: :clapping:

І от тоді можна писати відповідь "Як я втратила свою любов".
А ще можна писати про те, "як мою любов убили".
Якщо одна гребла, другий сушив весла, а до того ж на чужий човен збігати встигав.

Малявка
02.02.2008, 17:23
Повністю згідна! Людина здатна кохати не раз. Любов мусить підтримуватися ВЗАЄМНОЮ повагою, увагою, допомогою, переживаннями і т.д. А саме почуття - то іскра,яка розпалює вогонь між людьми. Якщо той вогонь не підтримувати вищевказаними речами - він гасне.

lotr_an
02.02.2008, 18:25
І от тоді можна писати відповідь "Як я втратила свою любов"

а потім писати як мою любов знайшов... хтось...

консультант
02.02.2008, 22:34
Втратив і не одну... Все через свою нерішучість. Зробивши висновки з помилок, знайшов і не збираюсь втрачати !

Гелена
03.02.2008, 00:05
любовь нельзя потерять.

якщо втрачається, то була і не любов зовсім

якщо говорити, що попередні почуття- це було не кохання, бо ось зараз прийшло кохання- себе обманювати.

отако начитаюся і ради думкам дати не можу :crazy:

lulu
03.02.2008, 00:26
а я от не розумію як я втратила свою любов...
маю підозри що вона викинулася з висоти почуттів коли відчула тотальну байдужість....

Liliyah Romanova
03.02.2008, 00:53
Лулу, гарно сказано, але я щось не зрозуміла. :)

lotr_an
03.02.2008, 02:05
наспівуючи:

....в житті у всіх буває лажа,
коли ця пісня тобі підкаже -
розслабся не парся.....

Гелена
03.02.2008, 03:13
а я от не розумію
маю підозри що вона викинулася з висоти почуттів коли відчула тотальну байдужість....

ех, на жаль, оте чоловіче "чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей", таки правдиве більшою мірою
і чужа байдужість не завжди здатна вбити твою любов і "мы любим тех, кто нас не любит и губим тех, кто в нас влюблен"
з одного боку зле, що почуття такі ірраціональні, з іншого боку - на те вони і почуття :(

lulu
03.02.2008, 18:26
"чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ейні я так не можу
мене треба підливати як квітку
і тоді я живу-і щось роблю для людини
а як ні-то замикаюсь і мені теж все стає по цимбалам
тільки от мучусь ще крім того
мене треба любити щоб я жила!

Капітан
03.02.2008, 18:34
на жаль, оте чоловіче "чем меньше женщину мы любим, тем больше нравимся мы ей", таки правдиве більшою мірою
Скорее так: ...чем больше женщину мы любим, тем меньше времени на сон...

Liliyah Romanova
03.02.2008, 18:44
ні я так не можу
мене треба підливати як квітку
і тоді я живу-і щось роблю для людини
а як ні-то замикаюсь і мені теж все стає по цимбалам
тільки от мучусь ще крім того
мене треба любити щоб я жила!
Прочитала. Якийсь дивний висновок у мене вийшов. В принципі теж щось схоже, але я таки кактус, мабуть. Якщо люблять, то ще й зацвіту. А так, можна й не підливати, сама раду дам. :D:D:D

Додано через 41 хвилину
Скорее так: ...чем больше женщину мы любим, тем меньше времени на сон...
Та, цій гілці якраз бракувало здорового гумору. :D

D.M.
03.02.2008, 19:27
я таки кактус, мабуть. Якщо люблять, то ще й зацвіту.

А я чув, що кактуси цвітуть, коли їм погано. Мабуть, вирішують, що пора розмножуватися, якщо життя в небезпеці.

Liliyah Romanova
03.02.2008, 19:29
А я чув, що кактуси цвітуть, коли їм погано. Мабуть, вирішують, що пора розмножуватися, якщо життя в небезпеці.
Дякую. :D:D:D
Тоді я вже цілком безнадійна. :D

D.M.
04.02.2008, 20:29
Тоді я вже цілком безнадійна.

Ні, просто Ви не схожа на кактус. :)

lotr_an
04.02.2008, 20:49
як я втратив(ла) свою любов...

ішов, послизнувся, впав, прокинувся... нема.

маюнка
04.02.2008, 21:09
не знаю, здається мені, що любов-таки не втратиш. можна втратити спілкування з людиною, втратити інтерес, розуміння.
а любов?....
ніколи любов не перестає. значить то або не любов була, або нікуди вона не ділась, і втрати любові нема - втрачений час, можливості, втрачена людина. а любов лишилась.

Romko
04.02.2008, 21:23
ішов, послизнувся, впав, прокинувся... нема.
Певно випимши був...

lotr_an
04.02.2008, 21:52
Певно випимши був...

точно, любов випивших довго не витримує :)

Liliyah Romanova
05.02.2008, 04:13
ніколи любов не перестає. значить то або не любов була, або нікуди вона не ділась, і втрати любові нема - втрачений час, можливості, втрачена людина. а любов лишилась.
Поживеш, побачиш. ;)
Не все в житті чорне або біле. :)
(Йой, зараз і мене до бабців разом із Лулу припишут. :D)

Маруся-мама
05.02.2008, 04:20
Поживеш, побачиш. ;)
Не все в житті чорне або біле. :)
(Йой, зараз і мене до бабців разом із Лулу припишут. :D)

підем на лавку сємушки лускати :D:D:D

Liliyah Romanova
05.02.2008, 04:22
підем на лавку сємушки лускати
Краще той, вишивати. І дієту не порушимо. ;)
Піст, нє?

Маруся-мама
05.02.2008, 04:24
Краще той, вишивати. І дієту не порушимо. ;)
Піст, нє?
або скарпетки хлопам візати, а то бідні мерзнут, хоріют...:cowboy:

Liliyah Romanova
05.02.2008, 04:36
або скарпетки хлопам візати, а то бідні мерзнут, хоріют...
То вже краще тоді шапки на голову. ;)
Бо як лікувати, то лиш хворе місце. До чого тут ноги?
:D:D:D

Ворон
05.02.2008, 09:12
Була колись така історія. Був колись такий молодий хлопець, який полюбив молоду дівчину, і все було прекрасно до того як їх сімї не втрутились а за сімями і народи. Тому що народи були і будуть ворогами. А опісля було дуже погано і ніхто живим не лишивсь... Сумно було і всі плакали...
О десь я то вже чув.

Але після того ...
Не скажу кого я ненавиджу...

lulu
05.02.2008, 19:53
все було прекрасно до того як їх сімї не втрутились а за сімями і народи. Тому що народи були і будуть ворогами.ах...якби ви знали...як я вас розумію!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Tutuka
06.02.2008, 23:24
підем на лавку сємушки лускати
І я з вами! І мене беріть!
Сємушки не люблю, але вишивка завжди зі мною :)
А якщо без жартів - на превелике щастя, життя після втрати любові існує. Переболить, перегорить, пройде рік, два, може, і десять - і все заживе, і буде нове кохання. Воно буде не таке, як перше. Не гірше, не слабше - просто інше. І це чудово!

Latkes
07.02.2008, 00:08
Можливо, варто прояснити поняття, якими оперуємо.
Якщо розуміти любов як внутрішню категорію, як скарб душі і здатність його подарувати, то втратити її через зовнішні події, як от втрата партнера чи партнерки, розрив і т. д не можна. Вона може на якийсь час притупитись, але житиме поки жива душа і живі ми. А якщо такої здатності нема, то й втрачати нічого, бо як можна втратити те, чого нема?
Можна сприймати любов-кохання і як дар, що посилається нам у вигляді тієї однієї і неповторної людини, знайти яку і є сенсом нашого буття. Але еротична любов буває оманлива, за сплеском гормонів може наступити прозріння і фрустрація. І ми кажемо, що втратили любов.
Очевидно, що в коханні чоловіка й жінки повинна бути й любов до ближнього, яка й при найінтимніших спільних пережиттях спонукає до взаємної поваги. Але є й елемент "небесного дару", бо інакше було б байдуже, кого любити, а так воно не є.
Ми справді можемо втратити людину, яку любимо, і далеко не завжди це залежить від нас. Чи втратимо ми любов як внутрішню готовність і здатність любити залежить від нас значно більше.

Liliyah Romanova
07.02.2008, 04:30
Автора гілки нема, але я поясню ідею гілки.
Йшлося про банальне "як я втратив(ла) кохану людину".
Ну, чи "як кохана людина втратила мене".

Romko
08.02.2008, 00:29
точно, любов випивших довго не витримує
Угу...
По п’янці навіть кишені чистять...а не то,шо...

Ворон
08.02.2008, 02:33
Переболить, перегорить, пройде рік, два, може, і десять - і все заживе, і буде нове кохання. Воно буде не таке, як перше. Не гірше, не слабше - просто інше. І це чудово!

На жаль не завжди, деколи звідти не вертаються навіть через 10-20-30... років. Я щасливий що вернувсь через 10 десять. Уявіть Ви живете з жінкою десь коло 5-років і все прекрасно опісля на Вас викликають поліцію кожен день на протязі двох років. Поліція зніяково вибачається кожен раз. Притому Ваша кохана починає ненавидіти Вас а Ви її. (але це в таємниці звичайно).

А потім через 7 років десь коло 30 галицьких мавп в Ню-Йорку женуть мою маму по вулиці і кричать "жидівка", хоч ні моя мама і я ніколи не були жидами.

Останнє ніколи не перегорить...

Маруся-мама
08.02.2008, 02:40
На жаль не завжди, деколи звідти не вертаються навіть через 10-20-30... років. Я щасливий що вернувсь через 10 десять. Уявіть Ви живете з жінкою десь коло 5-років і все прекрасно опісля на Вас викликають поліцію кожен день на протязі двох років. Поліція зніяково вибачається кожен раз. Притому Ваша кохана починає ненавидіти Вас а Ви її. (але це в таємниці звичайно).

А потім через 7 років десь коло 30 галицьких мавп в Ню-Йорку женуть мою маму по вулиці і кричать "жидівка", хоч ні моя мама і я ніколи не були жидами.

Останнє ніколи не перегорить...

Як я вас розумію... Мій брат двойорідний зараз таке саме переходить, але він зі своєю «коханою» прожив лише 6 місяців, то вона багато чого не встигла, наприклад, поліцію - але погрожувала і била його добре.
А про галицьких побожних мавп з церкви Св. Юра я мовчу:shutup:

Ворон
08.02.2008, 03:53
Як я вас розумію... Мій брат двойорідний зараз таке саме переходить, але він зі своєю «коханою» прожив лише 6 місяців, то вона багато чого не встигла, наприклад, поліцію - але погрожувала і била його добре.
А про галицьких побожних мавп з церкви Св. Юра я мовчу


Ні якраз моя кохана цього не робила, я її ніколи не бив ні вона мене, але її батько звонив кожен день моїй мамі і кричав в трубку: я тебя убю б...ь. Сам би неповірив якби я то саме в трубку не почув...

Liliyah Romanova
08.02.2008, 03:56
Як я вам співчуваю...
А в мене так тихо-мирно обманом...
Взяли і вбили... І ніби совість і їла, але теж промовчала...
І я померла після того на якийсь час...

Ворон
08.02.2008, 04:19
Як я вам співчуваю...
А в мене так тихо-мирно обманом...
Взяли і вбили... І ніби совість і їла, але теж промовчала...
І я померла після того на якийсь час...

Це нічого ... :)

Згадую покидаюсь ві Львові до після того були Париж Ню-Йорк Лондон Токіо, етс. Засинаю, прокидаюсь за 40 миль звідти облитий людьською кров´ю і ніц не памятаю... І так десять років...

Буває...

Liliyah Romanova
08.02.2008, 04:52
Найбільша проблема, коли живеш у тому болі, і більше нічого крім болю нема. А ти безчуттєвий. Хоч ніби й далі в болі...

Tutuka
08.02.2008, 10:02
А потім через 7 років десь коло 30 галицьких мавп в Ню-Йорку женуть мою маму по вулиці і кричать "жидівка", хоч ні моя мама і я ніколи не були жидами.

Останнє ніколи не перегорить...
Просто нема слів... Особливо нестерпно, коли через таке проходить найдорожча людина - мама. Ваш випадок справді переходить всі межі...

Ворон
08.02.2008, 12:03
Просто нема слів... Особливо нестерпно, коли через таке проходить найдорожча людина - мама. Ваш випадок справді переходить всі межі...


Осрбливо якщо врахувати що моя мама була єдина особа яка в 70 боролась проти КГБ і єдина хто контактувала з Москвою в ті часи з Людою Алексеєвою, Е.Боннар, мої друзі дитинства були К.Барабанова і син Орлова. Я все пережив і "відреканіє" Орлова-батька від нас і галицьких мавп також. Ну у мене є друзі як залишки сімї Григоренка і Льонька Плющ
та один з його синів прострілив свою голову десь коло 7-років назад у Франції, не звинувачую....

Сам того хочу...

Але москальскі ублюдки того ніколи не дочекаються...


П.С.Для Каб Міінера: Я є жид, ублюдок ти...

lotr_an
08.02.2008, 14:53
тут щось пишуть я напевно ще "замалий" щоб таке розуміти ну і не хочу "доростати".
просто скажу, що тому й не женюся, тому не закохуюся поки не зрозумію що "та" родина є нормальною, що ніхто мене в міліцію "звідти" тягати не буде, що буде взаємопорозумінні і хоч би повага, любові не вимагаю.

Alias
08.02.2008, 15:12
тому й не женюся, тому не закохуюся поки не зрозумію
До Вас воно ще просто не прийшло.А от як прийде ,то й не подивитесь на її родину, на походження.Кохання не підвласне розуму.Замість розуму говорить серце.Але тільки за тієї умови, що кохання справжнє.ІМХО

lotr_an
08.02.2008, 16:02
До Вас воно ще просто не прийшло.А от як прийде ,то й не подивитесь на її родину, на походження.Кохання не підвласне розуму.Замість розуму говорить серце.Але тільки за тієї умови, що кохання справжнє.

як? любити і мучитись... ех, не знаю... напевно ви праві. мені просто то так далеко...

Маруся-мама
08.02.2008, 16:32
Найбільша проблема, коли живеш у тому болі, і більше нічого крім болю нема. А ти безчуттєвий. Хоч ніби й далі в болі...
воно як пітон дусить а спинити його важко :no:

Liliyah Romanova
08.02.2008, 16:35
просто скажу, що тому й не женюся, тому не закохуюся поки не зрозумію що "та" родина є нормальною, що ніхто мене в міліцію "звідти" тягати не буде, що буде взаємопорозумінні і хоч би повага, любові не вимагаю.
Ну-ну, такі мудрі переважно й попадають потім. Родина супер, і вся родина дружно співчуває, яка тобі жінка трапилася. Зате родина файна. ;)

Мих
08.02.2008, 22:20
я користуюся всенародною любовю....

Liliyah Romanova
08.02.2008, 22:46
я користуюся всенародною любовю....
і ви вже її втратили?

маюнка
08.02.2008, 22:51
ви вже її втратили?
думаю, ні;)

Liliyah Romanova
08.02.2008, 23:09
Значить, оп"ять оффтоп, Миху... :cowboy:

Мих
08.02.2008, 23:14
який же то офтоп? почитайте тему і те, що ми пишимо... навпаки якраз в тему!

Гелена
09.02.2008, 01:17
я втратила кохану людину, бо любов була невзаємна
півтора роки стосунків і як була пустота в них, так і лишилася
в мені тоді деякий час була на компі заставка: "біда не в тім, що ти мене не любиш, біда, що я тебе не можу розлюбити"
іншої біди нема при невзаємній любові, імхо

Kaff
09.02.2008, 01:31
жутка гіляка...
Я фільмів жахів не дивлюсь, а тут осьо прочитав від початку до кінця...
МО ПРАВДА, ЩО ВСІ ЩАСЛИВІ ОДНАКОВО, А НЕЩАСНІ ПО-РІЗНОМУ.
або ж навпаки...

Купіть краще білі шини на авто... бо
Чорні шини не видно на дорозі... а білі шини кричато: ЛЮДИ!!!! ЛЮБІТЬ МЕНЕ!!!...

Гелена
09.02.2008, 01:45
жутка гіляка...
:D :D :D
і завжди хтось мусить насмішити, особливо я це помічаю в ті моменти, коли сміятися зовсім не пасує, наприклад на похороні :shutup:

Liliyah Romanova
09.02.2008, 02:58
я втратила кохану людину, бо любов була невзаємна
Навіть не знаю, що гірше.
Втратити, коли невзаємна, чи тоді, коли взаємна.
Летиш на крилах, і ніби й разом, а потім раптом усвідомлюєш, що падаєш, бо крила підрізали... І ніби є любов у тих очах і далі, а біль у серці не дає пробачити, потім не дає забути, а тоді не дає любити... І одного дня дивишся в ті очі, а вони тобі чужі, цілковито чужі. І нічого не залишається, як попрощатися і піти геть.
наприклад на похороні
http://forum.lvivport.com/showthread.php?p=238741#post238741
;)

Гелена
09.02.2008, 03:07
Навіть не знаю, що гірше.
Втратити, коли невзаємна, чи тоді, коли взаємна.
Летиш на крилах, і ніби й разом, а потім раптом усвідомлюєш, що падаєш, бо крила підрізали... І ніби є любов у тих очах і далі, а біль у серці не дає пробачити, потім не дає забути, а тоді не дає любити... І одного дня дивишся в ті очі, а вони тобі чужі, цілковито чужі. І нічого не залишається, як попрощатися і піти геть.

кажуть краще мати і втратити, ніж взагалі ніколи не мати...
але хто то знає що краще, що гірше...

Liliyah Romanova
09.02.2008, 04:20
Гелено, дякую. Чим далі, то все більше і більше ціную, що маєте час на форум. :)

Гелена
10.02.2008, 00:26
Гелено, дякую. Чим далі, то все більше і більше ціную, що маєте час на форум. :)

:o :o :o дякую

Ворон
10.02.2008, 01:16
Так як я тут трохи забагато понаписував, був пяний і згадка за ті часи мене завжди розбиває на частини. Все те на жаль дуже тяжко пояснити. Десь взяло десять щоб то все перейшло. Властиво до двох років назад коли я зустрів циганку. Можливо тому що вона зрозуміла мене на емоційному рівні і подібна на мене і щось подібне сталось із знами. До того моє життя прогресивно котилось вниз з кожним роком всі гірше. Я одружився три рази майже, біда була в тому що любити я вже нікого не міг. Крім того постійний страх і ненависть до людей.

Циганка єдиний хто мене тримає, хоч я її не бачу майже рік, але вона якось завжи зі мною, особливо коли мені тяжко. І завдяки її мене минуле вже так сильно не мучить. А від минулого я не можу відмовитись. Десь коло двох днів назад я іду по вулиці і бачу якусь кобіту в якої я чомусь стрільнув цигарку. А потім виявилось що ми маєм спільних знайомих і ці знайомі мають відношення до мого минулого життя і від того ні як не втечеш. Принаймі согодні мене це не вкидає в депресію. Раніше куди я б не йшов все верталось до неї і я емоційно не міг того витримати.

Все це вже позаду. І я помалу відбудовую своє життя і мої сили поступово повертаються. Декілька років роботи над собою і я зможу знову жити повноцінним життям.

Якщо я вийшов за рамки минулого тижня прошу мене вибачити. Деяких речей мені краще не згадувати.

Liliyah Romanova
10.02.2008, 01:42
Якщо я вийшов за рамки минулого тижня прошу мене вибачити.
Трохи було. Мавка вам точно не пробачить. ;)

Для мене теж було найважчим узяти і перерізати мотузку, на якій за мною волочилося моє минуле, мій біль і все із ним пов'язане.

Тим22
10.02.2008, 15:29
хоріют


Шо шо роблють?

Мих
10.02.2008, 19:41
все більше і більше ціную, що маєте час на форум
затягує....

Samojlovu4
10.02.2008, 20:11
Так як я тут трохи забагато понаписував,..
Якщо я вийшов за рамки минулого тижня прошу мене вибачити. Деяких речей мені краще не згадувати.

Інтересна птаха, той Ворон... тре буде занести його до свого хіт-параду цікавих дописувачів...

Маруся-мама
11.02.2008, 20:01
Якщо чесно, знаєте що вбиває любов? Докори!

Додано через 1 хвилину
Шо шо роблють?

власне же ніц не роблют а тіко хоріют :beee:

Koza-Dereza
11.02.2008, 20:42
Ворон, вас та циганка приворожила! :)

Liliyah Romanova
11.02.2008, 20:50
Ворон, вас та циганка приворожила!
Зате вилікувала. Решта - неважлива. :)

Niemand
11.02.2008, 21:22
Якщо знаєш за що кохаєш, то це не кохання, це повага..Взагалі, українськамова має два точних слова "кохання" та "любов".Кохання,як і слово,яке пішло від нього "закоханість",проходить,а от любов ні.Єдина річ,яку я колись сказала людині було:"Люблю за те,що тисячі людей чують про те,що я говорю.... але ти чуєш те, про що я мовчу..."Ось так.=)Але всеодно після цього ми розійшлись.Зараз вже півтора року,як ми не разом.Так,ми спілкуємось звичайно.Але....це просто важко.Оскільки,ти все ще ладен віддати людині все.Були такі моменти,в які ми думали повернути все назад,але чи є сенс??Ми боїмось втратити один одного ще раз і потім навіть друзями не бути..Незнаю..просто важко щось казати..Що буде то буде...не лише я це все зараз вирішую.

Ворон
12.02.2008, 00:19
Ворон, вас та циганка приворожила!


Та не знаю хто кого приворожив. Від одного міліардера я її відбив, а от від барона ні (барон австрійський не циганський). Вона від нього (її компанія) залежить і фінансово і ще більше із за звязків. Тєжко одним словом. :)

А її мама була ворожкою але вмерла минулої весни.

Барон по донесенням моїх шпигунів зара в Берліні. Але мушу перевірити з інших джерел а то шпигуни деколи бувають подвійними...

Koza-Dereza
12.02.2008, 00:22
Вау, Ворон, у вас як у пригодницькому фiльмi все. Клас!

Додано через 1 хвилину
А я колись ще у Львовi таку красивенну циганку бачила що втупилась у неї очима i не зводила! Їхали в трамваї на вокзал я i вона (з цiлим табором). Така красуня-розкрасавиця, я таких мало бачила!!! Нiколи не забуду того обличчя. v

Оля
12.02.2008, 07:24
Якщо чесно, знаєте що вбиває любов? Докори!

То вже в сім"ї. А між закоханими любов вбиває небажання зрозуміти другу людину. Лишити її наодинці з її переживаннями. Тому друга людина кидається в розпач і часто здуру зраджує. Часто таке бачила. Роблять другому на зло. А виходить сам собі робиш на зло. Я би, правда, не могла ніколи піти на зраду. В такий момент життя мені всі мужчини противні. Але що саме смішно, що вони якось інтуїтивно тоді всі клеються. :D

Patrick
12.02.2008, 08:05
Циганка єдиний хто мене тримає, хоч я її не бачу майже рік, але вона якось завжи зі мною, особливо коли мені тяжко. І завдяки її мене минуле вже так сильно не мучить. А від минулого я не можу відмовитись. ....

В один прекрасний ранок , Ви пробудетись і від цих душевних мук залишуться тільки спогади.А потім зустрінети її , подумаєте про себе :"....і чого я себе так мучив?..Що я в ній знайшов?..Кобіта , як кобіта - як інші...."
А потім задумаєте собі в нікого серьозно не закохуватися. Так... ,туда -сюда - слідуюча.До ліжка і не більше.
І буде легко спокійно на душі.Душевні муки відійдуть в туманне минуле.І так пройде рік за роком.(в мене 10)
А потім в самий несподіваний момент , коли зовсім не були настрояні - познайомитеся з тою , без якої не зможете дальше жити. Відчуття ці будуть проявлятися не раптово , а поволі з наростаючою силою.

Ворон
12.02.2008, 08:51
Та правда, але вона була до тих 4-ох тисяч жінок, нажаль, :)

Додано через 1 годину 43 хвилини
В один прекрасний ранок,

Patrick Ви справді говирите з людиною яка вміє стріляти через дзеркало,

ліпше не говоріть...

lotr_an
12.02.2008, 11:20
Тому друга людина кидається в розпач і часто здуру зраджує.

ага тому як з жінков посварилистесе то сидіть дома, з жінки очі не спускайте, а ще краще ланцем до неї прикуйтесе :ninja:

Маруся-мама
12.02.2008, 17:05
Але що саме смішно, що вони якось інтуїтивно тоді всі клеються. :D
Точно!!! Власне коли їх найбільше не хочеш вони липнуть як мухи до мармоляди, загадка природи. :D:D:D

Romko
12.02.2008, 17:18
Точно!!! Власне коли їх найбільше не хочеш вони липнуть як мухи до мармоляди, загадка природи.
Не як мухи...
Як пчоли...
http://casa-latina.ru/s/s/icon_fly27.gif

Patrick
13.02.2008, 07:10
Та правда, але вона була до тих 4-ох тисяч жінок, нажаль, :)





Серед дівчат , з якими зустрічався , але не хотів на них женитися(я їм про це говорив відкрито),- просто по причині , що мені самому було добре.Де хочу там і ходжу. Запамяталася остання коліжанка і її мама.Спочатку вона мені влаштувала істеричний скандал (перед моїм відїздом) в центрі біля магазину "Світоч".Після скандалу , на який аж перехожі зупинялися і міліцейський патруль спостерігав з протилежного боку вулиці, я пішов до колєги поділитися новинами і попити пива , іі мама прийшла до моіх батьків додому і там влаштувала скандал на сходовій клітці.Що , сусіди по поверху і нижче мали можливість почути , якого сина мої батьки виховали.
Потім (після еміграції) мoя дружба з дівчатами набрала інтернаціонального характеру.Серед моїх знайомих були одна чорна дівчина з Бразілії(дуже гарна і розумна особа) і китаянка.З якою я майже не вженився.

Олена_ua
13.02.2008, 12:00
Душевні муки відійдуть в туманне минуле.І так пройде рік за роком
Скоріш за все вони опиняться у куточку душі під життям після МУКИ.
Серед дівчат , з якими зустрічався , але не хотів на них женитися(я їм про це говорив відкрито),- просто по причині , що мені самому було добре.Де хочу там і ходжу. Запамяталася остання коліжанка і її мама.Спочатку вона мені влаштувала істеричний скандал (перед моїм відїздом) в центрі біля магазину "Світоч".Після скандалу , на який аж перехожі зупинялися і міліцейський патруль спостерігав з протилежного боку вулиці, я пішов до колєги поділитися новинами і попити пива , іі мама прийшла до моіх батьків додому і там влаштувала скандал на сходовій клітці.Що , сусіди по поверху і нижче мали можливість почути , якого сина мої батьки виховали.
Потім (після еміграції) мoя дружба з дівчатами набрала інтернаціонального характеру.Серед моїх знайомих були одна чорна дівчина з Бразілії(дуже гарна і розумна особа) і китаянка.З якою я майже не вженився.

Е, то ви гульвіса?)) :(

Ворон
13.02.2008, 17:21
Серед дівчат , з якими зустрічався , але не хотів на них женитися(я їм про це говорив відкрито),- просто по причині , що мені самому було добре.Де хочу там і ходжу. Запамяталася остання коліжанка і її мама.Спочатку вона мені влаштувала істеричний скандал (перед моїм відїздом) в центрі біля магазину "Світоч".Після скандалу , на який аж перехожі зупинялися і міліцейський патруль спостерігав з протилежного боку вулиці, я пішов до колєги поділитися новинами і попити пива , іі мама прийшла до моіх батьків додому і там влаштувала скандал на сходовій клітці.Що , сусіди по поверху і нижче мали можливість почути , якого сина мої батьки виховали.
Потім (після еміграції) мoя дружба з дівчатами набрала інтернаціонального характеру.Серед моїх знайомих були одна чорна дівчина з Бразілії(дуже гарна і розумна особа) і китаянка.З якою я майже не вженився.


Так як я у 16 вже був в Америці, то мoя дружба з дівчатами якось завжди мала інтернаціональний характер. :)
А от з типово львівськими скандалами я познайомивсь тільки в 29. Екзотика... :)

Маруся-мама
13.02.2008, 18:04
Так як я у 16 вже був в Америці, то мoя дружба з дівчатами якось завжди мала інтернаціональний характер. :)
А от з типово львівськими скандалами я познайомивсь тільки в 29. Екзотика... :)
Я он приїхала до станів у свої 19, то першим моїм хлопцем був в*єтнамець. Він був ладен мені зірку з нема стягнути а потім був один Еквадоріанець - малом за нього не вийшла. А ще був один італієць, правда він маленький роками попався... то трошки дитячий був, а я все серйозно думала.
В основному я їх не втратила а відіслала гуляти бо вони моєї серйозності не сприймали, проте без скандалів.

Квіточка
13.02.2008, 20:50
А я боюся втратити кохання до свого чоловіка!!!!!!!!!!:( Коли виходила заміж, страшенно його любила...... а далі побут, сварки, нерозуміння одне одного, образи.... Я не можу, на питання чи кохаю його, сказати ТАК. і це страшно...... страшно, бо хочу КОХАТИ людину з якою живу і виховую дитину.

Liliyah Romanova
14.02.2008, 04:43
Коли виходила заміж, страшенно його любила...... а далі побут, сварки, нерозуміння одне одного, образи.... Я не можу, на питання чи кохаю його, сказати ТАК. і це страшно...... страшно, бо хочу КОХАТИ людину з якою живу і виховую дитину.На дрібниці легко розсіюватися, але не варто придавати їм більше значення. Якщо ж десь за буднями та буденими неприємними речами губиться щось важливіше, то у таких випадках допомагає конструктивний діялог. Але мусить бути спільне бажання до змін.
Найчастіше люди схильні почати обопільне звинувачення, що певною мірою, логічно, бо буденні дрібниці розділяють і ставлять ніби по різні боки барикад. Якщо ж спокійно запевнити один одного, що "ми заодно" і прагнемо спільного добра, тобто "я дбаю про тебе, як і ти про мене", то можна уникнути зайвого "переведення стрілок" і почати щось міняти у своєму житті.
У нас, наприклад, мусіла бути спільна згода, що коли ми разом, то ми всі разом і компутер на стороні. Відповідно, кожен з нас сидить на якихось форумах лише тоді, коли сам і має вільний час. Якщо ми разом, то нагадуємо один одному, що саме обіцяли щодо компутера. Дійти до того було не так легко, присвятили кілька годин на розмову, досить емоційну, зрештою, але результати таки є. Головне не прагнути змінити щось кардинально. Варто починати з невеликих змін. Добре теж, накреслити план дій по пунктах і старатися за цим планом іти далі. :)

І ще часом, якщо ситуація дуже складна, може допомогти третя особа. Відповідно до осіб: духівник, психолог, добрий спільний надійний друг.

Взагалі розмова багато дає і багато вирішує. Наприклад можна довідатися, що якась проблема існувала лише в одній голові, тобто не існувала фактично. :)

Patrick
14.02.2008, 07:09
Е, то ви гульвіса?)) :(


Це в минулому....ех були батярскі часи ! Походи в 3 ночі на Львівський пивзавод і носіння пива в ваннєнці для купання дітей.Забави до ранку в художніх майстернях на Ринку і бічних вулицях , Замкові пригоди ....Є що згадати.
Потім в Торонто теж давали "странє угля- мєлково но многа".
А зараз все- скінчилося... Жінка , сімя, дім , обовязки.
Відгулявся , як кіт після березня.

Samojlovu4
14.02.2008, 12:25
Серед дівчат , з якими зустрічався , але не хотів на них женитися(я їм про це говорив відкрито),- просто по причині , що мені самому було добре.Де хочу там і ходжу. Запамяталася остання коліжанка і її мама.Спочатку вона мені влаштувала істеричний скандал (перед моїм відїздом) в центрі біля магазину "Світоч".Після скандалу , на який аж перехожі зупинялися і міліцейський патруль спостерігав з протилежного боку вулиці, я пішов до колєги поділитися новинами і попити пива , іі мама прийшла до моіх батьків додому і там влаштувала скандал на сходовій клітці.Що , сусіди по поверху і нижче мали можливість почути , якого сина мої батьки виховали.

Це в минулому....ех були батярскі часи ! Походи в 3 ночі на Львівський пивзавод і носіння пива в ваннєнці для купання дітей.Забави до ранку в художніх майстернях на Ринку і бічних вулицях , Замкові пригоди ....Є що згадати.
Потім в Торонто теж давали "странє угля- мєлково но многа".
А зараз все- скінчилося... Жінка , сімя, дім , обовязки.
Відгулявся , як кіт після березня.

Дякую Патрік, дякую друже...:clapping:
Немаю що додати, як в дзеркало подивився... хіба лише з тою різницею, що мама одної красуні в мене тоді зі скандалом ще паспорт в заставу вимагала, якщо хочу далі зустрічатись...
Ех, кавалєрка, кавалєрка... спи спокійно...:(

Квіточка
14.02.2008, 14:56
Дякую Лілю, за пораду. Може то я така, мені мало просто тихого сімейного життя. Мене чоловік любить, але тихо, він знає за що мене любить, але мені не дай Боже сказати, що я гарно виглядаю, чи смачно приготувала, боїться що я задеру носа. А я хочу щоб мною захоплювалися, хочу гарних слів, божевільних вчинків. Певно я дурна.
Стосовно розмови, то ми як з різних планет, твоя моя не поніма, або часом, я пояснююю, пояснюю (за його словами пілю, пілю) каже, добре я все поняв (ну Слава БОГУ), а робить далі те саме. Мені здається коли люди одружуються, вони втрачають, може не любов, а якусь пристрасть, шаленість. Чи може то тільки в мене?

Олена_ua
14.02.2008, 17:37
Це в минулому....ех були батярскі часи ! Походи в 3 ночі на Львівський пивзавод і носіння пива в ваннєнці для купання дітей.Забави до ранку в художніх майстернях на Ринку і бічних вулицях , Замкові пригоди ....Є що згадати.
Потім в Торонто теж давали "странє угля- мєлково но многа".
А зараз все- скінчилося... Жінка , сімя, дім , обовязки.
Відгулявся , як кіт після березня.

Позитивний життєвий досвід ще нікому не помішав.
Остепенитися-святе діло.
Бо пожиттєві гультяї то досить кумедне явище-ті, шо не можуть спинитися.:D

Маруся-мама
14.02.2008, 18:09
Стосовно розмови, то ми як з різних планет, твоя моя не поніма, або часом, я пояснююю, пояснюю (за його словами пілю, пілю) каже, добре я все поняв (ну Слава БОГУ), а робить далі те саме.
Значить не правильно говорите - або не ті слова, або не той тон і вас інша сторона не сприймає. А каже все поняв так - на одцепніка, бо надалі робить те саме.

Я, наприклад, не боюсь втратити любов свого чоловіка. У мене просто спокій в тому плані, і взагалі страх це дуже погана річ і зовсім нікому не потрібна, бо від страху з*являються комплекси - а вони нам не друзі.

Ми також перейшли через сварки, зриви, крики і повірте щастя вони вам не додадуть і нічого у відносинах не змінять а лише заберуть цінний час, який ви б могли провести разом. Життя є дуже коротке.

Так що не тратьте часу і сил на дурниці, це все білібірда така річ як непомитий посуд чи не прибрано в кімнаті. А ось час що ви приділили один одному аби просто провести разом набагато цінніший.

Liliyah Romanova
14.02.2008, 21:09
А я хочу щоб мною захоплювалися, хочу гарних слів, божевільних вчинків. Певно я дурна.
То скажіть про це. ;)
Іноді вони просто ні про що не здогадуються.
за його словами пілю, пілю
Знайоме. :)
Мені сказали перше, що "підходу нема". Подивилася на себе зі сторони. Змінила "підхід". Працює. :)
Мені здається коли люди одружуються, вони втрачають, може не любов, а якусь пристрасть, шаленість. Чи може то тільки в мене?
Не тільки. За свято серед буднів треба вміти боротися, але крім того ще й треба вміти побачити.

Квіточка
15.02.2008, 16:55
Дякую всім за поради. Знаєте свого часу в мене було величезне кохання, але життя( а точніше кордони) нас розвели, часом собі думаю, а може то БУЛО САМЕ ТЕ, а може воно в мене ше попереду. Шось невпевнена шо мій чоловік то моя, як то кажуть половинка, а от хтось з вас впевнений? Може тому я й не дуже борюся за нього.

demetris
15.02.2008, 18:09
Шось невпевнена шо мій чоловік то моя, як то кажуть половинка, а от хтось з вас впевнений?
gh-h-h-h-h-h-h...

То певно важко так думати. То зробіть з нього свою половинку (чи хоть чверть ;))

Я впевнений. МОя дружина - то не частина мого життя, то воно і є. З іншою то було б все не те. Якщо немає такого переконання його треба собі навіяти (хоча б), без цього співжиття - то певно мука... або нудота.

Liliyah Romanova
15.02.2008, 18:20
Життя - штука складна і покручена.
Я коли заміж виходила, то була на 200% впевнена, що то моя половинка. Але обставини тут так покопали, що я змінилася, він змінився. Треба наново притиратися.
Тільки одне я завжди знала і знаю. Назад ніколи не варто озиратися, бо там - ще більше розчарування насправді. :)
Відчуття половинки не таке вже й обов"язкове. Просто подумайте, чи з тою людиною ви почуватиметеся затишно на старості. Ну, але аби так було, то і самому треба до спільної праці прикладатися.
Подружжя - це будинок, який будують двоє. І стіни треба будувати навколо двох, а не між собою. :)

Додано через 3 хвилини
І ще одна річ.
Мій чоловік часто порівнював мене з іншими, часто говорив, що он того жінка те робить, а того те. Якось я йому порадила поговорити із тими чоловіками, просто про сімейне життя. Ті чоловіки говорили про мінуси своїх жінок та про те, як моєму чоловікові пощастило, що має мене за жінку. :D
Відтоді більше ніколи не чула від нього, що чиясь жінка щось робить таке, чого я не роблю.
А ще часом помагає, якщо усвідомити собі, що кожен має те, на що заслуговує. І також того, хто би міг його витримати таким, яким він (чи вона) є. :)

Мих
15.02.2008, 19:14
"перевірка на сумісність" - то не є питання сексу, як дехто думає. Перевірка на сумісність не відбувається за чашкою кави, чи на курорті, а на полігоні життя в різних погодних умовах, екстримальних в тому числі. Але то розуміється не до перевірки, а після....

Маруся-мама
20.02.2008, 17:17
Але то розуміється не до перевірки, а після....

Боже дай мені той розум наперед, що я маю до заду :agree:

Chortenia
20.02.2008, 17:36
Боже дай мені той розум наперед, що я маю до заду :agree:

Мій тато каже "Був би я таким розумним, як моя жінка потім"

пупер
20.02.2008, 18:25
Мій чоловік часто порівнював мене з іншими, часто говорив, що он того жінка те робить, а того те.
оце найбільша дурниця твого чоловіка....
гіршого просто придумати не можна.....

це як докір!
а що буває гірше за докір?....

Liliyah Romanova
20.02.2008, 18:30
оце найбільша дурниця твого чоловіка....
гіршого просто придумати не можна.....
Вже не думає. ;)
Зрозумів, що хоч там, де я маю мінуси, інша має плюси, то там, де я маю плюси, інша має мінуси. Відповідно, зрозумів, що немудре казав.

пупер
20.02.2008, 19:08
я свою дружину ніколи не порівнюю....
ще бракувало...
само собою, що вона для мене є найгарнішою, найрозумнішою і так далі...
один раз "брякнув", що вона "недостатньо рудоволоса" (http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/wall.gif як дехто), так згадує мені досі..... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif

тре в кожній дівчині бачити неповторну особистість, щось таке, чого нема ні в кого більше....
але це я "так" сказав...
не зважайте...

sem41
20.02.2008, 19:22
Ті чоловіки говорили про мінуси своїх жінок та про те, як моєму чоловікові пощастило, що має мене за жінку.
В даному випадку згадую анекдот:
Чоловік щиро каже дружині: Ти така красуня, і господиня чудова, і мати для наших діток прекрасна, і як коханка мене влаштовуєш повністю. От була б ти ще чужою(!!) ціни б тобі не було.:)

Тепер від себе: То Ви Лілю добре придумали,що відправили свого коханого за оцінкою (чи як воно там) до колег .Ви певно точно знали ту байку що я розказав :)

Liliyah Romanova
20.02.2008, 19:25
але це я "так" сказав...
не зважайте...
Та бачу, бачу... Хтів показати, жи мундрий. Та ми тобі і так віримо. ;)

Додано через 1 хвилину
Ви певно точно знали ту байку що я розказав
Байки не знала, але часом Бог дає розуму щось мудре придумати. :shy:

пупер
20.02.2008, 19:38
Та бачу, бачу... Хтів показати, жи мундрий. Та ми тобі і так віримо.
це просто я гіпотетично : якби я ратом був ловеласом, то як тре поводитися.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif

Liliyah Romanova
20.02.2008, 19:42
це просто я гіпотетично : якби я ратом був ловеласом, то як тре поводитися....
Бе, не люблю ловеласів. :beee: :beee: :beee:

пупер
20.02.2008, 19:48
Бе, не люблю ловеласів.
я також їх не люблю.....
і ловеласок теж.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif

Coffe13
28.05.2008, 19:38
Трошки оживлю ту тему...Я свого часу втратила шаленне кохання,зате потім знайшла справжнє і головне вірне...

Pand@
28.05.2008, 21:56
час лікує, це всі знають

А я по свому гіркому досвіду зрозуміла,що не так і лікуе.Ти просто замучуешся думати про одне і теж,звикаеш до тої болі бо живеш тільки нею.А там з"являються якісь життеві проблеми і ти помаленьку переключаешся....
Може це й називаеться саме і так як Ви сказали:"час вилікуе"

nastinka
28.05.2008, 22:03
а я не можу сказати, що я втрачала..справжнє моє кохання прийшло до мене ще у другому класі))) закохалась ,що дурна))) тривало аж до 9-го класу...потім так сталось що ми перестали бачитись
Ну з самого почтаку ми були сусідами і дружили з 4 років...бавились в одній пісочниці. Потім віддали нас до школи він у В-класі я у Б....ми продовжували дружити....а потім в 9 років до мене прийшло то нестримне почуття і все тривало і тривало....а потім згасло...в мене з'явився хлопець....якого я почала любити....ми так і не спілкуємось, а шкода були класними друзями хоча б. :)

Маруся-мама
29.05.2008, 02:43
А я по свому гіркому досвіду зрозуміла,що не так і лікуе.Ти просто замучуешся думати про одне і теж,звикаеш до тої болі бо живеш тільки нею.А там з"являються якісь життеві проблеми і ти помаленьку переключаешся....
Може це й називаеться саме і так як Ви сказали:"час вилікуе"

Ну мене он час не вилікував... а вилікувало те що я попросила пробачення у людини яка на мене загнівалась 18 років тому. Ви уявляєте собі, я жила з почуттям вини всі ці роки. І тепер коли я його перепросила мені якось стало легко на душі. Це була дурниця яку роблять всі підлітки в 16 років, але вона мене мучила, бо інша людина мала до мене жаль. Цей жаль заважав мені жити.
Тепер скажу що прощення полікувало.:agree:

MARTINI
06.09.2008, 10:28
Продовження обговорення теми шукайте на Дівочих посиденьках (http://posydenky.lvivport.com/)