КПК

Показати повну версію : Межа зради.


львівянин
30.11.2007, 14:24
Усі розуміють що таке подружня зрада,але для кожного існує своя межа, коли певні вчинки ми називаємо ЗРАДА. Для мене поцілунок - це вже зрада, може для когось іншого це не так?

New Shrek
30.11.2007, 14:27
http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=30395

львівянин
30.11.2007, 14:41
http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=30395

Вибачаюсь :agree: Правда не знаю як закрити тему:(

Руда Кішка
30.11.2007, 14:46
http://forum.lvivport.com/showthread.php?t=30395

в тій темі про наслідки зради. А про те, що таке зрада ні слова. Що для кожного означає зрада? Флірт? поцілунок? Фізичний акт? Віртуальний секс?
В тій темі говорять про "після зради". А тут питання дещо інше

Liliyah Romanova
30.11.2007, 17:35
Для мене поцілунок - це вже зрада, може для когось іншого це не так?
Зрада починається задовго до поцілунка.

Руда Кішка
30.11.2007, 17:39
Зрада починається задовго до поцілунка.

ще в думках?
Але там дуже-дуже важко (або взагалі не можливо) визначити межу. Коли ти просто подумав і тут же злапав себе на думці що це погано і відволікаєшся щоб більше не думати про це - то нібито ще не зрада. а ось коли в думках обмірковуєш деталі - тоді зрада. Так?

Гелена
30.11.2007, 18:01
мені знайомий колись кілька разів казав (очевидно дійсно в це вірив), що чоловікові важливіше, щоб жінка духовно його не зрадила, а жінці важливіше, що чоловік фізично її не зрадив (типу хай думає, що хоче і про кого хоче, головне, щоб був тільки мене)

я з цим не згідна, та й навряд чи можна думки і дії так розділяти.
мені особисто треба щоб і в думках і фізично був тільки зі мною.
все. глибше в теорію зради вдаватися не хочу :)

Маруся-мама
30.11.2007, 18:18
Ми в дитинстві відпочивали кожного літа в Карпатах в Яблуниці, і там жили в одної такої файної гуцулки Кароліни. То як чоловік до неї нераз з претензіями звертався що вона на інших мужчин дивиться, вона йому відповідала: Дав мені Бог вочи, то ся дивлю!

Romko
30.11.2007, 18:51
Яскравий приклад,де межа...

http://www.zharov.com/mark/mark76.jpg

Альона
30.11.2007, 18:52
Для мене слово зрада має набагато більший формат, окрім зради чоловіка ( однозначно найжахливіше- це руйнування сім'ї )- це і зрада друзів, коли в тяжку хвилину від тебе відвертаються, це зрада довіри- коли ділишся з людиною про наболіле, а потім взнаєш, що твої одкровення використовуються як чудовий спосіб підтримання розмови за твоєю спиною, напевно ще довго можна продовжувати поняття зради... нажаль.

Liliyah Romanova
30.11.2007, 19:24
ще в думках?Та ні, тут не в думках справа. Думки різні бувають. Але щоби дійшло до поцілунка має спершу бути бажання.
Наприклад, коли людина йде когось перепросити, то внутрішньо вона вже покаялася. Перепросини - це вже як свічка на торті. :)

levandivka
30.11.2007, 19:31
вона йому відповідала: Дав мені Бог вочи, то ся дивлю!
А що ще Бог дав?..

Маруся-мама
30.11.2007, 20:19
А що ще Бог дав?..
Кароліні? Дав безпардонність, бо могла говорити всілякі речі.

Romko
30.11.2007, 20:24
Кароліні? Дав безпардонність, бо могла говорити всілякі речі.
А форми дав,чи нє?
http://casa-latina.ru/s/s/icon_macho.gif

levandivka
30.11.2007, 20:32
А форми дав,чи нє?
Як кажут наші північненькі, "бодлівой коровє Бог рогов нє дайот". :)

консультант
30.11.2007, 22:14
Напевно зрада поділяється на багато видів і кожна з них має свою ступінь важкості, яка включає в себе причину, обставини та інші можливі фактори, що спонукали до зради.. Вони є мірилом вини винуватого. Святих людей на Землі не буває... Деякі ними стають після смерті ...

volk
06.12.2007, 13:35
Якщо мова йде про подружню зраду, то я б сказав так. Не треба думати, що твій (твоя) чоловік (дружина) є твоєю власністю. Ця людина є такою само вільною, як і ти сам. Обов"язки шлюбу ми беремо на себе добровільно. Так само добровільно ми їх і зрікаємося. Звичайно, кожна людина визначає сама, що можна собі дозволити, а що ні, - але якщо подружній союз дійсно є союзом, а не співіснуванням, то якоїсь зради просто не станеться. Біда починається тоді, коли сім"ю перестає утримувати обабічне бажання бути разом. Я можу собі дозволити багато чого, - але одразу питання: якщо я щось зроблю не так, то це кине тінь на людину, яку я кохаю і поважаю. Мені це неприємно. І я цього не роблю, бо не хочу їй ганьби. І не хочу, щоб за спиною моєї дитини приколювалися діти таких самих "зразкових сім"янинів".
Я не говорю про "запущені" випадки, а про те, коли все тільки починається...
Головне, смішно те, що кожен говорить про свою власну свободу, але забуває про таку саме свободу свого партнера. Для себе я виробив правило: коли тебе на щось тягне, уяви собі, як це виглядає у виконанні твоєї дружини ( чоловіка ), а ти стоїш і дивишся збоку. Які відчуття? Відповідно і все інше.

KabMiner
06.12.2007, 14:01
Я так зрозумів, що мова йшла саме про зраду у відносинах чоловіка і жінки, а не в якомусь загальнофілософському контексті.

Якщо говорити про чоловіка і жінку, то вважаю, що зрада настає в момент фізичної близькості з іншою людиною (байдуже з чоловіком чи жінкою). Стосовно того, що зрада починається в голові - в голові це ще не зрада, бо починатися може багато чого, але не все знаходить свій прояв в реальності: мені можуть подобатися багато жінок, які оточують мене, але це ж не означає, що зраджую дружині.
Має бути критерій: коли зрадив, а коли ні. Вваджаю, що таким критерієм є саме фізична близькість.

New Shrek
06.12.2007, 14:27
таким критерієм є саме фізична близькість.
А уточнити можна ,який саме її вид?

Мих
06.12.2007, 14:32
Зрада починається задовго до поцілунка.

не додивився спочатку і прочитав: зрада починається з задовгого поцілунку.

Додано через 1 хвилину
Не кожен поцілунок може бути зрадою... але зрада може бути і без поцілунків....
я розумію, чому зрада і поцілунок стоять поряд, а Ви?

New Shrek
06.12.2007, 14:38
я розумію, чому зрада і поцілунок стоять поряд, а Ви?
Бо то оральний контакт?

KabMiner
06.12.2007, 14:59
А уточнити можна ,який саме її вид?

Ну, який вид?! Сексуальні стосунки, що ж тут не зрозуміло.
А яка у вас класифікація фізичної близькості, бо може світ не такий простий, як я собі думаю:)

New Shrek
06.12.2007, 15:25
Ну три традиційні і ше тантричний на любителя

kYula
06.12.2007, 15:37
На мою думку фізична зрада менша за вагою, ніж моральна. Знаєте, всяке буває...
Але коли половинка знаходиться поряд біля своєї, відбуваються поцілунки, любощі...але водночас думає і уявляє іншого(шу) - оце є справжня зрада!

Espert
06.12.2007, 15:46
Сперечайєся - не сперечайся, для кожного зрада має свій привкус... І кожен буде розуміти її по своєму!

пупер
06.12.2007, 16:17
На мою думку фізична зрада менша за вагою, ніж моральна. Знаєте, всяке буває...
Але коли половинка знаходиться поряд біля своєї, відбуваються поцілунки, любощі...але водночас думає і уявляє іншого(шу) - оце є справжня зрада!
це типова думка жінки....
а чоловіки "такою" вважають фізичну зраду....

kYula
06.12.2007, 16:21
це типова думка жінки....
а чоловіки "такою" вважають фізичну зраду....

І що саме цікаве: чоловіки цю фізичну зраду найчастіше допускають.:)

Текіла
06.12.2007, 16:30
я не вважаю що моральна зрада гірша від фізичної.
Тобто якщо він подумає що тр**є іншу жінку це гірше ніж він це зробить насправді?
Абсолютно ні.

kYula
06.12.2007, 16:47
Справа в тому, що спочатку виникає свідоме бажання, а от чи реалізує він теє фізично чи ні...А може і не реалізувати. Але мріяти.
Не знаю, в мене ніколи таких випадків, начеб-то не було, але якби змогла в думках свого парубка це вичитати, застрелила б на місці))))

Текіла
06.12.2007, 16:53
Справа в тому, що спочатку виникає свідоме бажання
бажання не завжди свідоме.


На мою думку фізична зрада менша за вагою, ніж моральна. Знаєте, всяке буває...
в нормальних пар та нормальних людей такого всякого не буває.

kYula
06.12.2007, 17:04
бажання не завжди свідоме.

так не люблю цю приказку про суку і кабєля, який не...коли вона не захоче. Правда ж, але не гарно сказано.

Не свідоме бажання...Чи варто його пробачати?

Текіла
06.12.2007, 17:06
А я про що...)
Власне що не варто пробачати зради взагалі.
Свідомої чи не свідомої.
Моя думка.

Latkes
07.12.2007, 08:50
А я про що...)
Власне що не варто пробачати зради взагалі.
Свідомої чи не свідомої.
Моя думка.

... і після ряду непробачених зрад згіркнути і зустріти старість у гордій самотності ...

Текіла
07.12.2007, 10:12
))) ну вам мабуть краще все життя прожити з людиною, яка буде вас обманювати, принижувати і у якої не буду ні краплі поваги до вас. Тому буде гуляти наліво-направо з іфншими жінками, і вважати це нормою

lanka
07.12.2007, 10:20
Дивне обговорення.
Немає межі ні у зраді, ні в коханні, бо ці явища нічим неможливо виміряти. Вони не піддаються логіці чи підрахунку, тому...
Все залежить наскільки ти можеш пробачити собі, тоді навчишся пробачати іншим. А що пробачити, це вже надто особисте
Внутрішня сила пробачає, внутрішня краса закохує

Ljolik
07.12.2007, 11:13
Все залежить наскільки ти можеш пробачити собі, тоді навчишся пробачати іншим. А що пробачити, це вже надто особисте
Пробачити можна багато чого, а забути ... ? Як на мене то зрада починається в думках, інша справа що чужих думок не прочитаєш. А от фізично зрада починається з поцілунку.

Chortenia
07.12.2007, 11:38
Свого час убула дуже категорична з цього приводу. Почала більше задумуватись, коли в якийсь момент захотілось, щоб мене поцілував чоловік, що в той час був зі мною поруч.
І от, зрада то чи ні?

Анютка
07.12.2007, 11:54
Пробачити можна багато чого, а забути ... ? Як на мене то зрада починається в думках, інша справа що чужих думок не прочитаєш. А от фізично зрада починається з поцілунку.
Абсолютно підтримую!! Забути справді важко, інколи навіть неможливо.
Біль від зради залишається на все життя.Інше, що людина мусить змиритись із зрадою, прийнчти покаяння зрадника, заради збереження сім'ї. Думаю, що з цим страшенно важко жити, і таким людям, які відчули це на собі можу лише щиро поспівчувати

Мих
07.12.2007, 12:10
Бо то оральний контакт?


Бо так робив Юда......

bora
07.12.2007, 12:31
Тому буде гуляти наліво-направо з іфншими жінками, і вважати це нормою
В нашому суспільстві вже частково так і є. Думаю, якби хтось навів статистику зрад то така норма стала б офіційною для більшості пар. Чи це нормально? ні. Як з цим боротися? Напевно ніхто н езнає, інакше такого б не відбувалось настільки масово. Але зазвичай це трапляється з жінками яким нікуди з дитиною (кількома) вже дітись. В інших випадках - розлучення або прощення нерадивих.
Стільки позитивних і правильних думок як на форумі хотілось би бачити більше у житті...

Liliya
07.12.2007, 12:47
Як на мене то зрада починається в думках, інша справа що чужих думок не прочитаєш. А от фізично зрада починається з поцілунку.

Розділяю Вашу думку. Слід тільки уточнити в яких думках. Якщо б я у ліжку з коханим думала про палкий секс з Деніелом Крейгом... Кумедна зрада...

Гелена
07.12.2007, 15:06
Немає межі ні у зраді, ні в коханні, бо ці явища нічим неможливо виміряти. Вони не піддаються логіці чи підрахунку

+ 100

Руда Кішка
07.12.2007, 15:11
Слід тільки уточнити в яких думках. Якщо б я у ліжку з коханим думала про палкий секс з Деніелом Крейгом... Кумедна зрада...

Ага, сексуальні фантазії також ідуть в категорію "зради" :)

Liliya
07.12.2007, 15:28
Ага, сексуальні фантазії також ідуть в категорію "зради"
A якщо в думках відкручую голову своєму шефу? Мене треба посадити за вбивство? :)

volk
07.12.2007, 15:40
Де є межа зради ніхто точного визначення не дасть. Бо те, що один вважає зрадою, для іншого - так, мєлочь, легкий флірт. Але сам факт зради не з"являється миттєво, до цього йдуть. В когось цей шлях довгий, в когось короткий. І є маса нюансів, яких крім тебе самого ніхто не знає. Та й люди - не кам"яні статуї, ми всі змінюємся, і, можливо, набуваємо рис, які підштовхують нашу половинку до зради, а потім її в цьому звинувачуємо. Адже коли стається, ми запитуємо себе "Чому він (вона) це вчинила"? А це питання треба ставити ДО того, і тоді стосунки можуть зруйнуватися, але ніхто не буде вважати це зрадою. Тому що чесність і зрада несумісні, де є щирість, там немає того, що можна назвати зрадою. Бо зрада робиться тайно, як зраджують відкрито, - це не зрада, це хамство і паскудство :dance:
Перепрошую, що трохи сумбурно.:shy:;)

Straniera
08.12.2007, 17:01
і після ряду непробачених зрад згіркнути і зустріти старість у гордій самотності ...
Latkes is offline
Шановний(а), вже краще в самотності, аніж з людиною, котра тебе зрадила, наплювала на твої почуття. Тоді прнаймні збережеться почуття самоповаги, а не жити поряд із зрадником і займатись самообманом. А як же почуття власної гідності? І потім хто сказав, що в самотності?

Додано через 30 хвилин
І ще я чула , седе чоловіків побутує думка, що, мовляв їм можна піти на фізичну близкість з іншою, і це не вважається зрадою, морально ж вони, мовляв не зраджували. А от жінці фізичний акт з іншим припишеться як зрада із зрад! Тут мимоволі згадуєш приказку: "Женщина, твой день -8 марта ". Я ніколи не вважала себе феміністкою, але тут виникає велике обурення проти такої позиції. Значить вам можна, а нам ні. підкреслюю, що я не розписуюся за всіх чоловіків, є, звичайно і такі, що так не вважають.

volk
08.12.2007, 22:30
Якщо говоримо про фізичні аспекти зради, тобто "звужуємо пошук", то чомусь ніхто не згадав про суто медичні проблеми, які можуть виникнути в зв'язку з цим. Один-єдиний такий випадок може перевернути все Ваше життя, і тут може бути вже не до "високих образ і почуттів". Інфекції, СНІД, ...........

Latkes
08.12.2007, 22:41
І ще я чула , седе чоловіків побутує думка, що, мовляв їм можна піти на фізичну близкість з іншою, і це не вважається зрадою, морально ж вони, мовляв не зраджували. А от жінці фізичний акт з іншим припишеться як зрада із зрад! Тут мимоволі згадуєш приказку: "Женщина, твой день -8 марта ". Я ніколи не вважала себе феміністкою, але тут виникає велике обурення проти такої позиції. Значить вам можна, а нам ні. підкреслюю, що я не розписуюся за всіх чоловіків, є, звичайно і такі, що так не вважають.
))) ну вам мабуть краще все життя прожити з людиною, яка буде вас обманювати, принижувати і у якої не буду ні краплі поваги до вас. Тому буде гуляти наліво-направо з іфншими жінками, і вважати це нормою
Навіщо приписувати мені те, чого я не казав, а потім "успішно" вести псевдодискусію? Дуже хотілося б поспілкуватись з Вами на цю тему років так через 20 (якщо дасть Бог дожити).
Зізнаюся, що говорю на цю тему не маючи в ній практичного досвіду. Можливо тому, що намагався жити за простою максимою: "Не роби іншому (ій) те, що тобі немиле". От і залишився без такого досвіду...
Зате набачився вдосталь, як люди мучились самі і мучили інших...
Поняттєва пара "зрада" і "вірність" - категорія передовсім внутрішня. Зраджуючи людину, яку свідомо обрав, зраджуєш в першу чергу себе самого. І сам від себе з цим не сховаєшся. Якщо є усвідомлення того, що тобі справді важливо бути вірним. то вірним бути легко. Повірте. І легко протистояти спокусам, яких на кожному кроці повно. А якщо такого усвідомлення немає, то не допоможе жодне зовнішнє стримування.
Людина може дуже багато, доки знає навіщо їй це.
То як з гріхом - хто гріха не відчуває, той його і не має.
Між "чорним" і "білим" є ще ціла кольорова ґама, орієнтуватися в ній кожна людина мусить самостійно, навіть якщо й має усталені етичні орієнтири.
І не забувайте про час - він перетирає і робить відносним буквально все.
Людина - істота піддатна спокусі. Кожна людина в якийсь момент робила злочин, принаймні в уяві. Тим більше стрибала в думках у гречку. Тому не раджу бути надто категоричними у судженнях. Ніхто ж не знає достеменно, що він сам/вона сама утне в майбутньому.
Щоправда натурі людини властиво всіляко оправдувати себе і бути нищівним, якщо те ж саме робить хтось інший.

Текіла
10.12.2007, 12:30
Дуже хотілося б поспілкуватись з Вами на цю тему років так через 20 (якщо дасть Бог дожити).
якщо бог дасть Вам чи мені?=))))))


Поняттєва пара "зрада" і "вірність" - категорія передовсім внутрішня. Зраджуючи людину, яку свідомо обрав, зраджуєш в першу чергу себе самого.


дуже красиво звучить звісно, проте як на мене це лише теорія. Адже на практиці так не є. Людина не завжди обирає собі когось для зради. виношує план. а потім робить це. Часто буває спонтанно та необдумано. І як би дивно це не звучало, це не означає що людина не любить свою половинку. Прсот отака природа людини, часто чоловіків. Адже жінка зраджує часто тому, що їй не лише фізично близький інший чоловік, але і душевно.
І не забувайте про час - він перетирає і робить відносним буквально все


я впевнена, що сильна людина. сформована особистість. в якої є певні погляди на життя та принципіза якими вона живе, має точну позицію щодо зради. І навряд чи її думки щодо цього змінюватимуться кардинально.

Latkes
10.12.2007, 13:10
Вийшли люди на роботу та й стали писати....
якщо бог дасть Вам чи мені?=))))))
Ніхто не знає, скільки кому судилось. Тому це твердження стосується як мене, так і Вас. Однак у Вас, напевно молодшої за мене, а також як жінки, статистично шансів більше.
Людина не завжди обирає собі когось для зради. виношує план. а потім робить це. Часто буває спонтанно та необдумано. І як би дивно це не звучало, це не означає що людина не любить свою половинку. Прсот отака природа людини, часто чоловіків. Адже жінка зраджує часто тому, що їй не лише фізично близький інший чоловік, але і душевно.
Ну, не знаю. Всі люди різні. Що ким керує сказати важко. У мене теж було немало описаних Вами спонтанних ситуацій, але я завжди усвідомлював свої межі і не переступав їх. Дисципліна духа - це теж складова вміння любити.
Звичайно, з бігом часу погляди кардинально не змінюються, просто людина стає (не завжди) трохи терпимішою та поміркованішою.

Додано через 1 годину 35 хвилин
Не завжди можна і вартує керувати емоціями, але я твердо переконаний, що людина як свідома особистість може і повинна керувати своїми вчинками. Воля, розум і почуття мають зрівноважувати і доповнювати одне одного. Я не ратую за поголовне прощення чи засудження зради. Є різні люди й різні обставини.

Текіла
10.12.2007, 16:19
Однак у Вас, напевно молодшої за мене, а також як жінки, статистично шансів більше.

о, я дуже на це сподіваюся))))
Ну, не знаю. Всі люди різні. Що ким керує сказати важко


Справа тут скоріш всьог он еу людях, а у ситуаціях у яких вони опиняються.
Я не ратую за поголовне прощення чи засудження зради. Є різні люди й різні обставини.


просто ваше твердження що тоді доведеться залишитись самому на мою думку надто категоричне.
Справді є різні люди, і різні обставини.
І кожен сам вирішує як йому жити. як поступати в даній ситуації і т.д. т.п.
Моя позиція полягає в тому. що зразу пробачати н еварто.
Але наголошую що це МОЯ позиція.
А загалом то це справа кожного.

Latkes
11.12.2007, 19:00
Моя позиція полягає в тому. що зразу пробачати н еварто.
Вибачте, це описка і Ви мали на увазі "зраДу пробачати не варто"?
Чи, може, що не відразу, а трохи помучити, а тоді вже пробачати? :rolleyes:

malyatko
12.12.2007, 13:52
зрада для мене тільки на спихологічному рівні..як на мене спати може з іншим для (втамування голоду, втілення фантазії...) це все фізіологія..а от якщо вона буде думати і мріяти про іншого то це вже зрада.для мене..
п.с.
думка про зраду була іншою до моменту коли зрадили...до того вважав що все є зрада :-)

Додано через 4 хвилини
з власного досвіду (зрада з моєї сторони була):
зраду пробачати варто але перед тим дійсно тре помучати..мене дівчина пробачила і ніхто про то не згадує..тим хто не зраджував а тільки думає : втратити довіру легко а відновити дуже тяжко..

Liliyah Romanova
12.12.2007, 20:33
втратити довіру легко а відновити дуже тяжко..
Як на мене, неможливо. Довіра вмирає цілковито. Відновити можна хіба її тінь чи привид.

malyatko
13.12.2007, 14:30
мені здається занадто категорично..але на те ми і різні всі щоб по-різному сприймати. :-)

Текіла
13.12.2007, 16:25
Що не кажіть, але довіру справді практично нереально відновити.
Принамі в такому вигляді в якому вона існувала до зради

demetris
13.12.2007, 17:45
Щодо фізичної зради - то справді чоловік це сприймає інакше... не тому щоб "знов ущемити жінку", а тому, що ми секс сприймаємо інакше.
Я можу кохатись, щоб заспокоїтись і "зняти напругу", а жінці навпаки треба "розслабитись і настроїтись". Відчуваєте різницю?
Якщо я дивлюся на вулиці чи у фільмі на гарну (читай - жадану) жінку у мене ерекція - то це зрада? Ні! Але проблеми в сім"ї є, це точно...
Це все від полі- та моногамності. Так от жінкам насправді не так залежить на сексі!!! Більше на стосунках (читай - романтиці, розумінні, квітах і віршах.) Винятки звісно є ... але чому в проституції стільки жінок??? І так не багато чоловіків? І вона "обслуговують" клієнтів кожен по своєму...

Саме тому зрада має гендерне забарвлення. Але питання в зраді коли ти робиш щось, що іншому б не сподобалось, що твою дружина (чоловік) вважатиме зрадою. Навіть якщо для Тебе це нормально і все таке - це зрада!!!

bora
13.12.2007, 18:06
Що не кажіть, але довіру справді практично нереально відновити.
Принамі в такому вигляді в якому вона існувала до зради

Я вже знаю не одну пару яка все ж через зраду пройшла. І не розійшлися.
Довіра - це щось таке, що залежить тільки від нас. Повірте вона не залежить від того які - добрі чи погані оточують нас люди і що вони накоять. Якщо Ви захочете, Ви зможете довіряти і після зради. Однак мало хто хоче і в тому є своя правда. Просто не потрібно бути категоричним і говорити, що нереально пробачити і довіряти таким людям. В житті воно не завжди так. І я знаю, що є на форумі люди яким неприємно таке читати. Вони може цінують свої половинки більше аніж всі інші разом взяті, бо ті половинки в свій час їх пробачили, тобто, захотіли пробачити і довіряти. І не думаю, що в них менше любові в сім"ї тепер, чи менше поваги. То все дуже залежить від внутрішніх стереотипів і сили духу, щоб з ними боротися. Втікати від проблем завше було легше, аніж боротись з ними.
Багато хто починає це розуміти з віком, є такі які категоричні назавжди. Просто яким би Ви не були біль від зради нікуди не зникне від того, що Ви відвернулись від тієї людини. Треба собі в цьому зізнатись просто.
Ну але певно, що я не говорю про стиль життя " скакати в гречку", а саме про одну зраду.

demetris
14.12.2007, 09:51
Я вже знаю не одну пару яка все ж через зраду пройшла. І не розійшлися.
А чи забули?
Довіра теж базується на попередньому досвіді, інакше стає дурістю.
Знаєте: довіряй, але...
Це не в значенні недовіри, а у відповідальності одне за одного. Якщо мнеі зрадили - то зі мною щось не так (хоча не завжди), чи не так щось із нашими стосунками. А може ці стосунки не "наші", а "мої"?

bora
14.12.2007, 12:08
Знаєте: довіряй, але...

Неможливо переконати людину бути доброю, чи терплячою, чи відкритою, чи глибоковіруючою. Це особиста потреба душі, яка не досягається таким засобом, як полеміка. Тому я утримуюсь від цитування приказок і т.п. народної творчості на цю тему. Для одних терпіння - це дурня, для інших - ознака сильного духу.

Багато хто починає це розуміти з віком, є такі які категоричні назавжди

egoistka
16.12.2007, 17:20
Як на мене, неможливо. Довіра вмирає цілковито. Відновити можна хіба її тінь чи привид.

по-моєму ви абсолютно праві, відновити довіру неможливо. Хоча, я себе досить довго перевпевнювала, що це можливо...і намагалася повірити знову... але то просто самообман!

lanka
16.12.2007, 17:28
по-моєму ви абсолютно праві, відновити довіру неможливо. Хоча, я себе досить довго перевпевнювала, що це можливо...і намагалася повірити знову... але то просто самообман!
а я повірила;)

malyatko
16.12.2007, 18:25
по-моєму ви абсолютно праві, відновити довіру неможливо. Хоча, я себе досить довго перевпевнювала, що це можливо...і намагалася повірити знову... але то просто самообман!
невже ви живете разом з своїм коханим і не довіряєте йому...ревнуєте до всіх..чи вам просто байдуже:?

egoistka
16.12.2007, 19:01
в даному випадку, якщо по темі, то ревную і не довіряю йому в відносинах саме з тою людиною з якою зрадив...

demetris
26.12.2007, 16:17
Щось я не зрозумів - томежа зроди є?

lanka
26.12.2007, 16:23
в даному випадку, якщо по темі, то ревную і не довіряю йому в відносинах саме з тою людиною з якою зрадив...
оце і є межа зради

demetris
26.12.2007, 16:28
ну то вже після зради, як в анекдоті. "Зараз почнеться..."
але джоки не піщло не знаєш що і як. А пр межу варто знати щоб її не переступати, або навіть не наближатися до неї.

D.M.
29.12.2007, 21:41
Має бути критерій: коли зрадив, а коли ні.

Згоден. І цей критерій кожна пара має визначити для себе, відповідно до своїх почуттів.

D.M.
31.12.2007, 22:41
І ще я чула , седе чоловіків побутує думка, що, мовляв їм можна піти на фізичну близкість з іншою, і це не вважається зрадою, морально ж вони, мовляв не зраджували. А от жінці фізичний акт з іншим припишеться як зрада із зрад! Тут мимоволі згадуєш приказку: "Женщина, твой день -8 марта ". Я ніколи не вважала себе феміністкою, але тут виникає велике обурення проти такої позиції.

Взагалі-то, за певних умов така позиція є цілком прийнятною, а саме: якщо жінка добровільно погодилась одружитися з чоловіком саме на таких умовах. Кожен будує життя так, як хоче, і сам вирішує, на які компроміси йти з партнерами.

А ось у мене, наприклад, навпаки. Я відношуся до зовсім не ревнивих людей, тобто не заперечую, щоб моя жінка іноді вступала в сексуальні відносини з іншими особами. Що б вона не робила, я не вважатиму це "зрадою". Разом з тим, я можу погодитися дотримуватися певних правил щодо вірності якійсь жінці; ці правила мають бути детально обговорені з цією жінкою. Якщо вони не будуть занадто обтяжливими, то мені не буде важко їх дотримуватись і я погоджуся на це.

demetris
02.01.2008, 17:15
Я відношуся до зовсім не ревнивих людей, тобто не заперечую, щоб моя жінка іноді вступала в сексуальні відносини з іншими особами.
Ви просто я не знаю навіть як і що сказати...
Що б вона не робила, я не вважатиму це "зрадою".
ну-у-у оце вже не повірю, хоч застрельте.

Разом з тим, я можу погодитися дотримуватися певних правил щодо вірності якійсь жінці; ці правила мають бути детально обговорені з цією жінкою. Якщо вони не будуть занадто обтяжливими, то мені не буде важко їх дотримуватись і я погоджуся на це.
Тобто якщо щось дається не просто, а треба докласти значний зусиль - то "ну його ні фіг"?
У вас певно дуже безтурботне життя, бо мені все значно складніше дається. Значно. Не тільки і не стільки стосовно кохання але й усього іншого. А як же праця над собою, вдосконалення?

D.M.
02.01.2008, 21:35
А як же праця над собою, вдосконалення?

Це потрібно, якщо від цього користі більше, ніж роботи. У розглядуваному питанні треба аналізувати, наскільки суб'єкту хочеться бути з певною жінкою і наскільки йому важко задовольняти її умови.

ну-у-у оце вже не повірю, хоч застрельте.

Для мене не характерно казати неправду.

demetris
03.01.2008, 12:15
наскільки суб'єкту хочеться бути з певною жінкою і наскільки йому важко задовольняти її умови.
так воно того... ну просто я якби не задовольняв дружини то дуже би мучився від того, але менше ніж від того, коли б її хтось другий задовольняв. Може то питання в пріорітетності задоволення?

Для мене не характерно казати неправду.
я не про те, що ви неправду кажете, а про те, що казати воно одне, а як життя припре - то ічасто по іншому виходить.

D.M.
03.01.2008, 20:52
казати воно одне, а як життя припре - то ічасто по іншому виходить.

Я згоден. Іноді буває, що якась подія викликає не такі почуття, як уявлялося, що вона викличе, поки її не було. Тим не менше, я на даний момент не бачу підстав думати, що в даному питанні буде суттєва відмінність від того, як я думаю. Є також багато людей, які вважають, що їм не сподобається, якщо їх жінка переспить з кимось іншим, при тому, що в їх житті такої ситуації не було. Вам спадає на думку поставити під сумнів ці їх судження? Сумніватися в моїх судженнях не більше підстав.

demetris
04.01.2008, 14:44
Вам спадає на думку поставити під сумнів ці їх судження? Сумніватися в моїх судженнях не більше підстав.
В мене значно більше підстав. адже їхні судження співпадають з моїми, а отже я не можу сумніватися в самому собі. тобто можу, але на даний момент не сумніваюся. таким чином, враховуючи, що я вважаю власну думку (хай не єдино, але) правильною, в мене є підстави сумніватися у вашому судженні та не сумніватися у своїх.
Звісно, що вони (підстави) "не працюють" для Вас. саме тому можемо собі потеревенити ;)