КПК

Показати повну версію : Подружжя після Зради


Сторінки : [1] 2

levandivka
27.11.2007, 19:33
Даруйте, починаю з анекдоту.

Англійська старіюча пара.
Чоловік (Ч) питає Дружину (Д):
Ч- Слухай, ми живемо вже багато років, скажи ти колись зраждувала?
Д- Ну пам'ятаєш, коли в мене з'явився новий Rover? оце тоді...

Французька пара:
Ч- Слухай, ми живемо вже багато років, скажи ти колись зраждувала?
Д- Ну пам'ятаєш, коли в мене з'явився новий Рено? оце тоді...

Російська пара:
Ч- Слухай, ми живемо вже багато років, скажи ти колись зраждувала?
Д- Ну пам'ятаєш, коли в мене пропала шубка і прикраси?.. Оце тоді...
:)

І, нарешті, старт:

1. Що стається з сімейною парою після зради?.. Неважливо чиєї.
2. Чи можливо (/варто) якось далі жити разом?..
3. Чи варто засвічувати свою зраду (/задавнену зраду)?
4. Чи можливо взагалі пробачити зраду? Чи можливо (/варто) забути про заподіяний біль? Чи можливо його пережити?..
5. Як жити далі після зради?.. Старатися знову відновити втрачене чи просто розбігтися в різні сторони кожен зі своїм...болем/мозолем?

Є думки з цього приводу? :)

Гелена
27.11.2007, 20:02
це певно треба пережити, щоб знати, що сказати...

levandivka
27.11.2007, 20:04
щоб знати, що сказати...
Але ж "попередні установки" можуть бути..? ;)

Чужі "граблі" - теж граблі.
Нє? :)

ЗІ: чесно кажучи, дістали розмови "все про кохання, все про любов". :)

Капітан
27.11.2007, 20:06
Измену нельзя прощать. Если человек по настоящему любит - он не изменит. Если нет - а смысл тогда прощать? :)

levandivka
27.11.2007, 20:07
Тобто, варіант "і адною пулєй он убіл абоіх, і браділ па бєрєгу в таскє"?

Liliyah Romanova
27.11.2007, 20:08
Чоловіки люблять казати, що вони зрадили просто фізично. Це був просто секс. Але люблять вони лише свою дружину.

levandivka
27.11.2007, 20:11
ТАК воно і є. Ми любимо своїх дружин. :)

Romko
27.11.2007, 20:11
Измену нельзя прощать. Если человек по настоящему любит - он не изменит. Если нет - а смысл тогда прощать?
+10!Ви мене випередили,Капітане.

Liliyah Romanova
27.11.2007, 20:25
ТАК воно і є. Ми любимо своїх дружин.
Що не заважає посіятися деінде.
...і зраджувати треба так, аби жінка про це не взнала...
Так?

levandivka
27.11.2007, 20:29
не заважає посіятися
Заважає.
Іноді сильно заважає. :)

Ука
27.11.2007, 20:30
Гелена права, то треба пережити, щоб щось сказати... Але не дай Бог нікому...

Зрада підриває основу подружжя - довіру. А подружжя без довіри, то вже щось не те...
Тобто можна пробачити людину, особливо, якщо кохаєш, але вже ніколи не буде між пОдругами тієї довіри, котра власне і робить їх подружжям. А що робити в тій ситуації? Жити далі? Розбігатися? То вже не так суттєво...

New Shrek
27.11.2007, 20:30
он убіл абоіх
а мужика то за шо?

Liliyah Romanova
27.11.2007, 20:46
а мужика то за шо?
З одного боку, я вас розумію. Теж вважаю, що вони всі сволочі. А з іншого боку, оте "вони" у ваc інше, в мене інше.

Руда Кішка
27.11.2007, 20:52
зраджувати треба так, аби жінка про це не взнала... Так?

Так!!!

Коли чоловік кохає дружину, то він не піде на зраду. Але... можливо колись один раз в житті виникне ситуація саме фізичної зради (ніяких інших стосунків) без продовження. Тоді чоловік має зробити все можливе аби дружина про це не дізналась (якщо він дійсно її кохає) і не зазнала болю.
"Менше знаєш, міцніше спиш" (с)

Latkes
27.11.2007, 20:59
Але ж "попередні установки" можуть бути..? ;)

Чужі "граблі" - теж граблі.
Нє? :)

Не думаю, що чужий досвід може бути дуже помічний. Одна людина сприйме це спокійно, а інша як крах всього свого життя.
Думаю також, що між теоретичним розумуванням і реальними пережиттями в однієї й тієї ж людини може бути ціла прірва.

Liliyah Romanova
27.11.2007, 21:01
Я би пробачила лише в одному випадку: якби мені розповіли відразу. І байдуже яка була зрада. Головне, що правда є зразу. А не потім раптом десь виявиться. У мене інтуїція дуже сильна. Все одно відчую. І затаєне - не пробачу.

Маруся-мама
27.11.2007, 21:05
1. Що стається з сімейною парою після зради?.. Неважливо чиєї. - Залежить від їхніх почуттів, бажання і ситуації.
2. Чи можливо (/варто) якось далі жити разом?.. - Варто, бо часами люди помиляються. Лише Господь Бог є досконалий.
3. Чи варто засвічувати свою зраду (/задавнену зраду)? - Не варто, хоча все по обставинах.
4. Чи можливо взагалі пробачити зраду? Чи можливо (/варто) забути про заподіяний біль? Чи можливо його пережити?.. - Можливо. Хто вміє пробачати росте духовно.
5. Як жити далі після зради?.. Старатися знову відновити втрачене чи просто розбігтися в різні сторони кожен зі своїм...болем/мозолем? - Забути, переступити і піти далі. Далі може бути краще як до того.

Я колись думала що мене це ніколи не торкнеться, ой яка ж я була самовпевнена.

Romko
27.11.2007, 21:09
Залежить від їхніх почуттів, бажання і ситуації.

часами люди помиляються. Лише Господь Бог є досконалий.

все по обставинах.
Мудро.

Гелена
27.11.2007, 21:16
Але ж "попередні установки" можуть бути..? ;)


думаю, чим більше любиш, тим більше болить зрада, тим важче пробачити, але тим більше пробачити хочеться... зрештою, мабуть, пробачаєш свою зрадливу половинку...

от вам і "попередні установки" :)

Liliyah Romanova
27.11.2007, 21:32
Я колись думала що мене це ніколи не торкнеться, ой яка ж я була самовпевнена.
Я колись пережила зраду. Точніше не пережила. Закохана була як божевільна. Як кажеться, без пам"яті. Віддала би усе, навіть життя. І я не думала, що вона мене омине. Я її боялася, дуже боялася. І сподівалася, що омине. І зраду пробачити не змогла. Зрада убила і мене (на якийсь час), і мої почуття.

Думаю, якби мій коханий мені зрадив, я би не змогла пробачити і більше би ніколи не повірила. Більше мене би на довіру іншій людині не вистачило. Не камінна. Хоч би як прикидалася...

Маруся-мама
27.11.2007, 21:32
зрештою, мабуть, пробачаєш свою зрадливу половинку...

Можна пробачити зраду один раз, але коли зрада стає закономірністю - тут вже треба приймати радикальні кроки.
Either my way, or highway!

Зрада на рівному місці не буває!!! Як то кажуть, треба двох аби танцювати танґо, треба двох аби зліпити сильний шлюб, треба двох аби зрадити.

Наталя
27.11.2007, 21:36
Що стається з сімейною парою після зради?..
А що, п. Левандівко, і хочеться і колеться ;) Боїтеся наслідків? :)

levandivka
27.11.2007, 21:42
хочеться і колеться Боїтеся наслідків?
Боже, борони! :)
Мемуари пишу. От старе пережовую... :)

Liliyah Romanova
27.11.2007, 21:44
А що, п. Левандівко, і хочеться і колеться Боїтеся наслідків?
Висновок без сенсу, імхо.
Якщо хтось говорить про гомосексуалізм - він гомо, а про атеїзм - атеїст?

Маруся-мама
27.11.2007, 21:48
Я колись пережила зраду. Точніше не пережила. Закохана була як божевільна. Як кажеться, без пам"яті. Віддала би усе, навіть життя. І я не думала, що вона мене омине. Я її боялася, дуже боялася. І сподівалася, що омине. І зраду пробачити не змогла. Зрада убила і мене (на якийсь час), і мої почуття.

Думаю, якби мій коханий мені зрадив, я би не змогла пробачити і більше би ніколи не повірила. Більше мене би на довіру іншій людині не вистачило. Не камінна. Хоч би як прикидалася...

Звичайно, що боляче. Але може тому що дуже цього боялась вона і сталась. Тобто десь на підсвідомому рівні цього сподівалась від іншої людини а коли це сталось то перейняв такий жаль, що як зі мною так поступили. Це зрозуміло.

А як думаєш, чоловікові легше пробачити зраду? А може онце небажання чи думання що ніколи не пробачу з ряду егоїзму? Я просто питаюсь... Ніц не переконую ані не казю. Просто гіпотеза.

levandivka
27.11.2007, 21:48
Але підколоти ж можна. :)

Руда Кішка
27.11.2007, 21:51
Висновок без сенсу, імхо.
Якщо хтось говорить про гомосексуалізм - він гомо, а про атеїзм - атеїст?

Якщо людина приймає участь в обговоренні на певну тему, то можливо висновок без сенсу. А якщо людина заводить! тему, значить чомусь їй це цікаво ;) І чого це в голові такі думки з*явились? ;)

Капітан
27.11.2007, 21:54
Якщо людина приймає участь в обговоренні на певну тему, то можливо висновок без сенсу. А якщо людина заводить! тему, значить чомусь їй це цікаво І чого це в голові такі думки з*явились?
Обожаю женскую логику :) Наверное, это единственная вещь в мире, которая не перестает удивлять и радовать ;)

Liliyah Romanova
27.11.2007, 22:02
А може онце небажання чи думання що ніколи не пробачу з ряду егоїзму?
Егоїзм також, але я вважаю так, як написано.
Хіба ви не знаєте, що той, хто злучується з розпусницею, стає одним тілом із нею? (1Кор.6:16)

Додано через 2 хвилини
Якщо людина приймає участь в обговоренні на певну тему, то можливо висновок без сенсу. А якщо людина заводить! тему, значить чомусь їй це цікаво
Я завела якийсь час тому тему "зрада жінки". Які будуть висновки? ;)

levandivka
27.11.2007, 22:09
Я завела якийсь час тому тему "зрада жінки". Які будуть висновки?
Ліля! А що Ви робите нині увечері? :)
(2 чоботи - пара?) :D :D :D

Руда Кішка
27.11.2007, 22:15
Я завела якийсь час тому тему "зрада жінки". Які будуть висновки? ;)

Щось десь далеко в глибині душі вас непокоїть :)

Romko
27.11.2007, 22:16
Щось десь далеко в глибині душі вас непокоїть
Логіка!
http://casa-latina.ru/s/s/icon_73.gif

Liliyah Romanova
27.11.2007, 22:17
Ліля! А що Ви робите нині увечері?
(2 чоботи - пара?)
Я буду дивитися, як Капітан вишиває. :D:D:D
А на машинке вышивать?
Только для Вас, мадам

levandivka
27.11.2007, 22:18
Щось десь далеко в глибині душі
На вушко: є ще ТАКа штука, провокація. ;)

Додано через 1 хвилину
буду дивитися, як Капітан
Всьо! Завтра піду записуватися в капітани...:cowboy:

Маруся-мама
27.11.2007, 22:21
Егоїзм також, але я вважаю так, як написано.
Все правильно, тому треба уникати зради і уникати нагоди до гріха, аби не впасти... але й Марія Маґдалина була розпусниця і піднялась. Просто ініціюю дискусію.

Руда Кішка
27.11.2007, 22:22
На вушко: є ще ТАКа штука, провокація. ;)

Ліля - провокатор? А з першого погляду і не подумав би :)

Liliyah Romanova
27.11.2007, 22:23
Все правильно, тому треба уникати зради і уникати нагоди до гріха, аби не впасти...
А як можна разом жити після зради?

Додано через 1 хвилину
Всьо! Завтра піду записуватися в капітани...
І на курси вишивки заодно. ;)

Руда Кішка
27.11.2007, 22:27
Я буду дивитися, як Капітан вишиває. :D:D:D

Допис від Капітан
Только для Вас, мадам

Ото як ми в темі ВІТАННЯ вітали Капітана з 1000 і побивались, що він пропав, я ж писала, що форумлянки засумують без його компліментів :) Але ось Кеп повернувся і якось веселіше стало :) Тільки не зрозумію все ніяк його висловлювання про жіночу логіку у відповідь на моє заключення - це комплімент жінкам чи навпаки? :D

levandivka
27.11.2007, 22:27
Ліля - провокатор?
Як Ви можете?!.
Ліля - Супер-Модератор! (суперовіше не буває) :)
на курси вишивки заодно.
То - вже пройдений етап. :)

Додано через 44 секунди
це комплімент жінкам чи навпаки?
Це - провокація! :)

Romko
27.11.2007, 22:30
це комплімент жінкам чи навпаки?
А логіка що каже?
http://casa-latina.ru/s/s/icon_megaraucher.gif

Руда Кішка
27.11.2007, 22:32
Як Ви можете?!.
Ліля - Супер-Модератор! (суперовіше не буває) :)

То не я думку про провокаторів видала, а Ви :)

Це - провокація! :)

Жах! навколо одні провокатори :clapping:

Додано через 1 хвилину
А логіка що каже?


Жіночій логіці здається що таки комплімент :)

levandivka
27.11.2007, 22:35
Жах! навколо одні провокатори
Как страшно жить... (с) :)

Згадався старий анекдот, що закінчувався:
-Та ВКРАВ! Но коли??!

Маруся-мама
27.11.2007, 22:44
А як можна разом жити після зради?

Додано через 1 хвилину

І на курси вишивки заодно. ;)
Живуть ж люди... Видать можна.

Romko
27.11.2007, 22:46
Живуть ж люди... Видать можна.
І в Антарктиді люди живуть...На станціях.
http://casa-latina.ru/s/s/icon_megaraucher.gif

levandivka
27.11.2007, 22:48
Живуть...
А шо толку..?

В купе 2-є.
Святий отець читає, і сусід пристає з запитанням:
-отче! я ніколи не знав гріха з жінками. Це праведно?
-Так.
-отче! я ніколи не грішив алкоголем. це праведно?
-так.
-отче! то я праведно живу?
-ТАК! Але безсенсовно!

Маруся-мама
27.11.2007, 22:51
Отаке - то ;)

Liliyah Romanova
27.11.2007, 22:57
То - вже пройдений етап.
О, то мене вже не першу спитали, що ввечері роблю? ;) :D:D:D

levandivka
27.11.2007, 22:58
то мене вже не першу спитали
Це - кожного разу, як вперше! :)

Ги... А столик... "про Це" :)
От дідько заніс...

Romko
27.11.2007, 22:59
Корочє,гречку висікти при корню!
http://casa-latina.ru/s/s/icon_71.gif

Liliyah Romanova
27.11.2007, 23:00
Живуть ж люди...
Згадався анекдот. Разве же ето жизнь?
Тільки щось несмішно...

Маруся-мама
27.11.2007, 23:06
Згадався анекдот. Разве же ето жизнь?
Тільки щось несмішно...
Я ніц не кажу. Просто життя то як корріда. Часами бик вб*є торреро, а часами торреро бика.http://kolobok.us/smiles/artists/laie/Laie_42.gif

консультант
27.11.2007, 23:10
Згідно статистики кожна 9-та з 10-ти подружніх пар мають пряме відношення до зради. Зрада і ревність дуже часто стають підгрунтям вбиств та нанесення важких тілесних пошкоджень. Губить ці подружні пари їх язик. Відкрившись коханій, чи коханому, людина думає, що таким чином звільнить себе від душевного тягару. Но не тут то було. Один звільняє себе, зате другий приймає цей тягар невиносимо важко. Цей тягар затьмарує всі думки, бажання, сподівання, іноді навіть життя...
Мій покійний сусід, на очах якого я ріс, ходив з ним в ліс, на рибалку, одного разу мав необережність ввійти в душу своєї дружини і вона розказала йому про всі свої походеньки, коли він бував у відрядженнях. Найбільше його вразила зрада дружини з його бувшим другом-однокласником. Чоловік став неконтрольований. Почав випивати, періодично бити дружину. Коли сини підросли, по повній програмі давали відірватись батькові. Я неодноразово захищав його. Маючи надійний захист, вона обзивала його пияком, дідом, бомжом і т.д.. Чоловік в свою чергу згадував всі гріхи, які вона допустила, перебуваючи з ним в шлюбі. Розводитись не бажали, тому що ніби то встидно було перед людьми.
І от під час чергового скандалу, вона встромила йому ножа прямо в серце. Смерть наступила моментально. Суд присудив 3 роки, враховуючи те, що він зловживав алкоголем і періодично бив дружину. Відсидівши в Одесі 1,5 року, жінка щаслива і усміхнена вийшла на волю. Зараз живе собі, як нічого не було. Зате людини, яка колись любила її і вірила їй немає. В очах людей він залишився алкоголіком і туніядцем. Більше того, коли під час похорону тіло несли до церкви, священник став при вході і з усмішкою перепитав людей заносити його до церкви, чи ні, бо він до церкви не ходив... Але не знав цей священник, що покійник колись клав плитку в церкві і ні копійки за це не взяв...
Тому я завжди кажу, що людина має двоє очей, двоє вух, велику аналітичну мережу і один язик, який схований за губами і твердими зубами для того щоб багато бачити, багато чути, багато відчувати і мало говорити. І все одно людина настільки буває тупа і вперта, розкриває плете не по ділу і не вчасно. Просто хоч іноді, перед тим, як щось сказати, потрібно подумати, це що Ви скажете піде на побудову чогось, чи може стати причиною руйнування...

levandivka
27.11.2007, 23:21
Тільки щось несмішно...
Не смішно.
Та й дружина спати кличе. Добраніч всім! :)
наспівуючи:
"Chodź ze mną spać do łóżka.. Chodź ze mną spać.."

Liliyah Romanova
27.11.2007, 23:27
Я вважаю, що після зради подружжя перестає бути одним тілом. Нащо далі жити разом і мучити один одного?

консультант
27.11.2007, 23:32
Я вважаю, що після зради подружжя перестає бути одним тілом. Нащо далі жити разом і мучити один одного?

Причин багато: немає куди подітись, зв"язують діти, втрата іміджу щасливої пари, безпорадність в житті, звичка і т.д..

Panadolka
27.11.2007, 23:45
Измену нельзя прощать. Если человек по настоящему любит - он не изменит. Если нет - а смысл тогда прощать? :)

Золоті слова!

Маруся-мама
28.11.2007, 00:19
Я вважаю, що після зради подружжя перестає бути одним тілом. Нащо далі жити разом і мучити один одного?
Я поважаю твою думку але маю приклад іншого, може той горщик не був розбитим тому його не треба було клеїти. Я більше не хочу вдаватись в деталі, тому щоб не було http://kolobok.us/smiles/user/Koshechka_11.gif давай let's agree to disagree з цього питання. http://kolobok.us/smiles/user/kez_14.gif

Liliyah Romanova
28.11.2007, 07:30
То не я думку про провокаторів видала, а Ви
Лілька таки провокаторка. От прикинулася якось на форумі феміністкою. Досі гикається. :D:D:D

А якщо серйозно. То не така вже й погана тема. Важка тільки. В депресію вганяє. Особливо, якщо такий досвід був.

Зрада взагалі важка річ. І тоді, коли зраджує коханий, і тоді, коли зраджує просто близький друг чи подруга. Вона завжди болюча. Бо убиває довіру. Убиває віру в іншу людину. І завдає болю. Болю і невиліковних ран. Якщо сильно нею перейнятися можна перетворитися на загнаного звіра. Неважливо, хто поруч, для безпеки краще завжди тримати страхітливий оскал напоготові...

levandivka
28.11.2007, 07:34
страхітливий оскал напоготові...
Не обов'язково. Можна і посміхатися. Лагідно... :)

Liliyah Romanova
28.11.2007, 07:34
Я поважаю твою думку але маю приклад іншого, може той горщик не був розбитим тому його не треба було клеїти.
Не зовсім зрозуміла ваші слова.
У моєму випадку було все. І почуття, і бажання вічно бути разом, і "я без тебе жити не можу". І... одна заздрісна, котра думала, що у когось краще, ніж у неї. Ну, то мені такого не треба. Я чужими недоїдками не харчуюся. :)
Так, це егоїзм. Але це ще й повага до себе. Хіба у мене не було спокус? Були. Нераз. Тільки якщо я протистояла спокусам заради того, кого любила, то і він би міг постаратися. А ні, значить, я помилилася. Значить, не той. Значить, до побачення.
А ще це страх. Страх жити і знову боятися зради. Кажуть, що як раз паркан перескочив, то вже й далі будеш скакати.

Romko
28.11.2007, 07:35
Зрада взагалі важка річ. І тоді, коли зраджує коханий, і тоді, коли зраджує просто близький друг чи подруга. Вона завжди болюча. Бо убиває довіру. Убиває віру в іншу людину. І завдає болю. Болю і невиліковних ран. Якщо сильно нею перейнятися можна перетворитися на загнаного звіра. Неважливо, хто поруч, для безпеки краще завжди тримати страхітливий оскал напоготові...
Лілю,Ви сказали мою думку.Це,мабуть єдине,чого я не можу простити...Можу зрозуміти,але не простити...ІМХО
Найкраще сказав Капітан
Измену нельзя прощать. Если человек по настоящему любит - он не изменит. Если нет - а смысл тогда прощать?
Але поняття Зрада набагато ширше.Зрада своїх переконань,зрада друзів,зрада Батьківщини - це також страшно...

Liliyah Romanova
28.11.2007, 07:38
Лілю,Ви сказали мою думку.Це,мабуть єдине,чого я не можу простити...Можу зрозуміти,але не простити...
Я можу простити. Але я не можу забути і не можу з цим жити.
Уява занадто сильна. Жити не дасть. Із тінями.

Romko
28.11.2007, 07:42
Але я не можу забути і не можу з цим жити.
Це вірніше.

Latkes
28.11.2007, 08:33
Лілька таки провокаторка. От прикинулася якось на форумі феміністкою. Досі гикається. :D:D:D

А якщо серйозно. То не така вже й погана тема. Важка тільки. В депресію вганяє. Особливо, якщо такий досвід був.

Зрада взагалі важка річ. І тоді, коли зраджує коханий, і тоді, коли зраджує просто близький друг чи подруга. Вона завжди болюча. Бо убиває довіру. Убиває віру в іншу людину. І завдає болю. Болю і невиліковних ран. Якщо сильно нею перейнятися можна перетворитися на загнаного звіра. Неважливо, хто поруч, для безпеки краще завжди тримати страхітливий оскал напоготові...

В таких важких ситуаціях завжди можна собі сказати, що навіть якщо в комусь чи в чомусь розчарувався, то в мене є принаймні я сам, а це вже немало. І Бог мене такого любить. І жити далі. І нехай Любов не перестає!

New Shrek
28.11.2007, 10:31
І жити далі. І нехай Любов не перестає!
Але АК-47 не завадив би на господарці .І нехай страх не перестає.

Latkes
28.11.2007, 10:44
Але АК-47 не завадив би на господарці .І нехай страх не перестає.
Але Ви, Шреку, кровожерний... Кажучи "І нехай Любов не перестає" я мав на увазі лише внутрішню здатність любити. Щоб вона не пропала. А замість АК 47 вистачить і формули: "Если я вам не нужен, то на х** вы мне нужны?"

Додано через 10 хвилин
А "калаш" чи щось інше на господарці теж пожиточне. Але не для кривавих розправ через ревнощі.

Олена_ua
28.11.2007, 11:09
Я можу простити. Але я не можу забути і не можу з цим жити
Зрада вбиває щастя, залишається лише обов’язок.

New Shrek
28.11.2007, 11:14
"Если я вам не нужен, то на х** вы мне нужны?"
та я до того що страх, голод і секс краєугольні камені жіночої вірності.Цивилізація позбула їх страху,нагодувала,і розвинула сексіндустрію.В результаті маємо те. що маємо

Гелена
28.11.2007, 11:22
думаю, що всі наші рішення в житті залежать від обставин
допускаю, що може бути таке, що людина зрадила і щиро в тому кається, хоч вернути назад нічого не може
коли кається щиро (якщо добре знаєш людину, то знаєш, чи вона щира), то пробачити легше.
але якщо то сталося один раз. якщо не один, то навіть нема про що говорити і думати...

Руда Кішка
28.11.2007, 11:33
Неважливо, хто поруч, для безпеки краще завжди тримати страхітливий оскал напоготові...

Я вважаю, що краще не перейматися, а не тримати страхітливий оскал напоготові. Інакше дуже мало жінок у нас відважилося на другу дитину. Думати, що зрада в принципі можлива і точно знати, що ти не зможешь з тою людиною потім жити, означає, що твй жінці в разі чоловікової зради прийдеться розвернутися і пити геть з двома дітьми. А куди? А за що їх ростити?
Відважився жінка не тримає страхітливий оскал напоготові постіно, або вона приймає, що у випадку зради буде далі з тим чоловіком. Не заперечую, є випадки коли жінка сама таки піднімає тих дітей, але здається набагато більше жінок залишається жити з чоловіком, який зрадив (як ті, що пробачили, так і ті, що ні)

Олена_ua
28.11.2007, 11:44
та я до того що страх, голод і секс краєугольні камені жіночої вірності.Цивилізація позбула їх страху,нагодувала,і розвинула сексіндустрію.В результаті маємо те. що маємо

Сексіндустрію розвинули для себе чоловіки.
А щодо доньок, то якщо не навчив батько, то не навчить і дядько.
Отож пеняйте самі на себе.

demetris
28.11.2007, 11:57
Для себе взяв кілька речей:
Зраду можна пробачити, якщо:
1. Один раз і кається
2. Не можна не пробачити, бо "жити якось треба"
3. То було тільки фізично, але люблю тіко тебе
4. Не знати про неї

не можна, якщо:

1. Більше одного разу...
2. Не відчуваєш щирого каяття
3. Сам на себе заробляєш і взагалі, нащо тобі "таке", ти ж "лутший"
4. Дізнався про неї від когось, колись, якось... довго після всього

Висновок: не зраджуйте! ;)

Ворон
28.11.2007, 17:40
Вже помолилась наніч, Десдемоно?

Було раз таке після 5 років спільного життя. Я не міг вибачити. Хоч від чоловіка з яким вона мене зрадила я жінку відібрав, і прожив з нею 2 роки. А потім всі розійшлись і більше вже ніхто нікого не бачив. Частина життя була втрачена не відомо на віщо. Якщо про інших жінок в мене є добрі спогади до цеї жінки лишилась одна ненависть. А останнім часом вже взагалі нічого не залишилось. На жаль прийшлось забути частину свого життя і своїх друзів того часу. Все не хочу більше про це писати а то дістану депресію а хтось прочитає і також її дістане.

bora
28.11.2007, 17:56
Я знаю, що пробачила би зраду. і можливо не одну. Просто так звикла прощати і не звертати уваги на якісь недоліки...і так хочу бути з цією людиною. І з іншого боку - абсолютно не розумію, що спонукає людей зраджувати. ТОму можу то списати чоловікові на помилку. А помилка - це вже те, чого може припуститися будь яка людина.
Однак, коли починаю про це думати, то розумію, що МОЖУ не дорівнює ТРЕБА. І ситуація де чоловік зраджує неправильна і важка для сім"ї як не крути...

Маруся-мама
28.11.2007, 18:16
Не зовсім зрозуміла ваші слова.
У моєму випадку було все. І почуття, і бажання вічно бути разом, і "я без тебе жити не можу". І... одна заздрісна, котра думала, що у когось краще, ніж у неї. Ну, то мені такого не треба. Я чужими недоїдками не харчуюся. :)
Так, це егоїзм. Але це ще й повага до себе. Хіба у мене не було спокус? Були. Нераз. Тільки якщо я протистояла спокусам заради того, кого любила, то і він би міг постаратися. А ні, значить, я помилилася. Значить, не той. Значить, до побачення.
А ще це страх. Страх жити і знову боятися зради. Кажуть, що як раз паркан перескочив, то вже й далі будеш скакати.
Я думала що ми вже перейшли на ти.

Я напишу, може це буде мій останній пост але мені всеодно.

Тема дуже тяжка. Дуже мене кинула в ностальгію, навіть не ностальгію, а жаль що сталось в мому житті так як сталось. Я не говорю що зрада є правильна і тому подібне, лише кажу, що жити після того можна і часами треба. Я говорю з другої сторони барикади.
Волею долі, моєю і стараннями мого чоловіка, якого я кохаю, так склалось що замість шукати причин в нас я вирішила шукати заспокоєння своїх психологічних бажань де інде. Потім я зациклилась на тій особі і думала що власне він мені потрібен. Чоловік все зрозумів. Мені треба було впасти низько низько аби зуміти піднятись і почати працювати над собою і моєю сім*єю. Скажеш, а що ти до того не знала? Ніби знала, але то було не то.
Я вирішила що якщо я маю залишитись сама, то так то нехай і буде, а якщо маю бути з ним то нехай і так буде. Я задзвонила свому чоловіку і сказала що хочу з ним поговорити і домовилась про зустріч у кафе. В цей вечір я багато молилась і відчула як на мене зійшов Святий Дух і в моїй душі стався неймовірний спокій. На другий день ми довго говорили, слова самі собою знайшлись і я запропонувала - або пан або пропав. Або ми разом і разом виправляємо наші помилки, або ми окремо. Вибір був за ним. Він його зробив.

Можливо я чийсь недоїдок, можливо я погань остання, я не перечу. Але думки скакати через паркан знову у мене вже ніколи не було.

Все... осуджуйте, мені всеодно.

Хто встигне почитати, почитає, бо скоро я то зітру.

Liliyah Romanova
28.11.2007, 18:37
Я напишу, може це буде мій останній пост але мені всеодно.
Що значить останній пост? Ти кудись зібралася? ;)

Додано через 2 хвилини
В цей вечір я багато молилась і відчула як на мене зійшов Святий Дух і в моїй душі стався неймовірний спокій.
А я навпаки. Навмисне відійшла від Бога. Аби не пробачити і не забути.

Додано через 7 хвилин
У мене в друзів таке було. (Я через то гілку "зрада жінки" відкривала.)
Просто жінка втомилася від свого чоловіка (правда, він рукоприкладства не цурався) і так сталося, що закохалася в іншого, котрий багато говорив, як вірить у неї. Пішла від чоловіка, жила з донькою окремо. Довго думала і багато молилася. Чоловік мало до інфаркту не дійшов. Серце його хапало як шалене. І одного дня просто сталося чудо. Бог їх знову з"єднав. Вони перепросили одне одного. Чоловік змінився. Став більш обов"язковим, не скидає тепер усе на її плечі. І вже ростять другу донечку, котрій уже 2 місяці. :)

Маруся-мама
28.11.2007, 18:52
Liliyah Romanova
Життя така складна штука.

Але це просто щераз показує, що зрада не завджи вина однієї сторони, часами людину можна довести до розпачі і вона знаходить вихід з ситуації, або краще сказати поштовх до змін, через зраду.
Я говорю, що в такому випадку можна говорити про прощення.

Але коли зрада йде від того що хтось просто напросто вирішив що йому так хочеться бо «природа мужчини бути з багатьма жінками» - тоді вибачайте. Таке я також б не пробачила.

Liliyah Romanova
28.11.2007, 18:58
Але коли зрада йде від того що хтось просто напросто вирішив що йому так хочеться бо «природа мужчини бути з багатьма жінками» - тоді вибачайте. Таке я також б не пробачила.І я не пробачила. Не можна на двох стільцях сидіти. :)

А ми на ти, просто я забуваю вічно. Звикла. Як працювала в гімназії, до учнів на ви говорила. То тепер можу на ви до кого-будь. Чи 10 років, чи 20, чи 40. :)

Знаєш, як про життя кажуть? Бог нам дає такі хрести, які ми можемо нести. А ми самі собі таки хрести накладаємо, що вони нас до землі припирають.

Ти так і не пояснила, що значить останній пост. Маю надію, що то лиш ця гілка малася на увазі. ;)

Маруся-мама
28.11.2007, 19:18
І я не пробачила. Не можна на двох стільцях сидіти. :)

А ми на ти, просто я забуваю вічно. Звикла. Як працювала в гімназії, до учнів на ви говорила. То тепер можу на ви до кого-будь. Чи 10 років, чи 20, чи 40. :)

Знаєш, як про життя кажуть? Бог нам дає такі хрести, які ми можемо нести. А ми самі собі таки хрести накладаємо, що вони нас до землі припирають.

Ти так і не пояснила, що значить останній пост. Маю надію, що то лиш ця гілка малася на увазі. ;)

А це я мала на увазі всетаки цю гілку, бо як би там не було а спогади неприємні і настрій псують. Хоча сама собі у всьому винна.:p

консультант
28.11.2007, 21:29
"...прирікаю тобі любов, вірність, і чесність подружню, і що не залишу тебе аж до смерти".

То яка мова може бути про зраду. Зрада виникає тоді, коли людина втрачає духовні цінності або їх як таких і ніколи не мала. Людина без духовності майже нічим не відрізняється від тварини, в який верх бере природній інстинкт і то раз на пів року або на рік, а дехто з людей і кожен день не проти, а то й кілька раз на день. Знаю я такого від якого бідна жінка вже спасу немає. Мусить терпіти, тому що погрожує, якщо не задовільнить його похіть, то собі знайде запасний варіант. В хаті вже восьмеро дітей і всі голі та босі.
Якщо людина усвідомлює свою ціль і призначення на Землі, в неї і думок про зраду не буде виникати. Вона Любитиме всіх і все але не фізичною любов"ю, а духовною. Не буде сприймати людину, як бажаного сексуального партнера, а як прекрасне Боже творіння наділене певними рисами внутрішньої та зовнішної краси. На жаль в більшості випадків не завжди зовнішня краса перебуває в гармонії з внутрішньою... В більшості, люди, яких Бог наділив зовнішньою красою, зловживають нею, ведучи непристойний спосіб життя, некажучи вже й про зраду. Казав один філософ: " Красива буде загальним надбанням, а не красива, тобі покаранням..." В більшості, від людей, ззовні нічим не помітних, відчувається людська доброта і тепло. Можливо їх часткова зовнішня недосконалість сприяє їх більшій внутрішній \духовній\ роботі над собою, вони більше здатні до аналізу своєї поведінки та визначення свого місця на Землі. Одні від самого народження вважають себе богинями та богами, через що живуть "на широку ногу" і ні за що не переживають, другі все життя вважають себе Богом обділеними і плачуть, тільки треті сприймають життя таким, яким воно є і намагаються наблизитись до Бога.
Там, де є Бог, там і є Любов, там немає зради. Там, де є зрада, там немає Любові, там немає Бога... Бог, це і є Любов !

Liliyah Romanova
28.11.2007, 21:32
То яка мова може бути про зраду.
Ну, є такі, скажімо, професійні спокусниці. І спокусники теж. А в чоловіків часом голова вимикається. І все.

Додано через 1 хвилину
Там, де є Бог, там і є Любов, там немає зради. Там, де є зрада, там немає Любові, там немає Бога... Бог, це і є Любов !
Гм...
Подумала собі про зраду Юди. Хритос любив його, бо не вибрав би. І Юда любив Христа, бо не пішов би за ним інакше.

Додано через 3 хвилини
Казав один філософ: " Красива буде загальним надбанням, а не красива, тобі покаранням..."
О, цікаво, чого він то саме до жінки сказав? Чоловіків то теж стосується. Чим гарніший зовні, тим пустіший і в думках, і в поведінці.

Додано через 10 хвилин
В таких важких ситуаціях завжди можна собі сказати, що навіть якщо в комусь чи в чомусь розчарувався, то в мене є принаймні я сам, а це вже немало. І Бог мене такого любить. І жити далі. І нехай Любов не перестає!
Тому люблю вислів Ібсена:
Найсильніша людина в світі та, що стоїть сама.
Думати, що зрада в принципі можлива і точно знати, що ти не зможешь з тою людиною потім жити, означає, що твй жінці в разі чоловікової зради прийдеться розвернутися і пити геть з двома дітьми. А куди? А за що їх ростити?
А то вже від жінки залежить.
Та, котра залежна від чоловіка, принципова не буде.
Та, котра сім"ю утримує, просто поміняє няньку.
Вибачте за категоричність.

Згідна з Геленою, що багато залежить від обставин.

консультант
28.11.2007, 22:01
Гм...
Подумала собі про зраду Юди. Хритос любив його, бо не вибрав би. І Юда любив Христа, бо не пішов би за ним інакше.

Версій тисячі, яка з них істинна знає один Бог. Може тому, що так було сказано пророками. А можливо Юда виконував свою місію, ради місії Христа... .

О, цікаво, чого він то саме до жінки сказав? Чоловіків то теж стосується. Чим гарніший зовні, тим пустіший і в думках, і в поведінці.

Не можу заперечити. Так було сказано філософом. Видно тому, що говорив чоловік, а чоловік може говорити в більшості таке тільки про жінок.

Romko
28.11.2007, 22:07
О, цікаво, чого він то саме до жінки сказав? Чоловіків то теж стосується. Чим гарніший зовні, тим пустіший і в думках, і в поведінці.
"В челавєке всьо должно бить прекрасним"...

ZOOM
28.11.2007, 22:32
Знаю що таке зрада. Дуже важко після неї відбудовувати стосунки з чоловіком, і ліпити своє сімейне щастя лише на слові "Вибач" і "Прощаю". Зраду можна вибачити, але її ніколи НЕ ЗАБУТИ. Знаєте, це як мазут на одязі, його можна вивести бензином, але смердіти буде ще дуже довго.

Капітан
28.11.2007, 23:01
Тільки не зрозумію все ніяк його висловлювання про жіночу логіку у відповідь на моє заключення - це комплімент жінкам чи навпаки?
Исключительно комплимент :) Никогда не устану повторять, что женщины умственно и физически превосходят мужчин, но если бы предложили выбор кем родиться - не задумываясь вновь выбрал бы мужской пол... или стал лесбиянкой ;)

Liliyah Romanova
28.11.2007, 23:13
не задумываясь вновь выбрал бы мужской пол... или стал лесбиянкой
Хіба в тебе є нахили до ... кгм... одностатевих стосунків? :eek: Я думала, лише до полігамії. :p
То ж треба, "чєловєк-оркєстр". :D:D:D

Romko
29.11.2007, 00:02
Хіба в тебе є нахили до ... кгм... одностатевих стосунків? Я думала, лише до полігамії.
То ж треба, "чєловєк-оркєстр".
От вона,жіноча логіка!
http://casa-latina.ru/s/s/icon_megaraucher.gif

Liliyah Romanova
29.11.2007, 00:22
От вона,жіноча логіка!
То не логіка, Ромку. ;) То гострий язик. :p

Альона
29.11.2007, 00:36
От вона,жіноча логіка!

А я думала що її не існує :) :) :) :) :) :) :) :) :) :)

Liliyah Romanova
29.11.2007, 00:41
Та то чоловіки у неї не вірять, то вважають, що вона не існує. ;)

Альона
29.11.2007, 00:52
Та то чоловіки у неї не вірять, то вважають, що вона не існує. ;)
Лілю, вона нам і не потрібна. Нам вистачає жіночої інтуіції (щоб правильно зрозуміти і зміст і підзміст), якої у чоловіків при всьому їхньому бажанні ніколи не буде! :radist:

пупер
29.11.2007, 04:18
Та то чоловіки у неї не вірять, то вважають, що вона не існує. ;)
існує-існує....
особливо "логіка блондинок"....

Liliyah Romanova
29.11.2007, 08:32
існує-існує...
Нє, то так як із Богом, чи любов'ю. Можна не вірити, але вони все одно є. ;)

Додано через 27 секунд
Нам вистачає жіночої інтуіції (щоб правильно зрозуміти і зміст і підзміст), якої у чоловіків при всьому їхньому бажанні ніколи не буде!
Зате у чоловіків є чоловіча інтуїція. ;)

Гелена
29.11.2007, 12:07
Я знаю, що пробачила би зраду. і можливо не одну. Просто так звикла прощати і не звертати уваги на якісь недоліки...і так хочу бути з цією людиною. І з іншого боку - абсолютно не розумію, що спонукає людей зраджувати. ТОму можу то списати чоловікові на помилку. А помилка - це вже те, чого може припуститися будь яка людина.


я б не назвала зраду просто "помилкою" ;)
помилка то написати "сИло" замість "сЕло"
зрада, то таки штука набагато гірша за безграмотність...

Руда Кішка
29.11.2007, 12:11
я б не назвала зраду просто "помилкою" ;)
помилка то написати "сИло" замість "сЕло"
зрада, то таки штука набагато гірша за безграмотність...

а помилки бувають не лише граматичні. Я б так не звужувала поняття слова "помилка". Бувають, наприклад, помилкові судження, помилкові прогнози і ще багато іншого.

Latkes
29.11.2007, 12:21
та я до того що страх, голод і секс краєугольні камені жіночої вірності.Цивилізація позбула їх страху,нагодувала,і розвинула сексіндустрію.В результаті маємо те. що маємо
Господи, Шреку, а то що за жінки траплялись Вам на Вашому шляху?
І що вони мусіли з Вами робити, щоб Ви стали так думати?!!!
Не можу сказати такого про жодну з тих, які були у моєму житті. Дивлячись у минуле, відчуваю тільки тепло і вдячність за те, що вони мені дали і чого я від них в емоційному плані зміг навчитися. І трохи сорому, що не завжди міг їм у цьому дорівнятись. А найбільше вдячний Тій, яка поруч зі мною вже багато років і з якою я зрозумів, наскільки правим був мій батько, коли казав мені, що одну й ту ж жінку можна відкривати для себе по-новому щодня.

bora
29.11.2007, 12:30
я б не назвала зраду просто "помилкою" ;)
помилка то написати "сИло" замість "сЕло"
зрада, то таки штука набагато гірша за безграмотність...

Якби це була точка зору, я б її відстоювала. Але це світосприйняття. Для мене це помилка, хоч і велика. і я швидше її пробачу ніж зруйную сім"ю. При цьому я нікого не виправдовую і не закликаю робити так само.
Моя гордість мені менш важлива ніж сім"я. Так вже склалось. І болю я не заперечую.. Просто в стосунках треба робити все, щоб такого не сталося. На жаль ми іноді не докладаємо достатньо зусиль.
Я коли важко зробити вибір, чи знайти керунок згадую Еклізіяста і прошу: "Боже, дай мені сили змінити те, що я можу змінити, Терпіння щоб витримати те, що я не можу змінити і мудрості, щоб відрізнити перше від другого."

Гелена
29.11.2007, 15:52
чесно кажучи, для мене слово і поняття "зрада" більше асоціюється зі злочином, ніж з помилкою
мабуть, ніколи зрадника не мали за людину, яка просто помилилася
зраджують лише ті кому віриш, хто не мав би такого саме вам зробити
яку зраду не візьмеш (подружню, дружню, бізнесову, державну) це мало схоже просто на помилку, більше на зло вчинене комусь. може навмисне, може і ні. найгірше, що зраджують "свої", якщо те що зробила своя людина є зрадою, то те, що зробила чужа щось інше
кажуть, вороги нас купують, а друзі продають

Romko
29.11.2007, 16:05
ніколи зрадника не мали за людину, яка просто помилилася
+100!

TVgirl
29.11.2007, 17:06
та я до того що страх, голод і секс краєугольні камені жіночої вірності.Цивилізація позбула їх страху,нагодувала,і розвинула сексіндустрію.В результаті маємо те. що маємо

Це означає, що я - нагодована, ненастрахана та сексуально забезпечена маю зраджувати свого чоловіка? Чому я за десять років сімейного життя (завжди не голодна, не перелякана і з повноцінним сексуальним життям) йому не зраджувала? Може я не жінка?
Моя жіноча логіка мені підказує, що зраджувати, а ще краще тікати, треба від жлобів, які забирають їжу, лякають та незадовільняють. Може ви щось не те робили з тими жінками, пане Шрек?

bora
29.11.2007, 17:06
ніколи зрадника не мали за людину, яка просто помилилася

Мали. їхні мами...і жінки які не менше кохали

Romko
29.11.2007, 17:09
Мали. їхні мами...і жінки які не менше кохали
Людина,яка зрадила раз,може зрадити і вдруге і втретє і до безконечності...

bora
29.11.2007, 17:16
Людина,яка зрадила раз,може зрадити і вдруге і втретє і до безконечності...

Якщо Вас попросить найближча людина пробачити, невже Ви того не зробите?

Руда Кішка
29.11.2007, 17:19
Людина,яка зрадила раз,може зрадити і вдруге і втретє і до безконечності...
може, але не факт, що зробить це

Так само можна про людину, яка ще не зраджувала, сказати, що вона може зрадити, адже ніхто не може передбачити майбутнє, щоб 100% бути переконаним в зворотньому.

Гелена
29.11.2007, 17:34
Мали. їхні мами...і жінки які не менше кохали

думаю їх мали саме за зрадників, а не так собі - за бешкетників
хоч і пробачали...
якщо я пробачаю, то хіба не знаю що саме я пробачаю? не розумію де зрада, а де помилка?

bora
29.11.2007, 17:36
не розумію де зрада, а де помилка?

Звичайно.тому і волію вважати помилкою. так легше

Liliyah Romanova
29.11.2007, 18:08
Господи, Шреку, а то що за жінки траплялись Вам на Вашому шляху?
Ну, знаєте, думаю, вгадати легко. Вистачить звернутися до народної творчості.

Яке їхало, таке здибало.
Два чоботи пара.
Муж і жона - одна сатана.

:D:D:D

New Shrek
29.11.2007, 19:00
Ека цепануло!!!! попав якшо не в яблучко, то у вісімку.Якщо говорю якісь бздури то реакції не викликає.

Liliyah Romanova
29.11.2007, 19:14
Ека цепануло!!!! попав якшо не в яблучко, то у вісімку.Та просто забембало пригинатися від вашої колоди, коли з теми на тему розвертаєтеся. Пригадалася сцена з драбиною з фільму Чарлі Чапліна. :D:D:D
Якщо говорю якісь бздури то реакції не викликає.
А лінка на не бздури не дасте? http://s.rimg.info/c446597ea76e04745d80661a3336c09f.gif

levandivka
29.11.2007, 19:17
лінка на не бздури не дасте?
Ну всьо! Зараз буде ще одна "зрада"...:D :D :D

Капітан
29.11.2007, 19:50
Хіба в тебе є нахили до ... кгм... одностатевих стосунків? Я думала, лише до полігамії.
Ты все правильно думала. Каюсь - есть у меня такие нахылы. Люблю одну стать и всё - а к мужчинам отношусь исключительно максимум по дружески :)
А насчет полигамии - обещаю подумать на досуге. Хорошее предложение :p

Liliyah Romanova
29.11.2007, 19:51
А насчет полигамии - обещаю подумать на досуге. Хорошее предложение
Відмовитися від шкідливих звичок - то завжди добра порада. ;) :p

Капітан
29.11.2007, 19:54
Відмовитися від шкідливих звичок, то завжди добра порада.
а нашо відмовлятися? Скільки того життя, головне щоб шкідливі звички проти не були і не відмовлялися ;) :p

Liliyah Romanova
29.11.2007, 19:59
Скільки того життя, головне щоб шкідливі звички проти не були і не відмовлялися
Цікаве речення. Особливо в межах даної теми...
В кожному жарті є доля жарту, так? ;):p

Капітан
29.11.2007, 20:02
В кожному жарті є доля жарту, так?
Для чого питаєш? :) Ти ж знаєш відповідь.

malyatko
12.12.2007, 14:37
зраду можна пережити якщо є бажання її пережити і перестати себе жаліти що я такий бідний нещасний і мене зрадили..друга умова що повинно все таки бути кохання між людьми (я маю на увазі чисто фізичну зраду.) і третє на мою думку що зраджена людина ніколи не повина дорікати зрадою...я розумію це самий легший докір сказати що а ось ти зрадив чи зрадила так що ти винен... це є не вірно..не дорікайте якщо пробачили просто забудьте...

імхо

напевно краще не зраджувати а як вже сталось і дійсно шкодуєш то зробити все щоб такого більше не було і шоб кохана людина навіть не могла засумніватись у твоїй порядності..


до зради був прихильником того що потрібно розповідати...потім став притримуватись протилежної думки..але це вже питння совісті та честі..


не зраджуйте , кохайте і будьте коханими :)

egoistka
16.12.2007, 16:13
до зради був прихильником того що потрібно розповідати...потім став притримуватись протилежної думки..але це вже питння совісті та честі..
а по-моєму... світ не без "добрих людей"... і все таємне ЗАВЖДИ!!! стає відомим... а про зраду знає як найменше двоє людей, ось тобі вже претенденти на"добрих людей" ... є таке прислів"я : те що знає двое - знає весь світ. Так що краще дійсно не робити дурниць і думати ГОЛОВОЮ!!!

false=true
27.12.2007, 17:33
Подружжя після Зради
Это жалкая пародия на брак. Самообман.

пупер
16.01.2008, 01:52
а по-моєму... світ не без "добрих людей"... і все таємне ЗАВЖДИ!!! стає відомим... а про зраду знає як найменше двоє людей, ось тобі вже претенденти на"добрих людей" ... є таке прислів"я : те що знає двое - знає весь світ. Так що краще дійсно не робити дурниць і думати ГОЛОВОЮ!!!
"знає троє -- знає свиня"....
мюллер, здається, сказав у книзі юліана семенова....

levandivka
16.01.2008, 08:34
Цитата:
Допис від levandivka Подружжя після Зради

Это жалкая пародия на брак. Самообман.
В багатьох людей ТАКе трапляється.
Заїв побут, на роботі "безпросвіт", надійшла класична "криза N років", сімейний секс ніякий...
А тут, раптом, сонечко на горизонті вискочило... Молоденьке, тепле...
Ви певні, що сім'янин встоїть (і ТАК, ніби, розлучатися пора) і не віддасться тому гріху?
Фигня, що потім прийде розуміння помилки, що головне і ТВОЄ - це твій син, твоя ДРУЖИНА. Перед тобою "нове життя" (радше, нова примара)!..

Невже обов'язково хоронити ТВОЄ? (бо, зволоч, в гречку скакав).
Невже варто відхреститися назавжди?

Помилятися може кожен.
Нє?

New Shrek
16.01.2008, 08:48
levandivka ТВОЄ - це твій син це сильно сказано,все остальне (радше, ...примара)!.

Степаныч
16.01.2008, 08:53
Так от зрада... Що то є?

New Shrek
16.01.2008, 09:00
зрада... Що то є? Да известно что ...то что искупляется кровью! От Христа и до штрафбата

levandivka
16.01.2008, 13:13
Цитата:
levandivka ТВОЄ - це твій син
це сильно сказано,все остальне
Шреку!
Я розумію, до чого Ви... Але я не про те.
Часом, коли труднощі у подружжя, людина "сліпне".
І може (з дурного розуму) чкурнути за першою-ліпшою спідницею (/штанами).
У цьому "засліпленні" людина втрачає реальне бачення/оцінку, не бачить і не чує нічого, крім "нового щастя".
Пам'ятаєте пісню?
Над нашим домом целый год мела метель, и дом по крышу замело.
А мне сказали, что за тридевять земель в домах и сухо и тепло.
И я узнав о том покинул отчий дом, и я пустился в дальний путь
И я за восемь лет прошел весь белый свет - на свете есть на что взглянуть.

Но лишь потом я вспомнил дом. И темной ночью,
И самым светлым днем как хорошо иметь свой дом.

Часто оце "нове щастя" виявляється маривом (за місяць, рік...).

І в тій ситуації саме "повернення" може стати найкращим виходом.
Якщо "скривджена" половина це розуміє, то чи ж варто замикати двері? (бо "чужі руки", бо "зрадив раз - зрадить знову"...)
Різно ж буває?..
Нє?

New Shrek
16.01.2008, 13:31
чи ж варто замикати двері? на амбарний замок ,а ключ викинути!

levandivka
16.01.2008, 17:25
на амбарний замок ,а ключ викинути!
Дістати пістолет з сейфу, сісти в крісло..? :)

Ворон
18.01.2008, 10:40
Житя не є простим... Жаль коли темнота бере верх над світлом... але також житя...

Pand@
08.03.2008, 13:40
Це болюча але дуже поширена тема.Чи треба прощати зраду в шлюбі і взагалі?Може хтось це пережив чи на даний момент з цим стикнувся.Адже е я думаю багато людей ,яким не мае ским на цю тему поспілкуватись-поділитись цим болем.

levandivka
08.03.2008, 13:44
О-о-о!
З Вашою "уважністю" на зради можна не зважати. :)

Капітан
08.03.2008, 13:48
Да, уже 5-я по счёту аналогичная темка :)
С 8-м марта, Панд@ :)

Pand@
08.03.2008, 13:51
Да, уже 5-я по счёту аналогичная темка
С 8-м марта, Панд@

якщо е прошу вибачення і стерти цю тему.не побачила.

levandivka
08.03.2008, 13:59
уже 5-я по счёту
А Ви їх ще й рахуєте? :)

Капітан
08.03.2008, 14:03
А Ви їх ще й рахуєте?
Ні, я тільки рахую ;)
Сім"я - робота - церква.
Ні краплі в рот...

Pand@
08.03.2008, 14:10
Да, уже 5-я по счёту аналогичная темка
С 8-м марта, Панд@

за привітання дякую.Але щось напевно погано шукала такі теми.раз моя тема вже пята то прошу адмінів стерти її раз вона не потрібна

Melisa
13.06.2008, 14:54
Я теж пережила зраду. На сам Новий рік у чоловіка задзонив мобільний. Він в той час гуляв з малою. Явзяла трубку а там СМСка: "Котику я дуже скучила за тобою мені бракує твоїх поцілунків..." Показала чоловікові він сказав : маленька не хвилюйся то хтось пожартував. Я не повірила ,номерочок переписала, і потім передзонила до неї сама. Представилась представником компанії соціологічного опитування і провела для себе повне опитування: хто , звідки, де, коли і скільки разів. Потім зразу ж подзонила чоловіков і передала Привіт від Марисі. Не буду описувати , що було далі але з чоловіком ми розлучилися, вже минуло з того часу майже 3 роки. Спочатку було дуже важко. Вила ночами в подушку як білуга.А потім все внормалізувалося. Дитина звикла, що тато приходить тільки зрідка на вихідні. Більшого вона не потребує. А зараз наш татко зачастив. Надумав повернутися в сім'ю. Думаю це не з великого кохання . Йому просто захотілося комфортного життя , щоб ьуло наготовано, випрано і шоб не тратити багато часу для пошуку партнерки для сексу. Постійно хоче "серйозно поговорити". НЕ знаю. Як людину я його вибачила. Але як коханого неможу. Я буду постійно його підозрювати, довіра втрачена. Не знаю чим це все закінчииться.

Liliyah Romanova
14.06.2008, 05:18
4НЕ знаю. Як людину я його вибачила. Але як коханого неможу. Я буду постійно його підозрювати, довіра втрачена. Не знаю чим це все закінчииться.
Так уже ж закінчилося. Нащо ще одного кінця?
Хоча, якщо почуття не пройшло, не треба було відпускати.

Оля
14.06.2008, 06:44
Так уже ж закінчилося. Нащо ще одного кінця?
Хоча, якщо почуття не пройшло, не треба було відпускати.

Дуже часто люди миряться задля дітей. І це зрозуміло і оправдано. Але тільки в тому випадку, коли зрада більше не повторюється. А якщо повторюється, чи хтось на словах простив, а насправді не може, то це тоді пекло і для подружжя, і для дітей. Так що тоді краще лишитися, як батьки дітей не у ворожих стосунках між собою, але сходитися "про людське око" не варта!

Liliyah Romanova
14.06.2008, 06:51
Дуже часто люди миряться задля дітей. І це зрозуміло і оправдано.
Із розмов з різними людьми, котрих батьки розлучилися, випливає, що не всім було погано. Деякі діти тішилися, коли мали двох батьків-друзів, які жили окремо, бо життя в постійних сварках доводило до страшного стану.
Мене найбільше розчулила історія однієї учениці, котра сама спонукала маму до розлучення, бо була свідком того, як тато маму бив. І дівчинка була дуже щаслива, що батьки розлучилися. Мені це видавалося неймовірним, але дівчинку знаю особисто. Так що щодо дітей ніколи не відомо, як вони це переживуть і що саме потім батькам згадають.

Оля
14.06.2008, 07:19
Мене найбільше розчулила історія однієї учениці, котра сама спонукала маму до розлучення, бо була свідком того, як тато маму бив.

От це мене дуже обурює! :mad: Як нема життя, то нащо бити? Я двома руками за те, що тут в Америці за такі справи дзвонять в поліцію і тих забіяк закривають натрохи до тюрми, а тоді ще вони ходять на курси спеціально, якщо вже на вудочку зловилися. Саме такі заходи допомогли багатьом нашим українцям позбутися такої звички. І вже роками навіть ті хлопи бояться рукою навіть поворушити до дружини, не те, що бити. ;)

консультант
15.06.2008, 15:39
/І вже роками навіть ті хлопи бояться рукою навіть поворушити до дружини, не те, що бити. /Оля//.

От там вже баби мають нагоду почесати язики, всіляко дістаючи хлопів... В нас, на Україні, навпаки. Кількість фізичних розправ жінод над чоловіками із летальним кінцем збільшилась майже вдвоє, порівняно з минулим роком, станом на 1-ше червня.

Уляна
15.06.2008, 17:21
Ось вам одна історія як ті діти переживать і що згадують батькам.
Коли батьки починали між собою розмовляти, вони починали молити бога щоб він її не бив. Але нічого недопомагало і він її бив, тоді вони просили його щоб дав спокій мамі, під роздачу попадали і вони. Потім вони підросли і пробували самі захистити її, нічого не виходило він був сильніший. А бив її за те щопросила щоб допоміг прогодувати дітей, бо докорів за коханку вона не робила. Жила, щоб дітям дав вищу освіту, щоб краще жили ніж вона. Тепер виросли вони, вдячні мамі за любов і піклування і а ж ніяк за вищу освіту. Свого батька вони ненавидать. Сплять і бачуть як він забереться. Вони не мали дитинства а лише суцільне пекло. думаєте варто йому нагадувати все це пекло, яке було вних? Він витримає його?
Я для себе твердо вирішила що ніколи не пробачу зради. бо людина яка на це піде не любить ні вас ні ваших дітей. І в цьому житті для неї нічого святого немає.

Оля
15.06.2008, 19:30
От там вже баби мають нагоду почесати язики, всіляко дістаючи хлопів... В нас, на Україні, навпаки. Кількість фізичних розправ жінод над чоловіками із летальним кінцем збільшилась майже вдвоє, порівняно з минулим роком, станом на 1-ше червня.

Це значить, що українські жінки майже вдвоє стали сильніші від чоловіків тепер? :eek: Бо ж не так то легко чоловіка подужати. Навіть слабкого. Звідти й приказка: "Хлоп, як жаба, а дужчий як баба."

консультант
15.06.2008, 19:34
Просто іноді по житті зустрічаються такі чоловіки.

Liliyah Romanova
16.06.2008, 03:26
Я для себе твердо вирішила що ніколи не пробачу зради. бо людина яка на це піде не любить ні вас ні ваших дітей. І в цьому житті для неї нічого святого немає.
Невже так можливо?

mavka
16.06.2008, 05:19
В нас, на Україні, навпаки. Кількість фізичних розправ жінок над чоловіками із летальним кінцем збільшилась майже вдвоє, порівняно з минулим роком.

:cowboy: це ж треба так дістати ту маленьку слабку жіночку, щоб в неї з"явилась надлюдська сила та притих нехай вже материнський інстинкт й вона забила живу здоровенну істоту, яку народила інша жінка. :)

у-ууххх які сили в нас дрімають ... :)

Уляна
16.06.2008, 09:03
Невже так можливо?
Для мене так, бо я росла в такому. Я нехочу, щоб мої діти пережили хочаб якусь частинку того що пережили ми із братом.

Ірена
16.06.2008, 09:08
все прощається... якщо любиш... просто є межа.

Romko
16.06.2008, 09:31
Ні,зрада це для мене настільки низько і ганебно,що..не знаю.чи з цим можна жити...
Може й патетично звучить.але зрада це в першу чергу не тільки жінки(чоловіка).
Це зрада сім’ї,дітей,довіри,обов’язку...Себе,зрештою...
Це зрада обітниці,даної перед Богом.

Ірена
16.06.2008, 09:37
ну... я б зрадити не змогла. а простити - так.
і прощаю...

Liona
16.06.2008, 11:34
просто є межа.
о! власне! Для мене якраз-таки зрада - поза межею... таке не пробачаю.

nastinka
16.06.2008, 11:55
я собі уявити не можу щоб мій тато ображав маму та ще й бив!!
у них є таке типу сварок, але це більше суперечки.
Мама завжди переживає за тата, а тато її знайде хоть на краю Землі)) бо відчуває її)

Melisa
17.06.2008, 10:30
Тема зради для мене дуже болюча. Мої батьки майже 20 років назад тоже розлучилися через зраду. В той час розлучення були "не в моді". І одного разу в школі після уроків мама моєї однокласниці буквально за шкірку відтягнула дівчинку від мене і почала її переконувати (так шо і я то чула) щоб дівчинка навіть біля мене більше не стояла, тому, що у мене батьки розлучилися, може я якась ненормальна. Для мене це було шоком. Батько за нами не спілкувався. він зразу женився і склепав новій дружині трьох дітей а опосля лишив ї її. А потім всьо життя працював на аліменти. Для себе я вирішила що в любому випадку буду берегти сім'ю. Я була впевнена, що в моєму житті більше зради не буде. НЕ так сталось як гадалось. Я ніколи нее дозволю собі вскочити в гречку тому що вірю в те шо за моє задоволення потім буде платити моя литина а я її дуже люблю.

Liliyah Romanova
23.06.2008, 17:47
Це зрада обітниці,даної перед Богом.
А можна після зради подружжя не вважати більше подружжям?
Адже все порушено... Все підважено...
Яке ж то вже "одне тіло" після зради?

Додано через 5 хвилин
я собі уявити не можу щоб мій тато ображав маму та ще й бив!!
Ви не уявляєте, ЯКА це травма для дитини. Для неї тоді весь світ стає браком прихистку та безпеки. Все руйнується і невідомо, у кого шукати захисту. Зрештою, у тої ж мами й шукає тоді. Бо тоді дитина і мама стають одним покривдженим цілим...

Chortenia
24.06.2008, 15:39
Мені нещодавно снилося, що я зрадила чоловікові. Прокинулася з таким почуттям провини, що ну наф... Поки спросоння згодом зрозуміла, що був тільки сон - полегшало, але все одно цілий день то почуття не покидало.

Koza-Dereza
24.06.2008, 16:42
Мені нещодавно снилося, що я зрадила чоловікові. Прокинулася з таким почуттям провини, що ну наф... Поки спросоння згодом зрозуміла, що був тільки сон - полегшало, але все одно цілий день то почуття не покидало.
Пора зав'язувати з гiлками про зради ! :D

Chortenia
24.06.2008, 16:46
Пора зав'язувати з гiлками про зради ! :D

Це точно, я ж якраз перед тим начиталась. І цілий день ще зі співробітником тринділа. От воно усьо і наклалось.

bora
24.06.2008, 17:34
Я для себе твердо вирішила що ніколи не пробачу зради.
Співчуваю...
Але знаєте, зрада не завжди означає побої і навпаки. Може бити і не зраджувати. Все зло.
Знаю кілька випадків перевиховання старших знайомих. Жінка просто замовила чоловіка і від тоді він боїться бодай пальцем її зачепити. Але я Вам скажу то тре бути такого характеру людиною ще, щоб спокійно чекати коли до реанімації чоловіка підготують.

Маруся-мама
24.06.2008, 18:36
А мені одного разу знайомий сказав що чоловіки жінкам легше пробачають зраду а ніж навпаки. Цікаво виходить...

В загальному казати що я б не пробачила або не змогла жити потім з тою людиною не можна, бо все є індивідуально і треба дивитись на обставини. Виправдовувати вчинок-гріх іншої людини не можна і не потрібно але категорично казати що НІ! Я Б НІКОЛИ! Також не можна...

Так склались умови що я є дуже мягка і на мене є на що положитись, тому він (мій муж) прекрасно знав що ми зуміємо відбудувати сім*ю після моєї зради, хоча там і зради то не було... так хлірт якийсь для самоутвердження, якщо так можна сказати. Ну але неважно. Не в тому річ де закопана піч, а в тому як вона димить. І Маруська, як би там не було димить великим коханім до свого Їндруха. Тому він і зумів пробачити і забути зраду, бо знає і відчуває - я в ньому душі ні кофе. Хоча він мене часами так денервує, але по при все те в такім випадку можна далі жити, можна щось ліпити до купи бо є бажання.

Тепер беремо іншу ситуацію. Чоловік прекрасно усвідомлює що він робить зле. Він розпускає руки незважаючи на стан здоров*я його жінки, ну чи вона в положені чи ні. Він окрім тілесних пошкоджень наносить їй неодноразові душевні рани а щей зраду додасть, так бо мол баба у нього не така як він си хоче а тут йому лестощі він іншої. Ну і що... та подумаєш якісь там ласки кілька разів на тиждень. А жінці у відповідь бреше а і не досить того що бреше щей принижує її.
Ну що робити такій жінці? Як вона може пробачити такій людині яка відверто над нею знущається. Знає що робить боляче, але мовчить і далі робить. Як така жінка повірить у те що можна щось відбудовувати з таким мужчиною? І цей мужчина прижився з думкою що у всіх його помилках винна лише онта жінка, бо якби він взяв собі іншу такого б не було. А він просто напросто не може побачити що на 80% у всьому винен він. Такий чоловік змінитись при такій жінці не зможе ніколи, щоб ви мені не говорили. Це доведено психологами.

Так он чи пробачити жінці того чоловіка? ТАК!
Чи жити з ним далі? НІ!

Мене зраджували, ображали і принижували. Пробачити я тим людям до кінця не змогла аж до недавна. Тепер мене це вже не болить. Кожному своє.

Уляна
24.06.2008, 23:40
Я ніколи не вибачу зради своєму чоловікові. Я просто не зможу, незможу вірити, незможу цілий день думати чи він часом не знею валяється в ліжку. Це просто не для мене, хоча я дуже сильно його кохаю.
Його зрада напевне би вбила в мені усе людьське і жіноче. Боюся думати на кого я б перетворилася.

Гелена
25.06.2008, 01:49
я от раніше думала, що швидше за все змогла би пробачити зраду і зберегти сім'ю
а чим більше думаю, тим більше переконуюсь, що ні
я просто суджу по собі: я не можу зрадити чоловікові, не можу його так образити, принизити, зробити йому боляче
ТАКЕ йому зробити не можу, мене би замучило почуття провини, що я так повелася з ним, а він того не заслуговує
відповідно якщо він мені ТАКЕ зробить і зможе так повестися зі мною, не подумає як воно мені буде, то ми розійдемося
я не знаю як потім жити разом і для чого
я взагалі переконана, що в щасливих сім'ях зрад не буває, а якщо сім'я нещаслива, то берегти її нема сенсу

volk
25.06.2008, 10:02
А от хто з форумних богословів мені скаже: чи лишається подружжя після зради пожружжям взагалі? Особливо вінчані.

Маруся-мама
25.06.2008, 19:35
А от хто з форумних богословів мені скаже: чи лишається подружжя після зради пожружжям взагалі? Особливо вінчані.
А якже... це вам не євреї і не протестанти. У євреїв чоловік має право вигнати жінку якщо вона зрадила, ну але самому йому можна, так якщо рабін не бачить.:D А у протестантів, зраджена сторона має право подати на розлучення - така сім*я має право вважатись не дійсною.

Liliyah Romanova
25.06.2008, 19:47
А от хто з форумних богословів мені скаже: чи лишається подружжя після зради пожружжям взагалі? Особливо вінчані.
Зрада не розбиває подружжя. Це є шанс для подружжя навчитися взаємного прощення та перейти на новий рівень чи етап відносин. Зрада не може бути причиною до визнання подружжя недійсним.
Зазвичай подружжя посилають на реколекції і лікують обставини, що довели до зради, та вчать відновлення комунікації, у значенні говорення і розуміння.

Додано через 14 хвилин
Банально то все звучить, ну але така вже та Католицька Церква часом є.

mavka
26.06.2008, 00:35
А от хто з форумних богословів мені скаже: чи лишається подружжя після зради пожружжям взагалі? Особливо вінчані.

є чотири випадки, у яких подружжя звільняється від обов"язків одного перед одним, зрада - один з них. :ninja:

Liliyah Romanova
26.06.2008, 20:30
є чотири випадки, у яких подружжя звільняється від обов"язків одного перед одним, зрада - один з них
У католиків????

Zirnycja
27.06.2008, 02:57
Я ніколи не вибачу зради своєму чоловікові. Я просто не зможу, незможу вірити, незможу цілий день думати чи він часом не знею валяється в ліжку. Це просто не для мене, хоча я дуже сильно його кохаю.Його зрада напевне би вбила в мені усе людьське і жіноче. Боюся думати на кого я б перетворилася.

Уляночко, це все ваші зайві невдячні здогадки на випадок, якщо... Може так, а може і ні...Не зарікайтесь наперід! Небажання пробачати- найбільший гріх гордости! Зрада- біль нестерпна. Важка біль, що не минає. Але дійсно дуже сильно кохаюча жінка не може не пробачити! Любов вище всього, Вона перемагає все!!!

mavka
27.06.2008, 03:46
У католиків????

у католиків та іудеїв Бог один? один.
значить й закони одні. а що вони потім собі на зборах придумували - відповідальності не несу. :p

Liliyah Romanova
27.06.2008, 18:34
у католиків та іудеїв Бог один? один.
значить й закони одні.
Я ото чоловікові таке сказала, то він за голову схопився.
А я йому завжди казала, що так вважаю.
Правда, юдеї каменували. У Євангелії вже м"якше трохи.


Раз вже заговорили, то кілька цитат до прикладу.

А Я вам кажу, що кожен, хто на жінку подивиться із пожадливістю, той уже вчинив із нею перелюб у серці своїм. (Матв.5:28)

А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб. (Матв.5:32)

А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб. (Матв.19:9)

От тільки Католицька Церква каже, що невідомо, що малося на увазі під "перелюбом" чи "розпустою", тому ці слова старається радше оминати.

Зрада- біль нестерпна. Важка біль, що не минає. Але дійсно дуже сильно кохаюча жінка не може не пробачити! Любов вище всього, Вона перемагає все!!!
Насправді після зради перемагають зовсім інші, цілковито приземлені та прагматичні причини. Ніякої любові. Їй там у тому болі місце не прописане. На щастя, для любові.

Zirnycja
27.06.2008, 19:00
Насправді після зради перемагають зовсім інші, цілковито приземлені та прагматичні причини. Ніякої любові. Їй там у тому болі місце не прописане. На щастя, для любові.

Хто як розуміє поняття Любови...

Liliyah Romanova
27.06.2008, 20:00
Хто як розуміє поняття Любови...
Та ні, тут справа реалізму.
Хто високо літає, той боляче падає, як на мене.

Ірена
27.06.2008, 20:23
як знати що високо...
людина хоче добра і любові. хіба ж то високо?..
знаю купу жінок і чоловків, що цинічно і просто собі живуть. а мені їх жаль.
хоча знаю, що вони жаліють мене...

Liliyah Romanova
27.06.2008, 20:32
як знати що високо...
Не вийде знати. Коли одного дня сильно заболить, значить, таки зависоко і таки літали. Але попри біль, воно того варте. І протверезіння тоді більше цінуєш. :)

Nastynya
27.06.2008, 21:35
А що,після зради, існує ПОДРУЖЖЯ?! Існує спільне проживання двох людей, але вже далеко не подружжя!

Ірена
27.06.2008, 21:38
І протверезіння тоді більше цінуєш.
то тривожний признак. але... не хочу нічого знати... не хочу протверезіння. хочу жити п"яною:no::no:

Liliyah Romanova
27.06.2008, 21:40
А що,після зради, існує ПОДРУЖЖЯ?!
Як на мене, то вже ПІДЧАС, а не після. Навіть, якщо покривджена сторона ще не знає ні про що. Воно само так стається, що "одне тіло" утворюється деінде.

Додано через 59 секунд
то тривожний признак. але... не хочу нічого знати... не хочу протверезіння. хочу жити п"яною
Іреночко, я про свій випадок радше, ніж про ваш.
Я вірю, що й мені ще колись отаке сонечко присвітить, як вам зараз сяє. Хоч, може, я й не маю на таке права...

Ірена
28.06.2008, 07:40
Я вірю, що й мені ще колись отаке сонечко присвітить, як вам зараз сяє. Хоч, може, я й не маю на таке права...
ОЙ, Лілю, Лілю...



тихенько: (бажаю вам тіко добра)...

Маруся-мама
28.06.2008, 08:19
то тривожний признак. але... не хочу нічого знати... не хочу протверезіння. хочу жити п"яною:no::no:
Я також п*яна живу... і мені з цим добре. Не те що мій чоловік мені зраджує просто ми якось пережили ту зраду і так ніби ніц і не було. Може тому що дійсно там ніц і не було...

Гелена
28.06.2008, 09:13
зрада буває різною
можна наприклад зрадити інтереси сім'ї
це теж тяжко пробачити

а взагалі річ не в "пробачити", пробачити чоловікові/жінці зраду можна
а от жити далі разом так ніби нічого не сталося я би вже не змогла
бо не хотіла би так

Маруся-мама
28.06.2008, 09:51
Точно... онта зрада буває різною.
Знаю жінку яка пробачила зраду але й сама зрадила бо то був крик душі у них обох. Вони просто вдавали що нічого не сталось, тобто він вдавав що не знав про зраду жінки а вона що не знала про зраду чоловіка. Хоча думаю що обоє прекрасно знали що інший зробив.
Як це вплинуло на їхні стосунки? А ніяк вони як були тяжкі так тяжкі і залишились. Живуть і надалі разом. Може хтось скаже що і не правильно, але їм з тим якось добре, бо вони обоє не хотіли розбивати сім*ю. Он правда згадує ця жінка своє захоплення що було в молодості. Може якби тамтого мужчину не забили вона б таки пішла від чоловіка з часом?

Але людина планує а Бог керує. Все є з допусту Божого.

Оля
28.06.2008, 09:57
А от хто з форумних богословів мені скаже: чи лишається подружжя після зради пожружжям взагалі? Особливо вінчані.

Якщо були сексуальні відносини в когось з іншими людьми, то то право вирішувати того, кого зрадили. Може простити і жити, а має право на розірвання шлюбу.


А якже... це вам не євреї і не протестанти

А у протестантів, зраджена сторона має право подати на розлучення - така сім*я має право вважатись не дійсною

Чому це в протестантів? Це у Біблії. Ось Ліля Вам і місце знайшла.

А Я вам кажу, що кожен, хто пускає дружину свою, крім провини розпусти, той доводить її до перелюбу. І хто з відпущеною побереться, той чинить перелюб. (Матв.5:32)

А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб. (Матв.19:9)

Як ще ясніше сказати?


От тільки Католицька Церква каже, що невідомо, що малося на увазі під "перелюбом" чи "розпустою", тому ці слова старається радше оминати.

Дуже цікаво. Католицька церква каже, протестантська церква каже, юдейська... А Біблія тоді нащо? Одне із подружжя буде гуляти, водити бабів(хлопів) направо-наліво, а ти терпи і від нього не свобідний, бо церква думає, що то невідомо, що малося на увазі! Смерть і перелюб ( сексуальний контакт з іншою людиною) - речі, через які ти можеш бути свобідний від церковного шлюбу.

Liliyah Romanova
28.06.2008, 20:23
сексуальний контакт з іншою людиною
Мене цікавить така річ. От мене намагалися переконати, що якщо саме статевого акту не було, а лише петінґ, взаємні ласки та мастурбація, то вважати це перелюбом не можна і що це не зрада фактично. :8: Щось мені це в голові не вкладається.

Мих
28.06.2008, 22:00
Петинг (від англ. petting — «ласкання тварин») — любовні ласки, що викликають збудження ерогенних зон в умовах двостороннього контакту, що виключає безпосереднє зіткнення геніталій. Спочатку петинг був особливо поширений у тих країнах, де через моральні вимоги та звичаї високо цінувалась анатомічна невинність жінки; і навпаки, там, де суспільство терпимо ставилося до дошлюбного статевого життя, петинг був поширений у меншій мірі. Крім збереження невинності жінки до вступу в шлюб, петинг застосовується також з метою оберігання від вагітності, профілактики венеричних захворювань, для збагачення та урізноманітнення статевого життя, для відновлення статевої активності при її порушенні (рекреаційна функція).

Розрізняють поверхневий і глибокий петинг. Під поверхневим петингом розуміється безпосереднє роздратування ерогенних зон, зазвичай голих у повсякденному житті (інші ж зони, зокрема генітальні, гарячаться тільки через одяг). Найбільш частий випадок поверхневого петингу — свідоме форсування поцілунків і тісних обіймів до отримання оргастичної розрядки в одного або обох партнерів. Глибокий петинг припускає пряме ручне збудження ерогенних зон, іноді прикритих одягом. Елементи петингу присутні у прелюдії до статевого акту. До окремих випадків глибокого петингу можна віднести орогенітальні ласки — кунілінгус і мінет.

Верхній петинг (некінг) обмежується ласками особи, її шиї, голови, грудей, сосків. При нижньому петингу виявляється дія на зони, безпосередньо прилеглі до статевих органів (сідниці, зона між ногами, внутрішня частина поверхні стегон), і на самі статеві органи. При деяких обставинах (тривала розлука, висока особова оцінка партнера, висока чутливість ерогенних зон, уміння пестити та порушувати партнера тощо) вже навіть при некінгу можливе досягнення оргазму. При петингу бажана певна послідовність у застосуванні ласк, що поступово підсилюють статеве збудження (від стимуляції менш чутливих ерогенних зон до пестощів ділянок тіла, більш збудливих). Використання прийомів петингу не викликає конфліктів і заперечень партнерів, якщо вживані при цьому види пестощів не виходять за межі індивідуальних діапазонів прийнятності.

Liliyah Romanova
29.06.2008, 00:00
Миху, тепер, як ви вже знаєте, що то таке, то скажіть мені, чи справді то таке невинне? ;)

Гелена
29.06.2008, 00:01
що ви хтіли цим сказати, Миху?
я аж очам не повірила - думали то ви так багато написали
а то всьо чуже :crazy:

lotr_an
29.06.2008, 00:31
а то всьо чуже

та чого? може то п. Мих і термін і пояснення придумав :ninja:

Оля
29.06.2008, 09:45
Мене цікавить така річ. От мене намагалися переконати, що якщо саме статевого акту не було, а лише петінґ, взаємні ласки та мастурбація, то вважати це перелюбом не можна і що це не зрада фактично. :8: Щось мені це в голові не вкладається.

Фігня то все! То самий справжній "ізощьрьонний" :) секс! А щодо того, що намагалися переконати, то що їм лишалося робити? :D

levandivka
29.06.2008, 10:19
якщо саме статевого акту не було, а лише петінґ, взаємні ласки та мастурбація, то вважати це перелюбом не можна і що це не зрада фактично.
А що тоді говорити про безконтактну зраду..?

Наспівуючи:
Я ее родимую, я ее сердешную
Шибко поцелую, крепко обниму
И слегка общупаю, опосля, конечно,
Я с нее, с залеточки, ай, да все сниму.

А от мыслей энтих чтой-то подымается,
Не в штанах, конечно, а в моей душе.
Ведь душа томится, ведь душа-то мается,
Не идет обманщица, заполночь уже.

Ворон
29.06.2008, 11:52
Згадалось класичне Била Клинтона:

"Я ніколи не мав сексу з цією жінкою"
потім
"Оральний секс це не секс"

або
"Я ніколи не вживав коноплі"
-
"Так я їх курив але не затягувався."
:)

Мих
29.06.2008, 22:25
Миху, тепер, як ви вже знаєте, що то таке, то скажіть мені, чи справді то таке невинне?
Чесно, я вперше зустрів таке поняття, таке слово, а тому привів пояснення з популярного тлумачного словника. Звичайно, що це зрада, але є тут проблема ще одна - її не визнають і намагаються пояснити, що то не є зрада. Що це означає? А означає, що то не була помилка, яку треба вибачити і забути, а це нормальний стан речей і в подальшому можна далі то робити (ну як не зрада, то чого ні?). Ото біда....
Ну і ще один момент. Бачимо, як один(перелюб) гріх породжує інший - неправду.

lotr_an
29.06.2008, 22:47
суто теоретичне питання. якщо один з подружжя зрадив, схаменувся (буває ж таке?!), пішов до сповіді, відмовив покуту, більше ніколи не зраджував - але не розказав дружині\чоловіку? то є безперечно зрада, але прощено? адже ТАМ прощено. і чи є необхідність розповідати партнеру?

Мих
29.06.2008, 23:08
суто теоретичне питання. якщо один з подружжя зрадив, схаменувся (буває ж таке?!), пішов до сповіді, відмовив покуту, більше ніколи не зраджував - але не розказав дружині\чоловіку? то є безперечно зрада, але прощено? адже ТАМ прощено. і чи є необхідність розповідати партнеру?
казати.

Liliyah Romanova
30.06.2008, 16:30
Казати треба зразу. До року часу. А як минув рік, два, десять... Можна більше поламати ніж полагодити. Адже ЩО подумає людина, який раптом зізнаються, коли вже купа років пройшло? - СКІЛЬКИ ЧАСУ перед нею були у неправді.
І отак щиро, ТАМ прощено це замало, бо тут задіяні 2 особи, а оте "там прощено, то нащо розказувати" - всього лише жалюгідний спосіб оправдати свій гріх.

afterstep
30.06.2008, 16:35
До року часу. А як минув рік, два, десять...
дід з бабою сидять, обідають....
дід ложку облизав - і бабу по лобі - калать! - "Як згадаю, що не дівкою взяв - серце кров'ю обливається...."
==
Сидять дід з бабою, старенькі, на дітей любуються... і п'ятеро такі ставні, такі майстровиті, такі розумні, - а шостий - ну повна протилежність: і миршаве, і плюгаве, і трохи іноді як недоумкувате...
-- Бабо, справа вже стара-минула, але скажи мені чесно - від кого отой останній?
-- Чесно сказати?
-- Та що вже тут після стількох років! чесно кажи!
-- Від тебе...

Liliyah Romanova
30.06.2008, 16:50
Щось мені, Афтере, не смішно...

afterstep
30.06.2008, 16:53
такі питання всерйоз на форумах обговорювати - теж.
і не тому, що правди ніхто не скаже :(

Liliyah Romanova
30.06.2008, 17:04
такі питання всерйоз на форумах обговорювати - теж.
Ясно, що не смішно. А хто ж сміється?

volk
02.07.2008, 08:48
Уляночко, це все ваші зайві невдячні здогадки на випадок, якщо... Може так, а може і ні...Не зарікайтесь наперід! Небажання пробачати- найбільший гріх гордости! Зрада- біль нестерпна. Важка біль, що не минає. Але дійсно дуже сильно кохаюча жінка не може не пробачити! Любов вище всього, Вона перемагає все!!!

Цілком згідний! І ще одне. Якщо це зрада чоловіка, наприклад, то чому традиційно вважається, що майбутнього життя для такого подружжя не існує, тобто, апріорі, такий чоловік "виштовхується" геть з сім"ї? Я маю на увазі, що чоловік, який мав якісь близькі стосунки з іншою жінкою, ОБОВ"ЯЗКОВО полишає свою сім"ю, і змінює відношення до своєї дружини. Такі "романи" можуть бути просто наслідком якихось сильних емоцій, яких не вистачає в колі сім"ї. Вони раніше чи пізніше все одно проходять, якщо, звичайно, в усьому цьому немає елементарного розрахунку, - а ми говоримо саме про "емоційні" зради, нє? І не завжди чоловіки мовчать про це через те, що, мовчачи, хочуть продовження, - мовчать, наприклад, через те, що не хочуть завдавати болю своїй половині. Бо як пояснити коханій людині свої бздури? Краще вже висповідатись десь в чужому місті... ;) Ну, і по можливості, зав"язати. А це, до речі, найважче, бо коханки, особливо покинуті, дуже мстиві, переважно. І от тут якраз видно, чи та коханка мала види на твої статки, чи для неї ваш роман - теж позитивні емоції. Якщо починає мститися, - значить, краще покаяться дружині, бо далі можуть початися вже не сімейні, а громадянські слухання...;)

Melisa
30.07.2008, 13:17
Але дійсно дуже сильно кохаюча жінка не може не пробачити! Любов вище всього, Вона перемагає все!!!
А як навчитися жити з болем в душі що тебе проміняли (нехай і тимчасово)на іншу? Як лягати спати з чоловіком і не думати про кого він думає обнімаючи вас ( про дружину чи про коханку)? Як не думати про те де знаходиться чоловік ввечері , коли вже має бути в хаті. ( знову у коханки чи дійсно хатримується на роботі)?

Lady_Opium
30.07.2008, 13:56
Кохання-найбільший дар

заради одного добра людина має пережити десять бід

якщо вже то кохання існує роками, якщо люди вірять одне одному, кохають одне оного, щасливі разом-вони заслуговують бути разом
і нехай хтось зрадив з подружжя-але простити треба, (якшо партнер відразу розповів що й до чого-погана мода тримати жінку в дурниках)
зрада-гріх, і не нам його судити

подружжя-то не двоє, а одне ціле
і за зраду відповідає не один, а обоє

Melisa
30.07.2008, 14:07
Говорити про прощення пісял зради, про велику любов дуже легко. Я теж сама раніше думала, що безумовно треба прощати і зберігати сім'ю заради дітей (сама виросла без батька і тому вирішила , що за будь яких обстаивн моя дитина буде рости лише у повній сім'ї). Але насправді все набагато серйозніше , складніше і дуже боляче. Як знову навитися довіряти людині яка принесла одного разу стільки болю.

Женічка
30.07.2008, 14:45
дідусеві 80, бабусі теж 80.
живуть душа в душу, піклуються один про одного, вони тепер один для одного справді цілий світ, діти, внуки,правнуки - всі окремо, а вони залишаються вдвох.............
та бувають і у них скандали, бабуся досі не може простити дідову зраду, і то була не просто зрада, то був зв"язок, який тягнувся довгий час.
я не уявляю, як вона то перетерпіла, пережила, де знайшла в собі сили....
піля таких сварок у дідуся дуже винний вираз обличчя, зараз він розуміє, якого болю завдав.............

Масінька
30.07.2008, 14:58
дідусеві 80, бабусі теж 80.
живуть душа в душу, піклуються один про одного, вони тепер один для одного справді цілий світ, діти, внуки,правнуки - всі окремо, а вони залишаються вдвох.............
та бувають і у них скандали, бабуся досі не може простити дідову зраду, і то була не просто зрада, то був зв"язок, який тягнувся довгий час.
я не уявляю, як вона то перетерпіла, пережила, де знайшла в собі сили....
піля таких сварок у дідуся дуже винний вираз обличчя, зараз він розуміє, якого болю завдав.............


А для чого бабуся це до сих пір згадує? Хіба з плином стількох років це щось змінює? А вона дійсно його пробачила? Якщо так, то чому й надалі показує? Якщо ні, то чого стільки років разом? Женічка, я розумію, що це Ваше рідне, тому не ображайтесь будь ласочка на мої наступні слова, але я вважаю, що якщо ти людину щиро пробачаєш (не суттєво за що), то більше не згадуєш про це. Тому я не розумію для чого вона отруює собі і чоловікові старість неприємними для обох спогадами якщо дійсно простила. Набагато ж цікаво разом сісти і згадати приємні і смішні моменти з такого довгого життя

Ljolik
30.07.2008, 15:03
але я вважаю, що якщо ти людину щиро пробачаєш (не суттєво за що), то більше не згадуєш про це
Це теоретично :) а на практиці я не розумію як про таке можна забути. Пробачити - напевно можна, а забути.....хіба склероз якщо.

До того ж

живуть душа в душу, піклуються один про одного, вони тепер один для одного справді цілий світ, діти, внуки,правнуки - всі окремо, а вони залишаються вдвох.............
а сварки у всіх є.

Chortenia
30.07.2008, 15:14
А для чого бабуся це до сих пір згадує? Хіба з плином стількох років це щось змінює? А вона дійсно його пробачила? Якщо так, то чому й надалі показує? Якщо ні, то чого стільки років разом? Женічка, я розумію, що це Ваше рідне, тому не ображайтесь будь ласочка на мої наступні слова, але я вважаю, що якщо ти людину щиро пробачаєш (не суттєво за що), то більше не згадуєш про це. Тому я не розумію для чого вона отруює собі і чоловікові старість неприємними для обох спогадами якщо дійсно простила. Набагато ж цікаво разом сісти і згадати приємні і смішні моменти з такого довгого життя

Погоджуюсь з Льолік, я не знаю, як можна таке забути....
Навіть якщо пробачаєш і приймаєш назад, щось в серці завжди буде йокати.
І не вважаю, що друга половина в такому разі має право вимагати "Як пробачила - то не згадуй"

Масінька
30.07.2008, 15:15
Це теоретично :) а на практиці я не розумію як про таке можна забути. Пробачити - напевно можна, а забути.....хіба склероз якщо.



А хто каже забути? Забути - згідна - не забудеш не маючи склерозу. Я написала не згадувати в сенсі не піднімати тієї теми. а для чого? чи це щось змінить? Чесно, я сама стараюсь ніколи не згадувати про те, що хтось-колись мене образив чи щось погане трапилось. Не завжди вдається, але намагаюсь думати і дивитись на речі виключно позитивно.

Женічка
30.07.2008, 15:16
А для чого бабуся це до сих пір згадує?
певно тому, що старенька, що це практично єдиний її співрозмовник протягом цілого дня.та і я думаю, що не можливо пробачити зраду і забути про неї. можна або змиритись, або ні.

Масінька
30.07.2008, 15:18
Погоджуюсь з Льолік, я не знаю, як можна таке забути....
Навіть якщо пробачаєш і приймаєш назад, щось в серці завжди буде йокати.
І не вважаю, що друга половина в такому разі має право вимагати "Як пробачила - то не згадуй"



Боліти - буде
Йокати - буде
Вимагати - права не має
Але для чого тоді приймати назад? Щоб все життя "гризти" за помилку? Тоді не треба приймати. Зрештою, це все суб"єктивне. Я вважаю, що якщо прощати - то прощення повне, а не на половину. Прощати ж ніхто не змушує. Це йде від серця

Chortenia
30.07.2008, 15:21
Боліти - буде
Йокати - буде
Вимагати - права не має
Але для чого тоді приймати назад? Щоб все життя "гризти" за помилку? Тоді не треба приймати. Зрештою, це все суб"єктивне. Я вважаю, що якщо прощати - то прощення повне, а не на половину. Прощати ж ніхто не змушує. Це йде від серця

Не все буває, як хочеш. І коли ти приймаєш назад, то не знаєш, що буде потім... Все життя гризти - ні, але якщо воно лежить десь далеко на серці або в думках - колись вилізе обов'язково!
Думааю, дуже легко говорити про пробачення тим, хто не стикався зі зрадою, а тим більше зі зрадою людини, яку кохаєш...

Женічка
30.07.2008, 15:22
Але для чого тоді приймати назад? Щоб все життя "гризти" за помилку?
я про себе не можу сказати, щоб простила на всі 100%.
а ви можете з впевненістю сказати, що ви б ні разу не згадали коханій людині про зраду, якби прийняли її назад?

Ljolik
30.07.2008, 15:26
Вимагати - права не має Але для чого тоді приймати назад? Щоб все життя "гризти" за помилку? Тоді не треба приймати.
Легко судити про чужі стосунки :) дуже легко. Важче коли доходить досправи.

Тому я не розумію для чого вона отруює собі і чоловікові старість неприємними для обох спогадами якщо дійсно простила
Чесно, я сама стараюсь ніколи не згадувати про те, що хтось-колись мене образив чи щось погане трапилось. Не завжди вдається

І взагалі, чоловік зрадою, чи навіть тривалою інтригою на стороні, завдав болю, "отруїв" і любов і довіру. А винна виявляється жінка яка про це згадує.
Згадалось як чоловік однієї моєї коліжанки, нарікав на "підлих" і "дурних" людей які розвалюють його сім"ю розказуючи його дружині про його подвиги на стороні (які він і не заперечував зрештою коли доказами приперли) . Ага, то все "вони" винні в розвалі сім"ї, а не його дії.

Chortenia
30.07.2008, 15:30
Ага, то все "вони" винні в розвалі сім"ї, а не його дії.

У всьому винні кляті москалі :ninja:

Масінька
30.07.2008, 15:39
Думааю, дуже легко говорити про пробачення тим, хто не стикався зі зрадою, а тим більше зі зрадою людини, яку кохаєш...

І я думаю що таким якраз легко говорити. Але, оскільки я розумію що Ви стикались, і я стикалась (правда, вже давно), то нам говорити не легко, але ж говоримо.
Люди, давайте будемо добрішими одне-до-одного. Життя ж одне

Liliyah Romanova
30.07.2008, 15:42
Як знову навитися довіряти людині яка принесла одного разу стільки болю.
Довіра навряд чи відновиться. Аби так сталося, має попрацювати той, до кого її втратили.
А щодо не думати... На жаль, вихід досить тяжкий. Хіба що збайдужіти. Інакше думати будете постійно.
Іноді чоловікові допомагає опам"ятатися свідомість, що може втратити те, що має. Але треба добре знати чоловіка, аби йти на такі тяжкі кроки.

Додано через 2 хвилини
подружжя-то не двоє, а одне ціле
і за зраду відповідає не один, а обоє
Ух, як накрутили.
Раз вже подружжя одне ціле, то Біблія каже чітко і ясно, з КИМ стає чоловік одним тілом. Із блудницею, до якої йде. Нема вже тоді одного цілого в подружжі.
А винні й справді двоє: чоловік і коханка.

Chortenia
30.07.2008, 15:55
І я думаю що таким якраз легко говорити. Але, оскільки я розумію що Ви стикались, і я стикалась (правда, вже давно), то нам говорити не легко, але ж говоримо.
Люди, давайте будемо добрішими одне-до-одного. Життя ж одне

НУ про мене то трішки голослівно сказано, бо дізналася про зраду (неодноразову) уже коли ми не зустрічались і розійшлись, оскільки стосунки вичерпались. То було не надто боляче, швидше просто образливо...Інше питання, що другоюучасницею зради була моя лєпша коліжанка на той час... Проблеми були швидше з тим, що наші з нею стосунки так і не відновились... Хоча вона і не намагалась...

А от про стосунки після зради коханого маю, ттт, тільки теоретичне уявлення

Lady_Opium
30.07.2008, 15:59
А винні й справді двоє: чоловік і коханка.
А за що обвинувачувати коханку?
вона там яким боком?
і взагалі нікого не слід обвинувачувати:)
розглядати її ж вину можна суто з боку легковажності, але казати, що вона винна в розвалі сімї-категорично неправильно
багато хто з присутніх був на місті третього/третьої, і, здебільшого, не заради одноразових стосунків, а за покликом серця

все ж, більша відповідальність (якщо дивитись на тандем чоловік-коханка) лежить саме на чоловікові, бо він готовий до того, що сімя його власна може розвалитись, він готовий втратити майно, дітей, кохання, стабільність, спокій тощо..
а коханка жертвує лише власним часом, який могла б провести впошуках достойного чоловіка:)

і вона не бере на себе відповідальності за майбутнє тієї людини, з якоїю не присягала ні бути разом, ні кохати, нілюбити, нічого..

Масінька
30.07.2008, 16:26
НУ про мене то трішки голослівно сказано, бо дізналася про зраду (неодноразову) уже коли ми не зустрічались і розійшлись, оскільки стосунки вичерпались. То було не надто боляче, швидше просто образливо...Інше питання, що другоюучасницею зради була моя лєпша коліжанка на той час... Проблеми були швидше з тим, що наші з нею стосунки так і не відновились... Хоча вона і не намагалась...

А от про стосунки після зради коханого маю, ттт, тільки теоретичне уявлення

Капець!!!! І в мене було щось ну дууужжже схоже (ну крім коліжанки). Я також була дуже розчарована, відходила від шоку десь пів-року. А потім зустріла свого коханого майбутнього чоловіка :clapping::clapping::clapping: Він і залікував всі рани в серці і сам поселився в ньому - назавжди, я так вірю!

Liliyah Romanova
30.07.2008, 16:36
та і я думаю, що не можливо пробачити зраду і забути про неї. можна або змиритись, або ні.
Що значить змиритись? Здатись? Чи прийняти, що так сталося і йти далі?
Бо зраду справді можна пробачити, можна жити далі з тією людиною, котра зрадила. От тільки забути неможливо, як би не хотілося. Просто з часом біль притупиться і стане легше.
Погоджуюсь з Льолік, я не знаю, як можна таке забути....
Навіть якщо пробачаєш і приймаєш назад, щось в серці завжди буде йокати.
І не вважаю, що друга половина в такому разі має право вимагати "Як пробачила - то не згадуй"
Друга половина не має такого вимагати, бо зраджена особа сама має усвідомити, що згадувати про таке без сенсу. Чому? А чому пробачила? Чому далі живеш разом? Бо пробачила і любиш. А раз пробачила і любиш, то не кидайся негативом, інакше це лицемірство. Не треба витикати комусь зраду лише тому, що власні амбіції та егоїзм не дають спокою, а ще, може, й жаль, що не помстилася, а вартувало. Якщо любиш, то люби і не витикай. Претензії тільки руйнують: і того, хто їх говорить, і того, хто змушений слухати.
Якщо хтось прийшов і покаявся, то в цьому вже була його покута. Нащо карати людину стільки часу? І вдавати із себе жертву, якщо вже давно перетворилися на ката?
Легко судити про чужі стосунки дуже легко. Важче коли доходить досправи.
100 балів!
Чужа душа, то кажуть темний ліс...
А там, де дві душі, то взагалі чорт ногу зломить.
І взагалі, чоловік зрадою, чи навіть тривалою інтригою на стороні, завдав болю, "отруїв" і любов і довіру. А винна виявляється жінка яка про це згадує.
А тут вже звичайний егоїзм. Жінка не винна у зраді. Вона винна, що не може через це переступити, що живить ненависть, плює на того, кого буцімто кохає. Що ж то за кохання таке, що ладне шкіру за зраду живцем знімати і жили виймати? Або прощай і не витикай, або йди геть і ненавидь собі до кінця життя. Потім на старість жовч дуже видно. Все на лиці відбивається.
Інше питання, що другоюучасницею зради була моя лєпша коліжанка на той час...
А це дуже типово. Заздрість - то така машина, що летить на швидкості й про наслідки подумати не дає. І не думають.
А чоловіки у певний момент вже головою не думають. Відключається вона. Так що, якщо комусь вдалося затягти чоловіка до того моменту, далі вже діє природа й інстинкти.
Так як пиячать вони, аби забутися, а потім рано шкодують, що пиячили.
Проблеми були швидше з тим, що наші з нею стосунки так і не відновились...
Краще не відновлювати, повірте. Це чистої води мазохізм. Втратилися, то й Богові дякувати.

Chortenia
30.07.2008, 16:39
Капець!!!! І в мене було щось ну дууужжже схоже (ну крім коліжанки). Я також була дуже розчарована, відходила від шоку десь пів-року. А потім зустріла свого коханого майбутнього чоловіка :clapping::clapping::clapping: Він і залікував всі рани в серці і сам поселився в ньому - назавжди, я так вірю!

Ех, я собі рани якось сама....

Додано через 3 хвилини
Друга половина не має такого вимагати, бо зраджена особа сама має усвідомити, що згадувати про таке без сенсу. Чому? А чому пробачила? Чому далі живеш разом? Бо пробачила і любиш. А раз пробачила і любиш, то не кидайся негативом, інакше це лицемірство. Не треба витикати комусь зраду лише тому, що власні амбіції та егоїзм не дають спокою, а ще, може, й жаль, що не помстилася, а вартувало. Якщо любиш, то люби і не витикай. Претензії тільки руйнують: і того, хто їх говорить, і того, хто змушений слухати.
Якщо хтось прийшов і покаявся, то в цьому вже була його покута. Нащо карати людину стільки часу? І вдавати із себе жертву, якщо вже давно перетворилися на ката?
Навмисне нагадувати - так, але хош - не хош, колись та вирветься, як не вголос, то про себе...

А це дуже типово. Заздрість - то така машина, що летить на швидкості й про наслідки подумати не дає. І не думають.
А чоловіки у певний момент вже головою не думають. Відключається вона. Так що, якщо комусь вдалося затягти чоловіка до того моменту, далі вже діє природа й інстинкти.
Так як пиячать вони, аби забутися, а потім рано шкодують, що пиячили.

Не знаю, чи то була заздрість. ПРосто вона його кохала.... Тепер вони одружені, мають двоє дітисьок... А він і далі часом гуляє.. (не знаю,як зараз, але певний час назад - було, сама бачила). От мені її зараз шкода, непогана кобіта...
Краще не відновлювати, повірте. Це чистої води мазохізм. Втратилися, то й Богові дякувати.
Мабуть, але з того часу нема в мене лєпших коліжанок, та й ткаих, яким би довіряла свої проблеми і бажання теж...

Liliyah Romanova
30.07.2008, 16:49
А за що обвинувачувати коханку?
вона там яким боком?
Ну, то від ситуації залежить.
Я вже на такі ситуації надивилася.
Чоловік обирає ту жінку, яка вибирає його.
Іноді справді пекло вдома, з якого чоловік утікає. Але загалом жінка тому й страждає, що віддалася цілковито, а в неї ноги повитирали.
і взагалі нікого не слід обвинувачувати
Ну, це людській натурі найлегше дається. Тому так виходить.
розглядати її ж вину можна суто з боку легковажності, але казати, що вона винна в розвалі сімї-категорично неправильно
А хто так сказав?
Я говорила про зраду. У зраді винні ті двоє, що чинять перелюб.
У розвалі сім"ї винні ті, хто і є тією сім"єю.
Зрада не розвалює сім"ю, тільки невміння щось пробачити, перейти і прийняти. Невміння заглушити свою гордість і дати говорити любові.
все ж, більша відповідальність (якщо дивитись на тандем чоловік-коханка) лежить саме на чоловікові, бо він готовий до того, що сімя його власна може розвалитись, він готовий втратити майно, дітей, кохання, стабільність, спокій тощо..
а коханка жертвує лише власним часом, який могла б провести впошуках достойного чоловіка
Та то від випадку залежить. Ви ж не чоловік, тому судження ваше не має фундаменту. Звідки ви знаєте, що готовий втратити чоловік? Звідки знаєте, яким чином і чому він впав у гріх зради? Звідки знаєте, як він то сприймає?
і вона не бере на себе відповідальності за майбутнє тієї людини, з якоїю не присягала ні бути разом, ні кохати, нілюбити, нічого..
О, а тут вже відповідальність дружини. Як поведеться, так і буде мати. Можна чоловіка собі повернути, але треба поводитися мудро. Якщо зробити ще більше пекло, то рано чи пізно він не витримає. Та і кому від такого буде добре? Ненависть найбільше їсть того, хто ненавидить.

Навмисне нагадувати - так, але хош - не хош, колись та вирветься, як не вголос, то про себе...
Найкраще про себе. Якщо пробачила і прийняла, значить приймаєш і готова з тою раною далі жити. Якщо викидати претензії раптом, то знову впихати того, хто зрадив у пекло.
Проста річ: якщо хтось прийшов і покаявся, то він це щиро зробив. І ця людина теж пережила біль, не лише зраджена. Не так легко завдавати комусь біль. Ну так, лютій жінці трохи легше, ніж іншим. Але якщо чоловік вернувся, то він визнав, що зрадою ранив свою половину, тобто себе. Завдавши болю жінці, він завдав болю й собі. Інакше нащо йому було каятися?

Chortenia
30.07.2008, 16:54
Найкраще про себе. Якщо пробачила і прийняла, значить приймаєш і готова з тою раною далі жити. Якщо викидати претензії раптом, то знову впихати того, хто зрадив у пекло.
Проста річ: якщо хтось прийшов і покаявся, то він це щиро зробив. І ця людина теж пережила біль, не лише зраджена. Не так легко завдавати комусь біль. Ну так, лютій жінці трохи легше, ніж