Націоналістична Швейцарія

[kYula]

На парламентських виборах у Швейцарії, що відбулися 21 жовтня, перемогу одержала ультраправа Народна партія, повідомляє газета International Herald Tribune.

За даними попереднього підрахунку голосів, Швейцарська народна партія (SVP) одержала 29% голосів виборців і може претендувати на 61 з 200 місць у парламенті.


Народна партія побудувала передвиборну кампанію на закликах до жорсткої мміграційної політики і збереженні традиційного для Швейцарії нейтралітету. Агітаційні плакати SVP, на яких була зображена чорна вівця в череді білих, викликали хвилю протесту серед ліберастичних „правозахисних” організацій, що побачили в них натяк на так зв. „дискримінацію за расовою ознакою”.

Подобається ця країна! В них є національна честь. Коли відвідала цю країну, привабили незліченні національні прапори на вулицях міст та містечок (і не залежно від того чи це є центральна вулиця чи ні!) - такого в нас навіть не буває на днях Незалежності!

[Зів'ялий мозок]

На парламентських виборах у Швейцарії, що відбулися 21 жовтня, перемогу одержала ультраправа Народна партія, повідомляє газета International Herald Tribune.

За даними попереднього підрахунку голосів, Швейцарська народна партія (SVP) одержала 29% голосів виборців і може претендувати на 61 з 200 місць у парламенті.


Народна партія побудувала передвиборну кампанію на закликах до жорсткої мміграційної політики і збереженні традиційного для Швейцарії нейтралітету. Агітаційні плакати SVP, на яких була зображена чорна вівця в череді білих, викликали хвилю протесту серед ліберастичних „правозахисних” організацій, що побачили в них натяк на так зв. „дискримінацію за расовою ознакою”.

Подобається ця країна! В них є національна честь. Коли відвідала цю країну, привабили незліченні національні прапори на вулицях міст та містечок (і не залежно від того чи це є центральна вулиця чи ні!) - такого в нас навіть не буває на днях Незалежності!

Щодо швейцарців, то почуття національної гордості в них дуже сильно розвинено. Все ж таки вони є горянами. І впродовж багатьох століть значна частина їх мусила воювати за різні держави, щоби заробити гроші. Українцям до цього потрібно ще йти і йти.

Я повністю розумію проведення жорсткішої імміґраційної політики, адже за прогнозами демографів у Німеччині та Нідерландах до середини століття половина населення може стати мусульманами. Це все є наслідком безґлуздого лібералізму та соціал-демократії.

[Mike]

Націоналістична Швейцарія... :)
Знов переплутали націоналізм з патриотизмом.
Щоб дійти до них треба суть розуміти.

Искушение централизма сильно, а время его полураспада тянется долго.
«Национальное единение» – одна из важнейших тем Новой истории, тесно связанная, в свою очередь, с идеей централизации. Централизация возникла словно в ответ на извечную тягу человека к ясности и иерархической упорядоченности. Возможно, за
этим кроется даже эстетическая и психологическая потребность, имеющая глубокие
антропологические корни. Кроме того, есть все основания рассматривать
централизацию как стержень эффективности политических систем, как основную причину успеха мощных национальных государств. Однако насколько долговечен этот успех? Не получается ли так, что рано или поздно цена укрепления власти – несомненной пользы централизации – оказывается слишком высокой? Ведь власть несет в себе опасную тенденцию – оглупления и успокоения ее носителей, – поскольку она, по крайней мере отчасти, освобождает их от конкурентного соперничества с теми, кто этой власти лишен, а следовательно, и от необходимости учиться новому у других. Власть – не только «зло само по себе» (как заметил Якоб Буркхард, развивая мысль Юлиуса Шлоссера), но и источник своего распада, представляющий тем самым определенную опасность не только для подчиненных, но и для самих носителей власти...
Позитивное понятие должно брать за основу тот уровень, на котором совместно решается значительная часть политических проблем, – коммунальный, или, как называются местные органы власти в Швейцарии, уровень местного самоуправления общин. Автономная община (со своими налогами) в Швейцарии – не просто административная единица, которая обладает полномочиями, не входящими в компетенцию всех более высоких уровней, а также выделенными на это общественными финансами. С несколько ностальгическим пафосом ее все еще именуют «первичной
ячейкой государства». Коммуниализм, автономизм, регионализм – для использования каждого из этих терминов есть доводы «за» и «против». Секрет швейцарского успеха заключается, если определять его через отрицание, в стойком неприятии централизма, в позитивном плане – в функционирующих, конкурирующих коммунальных территориальных единицах, в сочетании персональной и коммунальной автономии. Что
касается политических принципов, то для них имеются различные «ярлыки». Прежде всего это «федерализм» и «субсидиарность». Оба понятия, как будет показано в главе, посвященной терминологии, связаны с риском превратного понимания и
намеренного или невольного их искажения при толковании. Коренной политический вопрос «Каковы твои отношения с централизмом?» (или, что то же самое, «Каковы твои отношения с властью?») применительно к обоим понятиям может быть решен при опоре в первую очередь на однозначное понятие нонцентрализма: тогда федерализм будет осмысляться как нонцентрализм, а субсидиарность – как перераспределение полномочий в пользу персональной и коммунальной автономии. Все политические структуры выше коммунального, местного уровня (впрочем, и они тоже) должны быть обоснованы и достаточно веско.
http://www.liberal.ru/book1.asp?Rel=16

Перед тим, як використовувати термін "націоналізм", треба визначитися з його змістом, і це яскраво доказує перший пост, бо більш яскравих антиподів, ніж Швейцарія та націоналізм годі й шукати :)

[Зів'ялий мозок]

Націоналістична Швейцарія... :)
Знов переплутали націоналізм з патриотизмом.
Щоб дійти до них треба суть розуміти.


Перед тим, як використовувати термін "націоналізм", треба визначитися з його змістом, і це яскраво доказує перший пост, бо більш яскравих антиподів, ніж Швейцарія та націоналізм годі й шукати :)

Дозволю собі дещо не погодитися з Вашою думкою, бо в самому дописі йдеться власне про перемогу ультраправої партії. Просто, назву теми слід дещо змінити на кшталт "Перемога націоналістів у Швейцарії". Бо поняття націоналізм тому то й є націоналізмом, бо в кожній країні воно набуває свого відтінку відповідно до місцевих умов, традицій, культури, тобто всмоктує національний колорит. Все ж таки є відмінності між німецьким, італійським, українським, російським націоналізмами. Те ж саме можна сказати і про швейцарський.

[Mike]

Дозволю собі дещо не погодитися з Вашою думкою, бо в самому дописі йдеться власне про перемогу ультраправої партії. Просто, назву теми слід дещо змінити на кшталт "Перемога націоналістів у Швейцарії".

Хотів би погодитися з вашим непогодженням, але не погоджуся :)
Ну, хоча б тому, що та партія сама себе націоналістичною не називає, порівняйте самі - "народна партія", "партія націоналістів", а SVP має назву саме "народна".


Бо поняття націоналізм тому то й є націоналізмом, бо в кожній країні воно набуває свого відтінку відповідно до місцевих умов, традицій, культури, тобто всмоктує національний колорит. Все ж таки є відмінності між німецьким, італійським, українським, російським націоналізмами. Те ж саме можна сказати і про швейцарський.

І ви теж по квіточки :)
Націоналізм завжди і всюди носить лише етнічне забарвлення, і з патріотизмом (з яким його плутають постійно коли вигідно) співпадає лише в одному випадку - в моноетнічних країнах, але їх на світі меншість.
Націоналізм всюди однаковий в типових рисах.
Я думав, що то просте питання і всі давно знають, а виявляється ще довго-довго треба буде "узгоджувати термінологію" :)
Ну ось, наприклад, Канада. Де ви чули про канадський націоналізм? тільки патриотизм, гордість за державу, а ось сполучення "квебекські націоналісти" (чи сепаратисти) вже зустрічається. Але навіть там етнічне питання другорядне (перше управління територією), бо виросли вони вже цивілізаційно з тих вузьких націоналістичних штанців.
Націоналізм має етнічний двигун, все інше другорядне, як можна казати про "чехо-словацький", "франко-арабський", "німецько-турецько-єврейський...", "Німецько-франко-італійський",... націоналізм?

Ніяк у мене язик не повернеться казати про "швейцарський націоналізм", бо то щось на кшталт одноголосного многоголосся :)

[Зів'ялий мозок]

Хотів би погодитися з вашим непогодженням, але не погоджуся :)
Ну, хоча б тому, що та партія сама себе націоналістичною не називає, порівняйте самі - "народна партія", "партія націоналістів", а SVP має назву саме "народна".




І ви теж по квіточки :)
Націоналізм завжди і всюди носить лише етнічне забарвлення, і з патріотизмом (з яким його плутають постійно коли вигідно) співпадає лише в одному випадку - в моноетнічних країнах, але їх на світі меншість.
Націоналізм всюди однаковий в типових рисах.
Я думав, що то просте питання і всі давно знають, а виявляється ще довго-довго треба буде "узгоджувати термінологію" :)
Ну ось, наприклад, Канада. Де ви чули про канадський націоналізм? тільки патриотизм, гордість за державу, а ось сполучення "квебекські націоналісти" (чи сепаратисти) вже зустрічається. Але навіть там етнічне питання другорядне (перше управління територією), бо виросли вони вже цивілізаційно з тих вузьких націоналістичних штанців.
Націоналізм має етнічний двигун, все інше другорядне, як можна казати про "чехо-словацький", "франко-арабський", "німецько-турецько-єврейський...", "Німецько-франко-італійський",... націоналізм?

Ніяк у мене язик не повернеться казати про "швейцарський націоналізм", бо то щось на кшталт одноголосного многоголосся :)

ВО "Свобода" у своїй назві не містить теж слова націоналізм. НЕ містили цього слова і партії Муссоліні, Франко. Головне не назва, а ідеологія, програма партії.
Але не існує й такого поняття як канадська нація, яка б включала в себе й квебекців. Так само як й не існувало поняття чехословацька нація, югославська нація.
В той же час швейцарці, незважаючи на те, що в них аж 4 державні мови вже давно є єдиним цілим. Кропрполитні сутички між етнічними групами у Швейцарії востаннє були у середині 19 століття під час короткої громадянської війни (здається, 1-2 роки). Після цього серйозних проявів сепаратизму у Швейцарії не було до 70-их років. Тоді жителі західної частини кантону Берн (вони були франкомовні) почали вимагати відокремленя від німецькомовного Берну, а окремі гарячі голови взагалі вимагали об'єднання із Францією Врешті-решт питання залагодили і утворили новий франкомовний кантон Юра. Усе. Більше між швецарцями не було ніяких протиріч на національному грунті. Те саме аж ніяк не можна сказати про Чехословаччину, Югославію, Канаду. Тому є всі підстави говорити про швейцарський націоналізм, хоча звісно він нам не видається націоналізмом, бо в нього не має того радикалізму, до якого звикли українці, коли чують про націоналістів.

[Mike]

ВО "Свобода" у своїй назві не містить теж слова націоналізм. НЕ містили цього слова і партії Муссоліні, Франко. Головне не назва, а ідеологія, програма партії.

Отож, ідеологія. А партія SVP прийшла до влади під гаслом боротьби з неєвропейськими мігрантами (бо 70% зеков Швейцарії є не тільки мігранти, а неєвропейські мігранти). Тобто, мова йде не про націоналізм, а скоріше расизм під гаслом патриотизму. Але то справа самих швейцарців як та від кого захищатися.


Але не існує й такого поняття як канадська нація, яка б включала в себе й квебекців. Так само як й не існувало поняття чехословацька нація, югославська нація.

А "американська нація" існує? :) А "національних університетів" та "агенцій" хоч відбавляй! Тому я й кажу, що "нація" це спекулятивний термін. Є народ, населення держави, і почуття гордощів за державу та дії звуться саме патриотизмом за державу, а ніяким не націоналізмом.

В той же час швейцарці, незважаючи на те, що в них аж 4 державні мови вже давно є єдиним цілим... Більше між швецарцями не було ніяких протиріч на національному грунті. Те саме аж ніяк не можна сказати про Чехословаччину, Югославію, Канаду. Тому є всі підстави говорити про швейцарський націоналізм, хоча звісно він нам не видається націоналізмом, бо в нього не має того радикалізму, до якого звикли українці, коли чують про націоналістів.

Та тому і не видається, що то не націоналізм зовсім :) Кінчився в них націоналізм з останьою етнічною сутичкою, і почалося спільне існування, і спільне почуття - партиотизм. Тепер вони це своє досягнення й намагаються утримати. Сильна держава повинна мати мудру політику на кордоні.
Доречі, якщо ви вважаєте, що є всі підстави казати про "швейцарський націоналізм", тоді ЄС є теж самі націоналісти, а ООН буде зосереддям націоналістів загальнопланетного значення, т.м. найвищий рівень (а до того комінтерн, соцінтерн...) :)

[Зів'ялий мозок]

А "американська нація" існує? :) А "національних університетів" та "агенцій" хоч відбавляй! Тому я й кажу, що "нація" це спекулятивний термін. Є народ, населення держави, і почуття гордощів за державу та дії звуться саме патриотизмом за державу, а ніяким не націоналізмом.х

Та тому і не видається, що то не націоналізм зовсім :) Кінчився в них націоналізм з останьою етнічною сутичкою, і почалося спільне існування, і спільне почуття - партиотизм. Тепер вони це своє досягнення й намагаються утримати. Сильна держава повинна мати мудру політику на кордоні.
Доречі, якщо ви вважаєте, що є всі підстави казати про "швейцарський націоналізм", тоді ЄС є теж самі націоналісти, а ООН буде зосереддям націоналістів загальнопланетного значення, т.м. найвищий рівень (а до того комінтерн, соцінтерн...) :)

Американська нація існує. Маю на увазі жителів США. З цим твердженням погоджується більшість філософів, політологів, географів. Заперечення цього вперше від Вас почув.
Щодо ЄС - то там більше соціал-демократів, ніж націоналістів. А от щодо ООН, то не розумію на основі якого ходу моїх міркувань ви отримали, що вона є збіговиськом наіцоналістів?

Я пропоную дати Вам своє визначення націоналізму, патріотизму та расизму. А тоді ми подивимося чи й справді можна називати націоналістами ту партію. Звісно, за умови, що Ваше визначення видаватиметься коректним і справді охоплюватиме усі сторони згаданих понять.

[Mike]

Американська нація існує. Маю на увазі жителів США. З цим твердженням погоджується більшість філософів, політологів, географів.

Ну, ось ситуація - канадської нації не існує, югославської не існує, а американська існує. Давайте подивимось, а хто це визначає? "більшість філософів, політологів, географів"? А де критерії? А якщо США розвалиться? що скажуть тоді географи про наявність американської нації? Ви ж не забувайте, що у будь-якій країні можна здійснити "югославський проект", достатньо мати надійні канали впливу на мізки людей та послаблену саму країну. Чи не про те каже історія, де великі держави з`являлися та зникали?
І чи потрібно користуватися терміном, який 99% людей не розуміють, а 1% сперечаються у його визначенні? Спробуйте видалити "нація, національний" з будь-якого тексту (замінити на народ, населення, наприклад), і побачите скільки питань з`явиться до того тексту, які прикривалися "нацією" як фіговим листком.



Щодо ЄС - то там більше соціал-демократів, ніж націоналістів. А от щодо ООН, то не розумію на основі якого ходу моїх міркувань ви отримали, що вона є збіговиськом наіцоналістів?

:)
Слідкуйте за логикою. Якщо з кількох етносів у Швейцарії змогла утворитися різномовна швейцарська нація (за вашими словами), то ЄС, об`єднуючи ще більше країн у одну робить єсовську націю, так? хай і з часом. А ООН у такому випадку, перебуваючі трибуною націй усього світу, тобто шукаючи спільне та об`єднуюче, є трибуною майбутньої світової нації - зосереддям світових націоналістів :)


Я пропоную дати Вам своє визначення націоналізму, патріотизму та расизму. А тоді ми подивимося чи й справді можна називати націоналістами ту партію. Звісно, за умови, що Ваше визначення видаватиметься коректним і справді охоплюватиме усі сторони згаданих понять.

Даючи визначення обов`язково помилишся :)
Необхідно ж розуміти, що у науковому середовищі термін має одне життя та визначення, а "в народі" дещо інше чи зовсім інше. І яке визначення давати? для чого? Має сенс тільки дати своє розуміння, чи приєднатися до чиєйсь думки.
Наприклад, що "в народі":
Агентство региональных политических исследований (АРПИ) провело очередной опрос общественного мнения. Среди вопросов был и такой: "С каким утверждением о том, что такое "патриотизм", Вы скорее согласны?" Респонденты могли назвать несколько вариантов ответа, поэтому сумма значений в таблицах не составляет 100%. Ответы на него распределились следующим образом.
Лидирующую позицию занимает определение, что патриотизм – это "любовь к родине", таким образом ответили 48% респондентов. На втором месте (23%) по популярности стоит "убеждение в том, что Россия – великая держава". За ними следуют такие варианты ответов, как "права Россия или нет, но это моя страна" (14%), "Россия имеет особый путь развития среди других стран" (11%), "убеждение, что Россия лучше всех других стран" (8%) и "патриотизм – это лишь оружие в политической борьбе за власть" (7%). Одинаковыми по популярности (3%) ответами были "Россия самая духовная страна", "патриотизм – это разновидность идей превосходства одного народа над другими" и "патриотизм в России – это лицемерие и зло". Затрудняются с ответом 4% респондентов.
Люди с высоким уровнем дохода и военнослужащие чаще, чем другие говорят, что Россия имеет особый путь развития. Домохозяйки чаще других выбирали определением патриотизма "любовь к родине". Военнослужащие чаще, по сравнению со средним показателем, говорят, что патриотичным можно назвать убеждение в том, что "Россия – великая держава". Среди предпринимателей, руководителей и военнослужащих особенно велика доля тех, кто говорит о том, что патриотизм – это, когда признаешь свою страну независимо от ее правоты.
http://www.russk.ru/st.php?idar=100405

А ось що кажуть великі:
"Для правителей патриотизм - орудие достижения властолюбивых целей. А для управляемых - рабское подчинение тем, кто у власти. Патриотизм есть рабство".
Л. Толстой

"Патриотизм - последнее прибежище негодяев".
Черчіль & Сэмюэл Джонсон

"Патриотизм - это соревнование с предками"
Тацит

Хто правий? Все залежить від того, який зв`язок населення з владою, які принципи відстоює влада. Якщо це загальнолюдські цінності, то звісно слід обрати формулу Тацита, що дозволяє трактувати патриотизм як примноження надбання предків, тобто почуття що призводить до зростання дією. Якщо це Німеччина часів Черчиля, звісно патриотизм вийде по Черчилю чи Толстому.

Далі, націоналізм.
Моє визначення - політична течія, що ставить етнічне за вищу цінність.

Расизм - концепція вищості чи нищості (нерівності) тих чи інших людських рас.

[Mike]

Цікаво, чи я один бачу свій допис №9 (бо з головної сторінки його не видно)? Спробую якось "пересмикнути" програму цим останнім дописом :)

О! Перемикнулось!

[Зів'ялий мозок]

Я ще у середу дав відповідь націй темі, але десь вона загубилася у просторах інтернету. Вирішив по пам'яті відновити мою відповідь.

Ну, ось ситуація - канадської нації не існує, югославської не існує, а американська існує. Давайте подивимось, а хто це визначає? "більшість філософів, політологів, географів"? А де критерії? А якщо США розвалиться? що скажуть тоді географи про наявність американської нації? Ви ж не забувайте, що у будь-якій країні можна здійснити "югославський проект", достатньо мати надійні канали впливу на мізки людей та послаблену саму країну. Чи не про те каже історія, де великі держави з`являлися та зникали?
Мені б не хотілося перетворювати свою відповідь на лекцію із політології, але мабуть доведеться. Не в кожній країні можна здійснити згаданий "югославський проект".
Щодо поняття нації, то є три концепції її розуміння - територіальна, етнічна та етнотериторіальна. І відповідно до них можна розглядати чи відповідають певним критеріям згадана американська, югославська, канадська нація. Очевидно, що у американському супільстві немає великих антагонізмів, натомість є багато об'єднуючих ідей, які сповідуються більшістю американців. Це звісно не означає, що в майбутньому такі протиріччя не появляться.

І чи потрібно користуватися терміном, який 99% людей не розуміють, а 1% сперечаються у його визначенні? Спробуйте видалити "нація, національний" з будь-якого тексту (замінити на народ, населення, наприклад), і побачите скільки питань з`явиться до того тексту, які прикривалися "нацією" як фіговим листком.
Але ж більшість людей не зуміють дати строге визначення, що таке мова, слово, множина і т.д. Бо це все гуманітарна сфера. Її не можливо постулювати шляхом аксіом, але тим не менш ці поняття допускають певний опис, у якому буде перелічено їхні основні властивості і з яким з невеликими застереженнями погодяться більшість фахівців. Розумію прості смертні можуть інакше розуміти відповідні терміни, але це лишень означає, що вони його оцінюють на основі власного досвіду і власних знань. А завдання фахівців узагалтьнити це все.

Я даю вам наприклад такі визначення згаданих понять (належать львівським політологом Гелею та Рутару). На мою думку, вони чудово вписуються у розглядувану тему.

Нація - етнополітична спільнота, яка має спільні територію, політичні і рравові інститути, етокультурні та психологічні риси та громадянську культуру.

Патріотизм - любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам.

Націоналізм - ідеологія або національний рух, спрямовані на здобуття національної держави (або в окремих випадках національної автономії), забезпечення політичного та етнокультурного розвитку народу. Розрізняють такі типи ідеологій націоналізму - антиколоніальий, інтеґраційний, сепаратистський, діаспорний, іредентистський (або паннаціоналістичний), романтичний, націонал-демократичний, інтегральний, імперсько-шовіністичний, протекціоністсько-економічний. Зараз під націоналізмом у постколоніальних державах здебільшого розуміють ідеологію, яка синтезує низку центристських ідеологій (ліберальних, соціал-демократичних, неоконсервативних) під кутом зору розбудови національної держави і формування нації.

Слідкуйте за логикою. Якщо з кількох етносів у Швейцарії змогла утворитися різномовна швейцарська нація (за вашими словами), то ЄС, об`єднуючи ще більше країн у одну робить єсовську націю, так? хай і з часом. А ООН у такому випадку, перебуваючі трибуною націй усього світу, тобто шукаючи спільне та об`єднуюче, є трибуною майбутньої світової нації - зосереддям світових націоналістів.

У вас просто відбувається підміна понять, Ви кожного представника певної нації (насправді він є офіційним представником лишень певної держави) називаєте націоналістом. Хоча ООН має у своїй назві слово нація, але насправді вона є представницьким форумом для держав, а не для націй, бо інакше у ній мали б бути представники тих націй, які вже поза всяким сумнівом сформувалися, але ще не мають власної держави. Наприклад, баски, курди, квебекці і т. д.






А ось що кажуть великі:
"Для правителей патриотизм - орудие достижения властолюбивых целей. А для управляемых - рабское подчинение тем, кто у власти. Патриотизм есть рабство".
Л. Толстой

"Патриотизм - последнее прибежище негодяев".
Черчіль & Сэмюэл Джонсон

"Патриотизм - это соревнование с предками"
Тацит
Хто правий? Все залежить від того, який зв`язок населення з владою, які принципи відстоює влада. Якщо це загальнолюдські цінності, то звісно слід обрати формулу Тацита, що дозволяє трактувати патриотизм як примноження надбання предків, тобто почуття що призводить до зростання дією. Якщо це Німеччина часів Черчиля, звісно патриотизм вийде по Черчилю чи Толстому.


Це лишень опис окремих властивостей такого поняття як патріотизм, які проявляються за тих чи інших обставин. Але це не визначення.

Далі, націоналізм.
Моє визначення - політична течія, що ставить етнічне за вищу цінність.
Але терміном націоналізм також прийнято позначати, крім самого руху, національну ідеологію, національну свідомість, увесь процес формування й утворення нації.

[Mike]

Я ще у середу дав відповідь націй темі, але десь вона загубилася у просторах інтернету. Вирішив по пам'яті відновити мою відповідь.

У вас непогана пам`ять :)


Щодо поняття нації, то є три концепції її розуміння...

Я так собі і думав, що спочатку ми введемо термін "нація", а потім будемо його наповнювати змістом. А навпаки не пробували? :)
Бо дуже вже нагадує "єдину історичну спільноту - радянський народ" :)
І ті ж самі пространні "докази".

Але ж більшість людей не зуміють дати строге визначення, що таке мова, слово, множина і т.д. Бо це все гуманітарна сфера. Її не можливо постулювати шляхом аксіом, але тим не менш ці поняття допускають певний опис, у якому буде перелічено їхні основні властивості і з яким з невеликими застереженнями погодяться більшість фахівців.

Більшість людей зазвичай оперують тима поняттями, з якими стикаються у житті, і що їм потрібно, і головне - вони розуміють для чого це їм. Спитайте про мову, кожен відповість навіщо вона потрібна - для спілкування. А нація навіщо? для чого? (а я б сказав точніше - для кого? :))


Розумію прості смертні можуть інакше розуміти відповідні терміни, але це лишень означає, що вони його оцінюють на основі власного досвіду і власних знань. А завдання фахівців узагалтьнити це все.

Якщо прості смертні інакше розуміють терміни ніж "фахівці", то зазвичай це означає, що народ дурять :)



Я даю вам наприклад такі визначення згаданих понять (належать львівським політологом Гелею та Рутару). На мою думку, вони чудово вписуються у розглядувану тему.

Нація - етнополітична спільнота, яка має спільні територію, політичні і рравові інститути, етокультурні та психологічні риси та громадянську культуру.

Це еклектична помісь визначення народу та етносу, і нічого окреслити не може, на мою думку.


Патріотизм - любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю вітчизни, готовність служити її інтересам.

Хоч тут блище. А скажіть, ця любов стосується території чи людей?
Тобто треба ще доповнити визначенням батьківщини (люди? територія? уряд? партія тощо?...). І коли йти по цьому ланцюгу й можна докопатися до всіх змістів патриотизму, і побачите, що крім любові до людей та природи все інше - спекуляції.

Націоналізм - ідеологія або національний рух, спрямовані на здобуття національної держави (або в окремих випадках національної автономії), забезпечення політичного та етнокультурного розвитку народу. Розрізняють такі типи ідеологій націоналізму...

Тобто, націоналізм для національної держави. А що таке нація? :)
Підемо по ланцюгу і дійдемо, що нація - це таке об`єднання громадян, яке зроблено по правилам певної політичної сили. Іншого змісту тут нема.


У вас просто відбувається підміна понять, Ви кожного представника певної нації (насправді він є офіційним представником лишень певної держави) називаєте націоналістом.

Ви не зрозуміли моєї відповіді? тоді облишимо. :)

Хоча ООН має у своїй назві слово нація, але насправді вона є представницьким форумом для держав, а не для націй, бо інакше у ній мали б бути представники тих націй, які вже поза всяким сумнівом сформувалися, але ще не мають власної держави. Наприклад, баски, курди, квебекці і т. д.

Ну, з цим я звичайно погоджуся. Додам тільки зауваження про невизначеність терміну "нація", і відповідно желєобразність стадій та критеріїв "формирування нації" :)







Це лишень опис окремих властивостей такого поняття як патріотизм, які проявляються за тих чи інших обставин. Але це не визначення.


Але терміном націоналізм також прийнято позначати, крім самого руху, національну ідеологію, національну свідомість, увесь процес формування й утворення нації. [/QUOTE]