Мистецтво жити

[Черешенька]

Мабуть, найстрашніше в житті - одноманітність і сірість. Хочеться втекти від неї, оминути і кардинально змінити шлях. Мріється, створити свій власний, прекрасний світ і бути щасливим, захищеним і спокійним у ньому...
Як жити? Жити так, щоб не нудити днем, жити так, щоб години летіли непомітно, жити так, щоб одного дня відчути повноту і радість прожитого.
Давайте поговоримо про мистецтво справжнього життя!

Господи, гніву пречистого
благаю - не май за зле.
Де не стоятиму - вистою.
Спасибі за те, що мале
людське життя хоч надією
довжу його в віки.
Думою тугу розвіюю,
щоб був я завжди такий,
яким мене мати вродила
і благословила в світи.
І добре, що не зуміла
мене об біди вберегти.
(Василь Стус)

[Zoryanazirka]

Створити власний світ небезпечно - бо кожне нагадування про світ інакший (реальний) буде болючим.

Треба лише правильно адаптуватися до цього зовнішнього світу, пристосуватися. Мій улюблений вислів - "То нічого", що означає - "не проблема". Чую від оточуючих що у мене завжди суперовий настрій, хоча неможу сказати що все навколо легко і прекрасно

[Черешенька]

Для мене жити - означає творити і діяти. Не сидіти, склавши руки, а постійно рухатися, навчатися нового, спілкуватися, сперечатися, перейматися проблемами своїми і інших, цікавитися, знайомитися з невідомим, займатися усілякими справами, проявлятися певним чином у житті, помилятися і виправлятися, і таким чином вдосконалюватися.
Жити, щоб принаймні щодня віддавати щось позитивне і гарне з душі комусь, - а воно повертатиметься обов"язково до мене, збагачене і наповнене новим змістом, назад :).

[Капітан]

Бывает, что и жизнь теряет свой смысл…
Когда самый близкий человек перестает тебя понимать, и уже нет сил и желания его переубеждать. Неприятности дома и на работе, финансовые проблемы и душевный дискомфорт травмируют сознание, и ты начинаешь отгораживаться от внешнего мира искусственной скорлупой. Скорлупой из цинизма, недоверия и обмана…
Как одинокий путник на перекрестке трех дорог ты стоишь, всматриваясь во мрак будущего, избирая в каком направлении сделать следующий шаг - окончить жизнь самоубийством, разорвать с прошлым и начать все сначала, или продолжать влачить свое жалкое существование.
И выбор твой будет зависеть от того, любишь ли ты кого ни будь в этой жизни, кроме себя…
(c) Капитан, "Дримтаун"

[vasili]

На мій погляд жити треба чесно по відношенню до себе!
Шо є, то є відчути смак життя, треба бути розумним, жити гарно треба бути сильним, все це можливо але перед цим треба з"їсти троха землі!!!

[New Shrek]

перед цим треба з"їсти троха землі!!! завидуєте золотій молоді

[vasili]

завидуєте золотій молоді
Знаєте я сам "золотий", нвіть троха рудий від золота! Я маю освіту, знаю мову, люблю коняк, пиво, жіночок під трицятку, їм саме м"ясо, курю план, шо не золотий!

[Grek]

Один класик сказав "Життя як пєса в театрі: важливим є не те скільки вона триває, а те наскільки добре вона зіграна". Істина...

[Dobryj-Anhel]

Життя це не поле перейти
Щоб терня не стоптати і любов знайтит

Створити власний світ небезпечно. У власному світі людина віддалюється від інших. Стає самотнім мешканцем земного раю тоді і відчуває біль.
Потрібно жити так, щоб в цьому світі від кожного з нас виходила добра енергія і лікувала все те, що є поруч і тоді все буде просто раєм.
Де таких людей знайти? Вони поруч!
Як станеш на шлях життя в справедливості і доброті будеш одним із зних.
Тоді сіра буденність перетвориться в прикрасний день в якому щось робимо для світу пречудне і поєднане з життям яке не лякає, а дає задоволення.
Ось вам і справжнє життя :)
працюй і радій, що можеш це робити
Олько :)

[Черешенька]

Створити власний світ небезпечно.

Створити власний світ небезпечно - бо кожне нагадування про світ інакший (реальний) буде болючим.

Любе товариство, мені здається, що ви мене трохи не так зрозуміли. Творити світ хочеться насамперед у собі, у своєму серці, щоб він був наповнений тими суттєвими скарбинками, які, на жаль, не так просто в реалії знайдеш. Щоб можна було віддавати щось, ділитися рясно і щедро, від багатства душі.
Фізичним тілом залишатися на землі, духовним єством прагнути до неба!..

[FeRmatta]

погоджуюсь, що не так легко берегти свій внутрішній світ. я б сказала, що головне в ньому - це ставлення до нього, яке цілком залежить від самої людини:cool:

[Liliya]

Для мене жити - означає творити і діяти. Не сидіти, склавши руки, а постійно рухатися, навчатися нового, спілкуватися, сперечатися, перейматися проблемами своїми і інших, цікавитися, знайомитися з невідомим, займатися усілякими справами, проявлятися певним чином у житті, помилятися і виправлятися, і таким чином вдосконалюватися.
Жити, щоб принаймні щодня віддавати щось позитивне і гарне з душі комусь, - а воно повертатиметься обов"язково до мене, збагачене і наповнене новим змістом, назад .
Повністю розділяю Вашу думку щодо вищевказаного.
А від себе добавлю, що життя повноцінне, тільки коли робиш близьких та рідних тобі людей найщасливішими у світі.

[Meg]

Для мене мистецтво жити-це просто прокидатися зранку і казати:"Яке життя прекрасне!"І пофіг,шо там цілий день суєта,біганина,купа проблем....

[Оля]

Давайте поговоримо про мистецтво справжнього життя!

А де поділася Черешенька? Щось її давненько не чути. ;) Розпочала таку цікаву тему, а самої нема.

[TVgirl]

выбор твой будет зависеть от того, любишь ли ты кого ни будь в этой жизни, кроме себя…

И ты понимаешь, что любишь себя так, как ни кто другой тебя не будет любить . И от силы своего чувства к себе, к своим чувствам и желаниям ты находишь новых друзей, любимых и врагов.
Так закінчується депресія для мене, це моє мистецтво жити.

[Dobryj-Anhel]

Любе товариство, мені здається, що ви мене трохи не так зрозуміли. Творити світ хочеться насамперед у собі, у своєму серці, щоб він був наповнений тими суттєвими скарбинками, які, на жаль, не так просто в реалії знайдеш. Щоб можна було віддавати щось, ділитися рясно і щедро, від багатства душі.
Фізичним тілом залишатися на землі, духовним єством прагнути до неба!..

Відповідь досконала :)
Якщо так жити це значить вірити в того хто подарував нам життя для щастя яке сам посідає.
З цього випливає, що треба натрудитись, щоб ділити подібне.
Все можливо якщо вибереш цей дар і сстаратимешся його не змарнувати.

Знаєш :) я постараюсь піти за твоїми порадами :)
Це буде більше мистецтва.

[Черешенька]

Богдан-Ігор АНТОНИЧ

ПРИВІТАННЯ ЖИТТЯ

І день і вік однаково минають. Не задержать
нам хвилі. Кожна мить знов родить другу мить,
і перша в другій спить, обі у третій, та, як вежа,
час виростає й меж не має й нас німить.

Так на минулого й майбутнього раменах
повішено, мов плахту, долю нашу.
Ми — ланцюга поодинокі звена,
ми — відтинок малий зі стрічки часу.

Це наших днів звичайна тут дорога,
не падає ніщо до безвісті води.
Віддати треба нам життю щомога,
а треба кожному, ще поки молодий.

Тепер ще квітка дійсності надією цвіте,
не кидає ще тіні дерево зневіри.
Хоч знає, що морози, серце вірує проте
і ліктями ужитку правди ще не мірить.

Для молодих плечей легкий є неба в’юк,
в одноманітності не явиться нам позіх.
О, не словами уст, але словами рук
співати будем пісню на житті порозі.

Вітай життя! Що більш даєш, і щастя, і красу,
і сум, і горе. В мені юний пал не вмер ще.
Вітай життя! І на привіт тобі я понесу
м’яке, та в панцир крицевий закуте серце.

[lulu]

а для мене мистецтво жити то залишатись здоровою
тоді зовсім інакше дивишся на світ
більше в ньому бачиш
можеш більше сприйняти і зрозуміти
і найголовніше щоб кожен наступний день починався не з болю
і не з неспроможності зробити якісь елементарні найпростіші речі
хочеться бути здоровим завжди
і цінувати це

[Кася]

життя не може бути мистецвом...це жахлива сіра дійсність..але ми можемо додати яскравих барв своїми діями та почуттями...

[Зів'ялий мозок]

Я мабуть відповім такою тавтологією: Мистецтво жити - це мистецтво знаходити в собі натхнення та внутрішні сили, щоби дійсно далі продовжувати жити, а не животіти.

[Черешенька]

Я мабуть відповім такою тавтологією: Мистецтво жити - це мистецтво знаходити в собі натхнення та внутрішні сили, щоби дійсно далі продовжувати жити, а не животіти.

Цілком погоджуюся.
Я зараз відчуваю, що втомилася дуже, морально насамперед. Важко бачити внутрішню пустоту людей, гірко дивитися, як чудові люди (друзі, знайомі) спиваються з кожним днем щораз більше, як інші відкидають від себе всі цінності і припципи і "тупо" ідуть по життю, не бачачи і не бажаючи жодного завтра.

І хочеться інколи плюнути на все те, забратися світ за очі і коротати дні тільки в своє задоволення. Але щось є таке у свідомості, що гальмує тебе, що дає наснаги і витримки, що дарує любов. От саме це і є в першу чергу уміння жити, я так гадаю.

[Romko]

Це для мене лейтмотив...

І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить...

А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.

Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!

Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.

Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.

[Зів'ялий мозок]

Цілком погоджуюся.
Я зараз відчуваю, що втомилася дуже, морально насамперед. Важко бачити внутрішню пустоту людей, гірко дивитися, як чудові люди (друзі, знайомі) спиваються з кожним днем щораз більше, як інші відкидають від себе всі цінності і припципи і "тупо" ідуть по життю, не бачачи і не бажаючи жодного завтра.

І хочеться інколи плюнути на все те, забратися світ за очі і коротати дні тільки в своє задоволення. Але щось є таке у свідомості, що гальмує тебе, що дає наснаги і витримки, що дарує любов. От саме це і є в першу чергу уміння жити, я так гадаю.

Змістовні міркування. Це справжня проблема для пересічної людини не перетворитися на маленького гедоніста, який бере від життя усі насолоди, недумаючи про майбутнє. Щоби не стати Доріаном Ґреєм треба мати певну силу волі та твердість характеру, а також повністю не впадати в оманливі чари такої фрази: "Лови мить! Вона - неповторна!".

[Romko]

Я зараз відчуваю, що втомилася дуже, морально насамперед. Важко бачити внутрішню пустоту людей, гірко дивитися, як чудові люди (друзі, знайомі) спиваються з кожним днем щораз більше, як інші відкидають від себе всі цінності і припципи і "тупо" ідуть по життю, не бачачи і не бажаючи жодного завтра.
На жаль наша держава поставила більшість людей в таке становище,що для них не існує ніякого "завтра"...

[Полковник]

як інші відкидають від себе всі цінності і припципи і "тупо" ідуть по життю, не бачачи і не бажаючи жодного завтра.


Хм, а как надо-то?

[Mike]

Це справжня проблема для пересічної людини не перетворитися на маленького гедоніста, який бере від життя усі насолоди, недумаючи про майбутнє. Щоби не стати Доріаном Ґреєм треба мати певну силу волі та твердість характеру, а також повністю не впадати в оманливі чари такої фрази: "Лови мить! Вона - неповторна!".

А мить і справді неповторна :)
Треба тільки вміти бачити її неповторність, тоді миті не складуться у нудоту :) Бо чим відрізняється гра акордами від однієї струни? різноманіття повинно бути, інакше:

так держать, колесо в колесе
и доедешь туда, куда все

А спостерігаючи молодиків від молоді хочеться додати - Доріан Грей то ще не найгірше :) Коли бути недоумком стане непрестижно та невігідно, коли почнуть рекламувати культуру а не горілку, тоді й можна буде повернутися до Грея, що там з ним було не так...

[Черешенька]

Це справжня проблема для пересічної людини не перетворитися на маленького гедоніста, який бере від життя усі насолоди, недумаючи про майбутнє. Щоби не стати Доріаном Ґреєм треба мати певну силу волі та твердість характеру, а також повністю не впадати в оманливі чари такої фрази: "Лови мить! Вона - неповторна!".

А для Вас Доріан Грей - маленький гедоніст? Бо для мене він щось значно більше і складніше.
А ловити мить можна і не впадаючи у хмільний стан омани, я розумію цей вислів більш філософськіше - не гайнувати часу, копаючись у непотрібних чварах, суперечках, злості, не втрачати щасливого моменту, а вміти його цінувати і берегти, вбачати у кожній миті життя щось прекрасне (хай навіть елементарне і не суттєво важливе)...

Пане Полковнику, йти по життю необхідно з гордо піднесеною головою, дивлячись вперед і зважуючи кожен свій крок. Але того Ви би мали вчити мене ;).

[Romko]

Ото ж жити днем сьогоднішнім.Завтра буде завтра і думати про нього будемо завтра...:cowboy:

[Мія]

життя не може бути мистецвом...це жахлива сіра дійсність.
Дивно а сам факт додавання яскравих барв чи не є тим самим мистецтвом?

[Зів'ялий мозок]

А для Вас Доріан Грей - маленький гедоніст? Бо для мене він щось значно більше і складніше.
А ловити мить можна і не впадаючи у хмільний стан омани, я розумію цей вислів більш філософськіше - не гайнувати часу, копаючись у непотрібних чварах, суперечках, злості, не втрачати щасливого моменту, а вміти його цінувати і берегти, вбачати у кожній миті життя щось прекрасне (хай навіть елементарне і не суттєво важливе)...


З таким позитивним трактуванням "Лови мить! Вона -неповторна!" я повністю погоджуюся. Але кожний крилатий вислів можна розглядати різному і отримувати відповідно інші висновки.

Щодо Доріана Ґрея, то я, визнаю, й справді дещо спростив його образ, який є звісна річ складнішим, хоча й досить добре вписується в канву проблеми, яку обговорюємо на цій темі форуму.

[lanka]

Жити - це вже мистецтво

[lulu]

І все на світі треба пережити,
невже на світі є ще чоловіки які читають поезію
і люблять її
чоловік який любить жіночу поезію
ааааа!!!!!!!
а ви кажете мистецтво жити...
осьо воно
і для таких моментів варто жити!:rolleyes: :rolleyes: :rolleyes:
ах

[Romko]

чоловік який любить жіночу поезію
До чого тут жіноча поезія?Яка різниця,хто написав,чоловік,жінка?Головне,що це промовляє до душі...

[lulu]

До чого тут жіноча поезія?Яка різниця,хто написав,чоловік,жінка?
Ну вибачте якщо шось не те ляпнула
але мені було просто шалено приємно...
і я була приємно здивована що в цьому світі є ТАКІ чоловіки...
просто як на мене то поезія ліни костенко одна з найжіночніших поезій (в сенсі позиції!) яку нерідко чоловіки просто не хочуть приймати і тут важко не погодитися
є ж позиції суспільні особисті а є такі...ну там жіноча зокрема
це все...:o
дякую!

[Liliya]

В жодному разі не втрачати оптимізму і віри у краще.
Так, знаю, тяжко.
Та як говорить анекдот:

“Життя прекрасне. І плювати, що це неправда”.

[Flamingo]

Мистецтво жити - це бути у гармонії із самим собою.

[Mike]

“Життя прекрасне. І плювати, що це неправда”.

:)
Це як з грішьми, їх у світі багато, і плювати, що тільки у декого :)

[Lavazza]

Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!

[Lavazza]

Мистецтво жити - це бути у гармонії із самим собою.

... Для щастя треба мало: гармонії. Амінь. Б.-І. Антонич

[Internati]

Мистецтво жити для мене, якщо це когось цікавить, це просто вміння бути щасливим тут, зараз і сьогодні, не дивлячись ні на що. ))))

[Кася]

Дивно а сам факт додавання яскравих барв чи не є тим самим мистецтвом?
факти не є мистецтвом ;-)
дехто додає барв з допомогою наркотиків..це мистецтво?

[Мих]

Для мене мистецтво жити - то в кожній ситуації не втратити внутрішньої свободи і душевного миру.

[Черешенька]

От знайшла вірш одного молодого хлопаки, який, як на мене, чудово відтворює "нелінійність" життя та факт можливості віднайдення виходу (у будь-якій ситуації):

Телефон мовчить. Забуто номер,
Випито адресу і ім'я.
Після крапки не поставиш кому,
Після “Ми” лишилось просто “Я”.

Небо... Чи прокинешся від втоми,
Як то вже дожити до зими?
Після крапки не поставиш кому,
Вікон не напишеш на стіні...

Скликати думки, і вийти з дому
Всупереч погоді і словам!
Після крапки знову ставиш кому
Все це називається життям.

[сотник]

а для мене мистецтво жити то залишатись здоровою
тоді зовсім інакше дивишся на світ
більше в ньому бачиш
можеш більше сприйняти і зрозуміти
і найголовніше щоб кожен наступний день починався не з болю
і не з неспроможності зробити якісь елементарні найпростіші речі
хочеться бути здоровим завжди
і цінувати це

Это не "искусство жить", когда твоя цель, желание: оставаться здоровым. Это естественное стремление многих, в основном людей, познавших цену жизни и здоровья и не избавившихся от страха перед болью (болезнью).
Но прошедшие через Боль имеют преимущество перед остальными (счастливыми): они познали другую - "враждебную" сторону жизни и оценят по достоинству жизнь без Боли (душевной или физической). Пройдя через испытание, человек познает многое важное о жизни и о себе, что никогда не познал бы, оставаясь здоровым. Он, как правило, становится богаче духовно и душевно. Это подвигает личность к стремлению овладеть "искусством жить" и благодаря испытанию зажить по законам-правилам, какие сам себе и постановит.
Подвигаюсь ко все чаще встречающейся мысли, что "враждебная" сторона жизни- Боль каждого человека есть только его "собственная", по сути - часть его жизненного пути. И если Боль остается непреходящей, задача состоит в том, чтобы научиться жить с ней, как с частью своей сущности.
Пишут и говорят, что многим это удается: Боль уступает, становится привычней, переносимой. И человек остается в строю живущих полноценно.

[Liliya]

Я вот для себя совсем недавно открыла, что искусство жить-это умение спокойно и мудро принимать все новшества жизни. А таких, показывает опыт, множество. Бывает так, что уже Сегодня, так бессердечно рушит казалось-бы уверенное Вчера.

[FeRmatta]

а для мене мистецтво жити то залишатись здоровою
тоді зовсім інакше дивишся на світ
більше в ньому бачиш
можеш більше сприйняти і зрозуміти
і найголовніше щоб кожен наступний день починався не з болю
і не з неспроможності зробити якісь елементарні найпростіші речі
хочеться бути здоровим завжди
і цінувати це
як же я погоджуюсь з ціми словами і підписуюсь під кожним словом, але краще б я цього не усвідомлювала

[FeRmatta]

Боль каждого человека есть только его "собственная", по сути - часть его жизненного пути. И если Боль остается непреходящей, задача состоит в том, чтобы научиться жить с ней, как с частью своей сущности.
прикро, але так і є, і це розумієш не одразу. треба час, що прийняти біль, який і справді належить лише тій людині, в якій він живе

[EntOther]

Мистецтво жити - це як на мене бути самим собою та мати хоча б капельку цього Арту ( мистецтва ) в своїй душі та серці...

[Molv]

Для мене мистецтво жити - то в кожній ситуації не втратити внутрішньої свободи і душевного миру.

Підтримую кожне слово.

[Мих]

Підтримую кожне слово.
от прочитав свої ж слова і подумав: "то я писав?"

[Molv]

от прочитав свої ж слова і подумав: "то я писав?"

Ну і...?

[Мих]

Ну і...?
нема продовження... тре йти спати...

[Molv]

нема продовження... тре йти спати...
Читаєте думки.

[Grek]

Одна знайома знайшла цю прекрасну думку: "...життя не має смаку, в чистому вигляді воно - як дистильована вода.Ми самі додаєм у нього солі, перцю чи цукру.Коли життя набуває смаку - серце болить сильніше!..." - І.Роздобудько.