Показати повну версію : Я живу з чужою людиною або як уникнути помилок
Liliyah Romanova
12.06.2007, 17:25
Стільки постійно чути нарікань щодо сімейного життя, так це погано, обтяжливо... І все одно люди одружуються. Нащо тоді це робити? Чому йти під вінець уже з думкою, що це початок кінця?
З ким ми одружуємося? І чому?
Ніби з людиною, яку кохаємо, з якою хочемо пробути усе життя (КОЖЕН ДЕНЬ), з якою не можемо бути на відстані, тільки хочемо міцно її обійняти, закрити очі і проникнутися цілковито, стати мало не андроґінами...
Що ж стається потім? Прочитана книга? Лінь? Справи? Життя? Що стається? Чи зникає почуття? І чому, якщо зникає? Чому, одружуючись із рідною людиною, ми опиняємося потім в одній хаті з чужою особою?
Лілю, долучи сюди ще статистику розлучень, і можна буде сміло ридати :)
Просто все приїдається з часом. Сім"я - свого роду лотерея. Змінюючи поезію холостяцького буття на прозу сімейного, ми робимо значну ставку у букмекерській конторі своєї долі. Комусь випаде 555, іншому - 911 - як повезе.
afterstep
12.06.2007, 18:49
але в 25 задаватися такою думкою? - досить високі шанси, що ваша сім'я протримається довго ;)
але в 25 задаватися такою думкою? - досить високі шанси, що ваша сім'я протримається довго
Ліля не здається... Страхується :) Вчиться на чужих помилках ;)
Не ничего лучше семейной жизни, когда она дарит радость общения с близкими людьми, сопереживание и заботу. Когда уже воспринимаешь все, как одно целое, когда доверяешь друг другу и уважаешь друг друга. Может 1-ая пылкая любовь и затихнет, но она заменяется более спокойными, но более глубокими отношениями, которые подкрепляются общими детьми и внуками...
И нет ничего хуже семейной жизни, если ничего этого нет, а только взаимное недоверие и упреки... Так что все зависит только от вас самих...
Liliyah Romanova
12.06.2007, 18:56
Лілю, долучи сюди ще статистику розлучень, і можна буде сміло ридати
Просто все приїдається з часом. Сім"я - свого роду лотерея. Змінюючи поезію холостяцького буття на прозу сімейного, ми робимо значну ставку у букмекерській конторі своєї долі. Комусь випаде 555, іншому - 911 - як повезе.
А чому мої батьки досі разом і досі один одного люблять? (Одружилися, то їм обом було 20-21.)
Я обожнюю, коли мій тато маму зі стільця знімає і виносить з кімнати, а вона на нього свариться, аби поклав на місце. :D:D:D
Liliyah Romanova
12.06.2007, 18:57
але в 25 задаватися такою думкою? - досить високі шанси, що ваша сім'я протримається довго
Ліля не здається... Страхується Вчиться на чужих помилках
Це ви про що?
А чому мої батьки досі разом і досі один одного люблять?
А чому мої розлучилися? :) Рулєтка...
afterstep
12.06.2007, 18:58
Так что все зависит только от вас самих...
саме так ;) але такий досвід передати - тяжко, якщо й взагалі можливо. Хіба тільки своїм дітям - що звикли до порозуміння в хаті...
Liliyah Romanova
12.06.2007, 18:58
Не ничего лучше семейной жизни, когда она дарит радость общения с близкими людьми, сопереживание и заботу. Когда уже воспринимаешь все, как одно целое, когда доверяешь друг другу и уважаешь друг друга. Может 1-ая пылкая любовь и затихнет, но она заменяется более спокойными, но более глубокими отношениями, которые подкрепляются общими детьми и внуками...
Ну, це як знаю як розвивати і зберігати. :)
И нет ничего хуже семейной жизни, если ничего этого нет, а только взаимное недоверие и упреки... Так что все зависит только от вас самих...
А до цього як доходить? Ну ж не само?
Це ви про що?
Якось при нагоді поясню :)
Liliyah Romanova
12.06.2007, 19:00
Рулєтка...
Не вірю в те, що рулетка. Хіба дві. Одна - чоловік, друга - жінка. Крутяться навколо власної осі і байдуже їм до другої особи. Тоді і розходяться.
Liliyah Romanova
12.06.2007, 19:00
Якось при нагоді поясню
От і нагода підвернулася. ;)
Liliyah Romanova
12.06.2007, 19:02
Я не страхуюся. Мені просто цікаво.
Я вже казала, що ми з чоловіком разом 8 років. 5 із них - одружені, 3 - були заручені. Але якось усе не міняється. Я навчилася закохуватися в нього кожного дня (ну, само якось так виходить:shy:), а також для нього бути іншою щодня, непередбачуваною (ну, в принципі в мене така натура:shy::p). І ніколи не втомлююся. Ні я, ні він.
Розумію, що хтось вважатиме 5 років - то ніщо, але деякі розходяться і через 6 місяців, тому для мене 5 років то багато. :) Зрештою, відчуття таке, що завжди так було. Завжди мушу рахувати скільки то вже років одружені, бо ніколи не пам'ятаю. От щойно у калькуляторі рахувала (фільольоґ). :D
Але я маю два правила:
ніколи після сварки з чоловіком не перекидаю ніжні почуття на свого малого;
ніколи не лягаю спати без розмови, якщо не можемо сказати одне одному "Христос посеред нас" або якщо не можу разом з ним молитися.
От і нагода підвернулася.
Та де... відкрив аську - глухо як в танку :D Тоді хіба завтра, бо мушу бігти - рулєтку крутити :D
А до цього як доходить? Ну ж не само?
Бува й само... На відстані люди спочатку дуже сумують, а потім відвикають один від одного. Час сплива, вони змінюються. Зустрінуться й не можуть впізнати один одного. Найгірше ж коли на відстані один напридумує собі казна-що (такий просто характер, а розраювати не було як на відстані..), а другий не може второпати як таке могло взагалі влізти в голову? Один не зміг зрозуміти, а другий не схотів навіть пробувати пояснити, бо жити без довіри просто незгідний й все тут...
Liliyah Romanova
12.06.2007, 19:10
На відстані люди спочатку дуже сумують, а потім відвикають один від одного. Час сплива, вони змінюються. Зустрінуться й не можуть впізнати один одного.
Ну, з відстанню то ясно. Там або вогонь, або лід.
Але якщо без відстані, без від'їздів на довше, ніж два-три тижні?
afterstep
12.06.2007, 19:13
Найгірше ж коли на відстані один напридумує собі казна-що
незначна поправка.... не тільки казна-що, а й "надто ідеалізує" - також. загалом, відбувається типова криза - реальність не відповідає сподіванням. Крім того, люди таки дуже адаптивні, і непомітно для себе набувають рис оточення. Тобто - розчиняються в ньому...
Іноді - то протилежні оточення... "схід і захід" - для прикладу.
afterstep
12.06.2007, 19:14
Але якщо без відстані, без від'їздів на довше, ніж два-три тижні?
теж все тривіально просто ;) щоденна байдужіть ;) не помітити нової зачіски, не помітити зміни настрою партнера ;)
Тобто - втрата уваги, потім втрата поваги... потім - аби більше дошкулити... Потім - одне без одного знов жити не можуть, бо без цієї війни вже життя свого не уявляють ;)
Потім - одне без одного знов жити не можуть, бо без цієї війни вже життя свого не уявляють
То вже від характеру тільки залежить. Буваюсь самі по собі просто скажені. :) Декому ж так і подобається. Я більш спокійні відносини полюбляю. Не вийде з мене "пристрасті по-італійські".. :)
Zoryanazirka
12.06.2007, 21:38
Шалені палкі почуття проходять з часом, і потім все базується на любові, довірі, розумінні, взаємоповазі. Такі шлюби живуть довго. А буває так бац і кохання пройшло, а довіри, розуміння немає.. Тоді або люди продовжують жити разом далі або шукають того чого немає де-інде.
у мене дружина — супер....
не можу сказати, що живу з чужою людиною, язик таку річ сказати не повертається....
але буває по-різному...
і бувало по-різному раніше....
Liliyah Romanova
14.06.2007, 07:09
Я, як з чоловіком посварюся, то його ще більше люблю. :) І в нього то саме. Як я злосна, то він вже про причини не думає, лиш на мене задивляється, і то все на інше тоді переходить. :D:D:D
Отак. Іскри летять, а вогонь ще більше розгорається. Але то ще, певно, молодече. Побачимо, як далі буде.
я з дружиною сварюся тільки тоді, коли вона мене не слухається...
Нє, в мене з жінкою всьо чьотко - биття тарілок, викидання речей з балкону... а потім коли помиримось - палко й до нестями, до 5-ї години ранку... шукаємо обручки по хаті :D
“палко, до нестями рахувати гроші..."
(весілля)... :)
...а я нашел другую,
Хоть не люблю, но целую...
А когда я ее обнимаю,
Все равно, о тебе, вспоминаю... (с) Нэнси
Черешенька
14.06.2007, 18:20
Я, слава Богу, живу з коханими і люблячими людьми (хоча, інколи все ж приходиться втікати у самотність :) - без нею я не можу). Знаю одне, що ніколи б не змогла й кілька годин витерпіти з чужою людиною, я би просто втекла, все кинула і втекла навіки.
Спостерігаю останнім часом непоодинокі ситуації, коли (далекі) знайомі заради певних вигод, матеріальних, соціальних і т.д. відкидають свої ідеали і принципи і "насилують" (перепрошую за слово, інакше я це назвати не можу) самих себе і добровільно йдуть на такий крок. Може, хтось частково і щасливий, забувши злидні, хтось, знайшовши кого-небудь, першого ліпшого в житті. Але те щастя не всеохоплююче, не справжнє. Мабуть, найстрашніше, зрадити самого себе!
Доброчин
14.06.2007, 20:29
Якщо ступив на цей шлях - требе дійти до кінця! (в іншому разі страждатимуть діти).
Це моя позиція.
Liliyah Romanova
14.06.2007, 21:49
я з дружиною сварюся тільки тоді, коли вона мене не слухається...
Ха-ха! У нас то би були суцільні сварки тоді.
Мій чоловік батько моїх дітей, а не мій, аби я його слухалася.
afterstep
14.06.2007, 21:59
я з дружиною сварюся тільки тоді, коли вона мене не слухається...
Ха-ха! У нас то би були суцільні сварки тоді.
може, пупер мав на увазі, що свариться тоді, коли дружина забула його наперед повідомити, як він має командуввати?
--
пупере, якою б головою не був чоловік - дружина - то шия ;) і крутить головою, як си схоче ;)
світом керують жінки, і так вміло, що чоловіки з радістю виконують всі жіночі захцянки ;)
Liliyah Romanova
14.06.2007, 22:10
пупере, якою б головою не був чоловік - дружина - то шия і крутить головою, як си схоче
світом керують жінки, і так вміло, що чоловіки з радістю виконують всі жіночі захцянки
Це два речення, які я терпіти не можу. Тому -1.
Я в ці стереотипи не вірю.
Наші відносини стараємося будувати на розумінні і підтримці, а не на визначенні, хто бос. У нас принципи інші. Ми разом ідемо до Бога, а не б'ємося за місце під сонцем чи за головне крісло.
Що ж стається потім? Прочитана книга? Лінь? Справи? Життя? Що стається? Чи зникає почуття? І чому, якщо зникає? Чому, одружуючись із рідною людиною, ми опиняємося потім в одній хаті з чужою особою?
на щастя ще не маю власного досвіду такої кризи... думаю, що крім любові до людини, потрібно ще практикувати любов до Бога. Тоді по-іншому будете усвідомлювати себе у подружжі і багато проблем просто зникне з Вашого життя!
afterstep
14.06.2007, 22:17
Наші відносини стараємося будувати на розумінні і підтримці, а не на визначенні, хто бос
а ніхто і не потребує визначати, хто бос ;) тільки по факту воно якось саме так і виходить - як у цьому древньому стереотипі ;) зауважте - з античних часів ;)
ТРИ ПРАВИЛА ХРИСТИЯНСЬКОГО ПОДРУЖНЬОГО ЖИТТЯ (http://simya.org.ua/lib1.html)
Подружжя, яке не шукає єдності на рівні духовному, обмежує пошуки єдності на інтелектуальному рівні, або на рівні тільки почуттів. Правдива подружня любов полягає в тому, щоб любити другого так само, як любить його Бог. А Любов - це дар самого себе, це зречення свого "Я" для того, щоб ущасливити іншого.
ДОЗРІЛІСТЬ ДО ПОДРУЖЖЯ
Шлюб - це початок, старт, метою є кінець подружжя. Треба піклуватися про свої відносини, добре спілкування, розв'язування проблем, конфліктів, підтримку другої особи, прояви ніжності, увагу, треба підтримувати взаємний контакт, розмови. Подружня любов - це безустанна зустріч двох осіб, різних і цінних, неповторних, які взаємно себе відкривають, пізнають, підтримують, захищають. (http://simya.org.ua/lib2.html)
Приєднуйтеся! ;)
з часом всі змінюються.ми можемо виростати одне з одного.це як з шкільними друзями:ти далі їх любиш,але розумієш ,що все це спогади. думаю ,що в подружньому житті може щось подібне відбуватись.вам спокійно та зручно разом.і роками можна нічого не змінювати,просто жити подвійним життям.в родині все спокійно,культурно.а десь там-інтригі,захоплення,бурхливі переживання,фантазії...
я зрозуміла це в певний момент свого чудового,щасливого сімейного життя.яке було для мене всім.а для нього лише якоюсь часткою"справжнього "життя.я відчула себе,цитую Вуді Алена,-"парою зручних домашніх тапочок"
пупере, якою б головою не був чоловік - дружина - то шия ;) і крутить головою, як си схоче ;)
правильно: крутить....
але щоб покрутила — голова має подумати... :)
Лілю, патріархат існує тільки тому, що він вигідніший жінкам, а не чоловікам. Це пояснюється не тим, які відносини у Вашій сім"ї, а природними якостями чоловіків і жінок. Існує де-юре, і де-факто. Де-факто - жінки :) Я веду мову про переважну більшість, звичайно є випадки, коли жінка виконує роль виключно домашньої "клуші".
------------
Политическое влияние женщин в стране, днем очень низкое... ;)
лілька, правда очі коле?... ;)
якщо голова не думає, а шия все одно нею крутить, то як такий синдром в медицині називають?... :)
лілька, правда очі коле?...
якщо голова не думає, а шия все одно нею крутить, то як такий синдром в медицині називають?...
Из Лилиной модели семейной жизни не убегают, а из вашей, как сложится.....
Я взагалі з дружиною ніколи не сварився. Вона зі мною - бувало, а навпаки - ні.
А коли виникає якась така критична ситуація, то ми розуміємо, що це все злі духи....:D
А коли виникає якась така критична ситуація, то ми розуміємо, що це все злі духи....
Значить, пора вже йти, - з армії... :D
Значить, пора вже йти, - з армії...
Капітане, такий жарт не кожен на форумі зрозуміє, нє?
Капітане, такий жарт не кожен на форумі зрозуміє, нє?
Звичайно :) Це ж не про москалів, нє?
New Shrek
15.06.2007, 15:11
думаю, що крім любові до людини, потрібно ще практикувати любов до Бога. Тоді по-іншому будете усвідомлювати себе у подружжі і багато проблем просто зникне з Вашого життя!
Не поможе,Бог на небі ,Диявол ж поміж нас на землі
New Shrek
15.06.2007, 15:15
Приєднуйтеся!
лямур де труа
afterstep
15.06.2007, 15:18
Не поможе,Бог на небі ,Диявол ж поміж нас на землі
ще здається Анатоль Франс гарно змалював - диявол тут не для того, щоб нам допомагати - його старання марні ;) зате диявол з цікавістю спостерігає, як люди самі, без допомоги, роблять за нього (чорта) роботу ;)
ще здається Анатоль Франс гарно змалював - диявол тут не для того, щоб нам допомагати - його старання марні зате диявол з цікавістю спостерігає, як люди самі, без допомоги, роблять за нього (чорта) роботу
Не в тему, но не удержусь... Я и Божьей помощи не заметила. По-моему. то полное невмешательство в дела мирские. А только режим ожидания. Как закончится наш жизненный цикл, то только тогда и будет оценка, но не в процессе... Иначе, например, так богато наши депутаты не жили... Полный самотёк....
afterstep
15.06.2007, 18:29
хотел ответить более пространно - но воздержусь ;)
Догмат бессмертия души есть самая утешительная и в то же время наиболее устрашающая идея.
zet - только для Вас: цитатник (неплохой, кстати) - находится здесь ;)
http://fraza.net.ua/?f=i00001
сегодня случано нашел... немного почитал... и надолго выпал в осадок раздумий :D
сегодня случано нашел... немного почитал... и надолго выпал в осадок раздумий
А мне вот это понравилось :)
"Многие могли бы попасть в рай вместо ада, затратив вполовину меньше усилий.
Бен Джонсон "
Не поможе,Бог на небі ,Диявол ж поміж нас на землі
то слова свідка?
New Shrek
15.06.2007, 21:49
хтів промовчати але Ви і мертвого "возбудітє",Що Ви рахуєте ,що між подружжям Бог,то подивіться ввечері по будь-якому каналу статистику як не чоловік зарубав жінку ,то жінка чоловіка спалила,подивіться на вулиці ,жінка веде чоловіка буцім-то песика на прулянку,або чоловік краще на пиві посидить,ніж слухати щоденне пиляння.Та в святці би заглянули ....там все описано які будуть люди в наші дні,і де Диявол знаходиться....
хтів промовчати але Ви і мертвого "возбудітє
Шреку, я не УПЦ МП.
Шреку, а Ви з нами познайомтеся краще, а не дивість ТВ вечорами!
Той про кого Ви говорите через ТВ теж діє ;)
afterstep
15.06.2007, 22:54
А мне вот это понравилось
я пробежался по нескольким рубрикам.... конечно, категории они могли б и лучше подобрать - но тут опять же дело вкуса ;) причем иногда встречаются моментьі, когда противоположньіе по смьіслу цитатьі стоят рядом ;) забавно, конечно...
те цитатьі, что понейтральнее - таки в форум повтьікал... но там есть парочка настолько убойньіх - думаю, до утра моя минус карма стала бьі равна плюсовой ;)
afterstep
15.06.2007, 22:57
Шреку, я не УПЦ МП.
за такий жарт +1 мало ;)
подивіться ввечері по будь-якому каналу статистику
Шреку - не дивіться телевізор. Як дуже хочеться - подивіться фільм на комп'ютері чи ДВД. І газет не читайте - львівських просто не залишилося, а київські - шукати лінь, та й дорогі ;)
так, згоден - люди не є аньоликами - але останнім часом щось журналісти стали аж занадто чорнушниками ;) щось цікаве написати не в стані - от і гонять "чорнуху", на яку ласий плебс....
Liliyah Romanova
15.06.2007, 23:24
Я веду мову про переважну більшість, звичайно є випадки, коли жінка виконує роль виключно домашньої "клуші".
Кеп, поясни. Я не зрозуміла слова "клуша". Що це таке?
хтів промовчати але Ви і мертвого "возбудітє",Що Ви рахуєте ,що між подружжям Бог,то подивіться ввечері по будь-якому каналу статистику як не чоловік зарубав жінку ,то жінка чоловіка спалила,подивіться на вулиці ,жінка веде чоловіка буцім-то песика на прулянку,або чоловік краще на пиві посидить,ніж слухати щоденне пиляння.Та в святці би заглянули ....там все описано які будуть люди в наші дні,і де Диявол знаходиться....
пиляння я лише по телевізору бачив та в анекдотах читав, а так... може я нєпиляємий? нє, то скоріше моя дружина така, що не пиляє...
З другої сторони, сказано, що де двоє, або троє зберуться в Моє Імя - там Я є між вами. Значить Бог є між нами... А-а-а, забув, для Вас, нє, не для Вас, вірніше сказати, на Вашу думку Ісус - не Бог.
Кеп, поясни. Я не зрозуміла слова "клуша". Що це таке?
По російські "наседка". Курка, сенс існування якої полягає у висиджуванні яєць, вигодовуванні ціплят. При тому її не цікавить особистість когута та його походеньки :) Ідеальний варіант для деяких чоловіків :D
При тому її не цікавить особистість когута та його походеньки
вперше чую, що такі жінки їснують....
При тому її не цікавить особистість когута та його походеньки Ідеальний варіант для деяких чоловіків
Ой,чи? ;) Такі скоріш за все сидять на шиї того когута і не мають наміру його з кимось ділити. :)
вперше чую, що такі жінки їснують....
То деяким чоловікам би хотілося, щоби такі існували. :)
То деяким чоловікам би хотілося, щоби такі існували.
Існують :) Особисто знаю таких. З одного боку можна позаздрити їх чоловікам, а з іншого... Троє дітей, домогосподарка, ніде від чоловіка діватись - змушена закривати очі на його "шалості"... Невже не знайома така ситуація? :)
Невже не знайома така ситуація?
Така знайома. :) Але то не означає, що "її не цікавить особистість когута та його походеньки." ;) Вона просто очі на таке закриває. Думає може, як одна казала - "Не резинка, не сотрётся!":p
Стільки постійно чути нарікань щодо сімейного життя, так це погано, обтяжливо... І все одно люди одружуються. Нащо тоді це робити? Чому йти під вінець уже з думкою, що це початок кінця?
З ким ми одружуємося? І чому?
Ніби з людиною, яку кохаємо, з якою хочемо пробути усе життя (КОЖЕН ДЕНЬ), з якою не можемо бути на відстані, тільки хочемо міцно її обійняти, закрити очі і проникнутися цілковито, стати мало не андроґінами...
Що ж стається потім? Прочитана книга? Лінь? Справи? Життя? Що стається? Чи зникає почуття? І чому, якщо зникає? Чому, одружуючись із рідною людиною, ми опиняємося потім в одній хаті з чужою особою?
Можу сказати чому... Бо з ким то в кожного свої пріоритети).
Одружуються для того, щоб розвивати стосунки. В один прекрасний день прокидаєшся і розумієш, що живеш постійно одним днем - поцілунки, романтичні прогулянки, "в небо - кульки та салюти"... А багатьом жінкам подобається визначеність і планування свого життя. Хочеться заглянути у завтра і побачити, що відбувається щось значиме. Адже можна не одружуватись, жити разом чи зустрічатись і за кілька років це теж стане рутиною. А одруження це нова точка відліку, в ідеалі - це постановка нових цілей, які вас об"єднують в досягненні. Без одруження якось не думається про придбання спільного житла, про народження дітей... А ця потреба в жінках закладена генетично. І якщо зараз про це не думається то й не потрібно себе змушувати одружуватись.:) Проб"є і Ваш генетичний годинник.
Передбачаю, що на це можуть образитися чоловіки.. А як же кохання? А кохання треба шукати тоді коли цей годинник проб"є. Тобто коли Ви будете готові розуміти, цінувати та поважати партнера, а не тільки "любити", вміти ставити цілі, (часом і вміти готувати вечері;)), хотіти створювати для когось затишок, набиратись терпіння...а не просто щодня купатись безроздільно в увазі до себе... До того ж моменту є безліч справ якими цікаво і потрібно займатись (в когось робота, в когось-подорожі, в когось -навчання, в когось - іноземні мови), замість коротати вечори з чужими людьми, а потім мучитись докороами сумління, що все це дарма.:)
Из Лилиной модели семейной жизни не убегают, а из вашей, как сложится.....
і що ви цим хотіли сказати?..
З другої сторони, сказано, що де двоє, або троє зберуться в Моє Імя - там Я є між вами. Значить Бог є між нами...
цікаво...
ви, пан мих, одружилися для себе з дружиною, чи для Ісуса?...
:)
А-а-а, забув, для Вас, нє, не для Вас, вірніше сказати, на Вашу думку Ісус - не Бог.
:n:
не в тему, і не є правдою....
New Shrek
16.06.2007, 15:41
ви, пан мих, одружилися для себе з дружиною, чи для Ісуса?...Ну куме, та то ж класика,кожний виконаний супружній обов"язок це крок до бога(The Beatles)
одружилися для себе з дружиною, чи для Ісуса?...
не правильна інтерпретація. Сімя - це прообраз Святої Родини - батьків Ісуса Христа - Матері Божої Марії і Обручника Йосифа. Тому в родині де між двома злагода та любов - Ісус Христос. І ще для чого ми живемо на Землі - як не готуємося до Вічності ?
Liliyah Romanova
16.06.2007, 19:26
там все описано які будуть люди в наші дні,і де Диявол знаходиться....
Явно на цей форум учащати любить, чи не так?
Liliyah Romanova
16.06.2007, 19:32
вперше чую, що такі жінки їснують....
Ой, а я таких знаю... :( Що я про них думаю, не буду казати, але це сумно, дуже сумно... :(:(:(
Liliyah Romanova
16.06.2007, 19:38
А багатьом жінкам подобається визначеність і планування свого життя.
Справді? Бо мене тут чоловік вже замучив тим, що планує все на 2 роки наперед, якщо не більше. Я волію вільніший графік, або взагалі без графіка. :) Люблю цитату зі СП про "птиць небесних". :)
Проб"є і Ваш генетичний годинник.
Та в мене проблем немає. ;) Взагалі майже ідеал. :)
Просто важко зрозуміти, чому таке трапляється. Подруги у мене є, котрі дітей самостійно виховують, а "татко" навіть не навідується. Живе собі з другою і на дітей йому начхати. В таких ситуаціях жінки дітей використовують, як козир, але ж діти не забавки. І якщо жінка саме так поводиться, то значить, що вона і була причиною відходу чоловіка. Дусь засильно натиснула.
Я наприклад довго вчилася, де треба промовчати, де пожаліти, де притулити, по голові погладити та заспокоїти, а де навпаки нагримати. І мій чоловік теж цьому вчиться. Бо в кожному з нас живе дитина. Тільки треба навчитися з нею комунікувати. Комусь то лінь, а потім нарікає.
New Shrek
16.06.2007, 19:43
Сімя - це прообраз Святої Родини - батьків Ісуса Христа - Матері Божої Марії і Обручника Йосифа.
"батьків Ісуса " пишете ви стидливо замовчуючи ,за догматом навязаним Вам церквою,хто ж справжній батько Ісуса Христа.З Ваших слів виходить- що Йосиф старенький.Полку пана Мих"а прибуло,а зразу так не виглядало
Liliyah Romanova
16.06.2007, 19:45
ви, пан мих, одружилися для себе з дружиною, чи для Ісуса?
От якщо одружитися для себе, якщо хотіти речей саме задля речей (for their own sake), то добра в тому не буде. Треба бути вільним у Бозі, незалежним від усіх речей. Ми були заручені три роки. Кохали один одного, як божевільні (ну, але рожеве кохання вже мали позаду, тому це було вже здоровіше, без рожевих окулярів), але були готові відпустити один одного, якби така була Божа воля. І не йдеться про те, що нам би з неба табличка зійшла з написом "лишися того ровера" чи "женіться та розмножуйтесь", йдеться про те, як складаються обставини.
У нас склалися так, що ми одружилися. І не було ніяких романтичних прохань руки і серця, ніяких дарувань обручок, просто перейшли з одного стану в інший, бо відчули, що більше не можемо казати один одному ввечері "па-па" і самотньо прокидатися вранці. Відтоді як одружилися ще ні разу не жаліли про це. Та й взагалі це не обговорюється. Ми почуваємося, як одне тіло, як "дім" один для одного. Коли ми разом, ми - "удома". Відкрию секрет. У нас на обручках всередині написана не дата шлюбу, не наші імена, а "синергія душ". :)
Щось мене нині на романтику потягнуло... :) Просто гуляли щойно усі разом. :)
Liliyah Romanova
16.06.2007, 19:47
"батьків Ісуса " пишете ви стидливо замовчуючи ,за догматом навязаним Вам церквою,хто ж справжній батько Ісуса Христа.З Ваших слів виходить- що Йосиф старенький.Полку пана Мих"а прибуло,а зразу так не виглядало
Шреку, ви попросіть мавку, вона вам трохи літератури підкине, правду пізнаєте, а то говорите, як завжди...
Черешенька
16.06.2007, 19:51
Полку пана Мих"а прибуло
Так точно, "армія світла" :)!
На Землі п. Нюв Шрек Ісус Христос мав родину яка ростила Його, виховувала, опікувалися. Хоч це звичайно дуже далекий приклад... - Чи ви сімю з усиновленими дітьми сімєю не називаєте, а ті діти що - батьків батьками не називають?
Таких дурниць від Вас не сподівася.
не правильна інтерпретація. Сімя - це прообраз Святої Родини - батьків Ісуса Христа - Матері Божої Марії і Обручника Йосифа. Тому в родині де між двома злагода та любов - Ісус Христос. І ще для чого ми живемо на Землі - як не готуємося до Вічності ?
тобто до Ісуса сім’ї не існувало?... :)
а живемо ми на землі для того, щобжити і славити Бога...
От якщо одружитися для себе, якщо хотіти речей саме задля речей...
це все добре....
тільки поняття “сім’я” — дуже багатогранне...
є сім’я в мафії, в організації (недарма ж кажуть “брат”, “сестра”)...
коли сім’я стає чимось більшим, ніж просто сім’єю — Бога там немає...
Liliyah Romanova
17.06.2007, 04:03
коли сім’я стає чимось більшим, ніж просто сім’єю — Бога там немає...
Так є зі всім. Це крайність, залежність. Така природа людини.
New Shrek
17.06.2007, 08:36
, а ті діти що - батьків батьками не називають?та чого ж претензії до мене ,загляньте в святці....Ну на вскидку хоча би два епізоди:малий Ісус губиться,Йосип з Марією знаходять його в храмі."Що ти зробив нам дитя наше?"Ісус відповідає:"Я там,де і мені належить бути,в домі Отця мого" І ще легенький ...Ісус проповідує,маса народу перекриває дорогу Марії до Ісуса,учні доповідають "Скажи щоб розступились,там мати твоя,і брати твої".Ісус відповідає:"Що вам до них". А на додаток згадаю,що Ісус максимально що звертається до Марії "жоно",а про Йосипа ні разу не згадує взагалі
New Shrek
17.06.2007, 08:47
Ісус Христос мав родину яка ростила Його, виховувала, опікувалися.ну а цього я від Вас не сподівався....,хіба смертні можуть опікуватися безсмертним Богом....
Так є зі всім. Це крайність, залежність. Така природа людини.
так про те й мова....
Богу Богове, цезарю цезарове...
нормальна сім’я — це поєднання двох людей, які можуть в майбутньому ще й дітей мати, але це не є "ячєйка общєства" чи “Божа одиниця”...
Ascorbinka
19.06.2007, 10:52
Я наприклад довго вчилася, де треба промовчати, де пожаліти, де притулити, по голові погладити та заспокоїти, а де навпаки нагримати. І мій чоловік теж цьому вчиться. Бо в кожному з нас живе дитина. Тільки треба навчитися з нею комунікувати. Комусь то лінь, а потім нарікає.
я і зараз вчуся ... тільки з народженням дитини стала більше терпимішою...
Відтоді як одружилися ще ні разу не жаліли про це.
а в мене таке було ... в пориві гніву... надто рожеві були мої окуляри ...
Думаю молоді, коли вирішують створити сім"ю, не уявляють собі всього об"єму труднощів з якими доведеться стикнутися ... та це і неможливо передбачити ... Побут, рутина, малі діти-дит.садок-школа, робота яка забирає багато часу і майже не залишається часу для вас двох. Навіть сім"ї які витримали без особливих незгод цей весь період переживають кризиз, коли дорослі діти йдуть з дому ... Відвикло подружжя належати саме собі... тут уже сварки "от нечего делать"... з"явився час замітити дрібниці, на які раніше не було часу ... Кризис середнього віку. Ще більший процент розлучень. Вихід є, егоїстичний ... цінувати одне одного найбільше в світі ... тільки ви на першому місці, а це ой як нелегко ... діти-егоїсти потребують догляду, уваги і часу (упустиш дрібницю - все, не зміниш), батьки похилого віку - потребують часу і часто догляду (упустиш дрібницю - потім собі не пробачиш, час біжить), робота (все те саме, тільки втрачаєш гроші ... звідси перешкоди для перших двох пунктів). Як втриматись в золотій середині? всюди встигнути і ніде не напартачити? Оце і є рулетка ...
Думаю молоді, коли вирішують створити сім"ю, не уявляють собі всього об"єму труднощів з якими доведеться стикнутися ...
потрібно, щоб хтось у сім’ї був старший...
наприклад, на п’ять років (не суттєво чи чоловік, чи жінка)....
тоді цей старший може позитивно впливати на сім’ю, бачити те, що призводить до конфлікту....
поступово, зі стажем сімейного життя, ці непорозуміння зникають...
Мои родители были ровесники и прожили счастливую жизнь. Нет, от разницы в возрасте это не зависит. Когда папа умер, то мама несколько лет вообще не могла прийти в себя. До сих пор все с ним сверяет...
Вихід є, егоїстичний ... цінувати одне одного найбільше в світі ... тільки ви на першому місці, а це ой як нелегко ...
Попробуйте на перше місце поставити Бога, тоді й настане гармонія.
А коли виникає якась така критична ситуація, то ми розуміємо, що це все злі духи....
ще здається Анатоль Франс гарно змалював - диявол тут не для того, щоб нам допомагати - його старання марні зате диявол з цікавістю спостерігає, як люди самі, без допомоги, роблять за нього (чорта) роботу
Часто буває, що чоловік чи дружина в моменти сварки, незгоди, незадоволення в думках додумують те, чого нема насправді. тобто сварка ще тільки запалюється, а в середині така злоба може з'явитися, що ой-йой! ніби вже інший тобі тільки зла хоче...
допомагає вирішити проблему, якщо відганяти такі думки, і спробувати поговорити... тут, щоправда, грає дуже велику роль довіра: є вона, чи нема...
Вірно!
Дуже часто, коли визріває конфлікт, то якщо взяти себе в руки і тверезо подумати, то насправді причини нема. Але якщо говорити про те, що без причини нічого не буває, то розумієш, що причина може бути ззовні.
...
У нас склалися так, що ми одружилися. І не було ніяких романтичних прохань руки і серця, ніяких дарувань обручок, просто перейшли з одного стану в інший, бо відчули, що більше не можемо казати один одному ввечері "па-па" і самотньо прокидатися вранці. Відтоді як одружилися ще ні разу не жаліли про це. Та й взагалі це не обговорюється. Ми почуваємося, як одне тіло, як "дім" один для одного. Коли ми разом, ми - "удома". ...
у нас, по секрету, дуже схоже все розвивалося....
зустрічалися 3 роки, бачилися 2-4 рази на тиждень, розмовляли практично щодня....
прийшов час, коли зрозуміли, що хочемо (і пора! :) ) бути разом, без прощань, розлук ;)
Одружені 1,5 року. час летить, ми ростемо у взаємній любові і повазі...
це школа життя, де бувають і труднощі, і непорозуміння, але як не дивно :D, ми все більше зближуємося з кожним днем, місяцем.
І ще одне, важливе: тут на форумі багато людей одружених, але для неодружених можу сказати, що момент (день) шлюбу - це не чарівні ворота, які за одну ніч (заснули - пробудилися вже разом!) додасть вам любові, сили, розуміння, витривалості, карми :) :)
Сам по собі шлюб не змінює Вас без вашої участі!!!
Звідси і правда: над своїм сімейним щастям треба працювати, оберігати його, не боятися при цьому жодних труднощів! , бо досвід тут кожен здобуває власний.
Ще вважаю, що ніхто не застрахований від того, щоб сказати: "Я живу з чужою людиною...". Але це не приходить несподівано, нізвідки. Добре придивитись - і можна помітити ознаки, що щось не так. Тоді треба зробити зусилля для виправлення ситуації, поки не пізно. навіть ціною власного добра, вигоди. поступитися задля майбутнього...
Звідси і правда: над своїм сімейним щастям треба працювати, оберігати його, не боятися при цьому жодних труднощів! , бо досвід тут кожен здобуває власний.
хороші слова. То є праця і обовязок і відповідальність.
еге ж! :cowboy: а то морочать собі голову з коханням... :shy: а проте, найміцніші союзи, каже статистика, укладені за розрахунком. :p :cowboy:
(але не за віковим, Пупере:rolleyes: )
afterstep
20.06.2007, 08:13
а проте, найміцніші союзи, каже статистика, укладені за розрахунком.
то тіко якщо розрахунок виявився правильним....
О! В мене мама вийшла заміж по розрахунку... так і каже - розраховувала на любов!) жаліється, що просчиталася)
еге ж! а то морочать собі голову з коханням... а проте, найміцніші союзи, каже статистика, укладені за розрахунком.
Мавко, то Ви це говорите? Я думав, що чоловік знайшов Вас на Купайла....
afterstep
20.06.2007, 10:25
О! В мене мама вийшла заміж по розрахунку... так і каже - розраховувала на любов!) жаліється, що просчиталася)
не можна будувати розрахунки на якихось нетривких та плинних абстрактних відчуттях ;) тому й прорахувалася ;)
Ascorbinka
20.06.2007, 12:29
Попробуйте на перше місце поставити Бога, тоді й настане гармонія.
тому що Бог вчить терпінню?
потрібно, щоб хтось у сім’ї був старший...
наприклад, на п’ять років (не суттєво чи чоловік, чи жінка)....
тоді цей старший може позитивно впливати на сім’ю, бачити те, що призводить до конфлікту....
поступово, зі стажем сімейного життя, ці непорозуміння зникають...
Гм, саме 4.5 роки у моїх батьків різниця... саме тому не хотіла старшого чоловіка... Скільки пам"ятаю на любий мамин аргумент батько казав "доживеш до моїх літ - побачиш", "та я вже застарий для того, а ти молода - от і роби." Від внутрішнього стану все залежить.
Уже писала повідомлення, але Владька десь його стер ... лінь було переписувати... Не дуже вірю в щасливий шлюб любові з першого погляду, протилежних по темпераменту людей, та і взагалі поняття "протилежності притягуються" - не для шлюбу. Якби то сказати... щаслива сім"я не там де двоє дивляться разом, а де двоє дивляться в одну точку.
Ascorbinka
20.06.2007, 12:34
Тоді треба зробити зусилля для виправлення ситуації, поки не пізно. навіть ціною власного добра, вигоди. поступитися задля майбутнього...
знову ж таки терпіння... тільки не одного (бо тоді буде "тєрпила"), а двох...
тому що Бог вчить терпінню?
Я не знаю, чи терпіння - то є гармонія.
Просто, якщо хочете любити всіх, найперше треба полюбити Бога, тоді і буде гармонія у стосунках з оточуючими. На першому місці є Бог, а потім рідні та всі решту. Якщо Ви будете відчувати любов до Бога, то все кругом буде з любовю.
Гм, саме 4.5 роки у моїх батьків різниця... саме тому не хотіла старшого чоловіка... Скільки пам"ятаю на любий мамин аргумент батько казав "доживеш до моїх літ - побачиш", "та я вже застарий для того, а ти молода - от і роби.".....
я від дружини старший на 7 років....
ніколи такого не казав....
але це хороший аргумент, треба буде десь його занотувати... :)
дякую, що підказали...
ну а цього я від Вас не сподівався....,хіба смертні можуть опікуватися безсмертним Богом....
можуть. Але з волі Божої, тобто з ініціативи.
Liliyah Romanova
20.06.2007, 17:24
потрібно, щоб хтось у сім’ї був старший...
наприклад, на п’ять років (не суттєво чи чоловік, чи жінка)....
тоді цей старший може позитивно впливати на сім’ю, бачити те, що призводить до конфлікту....
поступово, зі стажем сімейного життя, ці непорозуміння зникають...
У нас той, хто старший, не має терпеливості. :) Доводиться молодшому тверезо і холоднокровно оцінювати ситуацію, аби уникати, не розпалювати та вирішувати конфліктні ситуації. По-моєму, багато від характеру ще залежить. А вік не завжди свідчить про розум та досвід чи його брак.
Щоб не лізли дурниці в голову роби побільше дітей ,тоді і не буде часу на різні дурниці в твоїй голові.
Liliyah Romanova
20.06.2007, 18:56
Щоб не лізли дурниці в голову роби побільше дітей ,тоді і не буде часу на різні дурниці в твоїй голові.
А це було до кого?
Liliyah Romanova
20.06.2007, 19:03
еге ж! :cowboy: а то морочать собі голову з коханням... :shy: а проте, найміцніші союзи, каже статистика, укладені за розрахунком. :p :cowboy:
(але не за віковим, Пупере:rolleyes: )
Ну так, тільки то не сім"я, імхо. Але комусь таке пасує і тільки таке. Good for him.
Liliyah Romanova
20.06.2007, 19:14
Якби то сказати... щаслива сім"я не там де двоє дивляться разом, а де двоє дивляться в одну точку.
Ми теж ці слова собі часто перечитували. Тільки там кажеться, що дивитися треба в одном напрямку.
Це моя улюблена цитата із Сент-Екзюпері. :)
Aimer, ce n'est pas se regarder l'un l'autre, c'est regarder ensemble dans la même direction.
Antoine de Saint-Exupéry. Terre des hommes
Думаю молоді, коли вирішують створити сім"ю, не уявляють собі всього об"єму труднощів з якими доведеться стикнутися ... та це і неможливо передбачити ... Побут, рутина, малі діти-дит.садок-школа, робота яка забирає багато часу і майже не залишається часу для вас двох. Навіть сім"ї які витримали без особливих незгод цей весь період переживають кризиз, коли дорослі діти йдуть з дому ... Відвикло подружжя належати саме собі...
Ми постійно саме над цим працюємо. Наш час разом - безцінний. І ми постійно його викроюємо. Щодня. А дитина і решта почекають. :)
Це справді дуже важливо, бо за клопотами можна загубити одне одного.
Труднощі добре, що є. Вони нас навпаки більше зміцнюють та гуртують.
Мата Харі
18.02.2008, 13:20
Привіт! Чи знайома комусь подібна ситуація: ти знаєш кохану людину багато років, любов, сім"я діти. Довіряєш більше ніж собі. І в один прекрасний день усвідомлюєш, що твоя половинка недовіряє тобі всього, що відбувається в її житті. Починаєш шукати "підводні течії", і дізнаєшся не дуже приємні для себе речі, від неочікуваних суджень з певних питань, до позашлюбного сексуального досвіду, який до того ж широко обговорюється в певних колах. Тобто ваше кохання веде брудну подвійну гру... Що ви думаєте про це?
що, що, що?.....
"брудну подвійну гру"?...
цікавий вислів......
даруйте, але з якою метою ви обрали такий цікавий нік?....
Мата Харі
18.02.2008, 13:35
Шпигунські нахили спокою не дають. Реальна ситуація в реальному житті.
що справжня Мата Харі? ;)
тре дооообре переконатися, бо то можуть бути просто плітки....
Мата Харі
18.02.2008, 13:51
Ситуація - справжня. Так що ж все-таки ви по темі думаєте, чи всі тут такі "білі і пухнасті"? І ніхто ніколи коханій людині навіть пів-слова не збрехав? Все-все один одному розповідаєте, довіряєте? І ніколи в самих жодних сумнівів не виникало в щирості вашої половинки? А щодо ніка - захцянка в мене така.
Ситуація - справжня. Так що ж все-таки ви по темі думаєте, чи всі тут такі "білі і пухнасті"? І ніхто ніколи коханій людині навіть пів-слова не збрехав? Все-все один одному розповідаєте, довіряєте? І ніколи в самих жодних сумнівів не виникало в щирості вашої половинки? А щодо ніка - захцянка в мене така.
ніки не обговорюються....
просто ваша перша тема про обман "другою половинкою", а нік -- "фатальна жінка"....
у всіх є секрети......
інколи це може бути проблема по роботі, інколи -- здоров’я, інколи проста депресія.....
demetris
18.02.2008, 14:33
Так що ж все-таки ви по темі думаєте, чи всі тут такі "білі і пухнасті"?
Це ви точно підмітили ;)
І ніхто ніколи коханій людині навіть пів-слова не збрехав? Все-все один одному розповідаєте, довіряєте?
Чого ж не брехав? Брехав... але чють-чють :)
І ніколи в самих жодних сумнівів не виникало в щирості вашої половинки?
Вірите чині не виникало... Любов видать, справжня. А може ще мало пережили (хоча не дай такого комусь... як ми пережили).
Якщо вже аж так ввсе дволико - то це діагноз. А стосовно гри - то не любов грає, а ваш чоловік... з ним говоріть, розкажіть правду-матінку просто межиочі. То буде боляче, можна й померти... але якщо одужаєте - все буде гаразд.
Мата Харі
18.02.2008, 14:35
ніки не обговорюються....
просто ваша перша тема про обман "другою половинкою", а нік -- "фатальна жінка"....
у всіх є секрети......
інколи це може бути проблема по роботі, інколи -- здоров’я, інколи проста депресія.....
Якби те, що ви маєте на увазі під "секретом" ним було, я б це тут не обговорювала. Як вам сказати, є в цьому свій задум... І взагалі, невже тут в когось ще залишились якісь секрети? А то так почитаєш... Цікаві речі тут обговорюються..."не секретні"
Додано через 6 хвилин
Якщо вже аж так ввсе дволико - то це діагноз. А стосовно гри - то не любов грає, а ваш чоловік... з ним говоріть, розкажіть правду-матінку просто межиочі. То буде боляче, можна й померти... але якщо одужаєте - все буде гаразд.[/QUOTE]
На рахунок межи очі (а то може й нижче?) - цілком з вами згодна. Але одужувати не мені треба.
Чого ж не брехав? Брехав... але чють-чють
а чють-чуть не рахується ;) то по доброму.
не жонатий тому не знаю як то в шлюбі. а от дівчині бувало брехав щоб мати чистий спокій, бо я нічого "такого" не робив, а вона ревнива - пиляла. взагалі відбила охоту до стосунків.
Мата Харі
18.02.2008, 14:45
Щодо межи очі (а може і нижче) - цілком з вами згодна. А одужувати - то вже не мені треба. Сподіваюсь це не заразно :)
Мата харі, а що конкретно ви хочете?
Прост обговорити ситуацію?
Отримати пораду?
Що саме?
Мата Харі
18.02.2008, 14:53
Хіба має значення (я про брехню) одружені ви чи ні? Дівчині брешемо, дружині - ні? чи навпаки? Тут як кажуть "як постелиш, так будеш спати". Тобто в перспективі може бути дуже незручно. Або й болячче, якщо межи очі :). А щодо ревнощів... Я теж ревнива, але ж не до абсурду. Якщо дійсно ви богу душу не винні, і вам не все одно чим закінчаться ваші стосунки - кажіть правду. Розумний і небайдужий партнер це зрозуміє і оцінить.
demetris
18.02.2008, 14:55
А одужувати - то вже не мені треба. Сподіваюсь це не заразно Так у вас же любов? чи щось не второпав...
Бо якщо є стосунки - то воно впливає... то як в пісні (переклад з рос.)
"Сонце світит і росте трава,
Та тобі не потрідна вона,
Коли твоя дівчина слаба..."
Так що лікуватись (так псіхагагічна) тре двом, то як сім"ям алкозалежних.
Мата Харі
18.02.2008, 15:17
Так у вас же любов? чи щось не второпав...
Бо якщо є стосунки - то воно впливає... то як в пісні (переклад з рос.)
"Сонце світит і росте трава,
Та тобі не потрідна вона,
Коли твоя дівчина слаба..."
Так що лікуватись (так псіхагагічна) тре двом, то як сім"ям алкозалежних.
А що любов уже лікують? Чим, якщо не секрет? А я взагалі про лікування людей, які не можуть поставити крапку в одних любовних стосунках коли вже виникли інші (і ще питання, для чого виникли?). І про лікування людей, які думають одне, говорять інше, а роблять третє. В тому числі в стосунках з партнером (партнерами?)Тобто ми знаємо одну людину, а насправді в неї є інше обличчя, і яке ж із них справжнє?
Тобто ми знаємо одну людину, а насправді в неї є інше обличчя, і яке ж із них справжнє?
та обидва справжні.
залежить лише від ситуації.
Мата Харі
18.02.2008, 15:28
Не зовсім згідна з вами Текіла. А якщо справа іде про кардинально різні думки стосовно одного питання, але одному кажуть одне, а іншому інше? При чому без явної на те причини? Теж цілком реальна ситуація. Де правда?
А якщо справа іде про кардинально різні думки стосовно одного питання, але одному кажуть одне, а іншому інше?
це називається брехня)
та різні люди бувають. різні думки. поведінка, ситуації.
Саме тому я вас і запиталась, що конкретно ви хочете? що шукаєте?
Поради, підтримки?
Якихось відповідей?
Мата Харі
18.02.2008, 15:42
Конкретно:мені цікава сама ситуація. Причини, мотиви факти, історії з життя. Щось за надто часто таке мені останнім часом попадається. Розумієте, кожен думає "таке буває десь там з кимось, і взагалі це не правда. Зі мною такого не станеться". Але ж стається. з цілком конкретними, нормальними, ба навіть ніби закоханими парами. Пороблено їм, чи люди свідомо і з яких мотимів ідуть на таке? Просто я цього не розумію взагалі і в принципі. Але від того, що я цього не розумію, проблема не зникає. Тому хотілось би дізнатись, що про це думають інші.
Конкретно:мені цікава сама ситуація. Причини, мотиви факти,
а ви запитували про це свого мужчину?
Що ви думаєте про це?
Думаю, що пішла б від чоловіка який би вів проти мене брудну гру.
І точно не писала б про це на форумі.
Ваша мета в цьому дописі не зрозуміла, тому всі воліють лишатися "пухнастими", аніж "виносити на загальний суд родинні сподні". Та річ не в вдаваній пухнастості, там де це не стосується саме другої половини, можна різне вичитати, але наговорювати на чоловіка - остання справа.
Мата Харі
18.02.2008, 16:04
Пробувала, але нічого внятного і конкретного крім "я тебе кохаю" не почула. Кохання-коханням, але... якось некомфортно мені останнім часом. Здається, мені не довіряють... причому абсолютно пезпідставно. Поки пробую розібратись в собі. Далі буду розбиратись з ним. На цей раз конкретно
Додано через 16 хвилин
Думаю, що пішла б від чоловіка який би вів проти мене брудну гру.
І точно не писала б про це на форумі.
Ваша мета в цьому дописі не зрозуміла, тому всі воліють лишатися "пухнастими", аніж "виносити на загальний суд родинні сподні". Та річ не в вдаваній пухнастості, там де це не стосується саме другої половини, можна різне вичитати, але наговорювати на чоловіка - остання справа.
По перше, ніхто ні на кого пальцем не показує і ні накого не наговорює. Ми обговорюємо гіпотетичну ситуацію, яка нажаль має місце в реальному житті. І як ви вірно зазначили, тут і справді, можна вичитати різне стосовно другої половини, в тому числі і таке, що нікому-ніколи-ніні, і навіть самому собі ніяково признатись. Тому, за перепрошенням...
Leopolis
18.02.2008, 16:51
Ми обговорюємо гіпотетичну ситуацію, яка нажаль має місце в реальному житті. І як ви вірно зазначили, тут і справді, можна вичитати різне стосовно другої половини, в тому числі і таке, що нікому-ніколи-ніні, і навіть самому собі ніяково признатись.Дійсно, започаткована Вами тема має надто глибоке коріння, як і неоднозначність, не схожість у подружніх стосунках і різноманітність трактувань вирішення цих проблем. Дану ситуацію можна оцінити по різному, виходячи з: 1) певні відповідні зміни у життєвих критеріях відбулись у чоловікові; 2) або те ж саме (подібне) відбулось у жінки; 3) зміни відбулись вцілому у сімейних відносинах. І все це примножується на факт: взаємної довіри чи недовіри, щирості у відносинах, любові задля любові чи просто терпіння, підлої брехні з неусвідомленням того, що рано чи пізно все виявиться чи навпаки солодкої брехні - задля збереження цілістності сімейного вогнища, ради дітей (угод, контрактів, бізнесу тощо)... Часом, навіть, щоб дати відповідь на ту чи іншу ситуацію, дуже корисно просто себе поставити на місце своєї половини, подивитись на все, що відбувається її очима, її вчинками - може основна причина у вас?
demetris
18.02.2008, 17:02
Пороблено їм, чи люди свідомо і з яких мотимів ідуть на таке?
яке?
Ми обговорюємо гіпотетичну ситуацію, яка нажаль має місце в реальному житті.
А конкретно?
Звідси й усі непорозуміння давайте обговорити конкретну ситуацію, бо це все так "около".
Наприклад я кажу дружині, що то нічого страшного, коли вона 6 міс. після пологів не бажає інтиму... кажу "та нічого, я теж щось змучений..." ніби й брешу... але для чого. А кращому другу кажу: "холера ХОЧУ аж скрегочу..." Як ситуація? Так, вона із ряду "білі-пухнасті", але все оджно дружині б не сподобалось, що я з нею не відвертий, може була б права...
Інша ситуація (ваша):
нехай не пухнаста, але конкретна... пишіть.
п.с. може приклад не найкращий, але конкретний, та й говорю про нього я тільки тому, що вже "всьо в прошлом".
Мата Харі
18.02.2008, 18:15
Приємно бачити, що нарешті з"явились дописи не просто "а би було", а змістовні, з яких можна зрозуміти позицію людини.
Спробую додати конкретики цій "не пухнастій" ситуації. Отже...
Маємо нормальну (на перший погляд) сім"ю: він, вона, бажана маленька дитина, квартира, машина. Дружина в декреті, в чоловіка хороша робота. В сім"ї любов, злагода, достаток. Спільні інтереси, чудовий секс, великі плани на майбутнє і т. п. і т. д.. Тобто, все як не може бути краще. І раптом, дружина випадково дізнається, що не все її благовірний по відношенню до неї не "як бачить так співає", а скоріше співає щось зовсім не те (та ще й фальшивить). Вона пробує тихо мирно розібратись в ситуації, викликати чоловіка на відверту розмову (а може, ще не все так погано? бо ж любить і довіряє). У відповідь - слова кохання, запевнення у вірності "поки смерть не розлучить нас", щирості думок і намірів. Проте в неї достовірні докази далеко не на користь коханого. Глухий кут. Можна, звичайно, одним махом поставити всі крапки над "і" але... але... Ось так
Ситуація друга. Молоді люди зустрічаються, ще зі школи, можна сказати з дитинства. Любов, і все таке... Та дівчині скоро 20, і жиби люди не казали, що стане "старою дівкою", і взагалі мало-що, оперативно вагітніє від свого коханого. Щасливе весілля, народження любої донечки. Краса не земна. Повторюю: вони кохали один одного! Три роки мирно пролетіли... Жила та кобіта, як в бога за пазухою. Чоловік хороший симпатичний, ні в чому їй не відмовляв, усі захцянки за наявності немалих фінансових можливостей втілював у життя. Аж вийшла вона на роботу... І понеслась у всі тяжкі... Про що її благовірний, як водиться, взнав випадково, та щей не полінився докази дістати. Партію його дружина, як не дивно, обрала значно гіршу за вихідний варіант - одружений чоловік (!!!), з дитиною, "красотой не блещет", одружуватись з нею - то взагалі нема мови. Та й вона цього не хоче, бо ж і не любить. В обох сім"ях скандали, істерики, іде до розлучення.
І це лише дві історії. А таке враження, що ситуація подібна в кожній другій-третій парі. Це нормально, чи модно, чи то екстриму якогось хочеться, чи то я така правильна і відстала від життя?
Приємно бачити, що нарешті з"явились дописи не просто "а би було", а змістовні, з яких можна зрозуміти позицію людини.
Спробую додати конкретики цій "не пухнастій" ситуації. Отже...
Маємо нормальну (на перший погляд) сім"ю: він, вона, бажана маленька дитина, квартира, машина. Дружина в декреті, в чоловіка хороша робота. В сім"ї любов, злагода, достаток. Спільні інтереси, чудовий секс, великі плани на майбутнє і т. п. і т. д.. [...]
Ситуація друга. Молоді люди зустрічаються, ще зі школи, можна сказати з дитинства. Любов, і все таке... Та дівчині скоро 20, і жиби люди не казали, що стане "старою дівкою", і взагалі мало-що, оперативно вагітніє від свого коханого. [...]
І це лише дві історії. А таке враження, що ситуація подібна в кожній другій-третій парі. Це нормально, чи модно, чи то екстриму якогось хочеться, чи то я така правильна і відстала від життя?
Ви тутайво пишете, пишете ситуації наводите. Але в мене таке враження ви хочете охопити такий шмат, що й не під силу. Дані ситуації зовсім різні. Але сутність одна, зрада. Тут вже гілки про то є. Або ж пишіть власну історію, можливо хтось і порадить. Я в цих ситуаціях вбачаю тіко полігамність людей, ну що поробиш всі ми різні і такий клас, чи то тип людей існував, існує і буде існувати, ніц з тим не поробиш. Але як на мою думку то все зводиться до сумісності і до задоволення бажань. Щоб ті люди не розповідали, навіть що вони кахають зраджену людину, але все ж таки вона їх у якомусь плані не задовольняла, не відчувала чужих потреб. Для жінок це можуть бути "дрібниці" як на чоловічий розум, для чоловіків щось більш сутєве.
Як би в мене така ситуація у житті склалась, я б ніколи не довірила б це форуму. Найпростіше й найправильніше рішення - поговорити зі своїм коханням, бо це стосується тільки вас двох.
Маємо нормальну (на перший погляд) сім"ю....
ви теща чи свекруха?.....
Якби був жінкою, то би з таким чоловіком розвівся :)
люди, я вас прошу!!!
перестаньте тикати пальцем і казати : "ая-яй, як можна таке обговорювати на форумі"???
яке таке? в багатьох темах і від багатьох форумчан є багато дуже відвертих дописів про особисте
але тільки в цій темі я бачу такі докори
той хто докоряє, мав би це робити і в інших темах, імхо
п.с. але ці докори чимось пасують до теми своїм лицемірством ;)
на форумі навпаки простіше говорити про такі проблеми.
Краще вже на форумі. ніж або тримати в собі. або з подругами, які потім будуть косо дивитись на вас. вашого чоловіка і тикати пальцем та зловтішно посміхатись.
в багатьох темах і від багатьох форумчан є багато дуже відвертих дописів про особисте
ги....
даруйте, але ви не помітили ГОЛОВНОГО:
всі обговорення на форумі закінчуюсь тільки обговоренням.....
ну, може підтримкою.....
моральною....
майже ніхто не зуважив, як мене "крило" останні 2 місяці, крім кількох людей.... і що?.. на ніц.... я сам з себе поржав....
Додано через 3 хвилини
писи. я знаю, чого мене крило -- це все зима і відвідини сихова... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif
ги....
даруйте, але ви не помітили ГОЛОВНОГО:
всі обговорення на форумі закінчуюсь тільки обговоренням.....
ну, може підтримкою.....
моральною....
майже ніхто не зуважив, як мене "крило" останні 2 місяці, крім кількох людей.... і що?.. на ніц.... я сам з себе поржав....
Додано через 3 хвилини
писи. я знаю, чого мене крило -- це все зима і відвідини сихова... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif
зауважити одне, відреагувати інше...
я вам тоді хотіла в ПП розказати одну історію, але так і не наважилась
хоча як би кого не "крило" ясно, що то минеться в будь-якому випадку
бо завжди минається
п.с. рада що ви повернулися в доброму гуморі :)
зауважити одне, відреагувати інше...
я вам тоді хотіла в ПП розказати одну історію, але так і не наважилась
хоча як би кого не "крило" ясно, що то минеться в будь-якому випадку
бо завжди минається
п.с. рада що ви повернулися в доброму гуморі
звідки я знаю чи це добрий гумор?...
може це шизофрінія?..
психічноздоровим людям думки про смерть часто в голову приходять?....
це ви як фахівець скажіть.....
звідки я знаю чи це добрий гумор?...
може це шизофрінія?..
якби то була шизофренія, ви би не поставили таке питання
так що мусите мучитися далі ясністю думок :D
психічноздоровим людям думки про смерть часто в голову приходять?....
регулярно :)
це ви як фахівець скажіть.....
а відколи я фахівець з думок про смерть? :D
якби то була шизофренія, ви би не поставили таке питання
так що мусите мучитися далі ясністю думок :D
а буває шизофренія у шизофреніків?..
тобто шизофренік настільки шизофренік, що думає про смерть, бо гадає, що він не шизофренік?
регулярно :)
а відколи я фахівець з думок про смерть? :D
я думав: ви -- психолог.
хіба ні?.. http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/huh.gif
а буває шизофренія у шизофреніків?..
тобто шизофренік настільки шизофренік, що думає про смерть, бо гадає, що він не шизофренік?
кгм... Пупере, поки я розумію ваші дописи - ви не шизофренік
ну або шизофреніки ми обоє
щось одне з двох :D
я думав: ви -- психолог.
хіба ні?.. http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/huh.gif
та що ви, що ви! я юрист :)
а психологів маю багато знайомих. з тих що я знаю ні в кого нема нормального особистого життя, нормальної роботи
певно зле вчилися? :shutup:
згадалася одна жартівлива розмова про професію:
- ти юрист? а я думав, що ти вчителька. кажуть, найгірше спати з вчителькою. так от: добре, що ти не вчителька... :D
психологам важко -- постійно все аналізують.....
дружина мого хорошого товариша вчилася на психолога....
думаю: в них все буде класно....
найгірше спати з вчителькою
найгірше з мешканкою мінська http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif (це також з анекдоту).....
кгм... Пупере, поки я розумію ваші дописи - ви не шизофренік
ну або шизофреніки ми обоє
щось одне з двох
опа!...
це початок нової теми!....
про нормальність людей!....
зара започаткую.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/smiley.gif
найгірше з мешканкою мінська http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/grin.gif (це також з анекдоту).....
:D :D :D
Маруся-мама
19.02.2008, 02:41
Оригінальне питання було як вести подвійне життя? чи можливо таким жити?
Якщо чи можливо, то напевне, але не мені. Я занадто плоска - нароблю купу помилок так що все скрите стане явним.
Але, он колись давно по-радіо вишеньках (радіо люкс) чула історію, власне психолог повідав. Так он, тема передачі була - Хата не церква. І він розказав одну історію, де в сім*ї була злагода, мир, спокій. Ну просто чудно... Але прийшла старість і смерть. Так ось коли помирала дружина вона призналась свому чоловіку, що один з його синів є зовсім не його. Ця жінка свого часу жила подвійним життям і народила другу дитину від коханця, при тому залишаючись в першому шлюбі примірною жінкою.
Сложный это вопрос. Я, например, просто ни одного не знаю мужчину (из своих очень хороших знакомых, где именно они мои друзья, а не их жены, например, друзья детства или коллеги по работе), что б они хоть разочек не смотались "налево". Не совсем такая, но на 70% аналогичная ситуация и с очень хорошими и близкими подругами.... :)
Другое дело, что часто достаточно "одной таблетки", чтобы прекратить раз и навсегда, но хоть 1 раз пробуют многие...
А вот выходят из ситуации по-разному, насколько мозгов хватает...Только дурак разводится..
demetris
19.02.2008, 11:13
Я, например, просто ни одного не знаю мужчину (из своих очень хороших знакомых, где именно они мои друзья, а не их жены, например, друзья детства или коллеги по работе), что б они хоть разочек не смотались "налево". Не совсем такая, но на 70% аналогичная ситуация и с очень хорошими и близкими подругами....
ну у вас і компашка :)
Мата Харі
19.02.2008, 11:19
ви теща чи свекруха?.....
Якщо вже цікаво - потенційно я теща. Але і від свекрухи на разі не зарікаюсь.
на форумі навпаки простіше говорити про такі проблеми.
Краще вже на форумі. ніж або тримати в собі. або з подругами, які потім будуть косо дивитись на вас. вашого чоловіка і тикати пальцем та зловтішно посміхатись.
Згідна на всі 100. Тільки малень поправочка, бо здається я не дуже добре пояснила з початку - це не моя ситуація. У мене просто на фоні загального психозу людини, яка потрапила в цю ситуацію з"явились певні сумніви. А якщо "з ким поведешся того й наберешся"? Але, тьфу -тьфу, це я здається в параною вдарилась. Просто це близькі мені люди. І вони самі не розповідали мені цього. Я так би мовити випадковий свідок (а свідки , кажуть довго не живуть :)). Тобто, я обговорюю цей випадок виключно від свого імені.
хоть 1 раз пробуют многие...
А вот выходят из ситуации по-разному, насколько мозгов хватает...Только дурак разводится..
Вірите, і мені б багато чого хотілось попробувати один раз. Але, один раз мине, а тобі потім з цим жити і жити. І то ще добре, якщо тільки тобі. А як дивитись в очі людині яка поруч з тобою, яку ти КОХАЄШ, і чиїм коханням і довірою ти пожертвував заради хвилинного задоволення з цікавості? Для мене це було б занадто низько навіть по відношенню просто до себе.
І я не згідна, що тільки дурні розлучаються. В такиїх ситуаціях люди розлучаються тому, що мають певну гордість, певний рівень самоповаги, певний рівень порядності, який, не зважаючи навіть на кохання до партнера, не дозволяє їм залишатись з людиною, яка з усім цим не рахується.
Додано через 41 хвилину
Іще одна історія "на засипочку".
Помер порядний сім"янин. Усі статки за заповітом залишив своєму синові. Зрозуміло, що син (назвемо його Іванов Іван Іванович) не на другий день після похорону побіг оформляти папери. Минуло кілька місяців. Коли ж він прийшов до нотаріуса з наміром таки оформити спадщину, виявилось що все давним-давно переоформлено... на Іванова Івана Івановича. В ході розборок виявилось, що "порядний сім"янин" N-ну кількість років мав паралельну, що правда не офіційну сім"ю, і яка між іншим теж була щаслива тими стосунками, що в ній склались. І ні сном ні духо ні про що не здогадувалась. Татусик навіть синів примудрився однаково назвати, щоб раптом не поплутати. Питання на вирішення справи по успадкуванню передано до суду. А з "порядного сім"янина" вже нічого не спитаєш. І не розведешся з ним. Як то кажуть "після мене хоч потоп".
Розумієте, тут мова іде не просто про зраду, а зраду, яка триває протягом тривалого часу, інколи - все життя... І ні хто ні про що не здогадуєтья. Жодних негативних наслідків для стосунків в сім"Ї, чи стосунків з коханкою. Всі щасливі, нівкого не виникає навіть тіні підозріння, що вони втягнені у паскудну гру коханою людиною, яка відовідає взаємністтю на твої почутя...
Маячня якась виходить. Але вона існує, і здається досить непогано, навіть я б сказала успішно. Як таке може може бути? Чи це якийсь різновид психічного відхилення з загостренно-збочено розвиненою конспіративністтю?
levandivka
19.02.2008, 12:02
Є ТАКа штука - синдром півня. Не у всіх оно буває, не у всіх стає поперек шлюбу. Але ... трапляється.
Як з тим жити дружині?
Вибирати. Або Розрив, або терпіння за принципом "менше знаєш - краще спиш".
Є багато "хлопчиків", які побачивши іграшку (який саме предмет - не важливо), захоплюються. Бавляться, кидають, шукають новий об'єкт. Повторюю, мова не обов'язково про партнера у сексі.
Тому третє "або" для дружини - сподіватися, що нова "іграшка" буде з іншого розділу, припустімо, філателія...
Розумію, що планку "жертовного кохання і довіри" доветься опустити.
Але ТАКий вибір. Або\або...
Чи варто вивідувати ТАКу правду (зраджує, чи ні)?
-Не думаю. Напевне, дружина багато важить для чоловіка: хотів би втратити - пішов би сам.
Олена_ua
19.02.2008, 12:07
Ми обговорюємо гіпотетичну ситуацію, яка нажаль має місце в реальному житті.
Гіпотетично негідник може одружитись з хорошою дівчиною, завести сім’ю, але надалі залишитись негідником. Коли дівчина про це дізнається, вона сама повинна прийняти рішення: миритись чи ні, зможе вона це зтерпіти заради дітей і свого кохання (бо ж і в негідників іноді закохуються) чи все ж розлучитись із ним. Є і такі і сякі випадки, вибір робить кожен сам.
тобто шизофренік настільки шизофренік, що думає про смерть, бо гадає, що він не шизофренік?
Для чого думати про смерть, адже людська душа безсмертна. Краще подумати про своє місце у вічності.
найгірше з мешканкою мінська (це також з анекдоту)...
Не знаю цього анекдоту, але Мінськ вражає своєю чистотою(особливо у порівнянні зі Львовом), чудові люди, щирі. Запам’яталось як при переході вулиці на червоне світло(машин на горизонті не було) нас хотіли оштрафувати,ми ледве відкарахкались від молодих і симпатичних міліціянтів. Не те щоб штраф великий, просто не охота його платити.:beee:
Вірите, і мені б багато чого хотілось попробувати один раз. Але, один раз мине, а тобі потім з цим жити і жити. І то ще добре, якщо тільки тобі. А як дивитись в очі людині яка поруч з тобою, яку ти КОХАЄШ, і чиїм коханням і довірою ти пожертвував заради хвилинного задоволення з цікавості? Для мене це було б занадто низько навіть по відношенню просто до себе.
І я не згідна, що тільки дурні розлучаються. В такиїх ситуаціях люди розлучаються тому, що мають певну гордість, певний рівень самоповаги, певний рівень порядності, який, не зважаючи навіть на кохання до партнера, не дозволяє їм залишатись з людиною, яка з усім цим не рахується.
+10.
Якщо вже цікаво - потенційно я теща. Але і від свекрухи на разі не зарікаюсь.
я спитав по простій причині: ви написали "Маємо нормальну (на перший погляд) сім"ю".... не в "у нас є"... а як інфінітив -- невизначений час, тому й виникла така думка....
для олени_иа:
купляє чоловік корову на базарі....
дивиться: продається, файна і дуже дешево...
він питає у продавця: дає мало молока?
продавець: ні...
чоловік: багато їсть?...
продавець: ні...
чоловік: хвороблива?..
продавець: ні!..
чоловік: то чого так дешево?!!
продавець: вона з мінська....
подумав він подумав, най буде з мінська...
купив...
все добре: багато хорошого молока, чемна корова.....
прийшов час вести до бика....
завів, а вона -- ну ніяк!..
мучився він, мучився ветеринар...
покликав чоловік сусіда...
мучалися всі разом, а корова -- ну, ніяк!..
сусід: вона в тебе що, з МІНСЬКА?!!
чоловік: звідки ти знаєш?...
сусід: а в мене дружина з мінська!!!
хотів би втратити - пішов би сам.
Знаю ситуацію.. Гуляє, капець як гуляє. Жінку не кине, бо - її квартира, її авто, її батьки впливові люди.
Але і жінці це підходить, - бо зате вона одружена (має комплекси троха, бо страшенька та ще й несамовито криклива). Кожен визначає для себе сам, що йому підходить. Що тут порадиш?
Кожен визначає для себе сам, що йому підходить.
п’ять балів!
demetris
19.02.2008, 15:53
Що тут порадиш?
Як не знаю що порадити - то кажу добре поїсти і виспатися... помагає.
Liliyah Romanova
19.02.2008, 16:32
Як не знаю що порадити - то кажу добре поїсти і виспатися... помагає.
А дехто мені радить напитися, хоч знає, що не п'ю. :ninja:
:D:D:D
Маруся-мама
19.02.2008, 16:45
А дехто мені радить напитися, хоч знає, що не п'ю.
Добре напитись помагає аби тобі потім було дуже ДУУУУУУУУУЖЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ зле. А тобі того тре?
Добре напитись помагає аби тобі потім було дуже ДУУУУУУУУУЖЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕЕ зле.
Ну от инші проблеми в порівнянні з цим зле здаватимуться меншими)))
А дехто мені радить напитися, хоч знає, що не п'ю.
не напитися, а, скажімо, "на груть прінять".... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/smiley.gif
після якоїсь там літри пива -- всіх любиш....http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/angel.gif гмммм.... доти, доки на ногу ніхто не стане, або не скаже нічого.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/angry.gif
demetris
19.02.2008, 16:55
А дехто мені радить напитися, хоч знає, що не п'ю.
Та ні - того радити не треба... бо вона само першим до голови приходить. А як не прихлодить - значить не п"єш, то чого тоді й радити, нє?
Liliyah Romanova
19.02.2008, 16:57
не напитися, а, скажімо, "на груть прінять"....
Хі-хі-хі...
То так, аби ніхто не здогадався, хто саме мені то радить? ;) :D:D:D
бо вона само першим до голови приходить.
Нє, не приходить у мене таке ніколи.
Ну от инші проблеми в порівнянні з цим зле здаватимуться меншими)))
Як було мені якісь (ой, краще не казатиму, але маленька була), то вирішила спробувати. Не спрацьовує. У мене голова не вимикається. Відповідно стає вдвічі гірше, бо ще й соромно за себе, що ноги мене не слухаються. Зате вірші в такому стані пишуться як по маслі. :D:D:D
Маруся-мама
19.02.2008, 17:00
Ну от инші проблеми в порівнянні з цим зле здаватимуться меншими)))
ага... точно... коли ти лежиш а ліжко їде, а онто випите ні догори ні донизу не хоче рухатись, стане десь по-середині і стоїть... І світ тоді не милий.:scare:
Зате вірші в такому стані пишуться як по маслі.
Є ще привід))))
Liliyah Romanova
19.02.2008, 17:19
Є ще привід))))
Так і спитися можна. :D
Ні, я волію на тверезу голову, а не на важку.
А взагалі, то все не для мене. Он вже курити пробувала. І ніц з того не вийшло. Тільки заслабла. :D:D:D
А взагалі, то все не для мене. Он вже курити пробувала. І ніц з того не вийшло.
В мене та ж історія - ні тобі напитися, ні накуритися. Не йде. При чім у нас в родині всі такі жінки. можна родичів на забаві вичисляти))
Liliyah Romanova
19.02.2008, 17:25
В мене та ж історія - ні тобі напитися, ні накуритися. Не йде. При чім у нас в родині всі такі жінки. можна родичів на забаві вичисляти))
Мені колись гра на фортуп'яні помагала. Зараз, якщо щось, сідаю робити вправи з французької. Комусь розказати, зі стільця впаде. :D
І мій чоловік теж знає, що як мене розізлостити, то лиш позитив може бути, бо я тоді хату всю прибираю до блиску. І як вилижу все, то аж настрій хороший невідомо звідки з'являється. :D І як він мені десь скаже, що любить, коли я зла, то зразу починаю підозрювати, що знову насмітили, а я маю прибирати за ними.
Маруся-мама
19.02.2008, 17:29
Я бачу на одне око... але он прочитала щераз і цікаво мені стало.
Оці слова Та дівчині скоро 20, і жиби люди не казали, що стане "старою дівкою", і взагалі мало-що, оперативно вагітніє від свого коханого
Тобто вона його на собі вженила. Отже напрошується запитання а любов там була? Чи він одружився лише з обов*язку? Швидше всього лише з обов*язку, а коли нема любові то рідко коли порозуміються, хіба би жінка була така що хоч до рани прикладай.
Додано через 1 хвилину
Мені колись гра на фортуп'яні помагала. Зараз, якщо щось, сідаю робити вправи з французької. Комусь розказати, зі стільця впаде. :D
І мій чоловік теж знає, що як мене розізлостити, то лиш позитив може бути, бо я тоді хату всю прибираю до блиску. І як вилижу все, то аж настрій хороший невідомо звідки з'являється. :D І як він мені десь скаже, що любить, коли я зла, то зразу починаю підозрювати, що знову насмітили, а я маю прибирати за ними.
Ну і не "зволоч"? Онтак користати настроєм жінки аби засмітити хату :D:D:D
Я все-таки вернусь к вопросу об измене. Дело в том, что как раз порядочные чаще всего и загуливают катастрофически и с последствиеями. т.е. с уходом из семьи. Они или вообще никогда, или сразу в омут с головой. Порядочные мужчины с порядочными женщинами не загуливают, их с орбиты может сбить только такая прожженая и опытная шалава, что клейма ставить негде...
Разгулянные же не стремятся уйти от семьи, как ни странно... Хотя кому они сами нужны-то?
Так что может это и дико звучит. но один раз и порядочному мужчине загулять полезно, что б переболеть, как ветрянкой, и понять, что от добра добра не ищут...А жене нужно попилить и простить великодушно, а не дарить своего мужа искательнице приключений на свою задницу...
Liliyah Romanova
20.02.2008, 01:54
Часом читаю свої давні дописи на форумі і враження, ніби то не я писала...
Квіточка
20.02.2008, 14:20
А я часто шкодую, що одружилася( аж самій зізнатися в цьому страшно), хоча в шлюбі я 1,5 року і дитина мала. Чомусь після якоїсь суперечки, неправильного слова, погляду, я розумію.... що це не моя людина. Оце от відчуття мене переслідує, я розумію, що то не то шо я хотіла, то не моє життя, я не так хочу прожити його. Ви кажете треба дивитися в одному напрямку, а мені здається ми розвернуті спинами один до одного. Я дивлюся на батьків чоловіка (а він характер має як його тато) і розумію, що не таку старість я хочу. В них і досі немає розуміння, тато і досі завжди незадоволений мамою (не так готує, не так прасує, не так складає). Хоча мама його мені каже, що в неї хороший чоловік, шо я ще не бачила поганих. А чому я маю бачити поганих, я хочу шоб біля мене був НАЙКРАЩИЙ. Після свого одруження я співчуваю людям, які одружуються. Хоча щасливі є, відсотків 30%. А решта??????? Мій чоловік би не повірив шо я таке пишу. Він мене обожнює(як вміє), я теж деколи його люблю. А от всередиті....... дитина підросте, то знайду іншого, такого як я хочу.
Liliyah Romanova
20.02.2008, 15:04
Я дивлюся на батьків чоловіка (а він характер має як його тато) і розумію, що не таку старість я хочу.
Страшні слова. Враження, ніби то мій допис.
Я колись думала, що одружуєшся з коханою людиною. Чим більше років минає, тим більше усвідомлюю, що одружуєшся з батьками. І дивитися до заміжжя треба на те, чи татів, чи мамин характер в людини, і чи хочеш із тією людиною прожити старість, чи думка про старість із цією людиною викликає безмежний внутрішній жах.
Не знаю, а тільки незабаром одружуюсь ...але ...навіть не уявляю, як я жила без свого коханого.
Він трохи протилежний мені за характером --я запальна, а він --спокійний. Але це лише доповнює нас.
Коли він їздив в Одесу на 1 день, то я мало не здуріла ( я не могла поїхати, бо мала проблему з ногою)...Вночі він мені писав смс з кожного міста, дзвонив кожну годину ...а назад так гнав ( я через то сварюсь), що буквально прилетів додому ( на спідометрі було поза 200, як мені потім його друг сказав).
Кожної ночі він цілує мене надобраніч, кожного ранку --теж.
Колись він мені сказав, що покохав мене з часом, тоді я нервувалась через те ..а тепер знаю, що там навіть краще, що це кохання усвідомлене. Йому важко було прийняти деякі мої пріорітети...Не міг зрозуміти, як можна стільки їздити ...бо ніде не був до того ( зі мною вперше поїхав в Краків, на море)...а тепер ми відкриваємо все нове разом.
І я думаю, шо навіть, коли період повної закоханості пройде, то залишиться розуміння, терпіння, повага ....але я сподіваюсь, що кохання залишиться назавжди .
Chortenia
20.02.2008, 15:20
Страшні слова. Враження, ніби то мій допис.
Я колись думала, що одружуєшся з коханою людиною. Чим більше років минає, тим більше усвідомлюю, що одружуєшся з батьками. І дивитися до заміжжя треба на те, чи татів, чи мамин характер в людини, і чи хочеш із тією людиною прожити старість, чи думка про старість із цією людиною викликає безмежний внутрішній жах.
Мій чоловік казав, що завжди, коли вибираєш дружину, тре дивитися на тещу. :)
yulichka
20.02.2008, 15:29
Кожної ночі він цілує мене надобраніч, кожного ранку --теж.
В нас так само. :) :) :) :) :) :)
[/quote] Колись він мені сказав, що покохав мене з часом, тоді я нервувалась через те ..а тепер знаю, що там навіть краще, що це кохання усвідомлене. [/quote]
А в нашій ситуації я таке казала, що полюбила з часом. Але за тим, що я вийшла заміж саме за нього ніколи не жалкувала і сподіваюсь, що не буду.... Мій чоловік дуже файнюній, любить мене (то точно, бо терпить мене вредоту таку..... :) розуміє, підтримує, нічого мені не шкодує) Тьху-тьху, щоб не зглазити..... Ми вже разом 2,5 роки, правда дітей ще не маємо.
Liliyah Romanova
20.02.2008, 16:17
Мій чоловік казав, що завжди, коли вибираєш дружину, тре дивитися на тещу.
Чим довше дивлюся на свекра... :shutup:
Маруся-мама
20.02.2008, 16:19
Часом читаю свої давні дописи на форумі і враження, ніби то не я писала...
Підмінили :D
А що до того що ми живемо з чужою людиною то це цілковита правда. Ми закохуємось в чужу людину, потім входимо в шлюб з чужою людиною, потім починаємо жити з чужою людиною. Людина виховувалась в зовсім іншій сім*ї де панували зовсім інші цінності і поведінка, але ми в цю людину закохались і вирішили з*єднати своє життя з ними.
Я тепер після 9 років подружнього життя можу сказати що треба одружуватись не з причин що притискає вік, чи дітей конче хочеться а з позиції а чи готова Я сприймати вибрики іншої людити. (Am I going to take the other person's crap?)
Я з чоловіком далеко не примірна сім*я але він сприймає мої вибрики, я його. Часами є дні коли ми просто не хочемо бачити один одного - тоді розходимось по-роботах або в різні кімнати, а часами є дні коли ми просто закутаємось в одну ковдру і будемо дивитись сентиментальний фільм і разом над ним плакати.
А він і сьогодні часами мені просто чужа людина. Але живемо і діток купу наробили а думки всеодно в голову лізуть :D:D:D
Додано через 1 хвилину
Чим довше дивлюся на свекра... :shutup:
Доречі, в мене свекор був дуже добра людина, Царство йому небесне.
А он свекруха.... чистий муж :D:D:D:D
Квіточка
20.02.2008, 16:25
Вночі він мені писав смс з кожного міста, дзвонив кожну годину ...
До одруження і мій завалював мене смсками, а слова..... Боже, які слова в них писав. Та він жити без мене не міг( та й зараз не може), так мене вже мучив, мусила всюди бути з ним, бо без мене йому нічого не хотілося. В гості сам не ходив, спати сам не хотів, а цілувалися в машині до ранку..... а зараз.... тільки без мене з друзями б десь чкурнути, приходить, ТВ включив і дрихне:( ( а колись ночі для любувань було мало), а слова.... змінилися.... ЛЮБЛЮ каже, але по-іншому...... без запалу. Недавно його вигнала:beee: , то через пару днів почула ті слова, якими спокусив мене на одруження:radist: . Певно то на відстані розумієш, яка то цінність сімя. Вже так він нам жалівся:( (після ночі проведеної з друзями на пиві), жити каже без нас не може, обожнює нас, а які вже ми в нього хороші.... Певно буду такий метод частіше використовувати.:)
Додано через 8 хвилин
Кожної ночі він цілує мене надобраніч, кожного ранку --теж.
Та і мій так робить, навіть вночі каже як любить, якось ніжно називає(приємно:radist: ), але того мало. Навіть незнаю як пояснити, ніби все добре, але чогось бракує:( .
Liliyah Romanova
20.02.2008, 16:58
Підмінили
Угу, тіко не мене... ;)
Додано через 2 хвилини
Навіть незнаю як пояснити, ніби все добре, але чогось бракує .
Спробуйте розібратися, що не так. Якщо не розберетеся, буде важко. Пошукайте причину і в собі, і в ньому. Причина завжди в обох, а не в комусь одному. :) А тоді порозмовляйте щиро і все поясніть. Розмова завжди допомагає. :)
Chortenia
20.02.2008, 17:03
Чим довше дивлюся на свекра... :shutup:
У мене свекр і свекруха дуууже хороші (терплять нас вдома вже майже рік, поки в нас ремонт іде), але я б не хотіла, щоб мій чоловік був 100% на них схожий, ну так воно і є, але часом помічаю, як щось проскакує - то від мами, то від тата, а то від сестри, але багато чого від його швагра. Сестра на 10 років старша, з чоловіком своїм зустрічалась з 9 класу, от швагро і був для малого авторитетом десь років з 9. От там вже стільки проскакує, що мамадарагая. . Хоча може нам і легше, бо як почали зустрічатися, йому було 19, мені 20, і спільне життя почалося в нас десь з того віку +-рік, атк що багато в чому "виховувались" разом.
А з іншого боку - скажімо, моя мама - дуже розумна, красива, хороша, мудра жінка. Але часом аж надто категорична(хоча в моє особисте життя ніколи не лізла), і як подумаю, що я в тому плані можу бути 100% на неї схожа, аж мурашки по спині, так що часом нікуди від того не дінешся.
Так що я чоловікові кажу - бачили очі, що купували.....
Додано через 1 хвилину
Додано через 8 хвилин
Та і мій так робить, навіть вночі каже як любить, якось ніжно називає(приємно:radist: ), але того мало. Навіть незнаю як пояснити, ніби все добре, але чогось бракує:( .
Ага, це як в Цоя "Все на месте, да что то не так"
Маруся-мама
20.02.2008, 17:10
Спробуйте розібратися, що не так. Якщо не розберетеся, буде важко. Пошукайте причину і в собі, і в ньому. Причина завжди в обох, а не в комусь одному. :) А тоді порозмовляйте щиро і все поясніть. Розмова завжди допомагає. :)
А може то просто шукають меду не там де тра?
Просто з одруженням відносини переходять в іншу фазу. Може просто треба перекваліфікуватись в іншу фазу і вже там старатись шукати спонтанності і романтики. Впевнена що знайдеться... часами за буднями не зауважуємо дрібниць. Жінка сама собі може подружжя або направити або розвалити, при бажанні іншої сторони. Мужчини ліниві, їм дай можливісь і пустять все на самотьок а там дивись і любов пропала і життя прожите дармо. Їх часами треба бити мокрою стиркою по-писку, так аби притомніли.
Liliyah Romanova
20.02.2008, 17:20
Просто з одруженням відносини переходять в іншу фазу. Може просто треба перекваліфікуватись в іншу фазу і вже там старатись шукати спонтанності і романтики. Впевнена що знайдеться...
До речі, ти маєш рацію. В мене одна подруга ту саму проблему мала. Але з чоловіком про те не говорила, а лише з коліжанками. Якось спитали її, чого чоловіка не спитає. Вона жалілася, що от, поки не одружилися, то і в парк разом, і в кіно, і до друзів у гості. І з друзяками на пиві, а не з нею та донечкою вдома. Довго так тягнулося. Спитала його нарешті, то аж просіяла вся. Він їй відповів, що тоді в нього у голові вітер був, то й можна було собі так гуляти. А тепер вона і дитинка - центр його життя, то він мусить про них дбати, гроші заробляти. А з друзями на пиво справа теж важлива, бо вони його друзі. Проте з нею він думками постійно, бо вона - частинка його самого. І де би він не був, він завжди її. :)
Додано через 39 секунд
Їх часами треба бити мокрою стиркою по-писку, так аби притомніли.
:D:D:D
І що, пробувала коли-небудь, чи так, аби сказати? ;) :p
Маруся-мама
20.02.2008, 17:41
І що, пробувала коли-небудь, чи так, аби сказати? ;) :p
Я капцем запустила одного разу в голову, і ... ПОПАЛА!!! :D:D:D:D
А стиркою ще не було нагоди але як доведе, то ней тримається.
Liliyah Romanova
20.02.2008, 17:44
Я капцем запустила одного разу в голову, і ... ПОПАЛА!!!
Ого, ну в тебе "глаз-алмаз". Я ще ні разу.
:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D
Маруся-мама
20.02.2008, 17:45
Ого, ну в тебе "глаз-алмаз". Я ще ні разу.
Я сама не сподівалась... Він сидів дивився телевізор і щось дуже бурчав, я казала аби був тихо бо дістане капцем в голову, він не повірив... ну то дістав :D:D:D
Liliyah Romanova
20.02.2008, 17:50
ну то дістав
І здачі не дав? :eek: :eek: :eek:
Маруся-мама
20.02.2008, 18:09
І здачі не дав?
Не встиг - я сховалась. :D:D:D:D І йому було шкода лишити телевізор, як не як хокей важливіше а ніж бігати за жінкою по-хаті з капцем :D:D:D:D:D:D
Chortenia
20.02.2008, 18:13
Я сама не сподівалась... Він сидів дивився телевізор і щось дуже бурчав, я казала аби був тихо бо дістане капцем в голову, він не повірив... ну то дістав :D:D:D
Я от чомусь, коли капцями кидаюсь - ніколи не попадаю :(
Liliyah Romanova
20.02.2008, 18:13
Не встиг - я сховалась. І йому було шкода лишити телевізор, як не як хокей важливіше а ніж бігати за жінкою по-хаті з капцем
А де таких продають? Чи ти на сейлі дістала? ;)
:D:D:D
Маруся-мама
20.02.2008, 18:50
А де таких продають? Чи ти на сейлі дістала?
Точно на сейлі, бо ніхто не хотів брати, знаш як то "нашу доню всі хочуть тіко ніхто не бере". Він вже був старий хлоп і ніц йому не світило в тім життю, а Маруська взяла і капцем в голову запустила :D
Ну з ким би він ше таке мав?
Додано через 3 хвилини
Я от чомусь, коли капцями кидаюсь - ніколи не попадаю
Бо ви ся не виховували в радзєцкім суспільстві. Нас в училищі з пар забирали в воєнну частину на Лисенка аби поштріляти. Я правда так і не навчилась але часами капцем вцілюю. :D:D:D:D
До одруження і мій завалював мене смсками, а слова..... Боже, які слова в них писав. Та він жити без мене не міг( та й зараз не може), так мене вже мучив, мусила всюди бути з ним, бо без мене йому нічого не хотілося. В гості сам не ходив, спати сам не хотів, а цілувалися в машині до ранку..... а зараз.... тільки без мене з друзями б десь чкурнути, приходить, ТВ включив і дрихне ( а колись ночі для любувань було мало), а слова.... змінилися.... ЛЮБЛЮ каже, але по-іншому...... без запалу
Та я б не сказала, в мене навпаки було. Коли зустрічались тільки( не жили ще разом), то я його питала, на якому я в нього місці ( знаю -знаю, по дурному то було)...то він чесно відповів, що поки що на 3 . Попереду були вірні друзі і робота. А зараз відповідає без вагань, що на першому.
В нас все змінилось , коли ми почали жити разом. І слова стали тепліші..і заклики друзів на пиво його не цікавлять. Але я така, що кажу --ти запроси друзів до нас, я щось легеньке зготую , подивитесь футбол... То найближчі друга ( 2) в нас було, а іншим нема потреби --то мій Тарас так сказав сам.
А я десь йдемо гуляти, то разом. І в сауну , і в поїздку....
От тому я і за "громадянського шлюбу", щоб пожити, подивитись. Ми дійсно звикли жити думками один одного. Я допомагаю йому, він --мені.
А от недавно зрозуміла ще раз, що він --саме моя людина, коли дивлячись фільм про танці випалив :" Коханятко, а може давай відкриємо школу танців для тебе?Ти ж тоді будеш ще більш щаслива!"
До нього в мене був хлопець, з яким я зустрічалась майже 2 роки. Навіть хотіла одружуватись ( в 18 років!). Мала, дурна була. То той хлопець мені все забороняв --з друзями не дружи, танцями не займайся, 2 унверситети -то забагато. А коли мені випав шанс повчитись в Швейцарії сказав зразу :" або я, або наука"....Думаю, не важко здогадатись, що я вибрала ....І дуже рада цьому....бо лише зараз насправді зрозуміла, що таке одночасно кохати і бути коханою...
П.С. Сорі, що стільки накатала ....Просто вилилося ....
Я от чомусь, коли капцями кидаюсь - ніколи не попадаю
по-перше, у вас нема певно досвіду, по-друге, є капці з оптичним прицілом... спробуйте...
Koza-Dereza
21.02.2008, 00:58
Я вам чесно скажу що я б на повному серьйозi в чоловiка нiчим би не кидала, бо вiн такий що може дати здачi. А якщо вiн дасть здачi то буде "казочцi кiнець..." Я його попередила, вдариш раз - другого не буде.
Додано через 1 хвилину
Точно на сейлі, бо ніхто не хотів брати, знаш як то "нашу доню всі хочуть тіко ніхто не бере". Він вже був старий хлоп і ніц йому не світило в тім життю, а Маруська взяла і капцем в голову запустила
Ну з ким би він ше таке мав?
:D:D:D:D:D:D:D:D:D
Такi хлопи хтiли ми на цале село, а я сi вiддала за вола невмиваного! Ти шо хлоп!?!? Подивись на себе в люстру ТИ КУРДУПЛЮ!!!!
Chortenia
21.02.2008, 09:41
Бо ви ся не виховували в радзєцкім суспільстві. Нас в училищі з пар забирали в воєнну частину на Лисенка аби поштріляти. Я правда так і не навчилась але часами капцем вцілюю.
Та ні, трохи виховувалась (типу навіть жовтенятком була :-), і тато військовий, але як то кажуть меткій глаз, косиє рукі
Додано через 48 секунд
по-перше, у вас нема певно досвіду, по-друге, є капці з оптичним прицілом... спробуйте...
Та так. ніби трохи є. Та і брат був - було з ким покидатися капцями, але то відать не судьба. :(
Квіточка
21.02.2008, 14:24
А ми недавно дурачилися подушками. Так от коли всі подушки були в "мужа" а була якраз моя черга кидати я недовго думаючи взяла його тапок і запустила:radist: ...... попала:o ....... куди б ви подумали.... (мужчини вже напевно здогадалися):) :) . Бідний мій чоловік:( :(.... дві години не хотів нікого бачити, трохи відійшов, то я кажу може хоч чаю зробити, принесла... а він спить:) . Ніц йому вже не треба було.. Отак от, а він все мене страшить шо на груші(така шо є в Місті в Міленіумі) рекорди ставить.. Як бачите ми теж шось вміємо, головне добре прицілитися:) ...
nirvanka
21.02.2008, 15:22
Я б не кидала в чоловіка капцями.. Зимно вдома босій.. Та і поки що не було за що.. Всі конфлікти-проблеми-незадоволення ми спокійно обговорюємо, щоб не було нічого "недоговореного"..
Щодо того, що чоловік - чужий. В мене час від часу такі думки були на початку, як тільки ми почали жити разом.. Бо було багато розбіжностей у стилі життя, у звичках.. Було страшно, що все це не пройде.. Але не було чогось такого, що мене категорично не влаштовувало, тому було бажання, сили і терпіння "притертись" до його звичок і трішки змінити його, щоб було так, як мені зручно :shy: Відповідно і самій прийшлось піти на компроміси в деяких моментах, але то теж не було нічого категоричного, тому все якось владналось :)
Маруся-мама
21.02.2008, 16:18
... було бажання, сили і терпіння "притертись" до його звичок і трішки змінити його, щоб було так, як мені зручно
Все правильно. Найголовніше що було бажання. Коли є бажання з обох сторін, ти мені трошки я тобі... тоді зовсім інша розмова.
А капці то так - забава. Я ж бо його попередила, не буш тихо получиш... Сам напросився :cowboy:
Квіточка
22.02.2008, 12:45
[quote=Квіточка;248180]Допис Квіточка не сподобався: guculyanka (Вчора):(
Може якось прокоментуєте!:o
Samojlovu4
22.02.2008, 13:43
Дозаміжні дівчата дорогенькі, у вас у всіх рожеві окуляри, і це цілком природньо і зрозуміло... Але жити разом і жити жонатими різниця таки є...
Казала мені одна подружка: "Да ну перестань, ну что ты такое говоришь?! Чушь!!! Мы 2 года вместе живем, ну что может измениться со штампом в паспорте?!" А тепер "Блин, а тогда ты был таки прав!"
Неохота мені тут розписуватись... для чоловіка, хоче він того чи ні, на рівні підсвідомості просто "Ну от, рубікон перейдено, справу зроблено, можна і пригальмувати в багатьох питаннях"... В той час як жінка далі продовжує витати в хмарах і якраз тепер починає будувати спільне життя... Спільне життя до женячки - то квітково-шоколадний період, який як правило після одруження з часом закінчується... Далі підуть розборки хто краще виконує обов"язки чоловіка-дружини, далі підуть діти і т.д. і т.п... Ну але про це можна цілу десиртацію писати...
Яскраве підтвердження: почитайте дописи дружин зі стажем, як то Маруся-мама, Коза-Дереза, лулу, навіть та сама Ліля... і не лише на цій гілці. От де сквозить правда життя! І тому Квіточка все вірно пише...
До одруження і мій завалював мене смсками, а слова..... Боже, які слова в них писав. Та він жити без мене не міг( та й зараз не може), так мене вже мучив, мусила всюди бути з ним, бо без мене йому нічого не хотілося. В гості сам не ходив, спати сам не хотів, а цілувалися в машині до ранку..... а зараз.... тільки без мене з друзями б десь чкурнути, приходить, ТВ включив і дрихне ( а колись ночі для любувань було мало), а слова.... змінилися.... ЛЮБЛЮ каже, але по-іншому...... без запалу
І просто розумніше, на мою думку, бути до того готовим, щоб потім не було дуже боляче скидати рожеві окуляри...:)
Ну і крім того, viltis, не мені ж вам говорити:
__________________
завжди пам"ятай:"ВСЕ ТАК НЕ БУДЕ" ;)
Liliyah Romanova
23.02.2008, 03:16
для чоловіка, хоче він того чи ні, на рівні підсвідомості просто "Ну от, рубікон перейдено, справу зроблено, можна і пригальмувати в багатьох питаннях"... В той час як жінка далі продовжує витати в хмарах і якраз тепер починає будувати спільне життя...
Як на мене цілком природньо. Колись зі шваґром своїм говорила півночі. Про любов. Мені було 16 або 17. Крильця, окуляри рожеві. Він уже був багато років одружений, мав сина. І говорив мені тоді, що любов потрібна лише для того, аби одружитися, а далі вже й де рутина життя і обов'язки. Просто відтоді ти несеш за когось повну відповідальність. Я ніяк не могла його тоді зрозуміти. А після того, як вийшла заміж зрозуміла, що він багато в чому мав рацію, але я то побачила і назвала по-іншому. Любов не пропадає, вона просто змінюється. Змінюємося ми, і вона разом з нами. І не може бути любов такою рожевою усе життя, бо якщо їсти забагато солодкого, то знудить. :) І не треба плакати, що квіточок та метеликів вже менше, треба зуміти побачити, що любов переходить на інші рівні, що вона стає дорослою, як і ви самі. :)
Яскраве підтвердження: почитайте дописи дружин зі стажем, як то Маруся-мама, Коза-Дереза, лулу, навіть та сама Ліля...
Дякую. :shy: От де сквозить правда життя!
Продуває, нє? ;)
Самойлович ...Дякую..Ви дійсно багато в чому праві, я знаю, що все так не буде ---але це ж не означає, що не буде ще краще?:)))
Насправді, я свідома того, що квіти - цукерки-шампани ....Та їх і не було так щоб аж занадто...Солодке коханий завжди просто так купує...алкоголь ми не п"ємо...Хіба коханий пиво раз на пару місяців, а я можу собі Бейліз в яийсь дуже особливий день ... :))) От так от...Але дякую ще раз за поради ...думаю, що завдяки мудрим форуму цього все буде супер:)
Panadolka
23.02.2008, 12:26
Я коли збиралася заміж, мені сестра старша говорила "Дурненька погуляй ще, навіщо воно тобі так швидко?". А я собі думаю "Якась дурна!Тут кохана людина, така романтика, разом в ліжку просинатися, сніданки йому готувати, вечерю, сорочки йому прасувати. А головне завжди разом!". А зараз собі думаю "Що сорочки собі сам попрасувати не може, чи їсти собі не візьме сам?Яку я романтику в тому колись бачила?"
Так воно і є! до одруження зовсім все по-іншому!Інші слова, інше відношення, пів ночі не спали, говорили про все що тільки можна було!А зараз? Повернулмся один до одного дупами (сорі), і храпимо!
Ні я не шкодую! Мені дуже добре! Але це зовсім по-іншому, ніж було тоді!
Дійсно, все міняється (А ДОКИ САМ НЕ СПРОБУЄШ - НЕ ПОВІРИШ!!!).
Одружені дівчата мені казали: "Мужики всі однаковісінькі", а я собі сижу і тихенько тішуся "Дурні ви, мій не такий! Мій інакши!". Ага!!!Точно такий самий як і всі!Дійсно - рожеві окуляри!
і я живу з чужою людиною...
просто не розумію чому...
кажуть: шлюб -- це велика відповідальність.....
вірю...
знаю....
на власній шкурі це відчув....
може хтось пояснить мені: якого фіга разом зі мною та дружиною живе тещо?!!
Коли люди стають чужими - то від того, що він не її а вона- не його. все просто. Коли людина "не твоя" не хочеться старатися, не хочеться зі шкіри лізти... Нічого не хочеться.. Ось тоді й все трапляється наступним чином...
страшно чути про тапки на N-ному році життя в подружжі...
якщо в нас почнеться період з тапками то вже певне буде кінець будь-яких стосунків.... За ці 4 роки ми ще й не встигли посваритися всерйоз.
Я б не кидала в чоловіка капцями.. Зимно вдома босій..
ой-ой-ой....
Додано через 2 хвилини
може хтось пояснить мені: якого фіга разом зі мною та дружиною живе тещо?!!
__________________
для рівноваги....
А я часто шкодую, що одружилася( аж самій зізнатися в цьому страшно), хоча в шлюбі я 1,5 року і дитина мала. Чомусь після якоїсь суперечки, неправильного слова, погляду, я розумію.... що це не моя людина. Оце от відчуття мене переслідує, я розумію, що то не то шо я хотіла, то не моє життя, я не так хочу прожити його...
Він мене обожнює(як вміє), я теж деколи його люблю. А от всередиті....... дитина підросте, то знайду іншого, такого як я хочу.
А цього Ви не хотіли?
А де гарантія, що за якихось рік-два не виявиться, що і той другий, якого Ви хочете, теж дивиться у протилежний бік?
Додано через 23 хвилини
Чим довше дивлюся на свекра... :shutup:
А, може, ваш у діда вдався, чи у прадіда.
Не конче ж у свекра.
Додано через 37 хвилин
може хтось пояснить мені: якого фіга разом зі мною та дружиною живе тещо?!!