Показати повну версію : Я живу з чужою людиною або як уникнути помилок
Квіточка
28.02.2008, 18:46
Думаю, в хлопаки знайшлися б на свій захист такі ж вбивчі аргументи...
Ямно він би саказав що любить мене і всю мою родину.... Просто сміється так.... так, що смішно тільки йому
Liliyah Romanova
28.02.2008, 18:52
але ЙОГО, Квіточко, ви не зміните
О власне. Жінка, якщо чоловіка міняє, то тільки на гірше. :D:D:D
Лілю, але на то може піти все життя, чи вартує його потратити на ТО .
Ну, це вже лише вам знати, тут НІХТО не має права радити.
Але якщо обіцяли, що "не залишу тебе аж до смерті", то виходить, що може піти і все життя, яким би довгим чи коротким воно не було.
Ви інше спробуйте уявити. Якби він завтра потрапив в аварію і більше не повернувся додому, що би відчували?
Боронь Боже, як то кажуть,він би мене зїв. Його родину чіпати ніхто немає права.
Так нащо родину чіпати. Щодо родини простіше. Ми з чоловіком теж таке часом мали. Всі мають. Завжди помагають слова "я твоїх батьків поважаю, бо вони народили тебе і виховали, якими би вони не були... так само прошу шанувати моїх, бо вони мене для тебе ростили і тобі віддали..."
мама спокійно каже " Не чіпай його, воно дурне?" Змучилася вона йому пояснювати .
З мами приклад не беріть в жодному разі.
Додано через 2 хвилини
Ви просто приймаєте її такою як вона є.
Так і є. :)
Я вже писала, що спершу треба навчитися недоліки, а позитиви любити нескладно.
Додано через 3 хвилини
Точно. Уявіть, що ви її не читали
Не можу. :D:D:D
То вже професійне збочення, мабуТь. ;)
Доведеться, або оминути, або чекати, що ви таки своїми словами напишете. :)
guculyanka
29.02.2008, 13:58
Може, спробуйте поставити його на своє місце, тобто показати, що він відчуватиме, якщо те саме ви говоритимете про нього і про те, що йому близьке і рідне
Нєєє, так не варто.
Краще говорити про свої почуття:
"любий, мені боляче це чути..."; "любий, я так переживала де ти так довго був, серце калатає..."; "любий, подаруй мені квіти..." (або самій собі купити, йому стане соромно); зібратися і запропонувати кудись піти втрьох з дитиною, погуляти... :) ...
Таким чином, ви ненав*язливо говорите проблему, але не звинувачуєте, і не нариваєтесь на сварку, нові образи.
Хіба так має чоловік говорити до дружини????
Співчуваю Вам! Тримайтеся.
Він надивився такого архаїчного ставлення до дружини видно в себе в сім"ї. А ще має купу комплексів, і самостверджується через приниження Вас. І змінити це вже навряд чи можна. Я знаю сім"ю де теж таке ставлення додружини. але вона працює. має захист в особі впливового брата. ТОбто, чоловіка є чим стримати.. А якби не було, то й не знати чи прожили б разом 20 років. чи не приклався б він фізично до її виховання.. А так - живуть, хоч і сваряться, знайомі знають, що він придурок, а її поважають.
Але тут опорою в жінки є її брат. а має ж бути чоловік! отож якщо у вас немає крім батьків опори, то буде важко:(
Співчуваю Вам! Тримайтеся.
Він надивився такого архаїчного ставлення до дружини видно в себе в сім"ї. А ще має купу комплексів, і самостверджується через приниження Вас. І змінити це вже навряд чи можна. Я знаю сім"ю де теж таке ставлення додружини. але вона працює. має захист в особі впливового брата. ТОбто, чоловіка є чим стримати.. А якби не було, то й не знати чи прожили б разом 20 років. чи не приклався б він фізично до її виховання.. А так - живуть, хоч і сваряться, знайомі знають, що він придурок, а її поважають
дл чого тоді такий чоловік від якого треба захисту????
та чоловік перший мав би жінку захищати, а тут треба захищати від нього
це було би смішно, якби сумно не було
не уявляю як так можна жити і думати : "добре що є брат який захищає"
добре коли від чоловіка не треба захищати, інакше не треба з ним жити
інакше не треба з ним жити
Крім власного бажання в людей бувають інші мотиви.
Комусь важко переступити через церковний шлюб, комусь лячно лишити дітей без батька, хтось не може жити без тої людини і вічно сподівається, що вона виправиться...
Маруся-мама
29.02.2008, 16:57
А так - живуть, хоч і сваряться, знайомі знають, що він придурок, а її поважають.
Поважають, що терпить такого хлопа? Чи просто жаліють? Ліжко своє коже стелить сам.
Додано через 5 хвилин
Крім власного бажання в людей бувають інші мотиви - страх??? чи лінь???.
Комусь важко переступити через церковний шлюб, комусь лячно лишити дітей без батька, хтось не може жити без тої людини і вічно сподівається, що вона виправиться...
Незважаючи на шлюб і дітей залишатись з такою людиною це гріх за який треба буде відповідати, бо та жінка нічого не змінила в свому житті а залишилась з тим мужчиною і призвела до того що він не виправився а продовжує грішити щодня.
ОСЬ В ЧОМУ НАЙГІРША БІДА!!!
Поважають, що терпить такого хлопа? Чи просто жаліють? Ліжко своє коже стелить сам.
Хм..а що хтось має право судити людину за те, що в неї вдома з чоловіком відбувається? Вона людина добра, порядна, хороший друг, на роботі - професіонал.
Незважаючи на шлюб і дітей залишатись з такою людиною це гріх за який треба буде відповідати
Знаєте, це якесь нове вчення для мене. Ви думаєте церква дала б їй розлучення? І віруюча людина не повинна до останнього намагатися поважати свого чоловіка як то Біблія вчить?..не знаходила я в святому писанні слів - поважайте чоловіка, якщо він добрий, а нє - то замініть:)
Сімейні на то і особисті речі, що не стороннім їх вирішувати.
Сама я не можу однозначно сказати, як би вчинила...не виключаю що таки подала б на розлучення...
Маруся-мама
29.02.2008, 18:11
Хм..а що хтось має право судити людину за те, що в неї вдома з чоловіком відбувається? Вона людина добра, порядна, хороший друг, на роботі - професіонал. Дайте згадаю чи про мене судили по оточуючих чоловіках колись))здається ні, ато б летіли злі язики у всі боки.)
Я таких людей і не осуджую.
Знаєте, це якесь нове вчення для мене. Ви думаєте церква дала б їй розлучення? І віруюча людина не повинна до останнього намагатися поважати свого чоловіка як то Біблія вчить?..не знаходила я в святому писанні слів - поважайте чоловіка, якщо він добрий, а нє - то замініть:)
Сімейні на то і особисті речі, що не стороннім їх вирішувати.
...
Вчення не нове і ніхто нікого не закликає до розлучення. Не плутайте правидне з грішним. Розлучення а потакання на гріх дві різні річі!
Недавно як минулої неділі коли дуже традиційний священник відповідав на запитання жінки що їй робити коли в неї вдома страхи діються, він їй сказав осторонитись від цього чоловіка.
Ви не забувайте що у Біблії написано, перефразовую:
Жінка від чоловіка, але і чоловік від жінки, а все від Бога.
Отже ніхто не має ні над ким вищості. Поважати не означає потакати йому у його гріхах, чи ж не вчить вас церква що на гріх мовчати гріх? А так склалась ситуація що вона є його збудником до гріха, і якщо вона не вміє змінити ситуацію вдома де гріх не буде присутній, їй краще уступити.
Ще 10 років тому оповідав священник у Львові що церква взяла під опіку жінку над якою знущався її чоловік. А церква ця дуже традиційна.
Підсумовуючи, давайте не будемо зациклюватись на тому що хтось когось осуджує. Ніколи не осуджую нікого, бо не маю на це право але також знаю що будучи добрим працівником і товаришкою можна бути поганою жінкою і не вміти будувати своїх сімейних відносин. Часами ці дві річі не сумісні.
А я таки на розлучення не подала... Я спочатку приклала всіх можливих зусиль праці над собою і моїми відносинами з чоловіком. А далі подякувала що з Божою помічю ми відбудували сімейне гніздечко.
бути поганою жінкою і не вміти будувати своїх сімейних відносин.
А таки осуджуєте)) Звідки Ви знаєте, що саме вона погана? Адже вона щодня з ним бореться, і ніяким гріхам відтак не потакає. А знущання над жінкою яке саме має бути щоб церква дозволила розлучення? Знаєте. деяким жінкам здається знущанням, те що чоловік на 8 березня подарунку не зробив. Просити їм розлучення, чи нє? як кажете?))
Маруся-мама
29.02.2008, 18:19
А таки осуджуєте)) Звідки Ви знаєте, що саме вона погана? Адже вона щодня з ним бореться, і ніяким гріхам відтак не потакає. А знущання над жінкою яке саме має бути щоб церква дозволила розлучення? Знаєте. деяким жінкам здається знущанням, те що чоловік на 8 березня подарунку не зробив. Просити їм розлучення, чи нє? як кажете?))
я більше говорю з власного досвіду...
якщо знущається словесно або фізично, значить погана бо не вмію на це не дозволити.
А що до 8 березня, то ви знов плутаєте правидне з грішним. І знову або я сприймаю це «знущання» або я працюю аби таке «знущання» більше не повторилось.
або я працюю аби таке «знущання» більше не повторилось.
А хотіти керувати чоловіком, то теж гріх)
Ви просто не жили з такими чоловіками. от і здається вам, махнули одним рукавом - став уважнішим, а табуреткою - і перестав ображати словами...
Найлегше бути гарною дружиною, там де чоловік добрий...
а змусити бути добрим ніяким мистецтвом зваблювання чи куховарства не вийде, говоріть що хочете..
Маруся-мама
29.02.2008, 18:32
А хотіти керувати чоловіком, то теж гріх)
Ви просто не жили з такими чоловіками. от і здається вам, махнули одним рукавом - став уважнішим, а табуреткою - і перестав ображати словами... Найлегше бути гарною дружиною, там де чоловік добрий...добрими все ж народжуються і ніхто змусити ніяким мистецтвом зваблювання чи куховарства до добра не зможе, говоріть що хочете..
Боронь Боже мене від такої відповідальності як кимось керувати.
Ні не хочу... ні я ним, ні він мною. Потім за то відповідати прийдеться що я покерувала, людина послухала і такої біди наробила. Ой нє, дякую!
Я не жила з такими чоловіками? Я з таким живу!
Я з таким живу!
з ТАКИМ? так ви ж кажете, що можете справитись? як нга мене це ознака того, що він не ТАКИЙ)))
В кінці-кінців - чоловіки не меблі, не можна їх так запросто порівнювати, почути про них два слова і казати, що саме такий в мене..ну є схильні до самоствердження за рахунок жінки, але в той же час одні не здатні підняти з-за своєї слабкості руки на слабшого, а інші - навпаки, одні наслідують батьків (це тяжкий випадок), а інші просто не знають як має бути у сім"ї бо не було батька (часом таким легше пояснити-привити інші устави)..
Квіточка
29.02.2008, 18:37
Він надивився такого архаїчного ставлення до дружини видно в себе в сім"ї. А ще має купу комплексів, і самостверджується через приниження Вас. І змінити це вже навряд чи можна.
:clapping: Згідна з кожним вашим словом!
Я знаю сім"ю де теж таке ставлення додружини. але вона працює. має захист в особі впливового брата. ТОбто, чоловіка є чим стримати.. А якби не було, то й не знати чи прожили б разом 20 років. чи не приклався б він фізично до її виховання.. А так - живуть, хоч і сваряться, знайомі знають, що він придурок, а її поважають.
Таких сімей багато:( . Знаю багато таких жінок і дівчат, в яких чоловік ПРИДУРОК повний, але вони живуть(мучаться). А вони чудові освідчені жінки, шкода тільки, що всі дивляться на них з співчуттям і життя проходить повз них:( . А їх би тільки ЛЮБИТИ.
дл чого тоді такий чоловік
Знаєте правильно каже Bora, у всіх свої мотиви. Я наприклад, вигнала була свого недавно:) , і зрозуміла, що більше цього не зроблю, хоча б до того часу, поки не вийду на роботу. Він зібрав манатки і пішов:agree: , після роботи заїжджав до малого, купив йому їжу, потримав 5хв., і поїхав розважатися з друзями:padonak: .... Класно, чи не так??? А я як дурна з дитиною і днями і ночами сама носилася, їсти не могла вийти купити(малий хворий був):( . А гроші...якби не хотілося про це говорити, але вони також є важливим чинником чому жінки терплять чоловіків?????? От що я буду робити в декреті, просити гроші в батьків:no: ..... а він заробляє непогано... Через три дні заночував в мене:) , але я зробила вихід, шо таке більше не повториться. Хоча після того почався був ніби новий період:radist: (ми сміялися що то нова ера наших стосунків), певно часом то дієве:) .
Сьогодні подруга розказує шо прогнала свого(в неї теж дитина 6міс.) я кажу вертай негайно назад, але той трубки не бере, додому не зявляється:padonak: . Але знаєте що найсмішніше, вона трактує те що чоловік змінився тим, що йому ПОРОБЛЕНО, то їде взавтра до бабки:crazy: .
Якби він завтра потрапив в аварію і більше не повернувся додому, що би відчували?
Подумати навіть страшно про таке. Та знаєте я ж не кажу що НЕ люблю свого чоловіка, поки що люблю, але то так тяжко ЙОГО любити:) .
Маруся-мама
29.02.2008, 18:39
з ТАКИМ? так ви ж кажете, що можете справитись? як нга мене це ознака того, що він не ТАКИЙ)))
Такий... просто я над нашими відносинами і над собою дуже багато працюю. Можу справитись лише тепер, після 10 років невпинної праці над собою і з ЛАСКИ БОЖОЇ!!!
Chortenia
29.02.2008, 18:45
От що я буду робити в декреті, просити гроші в батьків ..... а він заробляє непогано...
Здається, аліментів ще ніхто не відміняв
Квіточка
29.02.2008, 19:19
Здається, аліментів ще ніхто не відміняв
Аліменти?????????? В нашій країні??????? З нашим законодавством???????????? Смієтеся....
По-перше, тут не середньовіччя, чи то схід. Кого обрали з тим і одружились. Вибір був ваш тут треба було до того думати. Як мені то "подобається"( в моїх рідних є така проблєма, тож говрю не зі стелі). Але чого заслуговували, то й вибрали.
================================================== ==========
Здається, аліментів ще ніхто не відміняв
Можете тут почитати докладніше(тим кому потрібно звісно) http://ebk.net.ua/Book/SPravo/11-17/81304.htm
================================================== ==========
Але як писала шановна п. Маруся-мама, треба бути чарівницею, майстринею, як десь тут тема була "мистецтво бути дружиною", тобто оволодіти цим мистецтвом.
Маруся-мама
29.02.2008, 19:28
Але як писала шановна п. Маруся-мама, треба бути чарівницею, майстринею, як десь тут тема була "мистецтво бути дружиною", тобто оволодіти цим мистецтвом.
Ну Андрійку, ви тут трошка перегнули палку.
Але, правда, я сама обирала людину з якою живу і я сама вибрала або його «терпіти» або над СОБОЮ і над нашими відносинами працювати.
А на рахунок майстрині, то це (не опять а снова) з БОЖОЮ ПОМІЧЧЮ!!!
Liliyah Romanova
29.02.2008, 19:28
Подумати навіть страшно про таке. Та знаєте я ж не кажу що НЕ люблю свого чоловіка, поки що люблю, але то так тяжко ЙОГО любити .
Ну, то в цьому нічого такого нема. Легко любити тваринок та малих дітей.
Все у вас буде добре, тільки не згущуйте фарби. ;)
Квіточка
29.02.2008, 19:34
Вчення не нове і ніхто нікого не закликає до розлучення. Не плутайте правидне з грішним. Розлучення а потакання на гріх дві різні річі!
Бачите а мені священик казав, що жінка мусить терпіти і молитися... А ви мені очі відкрили.
Найлегше бути гарною дружиною, там де чоловік добрий...
+100, та й як чоловік хороший, то він і не звертає уваги на якісь промахи дружини, каже шо все одно вона найкраща, а от поганому ніколи не догодиш.
Додано через 4 хвилини
Все у вас буде добре, тільки не згущуйте фарби.
:radist: :radist: :radist: :radist: :radist: Дякую, Лілю! Я буду старатися:) !!!!!!!! Ой дівчатонька, ви мене так розраджуєте!!!!!!!! Що б я без вас робила!!!!!!!!
Маруся-мама
29.02.2008, 19:58
а змусити бути добрим ніяким мистецтвом зваблювання чи куховарства не вийде, говоріть що хочете..
що за постановка питання??? Як можна змушувати когось бути якимсь. Від самого початку нашої дискусії я говорю про концентрацію на собі а не на НЬОМУ. Облиште його.:cowboy:
Плюс, в цьоми вислові ви вже відкидаєте його добру природу, а він ж така сама Божа дитина як і я, Я - ЙОГО ЖІНКА! Навіть коли людина робить нам боляче це не означає що ця людина погана за своєю природою.
Ви ось чомусь з самого початку сприйняли що я говорю про відсторонення від чоловіка як розвід/розлучення.
Можна перебувати в одній хаті з людиною і триматись її осторонь. Плюс, є така річ як сепарація, при якій ви залишаєтесь шлюбними чоловіком і жінкою але живете окремо. При цьому чоловік і надалі допомагає фінансово але не спить з вами в одному ліжку і вже не має права вказувати чи хата прибрана чи не прибрана, чи борщ в холодильнику стоїть а чи ні, і чи той борщ йому треба подати а чи ні. В між часі, заким ви знаходитесь в сепарації ви маєте право за власним бажанням вибрати собі або священника або сімейного психолога який вам допоможе працювати над власними недоліками аби досягти такої річі як компроміс. Чого людині або не вдалось або не хотілось досягти коли жили під одним дахом.
Якщо ви вже і тут програли, то нічого страшного нема у тім аби самим перед собою визнати - Я НЕ ЗУМІЛА/ЗУМІВ НАЛАДИТИ ВІДНОСИН З ЦІЄЮ ОСОБОЮ! І тоді ви подаєте на розлучення - цивільне а захочете і церковне. Після отримання цивільного розлучення ви один одному вже нічого не зобов*язані. Навіть маєте право посадити його до цюпи якщо він буде вас переслідувати.
Отже прослідкуйте, скільки роботи можна зробити до того часу аби розлучитись. А тут вже знову людина сама за себе вирішує, чи вона хоче це робити чи ні.
Якщо забагато буквочок, то вибачайте.
Додано через 8 хвилин
Бачите а мені священик казав, що жінка мусить терпіти і молитися...
Молитись - так!
Терпіти у сенсі що не відповідати йому тим самим - так!
Але ні в якому разі - терпіти, мовчати і нічого не робити. НІ!
Відповісти обовязково треба але спокійно і з любов*ю.
А якщо він до мене гар, а я до нього гир... то як ми побудуємо сім*ю? Радше, він до мене гир а я до нього люблю, він до мене гар - а я ще більше люблю. Спокійно і мило. Потім він сяде і буде дивуватись, як то вона і не дорікає, і не свариться за дурниці. Щось тут не те... Почне шкрабати потилицю.
А тоді ви сядете і спокійно з ним поговорите - ось бачиш, ти до мене так а я у відповідь кинулась як пантера на тебе? Кричала? Сварилась? То прошу надалі уникати своїх мудрих ремарк і зауважень що до моєї родини, хати, кухні ітд. ітп.
Надіюсь, що більш менш виклала свою думку.
yulichka
29.02.2008, 20:14
В моєї свекрухи дуже подібна ситуація як у КВІТОЧКИ!!!!
Можна сказати аналогічна, тільки він ніколи не вибачається за те, що говорить і не вважає то жартами, принижує, обзиває ідіоткою, дурною при нас... При рідних дітях, то зовісм неправлильно робити, а при мені, чужій людині, то взагалі.....!!!!!!!
Я вже купа разів від тих сварок плакала, бо не звикла до такого.
Мої батьки за 22 роки спільного життя ні разу не підвищили голос один на одного, тим більше в присутності дітей чи чужих людей!!!
А свекруха вважає, що то нормальне їх життя, бо всі так живуть....., а мої батьки ВЕЛИКИЙ ВИНЯТОК!!!!! Може й так...... але я би здуріла в такій атмосфері жити (існувати точніше), як карцер....... Та й сама казала, що в молодості навіть з вікна кидатись хотіла!
А чи варто воно того всього, вона жінка розумна і поважають її дуже, а .......... Навіть взяти тих дітей, які ростуть в такій обстановці, тож психіку дитині можна зрушити.
Мата Харі
29.02.2008, 20:56
жінка мусить терпіти і молитися... А ви мені очі відкрили.
Молодець Квіточко! Ви розумна жінка. Розумна і закохана... А ці речі деколи дуже важко в собі поєднати... по собі знаю... А ще ви терпляча. Я б так не змогла... Знаєте, мені ваша ситуація до болі близька - в доброї колєжанки таке. Так там дійшло до того, що чоловік їй просто забороняє спілкуватись з подругами. Забороняє нам приходити (нас чотири подруги було. Нажаль "було"...), якщо телефонуємо, включає телефон в режим "голосного зв"язку", а потім дохиляє її за кожне слово...
Дуже-дуже хочеться вірити що все у вас з часом налагодиться... А якщо ні... Не впадайте у відчай ні зараз, ні потім! Ви заслуговуєте на те, щоб бути щасливою! І обов"язково будете! Ви молода, розумна, щира, сильна - повірте, багато чоловіків здатні це оцінити по достоїнству!.. Але все-таки, зважаючи на ваші почуття, дуже б хотілось, щоб це був саме ваш...
Але ні в якому разі - терпіти, мовчати і нічого не робити. НІ!
+ 100!
Тримайтесь!
Liliyah Romanova
29.02.2008, 20:58
Ви думаєте церква дала б їй розлучення? І віруюча людина не повинна до останнього намагатися поважати свого чоловіка як то Біблія вчить?
Церква би навряд чи дала. Бо таки має поважати до смерті, як обіцяла. І робити все можливе, аби ситуацію виправити. Якщо людина не міняє нічого, то це дивно радше. Завжди можна спробувати щось змінити, аніж тримати когось у страсі. Тобто мають бути якісь дії зі сторони обох до позитивних змін у шлюбі.
А знущання над жінкою яке саме має бути щоб церква дозволила розлучення?
Навряд, чи такі речі можуть слугувати причиною.
До речі, важливо ще трохи терміни прояснити. Такої речі, як церковне розлучення, немає. Шлюб визнають недійсним (у католиків), або знімають благоловення (у православних). Процес може тривати 5 років і більше.
А хотіти керувати чоловіком, то теж гріх)
Де таке сказано? ;)
Знаю багато таких жінок і дівчат, в яких чоловік ПРИДУРОК повний, але вони живуть(мучаться). А вони чудові освідчені жінки, шкода тільки, що всі дивляться на них з співчуттям і життя проходить повз них . А їх би тільки ЛЮБИТИ.
Бачили очка, що купували. Чи не бачили?
Квіточка
29.02.2008, 21:16
Радше, він до мене гир а я до нього люблю, він до мене гар - а я ще більше люблю. Спокійно і мило.
Марусю, я так люблю ваші дописи!!!! Дякую вам!!! Слухаю вас і мені здається, все розумію, все ви правильно пишете....
Але от дивіться, якось моя РІДНА людина пішла на пиво з друзями(мене то страшенно бісить), так мені ті посиденьки вже набридли, але я думаю, ну того разу я вже буду МУДРОЮ хінкою, буду діяти так як радить мені його мамуся (так як і ви), пишу SMS сповнене любові, пишу шо спати без нього лягати не хочемо, шо так його чекаємо, так любимо, так скучаємо.... Чекаю..... Дзвоню, кажу Зайчику, Котику ти читав наше СМС, ми так хочемо лягати спати з тобою прийди додому до 12год. хоча б, до того роби шо хочеш. В відповідь чую " Ти командувати мною не будеш". Та я не командувати взагалі хотіла, а просила.... Не зрозумів, не почув... Чи я знов шось не те втнула.
Прийшов коли схотів...... о 5.....
Додано через 9 хвилин
[quote=yulichka;255762]Навіть взяти тих дітей, які ростуть в такій обстановці, тож психіку дитині можна зрушити.
Ото власне мій ріс саме в такій обстановці, то певно і проявляється...
Маруся-мама
29.02.2008, 21:33
Марусю, я так люблю ваші дописи!!!! Дякую вам!!! Слухаю вас і мені здається, все розумію, все ви правильно пишете....
Але от дивіться, якось моя РІДНА людина пішла на пиво з друзями(мене то страшенно бісить), так мені ті посиденьки вже набридли, але я думаю, ну того разу я вже буду МУДРОЮ хінкою, буду діяти так як радить мені його мамуся (так як і ви), пишу SMS сповнене любові, пишу шо спати без нього лягати не хочемо, шо так його чекаємо, так любимо, так скучаємо.... Чекаю..... Дзвоню, кажу Зайчику, Котику ти читав наше СМС, ми так хочемо лягати спати з тобою прийди додому до 12год. хоча б, до того роби шо хочеш. В відповідь чую " Ти командувати мною не будеш". Та я не командувати взагалі хотіла, а просила.... Не зрозумів, не почув... Чи я знов шось не те втнула.
Прийшов коли схотів...... о 5.....
Чув, все він прекрасно чув. Але, похвалився друзям що хоче іти додому бо жінка чекає. А друзі добрі, зразу нарадили - ти що, будеш слухати баби? вона ж тебе вигнала з хати! покажи хто в хаті мужик... Ну він свого розуму не дуже маючи, або він просто відключився від кількості випитого пива і вирішив вас проігнорувати або провчити.
Ви йому сказали що ви хочете робити, він не відповів. Тут ви знову з тим самим, а він вже накручений друзями і пивом, вам у відповідь - ТИ МЕНІ КОМАНДУВАТИ НЕ БУДЕШ... бла... бла... бла...
Ви у відповідь оправдовуєтесь і він чує нитку на якій можна грати і натиснув на болючий мозоль - прийшов додому коли хотів.
Помилкою було йому дзвонити після СМСки.
Тепер ваша реакція. По-перше, не чекати коли він прийде з пиятики. Спокійно вложити дитину і піти спати. Він прийшов, коли прийшов, ви з ліжка не встаєте на то не реагуєте. Навіть як він щось буркає чи говорить до вас, ви сильно спите і ніц не чуєте. Ну ж не буде він вас навмисне будити.
Далі. На другий день, спокійненько встаєте, займаєтесь дитиною. Його не рухаєте. Він колись ж прокинеться. Ось прийшов той час. Він встає жаліється що голова болить... ітд. Ви нуль на масу. Ви йому казали стільки пива пити? Ні...
Знацца ідемо далі.
Якби ніґди ніц, питаємось - і як вдалась вчора вечірка з друзями? Ну добре, ти напевне моєї СМСки не отримав. (Робите вигляд що дзвінка не було.)
ВСЬО!!! Кінець! Більше нічого до нього не говориться. НІЦ! Ця тема закрита, принаймі на цей день. Потім ми йому ще згадаємо як він вибрав товариство друзів а не жінки з дитиною, але не в день похмілля. На це ще прийде час.
А за порадами свекрухи слідкуйте і дуже прислухайтесь аби вони часом не були вигідні лише одній стороні - її синочку.
Samojlovu4
29.02.2008, 21:40
Мої батьки за 22 роки спільного життя ні разу не підвищили голос один на одного, тим більше в присутності дітей чи чужих людей!!!
А свекруха вважає, що то нормальне їх життя, бо всі так живуть....., а мої батьки ВЕЛИКИЙ ВИНЯТОК!!!!!
Народ, в мене теж такі батьки... як голуб"ята...
Тільки тепер я розумію, наскільки це складно перенести через все життя почуття і повагу одне до одного, і як це важливо для виховання дітей!
І за це я їм безмежно вдячний...
Маруся-мама
29.02.2008, 21:54
Нагадала собі який він такий...
В нас народився наш синочок. Перша дитина. СИН! Радість для родини і нашої молодої сім*ї.. тра-ля-ля. Дитині 4 місяці, а мій коханий пакує валізи і їде до України - залишаючи мене саму, давати собі раду як хочу, якраз няні не було, а я щойно вийшла на роботу. Дрібниці... Йому не було з ким попити, безтурботне життя друзів спокою не давало. І скільки я не просила, аби зачекав що ми разом поїдемо - нуль на масу. Розвернувся і чкурнув, під претекстом що мами не бачив довго.
За ті два тижні що він відвідував маму, він її таки і не бачив бо завжди гуляв з друзями. А я дурне щей дзвонила. Ну враховуючи різницю в часі його мама щей на мене накричала, чого я дзвоню і буджу її синочка. Він спить!!!
Ось тоді я собі сказала, ОПА!!! ПОРА ДУМАТИ ГОЛОВОЮ!
Liliyah Romanova
29.02.2008, 22:02
ну того разу я вже буду МУДРОЮ хінкою, буду діяти так як радить мені його мамуся (так як і ви), пишу SMS сповнене любові, пишу шо спати без нього лягати не хочемо, шо так його чекаємо, так любимо, так скучаємо.... Чекаю..... Дзвоню, кажу Зайчику, Котику ти читав наше СМС, ми так хочемо лягати спати з тобою прийди додому до 12год. хоча б, до того роби шо хочеш. В відповідь чую " Ти командувати мною не будеш". Та я не командувати взагалі хотіла, а просила.... Не зрозумів, не почув... Чи я знов шось не те втнула.
Квіточко, мій такий самий.
Деякі чоловіки мають комплекс, що вони в жінки під каблуком. Це теж з хати виноситься. Я то не зразу зрозуміла, то теж так, як ви боролася з тим. І по-доброму, і не дуже.
Як я то вирішила? Подружилася з його друзями і вони дружньою компанією сиділи в нас у хаті. Я завжди робила щось смачне їм перекусити, ще й фільм який дивилися. Отак і вирішилося.
Правда, часом доводилося мені самій дружинам їхнім дзвонити, аби повідомити, де вони є і що все ок. Ну, от як діти ті хлопи, не розуміють того.
Що я дуже добре зрозуміла, це те, що вони не люблять отримувати смс чи дзвінки від жінки. Їх то принижує. Чомусь. Але нам так важко стриматись, аби то не робити...
Додано через 1 хвилину
Народ, в мене теж такі батьки... як голуб"ята...
Тільки тепер я розумію, наскільки це складно перенести через все життя почуття і повагу одне до одного, і як це важливо для виховання дітей!
І за це я їм безмежно вдячний...
Я також.
У моїх завжди тихо, мирно, спокійно...
Квіточка
29.02.2008, 22:03
Помилкою було йому дзвонити після СМСки.
Як виявилося він її не бачив.
Ну він свого розуму не дуже маючи, або він просто відключився від кількості випитого пива і вирішив вас проігнорувати або провчити.
А мені здається йому плювати на те шо прошу я.
Спокійно вложити дитину і піти спати.
Думаєте то так легко!
Навіть як він щось буркає чи говорить до вас, ви сильно спите і ніц не чуєте. Ну ж не буде він вас навмисне будити.
Та, шоб розказати як він нас любить, скачає, готовий життя за нас віддати. Я звичайно розтаюю, а далі все повторюється, а нервів скільки йде.
Ой ладно дякую вам Марусю, навішала я на вас своїх проблем, йду я вже. Тато вже наш їде. Пів години просила шоб приїхав швидше, бо малого маємо купати. Зараз буду робити все як ви кажете.
Додано через 1 хвилину
У моїх завжди тихо, мирно, спокійно...
А в моїх такі ж пристрасті як в мене.
Liliyah Romanova
29.02.2008, 22:13
Я би таки погодилася зі Самойловичем. В тому плані, що ми читаємо лише одну сторону, а для об"єктивності було би добре й другу сторону почути.
Знаю одне старше панство.
Вона дуже якась така надривиста, неспокійно, постійно всім незадоволена, хоча видно, що приємна жінка, просто скривджена. Ревнує чоловіка до собаки. А радше його ніжність.
Він цілковито закритий та зосереджений на собі й роботі. Оскільки товаришувала з їх дітьми, то мала змогу трохи придивитися до всього ближче.
Те, якими вони стали, вони зробили своїми руками. Оскільки вона ніколи не була на його боці, то він закрився в собі. Крім того, вона завжди більше слухала свою маму, аніж любила його. Оскільки він закрився в собі, то вона перестала отримувати відповідну кількість ласки, стала істеричною та надривистою. Він же свою ніжність перекинув на собаку. Відповідно коло замкнулося. Вони самі винні в тому, якими зробили один одного і якими стали, ніхто їм того не дав.
Я завжди пам"ятаю чужі випадки у своїх відносинах і дивлюся, в першу чергу, де МОЯ помилка, бо чужу помилку знайти набагато легше.
Додано через 1 хвилину
А в моїх такі ж пристрасті як в мене.
Може, ви проєктуєте щось на свої відносини? Може, у вас такого немає?
Я не кажу, що так конче є, це лише питання. Часом так буває, що ми хочемо втиснути інших у власні рамки, забуваючи, що кожен має свої.
Думаєте то так легко!
Квіточко. Ви часом не емоційно залежна від свого чоловіка?
У цьому ніби нічого негативного, але й позитивного мало.
Він може це відчувати і його це тисне, тоді він і намагається втекти з-під "завеликої любові". І ваші дзвінки тоді дійсно для нього є намаганням з вашого боку його обмежити чи контролювати.
Маруся-мама
29.02.2008, 23:17
Я би таки погодилася зі Самойловичем. В тому плані, що ми читаємо лише одну сторону, а для об"єктивності було би добре й другу сторону почути.
Зараз ми трошки попробуємо це зпроімпровізувати.
Як виявилося він її не бачив.
А може він таки дійсно її не бачив. Ну не уважний він... пропустив, особливо коли він сидить в барі п*є пиво з друзями а сам мучиться думками, ну чого та кобіта знов мене пиляє. Я ж такий змучений. Так хочеться щоб вона просто зрозуміла як я виснажуюсь на роботі, що потім нічого не хочеться. І люблю дурне то дитя...
А мені здається йому плювати на те шо прошу я
Не видавайте свої домислення за явне. Як йому може бути наплювати на маму його дитини. Це просто ви зі своїми емоціями не слухаєте його. Лише тому що він вам зразу не відповів не означає що він вас не почув. Ви не дали йому часу відреагувати, переварити сприйняту інформацію.
Думаєте то так легко!
Ні не легко. Скандалити легше, а опанувати себе вимагає не аби яких зусиль. Але треба. Мудра жінка не істеричка.
Та, шоб розказати як він нас любить, скачає, готовий життя за нас віддати. Я звичайно розтаюю...
Тут і проблема. Нема чого таяти. Спокійно сказати, я звичайно також тебе люблю але не треба було мене будити в 5 годині. Ти розумієш я також змучуюсь з дитиною за цілий день і хотіла виспатись. Давай про все поговоримо завтра.
От і виходить що ви або таєте перед ним або притензії виставляєте. Одні крайності, а ніякий мужчина такі речі не любить.
І не сподівайтесь що з одного разу у вас все вийде.
Над собою працюватимете, той результат побачите. А то лишень він сказав, він зробив. А Я?
Плюс, ви собі не думайте що Маруська то всьо пише від фонаря. Це все з набитих гуль, недоспаних ночей, мокрих подушок. І це не тому щоб вам сказати - УУ! Яка погана а я умна. Ні це тому що я вас люблю і хочу аби в вас було добре.
мені здається шо до нього вже ніколи не дойде.та я про своє..хотіла...не вірю коротше кажучи...не вірю і все...
А гроші...якби не хотілося про це говорити, але вони також є важливим чинником чому жінки терплять чоловіків??????а що є ще такі чоловіки що утримують своїх дружин?????:eek: :eek: :eek: :eek:
то така рідкість-дівоньки-тримайтеся і за то теж-бо серед моїх знайомих і товаришок таких чоловіків...навіть не одиниці...майже не знаю таких!!!!!!!!!!!!:(
все більше випадків навпаки!!!!!!
а що є ще такі чоловіки що утримують своїх дружин?????
є.
є.
везе ж...комусь...ну і добре (хоч комусь...) ;)
Квіточка
01.03.2008, 21:42
Може, ви проєктуєте щось на свої відносини? Може, у вас такого немає?
Я не кажу, що так конче є, це лише питання.
Ні ви наєте в нас інші сімї, інші чоловіки, інші вимоги, тому і сварки через зовсім інші причини. В нас чоловіки обидва нездорові, але хвороби в них абсолютно різні:) .
Квіточко. Ви часом не емоційно залежна від свого чоловіка?
Не залежна, просто хочу аби мій чоловік спав дома, а невідомо де, тому й не так легко заснути. Притому що він ще дзвонить щогодини і каже, що вже виїжджає.
Він може це відчувати і його це тисне, тоді він і намагається втекти з-під "завеликої любові". І ваші дзвінки тоді дійсно для нього є намаганням з вашого боку його обмежити чи контролювати.
Мій чоловік часом вечором йде кудись і на моє питання куди йде відповідає - яка тобі різниця, зараз прийду. Я його контролюю..... :D :D :D
ну чого та кобіта знов мене пиляє.
Ви б не дзвонили, якби прокинулися о 2, а чоловіка нема.... Ніц не можу з собою зробити, спати все одно не можу, хочу роздерти його на дрібні шматки.
Мудра жінка не істеричка
Не можу бути все Мудрою, не можу завжди стримувати себе, то тоді буду не я....
не треба було мене будити в 5 годині.
Не може інакше, мусить розказувати мені який він хороший...
От і виходить що ви або таєте перед ним або притензії виставляєте.
Знали б ви , якою Боженькою він прикидується, хоч до рани прикладай, то япокричу покричу і слухаю його басні.
Яка погана а я умна.
Ніколи б такого не подумала.
а що є ще такі чоловіки що утримують своїх дружин?????
Приставляєте?????? Вчора навіть купив мені САМ дорогужчий костюм і красовки і Адідасі:radist: .
везе ж...комусь...ну і добре (хоч комусь...)
ГРОШІ то ше не все, хоча і то добре:) ...
Liliyah Romanova
01.03.2008, 21:44
В нас чоловіки обидва нездорові, але хвороби в них абсолютно різні .
Ой, насмішили. Файне форумлювання. :D:D:D
Додано через 2 хвилини
Мій чоловік часом вечором йде кудись і на моє питання куди йде відповідає - яка тобі різниця, зараз прийду. Я його контролюю...
У мене те саме було. З цим важко щось робити.
Дайте цьому час.
yulichka
01.03.2008, 21:51
а що є ще такі чоловіки що утримують своїх дружин?????:eek: :eek: :eek: :eek:
я ще студентка, не працюю, то кому ж мене утримувати як не чоловіку???:agree:
Chortenia
02.03.2008, 01:09
Аліменти?????????? В нашій країні??????? З нашим законодавством???????????? Смієтеся....
Та ну? У нашій країні якраз можливе усе від чорного до білого.
До того, не думаю, що чоловік відмовиться утримувати власну дитину, ну не монстр він, їй Богу.
Я ж не заохочую вас ні до чого, але, як на мене, залишатися з людиною тільки тому, що фінансово від нього залежно, пішло (ну принаймні, для мене).
Додано через 10 хвилин
везе ж...комусь...ну і добре (хоч комусь...)
це точно
У мене те саме було. З цим важко щось робити.
Напевне, майже всі через це проходять. Як і через те, коли каже "вже їду", а з"являється через декілька годин.
З часом якось чи більше звикаєш, чи притирається, чи з само проходить. А що стосується його істерик на рахунок "ти мене контролюєш", на 99 відсотків впевнена, що до цього прикладаються його друзі. Мабуть, більшість з них неодружені, але це справа поправима... :)
Слухайте, Квіточко, а ви не пробували коли дзвоните йому замість того, щоб питатись, коли він буде, просити купити щось конче необхідне, про яке ви тільки що згадали (сірники, хліб, молоко, туалетний папір врешті-решт!), а потім вже ніби між іншим можна і запитатись, коли його з тим добром чекати? Головне не зловживати!
везе ж...комусь...ну і добре (хоч комусь...)
бути дома - це також не мед, скажу я вам.....
бути дома - це також не мед, скажу я вам.....
????
даруйте поясніть будь ласка бо я шось не:no:
????
даруйте поясніть будь ласка бо я шось не
діти, господарка.....
Liliyah Romanova
02.03.2008, 17:23
Я ж не заохочую вас ні до чого, але, як на мене, залишатися з людиною тільки тому, що фінансово від нього залежно, пішло (ну принаймні, для мене).
Даремно, ви так гостро. Це ж не причина. Причина в іншому. Є почуття, є дитинка, але є проблеми. А от ви якраз спрощуєте дуже. :)
Як і через те, коли каже "вже їду", а з"являється через декілька годин.
Вони просто не вірять, що якщо скажуть, коли точно будуть виходити, то не доведеться вислухати чергову тираду, а швидше за все доведеться, от і говорять по кілька разів "вже іду". Самозахист. :)
Я прошу сказати мені конкретно і все. І мені байдуже, через скільки то годин, я просто хочу знати приблизний час. Точний краще теж не питатися. :D
З часом якось чи більше звикаєш, чи притирається, чи з само проходить.
Еге, я теж так і не знайшла відповіді, що ж із цим сталося, що вже нема. :D
Головне не зловживати!
Золоті слова!
то правда, що чоловіки бояться бути підкаблучниками.
легше їх збрехати і вдавати, що вам геть по-барабану де він і що робить...
тоді він подумає:о-па! мною не так вже й дорожать... ану-но я додому розкажу, шо я тут господар ...
:D
а коли він вдома і "втрети" йому можна шо хочеш... головне -обережно
а щоб не мати емоційної залежності, треба мати достатньо СВОЇХ цікавих занять, а людина, що цікава собі, цікава іншим :)
але я так мудрую... зараз мені це вдається (тьху-тьху)...
але були часи, що я зробила висновок, шо козла не переробиш і вступилася геть...
бути дома - це також не мед, скажу я вам.....
ну тоді я з вами повністю погоджуюся-але то все поправне..;)
я просто щось через ті дурні гроші трохи зла стала останнім часом..;)
тоді він подумає:о-па! мною не так вже й дорожать... ану-но я додому розкажу, шо я тут господар ...
або: ну і добре, що не дорожать, у мене розвязані руки!
Додано через 7 хвилин
коли його з тим добром чекати? Головне не зловживати!
У нас з дружиною заведено, не памятаю коли і чому так сталося, запитувати: "ти мене любиш?". Так, ніби напівжартома, але то вже в нас привичка. Я подумав, що то зовсім непогана привичка, запитувати 3-4 рази в день... позитивна річ, я вам скажу... спробуйте, але перше дозовано, щоб не привести чоловіка в шок.
guculyanka
03.03.2008, 00:00
бути дома - це також не мед, скажу я вам..... діти, господарка.....
... і нема з ким побалакати..., і нема можливості дуже з хати виходити, а тут ще й чоловік втікає до "друзів"...
В результаті - депресія і купа претензій одне до другого...
а тут ще й чоловік втікає до "друзів"...
мене до "друзів" не тягне, особливо після роботи, коли думаєш, якби скоріше додому приволоктися...
guculyanka
03.03.2008, 00:15
мене до "друзів" не тягне, особливо після роботи, коли думаєш, якби скоріше додому приволоктися...
І говорити з дружиною про любов!!!
... "ти мене любиш?"
:clapping: :clapping: :clapping:
Додано через 4 хвилини
Ми, до речі, теж вчились говорити "я тебе люблю" вголос. Хтось тут згадував, що любить, але ніколи не говорить. Треба вчитись, це не важко, а ДУЖЕ сильно впливає на стосунки!
Ми, до речі, теж вчились говорити "я тебе люблю" вголос. Хтось тут згадував, що любить, але ніколи не говорить. Треба вчитись, це не важко, а ДУЖЕ сильно впливає на стосунки!
воно утверджує стосунки.... просто і дешево. Але й зловживати не варто - може перегоріти...
або перетворитись на таку звичку з нотками байдужості й поспіху в голосі.
"айлав"ю, ба-ай!.." тим в Штатах часом аж зловживають. нераз чуєш розмову телефонну коханого з коханою, дитини з мамою, коліжанок, - краще вже не казати таким тоном :)
Chortenia
03.03.2008, 09:20
Даремно, ви так гостро. Це ж не причина. Причина в іншому. Є почуття, є дитинка, але є проблеми. А от ви якраз спрощуєте дуже.
Лілю, ця репліка стосоувалась не ситуації загалом, а однієї фрази. Боронь Боже зводити усе до одного
Не стосовно жодної почутої історії тут. просто в тему.
Частенько показують по Першому програму про чоловіків тиранів - відомі випадки. Психологи ознакою такого чоловіка назвали - 1. якщо він повністю виключає Вашу самостійність - всюди з Вами і хоче знати кожну хвилину, що Ви робите, 2. він ревнує до кожного стовпа. 3. він ненавидить тих, хто Вам близький - друзів, співробітників і т.п.
Ті психологи радять від тиранів тільки тікати...інакше щоденні побої - це те, що на вас чекатиме за пару років не враховуючи психологічного постійного тиску.
РОзглядались різні випадки - ні любов, ні "серйозна спина", ні боксерські навички - ніщо жінок не спасало.. На жаль. ні чиї очі не бачили. що купували, бо - це тактика цього типу людей - проявляти до певного часу безмежну любов і розуміння.. Доки не вийдуть за нього заміж.
Є певні національності, де таке відношення до жінок вважається типовим.
Квіточка
03.03.2008, 12:54
У нас з дружиною заведено, не памятаю коли і чому так сталося, запитувати: "ти мене любиш?".
О, ну я тим чоловіка мучу постійно:o . Я коли до нього дзвоню розказую шось, розказую а коли він каже ну все па-па, а я починаю...... а скажи ше щось приємне, то він вже знає шо треба казати.... Люблю Тебе..... і Максимчика..... Скучаю за вами страшенно. Мені стає легше:) . Часом як мені того мало то знов пристаю "А як ти мене любиш" "А ти мене любиш чи АБАЖАЄШ":o .
Тільки б він десь ліг я тут як тут біля нього, я вже навіть не питаю, просто кажу скажи шось, роблю таку миленьку мордочку, шо він зразу каже -Я тебе Люблю. Правда останнім часом хитрить каже шоб я перша сказала:beee: , але я кажу шо першим має говорити мужчина.
Я навіть незнаю навіщо мені це треба, просто я так звикла, це як провєрка связі:) .
не думаю, що так варто робити - питати постійно чи любить
це схоже на нав’язування, на психологічний тиск
ви питаєте - він змушений сказати що так
не кожен момент вдалий до того аби допитуватися про любов
наприклад коли ви посварені, або в когось поганий настрій а тут інша половинка допитується: а ти мене любиш? а любиш? а ще раз скажи
це іноді просто дратує. мало хто з жінок чи чоловіків люблять такі допити
якщо казати "я тебе люблю", то і чоловік казатиме, але тоді коли сам хоче, коли відчуває таку потребу аби сказати
ми з чоловіком одне одному часто кажемо "я тебе люблю"
а от питання таке вкрай рідко ставимо одне одному і то жартома
не можна когось змушувати це казати, не можна
Квіточка
03.03.2008, 13:06
Слухайте, Квіточко, а ви не пробували коли дзвоните йому замість того, щоб питатись, коли він буде, просити купити щось конче необхідне, про яке ви тільки що згадали (сірники, хліб, молоко, туалетний папір врешті-решт!), а потім вже ніби між іншим можна і запитатись, коли його з тим добром чекати? Головне не зловживати!
Коли б я не дзвонила і що не б не питала, він завжди каже що вже виїжджає:) .
Я прошу сказати мені конкретно і все. І мені байдуже, через скільки то годин, я просто хочу знати приблизний час. Точний краще теж не питатися.
Ото ви про точний правду кажете, як він може сказати коли виїде нарешті, він сам цього не знає. Поки не закінчиться горілка додому ніхто не піде. Знаєте як то смішно часом виглядає як то мужчини пють, вже нікому не лізе, хтось спить, хтось ледь сидить, але не розходяться. Часом пощастить що кафе закриється, але якщо зовсім мало то найдуть інше, часом якась дружина вже в істериці когось додому забере, а так би сиділи (спали) до ранку.
а щоб не мати емоційної залежності, треба мати достатньо СВОЇХ цікавих занять, а людина, що цікава собі, цікава іншим
Цікаві заняття з малявкою:D :D :D ???????????? Кубики, іграшки, бряскальця....
Додано через 6 хвилин
не думаю, що так варто робити - питати постійно чи любить
це схоже на нав’язування, на психологічний тиск
Абсолютно ні! Просто я в такій формі це роблю, що це викликає не роздратування а посмішку. Щодо настрою я з вами згідна, коли поганий настрій я його не чіпаю. Це коли ми мило собі балакаємо, я відчуваю шо він сам мені хоче це сказати, то я йому трошки допомагаю. Він вже до мене такої звик, він би здивувався якби я не питала, подумав би що для мене це не важливо, а так такі зізнання піднімають настрій і мені і йому.
Він вже до мене такої звик, він би здивувався якби я не питала, подумав би що для мене це не важливо, а так такі зізнання піднімають настрій і мені і йому.
Квіточко, от читаю кожного дня цю гілку і ніяк до мене не доходить чи є у вас проблеми чи немає?! Чи то у вас просто перепади настрою? Чи можливо проблема є, а ви не хочете її визнавати і вирішувати шось, або міняти шось? Просвітіть мене будь-ласка чого ви хочете досягти і як?
Квіточка
03.03.2008, 14:19
Квіточко, от читаю кожного дня цю гілку і ніяк до мене не доходить чи є у вас проблеми чи немає?! Чи то у вас просто перепади настрою? Чи можливо проблема є, а ви не хочете її визнавати і вирішувати шось, або міняти шось? Просвітіть мене будь-ласка чого ви хочете досягти і як?
По-різному Надійко. Якщо в мене хороший настрій, я не роблю зауважень чоловікові, тобто він робить що хоче, то чого б ми мали сваритися. А от якщо я спробую сказати чоловікові що він щось зробив не так, або не зробив, або попросити шоб зробив так як я хочу..... отут все і починається..... він дуже емоційний, в пориві він говорить такі речі, після яких хочеться його ВБИТИ, але не просто а ше довго мучити. І ше є багато речей в моєму чоловіку з якими я категорично не згідна, але якщо я про це не думаю то ніби і проблеми немає. Мій муж ПСІХ(навіть його друзі з цим згідні).... думаєте легко з таким.
думаєте легко з таким
Але на іншій гілочці прочитала шо розлучення не планується...
Додано через 5 хвилин
І ше є багато речей в моєму чоловіку з якими я категорично не згідна, але якщо я про це не думаю то ніби і проблеми немає.
На мою думку так в сім'ї не повинно бути!!! Якщо вам щось не подобається, то з цим треба шось робити. Наприклад, в нашій сім'ї все починається з розмови... А ще маю до вас питання: чи ходили ви з чоловіком на передшлюбні науки? Якщо так, то куди?
P.S. Повірте я за вас дуже переживаю і хочу аби у вас було все гаразд...
Мій муж ПСІХ
До речі. з тої таки передачі, - побутує думка, що у жінки є певний синдром коли вона будучи жертвою шкодує свого чоловіка. Тут напевне треба заглянути у майбутнє... і подумати чи не зашкодить це дітям. чи нема підстав вилитись у більші проблеми. мені здається. хоча я сама дуже проти порад сім"ям від непрофесіоналів. Бо чула коментарі сама - коли казали - б"є, значить любить, тому авторитетів у цій темі в самої нема.
це як провєрка связі
влучно сказано....
Квіточка
03.03.2008, 15:25
А ще маю до вас питання: чи ходили ви з чоловіком на передшлюбні науки? Якщо так, то куди?
Ну як вам сказати пробували, трохи спізнювалися, трохи спали. Та для мого чоловіка то все пусте, коли цитувала що священник говорить сміявся.
Ми ходили на Сихові на науки в церкву Різдва Пресвятої Богородиці, вони там на досить непоганому рівні.
Але на іншій гілочці прочитала шо розлучення не планується...
Бо сьогодні ще не сварилися
Повірте я за вас дуже переживаю і хочу аби у вас було все гаразд...
Дякую! В мене чи з ним чи без нього все одно все буде ОК.
жінки є певний синдром коли вона будучи жертвою шкодує свого чоловіка
Є такі жінки ПСІХИ
Ну як вам сказати пробували, трохи спізнювалися, трохи спали. Та для мого чоловіка то все пусте, коли цитувала що священник говорить сміявся
От бачите, мабуть тут і почалась проблема, ну то звичайно ІМХО. Ми з чоловіком дуже серйозно до цього ставились, і хоч він деколи спізнювався(робота), то у всіх деталях розпитувався що він пропустив. А ще знаю, що можна приходити на такі науки одруженим, коли просто є проблеми, які люди самостійно вирішити не можуть. Але незнаю чи подіє це у вашому варіанті, якщо чоловік не поважав передшлюбні науки, то мабуть просто ходити до церкви і говорити про негаразди буде для нього анекдотом.
Мабуть, він взагалі важає що це не проблема... просто так має бути
guculyanka
03.03.2008, 16:02
Мабуть, проблема почалась тут:
Ми недовго водилися, одружилися хотів від першого дня, через 3 міс. призначили дату весілля, отут була помилка, бо вже після того я зрозуміла шо не такий він вже ХОРОШИЙ , але ж дата призначена та й любов . Весілля, вагітність....
Додано через 2 хвилини
Так подумала, цю гілку в обов*язковому порядку б читати ще неодруженим.
Додано через 4 хвилини
(наприклад, в Alias нетвереза історія кохання)
Маруся-мама
03.03.2008, 16:59
Мій чоловік часом вечором йде кудись і на моє питання куди йде відповідає - яка тобі різниця, зараз прийду. Я його контролюю.....
Все правильно. А зробіть ви так, що о 10 годині вечора, коли він щойно повернувся з роботи скажіть що вам терміново треба кудись піти. Побачите реакцію... А нема куди піти? Як то нема... Мені треба піти з дому пройтись, я себе дуже зле почуваю. Реакція у нього буде така самінька а може й в два рази сильніша. Бо він власник, а власники свої речі так легко нікому не віддають. Зате вони мають право на волю.
Знову ж таки, як ви реагуватимете на його зауваження. Спокійно і зробите своє - його навчить. Будете скандалити - нічого його не навчить і будете ходити в замкненому колі.
Ви б не дзвонили, якби прокинулися о 2, а чоловіка нема.... Ніц не можу з собою зробити, спати все одно не можу, хочу роздерти його на дрібні шматки.
Ні не дзвонила б. Бо.
По-перше, я знаю що він з друзями, а знаючи Українські дружні «посідєлкі», я б собі просто сказала. Як до ранку не вернеться почну шукати. А зранку якщо прийде то спочатку нагодую, покладу спати, а потім вріжу так щоб добре запам*ятав і більше не хотів приходити над раньом.
Не можу бути все Мудрою, не можу завжди стримувати себе, то тоді буду не я....
Або працюю над собою або мені з тим добре. І я це сприймаю і не ґдираю.
Не може інакше, мусить розказувати мені який він хороший...
Бо якби ви йому не дзвонили по-серед ночі, то і він б вас не будив. В кінці кінців треба поважати один одного і шанувати час відпочинку один одного.
Знали б ви , якою Боженькою він прикидується, хоч до рани прикладай, то япокричу покричу і слухаю його басні.
А якже інакше. Вовк мусить зализати свої рани аби йому було добре. Тим більше що він знає що ви йому пробачите і все стане на звичні для нього місця.
Додано через 8 хвилин
Частенько показують по Першому програму про чоловіків тиранів - відомі випадки. Психологи ознакою такого чоловіка назвали - 1. якщо він повністю виключає Вашу самостійність - всюди з Вами і хоче знати кожну хвилину, що Ви робите, 2. він ревнує до кожного стовпа. 3. він ненавидить тих, хто Вам близький - друзів, співробітників і т.п.
Ті психологи радять від тиранів тільки тікати...
ОБОВЯЗКОВО!!! Як то кажуть бігти щоб лишень п*ятки світили :D:D:D
Але, тут знову постає така проблема. Коли жінка обирає бути жертвою, тому що жертвами стають з власного бажання, вона просто напросто емоційно не здатна адекватно оцінити ситуації в якій опинилась і дуже часто не має достатньо духовної сили в собі аби це все припинити, встати і піти від такого тирана.
Тому вона, знаючи що вирватись з замкненого кола не може через свою слабість, вона шукає оправдань чоловікові: я сама винна! я його спровокувала!... ітд ітп
Я до того веду, що лікувати тут треба обох! Першого від його тиранських замашок, які він може підкріплювати вихапками з Біблії ( як я вже колись казала в одному дописі: мир читаю війну пропускаю), а другу від її бажання бути жертвою.
Я до того веду, що лікувати тут треба обох! Першого від його тиранських замашок, які він може підкріплювати вихапками з Біблії ( як я вже колись казала в одному дописі: мир читаю війну пропускаю), а другу від її бажання бути жертвою.
Як би ми тут не старалися, я думаю, що дати мудру пораду в такій ситуації майже неможливо. Чому? бо відносини між чоловіком та жінкою - то завжди темний ліс, а особливо, коли ситуацію знати заочно. Така моя думка.
Квіточка
03.03.2008, 17:52
мабуть просто ходити до церкви і говорити про негаразди буде для нього анекдотом.
Не анекдот, але священики для нього не "авторитети". Для нього авторитет тільки ВІН.
Хоча Надійко я далеко не вірю, що всі чоловіки які тоді уважно слухали, роблять все що тоді казали. Ви в це вірите? Мій тато також дуже уважно слухає все що кажуть в церкві, думаєте він суперовий чоловік. Моя сестра також коли жила з нами казала, що тато в сто раз кращий від мого чоловіка, а батьки як приїхала на свята, вона подивилася і поняла шо мамі так весело як мені.
бажання бути жертвою
Ви мене не знаєте...
Маруся-мама
03.03.2008, 17:55
Як би ми тут не старалися, я думаю, що дати мудру пораду в такій ситуації майже неможливо. Чому? бо відносини між чоловіком та жінкою - то завжди темний ліс, а особливо, коли ситуацію знати заочно. Така моя думка.
А де була конктретна ситуація??? bora написала про передачу і про те що робити в ситуації коли одна людина тиран а інша жертва...
а ви читаєте селективно і приписуєте мої слова до інших дописів...
Порада є лише одна в такій ситуації - лікувати ОБОХ!!! Обоє створювали сім*ю, обоє і повинні над нею працювати.
Але коли ми говоримо про тирана і жертву, то їх лишень лікувати але не обовязково психотерапевту цим займатись, це може зробити добрий духівник.
Бо хочете ви це признавати чи ні, а в обох випадках людина втратила звязок з Богом і знищила Божу красу в собі. На мою думку, в такої людини хвора душа. А душу так само як і тіло треба лікувати. Не погоджуєтесь?
Додано через 9 хвилин
Ви мене не знаєте...
а ви самі вибрали собі це речення... воно до вас і не відносилось, просто писала в загальному коли є проблеми де в сім*ї одна з сторін (чоловік або жінка) тиран то інша в результаті стає жертвою.
Стільки постійно чути нарікань щодо сімейного життя, так це погано, обтяжливо... І все одно люди одружуються. Нащо тоді це робити? Чому йти під вінець уже з думкою, що це початок кінця?
З ким ми одружуємося? І чому?
Ніби з людиною, яку кохаємо, з якою хочемо пробути усе життя (КОЖЕН ДЕНЬ), з якою не можемо бути на відстані, тільки хочемо міцно її обійняти, закрити очі і проникнутися цілковито, стати мало не андроґінами...
Що ж стається потім? Прочитана книга? Лінь? Справи? Життя? Що стається? Чи зникає почуття? І чому, якщо зникає? Чому, одружуючись із рідною людиною, ми опиняємося потім в одній хаті з чужою особою?
Після весілля переважно все змінюеться.Адже тепер молодятам треба думати самим як вірішувати їхні проблеми,як заробити на хліб насущий,як щось собі придбати і за хату оплатити.проблеми в кожного е різними,хтось вже з цим стикався і до одруження.Так здаеться що одружились і все мають долати разом.Та нажаль е не завди так.Е два різних характери-різні думки.А ще коли у молодої сім'ї народжуеться дитина проблем не меншае.І чомусь майже завжди практика(життя) показуе що більший груз падае на жінку.Адже хоч вона і в тій дикретній відпустці-це не означае що їй легше ніж чоловікові хоч він ходить на роботу.І їсти приготуй,і поприбирай,і за дитиною подивись-загалом цілий день на ногах.То не вже вона якщо щось помітить не те в своему чоловікові буде не нервова?ось вам і одна з багатьох причин чому все після шлюбу змінюеться.Нажаль практика показуе також те що першими на зраду йдуть чоловіки,а жінку втримуе дитина від цих не обдуманих думок.Тому якщо щось в сім'ї не так,то вони мають це відразу вирішувати-говорити що не так на їх погляд один в одному.Йди на поступки один одному.І головне без брихні і підлості.Бо кохання все переможе.А кохання без довіри не можливе
де була конктретна ситуація??? bora написала про передачу і про те що робити в ситуації коли одна людина тиран а інша жертва...
а ви читаєте селективно і приписуєте мої слова до інших дописів...
та я не проти вас написав, а просто підтримав розмову... а ви....
Моя сестра також коли жила з нами казала, що тато в сто раз кращий від мого чоловіка, а батьки як приїхала на свята, вона подивилася і поняла шо мамі так весело як мені.
так часто буває, що в сім’ях дітей формуються такі ж стосунки як в їхніх батьків
ви не пробували проаналізувати чи так само поводиться ваша мама як ви?
мені про це важко судити, бо я не маю таких проблем з чоловіком, він не любить ходити на п’янки, хоча колись бувало гуляв з друзями
відколи ми знайомі він віддає перевагу моїй компанії, а не компанії п’яних друзів
певно вони мене не раз згадуюють недобрим словом, бо мабуть думають, що він відмовлявся через те що я була проти
а я навпаки казала, що не варто так робити, бо згодом і запрошувати перестануть, я не хотіла хоч і опосередковано бути в тому винною
я не була і зараз не проти - хай би розвіявся трохи, відпочив
але йому самому надоїли такі компанії і він зустрічається зараз тільки з деякими друзями і п’є максимум пиво
він вважає, що переріс той період коли гулялося до ранку і пилося поки влазило
навіть не пам’ятаю коли він востаннє щось пив, крім пива - навіть на свята не пив нічого, бо не любить
то ж я вважаю або то й вік з гулянками до ранку минається або вже не минеться ніколи
я не вважаю що це нормально - гуляти до ранку і часто якщо вдома жінка з малою дитиною
інша справа зрідка і якщо є дійсно нагода, бо сім’я має бути на першому місці
щодо впливу друзів: люди, тут мова йде не про підлітків, а про дорослих людй, які мають сім’ї
то який вплив друзів? я вийшла заміж за розумного чоловіка, який і таке пережив хіба що в підлітковому віці
інша справа, що в нього половина друзів одружені і весь час йому розказують про дітей, як вони їх самі вкладають спати і купають, то може чоловік наслухавася і сам почав так робити, бо зрозумів що так і має бути
з ким дружити, а з ким перестати він сам вибрав
то ж вплив я бачу хіба що позитивний (тьху-тьху)
я ніби-то все розумію і згідна з тим, що тут радять про налагоджування стосунків, але є всередині якийсь протест: ну чому, чому я маю когось змінювати, пояснювати, терпіти заради того, що може колись стане добре?
та якщо б мій чоловік сам того не розумів то все - де мій чемодан? де мої речі?
Маруся-мама
03.03.2008, 18:51
та я не проти вас написав, а просто підтримав розмову... а ви....
а тоді красно вибачаюсь... бо то певні я вже перейнялась занадто, ой вже ті жінки, нє?:(
а тоді красно вибачаюсь... бо то певні я вже перейнялась занадто, ой вже ті жінки, нє?:(
:D :D :D
або: ну і добре, що не дорожать, у мене розвязані руки!
ми говоримо про люблячих чоловіків ( я сподіваюся) і про певні моменти із сімейного життя) а не тих, що чекають, коли їм розв"яжуться руки...
аби тільки вони в тому всьому винні не були попри людське око
Strekoza
03.03.2008, 21:22
Так подумала, цю гілку в обов*язковому порядку б читати ще неодруженим.
Згідна. Чим і займаюсь :) Так само перечитую тему "мистецтво бути дружиною". В нас весілля за два місяці. Рожевих окулярів давно нема, мені 26, наречений старший. І деколи мені здається, що це ще гірше - обоє сформовані особистості. Вже зараз на етапі підготовки до весілля і ремонту квартири сваримось, аж надто часто, як на мене. Коханий впертий страшенно, а я також не "подарунок". Читала тут чиюсь пораду, Лілі, здається, про те,що чоловікам не треба повторювати часто прохання щось зробити. Стараюсь :) Він сперечається зі всім. Розумію, що до того довший час він жив сам, відповідно не звик нікого слухатись. Але я і не хочу ним командувати! Але ж мусимо обоє йти на компроміс... Колись була на тренінгу по НЛП (наук.-лінгвістичне програмування), тоді наміри почитати літературу по цій темі так і залишились намірами. Напевно зараз треба якусь мудру книжку почитати, бо ніяк не дам собі з тим ради... Але, сподіваюсь, все в нас буде добре і мистецтво бути доброю сім'єю ми опануємо :) І до церкви на науки незабаром почнемо ходити, тому не все так зле. Але в будь-якому випадку з цікавістю читаю історії і думки форумчан, стараюсь для себе зробити правильні висновки.
Liliyah Romanova
04.03.2008, 02:41
ось вам і одна з багатьох причин чому все після шлюбу змінюеться.
У нас нічого не змінилося, а якщо то лише на краще.
Тільки от ця чужина якось мене зламала... Не готова я так далеко від Львова жити. Ніколи не була і не буду. Ніби вже й не показую тої своєї депресії, але в мені вона все одно сидить. І в ньому сидить. Не говорить про це, але я дуже добре бачу. От живи тут. Два острівці, кожен зі своїм болем і своєю депресію, і своєю ностальгією за домом і друзями...
Колись була на тренінгу по НЛП (наук.-лінгвістичне програмування)
...через це я дуже не люблю НЛП
раджу прочитати щось легше, навіть простака Карнегі, але НЛП це недобре, імхо :)
Liliyah Romanova
04.03.2008, 02:49
він дуже емоційний, в пориві він говорить такі речі, після яких хочеться його ВБИТИ, але не просто а ше довго мучити
Ну, це такий тип чоловіків - сірники. Швидко запалюється, швидко згорає. Але пожежу чи вогнище цілком може зробити.
Але безпідставно вони не запалюються. Завжди є якесь слово, якийсь учинок, завжди є щось, що його до того штовхнуло.
А як вже загорівся, то треба відійти і не говорити з ним, хвилин з 10-15. Після того часового відрізка він знову зможе по-людськи говорити, не вибухаючи. Головне знову не завести.
(наприклад, в Alias нетвереза історія кохання)
Ну, не обов'язково аж так казати. Ми з чоловіком разом були 5 років до шлюбу. Бачили, правда, добре, якщо 3 місяці на рік (в сумі). То на три дні він прижджав, то на тиждень, але завжди того часу було мало і завжди було боляче розставатися за кожним разом до наступного разу.
Я би то нетверезим не називала.
guculyanka
04.03.2008, 09:58
я ніби-то все розумію і згідна з тим, що тут радять про налагоджування стосунків, але є всередині якийсь протест: ну чому, чому я маю когось змінювати, пояснювати, терпіти заради того, що може колись стане добре?
Тому що, "... тому-то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, - людина нехай не розлучує... А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб..."
Матвія 19:3-9 http://www.ukrlc.org/bible/new/4_Jevangelie/Matthew.htm
Напевно зараз треба якусь мудру книжку почитати, бо ніяк не дам собі з тим ради...
Мені дуже подобається книжка "Секрет сімейного щастя". Пошукайте, може десь знайдете, або попросіть в будь-кого зі Свідків Єгови.
(наприклад, в Alias нетвереза історія кохання)
Ну, не обов'язково аж так казати. Ми з чоловіком разом були 5 років до шлюбу. Бачили, правда, добре, якщо 3 місяці на рік (в сумі). То на три дні він прижджав, то на тиждень, але завжди того часу було мало і завжди було боляче розставатися за кожним разом до наступного разу.
Я би то нетверезим не називала.
Може й так. Ми теж жили в різних містах, розмови по тел, листи, а зустрічі по вихідних. Але цього мало, щоб побачити реальну людину. Я, перш ніж ми почали зустрічатись, зібрала досьє :D - що то за ЛЮДИНА. Бо це видно не по романтичних зустрічах, спілкуванню НАОДИНЦІ, квітах............., а стосунках з іншими, не такими важливими людьми, в компанії, де не можливо всім догодити, і ти мусиш бути такий, як ти насправді (а не грати такого, яким тебе хочуть бачити)... Навіть Надійка розповідала про ідеального жениха, який став зовсім іншим по весіллі (в "Як я знайшла свою любов"). Тому мені дивно і страшно..., але говорю про це, бо бажаю Alias тільки добра.
Треба мати зразу погляд, що одружуюсь - все, а в більшості жінок (та й чоловіків) десь там сидить думка - "а якщо щось, то розведусь, буду шукати свою ідеальну любов"...
в більшості жінок (та й чоловіків) десь там сидить думка - "а якщо щось, то розведусь, буду шукати свою ідеальну любов"...
Не вірю... якраз таки зайвий раз тепер не поспішають одружуватись, бо більшість шукає своїх єдиних. Інша річ, що коли настає той час коли готовий, виявляється, що люди вже настільки "склалися як особистості", що з іншими ділити свій особистий простір стає важко. ТОму з"являються думки про розлучення.
guculyanka
04.03.2008, 12:27
Не вірю... якраз таки зайвий раз тепер не поспішають одружуватись, бо більшість шукає своїх єдиних.
тільки, чомусь?, з кожним роком, кількість розлучень збільшується.
Квіточка
04.03.2008, 13:54
ви не пробували проаналізувати чи так само поводиться ваша мама як ви?
Деякі моменти звичайно схожі, але мені чоловік б не дозволив говорити чи робити все те що робить мама.
але йому самому надоїли такі компанії і він зустрічається зараз тільки з деякими друзями і п’є максимум пиво
тому я ще з ним, якась позитивна тенденція спостерігається. А я так надіюся....
в нього половина друзів одружені і весь час йому розказують про дітей
та я вже скоро теж буду шукати кандидатури для його неодружених колєгів. Одружаться, обзаведуться дітьми то я й подивлюся до котрою будуть пити.
всередині якийсь протест: ну чому, чому я маю когось змінювати, пояснювати, терпіти заради того, що може колись стане добре?
та якщо б мій чоловік сам того не розумів то все - де мій чемодан? де мої речі?
+100%
Завжди є якесь слово, якийсь учинок, завжди є щось, що його до того штовхнуло.
Згідна але я теж не робот, не можу слідкувати за своїм тоном, поглядом, наголосом.
Я от теж читала історію Alias.... все чудово..... аж занадто. Хоча дай їм Бог.
Liliyah Romanova
04.03.2008, 18:07
Згідна але я теж не робот, не можу слідкувати за своїм тоном, поглядом, наголосом.
Ну, от якраз робот і не може, а людина може.
Я завжди знаю, де переступаю межу і от, зараз він зірветься. І в той момент я можу промовчати, можу сказати якось інакше, лагідніше, а можу так, що виведу його зі себе. І десь лише 2% є серед ситуацій, що я не знаю, що його вивело.
До речі, чоловік більше звертає увагу саме на слово, а не на інтонацію. То жінка більше зосереджується на інтонації та погляді при говореному.
Я от теж читала історію Alias.... все чудово..... аж занадто.
Занадто не буває.
Просто можна бачити позитиви і поминати негативи, а можна згущувати фарби.
Маруся-мама
04.03.2008, 18:23
До речі, чоловік більше звертає увагу саме на слово, а не на інтонацію. То жінка більше зосереджується на інтонації та погляді при говореному.
На вихідних стала свідком таких розмов:
Ч. Ну в тебе розум є? Я щойно все помив а ти знову смітиш...
ж. ООООООО!!! Він мене назвав дурою! То що я дура???:padonak:
або ще...
Тато каже:
- Та дівчина не красуня, але дуже мила... подібна на нашу Марусю.
Маруська,
- Ану тату повторіть, повторіть? То що Маруська негарна??? :p:p:p
Liliyah Romanova
04.03.2008, 18:36
Ой, Марусю, з тобою ніколи не сумно. Аби лиш мене з офісу за регіт не вигнали, бо як я їм посню, чого мене так на сміх потягло...
:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D:D
Ascorbinka
04.03.2008, 22:54
Знали б ви , якою Боженькою він прикидується, хоч до рани прикладай, то япокричу покричу і слухаю його басні.
А якже інакше. Вовк мусить зализати свої рани аби йому було добре. Тим більше що він знає що ви йому пробачите і все стане на звичні для нього місця.
і як уникнути? не пробачати на один день довше? око за око? які варіанти?
Маруся-мама
05.03.2008, 02:22
і як уникнути? не пробачати на один день довше? око за око? які варіанти?
Пробачити обовязково і не на день пізніше а тутже, АЛЕ... не дати щоб все повернулось на круги своя. Ви своїх чоловіків знаєте краще і краще знаєте які власне слова їм треба сказати, аби до них дійшло що він вам робить боляче і якщо він вас любить, у чому ніби клянеться, то я б просила так не поступати. Точні слова ви мусите знайти самі. Але думка така має проходити, що я тобі такого не роблю отже і мене попрошу шанувати.
Уникати треба тим що ви будете вважати аби не створювати умов до того щоб він тріснув дверима, пішов з друзями гуляти а потім прийшов і плакався як він вас любить. Любиш - будь зі мною. А про виходи з друзями ми домовляємось, і я іду зі своїми коліжанками коли я вибрала - ти сидиш з дитиною (не твоя мамця, чи моя - а власне ти), у відповідь я не заперечую коли ти хочеш іти з друзями на пиво.
У мого знайомого є ще так у відносинах, що за все що він робить для себе що йому подобається він заробляє очки, а ті очки він потім має відпрацювати коханій. Наприклад, помити посуд чи підлоги, подивитись з нею її улюблений серіал чи сентиментальний фільм, і тому подібне. Він хоче подивитись хокей, то вони його дивляться разом, а потім роблять щось разом що подобається більше їй а ніж йому. Може тут в них око за око, але то радше увага за увагу.
Просто веду до того, що в кінці кінців ми ж живемо разом. А якщо ми живемо разом то повинні поважати один одного.
Strekoza
09.03.2008, 01:11
тата:
Допис від Strekoza
Колись була на тренінгу по НЛП (наук.-лінгвістичне програмування)
...через це я дуже не люблю НЛП
раджу прочитати щось легше, навіть простака Карнегі, але НЛП це недобре, імхо
Гелена, Карнегі я читала, хоча такі книжки варто перечитувати, згідна. Відносно НЛП - я не мала на увазі літературу з цієї області, просто не так висловилась. Хотіла сказати, що деколи буває дуже корисно почитати науково-популярну літературу чи навіть спеціалізовану, можна знайти відповідь на багато запитань чи хоча б по-іншому подивитись на речі. Відносно НЛП - згідна, програмування чи то маніпулювання людьми - це не є дуже добре, але, знову ж таки, не варто використовувати буквально все, про що читаєш/чуєш. Наприклад, поняття метапрограм (фільтрів сприйняття), яким оперує НЛП мені здається досить вдалим, звичайно імхо :) Остання з книг такого плану, які я читала - А.Піз "Мова рухів". Хто не читав, рекомендую.
Додано через 1 хвилину
Мені дуже подобається книжка "Секрет сімейного щастя".
Дякую, спробую знайти
Усі знають бувають шлюби вдалі і недуже, деякі одружуються і живуть аж доки смерть не розлучить їх, інші розлучаються через рік.
Одні живуть довго і щасливо, інші довго, але дуже погано, проте все одно живуть разом. Історій дуже багато так само як подружніх пар.
Але мене цікавить ось, що ...
Коли люди одружуються вони такі щасливі, закохані. Проте через певний час щось стається і такий колись бажаний шлюб перетворюється на ярмо. На дружину - пилку, чоловіка придурка ( даруйте мені ці слова, це я цитую свою сусідку). Про кохання тут мабуть не варто згадувати.
Які слова можна привести на захист:
побут, діти, гроші, звичка, лінощі, прагматизм - пропоную доповнити список
Проте ви знаєте є такі, які попри усі труднощі усе одно уміють зберегти кохання, віру одне в одного, теплі стосунки. Я дуже люблю спілкуватись з такими людьми, але завжди думаю як же у них це виходить на протязі ось уже 20 років...
Тому стоворюю тему для того, щоб кожен міг порадити, розказати про власний досвід. Як внести свіжість, новизну, радість і сексуальні задоволення у відносини, котрі загрожують стати односторонніми і скучними. Але тема тільки для тих хто хоче зберегти власний шлюб і бути щасливим у ньому. :)
Koza-Dereza
12.03.2008, 17:04
Для того щоб пройти через труднощi, банальнiсть, i перешкоди життя i залишитись разом - треба одружуватись на людинi яку дiйсно кохаєш. Не просто "хочеш", чи "ну позустрiчались i тепер шо?", не за грошi, не з надiєю що людина помiняється, а просто тому що ту людину любиш. Тодi, повiрте нiхто вас не розлучить, нi втрата роботи, нi свекруха/тьоща, нi коханки/коханцi, нiщо. Навiть ремонт вас не розлучить :D
Коли приходить час труднощiв то тодi людина яку не любиш починає тебе сильно дратувати. Вже хочеться щоб вiн змотав з очей i не муляв. Душа гризе, мучає, бо вродi шкода розвестись, а з другого боку ну вже тааааак надоїїїїїло! :suicide: А якщо дiти то ще й вина перед дiтьми постає. Отже якщо немає любовi а було щось iнше то такi випробовування i ламають шлюби.
Знайдіть мені 10 відмінностей між цією темою і темою
Лілю, а може в цій гілці будемо писати про позитивні моменти шлюбу. Можливо є пари, які досі живуть солодко як у медовий місяць.
Останні дві неділі ми з чоловіком теж почуваємося як в медовий місяць, спацерували по Львову під дощем, ходили на виставку, на каву... настрій чудовий ;) Хоча я не можу сказати, що у всі інші дні ми живемо гірше як у медовому місяці, але по-іншому. Не гірше і не краще...
Liliyah Romanova
12.03.2008, 18:15
Лілю, а може в цій гілці будемо писати про позитивні моменти шлюбу.
У тамтій гілці обговорювалося саме те, що не мусить так бути. Ви її перші пости почитайте. Я ж ту гілку починала, то знаю.
І я там писала про своїх батьків, які для мене є прикладом того, як треба берегти почуття один одного.
Не бачу потреби множити теми. Тим більше, що поради та позитиви там теж давали, і особливо дали. І якщо когось знесло на негативи, то це вже дивно. Я так бачу, Мих лише негативи в тамтій гілці побачив, а я навпаки, дуже багато позитивного.
Liliyah Romanova
13.03.2008, 22:33
Ну, оскільки хотіли тут трохи більше позитиву, то напишу про позитив.
Почалося все з негативу, правда, але...
На роботі був досить складний день. Бувають іноді такі дні, коли всім від тебе щось треба, а в тебе горить термінова справа. І коли нарешті вдається зі всім розібратися під кінець дня, то у голові шумить, ноги гудуть, нерви взагалі мов струни... Я сподівалася, що підемо до церкви і я там трохи відпочину, але малий був змучений і мало не довів мене до істерики своїми вибриками й непослухом.
Коли чоловік вийшов до нас з малим після Літургії, то відразу побачив, що я добряче "накручена". Я чекала, що зараз ще й він мені викине порцію негативу (та, ми, жінки, вміємо мислити позитивно!), а він мені зробив сюрприз.
Обійняв мене поглядом, сповненим спокою і... повіз у ресторан з морською їдою. Там він мені замовив величезний таріль моїх улюблених креветок і сидів милувався, як я мружу очі від задоволення.
Я й не знала, що після того, як цілий день нічого не їж і сидиш весь час на нервах, можна втулити 27 креветок і не почуватися переїдженою.
Таки вміють вони про нас турбуватися. Просто не завжди впевнені, що нам це потрібно. :)
nirvanka
14.03.2008, 19:33
Таки вміють вони про нас турбуватися. Просто не завжди впевнені, що нам це потрібно.
..І чомусь не завжди догадуються спитати в нас чого ми хочемо і що нам потрібно..
nirvanka
13.06.2008, 18:45
Прошу про молитву за подружжя, що перебуває на межі цілковитого краху.
Моє подружжя...
:(
.......
Нехай Бог дасть Вам сили все владнати. Мудрості Вам та терпіння! Нехай любов допоможе!
Прошу про молитву за подружжя, що перебуває на межі цілковитого краху.
Моє подружжя...
Ви головне не втрачайте Віри....Тому ,що все минає і це минеться....лиш треба прошечки любові,віри і терпіння....Зовсім трошечки і все буде добре... Поможи вам Боже!
Liliyah Romanova
13.06.2008, 19:36
Ну, це так би мовити, криза, що затягнулася на довгі роки...
Це не зараз, не раптом, не без причини...
Важко щось зі сторони говорити,тому просто молитимусь....Але ви всерівно не втрачайте надії....
Маруся-мама
13.06.2008, 19:51
Ну, це так би мовити, криза, що затягнулася на довгі роки...
Це не зараз, не раптом, не без причини...
А я вважаю що лише сильна людина здатна прийняти таке серйозне рішення... коли ти топишся і відчуваєш що тягнеш за собою іншу людину треба признати що розрив в такому випаку найкраща річ. Краще вижити по-одному, ніж втопитись разом! (це я образно)
Лілю, тримайся!
Samojlovu4
13.06.2008, 19:57
Дійсно "ого"...
Але Лілі респект, що мужньо наважилась на форум написати.
А може то типова три, п"яти чи яка там річна криза?! В нас на 5 років теж дуже гриміло довший час, навіть слово "розлучення" згадували... вже вроді більш-менш внормувалося, але хто його зна, зарікатися не буду...
То треба перейти.
afterstep
13.06.2008, 20:01
чорт - забув при особистій зустрічі :)
"м'яке перемагає тверде" альбо "чоловік голова, але головою крутить шия".
типова ситуація - і тільки мудрість жінки рятує :)
в чоловіка в ті роки мудрість аж надто файно біохімією пояснюється :)
Прошу про молитву за подружжя, що перебуває на межі цілковитого краху.
Більше компромісів, менше затятості, ще менше категоричності з обох сторін і все налагодиться. А наша молитва у вас вже є.
На все Воля Божа...
Знаєте як кажуть - на Бога надійся, а сам...
Тому, Лілю, я бажаю вам обом не здаватись. Бог на стороні вашого подружжя і ви вдвох також маєте стати на цю сторону. І ніякого відчаю! Жодних темних фарб!!!
afterstep
13.06.2008, 21:27
іноді просто достатньо змінити точку зору :)
безперечно, кожен випадок інший :) = але є одна спільна риса...
подам на прикладі - два вістря зіткнуллися і вперлися одне в одне....
ступор. Ні туди, ні сюди... мінімальне відхилення хоча б одного з них в сторону - і "ступор" зникає :)
==
Але то таке :)
немає легшої справи, ніж давати поради :)
і немає невдячнішої за поради справи :)
==
найкращий спосіб захисту - атака, хоча й не слід слово "атака" розуміти буквально :)
Краще бути просто самій.
Ідеальним подружжям бути важко, але то не означає що неможливо.http://yoursmileys.ru/msmile/fun/m0105.gif А може взагалі не варто намагатись бути ідеальним подружжям, а просто щасливим?http://yoursmileys.ru/msmile/fun/m0102.gif
Криза минеться, головне не робити ставок на радикальні рішення.http://yoursmileys.ru/tsmile/family/t1039.gif
У будь-якому випадку бажаю Вам, щоб все щасливо минулося. Зараз Ви не разом, а на відстані є можливість все переоцінити, обдумати, зрештою, відпочити один від одного, а ми будемо за Вас молитись.
Найбільше молитва потрібна моєму чоловікові та синові.
Я багато що пережила. І це переживу.
Дуже дякую за молитви і підтримку!
Лілю...
Може це трохи й жорстко.
Не створюйте проблем,там,де їх нема.
Ви успішні,гарні молоді люди.
У Вас здорова,чудова дитина.
Яка потребує мати маму і тата,сім’ю.
Я виріс в неповній сім’ї,і прекрасно знаю про що говорю.
Так що прошу Бога - дай їм розум,вбережи сім’ю.
Liliyah Romanova
14.06.2008, 05:16
Ну, раз вже так важко не давати порад, то дещо відпишу.
Так, можливо, десь проблеми, бо жінка забагато говорить. У нас проблеми саме тому, що я ЛЕГКО йду на компроміси і МАЛО говорю, а більше мовчу.
І таке буває...
Додано через 1 годину 10 хвилин
Лілю...
Може це трохи й жорстко.
Не створюйте проблем,там,де їх нема.
Із цілковитим нерозумінням справи...
Ніж писати будь-що, краще пити каву.
Вибачайте, якщо жорстко.
Вирішила відписати, не думаючи...
Так, люди. Ми дійсно не знаємо глибини Лілиної проблеми. І я от "нарадила", поки не поговорила з Лілею в приваті. Давайте краще молитися, хто хоче і може. А Бог сильний все змінити....:(
Liliyah Romanova
14.06.2008, 06:42
Просто традиція така: якщо сім'я розпадається, то хто винен? Жінка.
А жінка що?
Не верблюд же, аби роками жити в пустелі...
Із цілковитим нерозумінням справи...
Ніж писати будь-що, краще пити каву.
Вибачайте, якщо жорстко.
Вирішила відписати, не думаючи...
Коли нема проблем...люди їх створюють.
Штучно.
Така натура людська.
Я просто згадав себе.Семирічного.
Коли батьки сварились,потім тато пішов.Хоч він в мене був завжди,але його не було в сім’ї.
Пам’ятаю,як я плакав,просив його:"Не йди".А вони щось виясняли,доказували..
Нікому того не бажаю...
Liliyah Romanova
14.06.2008, 08:09
Коли нема проблем...люди їх створюють.
Штучно.
Така натура людська.
http://s4.rimg.info/60e808e2ed96ebe14c068a8fa2cf1e95.gif Ромку, це ви мені???
Пам’ятаю,як я плакав,просив його:"Не йди".А вони щось виясняли,доказували..
Нікому того не бажаю...
Най буде не сім'я, а пекло, аби лиш тато був поруч???
levandivka
14.06.2008, 08:12
Коли нема проблем...люди їх створюють.
Штучно.
Така натура людська.
Я просто згадав себе.Семирічного.
Коли батьки сварились,потім тато пішов.Хоч він в мене був завжди,але його не було в сім’ї.
Пам’ятаю,як я плакав,просив його:"Не йди".А вони щось виясняли,доказували..
Нікому того не бажаю...
Теж маю троха "за собою".
В деяких ситуаціях варто йти. Що б не казала дитина...:cowboy:
Виросте - пойме (якщо Бог дасть).
Liliyah Romanova
14.06.2008, 08:15
Теж маю троха "за собою".
В деяких ситуаціях варто йти. Що б не казала дитина...:cowboy:
Угу, діти часом не менше егоїстичні за батьків...
http://s4.rimg.info/60e808e2ed96ebe14c068a8fa2cf1e95.gif Ромку, це ви мені???
Ні,Лілю,це в загальному...
Не знаючи Вашої ситуації дійсно важко судити і радити.
Так що пробачте...
Теж маю троха "за собою".
В деяких ситуаціях варто йти. Що б не казала дитина...:cowboy:
Виросте - пойме (якщо Бог дасть).
Я свого давно зрозумів.І не зрозумів...
Але бракувало мені його завжди...
levandivka
14.06.2008, 08:26
бракувало мені його завжди...
За одного битого двох небитих дають. (с)
Ми з дружиною різні...Всяке бувало...Вона різка,нервова.Я теж не подарунок.
Але я знаю,що тягар наших проблем більше на ній...Тому і промовчу...і проковтну образу.Щоб в хаті був спокій.Бо він необхідний...
консультант
14.06.2008, 10:19
Пишу не відносно Лілі, а просто по темі.
По-перше, не варто взагалі починати жити з чужою людиною.
По-друге, якщо вже й живете, то потрібно зробити все, щоб вона стала рідною. В кожної людини є свої плюси та мінуси. Добре коли собака стає другом, гірше коли друг стає собакою...
По-третє, якщо чужа людина не може стати рідною, то для чого мучити коні. Бог - це Любов. Якщо між людьми є Любов. то між ними є Бог і навпаки. Світ не без добрих людей...
Жити ради збереження сім"ї ? Виникає питання якої...? Хіба вона була. якщо люди між собою чужі...? Ради дітей 7 Ніхто від дітей не відмовляється. Вони залишаться при них і будуть мати нагоду спілкуватись, а з часом вирішуть з ким бути. Людина повинна жити повноцінним життям згідно Закону Божого, а не жити затиснутою в лещата, не маючи права на свою думку.
Кожна людина ні від кого не залежна, тільки від одного Всевишнього. Якщо двоє людей сходяться, то не для того, щоб хтось на когось працював або хтось кимось керував, а щоб доповнювати одне одного і допомагати, не посягаючи на особистий суверенітет, який супроводжується свідомим виконанням своїх сімейних обов"язків. Це двоє зовсім чужих людей які погодилось спільно жити, ставши одним тілом. Це серйозний крок в плані відповідальності між цими людьми. Довіритись, надіючись на підтримку і взаєморозуміння - це своєрідний ризик, який іноді обходиться ціною в життя... Якщо їм не вдається стати одним тілом, якщо на компроміс йде тільки одна сторона, інша стоїть на егоїстично-узурпаторських принципах, то про що мова може йти далі...?
консультант
14.06.2008, 10:38
Причин неадекватної поведінки дуже багато... Один Бог знає Істину. Не раз я помічав, що чим ближче наближаюсь до пізнання Істини, тим більше мене якась нечисть виводить з рівноваги через сторонні подразники, ніби намагається відвернути від Основного. Понервувавшись, забуваю те світле сприйняття. що переповнювало мене в якусь мить і знову кільканадцять днів топчусь на місці... Щоб жити і не знущатись над другими, необхідно зрозуміти, що ніхто нікому не належить, навіть ми самі не належимо собі, а Богові. Це не високі слова - це моє особисте переконання.
Прочитала 14 допис у цій гілці.Все так гарно.
Що ж могло змінитись лише за рік..,чи аж за рік?...:no:
Читатель_Обкома
14.06.2008, 14:44
:8: :8: :8:
Блинн...мамОчка рОдная.....ни за что,никогда бы не подумал......
консультант
14.06.2008, 15:10
/Блинн...мамОчка рОдная.....ни за что,никогда бы не подумал....../Читатель_Обкома//.
Бувають люди, які свої проблеми загортають в папірці і роблять посмішку до вух. ніби нічого не трапилось, заради дутого іміджу, але й бувають такі, які дивляться правді в очі і кажуть про неї при знятих рожевих окулярах. Кажучи правду, людина формує свою особистість, своє я. Сказано ж: "сповідайтеся брат перед братом, а сестра перед сестрою у прогрішеннях ваших...". Дане непорозуміння не таке вже й рідкісне, так що особливого нічого не трапилось. Вони живі люди і мають право на помилку. Враховуючи рівень Лілі, я впевнений, що вона сама розбереться в даній ситуації. Щоб допоміг в цьому наш форум, це як сказати... Дехто ненатішиться, інші мають про що поговорити, тільки одиниці чисто по-людськи хотіли б в чомусь допомогти... Я не відкриваю Америки, так завжди є в нашому повсякденному житті.
Це не про Лілю, просто згадалося :)
Ми перший рік нашого подружнього життя жодного разу не посварилися. Але кошмарний був час! Зробить він щось не так, чи щось не те скаже, а ти нервуєшся, але сопеш собі мовчки у дві дірочки, а всередині аж все перевертається... А потім одного разу прорвало! Звичайно, посуд не били і дверима не грюкали :padonak: , але також багато нового один про одного почули :). Наскільки після цього стало легше!
Хоча ми і зараз практично не сваримось.
Я думаю, що наймудріше в сімейному житті не те, що не сваритися, а просто не гніватися. Бо оте сопіння собі мовчки - то і є гнівання. Та і не тільки в сімейному житті. Навіть просто на роботі, з друзями. Краще сідати, говорити, виясняти, що не так. Виговорювати проблему! Бо часто нам щось здається, додумується, догадується і потім то переростає у велику проблему! А можна було просто відразу поговорити і вияснити, чи то те, що нам спочатку здавалося. Маленький вогонь треба гасити відразу, не даючи йому розгорітися у велику злість, чи навіть ненависть. Ану давайте самі собі признаємося ( хто вже зі стажем), як часто після великих сварок злість переходить, а перепроситися щиро тяжко, бо таке одне одному понаговорювали, що і самим потім страшно, як подумаємо.
п.с. Я теж нічого дотичного до Лілі не писала. :)Так що, Лілю, не подумайте. То в загальному.
Додано через 4 хвилини
О! Ще не сказала. І мовчати теж не можна. Мовчання проблему не вирішує теж. Інша сторона тоді думає, що вона права і розвиває свій тиск все більше і більше. Просто часом змовчати, коли хтось не в дусі, то інша справа. Всім варто! Але постійне мовчання на вибрики іншого і терпіння в людських відносинах однакове, як сварки. До добра не доводить. Адже ми всі рівні і так і повинні поступати, щоби з нами рахувалися.
Ви,п. Олю, дуже змістовно і гарно написали. Але я ще трохи "повумнічаю".
Готуючись до екзамену по сімейній психології, читала додаткову літературу і вичитала кілька правил конструктивної сварки(переповідаю своїми словами :)) :
- не варто розкидатись словами типу "ти завжди", або "ти ніколи" - цим ви не даєте людині шансу на виправдання і виправлення.
- уникайте порівнянь типу "ти як твоя мама/тато" - цим ви демонструєте стереотипність мишлення і заганяєте в глухий кут.
- говоріть чітко по темі - не згадуйте того, що було 100 років тому і за що він/вона просили пробачення і його отримали.
- слідкуйте за словами, бо навіть одне зайве слово може перетворити звичайну побутову сварку на привід для грандіозного скандалу.
Приклад:Жінка миє підлогу, а чоловік прийшов з вулиціі взутий і пройшовся по цілій хаті в пошуках ключів, які він незнати де кинув.
Вона: Ти скотино, ти, я ціле своє життя гарую, їсти варю, дітей доглядаю, на роботу ходжу, перу, а ти не цінуєш, ти точнісінько, як твоя мама - думаєш, що тобі все належиться, а сам?!На річницю шлюбу навіть квітки не подарував, бо забув, та запхай собі десь своє "перепрошую", я то вже чула!!
А правильно було би так:
Любий, я щойно помила підлогу. Будь добрий зніми взуття, бо я вже змучилась і не маю сили перемивати ще раз. Швабра в кутику - протри, будь добрий, після себе там де "наслідив". :)
Я, чесно кажучи, взяла то собі на озброєння і намагаюсь "при аварії" дотримуватись інструкції :):):)
Liliyah Romanova
15.06.2008, 00:19
Занудо, можу порадити Дебору Таннен. У неї ситуацій описано ціла купа. Йдеться про різниці мовлення чоловіків та жінок. Поради дуже корисні.
Наше подружжя завдяки цим порадам оминуло дуже багато проблем.
Ми з чоловіком обоє дуже цікавилися психологією, тому в нас ціла купа слів, які ми не говоримо ні одне одному, ні нашому малому. Наприклад, малий завжди знав різницю, що дитинка - це не ляля. І на діток ми принципово "ляля" не казали.
Занудо, можу порадити Дебору Таннен.
Дякую. Вік живи - вік учись.
Не поможе,Бог на небі ,Диявол ж поміж нас на землі
Та ні! Бог посеред нас!!!:)
Panadolka
15.06.2008, 02:00
Лілічка, я нічого не буду вам казати, просто перед сном помолюся за вас і вашу сім'ю
консультант
15.06.2008, 11:47
/Та ні! Бог посеред нас!!!/ Мих//.
Залежно хто є хто...
Щось у мене форум глючить і я не можу цитувати, а хіба лиш відповідати. Хоча це, можливо й на краще - весь допис був би переповнив цитатами.
Тому хіба кілька думок з приводу.
1. Ромко правду каже - шукайте позитив у тому, що маєте. Думаю, що Бог нагородив Вас великими благами які Ви у даний момент цінуєте не у повній мірі.
2. Позбавтесь гордині і сприймайте житєйські події як належне, як даність, як неминучість. Скажете, що у Вас нема гордині???!!! Однозначно, що є! Прочитую це в частині дописів, включно і в цій гілці. Чи завжди ця риса означається як негатив. Звісно, що ні. Іншими словами - це Ваше прагнення до досконалості і віра у неї. Ваш дух - дух незалежний і буремний пробує переламати обставини. Ви вірите, що переламати їх можливо. Однак, як свідчить практика, переломити частину обставин є понад сили людські. Розуміння цього може людину як зламати, так і загартувати. Цей вибір у цю мить постає перед Вами. Зрозумієте, що існують і непереборні обставини, відповідно - позбудетеся гордині, зможете загартуватися. Хоча, можете після того і спустошення відчувати. Не приймете це як даність, то "незламний дух" трісне, тоді точно - спустошення.
3. Мені видається, що за своїм психотипом Вас можна було би віднести до сангвініка. Помиляюся?
Якщо не помиляюся, то зроблю наступний крок - Вам далеко не байдуже що про Вас і Вашу сім'ю подумають оточуючі (навіть незнайомі люди на форумі). Досі це тримало Вас у формі, про що свідчить той же згаданий допис 14. Коли довелося визнати проблему і Ви "засвітили" її на форумі - ніби "пустилися берега". Насправді, я був би окреслив це наступним чином. Слід перестати перейматися тим, що подумають оточуючі і діяти згідно із особистим переконанням і бажанням. А якщо зможете бажання підпорядкувати переконанню - можливо, це також вийде на плюс. Головне, щоби потім не розчаруватися у переконанні.
4. Перестаньте драматизувати ситуацію. Нині, у силу різних причин Вам видається, що ситуація є фатальною. Ситуація є ЗВИЧАЙНОЮ!!!!!!! Так, болюча, так, сумна. АЛЕ ЦЕ - РЯДОВА СИТУАЦІЯ, типова для життя, що полягає у типовій боротьбі за свої права і свої бажання.
5. Проблема, що Ви зараз вирішуєте не є глобальною і головною у Вашому житті. Якщо зможете це відчути - візьмете її під контроль. Бо як це не парадоксально, нам часто вдається контролювати саме ті речі, які ми контролювати надміру не збираємося. Тому, займіться чимось іншим, але не влазьте занадто у той же ЛФ, бо закиснете у власному і нашому соці. У хорі не співаєте? На лижах не їздите? Може крілики чи собачки годуєте? А слід було би щось несподіване робити!
6. Не гнівайтеся за мій надміру довгий допис - це я не Вам, а собі пишу. Щоби так ніби радячи Вам, собі щось зарадити.
7 . Любіть, і любов зробить чудо!
Не вірю в те, що рулетка. Хіба дві. Одна - чоловік, друга - жінка. Крутяться навколо власної осі і байдуже їм до другої особи. Тоді і розходяться.
Красива метафора -- i оригiнальна :)
Щодо "кружляння двох" згадалося iз Донна ("Valediction: forbidding mourning"):
"...и если душ в нём две, взгляни
как тянутся они друг к другу:
как ножки циркуля, они
в пределах всё того же круга.
О, как следит ревниво та,
что в центре, за другой круженьем,
а после, выпрямляя стан,
её встречает приближенье!
Пусть мой по кругу путь далёк
и клонит долу шаг превратный.
Есть ты -- опора и залог
того, что я вернусь обратно."
То вип'ємо, щоб циркуль не перетворювався на двi рулетки! :crazy: http://gallery.ipcom.com.ua/files/1/3/5/3/cheers.gif
PS: звиняйте за офтоп :ninja:
Коли чоловік бачить інші захоплені погляди звернені на його дружину, то сам починає ще більше пишатися, що зробив такий правильний вибір.
Дуже влучно. Менi, наприклад, треба, щоб моєю жiнкою (або дiвчиною, неважливо) захоплювалися, її поважали, її жадали (безнадiйно, звiсно ;) ). Гадаю, я не поодинок у цьому.
levandivka
17.06.2008, 15:20
треба, щоб моєю жiнкою (або дiвчиною, неважливо)
Ггг... А Ви частіше з ким буваєте? :)
Доречі, про помилки...
Типова помилка, коли жінка і дівчина пересікаються. Краще того уникати. :)
а що є ще такі чоловіки що утримують своїх дружин?????
"Утримують" -- негарне слово якесь. "Содєржанкi" там etc. По-перше, може бути так, що у нього постiйний i пристойний заробiток, а у неї -- нерегулярний, але подеколи дуже пристойний ;) (те ж таки фрiлансерство, наприклад). Помiж цими нерегулярними заробiтками пара може жити здебiльшого на його грошi, але ж тi фрiлансерськi заробiтки теж пiдуть на користь обох. Ну i -- це commonplace, та все ж -- якщо навiть жiнка є вдома, то вона ж також працює по дому, це i час, i сили треба, i гроши заощаджує.
Гiрше, якщо дамочка анi працювати за хлоповою широкою спиною не бажає, анi за домом доглядати. Тодi, до речi, i конфлiкти виникають на рiвному мiсцi, бо їй енергii дiвати нiде i самореалiзацiї нема, а йому пiсля роботи гасати деiнде або терпiти посиденьки у буднiй день до двох ночi теж не до вподоби.
ЗI: (антiфемiнистичне) "вiн" i "вона" у цих ситуацiях можуть i помiнятися ролями, то не є принципово. Головне -- з одного боку, не вважати партнера таким, що є на утриманнi (тобто iграшкою, якої, побавившись, можна i позбутися швиденько), а з iншого -- не вважати вiдсутнiсть "бюджетних вимог" до себе чимось per se зрозумiлим.
Додано через 8 хвилин
Читаючи гiлку, ствердився у думцi, що теорiя про рiзнi язикi любовi таки має пiд собою пiдг'рунтя.
Не на правах реклами (тим бiльш, що загалом таку американизовану лiтературу дуже не полюбляю), але -- Г. Чепмен, "Пять языков любви". У гуглi по контексту "5 языков любви" перше ж посилання на електронну версiю книжку. Може, комусь стане у пригодi :)
Додано через 27 хвилин
Ггг... А Ви частіше з ким буваєте? :)
Я не те мав на увазi :D Але дякую за комплiмент моїм ловелаським здiбностям :)
Доречі, про помилки...
Типова помилка, коли жінка і дівчина пересікаються. Краще того уникати. :)[/quote]
Атож! З iнструкцiї для програмiстiв десь так 15-рiчної давнини:
"Тримайте жiнок у рiзних директорiях" ;)
До речі, відкриття цієї гілки й було моєю останньою спробою...
читаю останніми днями цю гілку і просто не можу повірити та і нічого прокоментувати не можу... скоріше хочеться прочитати, що у Вашому подружжі хмари не принесли дощу і обійшли Вас стороною...
Koza-Dereza
18.06.2008, 00:16
Най буде не сім'я, а пекло, аби лиш тато був поруч???
Я згiдна. Мої батьки давним давно розвелись, лiпше я мала щасливих тата i маму якi жили окремо, нiж нещасну "сiм'ю" з гарканиною та причитанням постiйно.
Додано через 1 хвилину
Теж маю троха "за собою".
В деяких ситуаціях варто йти. Що б не казала дитина...
Виросте - пойме (якщо Бог дасть).
Повнiстю згiдна.
дівчатонька! як казала моя бабуся "не стільки світа, що у вікні"...
любіть себе...
Іноді краще з ярма вирватися.
100%!!! нічого не варте власного спокою та комфорту внутрішнього... ну хіба що життя близьких...
Окрім того, я схильний вважати, що у конфлікті як-правило таки винні обидві сторони.
+100
Я завжди це повторюю.
Але,звичайно,є різні варіанти...
Згадалась пісня Юрія Лози
Она лежала на столе,
И в первый раз за много лет,
Я не узнал худое желтое лицо.
Ему всё виделось с трудом,
И этот стол, и этот дом,
В котором он считался мужем и отцом.
А по углам сидел народ,
Забыв про кур и огород.
Детишки стайкою толпились у окна.
А он стоял - ни "бе", ни "ме",
Как будто в собственном дерьме,
И вспоминал, и вспоминал, и вспоминал.
Когда-то он её любил,
Почти не бил пока не пил,
Пока не отдал за бутылку свой баян.
Шептал ей нежные слова,
Случалось даже целовал,
Но ревновал к столбам, деревьям и друзьям.
Она тихонею была,
И счастья трепетно ждала,
Пока хватало слабых малых женских сил.
Не замечала голых стен,
Живя для дома и детей,
А он всё пил, а он всё пил, о, как он пил.
Так устроено от бога бабье существо,
Пусть он гадкий, пусть убогий, пусть кретин, но свой.
Пусть подонок, пусть ублюдок, пусть свинья и дрянь,
Всё равно прощают, любят - а зря!
Она лежала на столе,
Дорогу жизни одолев,
Оставив все свои нехитрые дела.
В цепи других, ещё одна,
Недолюбившая сполна,
Не получившая ни счастья, ни тепла.
Он постоял и вышел вон,
Бесшумно, медленно, как вор,
И на крыльце, услышав странный хриплый смех,
Со страхом вдруг он понял, что
Его беззубым вялым ртом,
Смеялась смерть, смеялась смерть, смеялась смерть.
Гм, а якщо помилка очевидна?
А так буває?
Liliyah Romanova
23.06.2008, 15:38
А так буває?
Миху, якщо хтось комусь зацідив по морді через непорозуміння, то хіба не очевидна помилка?
Миху, якщо хтось комусь зацідив по морді через непорозуміння, то хіба не очевидна помилка?
Помилка з сторони тОго, хто зацідив, чи той хто отримав заціджене?
Liliyah Romanova
23.06.2008, 17:33
Помилка з сторони тОго, хто зацідив, чи той хто отримав заціджене?
А ви як думаєте?
А ви як думаєте?
а то по-різному буває в життю... інколи той шо зацідить так потім жаліє....
Помилка з сторони тОго, хто зацідив, чи той хто отримав заціджене?
Вважаю недопустимим будь-яке рукоприкладство в стосунках. Я кщо воно є - то стосунків вже немає.
В мене був випадок з тоді коханою людиною, яка посміла це зробити. І я все -таки думала - прощу. Як би не так! Цей вчинок просто на протязі 2-х місяців вбив наглухо всі мої почуття і повністю змінив ставлення до цієї людини. Так що не допускайте цього ніколи!
Liliyah Romanova
23.06.2008, 17:55
інколи той шо зацідить так потім жаліє....
А як потому знова повторить? То що з його жалю?
А як ще скаже: "о, тепер на наступний раз запам"ятаєш..."
То що тоді?
А як потому знова повторить? То що з його жалю?
А як ще скаже: "о, тепер на наступний раз запам"ятаєш..."
То що тоді?
Попрощаться, т.к. это не лечится... Будет и 2-й и 3-й раз и т.д. и т.п.
Маруся-мама
23.06.2008, 18:50
А як потому знова повторить? То що з його жалю?
А як ще скаже: "о, тепер на наступний раз запам"ятаєш..."
То що тоді?
Це виходить тенденція а не помилка. Помилка це коли один раз сталось, той що зацідив пожалів про те що сталось і ніколи більше цього не робив - тримає свої емоції в кулачку і думає головою а не головкою чи еґоїзмом.
А не відпускає знову ж таки бо еґоїзм страшнюча річ. Як то мені якась (нєпєрєводімий італ*янській діалєкт) таке могла зробити.:bazar:
Попрощаться, т.к. это не лечится... Будет и 2-й и 3-й раз и т.д. и т.п.
попрощатися однозначно, ніколи не чула щоб перший раз був єдиний
это не лечится...
згоден...
Маруся-мама
23.06.2008, 21:17
згоден...
це лікується, але не можна щоб хворий залишався в тому самому оточенні. Бачте, він справді хворий і ніколи не зможе вилікуватись від своєї тенденції в звичному для нього середовищі.:suicide:
галичанка
24.06.2008, 00:40
А москалі собі проблеми не роблять: "бьет - значит любит!:radist:"
А якщо серйозно, мені особисто, фізичний біль від когось і неповагу легше вибачити, ніж дошкульні слова. В стані гніву, пориві афекту, людина може не стриматися і штовхнути, вдарити або сказати стільки неприємного... Але слова завдають значно більшого болю, ніж фізичний удар...
попрощатися однозначно
Знаю сім'ї, де таке часом трапляється, але вони живуть разом, бо незважаючи на це є кохання, є шлюб. Звичайно, що це нелегко, така людина падає в очах. Але в людей бувають і значно більші недоліки...
особисто мені би було легше простити зраду ніж розбитий писок.
і взагалі краще солодка брехня ніж гірка правда.
тому про зраду можна збрехати, а про "нокдаун" то хіба добре комусь забити мізки...
А москалі собі проблеми не роблять: "бьет - значит любит!:radist:"
А якщо серйозно, мені особисто, фізичний біль від когось і неповагу легше вибачити, ніж дошкульні слова. В стані гніву, пориві афекту, людина може не стримати