Показати повну версію : Перше кохання
Liliyah Romanova
12.06.2007, 17:18
Здається вже говорили про це раніше, але тут Черешенька своєю темою про друзів наштовхнула мене знову на деякі думки. :)
Хто що думає про перше кохання? Чи пам'ятає своє? Чи за ним сумує, шкодує? Яке воно було?
Не шкодую. :) Я була у 6-му класі, а він у 7-му. А потім ми переїхали, сама у 7-й клас ходила вже в іншому місті. :)
А років з 17-ти, то вже була не моя проблема більше, а моїх друзів-хлопчаків. :) Чомусь мені дружити подобалося набагато більше, ніж кохатися тоді...
Черешенька
12.06.2007, 19:53
А мені навіть важко згадати. Перше кохання (дитяче, несвідоме до кінця і несміливе) було ще в другому класі :). А потім, через рік мене батьки відправили в іншу школу і на цьому воно й обірвалося :(. Було з тих пір багато, швидше, симпатій і закоханостей.
Є у моєму життя одна особлива людина, яку я, напевне, любитиму і якою захоплюватимуся повік. Спочатку то було кохання, потім шляхи розійшлися, але неймовірна прив"язаність і почуття залишилися.
Ну що дівчата хочете послухати слізливу історію від хлопчака :) ?
нема такої. Перше кохання це як вітрянка - один раз, та й з кінцями :(
Спочатку рвешся до тієї людини, а потім розумієш що то взагалі не то що ти сподівався, чекав, надіявся. Це сумно. Було мені тоді, хм... а, 17 р.
Всі то переживають. Головне завдання не одружитися на першому коханні. О!
Черешенька
12.06.2007, 21:03
Головне завдання не одружитися на першому коханні
А мені то й так не світить! Але - дякую за пораду :)!
А мені то й так не світить! Але - дякую за пораду !
фуууу, я щось собі подумав що мене взагалі за той пост дівчата-модератори забанять :)
світить не світить. Шляхи Господні невідомі.
Всі то переживають. Головне завдання не одружитися на першому коханні. О!
Як коли... Моя кума заміж вийшла у 17 років, то замолоду ледь не розійшлися. Допомогло тільки те, що в Монголію завербувалися, а звідти можна було виїхати тільки зі згоди чоловіка чи жінки, тому там переколотилися. Сьогодні вже мають 2-х синів й 1-ну, поки що, невістку. Скоро й онук буде (або онучка...).
А взагалі, то я проти раніх браків. Нема що там зарано й жінці робити. Спочатку треба вивчитися, а потім тільки про дітей думати...
Як коли... Моя кума заміж вийшла у 17 років, то замолоду ледь не розійшлися.
от а скільки є таких розвалених шлюбів... Хоча на сьогоднішній день шлюбів і не таких є розвалено багацько :(
це оффтоп але сьогодні прочитав інфу що у львівській області однакова кількість (за офіційною статистикою!) народжуваності і абортів (десь 27 тис на рік) :scare: .
народжуваності і абортів (десь 27 тис на рік)
Ви мою думку за аборти навряд поділите... ;) То не від добра, а від безпорадності й незахищенності жінки й дитини, тому поки у цьому плані нічого путнього держава не робить, то не має права й засуджувати, бо все впаде тільки на жіночі плечі, тому їй одній і вирішувати....
Ви мою думку за аборти навряд поділите...
вже раніше з нею ознайомлювався... не поділяю.
Знаю дівчинку яка це зробила... це страшно... в голові (їй) це не вкладається. Вона себе, небезпідставно, вважає занапащенною. Бог їй суддя але вона дарма це зробила... Тут повинен бути компелексний підхід до запобігання таких випадків і держава, і сімя, і коло друзів.
Liliyah Romanova
13.06.2007, 04:14
Всі то переживають. Головне завдання не одружитися на першому коханні. О!
На 100% погоджуюся. Ні, на всі 200!!
Я своє перше кохання ніколи не забуду, але якби прийшов до мене зараз і щось хотів, то би без вагань плюнула в лице.
Liliyah Romanova
13.06.2007, 04:16
Зето і Андрій, прошу на відповідну гілку з такими темами!!!
Я своє перше кохання ніколи не забуду, але якби прийшов до мене зараз і щось хотів, то би без вагань плюнула в лице.
я не плююся, але особливих почуттів не маю :(, хоча жаль людина працелюбна і наполеглива (може тому й не люблю пілкуватися :))
Зето і Андрій, прошу на відповідну гілку з такими темами!!!
в повітрі запахло смаженим :) п. Зето я вважаю за корисне для моєї карми перейти на іншу гілку :)
Зето і Андрій, прошу на відповідну гілку з такими темами!!!
Лілічка, та перенесіть кудись, бо я тут не модератор.. :) Перенести не зможу..
Liliyah Romanova
13.06.2007, 04:24
Лілічка, та перенесіть кудись, бо я тут не модератор.
А хіба я модератор? У нас Ума була супермодератор. Зараз буду Мартіні мордувати. :p
А хіба я модератор? У нас Ума була супермодератор. Зараз буду Мартіні мордувати.
будемо з п. Зет дуже вдячні :)
вибачте - це я відхилився від теми про перше кохання і тепер одні клопоти :(
у мене була дівчина, зрадила мені, а потім померла...
у мене була дівчина, зрадила мені, а потім померла...
о Боже, п. пупер, це жахливо... Співчуваю...
о Боже, п. пупер, це жахливо... Співчуваю...
та не варто...
співчувати їй треба...
після того, як вона померла, я зрозумів чому юда повісився...
Liliyah Romanova
14.06.2007, 05:19
після того, як вона померла, я зрозумів чому юда повісився...
??????????????????
Zoryanazirka
14.06.2007, 09:40
А я знаю пару які одружилмся коли обом було по 16! Тепер мають 2є гарних діток 13 років і 2 і живуть душа в душу.. А мого брата однокласники одружилися в 16, ні дні разом не жили, новий татко навіть на хрестини не з"явився..
??????????????????
совість замучила....
побачив, що втратив свій шанс і повернути назад можливості немає...
а я був закоханий у дівчину з 15 років, потім сталася party і я зрозумів що до чого.
скільки років вже, а коли пригадую за неї або зустрічаю на вулиці - щось обривається усередені.
нічого не прошло:((((:aggressive:
Я в молодости гуляла на свадьбе, где невесту забрала "скорая" прямо после ЗАГСа - рожать. Подождали пару часиков, заодно и рождение ребенка отпразновали.. :)
Полковник
24.06.2007, 19:21
Мне очень одна девушка нравилась. Робел даже при ней. Звали её Марина Лебедева. И было это в детском саду, который был напротив Парка Костюшка....сейчас там офис какой-то.
А у меня подружка после замужества стала Ириной Лебедь. Причем, там полсемьи были Лебедевы, а пол- Лебедь. Объяснялось очень просто. Тем, которых выслали в Сибирь, там к фамилии этот ОВ дописали. Через время потомки назад вернулись, но так и осталось...
Полковник
24.06.2007, 19:33
Значится, что предки Марины были в Сибири? :)
Значится, что предки Марины были в Сибири?
Вполне возможно...
Украина-Сибирь - детском саду, который был напротив Парка Костюшка
Причем, там полсемьи были Лебедевы, а пол- Лебедь. Объяснялось очень просто. Тем, которых выслали в Сибирь, там к фамилии этот ОВ дописали. Через время потомки назад вернулись, но так и осталось...
ЛебедОВ? :) Эх, некому Вам за невнимательность попенять... :) Скучаю...
Поддерживаю Полковника, с 5 лет и где-то до 12. Когда ОН в танцевальном кружке подошел и выбрал МЕНЯ :o (руководительница поставила девочек в круг и сказала мальчикам самим выбирать с кем они будут танцевать) Вот это было счастье :)
Уехал с родителями на север, на зароботки...
у мене була дівчина, зрадила мені, а потім померла...
після того, як вона померла, я зрозумів чому юда повісився...
Глибокі думки.
Глибокі думки.
у вас з’явилися?....
невже почали думати що буде після смерті?!.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/shocked.gif
Перше кохання було дитяче, але більше запамяталось чомусь друге-інше не дитяче(до сих пір не знаю як до нього відноситись). Не знаю може воно було перше і справжнє. Було набагато сильніше:babruysk: :babruysk: :( :beee:
Моє перше кохання тривало 9!!! років, а закінчилось у квітні 2007 року, а може і раніше та ми цього не помітили. Змінилися інтереси, друзі, потреби... змінилося відношення один до одного... Не жалкую, що розійшлися та буду пам'ятати, як про щось чисте, прозоре, божевільне...
Черешенька
25.06.2007, 22:25
Моє перше кохання тривало 9!!!
А мені здається, що перше бажане-уявне-справжнє кохання триватиме все життя, особливо, якщо воно зідеалізоване. Бо це неповторний досвід, який відкладає спомин у серці навіки...
А мені здається, що перше бажане-уявне-справжнє кохання триватиме все життя, особливо, якщо воно зідеалізоване. Бо це неповторний досвід, який відкладає спомин у серці навіки...
залежить яке вважати першим. Якщо то дитяче то воно ніби й не справжє (дитяче як ніяк) - то воно може й на все життя. А те що вже ніби доросле (скажемо років з 12 - діти сьогодні швидко ростуть - акселерація) - то може й не на все життя - тож гормни все таки.
От тому важко мені сказати - на все життя чи ні. просто потім зустрінеш через багато років і тебе може як обухом по голові :)
Liliyah Romanova
26.06.2007, 02:05
А мені здається, що перше бажане-уявне-справжнє кохання триватиме все життя, особливо, якщо воно зідеалізоване. Бо це неповторний досвід, який відкладає спомин у серці навіки...Ну, не лише в серці, а й в голові.
Коли вже нарешті від того кохання крила пообламує, тоді нарешті і голова починає варити. Тоді стоїш, дивишся на то "кохання" і думаєш, яка ж я дурна була, як же можна було в отаке одоробло закохатися. А забути все одно не можу. Тим більше, якщо врахувати, що я його з 3 років знала, а до 16 закохана була, як дурепа. Усвідомила свої почуття десь в 11-12. Ой, як подумаю про те все, то аж злощуся. Скільки всього було. І сни невідомо які, кольорові та рожеві (правда, треба врахувати ще, що я тоді вважала, що вагітніють від глибокого поцілунку:D). І віршів цілі стоси (колись рахувала - кілька сотень). Бо як мене протверезило від тої хвороби, аж не хочеться згадувати. Хотіли мене використати. До мене не зразу дійшло, але вже як дійшло, то все скінчилося. Правда, як до родичів їжджу, досі мені гикається, як попри його хату йду.
У мене то так виходить, що то перше було ідолом. Пізніше було навернення. То Ліля до навернення далі закохана як дурепа у чорт зна кого, а вже Ліля після навернена закохана не просто емоційно, але як я завжди кажу - здорово. Такі почуття, як на мене, триваліші, бо мною не тіпає туди-сюди дуже часто. Є різнополюсні відчуття, але немає відчуття відчаю. Зате постійно присутнє відчуття щастя, то слабше, то сильніше, але постійне. :)
Висновок, що у всіх перше кохання однаково проявляється: сліпо йому віриш, до безумства кохаєш(задоволення, емоційний платонічний секс, епатаж, віра в неможливе ),а потім-реальна реальність:suicide:. Але не можеш про це спокійно згадувати, ніби стидаєшся своїх почуттів(а не треба). Насправді я дуже рада ,що таке було. Хоча як співається в пісні: після першого кохання починаєш думати головою. :8:.
А в мене ще не було часу на перше кохання і не знаю коли появиться.
А в мене ще не було часу на перше кохання і не знаю коли появиться.
а скільки вам років, що такі думки песимістичні?..
А в мене ще не було часу на перше кохання і не знаю коли появиться.
згадався анегдот бородатий :)
заходить до ресторану такий поважний пан сідає за столик. до нього підходить офіціянт:
- Прошу пана може вам конячку?
- Ні дякую, колись попробував, не сподобалося.
- То може пану сигару?
- Дякую ні, колись спробував - не сподобалося. Я тут тільки сина почекаю.
На те офіціянт відповідає:
- Так розумію що син у пана одинак?
:)
час і перше кохання, як і друге, і всі решта - поняття незалежні !
Черешенька
26.06.2007, 20:44
Коли вже нарешті від того кохання крила пообламує, тоді нарешті і голова починає варити.
Мені здається, Лілю, що ми про різні речі говоримо. Ти (я на ти буду, можна?) - про гіркий досвід, я про приємний. Про людину, яку знаєш і знав все життя, любиш і любив, захоплюєшся і захоплювався нею, бо вона цього надзвичайно вартує! І можливо, одного дня спільні дороги розійшлися, але є речі, які неможливо викинути з голови чи з серця, бо вони були, бо вони були прекрасними і створили навіки неповтроний спомин...
Мені здається, Лілю, що ми про різні речі говоримо. Ти (я на ти буду, можна?) - про гіркий досвід, я про приємний. Про людину, яку знаєш і знав все життя, любиш і любив, захоплюєшся і захоплювався нею, бо вона цього надзвичайно вартує! І можливо, одного дня спільні дороги розійшлися, але є речі, які неможливо викинути з голови чи з серця, бо вони були, бо вони були прекрасними і створили навіки неповтроний спомин...
все одно про переше кохання одні погані спогади...
Liliyah Romanova
27.06.2007, 03:15
Мені здається, Лілю, що ми про різні речі говоримо. Ти (я на ти буду, можна?) - про гіркий досвід, я про приємний. Про людину, яку знаєш і знав все життя, любиш і любив, захоплюєшся і захоплювався нею, бо вона цього надзвичайно вартує! І можливо, одного дня спільні дороги розійшлися, але є речі, які неможливо викинути з голови чи з серця, бо вони були, бо вони були прекрасними і створили навіки неповтроний спомин...
На ти можна. ;)
Для мене перше кохання було гірким досвідом. Зате друге ще краще від нього, бо позбавлене рожевих окулярів, а тому дуже реальне і справжнє. Я вже казала. Закохуюся щодня і ніяк не можу перестати. :)
Але з першим ніколи би не хотіла мати щось спільне. Рада, що дороги розійшлися, бо досвід був таки дуже негативний.
Для мене перше кохання було гірким досвідом. Зате друге ще краще від нього, бо позбавлене рожевих окулярів, а тому дуже реальне і справжнє.
Дозвольте не погодитися. Перші відчуття чи почуття є найщирішими, чистити, дикими і некерованими, все послідуюче то компроміси!!!
Дозвольте не погодитися. Перші відчуття чи почуття є найщирішими, чистити, дикими і некерованими, все послідуюче то компроміси!!!
Компроміси це ви гарно сказали, от видно шо ви досвідена та матьора у амурних ділах.
матьора у амурних ділах
Василько, а ти нам,що розкажеш,а?
Василько, а ти нам,що розкажеш,а?
Моє перше кохання було досить не вдячним, скіко не старався створити шось, переконати у щирості, то дівчина вірила, але до взаємного екстазу почуттів не дійшло, варто тіко згадати то становиться якось моторошно, від програшу. Але як підріс та возмужав, то діла пішли на краще.
моторошно, від програшу.
А що типрограшем вважаєш, що не було "механічної фізики",а?
А що типрограшем вважаєш, що не було "механічної фізики",а?
Впринципі я то, вважаю за певну складову вже реальних, стосунків дорослих людей(я не збоченець). А от тоді просто я кохав а мене ні, от і все. Скільке сліз утекло з тих пір. цитую поета Нас обманули, нас ложью опутали,
Нас заставляли любить...
Хитро и тонко, так тонко запутали,
Даже не дали забыть!
__________________
тоді просто я кохав
Я рада що ти так можеш сказати, бо я не знаю,що зі мною було,і головне потім не все можеш пояснити і зрозуміти(втрата здорового глузду):crazy:
Я рада що ти так можеш сказати, бо я не знаю,що зі мною було,і головне потім не все можеш пояснити і зрозуміти(втрата здорового глузду)
Я сам потім був радий я власне говорю те шо відчуваю і те шо переживаю і те шо гадаю!
Для мене перше кохання - це те, що ніколи не забудеться, тому що більше таких емоцій та переживань не буде. Коли один раз це проходиш, погляди змінюються, сам дорослішаєш. Десь чула вислів про те, що жінкою вже може називатись тільки та дівчина, яка мала хоча б один казково гарний роман і один дуже нещасливий. Зазвичай перше кохання (дитячий садок не вважаю коханням) скоріш за все - нещасливе, хоча й найбільш хвилююче.
В мене так склалось, що перше кохання повернулось через пару років. В цьому місці варто було б вставити "Сльози заважають говорити..") Думаю двічі в одну річку не ввійдеш..
Думаю двічі в одну річку не ввійдеш..
Ні хто не застрахований від стріли амура! я заре залюбки закохався б, але не виходить хось трафило мене в одне місце так шо й не розумію, може хтос пораду висловить, а люде ?
Ні хто не застрахований від стріли амура! я заре залюбки закохався б, але не виходить хось трафило мене в одне місце так шо й не розумію, може хтос пораду висловить, а люде ?
Мова була про одну й ту ж людину, а не абстрактно про закохатись.:)
Зі свого досвіду - тільки забудеш про постійний пошук Кохання так воно тебе зразу й накриє))
пораду висловить, а люде ?
Скіко маєш "от роду", поради впринципі Василю люди люблять давати і можуть давати постійно, це запросто.
Скіко маєш "от роду", поради впринципі Василю люди люблять давати і можуть давати постійно, це запросто
14 квітня було 24 овен. Зустрічатись можу і зустрічаюсь вже майже 8 років але з перервами на 3,5 роки з дівчиною, гарною і, не то шоб розумною, так просто вже якось притусовались один до одного, вже сто разів мав одружуватись і не зміг, бо не кохаю! Поради приймать люблю і практикую сам радити.
14 квітня було 24 овен.
Овен-це дуже серйозно(в мене особливе до них ставлення).
бо не кохаю
Я просто дивуюсь, як ти впевнено говориш про те, шо я за все життя не взнаю(що таке кохання)
Тоді важливе питання, що в твоєму розумінні кохання!!!(Якщо не важко в двох словах, хочу порадити не впусту, а з толком)
А людину, що поряд(стільки років) радила б берегти, леліяти, бо це сильна штука-провірена дружба, привязаність і кінець кінцем опора(повір мені:bazar: ).Для людини в житті опора - це багато:y:
А людину, що поряд(стільки років) радила б берегти, леліяти, бо це сильна штука-провірена дружба, привязаність і кінець кінцем опора(повір мені ).Для людини в житті опора - це багато
Тані то сплошні компроміси там все базується на брехні!
Я просто дивуюсь, як ти впевнено говориш про те, шо я за все життя не взнаю(що таке кохання)
Тоді важливе питання, що в твоєму розумінні кохання!!!(Якщо не важко в двох словах, хочу порадити не впусту, а з толком)
Для мене любов це призма через яку дивишся на об"єкт і як би все шо нове відкривається у познанні, то множиться у геометр. прогресії і від того процесу болить душа, якщо немає реакції чи ігнор. Але знаєте шо мій колега по гулькам каже шо любов то є туфта якась тобто хім реакція. Хто правий той укінці завше винний лишається!
Але все шо казав то стосується любви людей яким ше не виповнелось 21 рік , бо рахую любити можуть тіке юні та ті шо не вишли з цьої площини ізза тормозитості розумового блоку.
Тані то сплошні компроміси там все базується на брехні!:aggressive:
Найкраща порада тоді для тебе-не парся, ти романтик, чим менше чекаєш і шукаєш,тим щвидше припре(почитай Бору).А від мене - поки є час люби себе любімого і кайфуй кожну хвилину, від кожного слова, від кожної людини(похвалюсь, що мені це вдається і у великій сімї:radist: ) .А ти:clapping: :clapping: :clapping:
Liliyah Romanova
27.06.2007, 20:09
Дозвольте не погодитися. Перші відчуття чи почуття є найщирішими, чистити, дикими і некерованими, все послідуюче то компроміси!!!
У мене ні. Але то знову підтверджує, що всі ми різні. ;)
У мене ні. Але то знову підтверджує, що всі ми різні.
Так, але розумні життям прожжені люди ствердували шо ми всі схожі, як схожі буденні проблеми, як відносини, як води смак, як хліб, пиво, як накінець мамина страва з сиру.
Хто що думає про перше кохання? Чи пам'ятає своє? Чи за ним сумує, шкодує? Яке воно було?
побачила назву теми, але не відкрила цю гілку поки мені не приснився той хлопчина, в якого була закохана в перших класах :)
тоді, це кохання здавалося не мало меж у почуттях, хоча в житті ми майже і не спілкувалися! дивуюся, як у віці до 10 років можна було так перейматися симпатією до хлопчика, якого бачила кілька разів в рік.
з цього хлопчака виріс талановитий композитор, я відчуваю страшенну гордість за нього, а в памяті залишаються солодкі згадки про дитячі мрії...
добре, що ми так і не спілкувалися в дорослому віці
у мене було “кохання” в школі, одразу після школи, потім минуло кілька років і знову “перше кохання”....
кохаю свою дружину, та й ніби знову вперше....
А мені здається, що перше бажане-уявне-справжнє кохання триватиме все життя, особливо, якщо воно зідеалізоване. Бо це неповторний досвід, який відкладає спомин у серці навіки...
Не встречайтесь с первою любовью,..."
Не встречайтесь с первою любовью,
Пусть она останется такой -
Острым счастьем, или острой болью,
Или песней, смолкшей за рекой.
Не тянитесь к прошлому, не стоит -
Все иным покажется сейчас...
Пусть хотя бы самое святое
Неизменным остается в нас.
Чудово, чи не так?
Компроміси це ви гарно сказали, от видно шо ви досвідена та матьора у амурних ділах.
Деякий власний досвід маю. Довго намагалась врятувати відносини шляхом компромісів та згодом виявилося, що немає нічого такого що варто було б рятувати і за що боротися.
Після того як розійшлися - наче камінь з душі... Зараз легкість буття, відпочинок душі та вакантність місця у серці:)
Деякий власний досвід маю. Довго намагалась врятувати відносини шляхом компромісів та згодом виявилося, що немає нічого такого що варто було б рятувати і за що боротися.
Після того як розійшлися - наче камінь з душі... Зараз легкість буття, відпочинок душі та вакантність місця у серці:)
коли в душі щось помирає — повернути неможливо....
кращи навіть не пробувати, бо будеш сидіти (біля) і думати, “а що я тут роблю”, чи “що я бачив у цій дівчині раніше, і де були мої очі”....
не можна реанімувати труп...
коли в душі щось помирає — повернути неможливо....
Є така думка, що всі перепони і прегради послані небесами для того щоб перевірити справжність почуття. Ось так і думаеш, що переборовши всі негаразди почуття окріпнуть, вийдуть на новий рівень. І надія помирає останньою...
Є така думка, що всі перепони і прегради послані небесами для того щоб перевірити справжність почуття. Ось так і думаеш, що переборовши всі негаразди почуття окріпнуть, вийдуть на новий рівень. І надія помирає останньою...
перебороти, то перебороти......
а наступити на граблі — зовсім інше....
А мені здається, що перше бажане-уявне-справжнє кохання триватиме все життя, особливо, якщо воно зідеалізоване. Бо це неповторний досвід, який відкладає спомин у серці навіки...
Так, триватиме. Глибоко у серці, у "архіві" колись цінних, але на даний час не актуальних почуттів. Як раритет.
В чому полягає розуміння першого кохання?
Черешенька
11.07.2007, 00:56
так просто вже якось притусовались один до одного, вже сто разів мав одружуватись і не зміг, бо не кохаю! Поради приймать люблю і практикую сам радити.
Василіку (можна так тебе кликатиму ;)?), і не одружуйся, зачекай ще і не поспішай. Якщо вже немає фундаменту, то на чому ж в майбутньому стосунки будувати???
Будеш у Львові, обов"язково зайди у Заньковецьку (театр) і подивись там виставу "Анатоль" (чогось ти мені саме з таким типом хлопак, дуже цікавих і особливих, асоціюєшся, скажеш, права я була, чи ні ;)).
Бажаю тобі у житті знайти ту людину, з якою ти відчуватимеш гармонію сердець, спільність зацікавлень і прагнення відкривати світ у душевному унісоні :)!
Василіку (можна так тебе кликатиму ?),
Авжеш, як буде удобно так і називай, я тобі, довіряю, знаєш чому?!, але відносно цього вбачаються ось такі думки: шо люди з якими я спілкуюсь бачать багато чогось такого чого не бачу я сам, тому і кожний, вправі вибирати собі, те шо бачиться. Не хочу наштовкувати тих хто закордоном але при стабільному спілкуванні з розпливчатого враження може виразитись чудова ідеалістична картинка Василі.
Черешенька
11.07.2007, 13:59
За кавою сьогодні роздумувала про перше кохання (навіяне, напевне, видінням у сні:)).
Перше - це, очевидно, те, яке закарбувалося назавжди, перше справжнє і щире, відверте і взаємне!!!
Чомусь на думку спадають тільки такі слова:
With her first hello she gave a meaning to this empty world of mine
There"ll never be another love, another time
She came into my life and made the living fine
She fills my heart
She fills my heart
With very special things
with angle songs
with wild imaginings
she fills my soul
with so much love that anywhere I go
I am never lonely
with her along
who can be lonely?
I reach for her hand
It is always there
Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того.
Завмерти, слухати, не дихать,
зненацька думку перервать.
Тієї паузи безвихідь
красивим жартом рятувать.
Слова натягувать, як луки,
щоб вчасно збити на льоту
нерозшифрованої муки
невідворотну німоту.
Триматись вільно й незалежно,
Перемовчати: хто кого?.
І так беззахисно й безмежно
Чекати голосу твого!
:D :D :D :D :D :D не можна реанімувати труп...
не вірите у воскресіння????:D :D :D :D :crazy:
Чомусь на думку спадають тільки такі слова:
а мені пісня: Їж мене, пий мене.... , що Гайяна співає, ну знаєте....
:D :D :D :D :D :D
не вірите у воскресіння????:D :D :D :D :crazy:
а ви?....
невже воскреснути можна з“раю”?.... http://www.forum.levus.info/Smileys/comfort/wink.gif
я не вірю в реанімацію трупа....
Черешенька
05.11.2007, 13:46
От захотілось про романтичні теми поговорити і краще, ніж Дмитро Павличко, я своїх думок не висловлю:
Не раз мені здається,
що я прожив тисячу років.
Заглядаючи в криницю свого життя,
я не бачу маленького дзеркальця води,
так далеко воно від моїх очей.
Та коли я, закривши очі, хочу згадати,
що найглибше запало в душу мою, –
Бачу твій образ, моя дівчинко,
моя перша любове.
Навіть моє дитинство погасне в пам’яті,
навіть стежка, якою я бігав до школи, заросте,
навіть сам я зникну за перелазом життя,
але ти, моя дівчинко,
моя перша любове, житимеш у моїх словах вічно.
Думаю, це, мабуть, мрія кожної дівчини, колись почути такі ніжні слова любові (хай навіть минулої) або прочитати їх у віршах :)...
а ви?....
невже воскреснути можна з“раю”?....
я не вірю в реанімацію трупа....
А Лазар?
Перше кохання... Як то воно давно було... але таки пам'ятається!!! Навіть ім'я - Мар'яна! То був випускний в 3 класі! Але зразу після нього наші дороги розійшлися, я переїхав!!!
Хоча то скоріше за все було захоплення, а не любов... Але приємне...
А зараз... А зараз другий час, вік! Згадується то перше вже рідше і рідше! Хто зна чи згадав би, якби не побачив цю гілку. Люблю вже іншу, по-справжньому люблю!!! То чи треба згадувати те - далеке... Певно таки треба! Не просто ж так воно було!!!
Черешенька
05.11.2007, 14:04
а мені пісня: Їж мене, пий мене.... , що Гайяна співає, ну знаєте....
Пане Миху, щось Вам такі дивні думки в голову приходять :), любите сучасну українську музику?
Пане Миху, щось Вам такі дивні думки в голову приходять , любите сучасну українську музику?
Є сучасна і несучасна, але справа не в тому, головне, щоб музика була файна.....
KabMiner
05.11.2007, 15:44
та вакантність місця у серці
Тоді ми йдемо до вас!!!:)
Тоді ми йдемо до вас!!!
Запізно. Ваканцію знімаю :)
Черешенька
05.11.2007, 16:01
Запізно. Ваканцію знімаю :)
Ліль, послухайте пораду ;). Так швидко не знімайте. Розгляньте краще спочатку всіх кандидатів, а тоді вже - кидайте рукавичку одному :)!
А мене згадка про перше кохання завжди болить...
Непорозуміння,максималізм...
Чи ти мій сон, чи ти моя уява,
чи просто чорна магія чола...
Яка між нами райдуга стояла!
Яка між нами прірва пролягла!
Ліль, послухайте пораду . Так швидко не знімайте. Розгляньте краще спочатку всіх кандидатів, а тоді вже - кидайте рукавичку одному
Важко боротися з вже існуючою закоханістю http://s9.rimg.info/6901c38fa514686957c717c8e4747f1d.gif
консультант
05.11.2007, 16:12
Якщо взяти до уваги чистоту почуттів, то перше кохання найчистіше, хоч не завжди взаємне... .
KabMiner
05.11.2007, 17:36
Запізно. Ваканцію знімаю
Важко боротися з вже існуючою закоханістю
Як!? Три дні тому ще ж була вакансія?!!!:)
Бабка в 30 лет!
http://tden.ru/articles/society/020266/
Бабка в 30 лет!
http://tden.ru/articles/society/020266/
Воно і видно що "бабка". Не бажаю нікому з жінок ТАК виглядати в 30 років...
Як!? Три дні тому ще ж була вакансія?!!
Три місяці :)
мені здається тут багато хто плутає перше кохання з симпатією
ні кохання викликає інші відчуття ніж симпатія до дівчинки чи хлопчика в садочку чи молодшій школіДесь чула вислів про те, що жінкою вже може називатись тільки та дівчина, яка мала хоча б один казково гарний роман і один дуже нещасливий.
В цьому місці варто було б вставити "Сльози заважають говорити..
для мене переше кохання як і для більшості з нас було невзаємним і тривалим
ця людина повністю змінила
а точніше скерувала потоки формування мого підліткового світогляду
ця людина стала для мене стимулом усіх моїх душевних
і особливо творчих починань
в моєму класі мені оголошували байкоти а я товаришувала з іншим де вчився він-
той прекрасний молодий чоловік
чарівність і незрозумілість
багатозначність і гра поглядів
тодішні мої відчуття нагадують мені романи джейн остен
все так делікатно і недосяжно
я товаришувала з його друзями
зустрічалась з його братом
щоб мати хоч якусь інформацію про людину
якій я зовсім не була потрібною
згодом всі мої кавалери зовні нагадували моє перше кохання
це якось підсвідомо бо помітила я це згодом
а деякі навіть займалися тією ж справою
(правда вийшла заміж за людину що є прямою протилежністю але то тема зовсім іншої розмови:D )
і мені крізь призму років стало ясно
що я почуваю до цієї людини повагу вдячність
ні це не ідеалізування в жодному разі
це якись певний невловимий пієтет
і мені хочеться щоб все так і залишалось
тонко...недосяжно...трепетно...делікатно...нерозді льно...
:rolleyes:
кожен мусить тим перехворіти, я б про себе розповів, та все забув...
я б про себе розповів, та все забув...
...хм...дивно...
мені видається ТАКЕ не забувається...
прекрасність ще й у тому що з часом не соромно і навіть приємно згадувати і розповідати про це іншим (ну не всім поголовно звичайно а як виникає потреба)
бо коли ділишся чимось світлим з іншими то стає тепло десь тут-в грудях чи трохи нижче...тем де мабуть живе душа...:rolleyes:
Liliyah Romanova
06.11.2007, 23:57
мені видається ТАКЕ не забувається...
А як я хворіла, пам"ятаєш? ;)
бо коли ділишся чимось світлим з іншими то стає тепло десь тут-в грудях чи трохи нижче...тем де мабуть живе душа...
Не думав, що саме там душа, не думав....
Черешенька
07.11.2007, 00:06
Не думав, що саме там душа, не думав....
Я думаю (і так виглядає), в кожного вона має своє особливе/сакральне місце ;)!
Не думав, що саме там душа, не думав....
А розтлумачте нам компетентно,де є душа?
http://casa-latina.ru/s/s/icon_9.gif
А розтлумачте нам компетентно,де є душа?
У серці....
А як я хворіла, пам"ятаєш?
а то...:cowboy: :cowboy:
та й ти пригадуєш як я ...:8:
Не думав, що саме там душа, не думав....
ну не знаю але сто міліонів тисяч раз чула якісь мало не наукові припущення що душа між грудьми і животом тобто приблизно де сонячне сплетіння
а ще хореографи називають те місце- "центр радості"
гарно ж-правда?
тому я й вірю...:o
То поезія...
та ні, я десь таке чув, але не пригадую де. Хоча все це версії. Душа у тілі, як у клітці.
Liliyah Romanova
07.11.2007, 00:24
та й ти пригадуєш як я ...
Обидві хворіли... :D:D:D
nirvanka
07.11.2007, 00:25
Моїм першим коханням був однокласник.. :) Подобався він мені з першого класу. Я була відмінницею, старостою, а він просто шустрим, симпатичним хлопчиськом.. Я підказувала йому, поки він був біля дошки, допомагала писати контрольні.. Ех.. А йому було байдуже.. Нам клас мугикав марш Мендельсона, коли ми сідали разом.. Я ж любила, а йому потрібна була хороша оцінка..
Все це тривало до останнього 11го класу.. Ми виросли, він почав залицятись до дівок, показуючи свою несерйозність ще більше, зв'язався з компанією собі-подібних симпатяшок і зазнався.. Тут моя любов і почала гаснути..
Після школи ми вчились на одному курсі, але крім нього там було ще близько ста інших хлопців.. :) З'явились інші об'єкти для обожнювання і потяг до нього абсолютно зник.. :)
Вірш про нього, написаний в 16-ть..
Ти для мене
Ти для мене - комок в горлі,
Який своєю присутністю не дає мені дихати.
Ти для мене - яскравий місяць,
Що промінням своїм не дає мені спати.
Ти для мене - гарячий пиріг,
Яким я не можу поласувати.
Ти для мене - вода і повітря,
Без яких я не можу жити.
Ти для мене - усе прекрасне,
Ти для мене - саме життя.
Ти для мене - багато з чимось...
Та, на жаль, не для тебе я.
Обидві хворіли...
я от пригадую... же шось таке було, але от ШО - не вспомню....
Вірш про нього, написаний в 16-ть..
а я своїй любові...вірші...новели... і...роман присвятила...:cowboy:
але мабуть тут викладати не буду:D :D :D
Черешенька
07.11.2007, 00:32
я от пригадую... же шось таке було, але от ШО - не вспомню....
Ганьба!!!:o
Такі ж речі пам"ятаються ;), як перше ласкаве ніжне слово, як усмішка, спрямована лише тобі, як смак того, що незабутнє!..
Ганьба!!!
воно зараз під іншим кутом все сприймається... Ви скажете: яким кутом? Але того неможливо передати, це треба відчувати у часі, у відстані. І скільки я не писав тут - ніхто цього не сприйме. Час - то ліки.
Koza-Dereza
07.11.2007, 00:41
I я колись вiрш один написала до свого нероздiленого першого кохання. Я навiть по приїздi в iншу країну продовжувала "кохати" його. Але як то кажуть очi не бачaть - серце не болить. Якось забулось, перейшло. Тепер навiть не можу собi уявити що я мала такi шаленi почуття до нього... Якби тепер ситуацiя була навпаки я б нiколи в життi не зв'язалась з ним. Дома знайду вiрш i запостю сюди.
перше кохання то напевно десь у садочку.взагалі закохувався часто і завжди назавжди аж поки не закохався в жінку з якою щасливо живу вже 19 років і маю 3 дітей хоч підкохуюсь ще часом))))
Моє перше кохання було в 7 класі.Тоді в неї закохалися всі хлопці з класу.Потім її батьки переїхали , як це часто буває і вона перейшла в іншу школу.І з цього часу я її не бачив.
А от кохання # 2 , було набагато серйозніше.Ми познайомилися на дні народження мого колєґи.Зразу наші відношення набрали обертів.До тих пір поки я не познайомився з її мамою.Моє навчання в Інституті нафти і газу,вона сприйняла як жарт(за совєтських часів повального дефіциту, інженер це було щось дуже не серйозне в відповідних людей)Під тиском її мами вона припинила зі мною здибатися.Не можу сказати ,що я це легко переніс.Але переніс.
Зараз ми кожний дістали, що хотіли.Вона місце на базарі в Польщі(при зустрічі зі мною , по ній було видно , що їй незручно.)А я роботу по спеціальності.За яку утримую сімю, і ніби непогано.
Зорянівонька
07.11.2007, 15:13
Моє перше справжнє кохання - мій чоловік. Це ДУЖЕ приємно усвідомлювати.
Koza-Dereza
07.11.2007, 17:19
А ось i мiй плiд безутiшної та нероздiленої любовi :) (колись давно)
Тебе дарю весь мир, тебе,
Хоть ты меня не замечаеш.
И наши встречи при луне,
Хоть ты о них совсем не знаеш.
Тебе дарю я море слез
Что пролила его ночами.
Тебе страну наивных грез,
Где мы с тобой гуляли сами.
Тебе дарю! Хоть ты меня,
Никак, никак не замечаеш.
Тебя люблю! Хоть ты о том
До гроба жизни не узнаеш!
Тебе спою! Хоть ты меня
Наверно так и не услышиш.
Тебя люблю! Хоть ты меня
Порою может ненавидиш.
Тебе дарю стихи, слова,
Все лиш тебе пока жива.
И даже если я умру,
То на том свете по утру
В стране моих наивных грез
Я погрущу у моря слез.
Liliyah Romanova
07.11.2007, 19:31
а я своїй любові...вірші...новели... і...роман присвятила...
Ага, а я десь за 200 віршів, 5 щоденників... Тепер і згадувати не хочеться...
Якби хоч не взаємне було. Бо таке взаємне - ні до чого...
Ага, а я десь за 200 віршів, 5 щоденників... :eek: ого!
Liliyah Romanova
07.11.2007, 21:32
ого!
Вік такий був. 14-16 років. :)
Вік такий був. 14-16 років.
Прям Анна Ахматова зі Львова?
кожен мусить тим перехворіти, я б про себе розповів, та все забув...
Може тому, що життя таке довге...і стільки всього в ньому...
Liliyah Romanova
07.11.2007, 22:19
Прям Анна Ахматова зі Львова?
Ну, ще би якість тих віршів була добра, а так... Тільки паперу багато перевела. :)
консультант
07.11.2007, 22:47
ну не знаю але сто міліонів тисяч раз чула якісь мало не наукові припущення що душа між грудьми і животом тобто приблизно де сонячне сплетіння
В багатьох книжках читав, що вмістилищем душі людської є верхівка серця, там де знаходятьс коронарні судини.
Додано через 6 хвилин
та ні, я десь таке чув, але не пригадую де. Хоча все це версії. Душа у тілі, як у клітці.
Можливо так але одночасно тіло і є храм для душі. Через тіло, яке наділене органами чуття і сприйняття, душа пізнає світ і взаємодіє з ним... .
Може тому, що життя таке довге...і стільки всього в ньому...
друга половина речення правдива...
Ну, ще би якість тих віршів була добра, а так... Тільки паперу багато перевела. :)
Liliyah, про якість не кажіть, бажання якості то на мою думку предрасудки, якщо звісно геніальність не присутня...:):y:
Цитата:
Допис від TVgirl Переглянути допис
Може тому, що життя таке довге...і стільки всього в ньому...
друга половина речення правдива...
А мене завжди втішає саме перша половина речення, поки що...
Koza-Dereza
08.11.2007, 18:58
А мене завжди втішає саме перша половина речення, поки що...
Багато людей каже що життя коротке :) Але ви є оптимiст! :)
Багато людей каже що життя коротке Але ви є оптимiст!
Може коли доберуся до певної межі старості, то і скажу, що коротке. Хто зна?
А мене завжди втішає саме перша половина речення, поки що...
Багато людей каже що життя коротке Але ви є оптимiст!
А то залежить з якого віку на ту проблему дивитисі.
В кого все попереду - тому здається, що життя йде повільно, і навпаки...
молоді Ви ще дівчата.....
Koza-Dereza
08.11.2007, 19:18
Може коли доберуся до певної межі старості, то і скажу, що коротке. Хто зна?
Чим менше часу стає, тим бiльше людинi хочеться жити! :)
Чим менше часу стає, тим бiльше людинi хочеться жити!
І час стає ціннішим...
І час стає ціннішим...
Бо біжит ду-у-же швидко...
Liliyah Romanova
08.11.2007, 20:23
http://s6.rimg.info/45140a4db79ce5ed7dd4090d936b5eaa.gif
Ліля, так не чесно, перше кохання і час - це близькі речі.
Ліля, так не чесно, перше кохання і час - це близькі речі.
Дійсно,в мене 22 роки злетіли,як на крилах...
У мене до армії йшов час повільно, а після армії - з прискоренням 9,8м/с2
Liliyah Romanova
08.11.2007, 22:12
Хлопцям їсти не давай, лиш би поофтопити могли. ;)
У мене час ішов дууууже повільно, коли кохання померло... і я разом з ним...
Хлопцям їсти не давай, лиш би поофтопити могли. ;)
У мене час ішов дууууже повільно, коли кохання померло... і я разом з ним...
Лілю,де ж тут офтоп?22 роки назад,я зустрів своє перше кохання.
Здається,що це було вчора.
Liliyah Romanova
08.11.2007, 22:28
Лілю,де ж тут офтоп?
Та я не про вас. :)
А ви одружилися зі своїм першим коханням?
Та я не про вас. :)
А ви одружилися зі своїм першим коханням?
Ні.
Koza-Dereza
08.11.2007, 22:32
Ні.
На жаль? Чи на щастя?
Додано через 1 хвилину
Мiй чоловiк каже що я є його перше справжнє кохання. Менi лесно, але не дуже вiриться, з огляду на те що вiн на багато старший за мене. Хто зна, може i так. Я не можу те саме сказати про себе, бо як Лiля i Лулу i напевно багато 14-16 лiтнiх дiвчат "перехворiла" у свiй час :)
Зараз важко сказати...
Я люблю свою дружину,нас дуже багато поєднує,але,коли згадую оте перше...болить.
Але це було давно.
Koza-Dereza
08.11.2007, 22:41
коли згадую оте перше...болить
Вав... я надiюсь що ваша жiнка про це не знає. Їй би було не приємно.
Вав... я надiюсь що ваша жiнка про це не знає. Їй би було не приємно.
З жінкою про таке ся не говорить...
http://casa-latina.ru/s/s/icon_psst.gif
Та я не про вас.
А ви одружилися зі своїм першим коханням?
__________________
отак.... тільки почали ми про кохання, про світлі почуття, як тут прийла Ліля і віником все порозганяла....
бо як Лiля i Лулу i напевно багато 14-16 лiтнiх дiвчат
бо ми банда!
і нас більшає...!!!
;) ;) ;) ;)
бо ми банда!
і нас більшає...!!!
;) ;) ;) ;)
Перепрошую за черговий офтоп,але згадалося з анекдоту:
- Ївасю,а ти знаєш,чо вони нас не відлупили?
- :eek: ?
- бо ми банда!
nirvanka
09.11.2007, 15:41
Я люблю свою дружину,нас дуже багато поєднує,але,коли згадую оте перше...болить.
Але це було давно.
З жінкою про таке ся не говорить...
Аналогічно.. Мене болить за друге моє кохання, яке теж було невзаємним, але почуття не зовсім пропали.. І залишилась не ностальгія за дитинством, як за першим дитячим коханням.. А якесь почуття цікавості як там той хлопець, якого любила у вісімнадцять.. Що з ним.. Як виглядає.. Дуже б хотіла його побачити.. Просто побачити і переконатись, що з ним все гаразд (останні новини про нього були 2 роки тому, коли він потрапив до в'язниці за бійку..)
І звісно, чоловік про це нічого не знає.. Не кажу, бо він не зрозуміє і накрутить себе..
Що з ним.. Як виглядає.. Дуже б хотіла його побачити.. Просто побачити і переконатись, що з ним все гаразд
Не варто триматися за мертве минуле, бо це шкодить майбутньому
nirvanka
09.11.2007, 15:51
Не варто триматися за мертве минуле, бо це шкодить майбутньому
Та ніби не тримаюсь, просто спогади не відпускають.. Відчуття невідомості не дає спокою. Просто хотілось би його побачити і заспокоїтись.
Liliyah Romanova
09.11.2007, 17:03
На деякі питання не варто шукати відповіді. Вони можуть виявитися протилежними до тих, які ми собі надумали...
nirvanka
09.11.2007, 17:09
На деякі питання не варто шукати відповіді. Вони можуть виявитися протилежними до тих, які ми собі надумали...
Негативна відповідь - це краще, ніж невідомість.
Банальний приклад, дивимось захопливий фільм, і тут перед кульмінацією світло пропадає і ми не знаємо чим закінчився фільм.. А краще було б додивитись до кінця, навіть якщо там головний герой, за якого ми вболівали, загинув.. Хіба ні?
Koza-Dereza
09.11.2007, 21:07
А краще було б додивитись до кінця
Нiрванка, так ви ж додивились до кiнця, ваш герой кохання не роздiлив - кiнець iсторiї. Зконцентруйтесь на сiмейному життi краще. Якщо ви хочете "додивитись" то це вже мильна опера без кiнця i краю, в якiй повторяються всi подiї i всi є нещасливi :)
nirvanka
10.11.2007, 19:49
Нiрванка, так ви ж додивились до кiнця, ваш герой кохання не роздiлив - кiнець iсторiї. Зконцентруйтесь на сiмейному життi краще. Якщо ви хочете "додивитись" то це вже мильна опера без кiнця i краю, в якiй повторяються всi подiї i всi є нещасливi
В більшій мірі Ви праві, в мене нема планів на цю людину, просто він був мені не байдужим і цікаво, що з ним, чи взагалі живий ще..
Я своє перше кохання ніколи не забуду, але якби прийшов до мене зараз і щось хотів, то би без вагань плюнула в лице.
кохання і ненависть ходять поряд, нє? так каже класика....
Liliyah Romanova
12.11.2007, 16:43
кохання і ненависть ходять поряд, нє? так каже класика...
У моєму випадку, прозріння і розчарування.
Кохання не вмерло, воно просто лишилося в минулому, а я - пішла далі.
Хтось зі 6-го классу починав , а мене вже в четвертому тягнуло на цю справу.
перше кохання, і , мабуть, єдине, трапилось в 16 років. сильне було почуття. здається, я ним жила. спогади всі при мені, так ніби вчора було. чи не кожну мить разом пам"ятаю. іноді навіть така легка ностальгія буває...
потім була ще одна закоханість(чи сильне захоплення) - без взаємності. я то довго переживала(роки півтора). а потім, коли пережила і забула, то предмет обожнювання через ще 2 роки довго благав дати йому шанс, ми ніби повністю помінялись ролями - та щось "перегоріло", лишився попіл. холодний попіл, беж єдиної жаринки.
Маруся-мама
11.02.2008, 17:10
Перше кохання? А я взагалі любити вмію і кохати? Не вмію! Я і себе любити не вмію...
Хлопчики що оточували мене і яким я подобалась були, першим був Андрій в садочку, потім ми пішли разом до школи і завжди він мене забирав з дому і ми разом ішли до школи і назад. Його бабця все мріяла як ось ми об*єднаємо дві родини. Потім в школі мені дуже подобався хлопчик з яким сиділа за партою, ми навіть зустрічались потім дзвонили один до одного. Тих хлопчиків було багато, що кілька-місяців появлявся якийсь інший.
О, ще був сусід напроти, також Андрій але мені він не подобався, але я йому так.
В школі в 8-му класі був один Артур єдине що хочеться то просто його перепросити бо розійшлись дуже незрозуміло і глупо, і мені здається що він мав до мене жаль. А я справді не хотіла щоб все сталось так, просто обставини були такі.
В училищі був один хлопчина який мені дуже а дуже подобався, але він вирішив що я замала для нього і на мене не звернув увагу а радше на одногрупницю моєї сестри. Мені це було боляче. Дивно як нераз мужчини говорять - тобі без мене буде краще. А як він може знати що краще для мене?
Нікого не згадую, сниться мені лишень товариш мого брата який дістав по-пиці від мого шваґра за свій дурнуватий язик, коли на мене сказав криве слово. Напевне має жаль.
Ось і виходить що не було у мене кохання бо не вмію я любити. Черства, видать.
Ось і виходить що не було у мене кохання бо не вмію я любити. Черства, видать.
ох, насмішили.:D :D :D :D :D :D не вмієте... та навіть на форумі як читаєш дописи ваші, то любов відчувається. тому не вірю тим вашим словам. то, мабуть, жарт, як часто буває.;)
крім того ваше псевдо Маруся-МАМА саме собою наштовхує на думки про любов(я навіть як думаю про вас, то у мене асоціація виникає із фільмом "Однажды 20 лет спустя"). і про кохання. дітки ж ваші чи не від любові народились?
сьогодні на лекції із сімейного права нам ще раз нагадали, що нібито любов - тільки реакція в організмі, яка здатна тривати 3-5 років.
Додано через 3 хвилини
та. до речі, з вашого посту спостерігається цікава закономірність: багато імен на "А", чомусь мені в око впало...
Маруся-мама
11.02.2008, 18:46
сьогодні на лекції із сімейного права нам ще раз нагадали, що нібито любов - тільки реакція в організмі, яка здатна тривати 3-5 років.
а далі со? привичка?
та. до речі, з вашого посту спостерігається цікава закономірність: багато імен на "А", чомусь мені в око впало...
Дуже багато... доречі поцілунок який мені найбільше запамятався, хоча і не був перший, мені подарував хлопчина на ім*я Андрій. Все хотів мене намалювати але ручки не було під рукою.:p
а далі со? привичка?
а далі типу -то не кохання, а взаємна повага, спільність інтересів, спільні кола спілкування, підтримка, і т.д.
поцілунок який мені найбільше запамятався, хоча і не був перший, мені подарував хлопчина на ім*я Андрій.
я пам"ятаю. ще у "французькому поцілунку" ви писали:)
Здається у більшості людей перше кохання було загадковим,гарним та мальовничим..У всіх..але не в мене..В мене воно було справжньою мукою,але згадую про нього зараз з посмішкою.=)Приємно всетаки згадувати,що в твоєму житті бувають моменти,які надають тобі сили та бажання жити далі та домагатись чогось..Я вдячна першому коханню за те,що мене просто навчили жити так,як я живу зараз.
Хм..перше кохання.У мене перше кохання виникло в першому класі.Закохались ми з Наталкою в одного і того ж хлопця.Терпіли . терпіли поки він нам освідчиться , та й вирішили самі дізнатися.:D :D :D Зловили його на шкільному хоздуворику, та й почали питати кого з нас він любить.Я запитую, він каже , що мене.наталка питає, каже , що її:D :D ну надавали йому стусанів. вся "любов" і закінчилась
А якщо серйозно, то моє перше кохання буде й останнім(дуже на то надіюсь)
Скорпіоля
13.03.2008, 15:00
Часто ми згадуємо своє минуле. Смішні випадки, важливі досягнення і звичайно першу любов. Дитячу, підліткову, майже дорослу...
Пропоную поділитися спогадами.
Моя перша любов почалася ще в початковій школі. Він мені подобався, але мені було чи то стидно , чи то не хотілося пліток. А на випуску ( кінець 3 класу ) він постійно танцював зі мною і був вельми галантним...
Але почалися канікули і всі - хто де на відпочинок. З того часу багато води спустилося в Ніагарський водоспад. Проте ми досі в хороших стосунках.
Чекаю ваших розповідей
Моя перша любов... років з 7-ми... Молодший за мене, блакитноокий блондин! АХ!!!:) В нього були закохані всі дівчата з двору. А ми з ним весь час були найкращі друзі. Він почав зустрічатися з моєю найкращою подругою, а мені скаржився на неї і все розказував:) ХІ-ХІ! В нас навіть своя мова була... і наше "братство" називалось САТ(англ)... Зараз його майже не бачу, бо живу в іншому кінці міста:):(
А моя перша любов чомусь досі мені сниться, хоч раз на місяць... не можу зрозуміти причину... не згадую зовсім про нього(поки не насниться звичайно), розійшлись 9 років тому, живемо в різних містах і максимум раз на рік бачимось:)))
vBulletin версії 3.7.3, © 2000-2008, Jelsoft Enterprises Ltd.
Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2008