КПК

Показати повну версію : Ти залишишся в серці моєму... (Справжній друг)


Черешенька
11.06.2007, 22:35
Можна мати його одного, незрадливого і щирого, можна декілька, різних, нестандартних, але вірних!..
Той, хто вміє тебе розрадити та зрозуміти, той, хто розділить і гірку сльозу, і веселий усміх, той, хто є у потрібну хвилину завжди поруч і пам"ятає про тебе, той, хто вміє прощати і вічно любити. Друг, побратим, товариш.

Хотілось би поговорити про те, яким має бути справжній друг, де його знайти і як зберегти. Запрошую всіх до милої розмови і приємних спогадів та думок.
:)

Черешенька
11.06.2007, 22:40
Цей вірш хочу насамперед присвятити (шкода, що не мій) всім моїм найдорожчим друзям, які люблять мене такою, якою я є, і дарують мені найщасливіші миті мого життя! І усім гарним людям також :):

Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.

А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.

(Ліна Костенко)

Ольга
11.06.2007, 22:43
читаючи відразу згадала про брата рідного... були малими - товклися, тепер дещо підросли, рідше бачимося, але постійно назріває потреба поговорити і поділитися саме з ним. приємно, що це взаємні почуття...

про те, яким хорошим другом є рідний і коханий чоловік, вже писала колись Ліля - за це я їй досі вдячна. Так гарно я не напишу, хіба знайду і процитую Вам ;)

Мих
11.06.2007, 22:46
Можна мати його одного, незрадливого і щирого, можна декілька, різних, нестандартних, але вірних!..
Згадалися слова з канону Андрія Крицького: зроби Бога своїм другом...

Черешенька
11.06.2007, 23:03
Одна з моїх найулюбленіших цитат, "Три товариші" Е.М.Ремарка:

"Я більше не міг витримати напруження. Вийшов на повітря. Надворі слався туман. Вдалині шуміло море. З дерев крапало. Я огледівся довкола. Тепер я вже не був самотній. За обрієм, на півдні, десь уже ревів мотор. За туманами по блідому шосе мчала допомога, фари бризкали світлом, свистіли скати, дві руки, мов залізні, тримали кермо, двоє очей свердлили темряву-упевнено, холоднокровно, - очі мого друга..."

lotr_an
12.06.2007, 00:52
дружба... її перевіряють?

Черешенька
12.06.2007, 01:13
дружба... її перевіряють?
люди - не обов"язково, а життя - завжди!

lotr_an
12.06.2007, 01:27
люди - не обов"язково, а життя - завжди!

значить життя завжди розставляє свої акценти.

Найважче це почуття що ти втрачаєш друга.

Черешенька
12.06.2007, 01:33
Найважче це почуття що ти втрачаєш друга
Найважче, коли ти втрачаєш людину навіки!!! І коли не встиг сказати, наскільки ти її любиш, наскільки та людина особлива і неповторна і наскільки вона тобі важлива і потрібна!

Liliyah Romanova
12.06.2007, 01:48
Найважче, коли ти втрачаєш людину навіки!!! І коли не встиг сказати, наскільки ти її любиш, наскільки та людина особлива і неповторна і наскільки вона тобі важлива і потрібна!
Для мене найважче - втратити друга через його чи її зраду. :(
А коли людина померла, то легше, бо вона залишається у моїх спогадах і моєму серці.
Зрадника і біль, який він спричинив, хочеться радше забути, бо навіть якщо простиш, то довіритися, як колись, уже ніколи не зможеш. Не дасть інстинкт самозбереження та егоїзму, про який говоримо на сусідній гілці.

lotr_an
12.06.2007, 01:53
А коли людина померла, то легше, бо вона залишається у моїх спогадах і моєму серці.
Зрадника і біль, який він спричинив, хочеться радше забути, бо навіть якщо простиш, то довіритися, як колись, уже ніколи не зможеш. Не дасть інстинкт самозбереження та егоїзму, про який говоримо на сусідній гілці.

точно. а під зрадою розумієтья дуже широке коло вчинків. Дякую, егоїзм Лілю ви трошки підняли в моїх очах.

пупер
12.06.2007, 02:19
дружби, як такої, не існує...
існує прив’язаність, симпатія, те, що об’єднує...

Черешенька
12.06.2007, 02:27
дружби, як такої, не існує...
А Ви в цьому дійсно впевнені???

пупер
12.06.2007, 04:12
А Ви в цьому дійсно впевнені???
так...
пишу лише те, у чому впевнений, говорю те, що думаю...
:)
не існує...
буває прив’язаність за інтересами але не дружба...

Liliyah Romanova
12.06.2007, 05:34
У моєму житті дружба існує. При тому дружба з дівчиною. То є мій дар від Бога, бо то є дружба на глибокому духовному рівні. Ми з моєю подругою фактично є духовними сестрами. Так одна одну й називаємо. :)

З чоловіками дружба не вдається. Мій чоловік теж мені колись був другом, але просто другом. Першою закохалася я... На щастя, ми лишилися друзями.
Я вже писала, здається, що мій чоловік є для мене вчителем, другом, порадником. Він каже, що і я для нього є так само "три в одному". :) Ніхто про мене не знає стільки, як мій чоловік, ніхто не є таким близьким мені другом, ніхто не дає мені стільки впевненості та радості у житті. Тільки Бог. Перше Він, а тоді мій чоловік. Лише потім усі решта. :) Я ці слова теж колись писала, але напишу ще раз. Я кохаю його через любов до Бога, а через своє кохання люблю Бога.

І в дружбу я не можу не вірити. Я вірю в різні її вияви.
Дружба із чоловіками вдається лише тоді, коли чоловік закоханий у когось іншого, а не в мене. Тоді без проблем. :)

пупер
12.06.2007, 15:08
дружба чоловіка з дружиною переважно триває доти, доки вони разом...
коли, не дай Боже, побили глечики — яка там дружба?...
колеги по роботі можуть подружитися, і дружити доти, доки разом працюють...
минає час — і все, це просто людина, з якою приємно раз на рік випити пива, погомоніти і все...
прикладів достатньо...

Черешенька
12.06.2007, 16:52
минає час — і все, це просто людина, з якою приємно раз на рік випити пива, погомоніти і все...
прикладів достатньо...
Не згідна. Мені колись моя хресна сказала, що справжня дружба - це дружба з дитячих років, вона тривала, довговічна. І можу сказати, що у мене в житті так воно і є.
Я зі своїми дружбанами і дружбанками (:)) починала разом свій життєвий шлях, разом ми лазили по горищах і загаряли на львівських дахах, разом ми ламали качелі і садили квіточки на клумбах, разом ми сиділи біля вогнища і співали дружньо гарних пісень, разом ми святкували всі найважливіші події і ділилися пережитим, разом ми починали закохуватись і вчились переборювати розчарування... Я можу ще довго продовжувати. То все є люди, які знають мене з різних сторін - і добрих, і поганих, - бо ми маємо спільне минуле, маємо спільні спогади та бачення і мрії на майбутнє!
То є для мене справжні друзі!!!

пупер
12.06.2007, 17:03
То є для мене справжні друзі!!!
у мене теж є багато таких, з якими бавився...
з більшістю у хороших стосунках...
це можна назвати дружбою, але я так називати не буду, бо це просто пам’ять про хороше дитинство, пам’ять про юність, приємні спогади...
минає час, з’являються нові друзі, старих забуваєш, ще минає — знову нові, а де найстаріші?...
немає....
у кожного своя доля: хтось одружився, хтось пиячить, хтось виїхав, і переважно їм всім чхати хотілося на дружбу...

Liliyah Romanova
12.06.2007, 17:07
дружба чоловіка з дружиною переважно триває доти, доки вони разом...
Ні, трохи коротше насправді. Люди стають чужими задовго до того, як розійдуться. Просто їм стає байдуже до почуттів один одного. Думка така, що раз йому байдуже до мене, то і мені байдуже до нього. І це не дружба тоді взагалі. Дружба чоловіка і жінки полягає у тому, що вони постійно говорять про проблеми один одному і разом ті проблеми вирішують. Бо якщо "в радості і в горі", то таки так, а не лише в радості, як то переважно виходить.

Liliyah Romanova
12.06.2007, 17:13
Для мене друзі є також тими людьми, з якими я можу не бачитися довгий час, а потім при зустрічі мати відчуття, що ми ніколи не розлучалися і бачилися останній раз учора. Таке собі розуміння з пів-слова. :)

Мих
12.06.2007, 17:19
Найважче це почуття що ти втрачаєш друга.
__________________
особливо коли він зраджує...

Черешенька
12.06.2007, 17:21
Для мене друзі є також тими людьми, з якими я можу не бачитися довгий час, а потім при зустрічі мати відчуття, що ми ніколи не розлучалися і бачилися останній раз учора. Таке собі розуміння з пів-слова
Так, то правда. Інколи навіть і слів не треба. Дружба - це вміти спілкуватися і вміти мовчати (для мене особисто).
Я маю 2 чудові коліжанки у Литві, на жаль, ми майже ніколи не бачимося, але коли мені приходить маленьке повідомлення "Я думаю про тебе", "Я згадую тебе" або коли я просто виходжу у прекрасну літню ніч і дивлюся на небо, я знаю, що десь у Вільнюсі, Каунасі (Києві, Кракові, Відні, Берліні...) є мої друзі і над ними також вгорі зоряне небо і десь уві сні чи може наяву я чую, як б"ються в унісон наші серця і думки летять один до одного, розсікаючи далекий простір! :)

Мих
12.06.2007, 17:22
скільки треба часу, щоб перевірити: людина друг, чи ні?
рік? пять? десять?
скажу Вам так: інколи і всього життя замало....

Liliyah Romanova
12.06.2007, 17:33
скільки треба часу, щоб перевірити: людина друг, чи ні?
Треба не часу, треба обставин. Все перевіряється і пізнається не з часом, а в різних обставинах.

Мих
12.06.2007, 21:33
Треба не часу, треба обставин. Все перевіряється і пізнається не з часом, а в різних обставинах.

Ви праві. Тільки обставини не замовиш, вони приходять з часом.

Я пройшов ці мідні труби.

lotr_an
12.06.2007, 22:13
ще згадалася якась рос. пісня де звучать (приблизно) такі слова: ...и если друг и не друг, а так... (Висоцький чи що?)

Хороші слова... розчарування.

Ома
12.06.2007, 23:02
не секрет, что друзья не растут в огороде, не продашь и некупишь друзей

lotr_an
12.06.2007, 23:33
не секрет, что друзья не растут в огороде, не продашь и некупишь друзей

все правда крім "не продаш". На сьогоднішній день ще лишаються прогалини на полицях "що можна купити за гроші" проте на полицях "що можна продати" є все на світі від а до я.

Черешенька
12.06.2007, 23:48
На мою думку, справжня дружба повинна гартуватися, перевірятися і очищуватися, як золото найвищої проби, наприклад. Випробовування та удари долі і роблять її тривалою та міцною.

lotr_an
12.06.2007, 23:50
На мою думку, справжня дружба повинна гартуватися, перевірятися і очищуватися, як золото найвищої проби, наприклад. Випробовування та удари долі і роблять її тривалою та міцною.

правильно. сто пудів солі треба зїсти разом.

пупер
13.06.2007, 17:50
Ні, трохи коротше насправді. Люди стають чужими задовго до того, як розійдуться....

;)
пройшла “дружба”?....

пупер
13.06.2007, 17:52
особливо коли він зраджує...
бо зраджують тільки “свої”....
ворог зрадити не може...
скільки треба часу, щоб перевірити: людина друг, чи ні?
рік? пять? десять?
скажу Вам так: інколи і всього життя замало....
бо її не існує....

Мих
13.06.2007, 18:03
бо її не існує....

існує, але рідко.

lotr_an
13.06.2007, 18:54
...Тайни давно стали відомими,
Друзі чомусь стали знайомими
Всі хочуть встигнути сісти в останній вагон...

(с) С. Вакарчук

andi
13.06.2007, 22:41
...
З чоловіками дружба не вдається. Мій чоловік теж мені колись був другом, але просто другом. Першою закохалася я... На щастя, ми лишилися друзями.
....
Дружба із чоловіками вдається лише тоді, коли чоловік закоханий у когось іншого, а не в мене. Тоді без проблем. :)

вічна тема, може вже обговорювалася раніше, проте стосується саме існування чи неіснування дружби між чоловіками і жінками (хлопцями - дівчатами)...
так от знайома цікаво сказала:
Дружба між чоловіком і жінкою можлива у двох випадках: коли вони колишні коханці, або ..... майбутні коханці ;)

Черешенька
13.06.2007, 23:09
Думаю, цей пречудовий і як на мене безцінний, лірично-душевний витвір Лесі Українки підійде до багатьох гілок, де ми спілкуємося про теми дружби і любові, але я хочу додати його саме сюди!

(Прочитайте його, будь ласка, бо це естетична насолода почуттів і мови!)

Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю в дикому бажанні загинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою, тремтячою рукою, вона тремтить, як струна, - все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, - ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни...
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?
Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди! Візьми мене з собою.
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О, дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.

7.ХІ 1900.

http://www.fotocommunity.de/pc/pc/display/3182805

пупер
14.06.2007, 04:18
Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами....
типовий лист до коханця (коханки)...
до чого тут дружба?...

Черешенька
14.06.2007, 15:00
типовий лист до коханця (коханки)...
до чого тут дружба?...
Пане Пупере, specially for You:
хіба Ви не відчуваєте у творі, як кохання (хай буде по Вашому) переросло у щось ще глибше і змістовніше. Тут йдеться не просто про потяг закоханої істоти до свого милого, тут йдеться і про розуміння, і про мотивацію до творчості і життя, і про духовну потребу один одного.
Хоча, думаю, це справа поглядів.

Додам ще деякі біографічні дані із життя поетеси:

2 вересня 1900 - Дізнавшись про тяжкий стан здоров’я С. Мержинського, Леся вирішує їхати в Мінськ доглядати хворого друга.

7-18 листопада - Під впливом тривожних думок про погіршення стану здоров’я С. Мержинського пише ряд ліричних поезій: «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами …»...

пупер
14.06.2007, 15:06
Пане Пупере, specially for You:
хіба Ви не відчуваєте у творі, як кохання (хай буде по Вашому) переросло у щось ще глибше і змістовніше. Тут йдеться не просто про потяг закоханої істоти до свого милого, тут йдеться і про розуміння, і про мотивацію до творчості і життя, і про духовну потребу один одного.
Хоча, думаю, це справа поглядів.

Додам ще деякі біографічні дані із життя поетеси:

2 вересня 1900 - Дізнавшись про тяжкий стан здоров’я С. Мержинського, Леся вирішує їхати в Мінськ доглядати хворого друга.

7-18 листопада - Під впливом тривожних думок про погіршення стану здоров’я С. Мержинського пише ряд ліричних поезій: «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами …»...
залишаю вашу цитату повністю, щоб не втратити сенс....
дружби, як такої, не існує...
існує прив’язаність, симпатія, те, що об’єднує...
зверніть увагу на те, що об’єднує....

Liliyah Romanova
14.06.2007, 22:06
Тут йдеться не просто про потяг закоханої істоти до свого милого, тут йдеться і про розуміння, і про мотивацію до творчості і життя, і про духовну потребу один одного.
На жаль, у Лесі Українки це було одностороннім, тому й троянди зів'ялі.
Вона ж зі своєї великої любові до Мержинського писала для нього (замість нього) любовні листи до іншої. Так що взаємністю там не пахло. На жаль. Лише зів'ялими трояндами.

Черешенька
15.06.2007, 01:33
Лише зів'ялими трояндами
Але й вони мають особливий запах!..
У мене вдома стоять кілька засушених у вазі і кілька зів"ялих, які навіюють щось тремтяче і до болю миле з минулих часів...

lotr_an
15.06.2007, 20:54
Ікони Не Плачуть

Гей де ви де ви
Друзі мої для кого і з ким
Ви так довго шукали вогонь
А видно лиш дим
Гей де ви де ви
Друзі мої вам добре чи ні
Чути тільки веселі слова
А очі сумні

Приспів:
Ікони не плачуть
Коли ніхто не бачить
Холод не лякає
Того хто з вогнем
А слова з журналу
Так безмежно мало
Мало щоб відчути
Для чого ми живемо
Для чого ми живемо

Нас не пускають чужі думки
Нам зручно і так
Може треба купити хоч раз
Квиток на літак
На вільний літак

Приспів (3

(c) С. Вакарчук

хороші все таки в нього деякі (більшість) тектів

Dobryj-Anhel
22.06.2007, 00:53
Я кохаю його через любов до Бога, а через своє кохання люблю Бога.
Liliyah Romanowa
Прикрасні слова про дружбу.

Melown
22.06.2007, 00:59
хороші все таки в нього деякі (більшість) тектів

Не лише тексти, а й пісні...!!!

Dobryj-Anhel
23.06.2007, 22:27
Читаючи про дружбу згадав я одну людину із свого 17 річного життя. Все минуло дружба залишилась, але прийшов час і вона розвалилась. не знаю чому так сталось, але переконаний в тому, що там не було безінтересовність тільки інтерес. Ну що поробиш я всеодно памятаю не як про інтерес а як про прикрасного друга з ким можна було побалакать. А тепер ми не контактуємось бо так сталось як сталось. Для мене та особа і надалі в памяті як щирий дру. Одне правда друга пізнаєш в біді. Добре що біди ніколи не було і друзі будуть в радощах і щастю.

Salata
23.06.2007, 22:46
Думаю, что хорошие люди встречаются не слишком часто, и если такой человек появился где-то в кругу знакомых, это нужно ценить. Это стоит труда запомнить имя, интересы, спросить иногда о чем-то, встретиться, что-то сделать для него просто так...

И что касается испытаний - не нужно их придумывать, у каждого свой предел прочности, но он есть.

afterstep
23.06.2007, 23:33
Это стоит труда запомнить имя, интересы, спросить иногда о чем-то, встретиться, что-то сделать для него просто так...

це окупається сторицею.... і в принципі - хіба не для того ми живемо?

andi
26.06.2007, 13:26
... Добре що біди ніколи не було і друзі будуть в радощах і щастю.

Буває... що біди не було...
і всі щасливі, й друзі вірні, радісні...
а буває, що була біда...
і більшості із них уже нема...

(то навіть не натяк на поезію, то так склалося... ;))

Melody
28.06.2007, 16:28
Кілька афоризмів про дружбу.

Не так важко померти за друга, як важко знайти друга, який вартий того, щоби за нього померти.
Едвард Джордж Булвер-Ліптон

Не судіть про людину лише за її друзями. Пам'ятайте, що в Юди друзі були бездоганними.
Ернест Хемінгуей

Ніхто не стає другом жінки, якщо може стати її коханцем.
Оноре де Бальзак

Друг - це той, хто завжди, коли ти його потребуєш, про це здогадується.
Жюль Ренар

Дружба - це любов без крил.
Джордж Байрон

Ольга
28.06.2007, 18:32
Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте!
в старших класах цей твір для мене був еталоном слів про кохання... знала його майже на память... а тепер зовсім забула!

дууже дякую за таке приємне нагадування!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Черешенька
24.07.2007, 13:39
Оскільки сьогодні нагадався Роберт Бернс з його неймовірно ліричною "Верховиною", то мушу перескочити на цю тему і написати про найулюбленішу новорічну пісню "Auld lang syne". Чи може бути щось краще, ніж затишний вечір у колі дорогих людей, цікаве спілкування чи просто насолодження перебуванням і спогляданням, бокал доброго вина та спів, який єднає і піднімає тебе десь за хмари, бо лине із самої душі:

And here's a hand, my trusty friend
And gie's a hand o' thine
We'll tak' a cup o' kindness yet
For auld lang syne

Meg
24.07.2007, 13:44
У мене справжніх друзів немає.Я не шкодую,бо покладаюся лише на себе
Я занадто сволочна,шоб з кимось дружити.Хе-хе...І я не страждаю.Мені добре мати багато знайомих.

lotr_an
24.07.2007, 15:32
У мене справжніх друзів немає.Я не шкодую,бо покладаюся лише на себе
Я занадто сволочна,шоб з кимось дружити.Хе-хе...І я не страждаю.Мені добре мати багато знайомих.

еее десь хтось на форумі фото хлопця виставляв... чи ти його другом не вважаєш? він хто просто колєга, чи він десь тепер на Імо перетворився :) ?

Meg
24.07.2007, 15:34
Найкращий....иии...друг...ииии,нє,сволота деколи.Подумай,хто то?Але зі всіх він мені найближчий

Meg
24.07.2007, 15:38
Я йому вже знайшла дівчинку.Хочу,щоб він був щасливий з нею.Ми з ним завжди будемо разом.
Сама хочу спробувати з дівчиною.Хай це буде літній роман.

lotr_an
24.07.2007, 15:45
Сама хочу спробувати з дівчиною.Хай це буде літній роман.

:crazy: :crazy: :crazy: :crazy: :crazy: :crazy: :crazy: :crazy: :crazy:

Meg
24.07.2007, 15:55
Шо,ржуниманупацтулам????
Раз мова зайшла,то я так і пишу.Я вже зізнавалася на форумі,шо я bisexual

lotr_an
24.07.2007, 16:06
Шо,ржуниманупацтулам????
Раз мова зайшла,то я так і пишу.Я вже зізнавалася на форумі,шо я bisexual

що то за дівчата пішли...

Meg
24.07.2007, 16:08
Нагадаю про місто Лесбос....Такі завжди були...О,Сафо...

lotr_an
24.07.2007, 16:18
чорт, Мег, вважай як хочеш але то всьо збочення...

Meg
24.07.2007, 16:19
Та я знаю...

Melody
24.07.2007, 16:23
Ой, Меґ, щось ти крутиш. А хто недавно оце писав? ;)

Відповідь: лесбійський досвід
Шкода,не маю як похвалитися досвідом.Хоча,не завжди шкода.

Meg
24.07.2007, 16:26
Це я говорила до того,що ніколи з дівчиною спати не буду.
А любити дівчину можна так,як і хлопця.Нічого я не кручу.

Melody
24.07.2007, 16:27
А любити дівчину можна так,як і хлопця.

Любити чи кохати? ;)

Meg
24.07.2007, 16:29
Блін,такому мізантропу як мені пофіг.В мене часто все називається "подобатися".Хоча я дійсно думаю,що колись би змогла покохати дівчину.На жаль,не бачу поки ідеалу.

KabMiner
24.07.2007, 16:40
Ну, що сказати з висоти років :-)
Дружба, звичайно існує. Є у мене друзі і чоловіки, і навіть жіночої статі друзі є, да, є і таке.
Друзі від знайомих відрізняються насамперед ступенем збилиження відносин, ступенем відвертості. А ще, знайомі зявляються, перш за все, за якихось раціональних обставин: робота, спільні інтереси. А відносини з друзями мають переважно ірраціональне походження: друзі дитинства, друзі по гуртожитку, армійські друзі і т.д.

Viter_lviv
25.07.2007, 12:15
друга, справжнього не треба шукати, його можна тільки відчути. хіба хтось з вас має багато Справжніх друзів? є тільки один THE BEST. від його присутності тепло і приємно на душі, як від сонечка. а берегти дружбу треба якось разом, бо якщо цього прагне тільки одна людина, то інша їй точно не Друг.

Melody
25.07.2007, 12:36
а берегти дружбу треба якось разом, бо якщо цього прагне тільки одна людина, то інша їй точно не Друг.

Дружба - як будинок, який будується разом. Якщо хтось забуде покласти одну цеглинку, то вся будівля може розвалитися...

Viter_lviv
25.07.2007, 13:23
хоча... ми тут говоримо собі, а ніхто ж реально не думає так серйозно про дружбу. будувати - не будувати. просто дружиш і все. як діти роблять. вони ж не задумуються і їм зі всіма весело і всі їм друзі. от тільки коли виростаєш - керуєшся корисливими цілями, егоістичними. а це вже сумно.

Melody
25.07.2007, 13:27
як діти роблять. вони ж не задумуються і їм зі всіма весело і всі їм друзі. от тільки коли виростаєш - керуєшся корисливими цілями, егоістичними. а це вже сумно.

Діти теж корисливі. Дружать з тими, хто може поділитися забавками :)

Viter_lviv
25.07.2007, 13:53
не завжди. є й такі, які залюбки своїми діляться. їм просто цікаво з іншими! і в них не виникає таких питань - соціальне становище, стаж роботи, місце навчання, рівень освіти і навіть питання статі зактите!! а ми так можемо????

Melody
25.07.2007, 14:02
а ми так можемо????

Звичайно, що можемо. Якщо десь глибоко в душі залишимося дітьми. Мені, принаймні, так вдається.

Viter_lviv
25.07.2007, 14:11
гм.. мало таких, які за сірими буднями залишаються дітьми. ми не вміємо радіти дрібницям: сонечку, блакитному небу, чи просто хорошому ранку!!!

Meg
25.07.2007, 14:13
Я вмію!Я вмію!)))))

Melody
25.07.2007, 14:15
гм.. мало таких, які за сірими буднями залишаються дітьми. ми не вміємо радіти дрібницям: сонечку, блакитному небу, чи просто хорошому ранку!!!

Нас тут багато таких на форумі, що вміють радіти з дрібниць. Ви ще побачите :)

Meg
25.07.2007, 14:16
Так так!Тут всі Анти-імо!Імо тут не водяться-забагато пазіфу

Viter_lviv
25.07.2007, 14:19
ну і я вмію!!! але скільки нас ТАКИХ???!! А УЯВІТЬ, ЯКИМ ВЕСЕЛИМ БУВ БИ СВІТ, ЯКБИ ТАКИЗХ БУЛО ХОЧА Б ПАРА МІЛЬЙОНІВ ПО МІСТУ!

Meg
25.07.2007, 14:21
Та,тоді б всі усміхалися одне одному,ходили вимазані чекролядою,в повітрі літали б мильні бульки.....
Життя прекрасне!!!!

Viter_lviv
25.07.2007, 14:41
а в усіх решта складалося б враження, що це по обкурці :-) як швидко ми змінимо цей світ??? що, починаємо розробляти план швидких дій? :-)

Meg
25.07.2007, 14:44
Peace?!Дети цветов?!)))
Можна спробувати!

Viter_lviv
25.07.2007, 14:50
але то треба вжити якихось радикальних заходів! роздавати квіточки на вулиці всім перехожим, посміхатися бабцям під будинком і вітатися з міліціянтами...:)))))

Meg
25.07.2007, 17:42
Я би так змогла!)))

Черешенька
25.07.2007, 17:49
але то треба вжити якихось радикальних заходів
Та навіщо радикальних заходів вживати? Треба просто полюбити життя і усе в ньому ;). Тоді зовнішній світ гармонійно вплететься у внутрішній і душа зацвіте різноманітністю барв :).

There can be miracles... When you believe...

Meg
25.07.2007, 17:55
Не всі так сонячно і гарно думають як ви,Черешенько!)))

lotr_an
25.07.2007, 21:33
я тут трохи п. Н. Шрека повдаваю (бурчуна тобто :) ):

Які ви в нас дівчатонька швидкі - світ міняти зібралися.
Та ви навіть Львова не поміняєте, гібле дєло...

Meg
25.07.2007, 21:35
От через таких песимістів і не змінимо!
Ану,скоро перестань так думати!Треба про хороше думати!:radist:
P.S.Це говорить колишня готеса!

lotr_an
25.07.2007, 22:06
P.S.Це говорить колишня готеса!

оце точно !!!!!!! :)

я не песиміст - реаліст.

Meg
25.07.2007, 22:14
Це не гАтішнаааа!Який жах!Послухав би мене якийсь гот збоку!Хоча,я така,шо їм нагло в морду ржу і кажу:"Життя прекрасне і сонячне!"

Melody
25.07.2007, 23:09
я тут трохи п. Н. Шрека повдаваю (бурчуна тобто :) ):

Шрек на сьогодні обіцяв знайти собі заступника. То, часом, не ти? ;)

lotr_an
25.07.2007, 23:13
Шрек на сьогодні обіцяв знайти собі заступника. То, часом, не ти?

та нехотілося б... :)

Melody
25.07.2007, 23:24
та нехотілося б... :)

Так і запишемо: посада буркотуна вакантна :)

Meg
25.07.2007, 23:26
Бубубубубу!Я можу!Я все можу!

lotr_an
25.07.2007, 23:37
соррі люде за оффтоп...

Мелоді як музика? Вдало переслалася?

Melody
25.07.2007, 23:55
соррі люде за оффтоп...

Мелоді як музика? Вдало переслалася?

Переслалася вдало і вже два дні в мене звучить :)
Дякую!

Kasper
10.08.2007, 13:46
Інколи буває познайомишся з людиною і здавалосяб добрий друг чи подруга а коли тобі потрібна допомога то він навіть не старається допомогти. Для мене друг це людина яка допоможе в скрутний момент.

FeRmatta
07.09.2007, 20:06
а у мене друзів було ьагато, і з ніким не склалося. життя розводило наші шляхи. і все. зараз в мене є одна подруга, але чи витримаємо ми те, що з іншими не вдалося?

Liliya
08.09.2007, 09:44
Для мене друг це людина яка допоможе в скрутний момент.
... и тот, кто искренне радуется твоему счастью...

шахрай
08.09.2007, 18:13
Думаю справжніх друзів знайти дуже важко в зрілому віці,можливо неможливо.Їх ,мабуть,до 10 буває:p .Хоча все досит індивідуально.
Я,наприклад,живу і працюю в Донбасі 2 роки:crazy: :beee: ,а вмене тут друзів практично нема.Важкувато психологічно:mad:

vasili
09.09.2007, 14:20
Думаю справжніх друзів знайти дуже важко в зрілому віці,можливо неможливо.Їх ,мабуть,до 10 буває:p .Хоча все досит індивідуально.
Я,наприклад,живу і працюю в Донбасі 2 роки:crazy: :beee: ,а вмене тут друзів практично нема.Важкувато психологічно:mad:
Психологічно не грузіться.:crazy:

Meg
09.09.2007, 16:11
Це ж не в кількості друзів справа.
Хоча в цьому є свій плюс-я,наприклад,тіки на себе покладаюся.Впевнена,шо так мене ніхто не підведе.

шахрай
09.09.2007, 18:27
тіки на себе покладаюся
Бувають випадки,коли сам не можеш розв"язати проблеми без допомоги інших.

Meg
09.09.2007, 19:23
Але я навчилася...

vasili
09.09.2007, 22:03
Бувають випадки,коли сам не можеш розв"язати проблеми без допомоги інших.
А бувають випадки коли інші лиш плюндрують усе. Меготка права, свої проблеми тримай при собі, і по мірі їх просування роозв"язуй їх, не займаючи при цьому сторонніх, навіть друзів.:borat:

шахрай
10.09.2007, 09:30
свої проблеми тримай при собі, і по мірі їх просування роозв"язуй їх, не займаючи при цьому сторонніх, навіть друзів.
Іноді просто хочеться почути добру пораду.Є випадки,коли проблеми стосуються не лише себе.А,взагалі-то,я впевнений,що люди мають допомогати одне одному.

vasili
10.09.2007, 11:05
Іноді просто хочеться почути добру пораду.Є випадки,коли проблеми стосуються не лише себе.А,взагалі-то,я впевнений,що люди мають допомогати одне одному.
Ні зарез це не модно...а краще, друзі повинні поважати один одного, і не псувати настрій своїми поблемами, один одному...

Liliya
10.09.2007, 15:33
Яка ж тоді відмінність між добрим знайомим, товаришем та другом?
Адже споконвічно друг – це той хто до тебе найближчий, знає всі твої найдальші куточки життя, чесний по-відношенню до тебе у порадах, думках. Це підтримка, опора... Зрозуміло, що такі стосунки базуються на взаємності.
Хоча така Дружба – велика рідкість

vasili
10.09.2007, 15:56
Яка ж тоді відмінність між добрим знайомим, товаришем та другом?
Якшо ти любиш когось, то це вже друг, а все інше то приятелі, знайомі, товариші...і друг ніколи не буде жалітись...принципі можливо я помиляюсь, але я цікавився, що це таке справжній друг...і мені відповів Ремарк, та Дюма, які були знавцями в цьому житті справжньої дружби...і мірилом для мене ососбисто, завше буде класничний приклад Роберта Локампа, Отто Кёстера и Готфрида Ленца. :)

ГаЛоЧкА
12.09.2007, 18:12
А вона буває ця ....... дружба??????

vasili
13.09.2007, 08:58
А вона буває ця ....... дружба??????
Буває і не сумнівайтесь...:)

ГаЛоЧкА
13.09.2007, 10:23
Буває і не сумнівайтесь...
__________________
Якби не сумнівалась - не було б посту)))

Liliya
13.09.2007, 10:33
В мире нет ничего лучше и приятней дружбы; исключить из жизни дружбу – все равно, что лишить мир солнечного света.

Цицерон

ГаЛоЧкА
13.09.2007, 11:14
Це слово дружба - я б швидше назвала приятелювання.....

vasili
13.09.2007, 12:21
Це слово дружба - я б швидше назвала приятелювання.....
От коли ти вагаєшся, то звернись до серця, воно скаже чи любиш ти...от це й буде справжній друг...:)

ГаЛоЧкА
13.09.2007, 12:33
то звернись до серця, воно скаже чи любиш ти...от це й буде справжній друг...
А як же голос розуму....?

vasili
13.09.2007, 12:56
А як же голос розуму....?
серце воно сильніше...

Dobryj-Anhel
13.09.2007, 20:56
Для мене рівно ж друзями є ті з якими я не бачився вже багато років тому, але ми про себе пам’ятаємо. Я уважаю, що це дружба яка не може розірватись якщо самі собі не нашкодимо. Де б мій друг не був і скільки років ми б не бачились він завжди для мене буде другом. Другом не для користі особистої, а для користі цілого нашого суспільства, щоб ніхто не був самітним і мав в душі радість, що про нього хтось пам’ятає і він є цінним даром.
Щоб дружба була міцна їй потрібна ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ. Ці 3 правди завжди кожному з нас допоможуть, якщо вдивлятимемось і впроваджуватимемо їх в життя. Тоді в людей не буде наміру наживати друзів тимчасових і не буде думки, щодо псевдо друга. Але, щоб так було потрібно змінюватись кожному, вірити в Бога, а все стане на свої місця.

Ми всі друзі :) чиж не так?

Є від лукавих стріл надійний щит
Лиш має бути віддана і щира.
Як золото нехай вона блищить!
Перлина саду Божого – це ВІРА.

Для друзів :)

Черешенька
13.10.2007, 23:24
А я от цього літа зрозуміла, вкотре відчула і переконалася, хто такі справжні друзі. Це ті, які люблять тебе на відстані і зблизька, це ті, котрі хочуть бачити тебе біля себе в будь-яку хвилину життя (і в мить радості, і в час горя), ті, що просто усміхаються тобі назустріч і ти відчуваєш тепло їхніх сердець, ті, котрі розуміють твої жарти і люблять, не ображаючись, а прощаючи, і ті, хто першими подзвонять, зустрінуть тебе, привітають, принесуть квіти і скажуть, що ти сонце для них :)!

...ти відчуваєш і знаєш, без них ніяк і нікуди, ти можеш завжди до них прийти, повернутися, притулитися до плеча, розплакатися і сказати правду... ти хочеш поділитися з ними усім і в молитві підносиш очі до Бога і просиш щастя і благословіння для них - а натомість відчуваєш з небес відповідь на молитву і підтримку, бо хтось також думає і благає для тебе прихильності долі...

Оце і є справжні друзі!

Полковник
13.10.2007, 23:30
А я от цього літа зрозуміла, вкотре відчула і переконалася, хто такі справжні друзі.

Прекрасный допис!
Вы согласны, что НАСТОЯЩИХ друзей не может быть больше 3-4-х?
А?

Черешенька
13.10.2007, 23:34
Прекрасный допис!
Вы согласны, что НАСТОЯЩИХ друзей не может быть больше 3-4-х?
Дякую, пане Полковнику!
Абсолютно згідна, і ті найкращі - то є мої друзі дитинства, ми разом пройшли "і Рим, і Крим, і мідні труби", знаємо один одного аж до "непристойності" добре (то я так абстрактно жартую). І не залишаємо один одного, навіть перебуваючи у різних куточках світу інколи.

А друзяків, дружбанів і дружбанок в мене загалом під 25-30 набереться, от з кожним з них я би всім ділитися не змогла і вони зі мною, мабуть, теж.

nirvanka
13.10.2007, 23:40
Особисто в мене є лише 1 людина, яку можу назвати справжнім другом (подругою точніше). Маю впевненість у ній на 100%. Скільки разів вона мене виручала, скільки разів я їй допомагала. Це людина, з якою завжди знайдеться компроміс і порозуміння, не зважаючи на те, що у нас різні погляди на життя, вподобання..

А взагалі, думаю, що можна мати багато друзів, які можуть допомогти у тій чи іншій ситуації. І справа не в тому чи можна їм довіряти і на них покладатись. А в тому, ким ми є для них. Нас не зрадять, якщо ми на це не заслуговуємо.

Liliya
14.10.2007, 12:35
То добре, коли друг розділяє наш біль, а ще краще, коли "искренне" вміє радуватись нашому щастю... Для мене це важливо