wolfgang
22.04.2007, 15:56
МАЛЕНЬКИЙ ВИТЯГ З НОСТРАДАМУСА:
ПРИСВЯЧУЮ ПЕРЕКЛАД ЦЬОГО ФРАГМЕНТА ДНЮ НАРОДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА!
…Живе там на Сході країна маленька,
Її називають всі «наша ти ненька».
Народ її мудрий та працьовитий,
До вечора він не вжива «Оковитой»:
Навіщо народу гидкий той дурман,
Коли в головах там – завжди ураган!
Там, після старого сивого Кота
Правління Тарган взяв, рудий – смакота!
Він зятем міністра колись був в Совку:
Не упускать же нагоду таку!
Країна все терпить, бо звикла давно:
Угору спливає одне лиш лайно;
Тарган собі править два строки тихенько,
Команда його розворовує неньку:
Синок є коханий, що банк очоляв
Умів він фінанси доправить гарненько
Принцеса, Бліда та вродлива завжди,:
Уміла свій час Таргану догодить
Вона все дружилася з Лазаря сином,
Могла і поцупить, і газу пустить!..
Народ собі жиє все гірше, сердешний,
А біля «корита» триває борьба –
Хто більше збере собі всякого мита,
Хто вище «хатинку» собі збудува…
Збирати майдани енергія єсть!
Енергія та – і не ядерна зовсім,
Бо яйцями звикли тут бій вигравать,
А бідним студентам, як трохи заплатять,
Готові хоч місяць без діла стоять…
Тим часом, Тарган наш рудий не дрімає:
На щит Януковича Вітю виймає,
Збирає всі сили військові докупи,
Щоб міцно столицю свою боронить…
Та любий Синок Таргана вже підводить,
Він с «новим лицем» до народу виходить,
Та маше рукаи: Не крав нічого!
Давайте же, браття, сумлінно боротись,
На пост Президента не пустімо Зека,
Гуртом вибирайте Мене одного!!!
Він все промовляє негучно і вірно,
Що навіть і скептики стали помірні!
Бандитам – він тюрми,
Народу –достаток,
І що ж він готовий отримать у спадок?
-Сплюндровану владою чудну країну,
Що швидко постане в Країну Чудес;
Вона вже, зубожена, навіть готова
До НАТО вступать, поготів і в ЄС!
--Дивіться, о люди, мені ви в обличчя:
На ньому – всій правди життя протиріччя,
Травив мене «брат» москалинський цукеркой
(Щоб він задихнувся від газу свого!)
А ми ж, любі друзі, горохом багаті,
Чи станем боятись його одного?!..
…Тим часом і Віктор собі виступає,
А жінка його апельсином лякає:
-Мов, ті помаранчі ростуть не в Європі,
Дивіться, брати, не залиштесь у ж…!
Одначе, в Синка є жінок теж доволі,
Дарма, що з обличчя такий він бридкий;
Бліду він принцесу виводить у долю,
Вона з барикад клич кидає палкий:
--Повстань ти, Країно, ви – браття і сестри,
І бабці - Параски, лишіть вдома все!
Ви ж бачите, як ми створімо майбутнє,
В якому Людина є понад усе…
І люди повірять у це та повстануть,
Студенти, бомжі, доктори і баби –
Бо вірять усі, що нарешті настануть
Часи процвітання, «улыбка Судьбы»!
Отож, так Бліда все з косой промовляла
І Вітю при всіх палко так проклинала,
Що, тільки Тарган втік від Нової влади,
Вона собі й далі складала тиради…
Тим часом, народ вже почав голодніти,
Хто змерз, хто впав, хто втомився радіти;
В країні життя все злиденніше, браття,
Сам час ту Бліду підвести до багаття
Й спитати про давні й недавні часи,
Коли заробляла вона не з краси,
А зовсім інакше змогла заробити,
Щоб пару майданів Синку оплатити!
Спитати, та нажите конфіскувати
На користь Народу багаті палати!..
Але ж і Бліда є кмітлива така,-
Вона вже Прем*єром стає у Синка
Не діє на неї ні Суд, ні москаль,
Борги посписала в «енергоцентраль»…
Народ собі й далі почав міркувать:
Видовищ багато, а що ж нам пожрать?!
Тут ранок наступить липневий похмурий,
Бліду на посту змінить пан Єханурий!..
Він – теж із когорти того Таргана,
Що так і недавно позбулась Країна,
Яка все пробача, і за кривди свої
Готова картать нерозумного Сина…
Синок же, тим часом, вже бджілок пасе:
То він полюбля навіть понад усе –
Хай в біса там як, прозяба та Краіна,--
Йому вже начхать на обіцянки Сина!
Дарма Єханурий щось там намагався,
Він трошки поправив, а потім – у…вся!
Та тут–де те чудо!- на місце його
Знов Віктор вернувся (тряси, біс його!)
Хоч, поки його щось там не було видно.
Народові жити вже зовсім огидно:
Синок якось править собі недолуго,
Його «люді друзі» --бездарне лайно,
Країна вже стогне, втомились терпіти,
А Вітя казав: «вже сьогодні» воно
На краще собі потихеньку зміниться,
Та й досвід його в господарстві згодиться!
Народ не второпа ці бісові хащі:
А може, і дійсно, при Вікторі краще:
Країну до рук приберуть проф-сонали,
Що трохи раніш весь народ годували
Жилось незаможно, але й непогано,
Тоді викликав Янукович пошану…
Зумів він зібрати людей не з майдану,
Що можуть народ підіймать благодійно,
На світлі і гарні в Країні діла,
Щоб погань зашкодить цьому не змогла…
Та є небезпека, вона майже тут:
А що, «любі друзі» знов владу візьмуть?
І знову – гризня, знову бруд і PR,
Томенко – той щур і Луценко -- тарган
І знов гладомор, знову – холод у хати,
Невже не терпів цей Народ так багато?!?!?!?!?!?!?!?
ПРИСВЯЧУЮ ПЕРЕКЛАД ЦЬОГО ФРАГМЕНТА ДНЮ НАРОДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА!
…Живе там на Сході країна маленька,
Її називають всі «наша ти ненька».
Народ її мудрий та працьовитий,
До вечора він не вжива «Оковитой»:
Навіщо народу гидкий той дурман,
Коли в головах там – завжди ураган!
Там, після старого сивого Кота
Правління Тарган взяв, рудий – смакота!
Він зятем міністра колись був в Совку:
Не упускать же нагоду таку!
Країна все терпить, бо звикла давно:
Угору спливає одне лиш лайно;
Тарган собі править два строки тихенько,
Команда його розворовує неньку:
Синок є коханий, що банк очоляв
Умів він фінанси доправить гарненько
Принцеса, Бліда та вродлива завжди,:
Уміла свій час Таргану догодить
Вона все дружилася з Лазаря сином,
Могла і поцупить, і газу пустить!..
Народ собі жиє все гірше, сердешний,
А біля «корита» триває борьба –
Хто більше збере собі всякого мита,
Хто вище «хатинку» собі збудува…
Збирати майдани енергія єсть!
Енергія та – і не ядерна зовсім,
Бо яйцями звикли тут бій вигравать,
А бідним студентам, як трохи заплатять,
Готові хоч місяць без діла стоять…
Тим часом, Тарган наш рудий не дрімає:
На щит Януковича Вітю виймає,
Збирає всі сили військові докупи,
Щоб міцно столицю свою боронить…
Та любий Синок Таргана вже підводить,
Він с «новим лицем» до народу виходить,
Та маше рукаи: Не крав нічого!
Давайте же, браття, сумлінно боротись,
На пост Президента не пустімо Зека,
Гуртом вибирайте Мене одного!!!
Він все промовляє негучно і вірно,
Що навіть і скептики стали помірні!
Бандитам – він тюрми,
Народу –достаток,
І що ж він готовий отримать у спадок?
-Сплюндровану владою чудну країну,
Що швидко постане в Країну Чудес;
Вона вже, зубожена, навіть готова
До НАТО вступать, поготів і в ЄС!
--Дивіться, о люди, мені ви в обличчя:
На ньому – всій правди життя протиріччя,
Травив мене «брат» москалинський цукеркой
(Щоб він задихнувся від газу свого!)
А ми ж, любі друзі, горохом багаті,
Чи станем боятись його одного?!..
…Тим часом і Віктор собі виступає,
А жінка його апельсином лякає:
-Мов, ті помаранчі ростуть не в Європі,
Дивіться, брати, не залиштесь у ж…!
Одначе, в Синка є жінок теж доволі,
Дарма, що з обличчя такий він бридкий;
Бліду він принцесу виводить у долю,
Вона з барикад клич кидає палкий:
--Повстань ти, Країно, ви – браття і сестри,
І бабці - Параски, лишіть вдома все!
Ви ж бачите, як ми створімо майбутнє,
В якому Людина є понад усе…
І люди повірять у це та повстануть,
Студенти, бомжі, доктори і баби –
Бо вірять усі, що нарешті настануть
Часи процвітання, «улыбка Судьбы»!
Отож, так Бліда все з косой промовляла
І Вітю при всіх палко так проклинала,
Що, тільки Тарган втік від Нової влади,
Вона собі й далі складала тиради…
Тим часом, народ вже почав голодніти,
Хто змерз, хто впав, хто втомився радіти;
В країні життя все злиденніше, браття,
Сам час ту Бліду підвести до багаття
Й спитати про давні й недавні часи,
Коли заробляла вона не з краси,
А зовсім інакше змогла заробити,
Щоб пару майданів Синку оплатити!
Спитати, та нажите конфіскувати
На користь Народу багаті палати!..
Але ж і Бліда є кмітлива така,-
Вона вже Прем*єром стає у Синка
Не діє на неї ні Суд, ні москаль,
Борги посписала в «енергоцентраль»…
Народ собі й далі почав міркувать:
Видовищ багато, а що ж нам пожрать?!
Тут ранок наступить липневий похмурий,
Бліду на посту змінить пан Єханурий!..
Він – теж із когорти того Таргана,
Що так і недавно позбулась Країна,
Яка все пробача, і за кривди свої
Готова картать нерозумного Сина…
Синок же, тим часом, вже бджілок пасе:
То він полюбля навіть понад усе –
Хай в біса там як, прозяба та Краіна,--
Йому вже начхать на обіцянки Сина!
Дарма Єханурий щось там намагався,
Він трошки поправив, а потім – у…вся!
Та тут–де те чудо!- на місце його
Знов Віктор вернувся (тряси, біс його!)
Хоч, поки його щось там не було видно.
Народові жити вже зовсім огидно:
Синок якось править собі недолуго,
Його «люді друзі» --бездарне лайно,
Країна вже стогне, втомились терпіти,
А Вітя казав: «вже сьогодні» воно
На краще собі потихеньку зміниться,
Та й досвід його в господарстві згодиться!
Народ не второпа ці бісові хащі:
А може, і дійсно, при Вікторі краще:
Країну до рук приберуть проф-сонали,
Що трохи раніш весь народ годували
Жилось незаможно, але й непогано,
Тоді викликав Янукович пошану…
Зумів він зібрати людей не з майдану,
Що можуть народ підіймать благодійно,
На світлі і гарні в Країні діла,
Щоб погань зашкодить цьому не змогла…
Та є небезпека, вона майже тут:
А що, «любі друзі» знов владу візьмуть?
І знову – гризня, знову бруд і PR,
Томенко – той щур і Луценко -- тарган
І знов гладомор, знову – холод у хати,
Невже не терпів цей Народ так багато?!?!?!?!?!?!?!?