Йому було б 58 років.

[Мих]

58 років було б вчора - 4 березня великому українському композитору Володимиру Івасюку, автору Червоної Рути, замордованому московськими спецслужбами за українську пісню.

[Оля]

Його пісні - безсмертні!

[Мих]

Його пісні - безсмертні!

На його піснях виросла як співачка Софія РОТАРУ.

[Оля]

На його піснях виросла як співачка Софія РОТАРУ.

А я її в останній час не поважаю.. :( Чого їй бракувало, щоб так продати свою мову, свою пісню???

[Мих]

А я її в останній час не поважаю.. :( Чого їй бракувало, щоб так продати свою мову, свою пісню???

ЯКЩО ГОВОРИТИ ПРО ЇЇ РІДНУ МОВУ, ТО ВОНА В НЕЇ МОЛДАВСЬКА.;)

[Ольга]

пісні Івасюка неймовірно позитивні, досить часто слухаю їх (хоча і поганої якості є записи)...

[Пересвет]

Даже не в курсе был, что этот композитор умер :(
Червона Рута в исполнении Софии Михайловны Ротару для меня прям как гимн Украины :) Безумно обожаю эту песню, безумно. Даже пел ее на выпускном в школе вместе с учительницей Русского языка и литературы :)

Ну Миха не удержался от очередной порции ...... Опять кляти москали оказываются виноваты. Замордовали за украинскую песню. Тю...
А Оля, как Оля...раз не поете по украински София Михайловна, то получите от Оли минус в карму :)

[Mafija]

А я її в останній час не поважаю.. :( Чого їй бракувало, щоб так продати свою мову, свою пісню???

Я теж її не поважаю. Їй Ахмєтов подарував рожеву Бентлі за заслуги.

[Mafija]

Даже не в курсе был, что этот композитор умер :(
Червона Рута в исполнении Софии Михайловны Ротару для меня прям как гимн Украины :) Безумно обожаю эту песню, безумно. Даже пел ее на выпускном в школе вместе с учительницей Русского языка и литературы :)

Ну Миха не удержался от очередной порции ...... Опять кляти москали оказываются виноваты. Замордовали за украинскую песню. Тю...
А Оля, как Оля...раз не поете по украински София Михайловна, то получите от Оли минус в карму :)


Дійсно, зараз Червона рута асоціюється у більшості з Ротару, а не з Івасюком.
Пересвет, а Ви хіба не чули історію загибелі Івасюка? Його повісили на дереві з виколотими очима, численими тілесними ушкодженями і влада визнала це самогубством!!! Поховали його на личакові 22 травня (день перепоховання Шевченка у Каневі).

Тільки винуваті не "москалі" а клята совєтська влада.

[Пересвет]

Честно говоря не вижу причин обвинять советскую власть! Ну какие то бандиты или грабители по всей видимости учинили данное злодеяние. Или у вас другие данные?

[Мих]

Честно говоря не вижу причин обвинять советскую власть! Ну какие то бандиты или грабители по всей видимости учинили данное злодеяние. Или у вас другие данные?

Пахани тих грабітєлєй і бандітов сидять у Кремлі.

[Мих]

Даже не в курсе был, что этот композитор умер :(
Червона Рута в исполнении Софии Михайловны Ротару для меня прям как гимн Украины :) Безумно обожаю эту песню, безумно. Даже пел ее на выпускном в школе вместе с учительницей Русского языка и литературы :)

Ну Миха не удержался от очередной порции ...... Опять кляти москали оказываются виноваты. Замордовали за украинскую песню. Тю...
А Оля, как Оля...раз не поете по украински София Михайловна, то получите от Оли минус в карму :)


Пересвєт, при чому тут "удєржался"? Ця історія творилася при мені. От Ви не в курсі всього цього.

[Мих]

www.ivasyuk.org.ua/bio.php?l=uk

Читайте і знайомтесь.

[Мих]

Вбивство чи самогубство?
Батьки відразу заявили про зникнення сина в міліцію, але дієвих заходів вжито не було. Володимира знайшли аж 18 травня 1979 року і то не міліція, а випадковий солдат, котрий “полюючи на лисиць” (є така форма навчання радистів), наткнувся на напіввисячий-напівстоячий труп людини. Що цікаво, пошуки велися з 27 квітня до… 11 травня. Саме тоді була закрита справа розшуку. Чим це пояснити? Можливо, вже тоді комусь було відомо, де є тіло Івасюка? Недовго вагаючись, слідчі (мабуть, не без тиску прокуратури) швидко висунули версію, що Володимир ще не набув душевної рівноваги після лікування у Львівській обласній психіатричній лікарні і покінчив життя самогубством. Як все просто: був у “психушці” — то й повісився. Чомусь жодному з досвідчених слідчих не спало на думку, що лікування у стаціонарі Івасюка було отим хитрим ходом (випробуваним уже не одним поколінням) заради поновлення в числі студентів консерваторії. Довідка з лікарні — найвагоміший доказ, тим паче у країні, де завжди любили повозитися з паперами. Хворобою можна було аргументувати численні пропуски, але оскільки Володя ні на що інше, крім утоми і безсоння, викликаних напруженою працею, не хворів, то й вирішив звернутися у психіатричну лікарню. Згадаємо, Івасюк був професійним лікарем, тож “підіграти” міг. Недарма вже незабаром «стан хворого поліпшується: поступово нормалізується настрій, поліпшується сон, стає фізично сильнішим…». І ось очікуваний документ на руках: «У даний час стан тов. Івасюка В. М. хороший і він може приступити до занять в консерваторії».

[Мих]

Але слідчі вперто відстоювали формулу “божевільний — самогубець”. 4 червня 1979 року газети, радіо, телебачення передали повідомлення, в якому зазначалося, що причиною смерті Володимира Івасюка є самоповішення, чутки про інші обставини смерті є вигадкою. Рештою версій, які б могли мати продовження, ніхто не займався. Це й сутичка на вулиці, коли Івасюкові повідривали ґудзики на куртці (може, то було спеціально сплановане “знайомство”), це й люди, котрі розшукували Івасюка в коридорах консерваторії, яких працівники ВУЗу бачили вперше, це й загадка смерті двох молодих закоханих, котрі начебто були свідками того, як “брали” Івасюка, це й свідчення однієї студентки про зустріч з Володимиром у Рівному 3 травня (за висновками слідчих, він помер 27 квітня). Але на все це ніхто не звернув уваги — не захотів чи просто “не рекомендувалося”.
Щось дивне діялося і з свідченнями медекспертів. Спочатку після дослідження кори бука, на якому висіло тіло, було встановлено: «Сліди 1, 2, 3, 4 (від зашморгу), 5 могли бути нанесені взуттям самого потерпілого за умови, що останній перед смертю залазив чи намагався залізти на дерево. Вирішити це питання в категоричній формі не уявляється можливим через відсутність якихось індивідуальних ознак». Тоді на аналіз віддають одяг Івасюка. Висновок експертів: «На наявних предметах одягу (плащі, піджаку, штанах, трикотажній сорочці та взутті) Івасюка В. М. частин кори, деревини, а також плям зеленого кольору, які б могли походити від поверхні стовбура з місця події, немає…». Але ж версія слідчих вимагала зовсім інших висновків, і згодом вони з’являються: «Судово-трасологічною експертизою встановлено, що сліди на стовбурі дерева, на гілляці якого висів труп, залишені взуттям Івасюка В. М., коли він залазив на дерево, щоб прив’язати пасок до гілляки». Коментарі, як то кажуть, зайві. Ще одна деталь. Під час одного журналістського дослідження, колишній політв’язень, якому довелося бачити чимало повішених, зауважив, що всі вони висіли з витягнутим язиком. У трупа язик висунутим не був, як і не було виділень. Правда, на останню ознаку експерти увагу звернули.

Сьогодні ми можемо лише гадати про реальні обставини й причини смерті Володимира Івасюка. Хоча є люди, як займаються цим на професійному рівні. Так, ворожки. Київська кіногрупа під час роботи над кінострічкою «Загадка життя і смерті Володимира Івасюка» вирішила ввести в канву фільму епізод ворожіння над останньою фотографією Івасюка. Хід, безумовно, оригінальний, але до провидиці Версальки їхали без особливих надій на успіх — що, мовляв, візьмеш з провінційної неграмотної бабусі. Але ворожка обклала світлину картами й почала тлумачити те, що вони їй показували: «Ця людина жила на розі вулиці (справді, на тодішній вул. Маяковського у Львові), він мав мітку на тілі (це також відповідає дійсності). Було у нього дві сестри. Помер від насильства. Вбивали двоє — один чорнявої масті, другий — русявий. Чорнявого, швидше за все, на світі вже нема. Вбивали небіжчика у двох домах. Знайшли його тіло у лісі біля води. З убивцями була й дівчина. Вродлива. Вона все бачила. Карти підказують, що дівчина згорає від мук сумління. Недалеко той час, коли вона не втримається і заговорить. Люди почують від неї правду про те страшне вбивство». Як з’ясувалося, Версалька взагалі не знала, хто такий Івасюк і чия фотографія перед нею.P.S.
Пройшли вже десятки років, як Володимир Івасюк покинув цей світ. Але з нами залишились його пісні, своїм талантом він зробив їх вічно сучасними. Сьогодні ми тільки можемо вшановувати пам’ять Івасюка. У 1989 році «Червона рута» стала назвою однойменного фестивалю. У 1994 році Леонід Кравчук підписує Указ про присудження Володимиру Івасюку Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. 4 березня 1999 року в Чернівцях відкрився Меморіальний музей Володимира Івасюка. 18 липня 2001 року на V Ювілейній Церемонії нагородження лауреатів Всеукраїнської премії у галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» Володимир Івасюк був нагороджений у номінації «За внесок у розвиток музичної культури України XX століття».
Але здійснити найбажаніше — повернути його до життя — нам не вдасться ніколи…

[Пересвет]

Мих, очень популярно сейчас все списывать на старую власть. Я же придерживаюсь мнения, что во всем необходимо разобраться.
Официальная версия выглядит и вправду странной - самоубийство в лесу через повешанье.
Но у смерти артиста могли быть очень многие объяснения, поэтому настоящую правду мы может и не узнаем.

[Оля]

Мих, очень популярно сейчас все списывать на старую власть. Я же придерживаюсь мнения, что во всем необходимо разобраться.
Официальная версия выглядит и вправду странной - самоубийство в лесу через повешанье.
Но у смерти артиста могли быть очень многие объяснения, поэтому настоящую правду мы может и не узнаем.

Пересвет, коли це все сталося, Вас ще і на світі не було. Нащо "єрнічаєте"? :( Це була дійсно політична справа . На похорон В.Івасюка тоді поз"їжджалися всі патріотичні митці. Навіть і С. Ротару ще тоді такою була. Тепер їй бандюковичі ближчі...Змінюються люди. :(

[Оля]

ЯКЩО ГОВОРИТИ ПРО ЇЇ РІДНУ МОВУ, ТО ВОНА В НЕЇ МОЛДАВСЬКА.;)

Миху, народилася і виросла ця співачка на Буковині, в Чернівецькій області. Чомусь відразу іденфікувала себе з українською піснею та естрадою. Брат її, Женя, вчився у нас на музпеді. Молдавського патріотизму теж не проявляв...:(

[zet]

А який сенс було вбивати його владі?
Може горе-дітки партсекретарів чи іншого начальства там руки приклали, то того і зам'яли, щоб відмазати... А то я знаю як за згвалтування невинного засадили тільки, щоб сина мера міста відмазати.

[zet]

Брат її, Женя, вчився у нас на музпеді.

Ви його вживу бачили? Колись раз на свято співав він з сестрою, то був дуже гарний...

[Оля]

А який сенс було вбивати його владі?Може горе-дітки партсекретарів чи іншого начальства там руки приклали, то того і зам'яли, щоб відмазати... А то я знаю як за згвалтування невинного засадили тільки, щоб сина мера міста відмазати.

Зето і це Ви запитуєте? :eek: Мені б не дивно було, якби це питав Пересвет! :(
Та тут весь форум треба би було списати прізвищами людей, яких був сенс вбивати тій владі...:mad:

[Оля]

Ви його вживу бачили? Колись раз на свято співав він з сестрою, то був дуже гарний...

Бачила, звичайно! До когось з однокурсників приходив навіть в гуртожиток зі Софіїним сином Русланом. Ті, що вчилися з ним, описували його, як слабенького студента, але хлопця страшенно великої думки про себе. :rolleyes:

[zet]

Зето і це Ви запитуєте? :eek: Мені б не дивно було, якби це питав Пересвет! :(
Та тут весь форум треба би було списати прізвищами людей, яких був сенс вбивати тій владі...:mad:
Я справді тільки вчора почула про цю трагедію по телевізору, тому питаюся, може хто щось більше знає. Он Мих писав, що був свідком тих подій.

[Оля]

Я справді тільки вчора почула про цю трагедію по телевізору, тому питаюся, може хто щось більше знає. Он Мих писав, що був свідком тих подій.

От бачите, як вміло все приховувалося! Навіть по підпільних джерелах до Вас нічого не дійшло! Та то був такий бум у Львові, що дивно, як тоді це все не вилилося в студентський акт непокори? :( Мене саме тоді у Львові не було, але коли ми приїхали з коліжанкою в червні і пішли на могилу, яка була завалена щодня свіжими квітами, то боялися і самі, щоб не потрапити в халепу, бо там довго стояти, щоб народ збирався, не можна було... :(

[zet]

Я знала що був талановитий, бо хто ж не знає "Червону Руту", але не знала що саме так трагічно. Він що був разом з руховцями? Що саме могло бути поштовхом до таких радикальних дій? Може його останні роботи?

[Доброчин]

Шановні, Ви не відчуваєте отруту у недорозумінні Пересвєта:confused:

[zet]

Шановні, Ви не відчуваєте отруту у недорозумінні Пересвєта:confused:

Доброчин, якщо я нічого не знала раніше, то може ж й Пересвєт теж нічого не чув..

[Оля]

Я знала що був талановитий, бо хто ж не знає "Червону Руту", але не знала що саме так трагічно. Він що був разом з руховцями? Що саме могло бути поштовхом до таких радикальних дій? Може його останні роботи?

Він був талановитим, патріотичним і потенційно небезпечним. КГБісти далеко дивилися вперед.... А які рухівці були у сімдесятих? Ви мали на увазі дисидентів? :confused:

[Оля]

Шановні, Ви не відчуваєте отруту у недорозумінні Пересвєта:confused:

А де її не відчувається, Доброчине? :confused: Він все може виправдати і обілити, щоби йому не привести в докази. :(

[Доброчин]

Доброчин, якщо я нічого не знала раніше, то може ж й Пересвєт теж нічого не чув..

незнаю, як Ви незнали, мені батько розповідав цю історію, він був у рядах НРУ...

[Доброчин]

А де її не відчувається, Доброчине? :confused: Він все може виправдати і обілити, щоби йому не привести в докази. :(

вони лають - а караван іде:)

[Salata]

"1974, серпень у складі радянської делегації їде на міжнародний пісенний конкурс «Сопот-74», на якому Софія Ротару перемагає з його пісню «Водограй». Із сестрою Галиною здійснює коротку подорож Польщею.

1974, вересень розпочинає навчання на композиторському відділенні Львівської консерваторії в класі А. Кос-Анатольського.
1974–1975 робота над музикою до вистави «Прапороносці» за однойменним романом О. Гончара. Режисер вистави — Сергій Данченко.
1975, 19 березня прем’єра вистави «Прапороносці». Музика В. Івасюка високо оцінена критикою.
1975, серпень-вересень у селі Розтоки на Буковині знімається фільм «Пісня завжди з нами», в якому Софія Ротару виконує шість пісень В. Івасюка.
1976, липень В. Івасюка виключають з консерваторії за пропуски занять. Пише музику до вистави «Мезозойська історія» у Дрогобицькому обласному муздрамтеатрі.
1977 відновлює навчання у Львівській консерваторії в класі Лєшека Мазепи. Софія Ротару з піснею В. Івасюка «У долі своя весна» перемагає на фестивалі «Сопот-77». Виходить платівка-гігант «Пісні Володимира Івасюка виконує Софія Ротару». Виходить збірка його пісень «Моя пісня».
1978, квітень участь у всесоюзному конкурсі молодих композиторів у Єревані. Піаністка Л. Десяткіна виконує на конкурсі «Сюїту-варіації на тему народної пісні «Сухая верба» В. Івасюка.

Меморіальний музей Володимира Івасюка. Чернівці
1978, жовтень участь у всеукраїнському зльоті творчої молоді. Виконується «Сюїта-варіації для камерного оркестру» та відбувається прем’єра пісень «Літо пізніх жоржин» на вірші Р. Братуня, «Нам спокій, друже, тільки сниться» на вірші Р. Кудлика. Пісні виконує соліст Львівської опери Ігор Кушплер.
1978, листопад перемога на всесоюзному конкурсі композиторів-студентів консерваторій у Москві — дипломи II ступеня за «Сюїту-варіації для камерного оркестру» та «Баладу про Віктора Хара».
1979, квітень член журі першого республіканського конкурсу артистів естради.
1979, 24 квітня за телефонним викликом йде з дому й більше не повертається.
1979, 18 травня тіло Володимира Івасюка випадково знайдене в Брюховицькому лісі під Львовом.
1979, 22 травня похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що вилився у масову акцію протесту проти влади. З цього часу на творчість композитора накладено заборону."

Я тоже ничего не слышала, страшная история. Вот нашла в Википедии (извините, если что не так, но кроме того, что процитировал Мих в интернете ничего нет, еще о памятнике, который хочет установить Вакарчук)
Если этому верить, то как-то непонятно, что могло так насолить властям. Почему митинг был именно против власти, были какие-то притеснения?

[zet]

незнаю, як Ви незнали, мені батько розповідав цю історію, він був у рядах НРУ...
А чому ви дивуєтеся? Я знала офіційну версію, що загинув у розквіті таланту і все.
А ви хіба, наприклад, знали, що у Дніпропетровську пішло 2 будинки під землю ще у 70-х, а до утра вже й площу на тому місці асфальтом закатали. Мої родичі тоді ледве не загинули, бо в сусідньому домі жили. Й ніде ніякої інформації не було, тільки по "Свободі слова" й було сказано пару слів.

[Оля]

Ось тут чудовий сайт про нього: http://www.ivasyuk.org.ua/main.php?l=uk


Володимир Михайлович Івасюк (04.03.1949–22.05.1979)

http://img231.imageshack.us/img231/311/titleqa2.jpg (http://imageshack.us)



— видатний український композитор і поет. Один із основоположників української естрадної музики. Автор ста семи пісень, п’ятдесяти трьох інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Був професійним медиком та скрипалем, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі. Майстерно виконував свої пісні. Мав художній талант, був неординарним живописцем.

Підло вбитий українським совєтським режимом. Його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія — самогубство.

Докладно про життя і смерть Володимира Івасюка розповідається у книжках «Монолог перед обличчям сина» та «Життя і смерть Володимира Івасюка».

[zet]

Почему митинг был именно против власти, были какие-то притеснения?
И я о том же. Только по 1-му Украинскому каналу услыхала буквально на днях...
Вот и пристаю, может какие подробности расскажут...

[Оля]

Я тоже ничего не слышала, страшная история. Вот нашла в Википедии (извините, если что не так, но кроме того, что процитировал Мих в интернете ничего нет, еще о памятнике, который хочет установить Вакарчук)
Если этому верить, то как-то непонятно, что могло так насолить властям. Почему митинг был именно против власти, были какие-то притеснения?

Салато, якщо маєте час, почитайте книгу його батька. Може Вам стане щось трохи зрозуміло:
http://www.ivasyuk.org.ua/books.php?l=uk&p=monolog_pered_oblychchyam_syna

[Salata]

Спасибо, обязательно прочту.

[Оля]

И я о том же. Только по 1-му Украинскому каналу услыхала буквально на днях...
Вот и пристаю, может какие подробности расскажут...

Зето, якщо подивитеся скорочено його біографію, то прочитаєте ось таке:


1979, 22 травня похорон Володимира Івасюка на Личаківському цвинтарі у Львові, що вилився у масову акцію протесту проти влади. З цього часу на творчість композитора накладено заборону.

А далі, як Ви казали колись - "Тайна, покрьітая мраком". :( Вірю, що ще і над цією тайною привідкриється завіса. На мою думку, що все це так засекречено, бо ще досі живі люди, причетні до смерті Володимира, тому правду про все, може, знайдемо по їхній смерті?! :(

[zet]

Дякую, я теж почитаю...

[Boris_Kiev]

Зето, причину вбивства озвучив мій колишній сусіда - музичний редактор радіо. Уродженець Львова. Причому в перший же тиждень, коли стало відомо про загибель В. Івасюка.
Я про це коротко написав на УЖ. Знайдіть, будь ласка. Тут не хочу повторювати - самі розумієте чому.

[Пересвет]

Львовской молодежи только дай повод. Такой повод был найден. Ведь самое интересное, что никто точно не знает в чем причина, но в Львове точно знают, что это было КГБ и рука Москвы.
Оля, ну вот вы сами не устали он всевозможных кивков в сторону советов.
Люди знаете очень любят строить всякие догадки. Вспомните смерти Гагарина, Шукшина, Высоцкого и пр. Все уверены, что их убрали власти.

Несколько лет назад погиб еще один прекрасный музыкант Игорь Белозирю Ну так сразу стали орать про руку Москвы, а на самом деле оказалась обычная бытовуха!

[Мих]

Та про шо Ви, Пересвєт? Тут справа не у львівській молоді, тим більше, я вже не молодь.
Вислів "рука Москви" - всесвітньо-відомий.
Чиїх рук справа загиблого недавно в Англії Левицького? Хто вбив не так давно кореспондентку, яка писала про Чечню? Підірвані будинки нібито чеченцями у Москві, Норд Ост, де травили всіх підряд. А Ви знаєте прізвища людей, що вбили І. Білозіра? А Ви чули які несенітниці поширювалися у Львові після вбивства Івасюка? Хто організував вбивство Степана Бандери? Хочете історії? Заслання на 25 років Шевченка, заточення гетьмана Калнишевського. Скільки нашого люду було відправлено у Сибір? Чия це рука?

[Ольга]

Та про шо Ви, Пересвєт? Тут справа не у львівській молоді,

як би то банально не звучало, але Гонгадзе теж зник, а потім в лісі його знайшли... методи роботи з небезпечними для суспільства людьми ще старі залишилися.

[Мих]

як би то банально не звучало, але Гонгадзе теж зник, а потім в лісі його знайшли... методи роботи з небезпечними для суспільства людьми ще старі залишилися.

Так, і у загибелі Гонгадзе ніхто не згадує Москву, а методи ще ті, московські.

[Оля]

Львовской молодежи только дай повод. Такой повод был найден. Ведь самое интересное, что никто точно не знает в чем причина, но в Львове точно знают, что это было КГБ и рука Москвы.
Оля, ну вот вы сами не устали он всевозможных кивков в сторону советов.
Люди знаете очень любят строить всякие догадки. Вспомните смерти Гагарина, Шукшина, Высоцкого и пр. Все уверены, что их убрали власти.

Несколько лет назад погиб еще один прекрасный музыкант Игорь Белозирю Ну так сразу стали орать про руку Москвы, а на самом деле оказалась обычная бытовуха!

А я що говорила? :rolleyes: Пересвету хоч весь архів дай зараз розсекречений і всіх тих учасників вбивства постав перед ним з покаянням! Нізащо не повірить! "Нє могло такого бить! Ето всьо битовуха," - скаже....:mad:

[Оля]

Львовской молодежи только дай повод. Такой повод был найден. Ведь самое интересное, что никто точно не знает в чем причина, но в Львове точно знают, что это было КГБ и рука Москвы.
Оля, ну вот вы сами не устали он всевозможных кивков в сторону советов.
Люди знаете очень любят строить всякие догадки. Вспомните смерти Гагарина, Шукшина, Высоцкого и пр. Все уверены, что их убрали власти.

Несколько лет назад погиб еще один прекрасный музыкант Игорь Белозирю Ну так сразу стали орать про руку Москвы, а на самом деле оказалась обычная бытовуха!

А я що говорила? :rolleyes: Пересвету хоч весь архів дай зараз розсекречений і всіх тих учасників вбивства постав перед ним з покаянням! Нізащо не повірить! "Нє могло такого бить! Ето обичная битовуха," - скаже....:mad:

[Пересвет]

Я то Оля стараюсь более критически относиться к таким событиям. Если нет доказательств, то зачем агульно обвинять того кто вам не нравится?
Убийство Ивасюка сразу почему то у вас ассоциируется с заказом Власти. Зачем это ей нужно??? 90% населения страны и не знало про такого человека никогда.
А почему вы не исключаете какие нибудь разборки в творческом кругу??? Ведь могли же быть свои собственные псевдодрузья которые убили Ивасюка из мести, из зависти, из ревности, наконец.

Я вам честно говоря, Оля и Мих, очень завидую :) Вы так все просто расставляете по полочкам, для вас все понятно.
Ивасюк - заказ Москвы и КГБ
Летвиненко - ФСБ и Кремль
Политковская - Кремль и ФСБ
Взрывы домов - Кремль и ФСБ и т.д. и т.п.

А когда начинаешь копаться, тогда оказывается, что один деньги не поделил, второго свои же убрали и т.д.

Вот Мих, Я не знаю имена людей, которые убили Билозира, допустим вы их знаете (назовите тогда), это что как то будет доказывать причастность Москвы к его убийству?

[Mafija]

Убийство Ивасюка сразу почему то у вас ассоциируется с заказом Власти. Зачем это ей нужно??? 90% населения страны и не знало про такого человека никогда.
А почему вы не исключаете какие нибудь разборки в творческом кругу??? Ведь могли же быть свои собственные псевдодрузья которые убили Ивасюка из мести, из зависти, из ревности, наконец.

Якби це були інші мотиви, то для чого влада трималася версії САМОГУБСТВА?! Зауважте, не вбивства!
Якщо Ви знайдете логічну відповідь - пишіть.

[WIZARD]

"З убивцями була й дівчина. Вродлива. Вона все бачила. Карти підказують, що дівчина згорає від мук сумління. Недалеко той час, коли вона не втримається і заговорить. Люди почують від неї правду про те страшне вбивство"

Вот она Вам и расскажет, Mafia....

[Мих]

Вот Мих, Я не знаю имена людей, которые убили Билозира, допустим вы их знаете (назовите тогда), это что как то будет доказывать причастность Москвы к его убийству?

Білозір можливо й не Москва, (хоча прізвища вбивць чисто російські).

[Мих]

"З убивцями була й дівчина. Вродлива. Вона все бачила. Карти підказують, що дівчина згорає від мук сумління. Недалеко той час, коли вона не втримається і заговорить. Люди почують від неї правду про те страшне вбивство"

Вот она Вам и расскажет, Mafia....
А шо дівчина може сказати? Вона замовників може й не знати.

[zet]

Якби це були інші мотиви, то для чого влада трималася версії САМОГУБСТВА?! Зауважте, не вбивства!
Якщо Ви знайдете логічну відповідь - пишіть.
У маминой соседки сына убили в Находке. Он был морским офицером (не сильна я в чинах, но помню что его звание приравнивалось подпоковнику в сухопутной армии). Тоже говорили что самоубийство или случайность.
Его машина попала под состав поезда. Приехали родители с братом на опознание (еле добились этого). Брат, сам врач, утверждает, что под поезд уже мертвым бросили, это видно по характеру кровоподтеков.
Пытались искать виноватых, но вдову погибшего предупредили, что если не успокоится, то и ребенка потеряет, а не только мужа...
В это время активно разворовывались склады с оружием, а он случайно стал свидетелем. Случайно, это точно, т.к. послали родственники за водой, чтобы помыться после работы на даче...
Я к тому все это подробно пишу, что настолько непонятно поведение администрации и милиции в обоих случаях, что явно пахнет либо какими-то деньгами большими, либо замешан родственник больших людей того времени.
У меня возник вопрос, а кто получил комсомольскую премию в год убийства композитора, куда не захотели отправить его документы?

[Пересвет]

Скрывать! При чем все и вся. Было основным почерком той власти!

На Украине в деревне у нас есть соседи, так вот, в 1986 году один из сыновей их был отправлен водителем на ЧАЭС. Живым не вернулся, ибо как говорила официальная информация во время разгрузки сорвалась плита и упала на кабину КрАЗа придавив водителя.
Когда его привезли хоронить, моя бабушка пошла помочь соседям (они к тому же еще и кумовья наши). Так вот во время омывания тела усопшего на голове были обнаружены пулевые ранения. Уже через 20 с небольшим лет выяснилась настоящая причина гибели. Город Припять эвакуировали в течение нескольких дней и в домах оставалось много людского скарба, некоторые особо наглые занимались мородерством, обворовывая дома и квартиры. Вот во время таких рейдов он и был застрелян патрулем.

Так что неизвестно как все было на самом деле с Ивасюком. А предубеждения некоторых форумчан, исключительно ваши домыслы.

[Мих]

До приходу совітів на Західну Україну, ніхто в селі хату не закривав на замок - не було потреби. А якщо щось і пропадало, то й шукати не треба було, бо на 7-8 сіл був злодій і всі його знали. Так само з Москвою. Хто вбив? Всі знають, бо нема сумнівів.

[Mafija]

Живым не вернулся, ибо как говорила официальная информация во время разгрузки сорвалась плита и упала на кабину КрАЗа придавив водителя.
...в домах оставалось много людского скарба, некоторые особо наглые занимались мородерством, обворовывая дома и квартиры. Вот во время таких рейдов он и был застрелян патрулем.

А для чого владі покривати якогось мародера?:eek:

[Оля]

Івасюк вартує, щоб його безсмертні пісні згадати, а не всяку брехню тут про його смерть придумувати. :( Тим більше, що тут у нас багато молоді, яка вже, певно, й не чула його пісень, крім "Червоної рути"...:(

[Оля]

Я піду в далекі гори


Слова: Володимир Івасюк
Музика: Володимир Івасюк


Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і діброви
І дізнавсь, де моя мила - карі очі, чорні брови.

Приспів:
Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.

Я несу в очах для тебе весь блакитний світ.

Я несу любов-зажуру, мрію молоду,

І сади цвітуть для мене, як до тебе йду.

А як вітер з полонини полетіти не захоче,
Все одно знайду дівчину - чорні брови, карі очі.
Перейду я бистрі ріки, і бескиди, і діброви
І шляхи мені покажуть карі очі, чорні брови.

Приспів.

[Оля]

Водограй


Слова: Володимир Івасюк
Музика: Володимир Івасюк



Тече вода, тече бистра,
А куди - не знає,
Поміж гори, в світ широкий
Тече, не вертає.
Ми зустрінемось з тобою
Біля водограю
І попросим його щиро -
Хай він нам заграє.

Приспів:
Ой водо-водограй, грай для нас, грай...
Танок свій жвавий ти не зупиняй.
За красну пісню на всі голоси,
Що хочеш, водограю, попроси.
Стрни дає тобі кожна весна,
Дзвінкість дарує їм осінь ясна.
І ми заграєм на струнах твоїх -
Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як сіру скелю
Б'є вода іскриста,
Ти зроби мені з тих крапель
Зоряне намисто.
Краще я зберу джерела
Й з них зроблю цимбали,
Щоб тобі, дівчино мила,
вони красно грали

Приспів.

[Оля]

Два перстені


Слова: Володимир Івасюк
Музика: Володимир Івасюк



Як ішла я опівночі
Понад тихою водою,
Зачерпнула в руки срібло
Те, що місяць там залишив,
І зробила з нього перстень...

А як сонце привітало
Мене вранці в чистім полі,
Я знайшла вінок з барвінку,
Недоплетений учора,
І зробила з нього перстень.


Приспів:

Два перстені - то для тебе,

Вибирай же, любий. **

Два перстені - то твій усміх,

А твій усміх - моя згуба.

Два перстені, дня і ночі,

Ти візьми з собою.

Як знайти мене захочеш,

Кинь їх вранці за водою.

...за водою.


Знову осінь нам приносить
В злотих кронах неба просинь, -
Злива дивних барв довкола ***
І вітрів віолончелі.
Не сумуй за веснотравнем.

Бо ж мелодію забуту
Два перстені нагадають,
Нагадають, як забудеш,
Не знайдеш і не полюбиш.
Не сумуй за веснотравнем.

Приспів.

[Оля]

День з тобою


Слова: Ростислав Братунь
Музика: Володимир Івасюк



Приспів:
День без тебе —
День без сонця,
День без вітру — день...
День з тобою —
Промінь мрії,
Що нас гріє, — день.

Прийди весняною грозою,
Сипни на серце яблунь цвіт.
Я марю і я сню тобою —
Моя любов, мій білий світ.

Приспів.

Прийди і сонцем усміхнися,
Радіти нам удвох звели.
Коли дороги вже зійшлися —
Мостів до щастя не пали.

Приспів.

[Оля]

Жовтий лист


Слова: Володимир Івасюк
Музика: Валерій Громцев



Скоро вечір...
Одинокий лист, гнаний вітром, пролітає повз мене.
Він більше сюди не повернеться.
Не повернусь, мабуть, і я, бо навіщо?
Моє кохання — як той жовтий лист.
Він може впасти тільки до твоїх ніг...

Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшла в саду
Для тебе, для тебе я.

А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут
Лишила, лишила я.

Можливо, завтра ти пройдеш біля місця наших зустрічей.
Можливо, побачиш мій останній дарунок нашому коханню.
І якщо вітер не розвіє ті квіти,
Не чіпай їх — вони мертві.
Нехай вони лежать,
Викликаючи хвилинки суму у закоханих, що проходять поруч...

Не знаю я, чи знов сюди прийду,
Та залишаю замість себе
Ті квіти, що знайшла в саду
Для тебе, для тебе я.

А може, завтра ти пройдеш ось тут,
Де вітер пелюстки колише.
Та знай, я щастя своє тут
Лишила, лишила я.

[Оля]

Пісня буде поміж нас


Слова: Володимир Івасюк
Музика: Володимир Івасюк




Пролягла дорога від твоїх воріт
До моїх воріт, як струна.
То чому ж згубився твій самотній слід -
Знаєш ти одна, ти одна...


Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Й не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.


Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній ра
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.

Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь,
Я мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.

Як зійдуть сніги із гір потоками,
Ой глибокими, навесні.
Забринить дорога та неспокоєм
Вдалині мені, вдалині...

Зимна осінь ще той слід листям не накрила,
Бо до тебе навесні я повернусь, мила.
Твої руки я візьму знову в свої руки,
Й не розквітне поміж нас жовтий квіт розлуки.

Не ховай очей блакитний промінь,
Заспівай мені в останній раз.
Пісню ту візьму собі на спомин,
Пісня буде поміж нас.

Бо твій голос, бо твій голос - щедра повінь,
Я мов колос, зелен колос, нею повен.
Жовтий лист спаде і виросте зелений,
А ти в пісні будеш завжди біля мене.

[Оля]

Балада про дві скрипки


Слова: Василь Марсюк
Музика: Володимир Івасюк



Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки —
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.

Закохались в нього дві сестри весною —
Одна — як та нічка, друга — мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.

Приспів:
Одна сміялась,
Плакала друга.
Гей, поєднались
Радість і туга.
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках,
Ночі і днини.

А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.

Приспів:

Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.

Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.

Приспів:
Одна сміється,
І плаче друга,
Гей, поєднались
Радість і туга,
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках
Ночі і днини.

[Оля]

Відлуння твоїх кроків


Слова: Володимир Вознюк
Музика: Володимир Івасюк



Твої кроки мій забрали спокій -
Ти від мене йдеш у весняну ніч.
Я ж у мріях біля тебе збоку,
Лагідно торкаюсь пліч.

Приспів:
І плине час білим птахом в чисту голубінь,
Чому не нас роз'єднала тиха далечінь?
Скажи, чому на моїх устах є тінь журби,
Коли любов залишив для мене ти?

Те відлуння в моє серце б'ється,
І воно спішить за ним у світ.
Стихнуть кроки, та не стихне серце -
Жду тебе з далеких літ.

Приспів.

[Оля]

Вогні Львова


Слова: Ростислав Братунь
Музика: Володимир Івасюк



Сьогодні в нас побачення зі Львовом;
Вдягнем святковий одяг і підем.
Хай вулиці своє нам скажуть слово,
Нехай нас вечір містом поведе.

Послухаєм, про що шепочуть клени,
Про що шумить в задумі Стрийський парк.
Можливо, що про тебе і про мене
Свою він пісню нам приносить в дар.

Приспів:
Чи знаєте ви тихі львівські вечори?
Чи з милою їх зустрічали,
У сяєві зорі вечірньої пори
Знайоме місто знову відкривали?

До нас історія підійде поруч,
Довірливо прихилить стрімкість веж.
І, як в легенду, ти на Княжу гору
Своє кохання гордо пронесеш.

Нам усміхнуться, наче очі, вікна
Нових кварталів молодих будов,
І блиск вогнів, і далина блакитна
Вестимуть нас у щастя, у любов.

Приспів.

[Mariya]

Літо пізніх жоржин

Слова: Ростислав Братунь
Музика: Володимир Івасюк




Осіння грозо остання,
Спали ті забуті стерні,
Як спогад, що не поверне,
Як спогад про кохання.

Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, жоржинному літі,
Спогад, грозо, спали!

Незваною жінка з дзвінкими очима
Приходить з далекого літа.
Земна і жагуча, та тільки незрима,
Як тайна, від мене закрита.

Приходить до мене з глибокого серпня
В печальній і тихій задумі.
Чекання холодними росами терпне
В жоржиновому пізньому сумі.

Бентежно і гостро вриваються в спогад
Цілунків її блискавиці.
Чекання не гасне під небом тривоги,
Не гасне, як спалах зірниці.

Про нас у далекім літі,
Щасливих, наче діти,
В осінньому літі, в жоржинному літі —
Спогад, грозо, спали!
Спали! Спали!

[Оля]

І все таки НЕПОВТОРНА НАЙЧАРІВНІША у всі часи

Червона Рута!



Слова: Володимир Івасюк
Музика: Володимир Івасюк


символ української естрадної пісні






Ти признайся мені,

Звідки в тебе ті чари,

Я без тебе всі дні

У полоні печалі.


Може, десь у лісах

Ти чар-зілля шукала,

Сонце-руту знайшла

І мене зчарувала?

Приспів:

Червону руту

Не шукай вечорами, -

Ти у ме_не єдина,


Тільки ти, повір.


Бо твоя врода -

То є чистая вода,

То є би_страя вода

З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.

І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Приспів:


Червону руту

Не шукай вечорами, -

Ти у ме_не єдина,


Тільки ти, повір.


Бо твоя врода -

То є чистая вода,

То є би_страя вода

З синіх гір.


То є би_страя вода
З синіх гір.

[Ольга]

ОЛЮ, аж співати захотілося!
От би десь в гори, до ватри... ;)

[Оля]

Форумляни, пишіть ще Івасюкові пісні, яких я не знайшла, а вони нам такі милі і стали часточкою нашої юності, нашої української культури! :)
Це буде найкращою пам"яттю про талановитого чудового сина українського народу - Володимира Івасюка!

[Оля]

ОЛЮ, аж співати захотілося!
От би десь в гори, до ватри... ;)

А ми щоразу співаємо, як на сімейні забави збираємося! :) І діти мої люблять ці пісні. Вони не старіють, хоч щоразу нові пісні народжуюються. І свідчить це про великий Божий дар для цієї людини!

[Ольга]

http://www.is.svitonline.com/pisnya/img/imgico/ivasyuk.gif
Слова та музика: Володимир Івасюк

Капелюх

Як ішов селом я
В літнє надвечір’я,
Вітер капелюха
Звіяв на подвір’я,
Мого капелюха
Покотив подвір’ям.
Дівчина із хати
Глянула й метнулась,
Дала капелюха
Й весело всміхнулась,
Дала капелюха
І мені всміхнулась.

Кап-кап-капелюх...
Капелюх...

Йду сьогодні знову,
Вітру вже немає,
Свого капелюха
Сам туди кидаю,
Свого капелюха
Сам туди кидаю.

Кап-кап-капелюх...
Капелюх...

Вітру вже немає,
В серці завірюха,
Дівчини не видно,
Йду за капелюхом,
Йду всім курям на сміх
Сам за капелюхом.

* * *

[Ольга]

А ми щоразу співаємо, як на сімейні забави збираємося! :) І діти мої люблять ці пісні. Вони не старіють, хоч щоразу нові пісні народжуюються. І свідчить це про великий Божий дар для цієї людини!

завдяки Чубаївському альбому пісень Івасюка можна вдома наспіватися.
Але в горах співається по-інакшому, більш душевно! :p

[Ольга]

Запроси мене у сни
Ідуть літа — то не біда,
Тільки іноді шкода,
Що в мереживі доріг
Я знайти тебе не зміг.

Запроси мене у сни свої,

В ті, що досі не збулись.

Запроси мене у сни свої,

В ті, що збудуться колись.

В ті, що збудуться колись.

Запроси мене у сни свої,
Хоч на мить, та запроси...
Запроси мене у сни свої,
Тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.

Сніг на скронях — не печаль,
Та не раз проймає жаль,
Що я в плині днів не зміг
Розтопить в душі той сніг

[Ольга]

Останні дві найнайнайкращі пісні:
Я - твоє крило
Зірки на снігу, зірки на снігу,
Веселі зірки новорічного свята.
Зірки на снігу, зірки на снігу,
І ми у Карпатах, у синіх Карпатах.

Приспів:
Я — твоє крило,
Ти — моє крило, —
Щастя більшого не треба.
Полетімо в ніч,
В неповторну ніч,
І крильми торкнемось неба.

Зірки на вінках, вінки на воді,
Вінки на воді в синю ніч на Купала.
Зірки на вінках, зірки на воді,
І ще одна впала, на щастя нам впала.

Приспів.

Зірки відгорять, погаснуть зірки,
Та в серці не згасне їх полум'я вічне.
Бо з нами та ніч, бо з нами та ніч,
Та ніч на Купала і ніч новорічна.

Колиска вітру
Слова: Богдан Стельмах
Музика: Володимир Івасюк
Де джерело кришталеве б’є,
В синіх горах дивне місце є.
Там юний вітер юність відродив,
В колисанці гойдається своїй.

Цілу ніч я з вітром колихався,
Він зі мною аж до хмар злітав.
Я йому казки розповідав,
Він мені свої пісні співав.

На світанку босий я іду
І додому стежки не знайду.
Мене мій вітер в полі переймав
І на прощання ніжно обіймав.

Цілий день із вітром ми прощались,
Поки темний вечір не настав.
Я йому казки розповідав,
Він мені свої пісні співав.


Всі інші пісні є тутечки! (http://www.pisni.org.ua/persons/18.html) Деякі з них я навіть не знала, що написані Івасюком!! :(

[Оля]

Кленовий вогонь


Слова: Юрій Рибчинський
Музика: Володимир Івасюк





Як стріла до видноколу, час у даль летить,
Сипле осінь вже додолу барви верховіть. *
І сьогодні, як колись, ти дав мені кленове листя,
У руках приніс, як пломінь, про далеку осінь спомин.

...спомин.

Приспів:

Не згаси вогонь
Холодом долонь!
Спалах листя у волосся
Я вплету, щоб все збулося.
Не згаси вогонь

Холодом долонь!



Як осінні акварелі вибілить зима,
Долетить віолончелі музика сумна.
Хай лютують сніговії, та завжди мене зігріє
Той жаркий кленовий пломінь,
Що ти дав мені на спомин.
...спомин.

Приспів.



А зима співа недовго - в мареві доріг,
І від листя золотого запалає сніг.
Запалає сніг - і весна, як любов моя, воскресне,
Принесе травнева повінь лист кленовий - давній спомин.
...спомин.

Приспів.

[New Shrek]

Ось туть можна зпомпувати пісні В.Івасюка у виконанні різних співаків ftp://ftp.uar.net/pub/music/Ukrainian/%C7i%ED%EA%E5%E2%E8%F7/
ftp://ftp.uar.net/pub/music/Ukrainian/%D1%EC%E5%F0i%F7%EA%E0%20-%201975/

[Черешенька]

Без музики та слів Івасюка я б не могла відчувати всієї барвистості і краси української мови, лірики і пісні!.. Його творчість - це, справді, величезна перлина для нашого народу, яку необхідно берегти і передавати наступним поколінням. Бо у ній є все - і живучість, і щирість, і туга, і почуттєвість, і сміх, і сльози, і відчуття безмежності щастя!

(... Моя улюблена пісня - про жовтий лист. Така глибока і душевна. Перед очима постає картина осені і квіти, залишені на спомин. І кожне слово карбується у серці. Не знаю я, чи знов сюди прийду... А може, завтра ти пройдеш ось тут... Та знай, я щастя своє тут лишила...
І хочеться знаходити ці квіти, і мріється любити і страждати, і бачиться дорога постать у сутінках нічних).
Не знаю, чи хтось краще вміє торкатися душі і не залишати її байдужою, як пісня, пісня, написана пером правди пережитого і відчутого, пісня Володимира Івасюка!!!..

(P.S. Дякую, пане Миху, що зачепили цю тему!)