MARTINI
20.01.2007, 11:24
Юзьо Обсерватор (Юрій Винничук), POST-Поступ №1(7) 12-19 січня 2007 р.
ЮЗЬО ЛЮТУЄ
Я б із великим задоволенням засудив усіх членів Національної ради до розстрілу. За зраду державних інтересів. Ну, є в мене така скромна мрія. Крім них, я б ще з не меншим задоволенням перекоцав усіх власників псевдоукраїнських телеканалів.
Остання крапля, яка вивела мене з рівноваги і викликала дуже агресивні наміри, - це новорічні телепрограми. Ну такої нахабної московської окупації я ще не переживав. І як тут не стати ксенофобом, скінхедом і прихильником товариша Ґеббельса?
Навіть телеведучі на Першому,який невідомо чому названий національним", цвенькали на общєпонятном. Потворно роздута Руслана Писанка, насилу протискаючи бюст в екран телевізора, поганою московською мовою з поганою дикцією силкувалася потішити нас тупими жартами. Дивитися на цю бридоту було сумно, і я перемкнув на "1+1". А там ведучі ТСН теж намагалися розсмішити глядачів якимись фантазійними новинами, не так смішними, як безглуздими. Який чудик писав їм ті текстові прокладки, важко сказати.
Ну, а на "1+1" співали тільки двома мовами — російською та англійською. Навіть частіше англійською. Українською, мов на сміх, заспівав лише негр!!! Так що дивуватися з російської попси на "Інтері" уже й не пасувало. Бо де ж, як не тут, нє?
Хоча були й винятки. Уявіть собі, що Наташа Маґілєвская заспівала білоруською, а Людмила Гурченко одну строфу пісні "П'ять мінут" заспівала українською: "п'ять хвилин... п'ять хвилин...". Інші нафталінові співачки демонстрували великі успіхи пластичної хірургії.
На "Інтері" взагалі видали першоквітневий жарт: показали уже не раз прокручений телефільм з Вєркою Сердючкою "Первьій скорьій Москва — Петербург", але цього разу вирішили поміняти назву на "Перший скорий Москва - Київ". Така, бачите, легка українізація московських відходів. От тільки інтерівські кацапи забули ще й у сам фільм внести корективи, бо коли звучить запитання "Какой следующий год?", то у відповідь: "Год Собаки".
А все це робиться тільки для того, аби задемонструвати підсліпуватим чиновникам Національної ради "український" телепродукт. Ловкость рук і нікакого мошенства. Тільки й поміняли, що одне слово "Петербург" на "Київ", а вже процентна норма заповнення телеефіру вітчизняним продуктом виконана. Ну а підсліпуватість чиновників Нацради має свої вагомі причини. Кажуть, що "ко Дню работников телевидения уважаемьім чиновникам Нацсовета от всего сердца (как тут не взять?) подносятся телеканалами "подношения" ("Оглядач").
І ось отак поволеньки дійшло до крайнього маразму: із понад двох десятків українських телеканалів тільки на чотирьох перед початком Нового року звучав Державний Гімн України (УТ-1, 5-й, Тоніс, ТЕТ). Вочевидь "вузький прошарок україномовної інтелігенції" ще не дістав такого дзвінкого і безпрецедентного ляпаса від куди вужчого прошарку російськомовної неросійської інтелігенції. Хамство антиукраїнських каналів перейшло всі межі.
І якщо Президент і далі не помічає цього духовного геноциду нації, то на дідька мені такий Президент, який не захищає моїх інтересів! Він же ж, курва маць, має на смерть стояти за наш гімн і прапор, якщо вже йому начхати на все інше.
Нас так зухвало повертають у лоно матушкі Расєї, що вже пора кричати СОС на повен голос, щоб чув цілий світ. Навіть за часів Кучми не було ще такої сваволі. Відчувається єзуїтська рука табачніків-прутніків! У Києві якийсь будівельник-табачнік зруйнував стару фортецю. І що? Відбудеться легким штрафом, а фортецю вже не відновити.
Найгірше те, що наші телеканали, якими заправляють моральні потвори, повними жменями черпають російський секонд-генд, який, між іншим, до російської культури має дуже приблизний стосунок. Бо ж хіба "Крівоє зєркало", несмак і примітивізм Петросяна чи безконечні жарти Задорнова про "русскую смєкалку" і "тупих амєріканцев" — це російська культура? Хіба ці відходи шоу-бізнесу - культура? Це абсолютне безкультур'я. І якщо його навіть перекласти українською, то воно все одно українським не стане.
А причина оцього засилля псевдоросійської естради на наших каналах криється в тому, що у Росії уже кілька років податкова тримає шоу-бізнес за "це самоє" так моцно, що там не так просто розжитися налічманом. А у нас ще з тієї пори, як мадам Туманова, вона ж Кучма, стала виспівувати в дуеті з Кобзоном, для московських пісьнярів відкриті всі можливості для наживи. Причому тут є глибока зацікавленість з обох сторін, бо гонорари звіздунів навмисне значно завищені, аби ті могли потім віддячити організаторам. Тим більше, що левову частину гонорару вони отримують готівкою.
ЮЗЬО ЛЮТУЄ
Я б із великим задоволенням засудив усіх членів Національної ради до розстрілу. За зраду державних інтересів. Ну, є в мене така скромна мрія. Крім них, я б ще з не меншим задоволенням перекоцав усіх власників псевдоукраїнських телеканалів.
Остання крапля, яка вивела мене з рівноваги і викликала дуже агресивні наміри, - це новорічні телепрограми. Ну такої нахабної московської окупації я ще не переживав. І як тут не стати ксенофобом, скінхедом і прихильником товариша Ґеббельса?
Навіть телеведучі на Першому,який невідомо чому названий національним", цвенькали на общєпонятном. Потворно роздута Руслана Писанка, насилу протискаючи бюст в екран телевізора, поганою московською мовою з поганою дикцією силкувалася потішити нас тупими жартами. Дивитися на цю бридоту було сумно, і я перемкнув на "1+1". А там ведучі ТСН теж намагалися розсмішити глядачів якимись фантазійними новинами, не так смішними, як безглуздими. Який чудик писав їм ті текстові прокладки, важко сказати.
Ну, а на "1+1" співали тільки двома мовами — російською та англійською. Навіть частіше англійською. Українською, мов на сміх, заспівав лише негр!!! Так що дивуватися з російської попси на "Інтері" уже й не пасувало. Бо де ж, як не тут, нє?
Хоча були й винятки. Уявіть собі, що Наташа Маґілєвская заспівала білоруською, а Людмила Гурченко одну строфу пісні "П'ять мінут" заспівала українською: "п'ять хвилин... п'ять хвилин...". Інші нафталінові співачки демонстрували великі успіхи пластичної хірургії.
На "Інтері" взагалі видали першоквітневий жарт: показали уже не раз прокручений телефільм з Вєркою Сердючкою "Первьій скорьій Москва — Петербург", але цього разу вирішили поміняти назву на "Перший скорий Москва - Київ". Така, бачите, легка українізація московських відходів. От тільки інтерівські кацапи забули ще й у сам фільм внести корективи, бо коли звучить запитання "Какой следующий год?", то у відповідь: "Год Собаки".
А все це робиться тільки для того, аби задемонструвати підсліпуватим чиновникам Національної ради "український" телепродукт. Ловкость рук і нікакого мошенства. Тільки й поміняли, що одне слово "Петербург" на "Київ", а вже процентна норма заповнення телеефіру вітчизняним продуктом виконана. Ну а підсліпуватість чиновників Нацради має свої вагомі причини. Кажуть, що "ко Дню работников телевидения уважаемьім чиновникам Нацсовета от всего сердца (как тут не взять?) подносятся телеканалами "подношения" ("Оглядач").
І ось отак поволеньки дійшло до крайнього маразму: із понад двох десятків українських телеканалів тільки на чотирьох перед початком Нового року звучав Державний Гімн України (УТ-1, 5-й, Тоніс, ТЕТ). Вочевидь "вузький прошарок україномовної інтелігенції" ще не дістав такого дзвінкого і безпрецедентного ляпаса від куди вужчого прошарку російськомовної неросійської інтелігенції. Хамство антиукраїнських каналів перейшло всі межі.
І якщо Президент і далі не помічає цього духовного геноциду нації, то на дідька мені такий Президент, який не захищає моїх інтересів! Він же ж, курва маць, має на смерть стояти за наш гімн і прапор, якщо вже йому начхати на все інше.
Нас так зухвало повертають у лоно матушкі Расєї, що вже пора кричати СОС на повен голос, щоб чув цілий світ. Навіть за часів Кучми не було ще такої сваволі. Відчувається єзуїтська рука табачніків-прутніків! У Києві якийсь будівельник-табачнік зруйнував стару фортецю. І що? Відбудеться легким штрафом, а фортецю вже не відновити.
Найгірше те, що наші телеканали, якими заправляють моральні потвори, повними жменями черпають російський секонд-генд, який, між іншим, до російської культури має дуже приблизний стосунок. Бо ж хіба "Крівоє зєркало", несмак і примітивізм Петросяна чи безконечні жарти Задорнова про "русскую смєкалку" і "тупих амєріканцев" — це російська культура? Хіба ці відходи шоу-бізнесу - культура? Це абсолютне безкультур'я. І якщо його навіть перекласти українською, то воно все одно українським не стане.
А причина оцього засилля псевдоросійської естради на наших каналах криється в тому, що у Росії уже кілька років податкова тримає шоу-бізнес за "це самоє" так моцно, що там не так просто розжитися налічманом. А у нас ще з тієї пори, як мадам Туманова, вона ж Кучма, стала виспівувати в дуеті з Кобзоном, для московських пісьнярів відкриті всі можливості для наживи. Причому тут є глибока зацікавленість з обох сторін, бо гонорари звіздунів навмисне значно завищені, аби ті могли потім віддячити організаторам. Тим більше, що левову частину гонорару вони отримують готівкою.