Проза Марини Гримич

[Ivan]

Я під таким сильним враженням був після "Мак червоний в росі...", що навмисне попросив подарувати мені на ДН "Фріду". І що ж? Мова чудова, майстерність авторська на місці, а загалом - упс... Назвемо це "певним розчаруванням". А ще хтось читав всьо ето дєло? Є якісь мислі з приводу? ;)

[Velomax]

Даш лінк - почитаємо.

[Ivan]

Може, десь і є в мережі, але я улюблених авторів читаю лиш на папері. Кайф не той з монітора.
І Жадан, і Гримич, І Андрухович, і Капранови і ше там інші - у мене на полиці сидять, ногами теліпають... ;)
Хочааааа..... Був гріх: двох авторів з огляду на дефіцит і дорожнечу я колись в компі прочитав - причому, майже все, що було. Сергій Довлатов і Віктор Суворов. Але Марина Гримич - мій улюблений автор, я її обов"язково мушу мати в бумажном відє.

[mavka]

А в неті її нема. Перевірено. (
Зате вона є по-сусідству, в Оттаві. Як дружина Посла України.

[Ivan]

А в неті її нема. Перевірено. (
Зате вона є по-сусідству, в Оттаві. Як дружина Посла України.
То не то :D

[Logvynenko]

Ivanе, поважаю ваш смак - Марина Гримич - це майстриня слова.

А чи читали ви її "Егоїста"? Він зараз перевидався - я в Києві бачив вже у "Сяйві" - мені сподобалась ця книга, хоча "Мак.." то таки найкраща. А от, приміром, моїй знайомій одній "Фріда" наабааагато більше сподобалась за усе інше - тож про смаки не сперечаються, але Гримич дійсно варта уваги!

[Ivan]

Послухав розумних порад і купив собі "Егоїста". Почитаємо-почитаємо... :)